РЕАНіМАЦіЯ ЕКОНОМіЧНОГО ПОТЕНЦіАЛУ ПіДПРИєМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ ЯК КЛЮЧОВИЙ ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМіЧНОГО ЗРОСТАННЯ УКРАїНИ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 621:330.34 (477)

РЕАШШАЦМ ЕКОНОМ1ЧНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ШДПРИеМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ ЯК КЛЮЧОВИЙ ЧИШШИК ЗАБЕЗПЕЧЕШШЯ ЕКОШОМ1ЧШОГО ЗРОСТАШШЯ УКРАШИ

Дикань В.В., к.е.н., доцент (УкрДАЗТ)

Стаття присвячена анал1зу функцюнування машинобудгвного комплексу Украши, визначено основт проблеми, що стримують розвиток тдприемсте машинобудгвно! галузг та запропоновано шляхи Их виргшення.

Ключовi слова машинобудiвний комплекс Украгни, машинобудкш тдпршмства, розвиток.

Постановка проблеми та и зв'язок з науковими i практичними завданнями.

Машинобудування мае велике значення для змщнення економши Укра1ни i становлення И як незалежно! високорозвинено! держави.

Машинобудування е однiею з проввдних ланок промисловосп, яке створюючи найбшьш активну частину основних виробничих фондiв (знаряддя прац1), iстотно впливае на темпи i напрями науково-техтчного прогресу в рiзних галузях народного господарства, зростання продуктивносп прац1, iншi економiчнi показники, як1 визначають ефектившсть розвитку суспiлъного виробництва.

Укра!на здатна виробляти майже всю номенклатуру машинобудавно! продукцп - це е одним з прюритетних напрямк1в для розвитку економши кра!ни. Проте, за роки трансформацп впчизняно! економiки машинобуд1вний комплекс кра!ни зазнав тривало! руйшвно! кризи, реформування вщносин власносп, структурних деформацш, що негативно ввдбилося на його екожмчному потенцiалi. Так, зазначенi процеси супроводжувалися значними втратами виробничого i кадрового потенцiалу, бiлъше шж двократним скороченням частки продукцп машинобудування в промисловому виробництвi, зниженням активносп в шновацшно-iнвестицiйнiй даяльносп тощо. Крiм того фшансово-економiчна криза ускладнила можливосп вирiшення проблем машинобуд1вного комплексу кра!ни, що обумовлюе пошук шструменпв реанiмацi! машинобуд1вних п1дприемств.

Аналiз остантх дослгджень та видтення невиршених частин загальног проблеми. Питання розвитку машинобудавного комплексу Укра!ни зайняли доситъ помггну нiшу у наукових досл1дженнях. Вагомий внесок у вирiшення проблем машинобудавно! галузi як найважливiшого сектора промисловосп кра!ни належитъ таким в1домим впчизняним вченим як: О.1. Амоша, В.П. Вишневський, Л.О. Збаразсъка, В.М. Геець, В.Л. Дикань, Л.1. Федулова, Ю.В. К1ндзерский, В.В. Микитенко, М.М. Якубовский, Я.А. Жалшо, Б.М. Данилишин та ш. [1-7].

Проте, через незавершетсть наукових дискусiй в1дносно прiоритетiв i шлях1в розвитку машинобуд1вно! галузi Укра!т та, зважаючи на

практичну важливють вирiшення цих завдань, потребуе подальшого досл1дження питання виходу iз кризи машинобудавного комплексу Укра!ни та забезпечення його економiчного зростання.

Метою статт1 е ретроспективний аналiз стану машинобудавного комплексу Укра!ни, виявлення основних проблем, що стримують його розвиток в сучасних умовах та шляхiв !х виршення, як1 сприятимуть реанiмацi! економiчного потенщалу машинобуд1вних п1дприемств та формуванню тдгрунтя iнновацiйного розвитку.

Виклад основного матерiалу досл^ження. В умовах глобалiзацu та розбалансованосп економiки Укра!ни машинобудування е одтею з найважливiших галузей, що забезпечуе економiчне зростання, соц1альний розвиток, науково-техтчний прогрес кра!ни. Нинi багатогалузевий машинобуд1вний комплекс Укра!ни об'еднуе понад 11 тисяч п1дприемств. Частка машинобудування в украшськш промисловост1 перевищуе 15 %, у ВВП складае близько 12 %.

В наш час, шдприемства машинобуд1вного комплексу Укра!ни функцюнують у складнiй економiчнiй ситуацИ'. Загострення конкуренцИ' з боку iноземних товаровиробниюв та вiдсутнiстъ розвинутих ринк1в збуту негативно позначаються на функцiонуваннi цих шдприемств.

Першоджерелом кризового стану в галузi вiтчизняного машинобудування сл1д вважати розрив единого машинобуд1вного комплексу колишнього СРСР. П1сля розпаду СРСР укра!нське машинобудування пройшло разом з економшэю кра!ни через всi етапи кризи, через ринковi експерименти, що проводилися над промисловiстю. Його дроблення сприяло тому, що вiтчизнянi п1дприемства машинобудування були ютотно потiсненi крупними заруб1жними корпорац1ями як на внутрiшнъому, так i на зовнiшнiх ринках.

В останш роки намiтилисъ певнi перспективи щодо виходу машинобуд1вно! галузi з кризового стану. Це щдтверджуе аналiз статистичних даних, як1 вказують на наявшсть достатньо тривало! позитивно! динашки до збiлъшення виробництва продукц1! впчизняними п1дприемствами машинобудування, що наведено у таблищ.

© Дикань В.В.

Ысник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 40, 2012

Таблиця

Динамка виробництва машинобудування за 2007-2011 [8]

вiдсоткiв до переднього року

2000 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 Счень-жовтень 2012

Машинобудування 115,3 107,1 118,8 119 100,3 55,1 136,1 117,2 97,4

Обсяги виробництва продукци

машинобудавного комплексу зростали до 2008 року включно як у цшому по машинобудуванню, так 1 по основним шдгалузям. Лише у 2009 рощ зафшсовано суттевий спад виробництва продукци машинобудавних шдприемств. Проте, 2010 рж ввдзначився зростанням щдексу продукци машинобудування, який за даний р1к склав бшьше 36,1% до попереднього 2009 року. Рют цього сектору промисловосп зумовлений, переважно, ввдновленням швестицшного попиту на зовшшшх ринках.

Серед галузей машинобудування найбшьше зростання спостериалося у виробницга автобуав (+32,7%), легкових авто (+39%), ваготв (+37%), що пояснюеться як зовшшшм попитом на дану продукцю (з боку Росшсько! Федераци, що здшснюе модершзащю вагонного парку затзниць), так 1 внутршшм.

Зростання внутршнього попиту було обумовлено шдготовкою до £вро2012, а також необхвдтстю оновлення вагонного парку укранських затзниць («Укрзатзниця» та шдприемства метрополитену проводили тендери 1з закушвт рухомого складу), а мюта, що прийматимуть £вро-2012, закуповували автобуси.

Р1зк1 коливання в показниках машинобудавного комплексу обумовлет, головним чином, отриманням шдприемствами нових контракпв. У той же час в грудш 2010 року спостериалося скорочення випуску шшо1 машинобудавно1 продукци: вангажiвок (-23,7%), альгосптехткн (виробництво тракторш скоротилося на 1443,2%), резервуар1в 1 цистерн, а також ра,щатор1в центрального опалення, коттв, кратв 1 т.д. Таким чином, галуз1, основними споживачами продукци яких е шдприемства будавельного комплексу та сшьського господарства, знаходяться в стада стагнаци.

Знижуе стабшьтсть роботи шдприемств впчизняного машинобудування 1х висока залежтсть ввд експорту на зовшшш ринки, на як1 потрапляе близько половини вироблено! продукци. При цьому експорт не диверсифшэваний 1 припадае переважно на крани СНД (насамперед Росш).

У 2011 обсяги виробництва в машинобудуванш зменшилися в пор1внянт з минулим роком на 18,9%. Така ж тенденци характерш й для поточного 2012 р. Кр1м того, намггалися негативш тенденци до втрати

впчизняними шдприемствами позицш на внутршньому ринку, а також до зменшення частки машинобудавно1 продукци у структур! експорту.

Загалом ситуащя залишаеться критичною, що обумовлено багаточисельними ризиками, серед яких слад ввдзначити зростання вартосп сировини та енергоносив, змши, пов'язаш з1 зростанням тариф1в на залзничш перевезення, можливе посилення фюкального тиску, а також попршення фшансового стану машинобудавних шдприемств, 1 навпъ, визнання !х збитковими (таблиця ).

Кр1м того залишилися не виршеними основш фундаментальн проблеми машинобудавного комплексу Украни, що пов'язаш 1з необхвдтстю розвитку економ1чних зв'язк1в у постачанш комплектуючих, втратою традицiйних ринюв збуту продукци, орiентацiею шдприемств на випуск продукци вiйськового призначення, а також техтчною вiдсталiстю i низькою, порiвняно з мгжнародними стандартами, яюстю виробiв.

Можна констатувати, що серйозних передумов збереження i розвитку впчизняного машинобудування не створено й доа. Це пояснюеться, по-перше, невисокою шновацшною активнiстю промислово! сфери в умовах обмеженосл бюджетно! пвдтримки галузi. Основним джерелом фiнансування наукових та науково-техтчних робiт е вiтчизнянi замовники (близько 33,0%). По-друге, незахищенiстю внутрiшнього ринку ввд iмпорту машинобудавно1 продукци, яшсть i технiчнi характеристики яко1 не завжди перевищують вiтчизнянi товари-аналоги. Тому потрiбна радикальна активiзацiя не твдьки шновацшно1 дiяльностi, а й ринкових важелiв та державного протекцiонiзму.

Загальноввдомий той факт, що iснуючi в галузi машинобудування виробничi потужностi морально i фiзично застарiли (70% обладнання експлуатуеться понад 15 рок1в, використовуються ресурсномiсткi технологах) i не спроможт забезпечити необхвдний обсяг виробництва. Переважна бiльшiсть шдприемств потребуе масштабног реконструкци i суттевого технiчного переоснащення з метою створення максимально сприятливих умов для виробництва продукци з високими конкурентоспроможними техтко-економiчними показниками та яюсними характеристиками. Така iстотна неввдповвдшсть виробничих потужностей шдприемств потребам ринку призводить до !х фшансово1 неефективносп.

В1сник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 40, 2012

Аналiз стану розвитку машинобудавно! галузi кра!ни в ц1лому й окремих !! пдгалузей дозволив ввдокремити певнi проблеми та чинники, яю стримують розвиток галузi, до основних з них слщ вщнести:

1. Фшансово-екожмчт: незбалансованiстъ структури виробництва; високий рiвенъ зношеносп основних фонд1в; недостатня адаптацiя органiзацiйно! структури п1дприемств до сучасних ринкових умов; незадоволення потреб мгжгалузево! кооперац1!; низьк1 темпи технологичного оновлення; зростання залежносп даяльносп шдприемств вщ зовнiшнъого ринку; недостатнiй рiвень платоспроможносп; недостатнiстъ обiгових кошпв, недосконалють механiзму середньо- та довгострокового кредитування; низький внутрiшнiй попит на впчизняну продукцию; вiдсутнiстъ реальних джерел фшансування, що призводить до унеможливлення реконструкци та технiчного переоснащення падприемств галузц недостатня iнвестицiйна активнiстъ; низький рiвень економiчно! безпеки на п1дприемствах.

2 Сощальт: втрата квалiфiкованого персоналу; проблеми створення робочих мiсцъ; низька варпсть робочо! сили; низький рiвенъ сощальних витрат; зменшення стимулювання ролi заробпно! плати; пад1ння престижносп машинобуд1вно! професи; недостатнiстъ мотивац1! прац1.

3 Оргатзащйно-технолопчш: недостатнi темпи оновлення номенклатури продукци та розширення асортименту; низький рiвень освоення принципово нових вид1в машин, устаткування, прилад1в, створення технiки, що мае мгжгалузевий характер; необхiднiстъ лшшдаци важко! прац1 й повна мехатзащя трудових процесiв; проблема впровадження автоматизованих систем управлiння виробництвом; недостатня завантажетсть виробничих потужностей; низька продуктивнiстъ пращ; висока ресурсоемнiстъ продукцп; низький рiвень еколопзаци виробництва; низька як1сть продукци.

Для створення дшсно сучасного машинобудавного комплексу необидно [5, 7, 9-11]:

• змшити галузеву структуру виробництва машинобудування з метою збшьшення наукомютких виробництв;

• розширити обсяги виробництва машинобуд1вно! продукци для внутршнього ринку за одночасного пiдвищення Г! якосп та скорочення асортименту продукци, що iмпортуеться;

• збiлъшити валютш надходження вщ експорту машинобуд1вно! продукци шляхом використання досягнень науково-технiчного прогресу i поставок на зовнiшнi ринки товарiв iз високим рiвнем технологичного перероблення, а також осво!ти новi ринки збуту;

• використати швестици не для розширення виробничих потужностей

машинобудавних п1дприемств, а для створення замкнутих циклiв виробництва;

• розробити новi технологiчнi процеси виробництва продукци;

• закупити технологи та лщензи для освоення виробництва ново! машинобудавно! продукци з високим рiвнем надайносп, тривалим життевим циклом i низькими витратами всiх вид1в матерiалiв пд час експлуатаци;

• осво!ти сершне виробництво машин та обладнання для широкого використання ресурсозберiгаючих технологий;

• створити сучасне технологiчне оснащення для всiх галузей машинобуд1вного комплексу з метою зниження енерго-, ресурсо- та працемiсткостi виробництва i пдвищення конкурентоспроможносп його продукцп;

• впровадити у виробництво новi зразки машинобудавно! продукци з урахуванням мiнiмiзацi! ввдходав i можливосп !х подальшого використання для випуску iнших товарiв;

• розширити номенклатуру машинобудiвно! продукци для суб'екпв п;дприемницько! дiялъностi i сфери побутового обслуговування населення за рахунок розробки i виробництва багатофункщонально! i малогабаритно! технiки, здатно! конкурувати iз закордонними аналогами;

• еколопзувати виробництво, що передбачае випуск ресурсозберiгаючих та природоохоронних видiв технiки.

Отже, проблеми машинобудавного комплексу Укра!ни е складними i комплексними, а тому !х виршення можливо на основi формування та поетапно! реалiзацi! нацiоналъно! стратеги розвитку машинобудавно! галуз^

Поряд з цим необхвдно термiново вживати заходи щодо недопущення втрати економiчного потенцiалу шдприемств галуз^ Iснуючi пропозици в даному напрямку щодо активiзацu дiялъностi машинобудавних падприемств залишаються не реалiзованими у зв'язку з браком власних кошпв, низькою iнвестицiйною привабливiстю, вiдсутнiстю державно! п;дтримки. Щдприемства залишилися один на один з власними проблемами. Значний моральний i фiзичний знос матерiалъно-технiчно! бази виробництва, недостатня завантаженiстъ виробничих потужностей, застарша !х iнфраструктура (комуткаци, транспортна та складсъкi системи, охорона пращ, технша безпеки i т.п.) та слабкий маркетинг в сукупносп погiршуютъ резулътативнiстъ роботи падприемств

машинобудавно! галуз^ !х фiнансовий стан та створюють передумови втрати !х фшансово-економiчно! стшкосп аж до банкрутства п^дприемств.

В ситуаци, що склалася доцiлъно врахувати тенденци, як1 характерш для свiтово! економiки в умовах глобалiзацu i шформатизаци виробництва, що

Ысник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 40, 2012

noB'a3am 3 peopraнiзaцieк> giarbHocri Ha 0CH0Bi ^opMyBaHHHM Mirn^ipMOBHx iHrerpoBaHHx

TexHonoriHHHx gaHHroriB, aK 3 gaнцк>®кiв nocraBKH (supply chains) nepeTBopHjHca Ha rao6arbm raH^^™ CTBopeHHa BapTOCTi (value chains).

roroBHa 3MiHa norarae b TOMy, ^0 b pe3yjibTari eB0flK>^i' npHBaTHoi' пpaцi go ^ricHo! giarbHocri no croopeHHK) кiнцeвoro npogyKiy cynacHe bhpo6hhhtbo npegcTaBjeHo He i3orboBaHHMH TOBapoBHpo6HHKaMH aK npoMmHHMH raHKaMH

ToBapoo6MiHy, a TexHororiHHHMH jaHUM^KaMH, ^o CTBopMMTb KiH^BHH npogyKT, nproHaneHHH gra 3agoBojeHHa cycnigbHHx i oco6hcthx noTpe6. ^h npogyKT craoproeTbca cyMicHoro npaqew Bcix ynacHHKiB внpo6ннцтвa.

iHTerpoBaHHH TexHororiHHHH ra^Mr e hobhm, Me3oeKoHoMinHHM o6'eKToM ynpaBjiHHa, ^o 3'aBHBca нaпpнкiнцi XX crogiTTa. Ha BigMiHy Big

BepTHKajbHo iHTerpoBaHHx xorgHHriB, egHHHH TexHogoriHHHH пpoцec po3po6KH, Bnpo6HH^Ba i peagi3aaii ¿h^boi пpogyкцu 3grncHroe He ogHa KpynHa KoMnaHia, a pag caMocriHHHx ^ipM, 3B'a3aHHx goBrocipoKoBHMH, aK npaBHro, paMKoBHMH i rayHKHMH KoHipaKTaMH. ^eiarbHi yMoBH nocTaBoK oneparaBHo BCTaHoBjMMTbca goricTHHHHM цeнтpoм.

IHTerpoBaHHH TexHororiHHHH jaHUMr opraHi3oByeTbca Ha ocHoBi goBrocipoKoBHx KoHTpaKTiB nignpueMCTB i opraнiзaцiн ^ogo 3giftcHeHHa KoMnjeKcy onepa^H no po3po6^, BHpo6HHUTBy, peagi3aaii, nicranpoga^HoMy o6cryroByBaHHM, a Taram ym^a^! ¿h^boi пpogyкцu. Buxogrnu 3 uboro BH3HaneHHa, BugijawTbca ochobh oco6jHBocri iHTerpoBaHHx TexHororiHHHx gaнцroriв, go aKHx BigHocaTbca criuKHH xapaKTep Koonepa^i', Heo6xigHicTb aKoro BH3Hanaeibca ycKragHeHHaM KiH^Bol пpogyкцu, li HayKoeMKHM i ipHBarHM HayKoBo-BHpo6HHHHM uhkjom. Mmragy3eBHH npuHuun Koonepa^l noB'a3aHHH 3 yHaciro b TexHororiHHoMy пpoцeci He TirbKH bhpo6hhhhx, are i MapKeTHHroBHx (o6rpyHToByBaHHa goцigbнocri ciBopeHHa hoboi пpogyкцii' i pHHKiB li 36yTy), HayKoBo-TexmHHHx, 36yToBHx i cepBicHHx (girepu, ri3HHroBi $ipMH, цeнтpн TexHHHoro o6cryroByBaHHa, yragiзaцu i T.g.), $iHaHcoBHx opraHi3aaift.

B pe3yrbTaTi nigBH^yeTbca ngaHoMipmcib »Do^pa^!, to6to cBigoMoro BcraHoBreHHa o6'eMy, TepMiHiB i TexHinHHx yMoB nociaBoK go nonamy BHpo6HHUTBa Ha ocHoBi opraHi3a^HHo-ngaHoBHx, a He hhcto phhkobhx MeiogiB, 3acHoBaHHx Ha o6riKy 3MiHH cniBBigHomeHHa nonHiy i n^mm^! i, BignoBigHo, цiн.

BH3HanajbHoK) oco6rHBiciro iHTerpoBaHHx TexHororiHHHx raHUMriB e Te, ^o TyT Big6yBaeibca bhpo6hhhtbo i pea^a^ b ocHoBHoMy cпeцн$iнннx aKTHBiB, aK ciBopeHi 3a 3aMoBreHHaM roroBHoi opraнiзaцu gaHoro gaнцrora, nproHanem gra BHTOTOBjeHHa KoHKpeTHoi пpogyкцii' i He Mo^yib 6yTH peari3oBaHHH Ha BirbHoMy pHHKy gra mHpoKoro Kpyra cno^HBaniB. Цe BHMarae 3aciocyBaHHa He 3BHHauHHx KoHKypeHTHHx, a oco6jhbhx Mepe^HHx $opM

оргатзаци науково-виробничого циклу. Мережу в1длзняе ствпраця (cyMicHe створшня вартосп, а не просто ринковий обмiн) i особлива роль внутршньо! iнфpаcIpyктypи, м1жособових зв'язк1в, пepeдачi знань.

Висновки. Зазначене обумовлюе розвиток eкономiчних в1дносин в машинобyдiвномy комплeкci Украни на оcновi диверсифшаци його господарських структур, переходу в1д технологично замкнутих шдприемств до штегрованих компанiй з гнучкою cпeцiалiзацiею i розвинутою кооперац1ею, що бере участь в глобальних ланцюжках створення вартост!

Формування ефективно! оргатзацшно-eкономiчноl структури комплексу забезпечуе зниження трансакц1йних витрат, вибip найpацiональнiших постачальниюв, каналiв постачання, збуту i транспортування, реоргатзаци всього процесу руху товаpiв i послуг.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Амоша О.1. Концeптyальнi оpiентиpи промислово! полiтики Украни (на середньострокову перспективу) [Електронний ресурс] / О.1. Амоша, В.П. Вишневський, Л.О. Збаразська // Економика промисловосп. - 2008. - №43. -Режим доступу до стат:

http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/EProm/2008_4 3 /st_4 3_01.pdf.

2. Амоша О.1. Промышленная политика Украины: концептуальне ориентиры на среднесрочную перспективу / О.1. Амоша, В.П. Вишневський, Л.О.Збаразська // Экономика Украины. - 2009. - №12. - С. 4-13.

3. Економша Укра!ни: стратепя i полiтика довгострокового розвитку / За ред. В.М. Гееця. - К.: 1н-т екон. прогнозув.; Фешкс, 2003. - 1008 с.

4. Дикань В.Л. Сyтнicнi аспекти конкурентоспроможносп нацiональноl eкономiки / В. Л., Дикань, О. Г. Юрдша // Вюник eкономiки транспорту та промисловосп. - 2009. - № 28 . - С. 5 -11.

5. Потенщал нацюнальнох промисловосп: цш та мехатзми ефективного розвитку: моногpафiя / [К1ндзерский Ю. В., Микитенко В. В., Якубовский М. М. та ш.]; за ред. канд. екон. наук Ю. В. Юнзерского; НАН Украхни; 1н-т економ. та прогнозування. - К., 2009. - 928 с.

6. Жалило Я.А. Структурные трансформации промышленности Украины в период финансово-экономического кризиса / Я.А. Жалило, Д.С. Покрышка // Вюник 1нституту економши i прогнозування. - 2010. - С. 29-33.

7 Машинобудування в Укра1т: тенденци, проблеми, перспективи. /Пд заг. ред. чл.-кор. НАН Укpаíни Б.М. Данилишина. - Нжин: ТОВ "Видавництво "Аcпeкт-Полiгpаф", 2007 - 308 с.

8. Украша у цифрах 2011 [Електронний ресурс] - Режим доступу http://www.ukrstat.gov.ua/

Вк'ник економжи транспорту i промисловост1 № 40, 2012

9. Кузь Т. Стратепчний розвиток 11. Малащук Д.В. Конкурентоспроможтсть машинобудування в Укра!'т / Т. Кузь // Галицький машинобуд1вного комплексу Укра!ни в умовах економiчний вюник. — 2011. — №1(30). — С.35-43 глобaлiзaцu свiтових ринк1в: Автореф. дис. на

10. Барташевська Ю.М. Розвиток здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.05.01 машинобудування Украши: стан, проблеми, „Свггове господарство i мiжнaроднi економiчнi перспективи / Ю.М. Барташевська // £вропейський вщносини" / Д.В. Малашук; Укр. акад. зовшш. вектор економiчного розвитку. - 2010. - №1. - С. 19- торпвл^ — К., 2005. — 24 с.

25.

Аннотация. Статья посвящена анализу функционирования машиностроительного комплекса Украины, определены основные проблемы, кторые сдерживают развитие предприятий машиностроительной отрасли и предложены пути их решения.

Ключевые слова: машиностроительный комплекс Украины, машиностроительные предприятия, развитие.

Summary. The article is devoted to the analysis of functioning of machine-building complex of Ukraine, basic problems are definite, restrain ktorie development of enterprises of machine-building industry and are offered to the way of their decision.

Keywords: machine-building complex of Ukraine, machine-building enterprises, development.

Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТКомпатець В.В. ЕкспертредакцшноИ колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.

УДК 339:316.722[114:115]

КРЕАТИВНИЙ АСПЕКТ ПОСТЕКОНОМ1КИ В ПРОСТОРОВО-ЧАСОВИХ

ВИМ1РАХ СУЧАСНОСТ1

Домбровський О.Г., к.е.н., заст. директора (1СЕМВНАН УкраШи)

В cmammi розкрито та узагальнено 1снуюч1 тдходи, принципи до визначення креативного аспекту iнформaцiйноi економши в конmекcmi нових просторово-часових характеристик «нaдcимволiчних» сми^в. Узагальнено вiрmуaльне та реальне, що, дозволило створити новий смисловий проcmiр в гaлузi вiрmуaльного хронотопу.

Ключовi слова: шформацшна економЫа, смисловий npocmip, просторово-часовий euMip,

сощум.

Постановка проблеми. Теоретико-екожмчш дослщження шфосоцуму носять не лише сощальний, але й економiко-aнmропологiчний вимiр, який реатзуеться у взаемоди трьох основних трансформативних аспекпв сучасно! економши, серед яких - комуткативний, когнтивний та креативний. Витоки комуткативного аспекту економши лежать в сутносп шформащ! як ключового поняття шфосощуму

Комуншаци, яю реалiзуються за допомогою шформацшних технологш, стають практично невичерпним ресурсом економши. Зауважимо, що початково комуншаци здшснювалися за допомогою ринюв, яю несли в ^6i й шформацшну функщю. Ринки самi були своерщною шформацшною мережею, яка формувала м1жнародну економiку. Проте з переходом вщ м1жнародно! економiки до глобально! та з появою шформацшно-комушкативних технологий функцй' ринк1в змiнюються. 1нформацшна функцiя ринку, яка вважалася одщею з головних, «все бiльшою мiрою девальвуеться, !! перебирае на себе система

шформацшних мереж - глобальне електронне середовище (networked economy).

Анализ остантх дослиджень i публикаций. Проблемi комунiкaтивного аспекту економiки, який реaлiзусться за допомогою iнформaцiйних технологiй, присвячено роботи П. Друкера, М. Кастельса, В. В. Ляха, А. С. Гальчинського, Т. Ерiксенa, В. Меськова, В. 1ноземцева та iн. Певний внесок у вирiшення загально! проблеми зроблено також у наукових працях В. Пазенка, А. Мамченка, Г. Почепцова, А. Маслова, Е. Тоффлера.

Невиршеш ранше частини загальног проблеми. До тепершнього часу в екожмчнш наущ не знайшов системного висвплення концепт креативносп, оск1льки сучасна економша грунтуеться на знaннi та шноващях. Важливим моментом сучасного екожмчного буття е його над символчтсть, що утворюе новi свiтовi екожмчш стандарти.

Формулювання завдань та цилей статти. Метою статт е розкриття та узагальнення iснуючих пiдходiв та принцишв до визначення креативного аспекту шформащйно! економiки в контекст нових

© Домбровський О.Г.

Вкиик економ1ки транспорту i промисловост1 № 40, 2012