CC BY
267
УДК 616-056.52-053.6-07 СОРОКМАН Т.В.
Буковинський державний медичний унверситет, м. 4epHiBц
розлади харчовот поведнки як предиктори розвитку ожирыня в д1тей
Резюме. У стат проаналiзовано частоту надмiрно'i маси тла та ожирiння в дтей Чер^вецько! област'1, досл'!джено порушення харчовоi пове^нки в дтей з ожирiнням, наведено результати багатопланового анкетування з визначенням показниюв у подсистемах «батько — мати» та «батьки — дти». Матерiал i методи. Обстежено 325 дтей в/'ком в'щ 10 до 18 роюв. Контрольну групу становили 80 практично здоровихдтей того ж вку. Методи обстеження включали зб'р анамнезу, антропометрiю (рст, маса тла, розрахунок индексу маси тла, окружность тали, окружность стегон), лабораторнi та iнструментальнi методи обстеження. Проводилося багатопланове анкетування з визначенням показниюв у подсистемах «батько — мати» та «батьки — дти». Види порушення харчово'1' пове^нки до^джувалися за допомогою Голландського опитувальника харчово '1' пове^нки (DEBQ).
Результати. Показано, що надмiрна маса тла та ожирiння часлше спостергаються в хлопчиюв (60 %) вiковоi групи 15-18 роюв та в ^вчаток (40 %) вком 12-15 роюв. У п^тюв, як страждають в'щ ожирiння, порушення харчово'1' пове^нки виявляються статистично значимо часлше, нж у ¡х здорових однолтюв. Особливо часто д'агностуеться екстернальний типхарчовоiпове^нки. Здебльшого в'щзначаеться поед-нання деюлькох ти^в (екстернальний, обмежувальний, емоцюгенний) харчовоi поведiнки. Виникнення розла^в харчовоiповедiнки найчаслше вiдмiчалося в родинах iз такими рисами, як надпротекторнсть та рипднють (45,5 та 37,8 % вщповщно).
Висновок. Запорукою успiшноi профлактики ожирiння е формування в дтей здорового способу життя, що включае довготривал'1 навички правильного харчовоi пове^нки з перших роюв життя. Ключовi слова: дти, надмiрна маса тла, ожирiння, розлади харчовоi пове^нки.
о Fi ® Детская эндокринология
/Pediatric Endocrinology/
International journal of endocrinology
Ниш у свт близько 7 % дорослого населення страждае вщ ожиршня (майже 250 млн) [1]. У Кита! та Японп ця патолопя наявна в кожного шостого жителя, а в Шмеччиш, Росп та Великобританп — бшьше шж у половини. У США цей показник пере-вищуе 61 % [8]. Фахiвцi ВООЗ особливо занепокое-ш поширенням надмiрно! маси тта серед дитячого населення [11, 12]. Найнижчий показник ожиршня серед дггей у Кита! — 4,5 % серед дiвчат та 5,9 % серед хлопшв [8]. За даними державно! статистики, в Укра-!ш за останш 10 роыв поширешсть ожиршня серед шдлпыв (15—17 роыв) на 1000 дитячого населення зросла у 2,5 раза. Захворювашсть на ожиршня серед дггей вщ 0 до 14 роыв становить 2,6, а поширешсть — 9,7 на 1000 вщповщного населення [7]. Серед шдлп"-ыв 15—17 роыв ш показники ще вищк захворювашсть — 3,37, поширешсть — 15,6 на 1000. Щорiчно фшсують 18—20 тис. нових випадыв ожиршня серед дггей та шдлгтыв [9].
Ожиршня е багатофакторним захворюванням. Ге-нетична схильшсть, зовшшньосекреторш причини, змша гормонального та невролопчного стану при-
зводять до порушення харчово! поведшки, вшх видiв обмшу речовин та енергетичного дисбалансу [2, 10]. Приблизно у 30—40 % випадыв у хворих з ожиршням рееструються та чи iншi харчовi порушення, серед яких найчастше спостертаються гшерфапчна реакщя на стрес, компульсивна гшерфапя, вуглеводна спрага та передменструальна гшерфапя [14]. Гшерфапчна реак-Шя на стрес як харчове порушення проявляеться тим, що при психоемоцшному напруженш, хвилюванш або вщразу шсля заынчення ди фактора, що спричинюе стрес, в людини рiзко посилюеться апетит i виникае бажання щось з'!сти. Найчастше !жа при цьому не ди-ференцшеться, шшими словами, люди !дять усе шд-ряд, хоча е дослщження, яы показують, що перевага в цьому сташ вщдаеться все-таки жирнш та солодый ж.
Адреса для листування з автором: Сорокман Т.В.
E-mail: t.sorokman@gmail.com
© Сорокман Т.В., 2015
© «Мшнароддний ендокринолопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Осктьки фактор, що викликав стрес, може дiяти дов-го, то й надмiрне споживання гш може спостертатися протягом тривалого перiоду, що д^ може призвести до наростання надмiрноí маси тiла. Дуже близько до по-няття «гшерфапчна реакцiя на стрес» лежить i поняття «компульсивна гшерфапя». У цьому випадку дти без видимих причин або, принаймш, з причин, ними не усвщомлених, споживають велику кiлькiсть гш, знову ж таки частше солодко! та жирно! i частiше у виглядi так названих закусок, тобто у виглядi додаткових при-йомiв гш, не пов'язаних з основними и прийомами. Як рiзновид компульсивно! гiперфагií розглядаеться нiчна гiперфагiя — iмперативне пiдвищення апетиту у вечiрнiй i нiчний час. Вуглеводна спрага — харчова жадiбнiсть, для задоволення яко! пацiентам потрiбна 1жа, одночасно солодка i жирна — шоколад, морозиво, крем тощо. У випадку з вуглеводною спрагою подiбно-го роду 1жа схожа за ефектом на наркотик. За його вщ-сутност у пацiентiв розвиваеться тяжкий депресивний стан, що чимось нагадуе абстиненцш, тодi як при спо-живанш солодощiв цi явища минають [5].
Т.Г. Вознесенська описуе можливi вщхилення харчово! поведiнки [4]. Екстернальна харчова поведiнка, на 11 думку, пов'язана з шдвищеною чутливiстю до зо-внiшнiх стимулiв споживання 1'жк люди з такою по-ведшкою !дять не у вiдповiдь на внутршш стимули (рiвень глюкози й вшьних жирних кислот у кров^ по-рожнiй шлунок i т.д.), а на зовшшнк вiтрина продуктового магазину, гарно накритий стгл, вигляд людини, яка 1сть, реклама харчових продукпв тощо. Емоцю-генна харчова поведшка характеризуеться тим, що стимулом до приймання 1ж1 е не голод, а емоцшний дискомфорт. Продукти харчування для людей з емоцю-генною харчовою поведiнкою е своерщними лiками, оскiльки дiйсно дають 1м не тiльки насичення, але й заспокоення, задоволення, релаксацiю, зшмають емоцiйне напруження, пiдвищують настрiй. Емощ-огенна харчова поведiнка може проявлятися як ком-пульсивне пере!дання та як синдром шчно! 1ж1. Компульсивна харчова поведшка проявляеться як короты повторюваш напади пере!дання, що тривають не бшь-ше двох годин. Пд час такого нападу людина 1сть на-багато бшьше й значно швидше звичайного. Синдром шчно! гж! вiдмiчаеться рiдше й спостертаеться в людей з ожиршням. Вiн супроводжуеться трьома симптомами: вщсутшстю апетиту вранцi, шдвищенням апетиту та пере!данням ввечерi та вноч^ а також пору-шенням сну. Обмежувальна харчова поведiнка поля-гае в харчовому самообмеженнi, дотриманш суворо! дiети. Тако! дiети неможливо дотримуватися трива-лий час, i зазвичай !й на змiну приходять перiоди ви-раженого пере!дання. Отже, на нашу думку, таы види харчово! поведiнки, як екстернальна, емоцюгенна та обмежувальна, слiд вiдносити до категорп «порушен-ня харчово! поведшки». Незважаючи на те, що щ види харчово! поведiнки висвiтлюються у зв'язку з проблематикою вивчення харчових стереотитв у людей iз надмiрною масою тiла, деякi з них дiагностуються i в дослщжуваних iз нормальною масою [13].
Мехашзми виникнення харчових порушень до кшця не встановленi. Вважають, що вони пов'язаш з порушенням трансмiсii серотоншу в структурах головного мозку, що вiдповiдають за регуляцiю харчовоi по-ведiнки [14].
Мета дослщження: вивчити частоту порушень хар-човоi поведiнки як предикторiв розвитку ожиршня в дiтей.
MaiepiOA та методи
Обстежено 325 дггей вiком вщ 10 до 18 рокiв iз рiз-них рaйонiв проживання в Чершвецькш областi. Конт-рольну групу становили 80 практично здорових дггей того ж вшу. Методи обстеження включали збiр анамнезу, антропометрш (рют, маса тiла, розрахунок шдек-су маси тiла (1МТ), окружшсть талii (ОТ), окружнiсть стегон (ОС), розрахунок сшввщношення ОТ/ОС), лабораторнi та шструментальш методи обстеження. Фiзичний розвиток оцшювали за центильними табли-цями. Надмiрну масу тiла та ожиршня д1агностували, керуючись чинним Наказом Мшютерства охорони здоров'я Украши вiд 27.04.06 № 254 в редакци Наказу МОЗ Украши вiд 03.02.2009 № 55 «Про затвердження протоколiв л^вання дiтей з ендокринними захворю-ваннями» [6].
Дiагноз надмiрноi маси тла встановлювали при 1МТ, що перевищуе 85-й перцентиль, але е меншим 95-го перцентиля згiдно з вшово-статевими номограмами, ожирiння — при значеннях 1МТ, що дорiвнюють або ж е вищими за показники 95-го перцентиля. Нормальну масу тла дiагностували при значеннях 1МТ вщ 5-го до 85-го перцентиля.
ОТ вимiрювали маркованою сантиметровою сщч-кою на серединi вiдстанi вiд нижнього краю реберно'1' дуги до гребеня клубово'1' кiстки, ОС вимiрювали на рiвнi вертлюгiв стегнових кусток, точнють вимiрюван-ня становила 0,005 м. Величину ОТ трактували згiдно з центильними номограмами.
Для визначення типу ожиршня розраховували ств-вiдношення ОТ/ОС. Абдомшальний (андроiдний, вь сцеральний) тип ожиршня дiагностували, якщо iндекс ОТ/ОС для хлопчиюв перевищував значення 0,9, а в дiвчаток становив бшьше шж 0,8. Окрiм цього, керу-вались рекомендацiями IDF Consensus 2007 року [10], зпдно з якими абдомшальне ожирiння дiагностуеться в дггей вiком 10—16 роив при ОТ, що дорiвнюе або перевищуе 90-й перцентиль вщповщно до вшу та статi, у дiтей вшом понад 16 роив — при ОТ, що дорiвнюе або ж перевищуе 94 см у хлопшв, та при ОТ у дiвчат, що до-рiвнюе або ж вищий за 80 см.
Проводилося багатопланове анкетування з визна-ченням показниюв у пiдсистемах «батько — мати» та «батьки — дни». Види порушення харчово'! поведiнки дослщжувалися за допомогою Голландського опиту-вальника харчовоi поведiнки (DEBQ), що включае 33 твердження, кожне з яких респондент повинен оцши-ти щодо себе як «ншоли» (1 бал), «р!дко» (2 бали), «шо-дЬ> (3 бали), «часто» (4 бали ) i «дуже часто» (5 балiв). Тридцять перше питання анал1зуеться в протилежних
значеннях. Кшьюсне значення за шкалою дорiвнюе середньому арифметичному значенню балГв за шею шкалою. 1ншими словами, необхiдно скласти бали за кожною шкалою i роздiлити на кiлькiсть питань у шка-лi. Питання 1—10 становлять шкалу емоцiогенноi хар-чово! поведшки (10 питань), питання 11—23 — шкалу екстернальноi харчовоi поведiнки (13 питань), питання 24—33 — шкалу обмежувальноi харчовоi поведiнки (10 питань). Нормальш значення обмежувaльноi, емоцю-генноi та екстернaльноi харчовоi поведiнки при нор-мальнiй масi тiла становлять 2,4; 1,8 i 2,7 бала вгдпо-вiдно.
Обробку отриманих результат проводили з вико-ристанням методiв медичноi статистики й пакета при-кладних програм Statistica 7.0, MS Excel.
Результати досAiджeння та Тх обговорення
Серед обстеженоi групи дггей (n = 325) iз надмГр-ною масою тiлa та ожиршням переважали хлопчики — 185 ошб (60 %), тодi як дiвчaток було 140 (40 %) (р < 0,001). При аналГзГ вшу обстежених дiтей встанов-лено, що нaдмiрнa маса тiлa та ожиршня нaйчaстiше рееструвалися серед хлопчиыв вiком понад 16 рокiв (59,4 %) та дiвчaток 14—15 роив (64,2 %). При аналГзГ результат анкетування встановлено, що порушення хaрчовоi поведiнки спостерГгалися практично у вшх пaцiентiв з ожирiнням. У груш дггей без ожиршня порушення хaрчовоi поведшки виявлено в 27,8 % обстежених. За видами порушень хaрчовоi поведшки до-слгджуваш розподглилися таким чином: обмежувальна харчова поведшка дГагностувалася в 60 дiтей (18,4 %), емоцюгенна — у 65 (20 %) та екстернальна — в 200 ошб (61,5 %). Поеднання декглькох тишв порушень харчо-во! поведiнки вiдзнaчaлося в 61 % дггей з ожиршням.
Нами проведено аналГз результат дослiдження в тдсистемах «батько — мати» та «батьки — дгга». Ви-никнення розлaдiв хaрчово!' поведiнки нaйчaстiше спо-стерiгaлося в родинах Гз такими рисами, як надпротек-торнють (намагання все контролювати) та рипднють (неможливють змшити стереотипи, фшсащя на них; не-вмшня вирГшувати конфлшти з прямим або опосеред-кованим залученням дггей) (45,5 та 37,8% вщповщно). Середовище, у якому виховувалася дитина, завжди мало велике значення для ii фГзичного та психГчного розвитку. У разГ виховання дитини в екстравертованш, емоцш-шй, «балакучш» родиш зГ сприятливим психолопчним мшроктматом уперше почул слова мали специфГчний сприятливий змют. Щ ж слова мали негативне емоцшне навантаження у випадку виховання дитини за неспри-ятливих обставин. Виховання в холоднш, неекспресив-шй, дистантнш родиш пов'язувало слово «любов» з вгд-чуттям боргу, обов'язку, примусового виконання певних дй. У цьому випадку слово «любов» мало сощальне, а не емоцшне значення. Коли дитина виховувалася в родиш з ворожютю, емоцшним напруженням у стосунках, слово «любов» утрачало суть i в подальшому житл.
Показано, що насамперед мовчазнють, присыпли-вють i суворють батьюв найчастше корелювали з фор-
муванням i наявнiстю ожирiння в пiдлiтковому вiцi (г = 0,67, р < 0,05). Звертае на себе увагу той факт, що загальний рiвень довiри батькам перевищував рiвень вiдчуття батьювсько! любовi в дiтей з ожирiнням, що, на наш погляд, вгдображало не стгльки наявнiсть бай-дужостi, скгльки неспроможнiсть проявити почуття.
У певно! частини родин дггей з ожиршням зафшсо-вано феномен взаемовиключаючо! поведшки (33,8 %). ЖиттевГ под!!, що були зафшсоваш в пам'ятi пащентав з ожирiнням як тюстраци амбiвалентного емоцiйного ставлення до них батьюв, провокували розвиток стану невизначеностi й тривожносп, а надалi — тдозршосп, невпевненостi й прагнення до сощально! Гзоляци. До того ж травматичш мiжособистiснi вщносини виникали в рГз-нi перiоди раннього та шзнього дитинства. Мiкроклiмат у батьювсьюй родиш пащенти з ожирiнням згадували з позицш конфлiктностi й байдужостi як конфлГктний (33,8 %), «кожен сам по собЬ> (45,9 %) та шякий (20,3 %).
Негативне ставлення до дитини, байдужють, ла-тентш форми агреси, рiзнi види насильства — все це впливало на подальший розвиток психосоматично! патологи. За результатами наших дослгджень, травму-ючими факторами для пащенпв з ожиршням е бать-кiвськi надмiрнi вимоги (57,9 %) i байдужють (45,8 %). У дитинст вiдбувалося формування матриц мГжосо-бистiсних стосункiв, що надалi призводило до емоцш-но! впевненостi та здатностi встановлювати позитивш мiжособистiснi контакти (переважно в контрольнш групi) або до виникнення тривоги.
Отже, у родинному житп пащенпв з ожирiнням вiдзначено наявнiсть дефщиту, деформаци або роз-риву комуншативних зв'язюв iз вiдповiдним дефщи-том емоцш або формуванням негативного емоцшного фону з переважанням вiдчуття небезпеки.
Нами проведений модальний аналiз актуальних проблем. Так, вiдчуття недостачi розслаблення та вгд-починку в дггей з ожиршням зареестровано в 33,5 % ошб, незадоволення сошальною роллю — у 24,6 %, неадекватна шмейна пiдтримка або И вщсутшсть — у 45,8 %, стрес — у 52,4 %, виснаження (втрата життево! енерги) — у 25,5 %, змшений патерн шмейних взаемин у дитинст — у 28,8 %, неадекватне харчування — у 55,2 %, вщчуття Гзоляци серед оточуючих (актуальний час) — у 24,2 %, емоцшш проблеми — у 37,8 %.
Висновок
У подпитав, яю страждають вгд ожиршня, порушення харчово! поведшки виявляються статистично значимо частше, шж у !х здорових однолптав. Особливо часто дiагностуеться екстернальний тип харчово! поведшки. Здебгльшого спостерiгаеться поеднання де-к1лькох тишв (екстернальний, обмежувальний, емо-цiогенний) харчово! поведшки. Виникнення розладiв харчово! поведiнки найчастше спостерiгалося в родинах Гз такими рисами, як надпротекторнiсть Г рипд-нють (45,5 та 37,8 % вгдповгдно). Запорукою усшшно! профглактики ожиршня е формування в дггей здорового способу життя, що включае довготривалГ навички правильно! харчово! поведшки з перших роюв життя.
Список лператури
1. Аверьянов А.П. Ожирение у детей и подростков: кли-нико-метаболические особенности, лечение, прогноз и профилактика осложнений / А.П. Аверьянов // Мiжнародний ендо-кринологiчний журнал. — 2009. — № 4(22). — С. 90-98.
2. Бугрова С.А. Висцеральное ожирение — ключевое звено метаболического синдрома / С.А. Бугрова //Мiжнародний ендокринологiчний журнал. — 2009. — № 2(20). — С. 82-84.
3. Вахмистров А. В. Нарушения пищевого поведения при церебральном ожирении: Автореф. дис... канд. мед. наук / А.В. Вахмистров. — СПб., 2006. — 24 с.
4. Вознесенская Т.Г. Расстройства пищевого поведения при ожирении и их коррекция / Т. Г. Вознесенская // Фар-мак. — 2009. — № 12. — С. 91-94.
5. Менделевич В.Д. Психология девиантного поведения: Уч. пособ. / В.Д. Менделевич. — М.: МЕДпресс, 2001. — 234 с.
6. Наказ Мтктерства охорони здоров'я Украти вiд 27.04.06 № 254 в редакци наказу МОЗ Укрални вiд 03.02.2009 № 55 «Про затвердження протоколiв лкування дтей з ендо-кринними захворюваннями» [Електронний ресурс]. — Режим доступу до шф.: http://www.uazakon.com/big/text363/pg1.htm
7. Павлишин Г.А. Еniдемiологiчна ситуаця щодо надмiр-но\ маси тыа, ожирння та артерiальноí гмертензи у дтей
Сорокман Т.В.
Буковинский государственный медицинский университет, МЗ Украины, г. Черновцы
РАССТРОЙСТВА ПИЩЕВОГО ПОВЕДЕНИЯ КАК ПРЕДИКТОРЫ РАЗВИТИЯ ОЖИРЕНИЯ У ДЕТЕЙ
Резюме. В статье проанализирована частота избыточной массы тела и ожирения у детей Черновицкой области, исследованы нарушения пищевого поведения у детей с ожирением, представлены результаты многопланового анкетирования по определению показателей в подсистемах «отец — мать» и «родители — дети».
Материал и методы. Обследованы 325 детей в возрасте от 10 до 18 лет. Контрольную группу составили 80 практически здоровых детей того же возраста. Методы обследования включали сбор анамнеза, антропометрию (рост, масса тела, расчет индекса массы тела, окружность талии, окружность бедер), лабораторные и инструментальные методы обследования. Проводилось многоплановое анкетирование по определению показателей в подсистемах «отец — мать» и «отцы — дети». Виды нарушения пищевого поведения исследовались с помощью Голландского опросника пищевого поведения (DEBQ).
Результаты. Показано, что избыточная масса тела и ожирение чаще встречаются у мальчиков (60 %) возрастной группы 15—18 лет и у девочек (40 %) в возрасте 12—15 лет. У подростков, страдающих ожирением, нарушения пищевого поведения проявляются статистически значимо чаще, чем у их здоровых сверстников. Особенно часто диагностируется экстернальный тип пищевого поведения. В большинстве случаев имеет место сочетание нескольких типов (экстернальный, ограничительный, эмоциогенный) пищевого поведения. Возникновение расстройств пищевого поведения чаще всего наблюдалось в семьях с такими чертами, как надпротектор-ность и ригидность (45,5 и 37,8 % соответственно).
Вывод. Залогом успешной профилактики ожирения является формирование у детей здорового образа жизни, включая долговременные навыки правильного пищевого поведения с первых лет жизни.
Ключевые слова: дети, избыточная масса тела, ожирение, расстройства пищевого поведения.
м. Тернополя / Г.А. Павлишин, К.В. Левандовська // BicHUK наукових доЫджень. — 2012. — № 4(69). — С. 117-119.
8. Проблема ожирения в Европейском регионе Всемирной организации здравоохранения и стратегии ее решения //Лжи Украти. — 2010. — № 7(143). — С. 36-40.
9. Clinical guidelines on the identification, evaluation, and treatment of overweight and obesity in adults — the evidence report / National Institutes of Health, National Heart, Lung, and Blood Institute //ObesityResearch. — 1998. — Vol. 6, Suppl. 2. — P. 51S-209S.
10. IDF consensus definition of the metabolic syndrome in children and adolescents / S.G. Alberti, P. Zimmet, F. Kaufman [et al.]. — International Diabetes Federation, 2007. — 24p.
11. Obesity and overweight / Fact sheet № 311. — Geneva: World Health Organization, 2006. — 3p.
12. WHO obesity: preventing and managing the global epidemic. WHO Technical report Series number 894. — Geneva: WHO, 2000.
13. Физиология человека: Учебная литература для студентов медицинских вузов / Под ред. В.М. Покровского, Г.Ф. Ко-ротько. — 2-е изд. — М.: Медицина, 2003. — 656 с.
14. Фрэнкин Р. Мотивация поведения: биологические, когнитивные и социальные аспекты / Р. Фрэнкин. — СПб.: Питер, 2003. — 651 с.
Отримано 17.07.15 Ш
Sorokman T. V.
Bukovinean State Medical University of MH of Ukraine, Chernivtsi, Ukraine
EATING DISORDERS AS A PREDICTOR OF OBESITY IN CHILDREN
Summary. The article analyzes the frequency of overweight and obesity in children in Chernivtsi region, studies eating disorders in obese children, presents the results of a multi-faceted survey on indicators in the subsystems «father — mother» and «parents — children».
Materials and methods. A total of 325 children aged 10 to 18 years old were examined. A control group consisted of 80 healthy children of the same age. Methods of examination included medical history, anthropometry (height, weight, calculating body mass index, waist circumference, and hip circumference), laboratory and instrumental methods of examination. It was conducted a survey to determine multidimensional indicators of subsystems «father — mother» and «parents — children». Types of eating disorders were examined by the Dutch eating behavior questionnaire (DEBQ).
Results. It is shown that overweight and obesity are more common among boys (60 %) of the age group 15—18 years old and girls (40 %) aged 12—15 years old. Obese adolescents significantly more frequently have eating disorders than their healthy peers. External type of eating behavior is mostly diagnosed. In most cases, there is a combination of several types (external, restrictive, emotion ones) of eating behavior. The eating disorders mostly occur in families with such features as an over protectors and stiffness (45.5 and 37.8 %, respectively).
Conclusion. The key to successful prevention of obesity in children is the formation of a healthy lifestyle, including long-term skills of proper eating behavior from the first years of life.
Key words: children, overweight, obesity, eating disorders.
