CC BY
73
УДК 616.36-002-056.53 СОРОКМАН Т.В.
Буковинський держаний медичний унверситет, м. Чернiвцi
АНТРОПОМЕТРИЧН СТАНДАРТИ ТА КЛ^ЧЫ ОСОБЛИВОСТi
ОЖИРННЯ В Д1ТЕЙ
Резюме. У статт проаналiзовано частоту надлишково¡' маси т'1ла та ожирiння в дтей Чернiвецькоi об-ласт'1. Матерiал i методи. Обстежен 325 дтей вком вд 10 до 18 роюв. Контрольну групу становили 80 практично здоровихдтей того ж в<ку. Методи обстеження включали зб'р анамнезу, антропометрiю (р<ст, маса тла, '¡ндекс маси тла, окружность талИ, окружность стегон), лабораторнi та iнструментальнi досл'1-дження. Результати. Показано, що надмiрна маса тола та ожирiння часлше трапляються в хлопчиюв (60 %) вком 15-18 роюв i^вчаток(40 %) вком 12-15 роюв. Мешканц м'юта вiрогiдно часлше страждають вщ надмiрноi маси тла та ожирiння. У45 (15,7 %) обстежених надмiрна маса тла була в обох батьюв, у 80 (28,1 %) — тльки в одного з них (у матер/ часлше, нж у батька). Родич¡, як страждають вд ожирiння, були у 86,9 % обстежених. Особливостями клiнiчного перебiгу надмiрноiмаси т'!ла та ожирiння в дтей е поед-нання з численними нозолопями, що зумовлюе появу великое юлькост рiзноманiтних клiнiчних симптомов. Висновки. Узв'язкуз високою коморбднстю проблема надлишковоiмаси тла та ожирiння повинна перебувати в центрi уваги не лише дитячих ендокринолопв, а й сумжних спе^алюлв з метою запобiгання подальшому прогресуванню та розвитку ускладнень.
Ключовi слова: дти, надлишкова маса тла, ожирiння, антропометричн стандарти, клiнiка.
-1 ® Оригинальные исследования
L
L. /Original Researches/
International journal of endocrinology
Ожиршня належить до багатофакторних захво-рювань. Генетична схильнють, зовшшньосекреторш причини, змша гормонального й невролопчного стану призводять до порушення харчово! поведшки, ушх ввддв обмшу речовин та енергетичного дисбалансу [9]. Значущють проблеми ожиршня визначаеться загрозою швалщизаци пащенпв молодого вшу й зниженням за-гально! тривалост життя у зв'язку з розвитком супутшх захворювань. До них належать: цукровий дiабет (ЦД) 2-го типу, артерiальна гiпертензiя (АГ), дислiпiдемiя, атеросклероз i пов'язаш з ним захворювання, репро-дуктивна дисфункщя, синдром склерополшютозних яечниюв, жовчнокам'яна хвороба, неалкогольна жи-рова хвороба печшки, остеохондроз, остеоартрит, тромбоз глибоких вен, легенева емболiя, подагра, пси-холопчш та сощальш проблеми [2]. Експерти ВООЗ стверджують, що 44 % випадыв ЦД, 23 % випадыв iшемiчноl хвороби серця та вщ 7 до 41 % випадыв де-яких видiв раку зумовлеш надмiрною масою тла та ожиршням [6, 8]. При ожиршш знижуеться стшысть до застудних та шфекцшних захворювань, крiм того, рiзко збтьшуеться ризик ускладнень при оперативних втручаннях i травмах [1].
Саме ожиршня в дитячому вщ е предиктором ви-никнення серцево-судинних захворювань у дорослому вщ [5]. 20 % дггей iз ожирiнням мають щонайменше один iз факторiв кардiоваскулярного ризику, а саме п-
перхолестеринемiю, гшершсулшемш, гшертриглще-ридемiю або АГ [4].
Мета дослвдження — проаналiзувати частоту надлишково! маси тла та ожиршня в дггей Чершвецько! область
MaTepiaA та методи
Обстежено 325 дiтей вiком вiд 10 до 18 роыв i3 рiзних райошв проживання в Чернiвецькiй областi. Контрольну групу становили 80 практично здорових дггей того ж вшу. Методи обстеження включали збiр анамнезу, антропометрш (рют, маса тта, розраху-нок шдексу маси тiла (1МТ), окружшсть талй' (ОТ), окружнiсть стегон (ОС), розрахунок сшввщношення ОТ/ОС), лабораторнi та шструментальш методи. Фь зичний розвиток оцшювали за центильними табли-цями. Надмiрну масу тiла та ожиршня дiагностували, керуючись чинним наказом Мшютерства охорони здоров'я Укра!ни вiд 27.04.06 № 254 у редакцй' наказу МОЗ Украши вiд 03.02.2009 № 55 «Про затвердження
Адреса для листування з автором:
Сорокман Тамла Васил1вна E-mail: t.sorokman@gmail.com
© Сорокман Т.В., 2014
© «М1жнародний ендокринолопчний журнал», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
протокол1в л1кування д1теи з ендокринними захворю-ваннями» [3].
Д1агноз надм1рно! маси тта встановлювали при 1МТ, що перевищуе 85-И перцентиль, але е меншим в1д 95-го перцентиля зпдно з в1ково-статевими номогра-мами, ожиршня — при значеннях 1МТ, що дор1внюють показникам 95-го перцентиля або ж е вищими за них. Нормальну масу т1ла д1агностували при значеннях 1МТ в1д 5-го до 85-го перцентиля
ОТ вим1рюв^и маркованою сантиметровою стр1ч-кою на середиш в1дстан1 в1д нижнього краю реберно! дуги до гребеня клубово! ыстки, ОС вим1рювали на р1вн1 вертлюпв стегнових к1сток, точн1сть вим1рюван-ня становила 0,005 м. Величину окружност тали трак-тували зг1дно з центильними номограмами.
Для визначення типу ожиршня розраховували в1дношення окружност1 тали до окружност стегон (ОТ/ОС). АбдомшальниИ (андро!дниИ, в1сцеральниИ) тип ожир1ння д1агностували, якщо 1ндекс ОТ/ОС для хлопчиыв перевищував значення 0,9, а у д1вчаток ста-новив понад 0,8. Окр1м цього, керувались рекомен-дащями IDF Consensus, 2007 року [7], зпдно з якими абдом1нальне ожиршня д1агностуеться в д1тей в1ком 10—16 роив при окружносп тали, що дор1внюе 90-му перцентилю або перевищуе Иого, вщповщно до в1ку i стат1, у дiтеИ вiком понад 16 роыв — при ОТ у хлоп-цiв, що дорiвнюе або ж перевищуе 94 см, та при ОТ у дiвчат, що дорiвнюе або перевищуе 80 см. Критерiями виключення були наявнють у дiтеИ вторинно! форми ожиршня, спадкових синдромiв, що супроводжуються ожиршням, а також захворювань, терапiя яких вимагае приИому медикаментiв, що впливають на метаболiзм вуглеводiв та лшщв.
Обробку отриманих результатiв проводили з вико-ристанням методiв медично! статистики И пакета при-кладних програм Statistica 7.0, MS Excel.
Результати дослiдження та Тх обговорення
Серед обстежено! групи дiтеИ iз нaдмiрною масою тiлa та ожирiнням переважали хлопчики, кiлькiсть яких становила 185 ошб (60 %), тодi як дiвчaток було 140 (40 %) (р < 0,001, рис. 1).
При aнaлiзi вшу обстежених дггеИ встановлено, що нaдмiрнa маса тта та ожирiння нaИчaстiше рееструва-
лись серед хлопчиив старше 16 роыв (110 ошб, 59,4 %) та в д1вчаток 14—15 роив (64,2 %, рис. 2).
Гендерний анал1з антропометричних показниив показав в1ропдно вищ1 значення росту, маси т1ла, ОТ та ОС, а також 1х сшввтношення у хлопчиков (р < 0,05) (табл. 1). Нами встановлена залежшсть частоти надм1р-но1 маси тта та ожир1ння в дггей в1д м1сця проживання. Б1льш1сть дггей 1з надм1рною масою т1ла та ожиршням проживали в мюп (60 %).
При з'ясуванш анамнезу особливу увагу звертали на спадков1сть. У 45 (15,7 %) обстежених надм1рна маса тта була в обох батьыв, у 80 (28,1 %) — ттьки в одного з них (у матер1 частше, шж у батька). Родич1, яи стра-ждають в1д ожир1ння, були у 86,9 % обстежених.
Вивчення анамнезу життя дозволило встановити ускладнення в перинатальному перюд1 у 85 (30,2 %) дггей. Найчаст1ше виявлялися токсикози ваптносп (26,1 %), загроза переривання ваптносп (19,6 %), пере-дчасш пологи (17,3 %). Анал1з харчування в ранньому вщ1 дозволив установити, що на природному вигодо-
200
л
5
3 юо
с
¡2
Ж
□ Хлопчики
□ Дючатка
нмт
Ожиршня
Рисунок 1. Розподл д'ией ¡з надм1рною масою тла (НМТ) та ожирнням залежно вд стат
Роки
Рисунок 2. В/кова динамка надлишковоi маси тла та ожирння в д'ией
Таблиця 1. Особливост антропометричних показниюв д'ией залежно в'щ статевоi приналежност'1
Показник Контрольна група Основна група
Хлопчики (n = 42) Дiвчатка (n = 38) Хлопчики (n =185) Дiвчатка (n = 140)
Маса, кг 51,7 ± 6,8 50,8 ± 7,1 95,3 ± 8,7* 77,6 ± 16,1*
PiCT, м 1,5 ± 0,1 1,4 ± 0,4 1,6 ± 0,07* 1,5 ± 0,1*
1МТ, кг/м2 18,2 ± 2,2 18,7 ± 1,7 31,2 ± 2,4* 30,4 ± 4,3*
ОТ, см 71,1 ± 6,9 73,2 ± 3,3 100,2 ± 6,9* 93,3 ± 10,9*
ОС, см 92,8 ± 6,6 93,3 ± 5,6 106,1 ± 7,7* 103,2 ± 6,4*
ОТ/ОС 0,76 ± 0,04 0,82 ± 0,03 0,94 ± 0,04* 0,90 ± 0,07*
Примтка: * — р1зниця в1рогщна м 'ж показниками в д 'ией основноi групи та групи контролю (p < 0,05).
вуванш перебували лише 95 (32,2 %) iз 285 дiтей, iншi дти отримували адаптованi молочнi сумiшi.
1з супутнiх захворювань найчастiше рееструвались захворювання шлунково-кишкового тракту (47,3 %), ендокринно! системи (23,1 %), вегетосудиннi дисфун-кци (23,1 %), патологiя ротоносоглотки (21,3 %).
Основною ендокринною патолопею, дiагностова-ною в дiтей, був дифузний еутирео!дний зоб — 15,6 %. Юнацька гiнекомастiя траплялася в 10,8 % хлопчиыв, порушення менструально! функци зареестровано в 14,2 % дiвчаток.
Привертае увагу й висока частота виявлення патологи зору, зокрема, мюшю рiзного ступеня тяжкост дiагностовано в 56 дiтей (20,7 %), мюшчний складний астигматизм — у 15 обстежених (5,2 %).
Двi третини дiтей при опитуванш вказували на так! скарги: головний бть, пiдвищена втомлюванiсть, го-ловокружшня, збiльшена пiтливiсть, у кожно! друго! дитини вiдзначалися скарги на перюдичний пiдйом температури до субфебрильних цифр, часта простудш захворювання, погану переносимють жирно! та смаже-но! гж! У 21 % дiтей основно! групи при оглядi виявля-ли юнацьы вугри, пiдвищену сухiсть шыри, червоний дермографiзм, у 33,6 % — стри.
Порушення серцевого ритму дiагностовано у 21,1 % випадыв, провiдностi — у 35,1 % (поодиноы непостш-нi передсерднi екстрасистоли); ознаки ранньо! репо-ляризаци шлуночыв — у 14,0 % випадыв. Гiпертрофiю мiокарда лiвого шлуночка дiагностовано у 12,6 % випадыв серед дiтей iз стабiльно шдвищеним артерiаль-ним тиском (АТ). У 36,9 % обстежених дггей показни-ки АТ вiдповiдали рiвню високого нормального АТ, що знаходиться в дiапазонi вiд 90-го до 95-го перцентиля. У 64,9 % випадыв серед обстежених дггей рiвень АТ пе-ревищував 95-й перцентиль, що можна оцiнити як АГ.
Аналiз анамнестичних даних дозволив з'ясувати час дебюту синдрому АГ серед дггей iз надмiрною масою тта та ожиршням. Встановлено, що перший етзод шдви-щення АТ припадав на вш 13,8 ± 1,4 року, тобто пубертат-ний перiод. Статевих вiдмiнностей у часi появи синдрому АГ дагностовано не було. У дiвчаток вiн припадав на вш 12,8 ± 0,5 року, у хлопчиыв — на 14,5 ± 1,5 року (р > 0,05).
Висновки
1. Надмiрна маса тта та ожирiння частiше трапля-ються в хлопчиыв вшом 15—18 роыв та дiвчаток вiком 12—15 роыв.
2. Мешканщ м1ста в1рог1дно частше страждають в1д надм1рно! маси тта та ожиршня.
3. Особливостями клшчного переб1гу надм1р-но! маси тта та ожиршня в дггей препубертатного та пубертатного вшу е поеднання з численними нозо-лог1ями, що зумовлюе появу велико! к1лькост1 р1зно-ман1тних кл1н1чних симптом1в. У зв'язку з цим дана проблема повинна перебувати в центр1 уваги не лише дитячих ендокринолопв, але й сум1жних спец1ал1ст1в з метою запоб1гання подальшому прогресуванню та роз-витку ускладнень.
Список лператури
1. Аверьянов А.П. Ожирение у детей и подростков: кли-нико-метаболические особенности, лечение, прогноз и профилактика осложнений /А.П. Аверьянов // МИжнародний ендо-кринологiчний журнал. — 2009. — № 4(22). — С. 90-98.
2. Бугрова С.А. Висцеральное ожирение — ключевое звено метаболического синдрома / С.А. Бугрова // МИжнародний ендокринологiчний журнал. — 2009. — № 2(20). — С. 82-84.
3. Наказ Мтстерства охорони здоров'я Украти вiд 27.04.06 № 254 вредакци наказу МОЗ Укрални вiд 03.02.2009 № 55 «Про затвердження протоколiв лкування дтей з ендо-кринними захворюваннями» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.uazakon.com/big/text363/pg1.htm.
4. Павлишин Г.А. Еniдемiологiчна ситуаця щодо надмiр-но\ маси тыа, ожиршня та артерiальноí гмертензи в дтей м. Тернополя/Г.А. Павлишин, К.В. Левандовська//Вкник на-укових доЫджень. — 2012. — № 4 (69). — С. 117-119.
5. Проблема ожирения в Европейском регионе Всемирной организации здравоохранения и стратегии ее решения //Лжи Украни. — 2010. — № 7(143). — С. 36-40.
6. Clinical guidelines on the identification, evaluation, and treatment of overweight and obesity in adults — the evidence report / National Institutes of Health, National Heart, Lung, and Blood Institute //Obesity Research. — 1998. — Vol. 6, Suppl. 2. — P. 51S-209S.
7. IDF consensus definition of the metabolic syndrome in children and adolescents/ S.G. Alberti, P. Zimmet, F. Kaufman [et al.]. — International Diabetes Federation, 2007. — 24p.
8. Obesity and overweight / Fact sheet № 311. — Geneva: World Health Organization, 2006. — 3p.
9. WHO obesity: preventing and managing the global epidemic. WHO Technical report Series number 894. — Geneva: WHO, 2000.
Отримано 04.11.14 U
Сорокман Т.В.
Буковинский государственный медицинский университет, г. Черновцы
АНТРОПОМЕТРИЧЕСКИЕ СТАНДАРТЫ И КЛИНИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ОЖИРЕНИЯ У ДЕТЕЙ
Резюме. В статье проанализирована частота избыточной массы тела и ожирения у детей Черновицкой области. Материал и методы. Обследованы 325 детей в возрасте от 10 до 18 лет. Контрольную группу составили 80 практически здоровых детей того же возраста. Методы обследования включали сбор анамнеза, антропометрию (рост, масса тела, индекс массы
тела, окружность талии, окружность бедер), лабораторные и инструментальные исследования. Результаты. Показано, что избыточная масса тела и ожирение более часто встречается у мальчиков (60 %) в возрасте 15—18 лет и девочек (40 %) в возрасте 12—15 лет. Жители города достоверно чаще страдают избыточной массой тела и ожирением. У 45 (15,7 %) об-
следованных избыточная масса тела была у обоих родителей, у 80 (28,1 %) — только у одного из них (у матери чаще, чем у отца). Родственники, страдающие ожирением, были у 86,9 % обследованных. Особенностями клинического течения избыточной массы тела и ожирения у детей являются сочетания с многочисленными нозологиями, что предопределяет появление большого количества разнообразных клинических сим-
птомов. Выводы. В связи с высокой коморбидностью проблема избыточной массы тела и ожирения должна находиться в центре внимания не только детских эндокринологов, но и смежных специалистов с целью предупреждения дальнейшего прогрессирования и развития осложнений.
Ключевые слова: дети, избыточная масса тела, ожирение, антропометрические стандарты, клиника.
Sorokman T. V.
Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
ANTHROPOMETRIC STANDARDS AND CLINICAL FEATURES OF OBESITY IN CHILDREN
Summary. This paper examines the prevalence of overweight and obesity in children from Chernivtsi region. Material and Methods. 325 children aged 10 to 18 years were examined. The control group consisted of 80 apparently healthy children of the same age. Methods of investigation included medical history, anthropometry (height, weight, body mass index, waist circumference, hip circumference), laboratory and instrumental examination. Results. It is shown that overweight and obesity are more often detected in boys (60 %) aged 15—18 years and girls (40 %) aged 12—15 years. The habitants of city reasonably more often suffer from overweight and obesity. Overweight was detected in both parents of 45 (15.7 %) patients had excessive body weight, and only in one parent of 80
(28.1 %) patients (in mothers more often than in fathers). 86.9 % of patients had relatives who suffer from obesity. The feature of clinical course of overweight and obesity in children is a combination with numerous nosologies, that determines the appearance of large amount of various clinical symptoms. Conclusions. Due to the high comorbidity, the problem of overweight and obesity should be in the focus of not only pediatric endocrinologists, but also related professionals to prevent further progression and development of complications.
Key words: children, overweight, obesity, anthropometric standards, clinical picture.
