CC BY
24
УДК 332.1:338.48
ПРООТОРОВА МОДЕЛЬ УН1Ф1КАЩ1 ТА КОНКУРЕНЦП В PEГiOHAЛЬHOMУ
ТУРИСТИЧНОМУ CEKTOPi
® 2014 дмитришин л. I., павлюк т. д.
УДК 332.1:338.48
Дмитришин Л. I., Павлюк Т. Д. Просторова модель ушфшацм та конкуренцП' в регiональному туристичному ceKTopi
У статт': показано, що врахування ¡нформацшно)' взаемодП регональних туристичних суб'ект'в у поеднаннi з :х внутр'шшм потен^алом е на даний час особливо актуальними i становить науковий iнтерес в аспектi моделювання такого роду взаемозв'язмв з метою формування конкурентоспроможностi як самих туристичних суб'ект'в, так i все регональноi туристично:' системи. Метою статт': е побудова модел': просторово: конкуренцП з урахуванням взаемодП м/ж туристичними суб'ектами у формi обмну шформа^ею через ствпрацю, стльну д'тльшсть та стльне виробництво. З огляду на джерело змiни р'вня конкуренцП, iiчинники згруповано у вигляд': внутр'шн':х та зовн'шн':х важел'в. Узагальне-ною м/рою ефективностi використання комплексу внутр'шшх чиннишв е потен^ал розвитку регональних туристичних суб'ект'в, який, у свою чергу, розглядаеться як результуючий внутр'шн'ш важ'шь обраноi Цновоi полтики таких суб'ект'в. М'рою ефективностi зовтштх чиннишв е р'вень iнформацiйно: взаемодПсуб'ект'в зовнШнього середовища. В даному дотдженн': пропонуеться доповнити модель просторово: конкуренцП Хотеллшга, яка вже включае до себе вiдцентрову силу (цнову конкуренцю), ще й доцентровими силами (зовн'шшми чинниками). Показано, що рiвноважнi Цни i мсця розташування туристичних суб'ект'в визначаються унiфiкацiею та конкурен^ею. Зокрема, р'вновага може бути досяг-нута в широкому д'шпазот в':д м'1шмально1 до максимально: диферен^ацПзалежно вiд в'дносноi сили зовншнього ефекту (ушф'шацП) в пор'внянт з внутр'шн'ш ефектом (ц/новою конкурен^ею). Встановлено, що умова мiнiмальноiдиферен^ацПвиконуеться, якщо ствпраця (тобто, доцентро-ва сила) стае переважаючим чинником.
Кпючов'1 слова: рег'юн, потен^ал розвитку, туристичний сектор, просторова модель Хотелл'тга, ушфка^я, цнова конкурен^я, iнформацiйна
взаемод'т.
Формул: 20. Б'бл.: 8.
Дмитришин Леся IzopiBHa - кандидат економiчниx наук, доцент, професор, кафедра економiчно: юбернетики, Прикарпатський нацональний утверситет iм. В. Стефаника (вул. Шевченка, 57, iвано-Франкiвськ, 76018, Укра:на) Email: dmytryshyn_l@hotmail.com
Павлюк Тетяна Дмитрiвна - астрант, кафедра економiчно: юбернетики, Прикарпатський нацональний утверситет iм. В. Стефаника (вул. Шевченка, 57, iвано-Франкiвськ, 76018, Укра:на)
УДК 332.1:338.48
Дмитришин Л. И., Павлюк Т. Д. Пространственная модель
унификации и конкуренции в региональном туристическом секторе
В статье показано, что учет информационного взаимодействия региональных туристических субъектов в сочетании с их внутренним потенциалом является на данное время особенно актуальным и составляет научный интерес в аспекте моделирования такого рода взаимосвязей с целью формирования конкурентоспособности как самых туристических субъектов, так и всей региональной туристической системы. Целью статьи является построение модели пространственной конкуренции с учетом взаимодействия между туристическими субъектами в форме обмена информацией через сотрудничество, совместную деятельность и общее производство. Учитывая источник изменения уровня конкуренции, ее факторы сгруппированы в виде внутренних и внешних рычагов. Обобщенной мерой эффективности использования комплекса внутренних факторов является потенциал развития региональных туристических субъектов, который, в свою очередь, рассматривается как результирующий внутренний рычаг избранной ценовой политики таких субъектов. Мерой эффективности внешних факторов является уровень информационного взаимодействия субъектов внешней среды. В данном исследовании предлагается дополнить модель пространственной конкуренции Хотеллинга, которая уже включает центробежную силу (ценовую конкуренцию), еще и центростремительными силами (внешними факторами). Показано, что равновесные цены и местоположения туристических субъектов определяются унификацией и конкуренцией. В частности, равновесие может быть достигнуто в широком диапазоне от минимальной к максимальной дифференциации в зависимости от относительной силы внешнего эффекта (унификации) по сравнению с внутренним эффектом (ценовой конкуренцией). Установлено, что условие минимальной дифференциации выполняется, если сотрудничество (центростремительная сила) становится преобладающим фактором.
UDC 332.1:338.48 Dmytryshyn L. I., Pavljuk T. D. The Spatial Model of Unification and Competition in the Regional Tourism Sector
The article draws attention to accounted communication of regional tourism entities in combination with their inner potential, which is currently of particular relevance and of scientific interest in the aspect of modeling such relationships to form competitiveness of tourism facilities and the entire regional system of tourism. The article was aimed at building a model of spatial competition, taking into account interactions of regional tourism entities in the form of information exchange through partnership, co-operation, and coproduction. Considering the source for changes of competition level, the factors were grouped in the form of internal and external levers. The generalized measure tool of the efficiency of a complex of internal factors, is the development potential of the regional tourism entities, which is to be regarded as a resulted internal lever of the chosen price policy of such entities itself. A measurer of the effectiveness of external factors is the level of communication between the environmental subjects. In this study it is proposed to complete the model of Hotelling spatial competition, which includes centrifugal force (price competition), with centripetal forces (external factors). It is shown, that equilibrium prices and locations of tourist entities are determinated by the standardization and competition. Particularly, the balance can be achieved in a wide range of minimum to maximum differentiation depending on the relative strength of the external effect (unification) as compared with the internal effect (price competition). It is found, that the condition of the minimum differentiation is fulfilled, when co-operation (centripetal force) becomes the dominanting factor.
Keywords: region, development potential, tourism sector, Hotelling spatial model, unification, price competition, communication Formulae: 20. Bibl.: 8.
Ключевые слова: регион, потенциал развития, туристический сектор, пространственная модель Хотеллинга, унификация, ценовая конкуренция, информационное взаимодействие Формул: 20. Библ.: 8.
Дмитришин Леся Игоревна - кандидат экономических наук, доцент, профессор, кафедра экономической кибернетики, Прикарпатский национальный университет им. В. Стефаника (ул. Шевченко, 57, Ивано-Франковск, 76018, Украина) Email: dmytryshyn_l@hotmail.com
Павлюк Татьяна Дмитриевна - аспирант, кафедра экономической кибернетики, Прикарпатский национальный университет им. В. Сте-фаника (ул. Шевченко, 57, Ивано-Франковск, 76018, Украина)
Dmytryshyn Lesia I. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Professor, Department of Economic Cybernetics, Precarpathian National University named after V. Stefanyk (vul. Shevchenka, 57, Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine)
Email: dmytryshyn_l@hotmail.com
Pavljuk Tetiana D. - Postgraduate Student, Department of Economic Cybernetics, Precarpathian National University named after V. Stefanyk (vul. Shevchenka, 57, Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine)
Вступ. На даний час, в умовах розвитку шформа-цшно1 економши, що базуеться на знаннях, у вйх галузях можна спостертати щоразу штенсивнший розвиток рин-ив шформатизаци. Незважаючи на те, що постшно наго-лошуеться на глобальному аспект цього процесу, також важливим, якщо навггь не найважлившим з точки зору окремого тдприемства (зокрема, малого i середнього) е його локальний та регюнальний аспекти. Створення ме-режевих технологш, динамiчна ствпраця з партнерами та Рентами, разом зi здатнiстю до випереджального (тобто такого, що випереджае очшування клiентiв) та реактивного (такого, що в^пов^ае поточним потребам) розвитку туристичних продуктш на даний час е важливим аспектом формування конкурентоспроможност туристичних тд-приемств.
Важко переоцшити у цьому плат значення шформа-цiйних технологiй, яи пiдтримують взаемодiю мiж партнерами на туристичному ринку, що допомагае проектувати процес побудови i дистрибуци як самих туристичних про-дуктiв, так i цких регiональних туристичних напрямкiв. ^м того, туристична галузь зi сво1м високим ршнем на-сичення шформащею е особливо чутливою до трансфор-мацiйного впливу iнформацiйних технологiй.
В^так, урахування шформацшно1 взаемодп регю-нальних туристичних суб'ектiв через спшпрацю, спкьну дiяльнiсть та спкьне виробництво в поеднанш з внутрш-нiм потенщалом кожного з суб'ектш становлять науковий штерес в аспектi моделювання такого роду взаемозв'язив з метою формування конкурентоспроможност як самих туристичних суб'ектш, так i вае1 регюнально1 туристично'1 системи.
Метою статтi е побудова моделi просторово'1 кон-куренцп з урахуванням взаемодп мiж туристичними суб'ектами у формi обмiну iнформацiею через спшпрацю, спiльну дiяльнiсть та спкьне виробництво. З метою побудови моделi використано просту модель просторово'1 кон-куренцп Хотеллiнга [1] та и модифiкованi варiанти [2 - 4], адаптованi до умов сучасно'1 ринково'1 економiки, що базу-еться на знаннях.
Результати. Запровадження нового етапу досль дження конкурентоспроможност туристично'1 галузi спри-чинене також через переконання в тому, що останшм часом в^булось багато змiн як у сферi оргатзацшно-фшан-сово'1 пiдтримки, так i в можливост активiзацií регю-нальних одиниць самоврядування, зокрема, у створеннi мкщевого потенцiалу знань. Суб'ектну структуру такого
тдходу формують усi суб'екти, як виробляють туристич-нi продукти регюну, тобто: туристичнi пiдприемства, ад-мшктративш одиницi самоврядування та уряду, об'екти бiзнес-середовища та власне мiсцева стльнота. Причому окремi iзольованi туристичнi тдприемства та суб'екти ре-гiонального середовища не впливають на 11 ефектившсть, а е лише частиною синергетичного ефекту взаемодп усiх вищеперерахованих суб'ектш, що беруть участь у виробни-цтвi туристичних продуктiв i базуються на мiсцевому по-тенцiалi знань.
З огляду на джерело змши рiвня конкуренци, 11 чин-ники згруповано у виглядi внутрiшнiх та зовншшх важе-мв. До внутршшх вiдносяться: органiзацiйно-правова форма туристичних суб'ектш, iмiдж, 1х цiлi, менеджмент, сегменти ринку i напрям дiяльностi, особливост i характеристики туристичних продуктш i послуг, професiоналiзм кадрового складу, фiнансово-економiчний стан тощо [5]. Узагальненою мiрою ефективностi використання комплексу внутршнк чинникiв е потенцiал розвитку регюнальних туристичних суб'ектiв, який, у свою чергу, можна розгля-дати як результуючий внутршнш важкь обрано! цшово1 полiтики таких суб'ектiв. Осккьки основним рушiем рин-ково1 економши е конкуренщя, то цiна, як шструмент рин-ково1 конкуренци, перерозподку ресурсiв, обпу капiталу, виконуе значну роль у регулюванш i саморегулюванш еко-номiки. З iншого боку, узгодження iнтересiв туристичних суб'ектiв та 1х клiентiв здiйснюеться при допомозi шстру-ментiв цшово1 полiтики, в^ яко1 залежать показники доходу i прибутковостi будь-яко1 компанп.
До зовншнк чинникiв можна вiднести: полiтичну ситуацiю, мiжнародне оточення, стан економши, тип ринку, учасникш каналiв руху туристичного продукту, державного регулювання цш, споживачiв i 1х платоспроможностi, стан купiвельного попиту, штереси та уподобання покуп-цiв, поведшку конкурентiв та iн. В даному досл^женш при-йнято тiльки один вимiр зовнiшнього середовища, а саме регюнальне. Вiдсутнiсть урахування макроекономiчного (державного) та мiжнародного (глобального) вимiру пояс-нюеться аксiологiчною специфiкою туристично1 економь ки, що базуеться на знаннях. Загальнов^омо, що з огляду на «неперенесешсть туристичних вигод, експорт в^бува-еться на мiсцi виробництва продукпв» [6]. Отже, експорт туристичних послуг в^буваеться на мiсцi 1х виробництва, тобто у визначених регюнах.
Мiрою ефективностi зовнiшнiх чинникiв е рiвень взаемодп (узгодженостi/неузгодженостi 1х штересш) суб'ектiв
зовнiшнього середовища. Прийнято, що у випадку оцiнки зовнiшнiх важелiв вимiрниками е iнформацiйна взаемодiя суб'ектiв зовншнього середовища у сферi спкьно1 дiяль-ностi, спкьного виробництва та сшвпращ.
При цьому варто зауважити, що чим вищим е ршень тако1 взаемоди, тим меншим повинен бути рiвень цшово1 конкуренци всерединi регюнально1 туристично1 спкьноти.
Дослiдженням моделювання цшово1 конкуренци вперше зацiкавився в 1929 рощ Гарольд Хотеллшг, який змоделював гру цш на ринку [1]. Вш запропонував розгля-дати ринок як проспр, в якому продавщ конкурують за по-купцiв, вибираючи власне розташування i встановлюючи власш цiни на продукт. Хотеллiнг прокюстрував свiй шд-хiд найпростiшою просторовою моделлю конкуренци двох продавцiв на вiдрiзку з лiнiйними транспортними тарифами, яи визначаються мiж продавцями. У сво1й моделi Хо-теллшг зробив два припущення. По-перше, вш виключив з розгляду цiновi вшни з метою повного витiснення конкурента з ринку. По-друге, вш розглянув ситуацiю повнiстю нееластичного попиту, коли ккьисть товару, що купуеться покупцем, не залежить вiд цши.
Данi припущення були усунутi в шзнших роботах рiз-них науковщв. Зокрема, в [2] показано, що коли дв фiрми знаходяться у стльному просторi, цiнова конкуренцiя при-зводить до нульового стану рiвноважноl цiни, i що при ква-дратичних транспортних витратах двi фiрми розташованi в кiнцi iнтервалу. Шзнше науковi зусилля були присвяченi тдтвердженню дано1 тези: наприклад, шляхом введення певного рiвня неоднорiдностi серед споживачiв та фiрм, фшсаци ринково1 цши екзогенно, врахування цшово1 змо-ви чи полiтики цiнового порiвняння, досл^ження еластич-ного попиту тощо.
В результатi було розроблено 5 моделей цшово1 рiв-новаги на просторових ринках: демтнгово1 рiвноваги, односторонньо1 демтнгово1 рiвноваги, звичайно1 цшово1 рiвноваги (Хотеллiнга), рiвноваги розподку сфер впливу i модель незалежного юнування фiрм на достатньо великому за протяжшстю ринку [4].
Зокрема, при малих вiдстанях мiж фiрмами-конку-рентами встановлюеться рiвновага, яку можна трактува-ти як демпiнгову цшову рiвновагу. В нiй пiд тиском загроз встановлюються набагато нижчi цши, нгж при звичайнiй щ-новш конкуренци, описанiй рiвновагою Хотеллiнга. Третя рiвновага - це одностороння рiвновага, в якiй один з грав-цiв визначае цiну виходячи з обмеження загрози демтн-гу, а для шшого гравця максимум його щльово1 функци е безпечною стратепею. Наступна рiвновага - це множина рiвноваг вiдриву, умовою формування яких е тдтримка нульового конкурентного тиску на межi купшельно1 спро-можност (умова вiдриву). Цей випадок можна штерпрету-вати як рiвновагу розподку сфер впливу, причому тут кнуе безлiч можливостей встановити межу областей (в^повк-но до рiзновидiв дiяльностi). Нарештi при достатньо ве-ликш вiдстанi мiж фiрмами вони абсолютно не впливають одна на одну.
Як видно з характеристики до^джуваних моделей цшово1 рiвноваги, в кожнш з них цiнова конкуренцiя е в^центровою силою, i цей чинник визначав у таких тдхо-дах розв'язок задачi цiновоl пiдгри, знижуючи тим самим рiвень цiновоl конкуренци. При цьому, не було зроблено
жодних спроб, щоб виршити проблему знаходження шдь грових ршень спкьного мюцезнаходження, незалежно вiд обрано1 в^сташ.
В той же час розвиток шформацшних технологiй спричинив розробку нового наукового напряму, який тд-креслював важливють взаемодЦ мiж фiрмами у виглядi обмiну iнформацiею з метою забезпечення ефективносп 1х функцiонування. Зокрема, були здшснеш дослiдження, присвяченi юторичному виникненню i розвитку тако1 ор-ганiзацiйноl структури, як Пiвнiчно-Калiфорнiйська Силь конова долина [7 - 8]. Було показано, що обмш шформащею мiж схожими за своею дiяльнiстю фiрмами породжуе зовнiшньо схожi переваги для кожно1 з них. Осккьки вза-емодiя зазвичай включае витрати, чутливi до вiдстанi мiж цими фiрмами, вигоди е бкьшими, якщо фiрми знаходяться близько одна до одно1. Таким чином, при шших рiвних умовах, фiрми мають тенденцiю до унiфiкацil шформаци (тобто спiвпрацi), щоб полегшити передачу пов^омлень. 1ншими словами, зовнiшнiй чинник е доцентровою силою.
В даному до^дженш пропонуеться доповнити модель просторово1 конкуренци Хотеллшга, яка вже включае в себе в^центрову силу (цшову конкуренщю), ще й доцен-тровими силами (зовнiшнiми чинниками). При цьому введено елемент взаемоди у виглядi обмiну iнформацiею через ствпрацю, спiльну дiяльнiсть та стльне виробництво i визначено умови, за яких встановлюеться ршновага. ^м того, буде показано, як ушфжащя та конкуренцiя стратегiй фiрм робить регюнальну туристичну економiку стаб1ль-ною системою.
Отже, подальше досл^ження полягае в реалiзацil таких завдань:
■ розробка моделi просторово1 конкуренцй з метою визначення рiвноважноl цiни двокроково1 гри, в якш наявна взаемодiя мiж фiрмами (туристич-ними суб'ектами);
■ визначення ефекту зниження транспортно1 надбавки в умовах рiвноваги;
■ аналiз сощально оптимальних розв'язкiв гри;
■ визначення оптимального сшвв^ношення унi-фiкацil та конкуренци стратегш фiрм з метою стабкьного розвитку регiональноl туристично1 галузь
Пропонована модель являе собою варiант просторо-во1 моделi Хотеллiнга, в якш споживачi туристичного продукту рiвномiрно розподiленi вздовж одиничного штер-валу [0;1] i розташування кожного позначаеться х е[0;1]. Припускаеться, що транспортш витрати е квадратичною функщею вiдстанi. Повна вартiсть туристичного продукту для споживача, розташованого в точщ х, який купуе цей продукт в 1-го туристичного суб'екта, дорiвнюе:
Р + f (х; - х )2,
де р - цiна туристичного продукту г-го туристичного суб'екта;
I - транспортш витрати,
х1 - мюцезнаходження г-го туристичного суб'екта.
Кожен споживач купуе одну одиницю туристично-го продукту у туристичного суб'екта з нижчою повною вартiстю, за умови, що ця повна вартють не перевищуе його
купiвельну спроможнiсть. Два туристичнi суб'екти пропо-нують однорiднi туристичнi продукти з рiвними гранични-ми витратами с(Р0), якi е функщею вiд Р0, де с'(Р0 )< 0. Р0 розглядаеться як неповернена швестищя для зниження витрат на досл^ження та розробки (наприклад, витрат на НДКР).
Передбачаеться, що взаемодiя мiж туристични-ми суб'ектами приймае певну форму: шформащею вони обмшюються через спiвпрацю, спкьну дiяльнiсть та спiльне виробництво. Важливою характеристикою iнформацi¿ е 11 правдивкть. При цьому використання частини шформацц не знижуе 11 кориснiсть. ^м того, припускаеться, що туристичнi суб'екти взаемодшть симетрично, i поршну роздкяють витрати на таку взаемодiю. В^носна про-сторова близькiсть туристичних суб'ектш вимiрюеться величиною (х1-х2)2 i в^ображае ршень (вiдстань) доступу до шформацц, зменшення якого знижуе витрати на не'1. В результатi повнi витрати на обмш iнформацiею станови-тимуть:
т(Х1- Х2
де т - це параметр зовнiшнього ефекту (або витрати на обмш одиницею шформацц).
Варто зауважити, що рiзнi галузi економiки можуть мiстити рiзнi рiвнi зовнiшнього ефекту. Чим бкьше зна-чення т , тим вищою е iнформацiйна технологiя галуз^ i тим вищим е зовншнш ефект мiж двома фiрмами в данш галузi. В такому випадку буде ^остери^тись спшпраця мiж фiрмами. До тако'1 галузi належить i туристичний сектор, в якому шформацшний чинник вiдiграе одну з важливих ролей.
В даному досл^женш припускаеться, що Х1 < х2. Коли туристичш суб'екти налаштованi на х1 < х2, споживач, якому байдуже, в якiй компани купляти туристичний продукт, знаходиться в точщ X, що визначаеться формулою:
X = (Р2 -р1) + (Х2±Хд!. (1)
2—(Х2 - Х1) 2
Використовуючи формулу (1), отримаемо умову су-купного попиту для туристичних суб'екпв 1 i 2:
01 = |Х ¿Х = (Р2 - Р1) . (Х2 + Х1)
2t(Х2 — xi)
(2)
q2 = f1 dx = 1-Х = 1 — Jx
P — Pl) ,(Х2 + Х1)
(3)
2t( Х2 — Х1) 2
Функци прибутку туристичних суб'ектш визнача-ються вiдповiдно до умов:
П = [Pi — c(Fo)]Q — [Fo +т (Х2 — Х1)2] =
= [Pi — ^(Fo)] f ^^ +
L 2t( Х2 — Х1) 2
—[Fo +т (Х2 — Х1)2]. n 2 = [P2 — c(Fo )]Q2 — [Fo +т (Х2 — Х1)2 ] =
(4)
= [P2 — c(Fo)]
1—
(P2 — Pi) + (Х2 + Х1)
2t (Х2 — Х1)
(5)
—[Fo +т (Х2 — Х1)2]. В^пов^но до просто! моделi конкуренцц Хотеллшга визначаеться звичайна цiнова ршновага в двокроковш rpi.
На першому етат обидва туристичнi суб'екти одночасно вибирають сво! мiсця розташування та x2 вiдповiдно. На другому етат мкця розташування вiдомi, i щ двi фiрми одночасно вибирають щни P^i P2, вiдповiдно. Далi проведемо обернену iндукцiю i почнемо з другого кроку гри.
Визначивши першi похiднi рiвнянь (4) i (5) щодо P1 i P2 i прирiвнявши !х до нуля, розв'яжемо рiвняння:
2t t Pi = у( Х2 — Х1) + Х2 — Х1)(Х2 + Х1) + c(Fo). (6)
4t t
P2 = —(Х2 — Х1) — 3Х — Х1)(Х2 + Х1) + c(Fo). (7)
Пiсля пiдстановки рiвнянь (6) - (7) в рiвняння (4) -(5) отримаемо:
п 1 = 18( Х2 — Х1)(2 + Х1 + Х2)2 — [Fo +т (Х2 — Х1^]. (8)
П 2 = 18(Х2 — Х1)(4 — Х1 — Х2)2 — [Fo + Т (Х2 — Х^2]. (9)
Потiм повертаемось до першого кроку гри. Беручи першi похiднi ршнянь (8) i (9) по xx та x2 вiдповiдно, вважа-ючи !х ршними нулю, i обмеживши отриманий результат до симетричного випадку (наприклад, Х1 + Х2 = 1), отримаемо:
Х1 =
1 2--
12т — t = 12 т
4t + 24т 41 + 24
Х2 =
12т + 5t
12 + 5
t
4t + 24т 41 + 24
(10)
(11)
З ршнянь (10) - (11) зрозушло, що ршноважне розташування е функщею в^ параметра — , тобто компромiс мiж
т
доцентровою силою (зовнiшнi чинники), i вiдцентровою силою (цiнова конкуренщя) визначаеться двома параметрами — i т . Поршняльний статичний ефект збкьшення т в умовах рiвноваги може бути обчислений таким чином:
о Х1
72t
от (4t + 24т )2 оХ2* _ 72t
>o.
<o.
(12)
(13)
от (4t + 24т )2
У результатi на основi умов (10) - (11) та (12) - (13) можна зробити таи висновки:
чим бкьший зовншнш ефект мгж двома туристич-ними суб'ектами, тим меншою буде диференщащя розташування мiж ними;
■ коли зовншнш ефект наближаеться до », агломе-рацiя або мшмальна диференцiацiя (наприклад,
Х1 = Х2 ~ — | мкщя розташування двох туристичних суб'ектiв визначае ринкову рiвновагу; коли зовншнш ефект е в^носно невеликим, таким, що т < 1/121, то ршновага наступае в одному з «кутових» розв'язив (наприклад, Х1 = o
i Х2* = 1
т
т
■ якщо зовнiшнi ефекти в1дсутш (наприклад, т = 0), piBHOBara зводиться до необмеженого рiшення ( Х1=-Х2 =-4)' Цей результат е узагальненням просторово! моделi конкуренци i пiдкpеcлюе можливicть пpомiжних piшень. Зокрема, вш вказуе на те, що piзниця в pозтaшyвaннi не тГльки зменшуеться, коли т зростае, але i при зниженнi t.
Шд лiнiйними транспортними витратами Хотеллiнг pозyмiе, що конкypенцiя мiж двома продавцями однор1дно! продукц!! призводить до !х агломерац!! в центpi лiнiйного,
. . 1
обмеженого ринку (наприклад, Xi = X. = —) [1]. У пращ
[2] виступили проти ще! пропозиц!! з техшчних причин, оcкiльки, згiдно з припущеннями Хотеллiнгa, ргвноваги в чистих стратепях не icнyе, коли двi фipми pозмiщенi близько одна до одно!. Шд квадратичними транспортними витратами, вони продемонстрували, що тдггрова piвновaгa в !х двокpоковiй rpi максимально диференщюеться, де двi фipми будуть знаходитись на протилежних кшцях обмеженого ринку (наприклад, Xi = 0 i X. = 1. Кpiм того,
коли ринок необмежений, в [3] показано, що дш фipми ви-бирають за краще знаходитися поза ринком (наприклад,
Xi =--1, X. = 5 ). Цей результат, схоже, в1дображае той
факт, що щнова конкуренщя з квадратичними транспор-тними витратами е дуже жорсткою, що призводить до утвердження фipм, якi знаходяться далеко одна в1д одно!.
Варто зазначити, що в даному досл1дженш вико-нання принципу мшмально! дифеpенцiaцГ! залежить в1д р1зних зовншнГх; джерел iнфоpмaцГ! i технолог!!, а не в усуненш щново! конкуренци. Зокрема, одним з ключових принцип1в мiнiмaльно! диференщаци е спгвпраця мгж тури-стичними суб'ектами, якг тим самим пом'якшують щнову конкypенцiю. 1ншими словами, мiнiмaльнa диференщащя виникае з ефекту cпiвпpaцi ф1рм: ефект щново! конкуренци стае вторинним тсля спГльних д1й обох Ф1рм з метою о6м1ну 1нформац1ею. Отже, взаемод1я, базована на обм1н1 шформащею, стае основоположною у функц1онуванн1 конкуруючих туристичних суб'ект1в при прийнятт1 ними ршення про м1сце розташування !х компан!!.
Наступним етапом е визначення ефекту зниження транспортно! надбавки в умовах ргвноваги, який можна от-римати з умов (10) - (11), е:
О Xi
72t
ОТ (4 t + 24т )2
-< 0.
О x2
72t
> 0.
(14)
(15)
от (4 t + 24т )2
Отже, враховуючи CTyniHb зовнiшнього ефекту т та зменшення транспортних витрат t, можна показати, що диференщащя мкця розташувань мiж туристичними суб'ектами зменшуватиметься. На перший погляд, цей результат може здатися дивним. Однак у випадку в^сутнос-т зовншнього ефекту видно, що рiвноважнi цiни, а також мкце розташування не залежать вiд транспортно! ставки t. 1ншими словами, вiдцентрова сила t не грае шяко! ролi
у визначенш рiвноважних цiн i мiсця розташування, коли зовншнш ефект вiдсутнiй. Проте, коли зовншнш ефект iснуе, зменшення транспортно1 ставки пом'якшуе цiнову конкуренщю, що призводить до зближення двох туристичних суб'екпв один до одного.
В моделi Хотеллiнга також показано, що для мшмь зацп транспортних витрат споживачiв двом фiрмам необ-хiдно зайняти симетричнi позици на квартилях ринку. Природно виникае питання: яи оптимальнi мiсця розташування цих фiрм за наявност зовнiшнього ефекту? Щоб вивчити дане питання, необх^но визначити добробут спо-живача. В данiй моделi максимiзацi! суспiльного добробуту екв!валентною е мiнiмiзацiя витрат споживач!в (загальних, транспортних, комушкацшних тощо), яка визначаеться на-ступним чином:
(Xi+X2)/2 ,2 ,
(x- x1 dx+
T = {Jo1(Хт - x)2 dx + + f,X2 w,(x2 - x)2 dx + Î1 (x - x2)2 dx} +
J(x1+x2)/2 Jx2
(16)
+2[Fo +Т(xi -x2)2] = 1t
1
x? + x2 - xi) + (1-x2)3
+2[ F0 +т ( x1 - x2)2].
Диференцiюючи рiвняння (16) по x1, приравнявши його до нуля i припускаючи, що обидва туристичш суб'екти розташованi симетрично (x1 + x1 - 1), отримаемо координа-ти ïx оптимальних мiсць розташування:
w = t + 16т x1 ="
Vvv — x2 =
4t + 32т 3t + 16т 4t + 32т.
З формул (17) - (18) отримаемо:
xw x1
> 1
> 4.
> 3.
4
(17)
(18)
(19)
(20)
З умов (19) - (20) можна зробити висновок, що за наявносп зовншнього ефекту мiж туристичними суб'ектами:
■ оптимальне розташування двох фiрм знаходиться всерединi першо! i третьо! квартилi;
■ диференцiацiя розташування мiж двома фiрмами стае меншою / бкьшою вiдповiдно, коли зовншнш ефект (транспортнi витрати) збiльшyються;
■ коли т наближаеться до », агломерац!! або мшь мальнi диференщаци розташування двох фiрм е со-
цiально оптимальними (наприклад, x-.
коли т =0, оптимальнi розташування рiвнi
w 1 w 3
x1 > — та x2 > — .
1 4 2 4 Очевидно, що без зовншнього ефекту, сощально оптимальш мiсця знаходяться в першому i третьому квартилях (так само, як i в моделi Хотеллшга). Варто зазначити, що цей результат е справедливим незалежно в^ того, якими е транспортш витрати - лшшними чи квадратич-ними.
x
Висновки. У данiй CTaTTi розроблена модель про-сторово'1 конкуренцГ', в яку введено елемент взаемодГ' мiж туристичними суб'ектами у формi обмшу iнформацieю через спiвпрацю, стльну дiяльнiсть та спiльне виробництво. Показано, що рiвноважнi цiни i мюця розташування туристичних суб'eктiв визначаються унiфiкацieю та конкуренць ею. Зокрема, ршновага може бути досягнута в широкому дiапазонi вгд мшГмально! до максимально! диференщацГ' залежно вгд вгдносно! сили зовншнього ефекту (ушфшацц) в порГвняннг з внутршшм ефектом (цгновою конкуренцг-ею). Встановлено, що умова мшгмально! диференщацГ' ви-конуеться, якщо ствпраця (тобто доцентрова сила) стае переважаючим чинником.
При цьому зовнГшнГ ефекти розглянуто як просто-ровГ ГнформацГйнГ кластери, пов'язанГ регГональною гео-графгчною концентращею знань або шформацц. Важливим наслгдком побудовано'1 моделг е те, що мгсце розташування i близьисть туристичних суб'ектГв мають виршальне зна-чення в можливостг поширення знань. Баланс мгж ушфжа-цГею та конкуренцГею е головним принципом формування регюнальних туристичних кластергв. Причому '1х ефектив-нгсть визначаеться власне через спглкування мгж людьми, яке полегшуе передачу знань через туристичних агентГв, фГрми Г навГть галузГ, а не лише високий рГвень квалГфГка-цГ1 працгвникгв, що е передумовою шноващйно'1 дгяльностг. Особливе значення в забезпеченш формування джерела шновацшно-генеруючого знання е схильшсть шноващйно'1 дГяльностГ групуватись географГчно (регГонально), причо-му, як правило, бГльше, в галузях, де новГ економГчш знання вГдГграють важливу роль. Саме в цьому аспект отримаш результати моделювання е важливими для дослГдження впливу економши, базовано'1 на знаннях, на розвиток регь онального туристичного сектора.
Л1ТЕРАТУРА
1. Hotelling H. Stability in competition / H. Hotelling // Economic Journal. - 1929. - No 39. - P. 41 - 57.
2. D'Aspremont C. On Hotelling's stability in competition / C. D'Aspremont, J. Gabzewicz, J.-F. Thisse // Econometrica. - 1979. -No 47. - P. 1145 - 1150.
3. Tabuchi T. Asymmetric equilibria in spatial competition / T. Tabuchi, J.-F. Thisse // International Journal of Industrial Organization. - 1995. - No 13. - P. 213 - 227.
4. Искаков M. Б. Равновесие в безопасных стратегиях в модели пространственной конкуренции Хотеллинга / M. Б. Искаков, П. А. Павлов // Управление большими системами. -2009. - Вып. 26.1. - С. 287 - 318.
5. Школа I. M. Розвиток туристичного бiзнесу регюну : монографiя / [за ред. д. е. н., проф. Школи I. M.]. - Черыв^ : Книги - ХХ1, 2007. - 292 с.
6. Buhalis D. Tourism: Information technology for strategic tourism management / D. Buhalis // Financial Times. - Pearson : Prentice-Hall, 2003. - P. 120 - 134.
7. Saxenian A. Regional Advantage: Culture and Competition in Silicon Valley and Route 128 / A. Saxenian. - Cambridge, MA : Harvard University Press., 1996. - P. 98 - 104.
8. Angel D. P. High-technology agglomeration and the labor market: The case of Silicon Valley / D. P. Angel // Environment and Planning A 23. - 1991. - P. 1501 - 1516.
REFERENCES
Angel, D. P. "High-technology agglomeration and the labor market: The case of Silicon Valley" In Environment and Planning A 23, 1501-1516, 1991.
Buhalis, D. "Tourism: Information technology for strategic tourism management" In Financial Times, 120-134. Pearson: Prentice-Hall, 2003.
D'Aspremont, C., Gabzewicz, J., and Thisse, J. -F. "On Hotel-ling's stability in competition"Econometrica, no. 47 (1979): 11451150.
Hotelling, H. "Stability in competition"Economic Journal, no. 39 (1929): 41-57.
Iskakov, M. B., and Pavlov, P. A. "Ravnovesie v bezopasnykh strategiiakh v modeli prostranstvennoy konkurentsii Khotellinga" [Equilibrium in safety strategies in Hotelling's model of spatial competition]. Upravlenie bolshimi sistemami, no. 26.1 (2009): 287318.
Saxenian, A. Regional Advantage: Culture and Competition in Silicon Valley and Route 128Cambridge, MA: Harvard University Press., 1996.
Shkola, I. M. Rozvytok turystychnoho biznesu rehionu [The development of tourist industry in the region]. Chernivtsi: Knyhy -XXI, 2007.
Tabuchi, T., and Thisse, J. -F. "Asymmetric equilibria in spatial competition"International Journal of Industrial Organization, no. 13 (1995): 213-227.
