Институциональное развитие сферы публичного администрирования отрасли туризма в Харькове Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 338.48

1НСТИТУЦ1ОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК СФЕРИ ПУБЛ1ННОГО АДМ1Н1СТРУВАННЯ

галуз1 туризму в харков1

© 2014

кюь о. п.

УДК 338.48

Kicb О. П. 1нституцюнальний розвиток сфери публiчного адмшктрування галузi туризму в XapKOBi

Метою cmammi е досл/дження розвитку публичного адмшктрування сфери туризму в Харков/. Проанал/зовано значення так званоi «проблеми безблетника» в галузi туризму та ii вплив на розвиток сфери гостинностi. Вид/лено етапи нституцшного розвитку публ/чного адмшктрування сфери туризму в мкт/, а саме: перший етап - публ/чне адмшктрування зд/йснюеться переважно силами орган/в м/сцевого самоврядування, другий етап - залучення суб'ект/в туристично'1 д/яльност/ на громадських засадах, трет/й етап - створення мкцевоi туристично'1 оргашзацп. Окреслено проблеми, як/ мають бути вир/шен/ на другому етап/, зокрема, проблему мотиваци приеднання суб'ект/в господарювання до розвитку галузL Запропоновано використання модел/ дифуз/i для визначення найсприятлив/шого моменту переходу в/д другого до третього етапу. Первинн/ розрахунки вказують на 3-й р/к з початку роботи Туристичноiради при Харк/вському мському голов/ як на пер/од найб/льш /нтенсивного залучення суб'ект/в туристично1 д/яльност/.

Кпючов'1 слова: туризм, розвиток туризму, публ/чне адм/н/стрування туризму, модель дифуз«, регулювання туризму в Харков/. Рис.: 2. Табл.: 1. Формул: 8. Б'бл.: 8.

Kicb Олександр Петрович - кандидат економ/чних наук, доцент, кафедра туризму, Харк/вський нац/ональний економ/чний ун/верситет /м. С. Куз-неця (пр. Лен/на, 9а, Харк/в, 61166, Украна) E-mail: kisaleks@mail.ru

УДК 338.48

Кись А. П. Институциональное развитие сферы публичного администрирования отрасли туризма в Харькове

Целью статьи является исследование развития публичного администрирования сферы туризма в Харькове. Проанализировано значение так называемой «проблемы безбилетника» в сфере туризма и ее влияние на развитие сферы гостеприимства. Выделено этапы институционального развития публичного администрирования сферы туризма в городе, а именно: первый этап - публичное администрирование осуществляется преимущественно силами органов местного самоуправления, второй этап - привлечение субъектов туристической деятельности на общественных началах, третий этап - создание местной туристской организации. Обозначены проблемы, которые предстоит решить на втором этапе, в частности, проблему мотивации вовлечения субъектов хозяйствования к развитию отрасли. Предложено использование модели диффузии для определения благоприятного момента перехода от второго к третьему этапу. Первичные расчеты указывают на 3-й год от начала работы Туристического совета при Харьковском городском главе как на период наиболее интенсивного вовлечения субъектов туристской деятельности. Ключевые слова: туризм, развитие туризма, публичное администрирование туризма, модель диффузии, регулирование туризма в Харькове. Рис.: 2. Табл.: 1. Формул: 8. Библ.: 8.

Кись Александр Петрович - кандидат экономических наук, доцент, кафедра туризма, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Ленина, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: kisaleks@mail.ru

UDC 338.48

Kis O. P. Institutional Development of the Sphere of Public Administration of the Tourism Industry in Kharkov

The aim of the article is to study the development of public administration of tourism in Kharkov. The meaning of the so-called "free rider problem" in the field of tourism and its impact on the development of the sphere of hospitality was analyzed. The stages of institutional development of public administration of tourism in the city were allocated, namely: the first stage - the public administration is carried out mainly by the local authorities, the second stage - the engagement of tourism activities on a voluntary basis, the third stage -the creation of a local tourism organization. The problems to be solved in the second stage, in particular, the problem of motivation involving entities in the development of the industry. The use of the diffusion model to determine the auspicious moment of the transition from the second to the third stage was suggested. Initial calculations indicate that the third year from the start of the Tourist Board at the Kharkov City mayor as the period of the most intense involvement of the tourist activity subjects.

Key words: tourism, tourism development, public administration of tourism, the diffusion model, the regulation of tourism in Kharkov. Pic.: 2. Tabl.: 1. Formulae: 8. Bibl.: 8.

Kis Oleksandr P. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Tourism, Kharkiv National Economic University named after S. Kuznets (pr. Lenina, 9a, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: kisaleks@mail.ru

За своею природою ринок туристичного обслугову-вання е висококонкурентним i таким, на якому пра-цюе велика ккьисть дрiбних або середшх за розмiра-ми тдприемств, яи, до того ж, за офщшною класифшащею мають рiзну галузева приналежшсть.

Проте, заходи, яи можуть покращити умови функщо-нування цих тдприемств, збкьшити туристичш потоки та витрати в^в^увачш регюну, носять переважно масштаб-ний характер i вимагають значних швестицш у розвиток шфраструктури, рiзнi нематерiальнi активи, великих ви-трат на шформацшне забезпечення функщонування галузi в регюнь Усе це необх^но для тдвищення атрактивност та доступност мкцевих туристичних ресурйв, а також

тдвищення ргвня погнформованостг потенцгйних вгдвгд-увачгв щодо цих ресурсгв.

Звгсно, що мале або середне за розмiрами пгдприем-ство не в змозi самотужки успгшно виргшувати згаданг вище завдання. KpiM того, за тако! структури ринку виникае добре вгдома економгстам «проблема безбглетника» або «free rider problem». Суть ще! проблеми полягае в тому, що для окремого суб'екта господарювання в галyзi гснуе три потен-цшш сценарГ! щодо швестицш у розвиток галузг. При пер-шому сценарГ! жоден з тдприемщв не витрачаеться на розвиток галузг. При другому сценарГ! всг гнвестують в розвиток галузг, i витрати кожного збГльшують доходи кожного. За третГм сценарГем окремий пГдприемець не витрачае на

розвиток галуз1, проте, на ршш з тими, хто витрачае, отри-муе збкьшення доходш, за рахунок позитивних екстерналш (зовншнк ефектш). При цьому вш знаходиться у кращш ситуацп, шж його колеги, яю швестують у виршення за-гальних проблем галузь Але така можливють спрацьовуе як демотивуючий фактор i, у результату без зовншнього втру-чання отримуемо перший сценарш розвитку подш.

Бкьш детально рiзнi аспекти «фрiрайдерства» в ту-ризмi розглянутi в статт Свенда Ландторпа «Free Riders in Tourism» [1].

Свггова практика доводить, що вирiшити окресле-ну вище проблему може публiчне адмшстрування проблемно! сфери [2, 3]. Публiчне адмiнiстрування щодо вирiшення проблеми «фрiрайдерства» може здш-снюватися в централiзованiй формi (державними або мгс-цевими органами влади) або у децентралiзованiй формi (громадськими органiзацiями).

При цьому буде розрiзнятися механiзм фiнансування дiяльностi iнституцiй, створених з метою розвитку турис-тично! галузi. У першому випадку фiнансування буде здш-снюватися переважно за рахунок коштш державного або мюцевого бюджетiв, можливо також за рахунок отримання грантш. 1снуюча в Украiнi система оподаткування дозволяе при цьому поповнювати мiсцевi бюджети за рахунок ту-ристичного збору [4], який е свого роду внеском суб'ектш господарювання в розвиток туристично! галузi регiону. Але щ збори можуть бути достатнiми для швестування у вирiшення загальних проблем лише у регюнах з вже добре розвиненою туристичною сферою. Для Харкова та Харкш-сько! област така модель фiнансування навряд чи може бути ефективною в найближчому чась

Якщо iнституцiональний розвиток публiчного адмш-стрування галузi туризму в^буваеться у формi громадських органiзацiй, то фшансування може здiйснюватися переважно за рахунок членських внесив i залучення грантiв.

Що стосуеться Харкова, то публiчне адмiнiстрування розвитком туризму в мгста на даному етат здiйснюеться через такi iнституцii, як Департамент мшнародного спшро-бiтництва Харкшсько! мiськоi ради та Комунальне шдпри-емство «Центр розвитку мiжнародного спшробггництва».

Вiдповiдно до розпорядження Харкiвського мкько-го голови «Про затвердження положень про структурш пiдроздiли Департаменту мiжнародного спiвробiтництва мiськоi ради» [5] питаннями розвитку туризму в м. Харковi займаеться сектор сприяння розвитку туризму та готель-ного господарства в^дку мiжнародних проекпв i туризму Департаменту мiжнародного спшробггництва Харивсько! мiськоi ради, який:

1) представляе штереси Департаменту i В^длу у взаемовiдносинах з органами мкцевого самоврядування, дипломатичними представництвами, консульськими уста-новами, пiдприемствами та органiзацiями Украши та шо-земних держав, мшнародними органiзацiями, а також гро-мадянами у сферах туризму та готельного господарства;

2) здшснюе роботу з тдготовки та реалiзацii про-грам розвитку туризму i готельного господарства;

3) проводить вивчення, узагальнення та використан-ня в iнтересах територiальноi громади м. Харкова шформа-цп щодо розвитку туризму та готельного господарства;

4) залучае в установленому порядку спещалютш ш-ших пiдроздiлiв мкько'1 ради, пiдприемств, органiзацiй i установ, об'еднань громадян до участi у розглядi та вирь шеннi питань, що належать до його компетенцн;

5) бере участь у шдготовщ матерiалiв для засiдань робочих та експертних груп, комкш, а також для шфор-мацiйного забезпечення делегацш територiальноi громади Харкова, що вшжджають за кордон Украiни;

6) сприяе органiзацii участi пiдприeмств, установ, оргашзацш мiста у мiжнародних ярмарках, виставках, салонах та шших заходах;

7) надае суб'ектам туристично' дiяльностi i готель-ним господарствам консультацшну, методичну та практич-ну допомогу.

Наприкшщ 2013 р. за круглим столом, у робот якого взяли участь представники мюцево' влади, бiзнес-структур i вищих навчальних закладiв, було виршено наступним етапом iнституцiйного розвитку сфери туризму створи-ти Туристичну раду при Харивському мiському головi з метою сприяння розвитку туризму та туристично' шфра-структури мюта Харкова, що вiдповiдае сучасним тенден-цiям i статусу мiста.

Основними завданнями Туристично' ради при Хар-кiвському мiському головi мають стати [6]:

+ аналiз та узагальнення проблем, якi стримують розвиток туризму та туристично' iнфраструктури мiста Харкова; + розробка пропозицiй, проектiв, програм щодо

стимулювання розвитку туризму мгста Харкова; + формування спкьно' позици мiськоi влади та шд-приемств туристично' галузi щодо шляхiв розвитку та вдосконалення туристично' галузц + опрацювання пропозицiй, проектiв i програм, що надходять вiд виконавчих органш Харкiвськоi мiськоi ради, шдприемств, науково-дослiдних ор-ганiзацiй, мешканцiв мкта тощо, з метою розвитку туризму та супутнк галузей мюта Харкова; + iнiцiювання пропозицiй, проекпв i програм, на-правлених на розвиток туристично' галузi мiста Харкова.

Лопчним продовженням цiеi полiтики е створення мкцево' туристично' органiзацii. До речу ст. 24 проекту Закону Украши «Про туристичш ресурси» [7] передбачено, що з метою шформування про туристичш ресурси Украши регюнального та мюцевого значення, формування та просування регюнальних i мiсцевих туристичних продуктiв створюються мiсцевi туристичнi органiзацii.

Вiдповiдно до цього документу у складi мкцево' ту-ристично' органiзацii можуть брати участь [7]:

+ мiсцевi органи державно' виконавчо' влади та ор-

гани мiсцевого самоврядування; + експлуатанти туристичних об'ектш; + суб'екти туристично' дiяльностi; + асоцiацii, якi працюють у сферi туризму; + швестори.

Мiсцевi туристичнi органiзацii мають забезпечувати супровiд програм i проектiв розвитку туризму на в^пов^-нiй територи, захист iнтересiв територiальних громад, реа-лiзацiю принципiв державно-приватного партнерства.

Мiсцевi туристичнi органiзацii мають спрямовувати свою дiяльнiсть на розвиток туризму на в^пов1днш тери-торп, а саме [7]:

+ розробку регiональних i мiсцевих програм розвит-ку туризму;

+ формування i поширення iнформацii про туристичш ресурси в^пов^но' територн;

+ шщшвання та шдтримку мiсцевих програм роз-витку туризму та модершзац!! туристично! шфра-структури;

+ шдготовку пропозицiй щодо охорони мiсцевих туристичних ресурс!в, Тхне збереження та в!днов-лення, порядку використання; + формування та просування регiональних i мюцевих

туристичних продукт!в на внутрiшньому ринку; + диверсифiкацiю та iнтеграцiю рiзних напрям!в туристично! дiяльностi на в!дпов!днш територ!!; + розвиток саморегулювання в галузi туризму.

Отже, тдсумовуючи розглянуте, можна видiлити три етапи шститущонального розвитку публ!чно-го адмшютрування сфери туризму в регiонi:

1) публiчне адмiнiстрування здiйснюeться через ор-гани мiсцевого самоврядування, розвиток фшансуеться переважно за рахунок мiсцевого бюджету;

2) до управлшня залучаються найбкьш активнi та свiдомi представники суб'екпв туристично! дiяльностi та науковцi з проф!льних вищих навчальних заклад!в. Фь нансування розвитку туризму здiйснюeться переважно за рахунок мкцевого бюджету, а також мае мкце дiяльнiсть активктш галузi на громадських засадах;

3) об'еднання у формi Мiсцево'¿ туристично! орга-нiзацГ¿ основно! маси суб'екпв туристично! дiяльностi. Провiдна роль у розвитку туристично! галузi регiону мае перейти саме до ще! шституц!!, при цьому мае змiнитися джерело фшансування вирiшення загальних для суб'екпв господарювання проблем.

Харк!в на даний час знаходиться на переходi вiд пер-шого до другого етапу iнституцiонального розвитку публ!ч-ного адмiнiстрування сфери туризму. Головним завданням на другому етат, з точки зору саме шститущонального розвитку, е тдготовити тдГрунтя для переходу до третього етапу. Серед шшого треба буде в^повкти на питання, що може защкавити суб'ектш туристично! дiяльностi, щоб вони взяли участь у розвитку галузi в регiонi, i визначити найкращий момент для переходу в!д другого етапу до третього.

Що стосуеться першо! iз зазначених проблем, то сильним стимулом можуть стати переваги, яи мають отри-мати члени МкцевоТ туристично! оргатзац!!, а саме:

+ участь у публiчних дискусiях, вплив на прийняття ршень та формування стратег!! розвитку туризму на регюнальному рiвнi; + доступ до iнформацГ! (спецiальнi галузевi досль дження, бiльш детальна статистична шформащя, база даних працiвникiв сфери обслуговування) i до iнших нематерiальних активiв (право на використання символши, регюнально! назви тощо); + доступ до канал!в розповсюдження шформац!! на виставках та ярмарках, у туристичних брошурах i буклетах, через 1нтернет-сторшку оргашзацп; + рiзнi консалтинговi послуги; + знижки вiд шдприемств сумiжних галузей, якi великим оргашзащям, як правило, легше отримати, шж дрiбним пiдприемствам.

Для виршення друго! проблеми, а саме, визначення моменту переходу в!д другого до третього етапу скористу-емось моделлю дифуз!! (розповсюдження).

Поширення участi суб'ектш туристично! дiяльностi в публiчному адмшструванш можна пор!вняти з процесом розповсюдження шновацшних технологiй (персональнi

комп'ютери та сткьниковий зв'язок наприкiнцi ХХ i початку ХХ1 столiття, електромобш у наш час). Процес такого розповсюдження шновацш у суспiльствi та швидкiсть, з якою це в!дбуваеться, називаються дифузieю. Аналогiчно моделюеться розповсюдження iдей або заразних хвороб. Незважаючи на велику ильисть моделей, запропонованих у науковш лiтературi, динамка процесу розповсюдження частше за все приймае форму З-образно! функц!! (так звано! сигмо!ди). На прикладi розповсюдження технолог!! стiльникового зв'язку можна побачити, що ця шновацш спочатку була прийнята лише небагатьма особами, пере-важно схильними до шновацш бiзнесменами, але на по-дальших етапах спостерталося бурхливе зростання прийняття ще! технолог!! (тобто абонентiв) i продажiв мо-бiльних телефон!в. Потiм темпи приросту споживачiв ще! послуги спов!льнились, оскiльки ринок наблизився до на-сичення. З-образна функцiя розповсюдження шновацп та насичення ринку у загальному виглядi наведена на рис. 1. Детальнше з моделлю дифуз!! можна ознайомитися у кни-зi Рональда Шона [8].

Кумулятивна

Перюд максимального проникнення (розповсюдження)

Рис. 1. Б-образна функцiя розповсюдження iнновацiй

Участь суб'ектш туристично! дiяльностi в публ!чно-му адмшструванш розвитку сфери туризму також можна розглядати як отримання економiчного блага, а поширення учасп - як розповсюдження шновацп. При цьому суб'екпв туристично! дiяльностi можна бути класифшувати за !х по-ведшкою на iнноваторiв та iмiтаторiв.

Перейдемо вiд вербального опису моделi розповсюдження до Г! математично! штерпретацп, яка дозволить визначити нахил криво!, що в!дображае швид-исть розповсюдження шновац!! в окремий момент часу, або асимптоту, яка в!дображае рiвень насичення ринку.

Позначимо через Л(() кумулятивну кiлькiсть учасни-кiв в перiод часу I. Припустимо, що т - це потенцшна иль-кiсть учасник!в, тодi в будь-який перюд часу t ми можемо визначити ильисть суб'ектш, що ще не приедналися, як т - Щ(). Припустимо, що g(t) - це коефщент розповсюдження. По суп, цей коефщент представляе в!ропдшсть приеднання нових членiв в перюд часу ^ тод! вираження g(t) х (т - ЛВД) е оч!куваною к!льк!стю нових учасникш в

I

I

Р

перюд t. Отже, збкьшення учасник1в процесу публiчного адмiнiстрування сфери туризму в регюш описуеться за формулою (1):

АЛ^ + 1) = Щ + 1) - N(t) = ¡({) х (т - Ы(ф. (1)

Щодо коефiцiента ¿(^ вiрогiдностi розповсюдження (або приеднання у нашому випадку), то його значення в^по-вiдно до моделi буде змшюватися залежно вiд того, яку ккь-кiсть учасник1в ринку вже залучено до процесу публiчного адмiнiстрування розвитку туризму. Чим бкьше суб'ектав туристично! дiяльностi вже приедналося до процесу, тим бкьш привабливим стае такий крок для шших. Ми предста-вимо це у виглядi лшшно! залежностi (формула (2):

g(t) = а + Ь х ЛВД, (2)

де а - це коефщент схильност до iнновацiй;

Ь - це коефщент схильностi до iмiтацi!.

Пiдставивши рiвняння (2) у р1вняння (1), отримуемо таку модель (формула (3):

АЛ^ + 1) = (а + Ь х Л(^) х (т - Л(£)). (3)

Рiвняння (3) представляе собою нелiнiйне рiзницеве р1вняння з трьома параметрами - а, Ь i т. Ми можемо по-збавитися одного з них, замшивши кумулятивну ккьисть учасниив процесу !х часткою вiд загально! потенцшно! кiлькостi, тобто Р(£) = Л(t)/m та, як насл^ок, АР ^ + 1) = = АЛ ^ + 1)/т. Отже, якщо обидвi сторони рiвняння (3) роздiлити на т, то отримуемо нову модель (формула (4): АР(t + 1) = (а + Ь х Р(ф х (1 - ВД), (4)

де АР ^ + 1) - приркт частки учасниив процесу в^ !х потенцшно! кiлькостi в перiод часу t + 1;

Р ({) - частка учасник1в процесу в1д !х потенцшно! ккь-костi в перюд часу t.

Перетворимо його на рекурсивну функцш, яка наведена у формуй (5):

Р^ + 1) = Р(t) + (а + Ь х Р(£)) х (1 - Р(t)), (5)

Отримана модель може бути використана для моде-лювання процесу збкьшення ккькосп суб'ект1в туристично! дiяльностi, охочих взяти участь у публiч-ному адмшструванш розвитку галузi туризму. З'ясувавши параметри ще! моделi, ми зможемо розрахувати момент най-бкьшого приросту учасниив. На нашу думку, цей момент е найсприятлившим для переходу в1д другого етапу розвитку системи публiчного адмiнiстрування в регiонi (створення Туристично! ради при Харйвському мкському головi) до тре-тього етапу (створення Мюцево! туристично! органiзацi!).

Отримання параметр1в з високим рiвнем достовiр-ностi потребуе окремого соцiологiчного досл^ження, але приблизнi розрахунки можуть бути отримаш методом екс-пертних оцшок.

Трое експертiв отримали завдання оцшити схиль-нiсть мiсцевих суб'ектiв туристично! дiяльностi до тако! iнновацi! (ново! форми активносп), як участь у публiчному адмiнiструваннi розвитку туризму в регюш, а також оцшити схильшсть до iмiтацil у цьому процесь Як iнтервал часу було взято пiврiччя, осккьки саме з частотою один раз на пiврiччя плануеться збирати Туристичну раду, а отже, i сут-тевi змши будуть вiдбуватися з такою частотою. Отримаш результати наведено в табл. 1.

Отже, для нашого випадку модель приймае вигляд рекурсивно! функци (формула 6):

Р ^ + 1) = Р (£) + (0,027 + 0,65 х Р (¿)) х (1 - Р (£)). (6)

Таблиця 1

Експертн оцiнки napaMeTpiB моделi поширення y4acTi пщприемщв у пyблiчномy адмiнiстрyваннi розвитку туризму в м. XapKOBi

Показник Експерт № 1 Експерт № 2 Експерт № 3 Середне значення

Схильысть до шновацп 0,01 0,02 0,05 0,027

Схильысть до iмiтацN 0,8 0,65 0,5 0,65

А у формi рiзницевого р1вняння вона мае вигляд (формула (7):

AF(t + 1) = (0,027 + 0,65 х F(t)) х (1 - F(t)). (7)

Графiчне зображення моделi поширення y4acTi су-б'ект1в туристично! дiяльностi в пyблiчномy адмшструванш розвитку туризму в Харк1вському регюш наведено на рис. 2. Для того, щоб знайти значення F(t), за яко! до-сягаеться максимальний прирiст учасник1в та вiдповiдний перюд часу (тобто точку перетину), нам необх^но знайти пох^ну функцГ! (7) i прирiвняти !! до 0. Отримуемо р1внян-ня (формула (8):

0 = 0,623 - 1,3 х F (t), або F (t) = 0,48. (8)

Отже, максимальне поширення участ в пyблiчномy адмiнiстрyваннi розвитку туризму в регюш очжуеться при досягненнi частки учасниив 48 % в1д потенцiйно! ккькость 1з графiка видно, що це приблизно в^пов^ае 6-му пiврiччю ро-боти Туристично! ради при Харйвському мюькому головi.

ВИСНОВКИ

Таким чином, за результатами моделювання процесу поширення участ сyб'ектiв туристично! дiяльностi в пуб-лiчномy адмiнiстрyваннi розвитку туризму в м. Харков^ робимо висновок, що найбкьш сприятливим моментом для переходу в1д другого етапу до третього етапу шституцшно-го розвитку регюнального yправлiння галуззю туризму е 6-е пiврiччя, тобто кiнець 3-го року роботи Туристично! ради при Харк1вському мюькому головi. Запропонований ме-тодичний шдид може бути використаний Департаментом мiжнародного спiвробiтництва Харйвсько! мiсько! ради при формуванш стратегГ! розвитку туризму в регюш. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. Svend Lundtorp. Free Riders in Tourism [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://brugerforum.crt.dk/media/Fre-eRiders.pdf

2. Pasour, E. C. Jr. The Free Rider as a Basis for Government Intervention / E. C. Jr. Pasour [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://mises.org/journals/jls/5_4/5_4_6.pdf

3. Coase R. H. The Problem of Social Cost / R. H. Coase [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.econ.ucsb. edu/~tedb/Courses/UCSBpf/readings/coase.pdf

4. Податковий кодекс Укра'ни [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

5. Розпорядження Харшського мкького голови «Про за-твердження положень про структуры пщроздти Департаменту мiжнародного ствробггництва мкько! ради» вщ 22.05.2009 № 905 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://reestr. tk/462302

6. Розпорядження Харшського мкького голови «Про створення Туристично'' ради при Харшському мкькому голо-

Швр1ччя

Рис. 2. Модель поширення y4acTi суб'еклв туристичноТ дiяльностi у публiчному адмiнiструваннi розвитку туризму

в м. Xарковi

Bi» вiд 11.03.2014 № 25 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://reestr.tk/632084

7. Проект Закону Укра'ши «Про туристичн ресурси» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.tourism. gov.ua/ua/action/regulatory/projects/25180/25182/

8. Shone R. An Introduction to Economic Dynamics / Ronald Shone. - Cambridge University Press, 2001. - 236 p.

REFERENCES

Coase, R. H. "The Problem of Social Cost" http://www.econ. ucsb.edu/~tedb/Courses/UCSBpf/readings/coase.pdf

Jr. Pasour, E. C. "The Free Rider as a Basis for Government Intervention" http://mises.org/journals/jls/5_4/5_4_6.pdf

[Legal Act of Ukraine]. http://zakon1.rada.gov.ua/laws/ show/2755-17

[Legal Act of Ukraine] (2009). http://reestr.tk/462302 [Legal Act of Ukraine] (2014). http://reestr.tk/632084 [Legal Act of Ukraine]. http://www.tourism.gov.ua/ua/ac-tion/regulatory/projects/25180/25182/

"Svend Lundtorp. Free Riders in Tourism" http://brugerfo-rum.crt.dk/media/FreeRiders.pdf

Shone, R. An Introduction to Economic Dynamics: Cambridge University Press, 2001.

О О

QQ CL

о

I—

с

О

<

О ш