CC BY
12
УДК: 633.32: 631.8
Лопушняк В.1., к. с.-г. наук, доцент © Лагуш Н.1., к,с.-г. наук, доцент Лье1еський нацюнальний аграрный утеерситет
ПРОДУКТИВН1СТЬ КОНЮШИНИ ЛУЧНО1 ЗАЛЕЖНО В1Д УДОБРЕННЯ ПОПЕРЕДНИКА
Вирiшення проблеми рослинного бшка можливе за умови насичення сiвозмiн багаторiчними бобовими травами, яю добре вiдкликаються на шслядш добрив. За роки проведення дослщжень на темно-сiрих опiдзолених грунтах, конюшина лучна забезпечила найвищий рiвень продуктивное^ (471 ц/га зелено! маси, 74,4 ц/га кормових одиниць i 8,5 ц/га перетравного протешу) за органо-мшерально! системи удобрення (гнiй 45т/га + Nl00P50Kl20) цукрових бурякiв в ланщ зерно-просапно! сiвозмiни.
Ключов1 слова: оргашчш добрива, мiнеральнi добрива, продуктившсть, конюшина лучна.
Вступ. Потреба в рослинному бшку в Укра!ш безперервно зростае. Виходячи з норм потреби добового рацюну людини, запропонованих ФАО, тiльки для задоволення потреб нашого населення необхщно щорiчно виробляти до 12 млн. тон рослинного бшка [1].Основним джерелом рослинного бшка е зерновi i зернобобов^ однорiчнi i багаторiчнi кормовi культури. 1х питома маса в загальному виробництвi бiлка складае близько 60% [1]. Св^овий досвiд показуе, що проблему рослинного бiлка можна виршити в першу чергу розширенням поЫвних площ зернобобових культур, багаторiчних бобових трав та бобово-злакових травосумшок. За рiзкого пiдвищення витрат в штенсивних технологiях посiви багаторiчних бобових трав виступають визначальним чинником зростання родючост грунтiв, здешевлення продукци та одержання високих врожа!в кормових культур без застосування азотних добрив [2-4].
Важливим джерелом збшьшення виробництва бiлка е багаторiчнi бобовi трави i конюшина лучна зокрема. Конюшина лучна добре реагуе на удобрення оргашчними добривами не тшьки покривно! культури, але i попередньо!. Метою наших дослщжень було вивчити вплив внесення гною в плодозмшнш сiвозмiнi на кормову та бшкову продуктивнiсть конюшини лучно!. Матер1али 1 методи. Стацiонарний польовий дослщ закладений на дослiдному полi кафедри грунтознавства, землеробства та агрохiмi! на темно-сiрому опiдзоленому грунтi в чотирипшьнш (озима пшениця, цукровi буряки, ячмшь з пiдсiвом багаторiчних трав, конюшина лучна) зерно-просапнш сiвозмiнi з внесенням тдстилкового напiвперепрiлого гною ВРХ по 15,0; 11,0; 7,5 i 5,0; тонн на 1 га Ывозмшно! площi i вiдповiдно! кшькост мiнеральних добрив. Сумарне внесення поживних речовин з оргашчними i мшеральними добривами
© Лопушняк В.1., Лагуш Н.1.,2009
286
у ЫвозмЫ становило ^00-45аР210-360К210-360. Оргашчш добрива вносилися тд цукровi буряки.
Дослщження проводились з конюшиною лучною сорту Носiвська 5 за такою схемою удобрення цукрових буряюв в ланцi сiвозмiни:
1. Контроль - без добрив
2. Гнш 60т/га
3. Гнiй 20т/га + N2ooPlooK24o
4. Гнiй 30т/га + Nl5oP75Kl8o
5. Гнiй 45т/га + N100P50K120
6. Nз00Pl50Kз60
Мшеральш добрива в формi амiачноl сел^ри, гранульованого суперфосфату, калiмагнезil i оргашчш, у виглядi пiдстилкового гною, вносили згщно схеми дослiду пiд цукровi буряки.
Висiвали конюшину лучну тд покрив ярого ячменю. Використовували травостш один рiк. Загальна площа дослщно! дiлянки становила 300м2, облiкова - 250м2.
В дослвд визначали: урожай зелено! маси - методом суцшьного подшянкового скошування; урожай сiна - пробним снопом , абсолютно-суху масу - методом висушування до постшно! ваги при температурi 1050С. Поживну щншсть корму визначали за сумою вмюту перетравних поживних речовин переведених в кормовi одиницi.
Результати дослщження. Результати наших дослщжень показали, що удобрення попередника позитивно впливае на продуктившсть конюшини лучно! (рис.1, рис.2).
500 450 400 350
то
< 300
I 200
т
150 100 50 0
Рис.1 Вплив системи удобрення цукрових бурякiв на врожай зелено! маси конюшини лучно! ( 2006 -2009рр)
287
Найнижчу продуктившсть (369 ц/га зелено! маси, 64,9 ц/га сухих речовин, 55,6 ц/га кормових одиниць та 5,4 ц/га перетравного проте!ну) формувала конюшина лучна на неудобрених дшянках (рис.1, рис.2). Удобрення попередника збшьшувало щ показники. Так оргашчна система удобрення (60т/га гною) забезпечувала надвишок до контролю 74 ц/га зелено! маси, 14,8 ц/га сухих речовин, 13,6 ц/га кормових одиниць та 2,4 ц/га перетравного проте!ну. При удобренш попередника лише мшеральними добривами приркт урожаю вiдносно контролю становив 63ц/га зелено! маси, 11,9 ц/га сухих речовин, 10,6 ц/га кормових одиниць i 1,7 ц/га проте!ну. Найвищою продуктивнiсть конюшини лучно! (471ц/га зелено! маси, 85,2 ц/га сухих речовин, 74,4 ц/га кормових одиниць i 8,5 ц/га перетравного проте!ну) була при удобренш цукрових буряюв оргашчними i мiнеральними добривами з розрахунку 45 т/га гною i ^00Р5аК.120.
При удобреннi попередника 20 т/га i 30 т/га гною i вiдповiдною кiлькiстю мшеральних добрив суттево! рiзницi у цих показниюв не вiдмiчалося. Важливим показником, який в першу чергу вщображае цшшсть корму е його пожившсть, яка визначаеться вмiстом сухо! речовини, кормових одиниць, перетравного проте!ну в 1кг корму.
Даш наших дослщжень показали, що чiтко! змiни вмюту сухих речовин в кормi вщ пiслядi! удобрення попередника не спостеркалося. Але органiчнi i мiнеральнi добрива збшьшували вмiст в кормi кормових одиниць та перетравного проте!н у (табл. 1).
Найбшьш поживною була зелена маса конюшини лучно! при удобренш попередника оргашчними i мшеральними добривами з розрахунку 45т/га гною + ^00Р50Кш. на цьому ж варiантi кормова одиниця була найбшьш забезпечена перетравним проте!ном, що було в межах норми годiвлi.
100-
ГС >
в га
X о а ш
——— ——,———■—-—¡-2 3 4 5
вaрiaнти дослiду
□ сух! речовини
□ кормов! одиниц
Рис.2 Кормова продуктившсть конюшини лучно¥ залежно ввд удобрення
попередника
1
6
288
Таблиця 1
Пожнвшсть зелено!" масн конюшини лучноУ залежно ввд удобрення __попередннка (2006-2009рр.)__
Вар1ант дослвду Вм1ст в 1кг корму Перетравного протешу в 1 кормовш одинищ
сухих речовин, ц кормових одиниць, ц перетравного протешу, ц
Контроль - без добрив 17,6 0,856 83,2 97,1
Гнш 60т/га 18,0 0,868 99,1 114,2
Гнш 20т/га + N200P100K240 17,7 0,857 95,7 111,6
Гнш 30т/га + N150P75K180 17,7 0,857 96,3 112,4
Гнш 45т/га + N100P50K120 18,1 0,873 99,8 114,3
N300P150K360 17,8 0,862 92,4 107,2
Внсновкн. В результат проведених дослiджень встановлено, що система удобрення попередника значно впливае на продуктивнiсть багаторiчних трав. В середньому за три роки наших дослщжень найвищу продуктивнiсть конюшина лучна формуе при органо-мшеральнш системi (Гнш 45т/га + N100P50K120 ) удобрення попередника цукрових бурякiв в ланщ зерно-просапно! сiвозмiни.
Лiтература
1. Агрохiмiя: Пiдручник //М.М.Городнiй та шш1 К.:ТОВ «Алефа».-2003.-778с.
2. Петриченко В. Ф. Польове травоЫяння в системi конвеерного виробництва кормiв в Укрш'ш / В. Ф. Петриченко, Г. П. Квiтко // Вкник аграрно! науки. - 2004. - № 3. - С. 30 - 32.
3. Лагуш Н.1. Вплив удобрення на кормову яккть та продуктившсть конюшино-тимофивково! сумiшки //Шсник ЛДАУ. Агрономiя № 8.-Львш-2004. - С. 442-446.
4. Лопушняк В.1. Екологiчнi аспекти використання добрив // Теорiя i практика розвитку АПК. Матерiали мiжнародного науково-практичного форуму. 19-20 вересня 2006 р. Том 1. Львiв 2006. -С. 24-27.
Summary
The decision offeed problem is possible by way of saturation of crop rotation with pod-bearing grass, what good respond to mineral fertilizing after-action. Under of years of investigations on dark grey podzolized soils clover meadow provided high level productivity with background of organic-mineral system fertilizing (45 t/ha of dung + NwrPsfjKno) of sugar beet part of grain-spaced crop rotation.
Стаття надшшла до редакцИ 25.09.2009
289
