CC BY
18
УДК 631.811:633.21
Огородшк М. В., acnipaHT © Incmumym сыъсъкого господарства Карпатсъкогорегюну НААН
ВПЛИВ УДОБРЕНИЯ НА ВРОЖАЙШСТЬ TPABOCTOIB, IX ЯК1СТЬ ТА ЗМ1НУ БЮР13НОМАН1ТЯ
Наведено огляд лтературних джерел, де подаю результаты дослгдженъ впливу удобрения на врожаитстъ ргзновжових травостогв, ix яюстъ та зм1ну бюрозмаття. Проанал1зовано шляхи одержання яюсно! i безпечног продукцп рослинництва.
Ключое1 слова: бобово-злаковг травосумШки, урожайшстъ, удобрения, продуктывшстъ, яюстъ корму.
Проблеми, яю виникли в сучасному свт, пов'язаш, передуам, з енергетичними й продовольчими проблемами та глобальними кл1матичними змшами, як1 негативно впливають на бюсферш процеси в целому та стан та розвиток агроекосистем [5, 14]. У цих умовах сшьськогосподарське виробництво повинно бути складовою довготривалого i адаптивного природокористування, у якому продукцшш, ресурсовщновлювальш, природоохоронш, сощально-економ1чш та дизайно-психолопчш функци агроекосистем i агроландшафт1в однаково важлив1 [4].
Кормовиробництво е одним i3 фактор1в, за допомогою якого можна стабшзувати процеси, що вщбуваються у системах "грунт - рослина - тварина - людина" [10].
Велика ф1томелюративна роль багатор1чних бобових трав на орних землях, оптимальне стввщношення розораних земель, ciHOKOciß та пасовищ дасть можливкть лжвщувати деструктивш процеси, як1 вщбуваються в агроландшафтах, знизити ерозш, пщвищити родючкть грушгв та врожайшсть сшьськогосподарських культур [9].
Пщвищення продуктивное^ лучних угщь в систем! кормовиробництва i забезпечення тваринництва еколопчно безпечною продукщею е важливим в сучасних умовах реформаци сшьського господарства. Вивченню цих питань i розробкою нових технологш займалось багато вщомих, як в1тчизняних, так i заруб1жних учених (Г.С. Кияк, A.B. Боговш, В.Д. Кургак, М.С. Макаренко, М.Т. Ярмолюк, Я.1. Мащак, Ф. Цюрн та ih.). Рашше розроблеш технологи створення високопродуктивних лучних травосто!в забезпечували, як правило, 45 р1чну експлуатацш травостою i деколи 6-8 р1чну. Проте бюлопчний потенщал багатьох вид1в трав при цьому реал1зуеться не повшстю, а мехашзм самовщновлення до цього часу ще недостатньо дослщжений, особливо з врахуванням нових вид1в i сорт1в трав.
Дос1 недостатньо даних про вплив окремих агроеколопчних фактор1в, особливо при i'x взаемоди на змшу лучних ценоз1в, продуктившсть староаяних
© Огородшк М. В., 2012
122
I новостворених травосто!в I яюсть корму, зм1ну родючосп грунту, при багатор1чному застосуванш добрив, !х розподшу протягом вегетацшного перюду.
Отже, виникла необхщшсть вивчення вказаних питань для уточнения ¿снуючих технологш створення I використання високопродуктивних сшоюсних травосто!в на низинних луках Захщного Лкостепу.
Св1товий I в1тчизняний досвщ ведения штенсивного землеробства впевнено показуе, що добрива - це матер1альна основа кшькост1 та якост1 отримано! рослинницько! продукци, джерело бюгенних елемент1в для рослин. Науково-обгрунтована система використання агрох1м1чних засоб1в дае можливкть виршити певш задача розширене вщтворення родючост1 грунту, бездефщитного або позитивного балансу бюгенних елемешгв I гумусу в систем! "грунт - рослина - добриво", одержання збалансовано! за х1м1чним складом 1 поживнш цшност1 продукци рослинництва, пщвищення рентабельное^ сшьськогосподарського виробництва, покращення еколопчно! ситуаци в сшьському господарств1 [2].
Як показали попередш дослщження, проведен! в 1нститут1 землеробства I тваринництва захщного регюну НААН, внесен! азот, фосфор, калш на староЫяних травостоях майже не м1грують нижче верхнього горизонту дернини, що запоб1гае забрудненню грунту ¿з середшм мехашчним складом. Перезалужений травостш (новостворений) на даний час мае пор1вняно менш сформовану дернину, м1гращя м1кроелемент1в на якш може бути менш вираженою.
Важливим залишаеться питания ¿ммобшзаци (закр1плення) азоту в дерниш в кшщ л1та I восени, запоб1гаючи його вимиванню, що обумовлюе вир1вняння надходження корму, при одночасному штенсившшому росту злаюв наступного року навесш, не забруднюючи корм штратами. Лучш 20 - 30-р1чш травосто! за систематичного удобрения формуються як стабшьш агроф1тоценози з продуктившстю 50 - 80 ц/га кормових одиниць, енергетичним коефщентом 1,7 - 4,5. Способи розподшу азоту та режими використання впливають на показники економ1чно! ефективност1 значно менше, шж штенсившсть удобрения [12].
Важливе значения у пщвищенш продуктивное^ кормових угщь мае продовження продуктивного довгол1ття лучних травосто1в. Систематичне удобрения запоб1гае також виродженню травостою, що дозволяе довше експлуатувати сшш травосто! без !х частого перезалуження. Вивчення комплексного мошторингу грунту I ф1тоценоз1в на староЫяних I новостворених травостоях мае не лише природоохоронне значения, але й дае можливють зменшити енергозатрати. Внаслщок багатор1чного внесения повних мшеральних добрив можна сформувати високоврожайний лучний травостш. Дослщи пщтверджують, що при внесенш вищих норм удобрения (К240 Р90 К120) можна забезпечити одержання 72,5-82,5 ц/га сухо! маси 1 54,656,6 ц/га - при нижчих (№180 Р90 К120). Двор1чне систематичне внесения лише
123
фосфорно-калшних добрив призводить до трансформаци злакового травостою у бобово-злаковий, якийзабезпечуезб1рсухого корму - 41,6 ц/га [13].
Дослщження проведен! Козяр О. М. в умовах правобережжя Лкостепу, показали, що шляхом докоршного полшшення природних кормових угщь можна пщвищити 1х продуктившсть у 3-5 раз1в \ отримувати 70-90 ц/га сухих речовин. Однак нав1ть у цих умовах, наявних угщь недостатньо для повного забезпечення потреб тваринництва у цш зош. Тим бшьше, що при переход! на ринков1 вщносини та у зв'язку з попршенням еколопчного стану в Укра!ш близько 10 млн., га ршл1 плануеться перевести в кормов! угщдя, основу яких будуть складати культурш сшожап \ пасовища. Доцшьшше лучш угщдя створювати на баз1 бобово-злакових травосумшок, що дасть можливкть значною м1рою використовувати бюлопчний азот [6]. Це пщтверджують дослщження проведен! Чепуром С. С., якими встановлено, що травосумшка з конюшини лучно!, люцерни пос1вно!, лядвенцю рогатого з тимофпвкою лучною забезпечуе стабшьш \ високопродуктивш врожа!, И органо-мшеральне удобрения (одноразове внесения 30 т/га гною восени + К30Р105 навесш) е економ1чно вигщним та енергетично оправданим. Одно- \ двовидов1 пос1ви люцерни поавно! \ лядвенцю рогатого на 15 \ 27 % поступаються конюшиш лучнш за середньор1чними, основними показниками кормово! продуктивное^ з гектара пос1ву, кр1м перетравного протешу, за збором якого переважають И вщповщно на 11 \ 6 %. Проте, вони повшьшше випадають з травостою, завдяки чому довше збер1гають його високу кормову продуктившсть [11].
Дослщження проведен! В. I. Макаровим, А. Г. Михайловой, £. В. Зеленшою в Маршскому ДУ (Рос1я) показали, що вирощування козлятника схщного разом з бобовими \ злаковими компонентами найбшьш вигщно в травосумшщ з участю лядвенцю рогатого \ кострищ безосто!. Для отримання максимальних показниюв продуктивное^ скошування травосто!в потр1бно проводити в фазу цвтння. В середньому за п'ять рок1в використання найбшьший зб1р сухо! маси з одного гектара сформувала бобово-злакова сумшкакозлятник+лядвенець+костриця (11,46 т/га) [7].
Для сучасного сшьськогосподарського виробництва нашо! краши характерне недостатне забезпечення енергоресурсами. Ця обставина змушуе шукати альтернативш шляхи збшьшення продуктивное^
сшьськогосподарських рослин ¿з застосуванням малих доз мшеральних добрив та максимального використання 1х бюлопчних можливостей, застосування бюлопчно активних речовин, що стимулюють рют \ розвиток рослин, зменшують перюд розвитку рослин, пщвищують 1х продуктившсть \ не попршують якють врожаю в систем! кормовиробництва [1].
Серед основних чинниюв негативного впливу сшьсько-господарського виробництва на земельш ресурси е значна розорашеть земель. Сьогодш в Укра!ш розорано кожш чотири з п'яти гектар1в сшьгоспугщь, такого р1вня розораност1 угщь немае в жоднш ¿з розвинутих кра!н евпу. За останне десятил1ття середнш вмкт гумусу знизився на 10 - 14%, на 30 \ 40% понизився азотний фонд грунту, переущшьнення грунт1в викликало пщкислення рашше
124
нейтральних за реакщею грунтового розчину, нав1ть чорнозем1в. За вщсутност1 xÍMÍ3a4Íi (удобрения) вщбуваеться зниження вмюту рухомого фосфору й o6míhhoto калш на 1 - 1,5 мг/100 г грунту щороку. Тому залуження осушених Грунт1в високопродуктивними бобово-злаковими травосумшками, яю сприяють вщновленню агроландшафт1в, родючост1 та зменшенню впливу bítpoboi i водно! ерозй' грунт1в, особливо поширено! на Льв1вщиш, е найбшьш важливим завданням у науковому та практичному луювництвг Створення еколопчно збалансованих систем виробництва високобшкових kopmíb на природних i с1яних луках прямо пропорцшно залежить вщ встановлення оптимальних норм мшеральних добрив та правильного добору вид1в бобових i злакових багатор1чних трав. Це дасть змогу полшшити асортимент травосум1шок, зменшити дефщит проте!ну та стабшзувати, вщновити кормову базу тваринництва [8].
Дослщження проведен! Мащаком Я. I. i Тригубою I. Л. показали, що застосування вапнування i м1кроелемент1в на фош фосфорно-калшних добрив поверхнево пщвищувало продуктивн1сть травосум1шок у першому рощ використання на 1,7 - 2,5 т/га, а у другому рощ на 1,6 - 2,6 т/га залежно вщ i'x складу. Найвищу продуктивн1сть за два роки дослщжень спостер1гали у дев'ятому BapiaHTi, який складаеться Í3 люцерни nocÍBHoI (25%) + конюшини г1бридно1 (25%) + буркуну б1лого (20%) + пажитнищ багатоук1сно! (25%) + стоколосу безостого (25%) + очеретянки звичайно! (20%). Основним фактором, який впливае на змшу видового складу бобового ф1тоценозу, е фосфорн1 i кал1йн1 добрива [8].
Дешевим та ефективним способом пщвищення продуктивност1 бобових трав е використання ризоторф1ну. Специф1чн1 для кожного виду бобових азотоф1ксуюч1 6aKTepii (штамами яких обробляють нас1ння трав перед пос1вом) за рахунок симб1отично! д1яльност1 ф1ксують у залежност1 в1д умов до 300 кг/га еколопчно безпечного бюлопчного азоту, а синтезований за рахунок нього б1лок в 10 раз1в дешевший в1д одержаного при застосуванш його у м1неральн1й формг Тому в США кожен третш гектар nocÍBÍB займають 6o6obí культури i лише п1д люцерною знаходиться 32,7% cbítoboi площ1 И вирощування. Адже за рахунок них в цш Kpai'Hi за piK одержують до 6 млн. т дешевого i еколопчно безпечного бюлопчного азоту. I в Имеччиш за кожний гектар nociBy бобових фермерам виплачують грошову винагороду. Ефективн1сть використання ризоторфшу при вирощуванн1 традиц1йних бобових трав доведена багатьма досл1дами. li' пщтверджують i результати його застосування при вирощуванш малопоширеного i перспективного для вирощування в умовах регюну виду -козлятника схщного (Galega orientalis L.). Так при nociBi козлятника в сумшщ з стоколосом безостим, кострицею тростинною та з грястицею зб1рною (без обробки нас1ння бобового компонента ризоторфшом та з обробкою специф1чним штамом азотоф1ксуючих м1кроорган1зм1в) встановлено, що ¿нокуляц1я (обробка ризоторф1ном) сприяла п1двищенню активност1 ф1ксац11 атмосферного азоту в залежност1 в1д складу сумшки у 1,4-4,3 разу, урожайност1 сухо! маси - на 9,5-13,5 ц/га, збору перетравного проте!ну - 0,9-2 ц/га [3].
125
Останшми роками особливо! уваги при виробництв1 корм1в надаеться якосп та ÏX безпещ. Як свщчить досвщ европейських краш, увага до безпеки корм1в за своею актуальшстю не поступаеться ключовим проблемам захисту довкшля [15]. Для ïï виршення в Украш необхщно налагодити мошторинг якост1 корм1в, поновити бази даних ïx х1м1чного складу, гармошзувати методики ïx оцшки до м1жнародних стандарт1в та директив! GC [10].
Висновки. На даний час перед аграрного наукою ставиться невщкладне завдання - штенсифжацп розробок i широкого впровадження у практику ефективних ресурсо- i енергозбер1гаючих, еколопчно безпечних технологш виробництва корм1в. U,ieï мети не можна досягнути без удобрения.
Рацюнальне застосування добрив бюлопчного та х!м!чного походження сприяе забезпеченню рослин поживними речовинами, актив1зацп ростових процеав у рослин, високш бюлопчнш активное^ м1крофлори грунту й, головне, продуктивност1 с1льськогосподарських культур. Незбалансоване застосування м1неральних добрив призводить до порушення еколог1чно1 р1вноваги в систем! грунту - рослина - людина. Потенц1йна небезпека застосування мшеральних добрив зумовлена ïx токсичн1стю. Стушнь небезпечност1 м1ндобрив як забруднювач1в бюсфери залежить в1д ст1йкост1 в довкшл1, здатност1 накопичуватись та рухатись по троф1чним ланцюгам.
Л1тература
1. Боговш, А. В. Трав'янист1 б1огеоценози, ïxhc пол1пшення та рац1ональне використання / А.В. Богов1н, I. Т. Слюсар, М. К. Царенко. / - К. : Аграрна наука, 2005. - 360 с.
2. Грисмис С.С., Решетников В.М. Азот клевера лугового в полевых агроценозах / С.С. Грисмис // Аграрна наука. 1999. № 9 - С. 15-16
3. Дедов О. В. Сучасний агроеколопчний стан грунт1в Схщного Подшля i перспектива його полшшення / О. В. Дедов // Науков1 записки Вшницького державного педагопчного ун1верситету !мен! Михайла Коцюбинського. Сер1я: Географ1я. - В1нниця, ВДПУ îm. M. Коцюбинського, 2007. - Вип. 13. - С. 94 -98.
4. Жученко А. А. Смена парадигмы и методологии сельсько хозяйственного природопользования как основа перехода к адаптивной системе земледелия / Жученко А. А. // Адаптивное кормопроизводство. - 2010. - № 1. - C. 5 - 15.
5. Зубець М. В. Утвердження шновацшно1 модел1 в систем! аграрно! науки / М. В. Зубець, С. А. Володш // BicH. аграрно! науки. - 2010. - № 7. - С. 5 - 10.
6. Козяр О. М.. Створення високопродуктивних люцерно-злакових травосум1шок на оп1дзолених чорноземах Лкостепу / Козяр О.М., Нероба В.М. // 36. наукових праць Вшницького державного аграрного ушверситету. -Вшниця, 2000. - Вип. - С. 93 - 97.
7. Макаров В.И. Продуктивность многолетних травостоев в зависимости от видового состава и срока скашивания / В.И. Макаров, А. Г. Михайлова, Е. В. Зеленина // Кормопроизводство, № 5, 2011. - C. 13 - 14.
8. Мащак Я.1. Продуктившсть злаково-бобових травосумшок залежно вщ удобрения та ïx складу в умовах захщного Лкостепу Украши / Я. I. Мащак, I.
126
Л. Тригуба // Передпрське i прське землеробство i тваринництво. - 2009. -Вип. 51. - С. 119 - 126.
9. Петриченко В. Ф. Теоретичш основи штенсифжацп кормо виробництва в Укра1ш / В. Ф. Петриченко // Вкник аграрно! науки. - 2007. - № 10. - C. 19 -22.
10. Петриченко В. Ф. Актуальш проблеми кормовиробництва в Укра!ш / В. Ф. Петриченко // Вкник аграрно! науки. - 2010. - № 10. - C. 18 - 21.
11. Чепур С. С. Продуктившсть люцерни nociBHoi', лядвенцю рогатого та конюшини лучно! в одновидових nociBax i в сумшках з тимофивкою лучною при вирощуванш i'x на буроземах Карпат / С. С. Чепур // Корми i кормовиробництво, 2006. - Вип. 58. - С. 56 - 60.
12. Ярмолюк М. Т. Економ1чна та енергетична ефектившсть технолопчних заход1в за р1зних piBHiB удобрения довговжових травосто!в / М. Т. Ярмолюк, У. О. Котяш, Н. Б. Демчишин // Передпрське та ripcbKe землеробство i тваринництво, 2009. - Вип. 51. - C. 157 - 163.
13. Ярмолюк М. Т. Лучш агроф1тоценози - джерело бюлопчно повноц1нних, еколог1чно безпечних корм1в / М. Т Ярмолюк, Л. М. Бугрин, Л. М Любченко i iH. // Науковий в1сник Льв1всько! нац1онально! академ11 ветеринарно! медицини та ¿м. С. 3. Гжицького, 2003. - № 4. - C. 140 - 145.
14. Peeters A. Challenges for grasslands, grassland-based systems and their production production potential in Europe // A. Peeters // Biodiversity and Animal Feed/Proceeding of the 22nd General Meeting of the European Grassland Federation, Upsala, Sweden 9 - 12 June, 2008. - P. 9 - 24.
15. Petri chenko V. Annual pastures on arable on lands - prospect of their fast involving in forage production / V Petrichenko., Y. Veklenko // XII International Symposium on Forage Crops of Republic of Serbia «Forage Crops Basis of the Sustainable Animal Husbandry Development». - Krusevac - Serbia, 2010. - P. 371 - 377.
Summary Ogorodnik M.
IMPACT OF FERTILIZATION ON YIELD UNEVEN MIXTURES, THEIR QUALITY AND BIODIVERSITY CHANGE
The review of the literature, which presented the results of studies of the impact of fertilization on yield uneven mixtures, their quality and biodiversity change. Investigated different ways of quality and secure crop production.
Key words: legume-grass mixture, yield, fertilization, productivity, quality of food.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Параняк Р.П.
127
