CC BY
28
2. Lisovyy I.O. Direct seeding and grounding of the parameters of a coulter / 1.0. Lisovyy, A.I. Boiko, M.O Sviren., O.S. Pushka // Newsletter of the Ukrainian department of the International Academy of Agrarian Education - Issue 3. -Melitopol: Kopitsentr «Document-Service», 2015.- P. 176-189. Online access: http://lib.udau.edu.ua/handle/123456789/1468
3. Dumenko K.M. Research of the impact index of monometallic and strengthened two-roller blades of cutting working body under an accident-caused damages [Electronic resource] / K.M. Dumenko, I.S. Pavluchenko, I.0. Losovyy // Collection of abstracts of II International scientific and technical conference «Kramarov's readings» (February 17-18, 2015)/National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. - K., 2015. - P. 83-86. - Online access: http://lib.udau.edu.ua/handle/123456789/1929
4. Chernovol M. I. Reliability of agricultural machines./ M.I. Chernovol, V.Y. Cherkun, V.V. Aulin et al // Kirovohrad: Kod, 2010. - p. 319.
5. Boiko A. I. Method of testing of cutting elements in plant environment. Methodology operations manual / A. I. Boiko, P. I. Prokoptsev, M. I. Erokhin, B. D. Platonov // Manual (OM 105-0-068-83). K., 1984. - p. 13.
6. Lisovyy I.O. Analysis of the kinematics of movement and grounding of construction parameters of a disc packer for direct seeding. [Electronic resource] / I.O. Lisovyy // Design, production and exploitation of agricultural machines: National Inter-institutional Scientific and Technical Collection. - Kirovohrad: KNTU, 2008. - Issue 38. - P. 191 - 198. Online access: http://lib.udau.edu.ua/ handle/123456789/1924.
7. GASSEN, D.N.; GASSEN, E.R. Plantio direto Passo Fundo: Aldeia Sul, 1996.
207 c.
8. Kharkovskyy Ihor Serhiyovych. Designing of strengthened point coulters of seed drills for the technology of minimal tillage: dissertation... candidate of technical sciences: 05.05.11 «Machines and means of mechanization of agricultural production» /National Agrarian University of the Cabinet of Ministers of Ukraine. - K., 2007. - 144p.
9. Machok Y.V. Increase of durability of soil cutting elements of shoe coulters of grain seed drills with wear-resistance covering: extended abstract of dissertation to get a scientific degree of a candidate of technical sciences: specialty 05.05.11 «Machines and means of mechanization of agricultural production» / Y.V. Machok - Kirovohrad, 2012. - 20 p.
10. Salem A. S. Restoration and strengthening of parts of agricultural machines by flame plating of ceramic-metallic powders (on the example of coulter discs): Extended abstract of dissertation to get a scientific degree of a candidate of technical sciences: specialty 05.05.11 «Machines and means of mechanization of agricultural production». / A. S. Salem - M., 1993. - 16 p.
11. Feshinnskiy L.P. Weld deposition of working bodies of agricultural machines with the help of electrode accelerator / L.P. Feshinnskiy, R. A. Salimov et al // Welding production. - №11. - 1987. - p. 4 - 6.
12. Kuleshkov Y.V. Increase of durability and reliability of coulter discs with the help of induction deposition / Kuleshkov Y. V., Kapelyushnyy D. I.// Abstracts of reports of scientific and technical conference: Problems of resistance, reliability and durability of details and constructions. - Kirovohrad, 1983. - p. 77.
удк 631.147:338.432 М. Я. Бомба
доктор с.-г. наук, професор Львiвського шституту економ^и i туризму
ЕКОЛОГ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ СТРУКТУРИ ГРУНТ1В В УМОВАХ СУЧАСНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА I ШЛЯХИ IX ВИР1ШЕННЯ
Анотащя. У статтi з врахуванням надбань втизняноУ та зарубiжноУ науки i багатор'чних дослщжень автора розглядаються еколопчнi проблеми структурного стану фунт':в УкраУни у зв'язку з господарською д!яльн!стю та впливом природних чинниюв. Звертаеться увага на сильн'! та слабю сторони агротехн'чного чинника у формуваннi та збереженнi агрономiчно шнно'У структури фунпв. Акцентуеться увага щодо доцтьност постановки модельних дослав з дослiдження впливу природного чинника на руйнування структурних агрегалв. Представлена авторська класифiкацiя головних чинниюв за впливом на руйнування структурних агрегалв, Ух яксний склад, а також окреслено шляхи з вщновлення та збереження структури фунпв i Ух родючостi загалом.
Ключов'1 слова: структура фунту, водотривксть структурних агрегалв, антротехнiчнi та природнi чинники. М. Я. Бомба
доктор сельскохозяйственних наук, профессор Львовский институт экономики и туризма
ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ СТРУКТУРЫ ПОЧВ В УСЛОВИЯХ СОВРЕМЕННОГО ЗЕМЛЕДЕЛИЯ И ПУТИ ИХ РЕШЕНИЯ
Аннотация. В статье с учетом достижений отечественной и зарубежной науки, а также многолетних исследований автора рассматриваются экологические проблемы структурного состояния почв Украины в связи с хозяйственной деятельностью и влиянием природных факторов. Особое внимание уделяется сильным и слабым сторонам агротехнического фактора в формирования и сбережении агрономически ценной структуры почв. Акцентируется внимание относительно целесообразности постановки модельных опытов с исследования влияния природного фактора на разрушение структурных агрегатов. Представлена авторская классификация главных факторов по влиянию на разрушение структурных агрегатов, их качественный состав, а также намечены пути по восстановлению и сохранению структуры почв и их плодородия в целом. Для поддержания оптимального уровня структурного состояния почв, характерного для той или иной почвы, необходимо обеспечить бездефицитный баланс гумуса за счет внесения органических и бактериальных удобрений, системного известкования и гипсования, а также ограничить применение повышенных доз физиологически-кислых минеральных удобрений. При этом особое внимание следует уделять структуре посевных площадей, севообороту, в т. ч. максимальному покрытию почв растениями. Ключевые слова: структура почвы, водопрочность структурных агрегатов, агротехнические и природные факторы.
M. Ya. Bomba
Doctor of Agricultural Sciences, Professor Lviv Institute of Economics and Tourism
ECOLOGICAL PROBLEMS OF SOIL IN MODERN AGRICULTURAL CONDITIONS AND WAYS OF THEIR SOLUTIONS
Abstract. The article highlights the ecological problems of structural state of soil in Ukraine in connection with the business activities and influence of natural factors, taking into account the achievements of domestic and foreign science as well as author's multi-year research. The author emphasizes on the strengths and weaknesses of the agrotechnical factor in formation and maintenance of agronomically valuable soil structure. The attention is focused on the expediency of model experiments setting in the study of natural factors' influence on the destruction of structural units. Author's classification of the main factors by their affects on the destruction of structural aggregates and their qualitative composition are presented. The preservation of soil structure and fertility in general is outlined.
Keywords: soil structure, water-resistance of structural aggregates, antrotechnical and natural factors.
№1, 2016 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
шм
Постановка проблеми. Серед чинниюв, за якими визначаемо родюч1сть Грунту, чшьне м1сце пос1дае його структура. Вона в значнш Mipi впливае на фнзичш, х1м1чн1 та бiологiчнi властивосп фун^в, 'х водно-повiтpяний режим, умови оброб^ку й загалом на стан фунтово' ро-дючостi та рют i розвиток рослин.
Необxiдно зауважити, що структура Грунту досить динамiчна, оскiльки на не! дiють чинники, як спричинюють м руйнування, так i утворення структурних частинок. Все це залежить вщ того, дiя яких чинникiв переважае.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй. Початок фундаментальним дослiдженням структурного стану фунту було покладено в кiнцi XIX ст. шмецьким агpофiзиком Е. Вольш (1846-1901), який розглядав бу-дову фунту, головним чином, як стввщношення в ньому агpегатiв piзноí величини [14].
Вчеш-фунтознавц П.Ф. Бараков i О.Г. Дояренко показали, що добре структурований фунт краще вбирае воду атмосферних опадiв i бiльше м утримуе в сво'х капiляpаx. Структуры фунти менше пiдддаються воднiй i вiтpовiй ерозп, запливанню пiсля випадання штенсивних дощiв у поpiвняннi з безструктурними [17].
Фундаментальнi дозлiдження з винятково! pолi струк-тури у формуванш pоючостi фун^в i теори стуктуроутво-рення висвiтлено в працях В.Р. Вшьямса, П.А. Костичева, К.К. Гедройца, А.Г. Дояренка, Н.А. Качинського, П.В. Вер-шинша, £. Рассела та шших учених [8, 9].
Вщомо, що якiсний склад структури визначаеться pозмipом структурних агpегатiв, !'х мiцнiстю або водотpивкiстю, тобто здатшстю Грунту бути стiйким щодо дм pуйнiвниx чинникiв. Зауважимо, що до руйнування структури веде, першочергово, надмipно iнтенсивний i несвоечасний обpобiток фунту, меxанiчна дiя машин при перемщенш !'х на полi, удари дощових капель, витiснення з вбирного комплексу кальшю, мiнеpалiзацiя гумусу та ш.
Науковi дослiдження низки наукових установ дають пiдставу стверджувати, що в умовах штенесивного ве-дення землеробсько! галузi, а також внаслiдок попр-шення стану екологiчного середовища значно посилилися процеси щодо руйнування структурних агрега^в i фунтово! родючосп загалом [1, 2, 7, 11, 15, 16].
Мета статл. Дослiдити вплив агpотеxнiчниx та при-родних чинниюв на формування агpономiчно цшно''' та водотривко! структури фун^в та запропонувати заходи
щодо и покращення.
Основш результати дослiдження. До основних чинникiв, що в значнiй мiрi впливають на iнтенсивнiсть проходження процеав формування агрономiчно цiнноí та водотривко' структури слiд вiднести фiзико-механiчнi, фiзико-хiмiчнi i бiологiчнi (рис. 1).
Безумовно провщна роль у структуроутвореннi нале-жить бiологiчним чинникам, тобто рослинност та живим органiзмам, що населяють Грунт. Рослиннiсть механiчно ущiльнюe грунт, роздiляe його на грудочки, а головне -бере участь в утворенш гумусу. Схематично польовi куль-тури в порядку зменшення позитивного впливу на струк-туроутворення можна поставити у такий ряд (рис. 2).
Необхщно зауважити, що сформований на пщстав1 наших багаторiчних дослщжень цей ряд у бiльшостi ви-падкiв повторюе закономiрнiсть, встановлену за кшьюс-тю органiчноí речовини, що залишаеться в Грунтi пiсля збирання сшьськогосподарських культур у виглядi рос-линних решток. Зокрема, при вирощуванш бобово-злако-вих трав у Грунт поступае оргашчно' маси у виглядi коре-невих i пiсляжнивних решток 80,1 ц/га, райграсу одно-рiчного - 78,5 ц/га, конюшини лучно' - 77,7 ц/га, вико-вiвсяно-райграсовоí сумiшки - 51,4 ц/га, пшениц озимо' -45,9 ц/га, прчиц бiлоí - 49,0 ц/га, ячменю ярого -39,5 ц/га, цукрового буряку - 17,3 ц/га i кукурудзи на силос - 39,8 ц/га. Це ще раз свщчить про пряму залеж-шсть структуроутворення вщ маси рослинних решток ^е' чи iншоí рослини i зворотну (за деякими винятками) -вщ штенсивносп механiчного обробiтку Грунту та умов вирощування цих культур [6].
Вщоме також позитивне значення дощових черв'яюв у структуроутвореннi [4, 5]. Вони, використовуючи вщ-мерлi оргашчш решки як поживу, пропускають разом з ними через себе частки Грунту, як видаляють у форм1 дрiбненьких грудочок-капролiтiв. Ця структура мае високу водотривюсть. У наших дослщженнях найбiльша 'х кiлькiсть виявлена шд конюшиною лучною - 62 шт./м2, пшеницею озимою - 51 шт./м2, ячменем ярим - 41 шт./м2, менше 'х було шд кукрудзою - 13 шт./м2 i цукровим буряком - 9 шт./м2.
Як бачимо, найбшьший позитивний вплив на струк-турний стан Грунту справляють рослини з добре роз-винутою кореневою системою i надземними органами, як суцшьно покривають Грунт - з весни до збирання врожаю, i не потребують мехашчного оброб^ку грунту
Рис. 1. Класифiкацiя чиннишв за впливом на формування arp0H0Mi4H0 цiнноï структури
(на пiдставi джерела 8)
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦ1ОНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА №1, 2016
14
Порядковий номер культура
Рис. 2. Графiчне розмiщення культур за впливом на формування водотривко! структури
(особиста розробка автора)
Прим/тка. 1 - бобово-злаков/ трави, 2 - конюшина лучна, 3 - райграс однордний; 4 - вико-в/всяно-рейгресова сум/шка; 5 - пшениця озима; 6 - прчиця бла та зелене добриво; 7 - ячм/нь ярий; 8 - цукровий буряк;
9 - кукурудза на силос.
в перюд вегетацп. Цим вимогам повшстю вщповщають багаторiчнi бобовi й злаковi трави або 'х сумшки, в яких маса коренево' системи i тсляуюсних рослинних решток е близькою до врожаю надземно' частини, тому пщ впливом багаторiчних трав за ^е!' чи iншоí технологií вирощування i рiзноí врожайностi створюються в бшьших чи менших розмiрах водотривк агрегати [13, 14].
Посиленню процеав структуроутворення сприяе також внесення оргашчних добрив, вапнування кислих та ппсування засолених Грунтiв. За даними наших дослЬ джень, на темно-арих легкосуглинкових Грунтах Захщ-ного Люостепу потрiбно вносити на гектар авозмшно!'
площi зерно-буряково' сiвозмiни 20-32 т гною, що за-безпечуе формування водотривких агрега^в у межах 51,6-52,9%. Це дае можлив^ь значно мiнiмiзувати систему обробiтку Грунту в авозмшах рiзноí спецiалiзацií гос-подарств, а вщтак суттево зменшити навантаження на Грунт, що позитивно позначиться на вщновленш агроно-мiчно цшно!' структури i будови орного шару загалом [7].
Водночас руйнування структурних агрега^в вщбувае-ться пiд впливом як антропогених, так i природних чин-никiв, якi в певнш мiрi впливають на змiни грунтових процеав: фiзико-мехaнiчних, фiзико-хiмiчних i бюлопч-них (рис. 3).
Рис. 3. Класифшащя чинникiв за впливом на руйнування структурних агрегатiв, !'х яшсний склад
(особиста розробка автора)
№1, 2016
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
15
Наши спостереження на дшянках, зайнятих польовими культурами, люовими насадженнями i лучною рослиннiстю, показали, що рiзнi фiтоценози в певнi перiоди свого росту i розвитку по-рiзному впливають на водотривкiсть структурних агрегатiв. Найбшьш руйнiвнiй дií пiддаються орнi земл^ якi зайнятi iнтенсивними культурами (ртаком, соняшником, цукровим буряком, кукурудзою), шшими словами - вилучення iз авозмш трав'янистих угруповань (багаторiчних та однорiчних трав i íх сумiшок) пагубно позначаеться на структурi та родючост Грун^в загалом. Крiм цього, пщ культурами суцiльного способу сiвби грунт постiйно вкритий рослинами, технологiчнi операцп з обробiтку на таких полях зведеш до мiнiмуму, а тому структура тут полтшуеться. I, навпаки, в авозмшах з високим насиченням 'х просапними культурами острук-турешсть Грунту змiнюеться в гiрший бк. Крiм цього, Грунти вкритi рослинами i добре захищенi вiд ерозшних процесiв. Виходячи з цього, складаючи схеми сiвозмiн, потрiбно стежити за тим, щоб не допускати чергування просапних культур бшьш як три роки на одному й тому ж полi [10].
В цьому вщношенш цкавим е досвiд тако' високо-розвинено' европейсько' кражи як Нщерланди, де вщпо-вiдним законодавством забороняеться вирощувати просап-нi культури часпше, нiж один раз на три роки. А шшм ку-льтури - частiше, нiж це дозволяеться нормативами пе-рiодичностi вирощування 'х на одному й тому самому полИ 1ншими словами, «здоровий» фтосаштарний стан Грунту та агроценозiв загалом охороняеться законом.
За даними наших дослщжень, проведених на темно-арому опiдзоленому Грунтi, вирощування вико^всяно-райграсово' сумiшки на 2-3 укоси пщвищувало вмiст водотривко' структури вщ 45 до 60%, а вирощування просапних культур упродовж двох роюв на одному полi зменшувало вмют водотривких агрегатiв розмiром 0,25-10 мм до 46,7% шд цукровим буряком i до 38,6% пiд кукурудзою. Вщтак, треба подбати, щоб Грунт був вкритий рослинами якомога тривалший промiжок часу протягом року шляхом введення в культуру промiжних I ущшьнених посiвiв, а також культур суцшьного способу сiвби.
Важливе значення для покращення структури Грунту мае насичення авозмши промiжними культурами на корм i зелене добриво. За даними десятирiчних дослiджень встановлено [3], що в шарi грунту 0-20 см у авозмЫ без промiжних культур вмiст водотривких aгрегaтiв становив 55,3%, а з насиченням авозмши промiжними на 20-60 % 'х кшьюсть зросла на 1.1-8.1%. Вони можуть в умовах достатнього зволоження займати в авозм^ 1-2 поля I бути добрим джерелом для поновлення балансу гумусу. Для цього в зон Люостепу i Закарпатсько' низовини доцiльно вирощувати гiрчицю бшу, редьку олiйну, рiпaк, райграс однорiчний, а Передкaрпaттi i Полiссi, ^м цього i люпин.
Ще бшьша роль бaгaторiчних трав у збереженн1 структури Грунтiв е у прськш мiсцевостi. На схилових землях i гiрських луках гiрських луках потужна коренева система утворюе своерiдний панцир, який запоб^ае розмиванню, зносу i руйнуванню Грунту, тому вiдхилення вщ Грунтозахисних сiвозмiн або ж знищення природно' рослинностi в горах шляхом випасання худоби спричинюе кaтaстрофiчно швидке попршення структурного стану Грунту.
Наши дослiдження, проведенi в передпр''' Карпат, показали, що перемщення тварин по одному i тому ж маршруту впродовж тривалого перюду часу веде до пщсилення ерозiйних процесiв, руйнування структурних агрегалв, змиву Грунтiв i нaвiть формування ярiв.
Однак, якщо на початку 90-х рокiв у структурi посiвних площ сiвозмiн бaгaторiчнi бобовi трави займали 1-2 поля, вщсоток яких в окремих грунтово-к^матичних зонах ко-ливався в межах 8-22%, то в даний час цей показник кaтaстрофiчно падае. Це стосуеться, першочергово, до-сить значно' частини великих фермерських господарств, приватних aгрофiрм та aгрохолдингiв.
Важливе грунто- та водоохоронне значення в су-часних агроландшафтах мае обробiток фунту, який мае забезпечувати оптимiзацiю BCix чинникiв життя рослин. Зауважимо, що досить часто деяк науковцi без належного обГрунтування, не спираючись на глибок дослiдження, висловлюються категорично на користь того чи шшого способу оброб^ку Грунту, глибини тощо. З огляду на це, хибною можна вважати думку окремих учених про те, що тшьки за глибоко''' полицево''' оранки полiпшуеться родючiсть Грун^в, а вiдтак, i пiдвищуеться врожайшсть сiльськогосподарських культур. Свiдченням цього е прискорення темтв мiнералiзацiï гумусу i, як наслщок, його втрати за останш 100 рокiв досягли в рiзних Грунтово-^матичних умовах краïни близько 20,0%, а водотривюсть структурних агрегалв знизилася на 10-15% i бшьше. Водночас, нашi багаторiчнi дослiдження переконливо доводять доцшьшсть запровадження дифе-ренцшовано!' системи обробiтку Грунту, яка б поеднувала глибоку оранку шд 1-2 просапш культури з елементами енергоощадних та Грунтозахисних систем обробiтку тд культури суцiльного способу сiвби, що позитивно позначаеться на продуктивносп культурних агроценозiв та збереженнi Грунтово' родючосп [7].
Необхщно також вiдмiтити, що починаючи з 1990 року в Укра'ш катасторфiчно зменшилося використання орга-нiчних добрив у виглядi гною, торфокомпоспв, мулу, гно'вки, у великих господаствах 'х практично не вно-сять, оскiльки тваринницька галузь теж знаходиться в жалюпдному станi. Натомють, перевага вiддаеться мше-ральному удобренню - останнi бувають i фiзiологiчно-кислими. Такий стан пагубно позничився на родючосп Грун^в i його структур^ що вiдбуваеться внаслiдок вщ-чуження кальцiю i магнiю з Грунту та витюненню 'х iз вбирного комплексу. Зауважимо, що чим вужче сшв-вiдношення мiж гноем i мшеральними добривами, тим краща збалансованiсть елементiв живлення за оргашч-ною речовиною та екологiчно чиспшою е продукцiя рослинництва. За даними наших дослщжень, при сшв-вщношенш мiж мiнеральними добривами 19 кг д.р. до 1т гною за традицшно' системи удобрення i 1,3 кг д.р. до 1 т гною за оргашчно' системи продуктившсть 1 га авозмшно' площi була практично однакова, а вмiст водотривких агрегалв становив 51,9 i 55,4%, а коефМент структурностi - 2,36 i 2,43 вщповщно.
Повсюдне, й школи науково необгрунтоване, засто-сування пестицидiв також негативно позначаеться на стшкосп агроекосистем. Це пов'язано з тим, що пестициди, особливо хлороргашчш, пригшчують бiологiчну актив-шсть Грунтiв, знищують кориснi мiкроорганiзми, чер-в'якiв, зменшують природну родючiсть, шдсилюють про-цеси руйнування структурних агрегалв i в кiнцевому результатi попршують якiсть продукцiï рослинництва та плодоовочiвництва [2, 12]. В наших дослщженнях, найменша активнiсть Грунтово' мезофауни вiдмiчена нами в полi буряка цукрового, картоплi й кукурудзи, тобто на дшянках iз внесенням Грунтових гербiцидiв з бiльш тривалим перiодом розпаду, що особливо необхщно враховувати тд час проектування заходiв боротьби з бур'янами, шюдниками й хворобами в господарствах, як спецiалiзуються на вирощування еколопчно чисто' продукцiï.
Слiд зазначити, що одшею з основних причин попршення структурного стану Грун^в в Захщному регiонi кра'ни е те, що тут випадае досить велика кшьюсть опадiв (виключенням е 2015 i 2016 рр.) - рiчнi суми опадiв становлять 550-650 мм, а в Укра'нських Карпатах за рк випадае бiля 1000-1700 мм . Тодi як на швдш й пiвденному сходi до 400-500 мм. Разом з дощовою водою в Грунт надходить амiак, вуглекислота, арчана кислота та rnuii кислоти, яких все бiльше нагромаджуються в атмосферi у вилядi кислотних оксидiв (зневодненi кислоти), якi вступаючи в реакцп з водяною парою перетворются на кислоти. Останш, потрапляючи в Грунтове середовище вступають в обмшш реакцп, витюняючи iз ГВК кальцш, що спричиняе часткове руйнування агрономiчно цiнноï
№1, 2016
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦ1ОНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА 16
структури фунту i втрату водотривкост макроагрега^в. Тому особливо увагу треба звернути на дослщження xiMi4Horo складу атмосферних опaдiв, а також постановки модельних дослав, в тому числ у вегетaцiйниx будинках, у яких можна було б вивчати змши структури фун^в та iншиx показниюв фунтовоТ родючост^ росту i розвитку рослин за моделювання рiзноï штенсивносп штучних кислотних дощiв. Такий пщхщ прискорив би з одного боку розробку конкретних зaxодiв iз покращення структури фун^в, ïx будови, а з шшого - дав можлив^ть швидше реагувати на появу нового поколшня бур'яшв, хвороб та шюдниюв, ареал яких у зв'язку з цими процесами останшми роками значно розширився.
Значно руйнуеться структура футлв i пiд дieю вiтрiв. Весною i лтом цi процеси спостер^аються на оголених i пересушених полях, а взимку - за вщсутноссп ще й снiгового покриву. В якост протидп вiтровiй ерозй' варто подбати про вщновлення та збереження л^осмуг, снiгозaтримaння, останне також е ефективним заходом щодо нагромадження вологи та збереження структури фун^в.
Висновки. Таким чином, для пщтримання рiвня оструктуреностi, характерного для ^еТ чи шшоТ фунтово!' вiдмiни, необxiдно забезпечити бездифщитний баланс гумусу та максимальне покриття грунту рослинами, за-провадити фунтозахисний та екологобезпечний обро-бток грунту, уникнути застосування пiдвищениx доз фiзiологiчно-кислиx добрив, налагодити системне вапну-вання та гiпсувaння фун^в, а також внесення науково-обгрутованих доз оргашчних i бaктерiaльниx добрив.
Л1тература
1. Аллен Х.П. Прямой посев и минимальная обработка почвы / Х.П. Аллен. -М.: Агропромиздат, 1985.- 208 с.
2. Ананьева Н.Д. Микробиологические аспекты самоочищения и устойчивости почв: монография / Н.Д. Ананьева . - М.: Наука, 2003. - 223с.
3. Бегей С.В. Промiжнi культури в Ытенсивному землеробствк моногрaфiя / С.В. Бегей. - .Tbeie: Свгт, 1992. - 160с.
4. Бомба М.Я. Активысть фунтово'! бiоти пiд дiею антропогенних чинникiв / М.Я. Бомба, Г.Т. Пер^, М.1. Бомба, В.К. Походенко // Журнал агробюлогп та екологи. - 2007. - №1. - Т.3. - С.90-99.
5. Бомба М.Я. Бюлопчна aктивнiсть арих лiсовиx фуч-тв пiд дiею антропогенних чинниюв / М. Я. Бомба // В^ник аграрноУ науки. - 2003. - № 12. -С. 13-16.
6. Бомба М.Я Нaуковi i приклады аспекти бюлопчного землеробства: моногрaфiя / М.Я. Бомба. - r^ßis: УкраУнсью теxнологiï, 2004.- 232с.
7. Бомба М.Я. Нaуковi та приклады аспекти оброб^ку Грунту в сучасному землеробствк моногрaфiя / М.Я. Бомба. - .Tbeie: Сполом, 2007. - 172 с.
8. Почвоведение / И.С. Кауричев, Л.Н. Александрова, П. Панов [и др.]; Под ред. И.С. Кауричева. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Колос, 1982. - 496с.
9. Качинский Н.А. Структура почвы / Н.А. Качинский. - М.: изд-во МГУ, 1963. - 100с.
10. Лебедь €.М. ОвозмЫи при Ытенсивному землеробствi / €.М. Лебщь [та iH.] - К.: Урожай, 1992. - 224с.
11. Медведев В. В. Оптимизация агрофизических свойств черноземов / В.В. Медведев. - М.: Агропромиздат, 1988. - 160 с.
12. Панас Р. Сучасн проблеми зниження родючост Грун^в Укра'ни i пер-спективи II вщтворення та збереження / Р. Панас // Сучасн досягнення геодезично''' науки та виробництва. - 2013. - Вип. 2. - С. 102-106.
13. Петриченко В.Ф. Землеробство з основами екологи, Грунтознавства та агрохiмN / В.Ф. Петриченко, М.Я. Бомба, М.В. Патика [та Ы.]. - К.: Аграрна наука, 2011. - 492с.
14. Примак 1.Д. Еколопчы проблеми землеробства / 1.Д. Примак, Ю.П. Мань-ко, Н.М. Рщей [та Ы.]; За ред. I. Д. Примака - К.: Центр учбово' лiтератури,
2010. - 456 с.
15. Ревут И.Б. Структура и плотность почвы - основные параметры, конди-пирующие почвенные условия жизни растений / И. Б. Ревут Н.А. Соколовская, А.М. Васильева.- Л.: Гидрометеоиздат, 1971. - С. 54-125.
16. Тарарко О.Г Охорона та вщновлення деградованих земель /
0.Г. Тарарко, В.О. Греков, В.М. Панасенко // Вюник аграрно' науки. -
2011. - №5. - С.9 - 13.
17. Шкварук Н.М. Грунтознавство / Н.М. Шкварук, H.I Делемчук. - К.: Урожай, 1969. - 412с.
References
1. Allen H.P. Direct seeding and minimum tillage. M.: Agropromizdat, 1985. 208 p. (in Russian).
2. Ananyev N.D. Microbiological aspects of self-purification and soil stability. M.: Nauka, 2003. 223 p. (in Russian).
3. Begey S.V. Intermediate culture in intensive agriculture. Lviv: World, 1992. 160 p. (in Ukrainian).
4. Bomba M.Ya., Perig G.T., Bomba M.I. [et al.]. The activity of soil biota under anthropogenic factors. Journal of agrobiology and ecology, 2007, no.1, Vol.3, pp. 90-99. (in Ukrainian).
5. Bomba M.Ya. Biological activity of gray forest soils under the influence of anthropogenic factors. Bulletin of Agricultural Science, 2003, no. 12, pp. 13-16. (in Ukrainian).
6. Bomba M.Ya. Scientific and applied aspects of biological agriculture. Lviv: Ukrainian technologies, 2004. 232 p. (in Ukrainian).
7. Bomba M.Ya. Scientific and applied aspects of cultivation in modern agriculture. Lviv, Spol, 2007. 172 p. (in Ukrainian).
8. Kaurichev I.S., Alexandrov L.N., Panov P. [et al.]. Soil science. M.: Kolos, 1982. 496 p. (in Russian).
9. Kaczynski N.A. Structure of soil. M.: MGU, 1963. 100 p. (in Russian).
10. Lebid E.M. [et al.]. Crop rotation with intensive agriculture. K.: Harvest, 1992. 224 p. (in Ukrainian).
11. Medvedev V.V. Optimization of agroproperties of black soil. M.: Agropromizdat, 1988. 160 p. (in Russian).
12. Panas R. Modern problems of soil fertility decline Ukraine and prospects of playing, and saving. Recent advances in geodetic science and industry, 2013, Vol. 2, pp. 102-106 (in Ukrainian).
13. Petrychenko V.F., Bomba M.Ya., Patyka N.V., [et al.]. Agriculture with basics of ecology, soil sciences and agricultural chemistry. K.: Agricultural Science, 2011. 492 p. (in Ukrainian).
14. Primak I.D., Manko Yu.P., Ridey N.M. Environmental problems of agriculture. K.: Center of educational literature, 2010. 456 p. (in Ukrainian).
15. Revut I.B., Sokolovskaya N.A., Vasileva A.M. The structure and density of the soil - the main parameters kondipiruyuschie soil conditions of plant life. L.: Gidrometeoizdat, 1971, pp. 54-125 (in Russian).
16. Tarariko O.G., Greekov V.O., Panasenko V.M. Protection and restoration of degraded lands. Bulletin of Agricultural Science, 2011, no. 5, pp. 9-13 (in Ukrainian).
17. Shkvaruk N.M., Delemchuk N.I. Soil science. K.: Harvest, 1969. 412 p. (in Ukrainian).
№1, 2016
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
17
