CC BY
35
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7613
ISSN 2519-2701 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 314:711.13:316.3:33
Проблеми соцiально-економiчного розвитку сiльських територiй в УкраУш
Львiвський нацюналънийунгверситет ветеринарногмедицини та бютехнологт iMeHi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украгна
У cmümmi обгрунтовано актуалъшстъ та узагальнено чинники, яю ускладнюють соцiально-eкономiчний розвиток сыъ-ських територш. Зазначено, що у сыъсъкш мicцeвоcтi cnоcтeрiгаeтъcя високий рiвeнъ безробття, постшно збыъшуетъся кыъюстъ селян, ят мiгруютъ до мicта, погiршуeтъcя виробнича i сощалъна тфраструктура. Подано визначення таких понять, як тeриторiя, сыъсъка тeриторiя, розвиток сыъсъких територш. Зокрема вiдмiчаeтъcя, що сощалъно-eкономiчний розвиток сыъсъких територш - необоротна, спрямована, закономiрна змта eкономiчного середовища та сощалъноi тфраструктури територй, вна^док чого вiдбуваeтъcя створення нового яюсного стану. Наведено показники cоцiалъно-eкономiчного розвитку сыъсъких територт. Вiдзначeно позитивт змти та невиршет проблеми. Обгрунтовано нeобхiднicтъ розробки Концепцп сталого розвитку сыъсъких територт. Подалъший розвиток стъсъких територт мае вiдбуватиcя з урахуванням нових засад оргашзацшного забезпечення i фтансування, а також бути серед прiоритeтiв комплексного розвитку, залучення твестицтних ресурЫв, та врахування потреб сыъсъкого населення.
KrnKoei слова: територй, сыъсът територй, сыъсът житeлi, cоцiалъно-eкономiчний розвиток, шляхи розвитку сыъсъких територт.
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
В статье обоснована актуальность и обобщены факторы, которые осложняют социально-экономическое развитие сельских территорий. Отмечено, что в сельской местности наблюдается высокий уровень безработицы, постоянно увеличивается количество крестьян, которые мигрируют в города, ухудшается производственная и социальная инфраструктура. Дано определение таким понятиям, как территория, сельская территория, развитие сельских территорий. В частности отмечается, что социально-экономическое развитие сельских территорий необратимая, направленное, закономерное изменение экономической среды и социальной инфраструктуры территории, вследствие чего происходит создание нового качественного состояния. Приведены показатели социально-экономического развития сельских территорий. Отмечены положительные изменения и нерешённые проблемы. Обоснована необходимость разработки Концепции устойчивого развития сельских территорий. Дальнейшее развитие сельских территорий, должно происходить с учётом новых принципов организационного обеспечения и финансирования, а также быть среди приоритетов комплексного развития, привлечение инвестиционных ресурсов и учёта потребностей сельского населения.
Ключевые слова: территории, сельские территории, сельские жители, социально-экономическое развитие, пути развития сельских территорий.
Citation:
Korobka, S.V., Pentsak, T.G. (2017). Problems of socio-economic development of rural territories in Ukraine. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(76), 67-71.
С.В. Коробка, Т.Г. Пенцак korobkas@ukr.net
Проблемы социально-экономического развития сельских
территорий в Украине
С.В. Коробка, Т.Г. Пенцак korobkas@ukr.net
Problems of socio-economic development of rural territories in Ukraine
S.V. Korobka, T.G. Pentsak korobkas@ukr.net
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
The article substantiates the relevance and summarizes the factors hampering socio-economic development of rural areas. It is noted that in rural areas there is high unemployment, a steadily increasing number of peasants who migrate to cities, deteriorating industrial and social infrastructure. The definition of such concepts as territory, rural territory, rural development areas. In particular it is noted that the socio-economic development of rural areas is irreversible, directed, regular change of economic environment and social infrastructure of the territory, in consequence of which there is the creation of a new qualitative state. Given the socioeconomic development of rural areas. Positive changes and remaining challenges. The necessity of developing the concept of sustainable development of rural areas. Further development of rural areas should take into account new principles of organizational support and funding, and should be among the priorities of comprehensive development, attraction of investment resources, and the needs of the rural population. Because, now priority ofpolicy areas in Ukraine is far from perfect and requires a phased solution to all problems. First step is to develop appropriate legislation that will take into account all the peculiarities of the socio-economic situation of our country. Requires coordination and adoption of the nearly 37 important bills that are important not only for the development of Silk areas, and for the entire agricultural sector. However, it is not writing these laws and their enforcement. The importance of rural development is the creation of state support to producers of the country, determining reasonable amounts of budget allocations for agricultural production, leading to increasing access to social benefits and creating conditions for social responsibility. Implementation of the proposed measures will make it possible to stabilize the demographic situation and increase sustainable employment in rural areas; increase income of rural residents, will increase revenues to the level of urban residents; approximation of living conditions in the countryside to the city and the preservation of rural areas; reduce anthropogenic pressures on the system landscape and natural environment.
Key words: territory, rural areas, rural population, socio-economic development, the development of rural areas, rural residents
Вступ
Сшьсьш територи e важливою сощально-економ1чною й еколопчною щдсистемою економши краши, де зосереджеш значш людсьш, природш та виробнич1 ресурси i галуз^ тому саме сприяння ix розвитку значною мiрою посилюе стан економши та змщнюе ix продовольчу безпеку (Kukhar, 1998; Libanovа, 2014). За сьогодшшшх умов б№шють сшь-ських територш характеризуются низьким сощаль-но-економiчним розвитком, обмеженим дiапазоном вибору форм використання трудового потенщалу та видiв трудовоi дiяльностi, а основним видом дiяльно-сп е альськогосподарська праця. Сезонний характер виробництва, який властивий для сiльського госпо-дарства, призвiв до того, що у сшьськш мiсцевостi спостерiгаeться високий рiвень безробiття, постiйно збiльшуeться к1льк1сть селян, яш мiгрують до мiста, попршуеться виробнича i соцiальна iнфраструктура.
Проте функцюнування сiльськиx територiй мае своi особливостi, якi можна згрупувати в комплекс природних, соцiальниx, економiчниx, полггичних, культурних, адмiнiстративниx проблем. Розвиток сшьських територiй мае базуватися на нових засадах оргашзацшного забезпечення i фшансування, а також бути серед прюритепв комплексного розвитку, залу-чення швестицшних ресурсiв, та врахування потреб сшьського населення.
Аналгз дослгджень проблеми. Проблема сощаль-но-економiчного розвитку сiльськиx територш е центральною у працях вичизняних вчених В. Зберсь-кого, О. Бородшо!, Д. Гром'яка, В. Кухара, I. Проко-пи, В. Рябоконь та шших. Тому виникае необхщшсть теоретичного i практичного обгрунтування сощально-
eK0H0Mi4H0r0 розвитку сiльських територiй, що i зу-мовлюе актуальнiсть даного дослiдження.
Видшення невиргшених проблем. Водночас вщсут-HicTb единого бачення щодо механiзму розв'язання наявних проблем сприяе пошуку системного подходу до соцiально-економiчного розвитку сiльських тери-торiй.
Мета cmammi - анал1з проблем сощально-економiчного розвитку сiльських територiй з метою подальшого визначення шляхiв подолання цих проблем.
Виклад основного матерiалу й обгрунтування отриманих результатiв до^дження. Ввдображення стану та динашки економiчних i соцiальних процесiв, переваг у конкурентнш боротьбi е важливою переду-мовою розвитку вiтчизняних пiдприемств. Постшна взаемодiя господарюючого суб'екта та середовища, в якому вiн функцiонуе, е важливою передумовою ефе-ктивного соцiально-економiчного розвитку. Пiд соць ально-економiчним розвитком розумшть складний суперечливий процес, у якому ввдбуваеться взаемодiя позитивних та негативних факторiв (Zakon Ukrainy, 2007).
Соцiально-економiчний розвиток визначаеться як незворотнш процес спрямовано! та закономiрноl змь ни системи на пiдставi врахування li унiкальностi, вщносно! стiйкостi i протидп змiнам. Поняття «тери-торiя» трактуеться як певна просторова частина земл1, яка мае сво! географiчнi координати, де проживають люди, мае сшвввдношення природних та штучних факторiв, як1 визначають рiвень комфортностi буття. Що стосуеться терм^ «сшьська територiя», то вiн характеризуе певне просторове середовище, в межах якого проживае i працюе населення, де розмiщенi
npupogm Ta Bupo6HuHi pecypcH, Heo6xigHi gna 3ginc-HeHHa cinbcbKorocnogapcbKoi gianbHocTi.
3rigHo 3 KoHuenuiera y3rog®eHora 3i OrpaTeriera po-3BHTKy arpapHoro ceKTopy eKoHoMiKH Ha nepiog go 2020 poKy, cinbcbKHMH TepHTopiaMH BapTo BBa®aTu icTopuH-ho c^opMoBaHy y 3aKoHogaBHo BH3HaneHux Me®ax cuc-TeMHy cyKynHicTb, ^o noegHye b co6i agMiHicrparuBHo-TepuTopianbHy (cinbcbKi noceneHHa, cena, cinbcbKi pagu) Ta TepuTopianbHo-^yHKqioHanbHy npuHane^HicTb, ^o xapaKTepu3yeTbca neBHHM cnoco6oM ^htth, BigMiHHHM Big MicbKoro (Derzhavna tsilova prohrama).
Po3bhtok cinbcbKHx TepuTopin - cucTeMa 3axogiB (couianbHo-eKoHoMinHHx, noniruKo npaBux), cnpaMoBa-hux Ha 3a6e3neneHHa cTa6inbHux He3BopoTHux 3MiH y BupoGHunin, couianbHin Ta eKonoriHHin c^epax.
BuxogaHu 3 Bu^ecKa3aHoro, Mo®Ha roBopmu, ^o couianbHo-eKoHoMinHun po3butok cinbcbKux TepuTopin - ue Heo6opoTHa, cnpaMoBaHa, 3aKoHoMipHa 3MiHa eKo-HoMinHoro cepegoBu^a Ta couianbHoi iH^pacrpyKTypu Tepuropii, BHacnigoK Horo Big6yBaeTbca cTBopeHHa ho-Boro aKicHoro cTaHy.
Po3butok cinbcbKux TepuTopin yKpaiHi Mae Ba®nuBe couianbHo-eKoHoMinHe 3HaHeHHa, ocKinbKu TyT npo®u-Bae 31% (13 256 185 oci6) yKpaiHcbKoro HaceneHHa, HaninyeTbca 28441 cin, 80% noceneHb - TepuTopii 3 HucenbHic™ MemKaHuiB MeHme, Hi® ogHa racana oci6. npaue3gaTHa HucenbHicTb cinbcbKux ®ureniB Haninye 8,3 MnH oci6. 3 hux npauMMHa KaTeropia npaue3gaTHoro HaceneHHa y cinbcbKoMy rocnogapcTBi gopiBHMe 3,8 MnH. oci6, to6to 45%. 13 Hucna 3aHHaTux 40% npa-uMBano 3a Me®aMu cBoro HaceneHoro nyHKTy, a 71% - y MicTax i cenu^ax MicbKoro Tuny. TaKuM huhom, 6e3no-cepegHbo y cinbcbKorocnogapcbKoMy Bupo6HuuTBi yK-paiHu 3aHHaTo He 6inbme 2,3 MnH ®ureniB cena npaue3-gaTHoro BiKy. Pa3oM 3 tum Heo6xigHo nigKpecnuTu, ^o npoTaroM ocTaHHix KinbKox poKiB KinbKicrb cinbcbKux ®ureniB, aKi npauMMTb 3a KopgoHoM, 36inbmunacb Man®e Ha 55 tuc. oci6, a6o b 2,5 pa3a, npoTe ua uu^pa b geKinbKa pa3iB 6inbma.
HuHimHa couianbHo-eKoHoMiHHa cuTyauia b cinbcb-Kin MicueBocTi, ceni, arpapHoMy ceKTopi eKoHoMiKu nepe6yBae b KpuTuHHin $a3i, aKa nproBoguTb go gecra-6ini3auii Bciei eKoHoMiHHoi curyauii Hamoi KpaiHu. 3a TaKux yMoB BapTo Buginmu gBi B3aeMonoB'a3aHi npo-6neMu, ogHa 3 aKux - ue couianbHo-eKoHoMiHHa nepe6y-goBa yKpaiHcbKoro cena, aKa cnpaMoBaHa Ha cTBopeHHa i po3butok BucoKonpogyKTuBHoro cinbcbKoro rocnogapc-TBa, a 3 iHmoro 6oKy - b cinbcbKin MicueBocTi e BenuKun rpygoBun noTeHuian, 3HaHHa noro HacTuHa nepe6yBae b nomyKax 3anHaTocTi Ta 3apo6iTKy, gna icHyBaHHa eMirpye b iHmi KpaiHu (Prokopa, 2007).
PyHHauia Ta 3aHenag cinbcbKux TepuTopin e pe3ynb-TaToM HegocTaTHboi yBaru gep®aBHux opraHiB ynpaB-niHHa go ix npo6neM.
Cepeg ochobhux npo6neM, aKi BuHuKaMTb Ha mnaxy po3BuTKy cinbcbKux TepuTopin yKpaiHu, BapTo BigMira-tu:
- npupogm (HepiBHoMipHicTb 3eMenbHoro Ta naHg-ma^THoro po3noginy cinbcbKux TepuTopin, ^o npu3Bo-guTb go HepiBHoMipHoi rycToTu 3aceneHHa cinbcbKux TepuTopin, Hu3bKoi eKoHoMiHHoi e^eKTuBHocri gianbHo-cTi m^pacrpyKTypHux o6'eKTiB);
- icropuHHi (cinbcbKi TepuTopii TpuBanuH Hac 6ynu arpapHuM gogaTKoM go CPCP, TyT c^opMyBaBca nepe-Ba®Ho cinbcbKorocnogapcbKun HanpaM gianbHocTi, aKun xapaKTepu3yBaBca Hu3bKoM e^eKraBHicrra Ta BigcyTHic-tm opraHi3oBaHocTi ^ogo nangma^THo-KniMaTuHHux yMoB rocnogapMBaHHa);
- MeHTanbHi (nornu6neHHa couianbHoi Kpu3u Ta Hee-^eKTuBHicTb npoBegeHux pe^opM npu3BoguTb go Toro, ^o 6inbmicTb cinbcbKoro HaceneHHa He roTOBa 6paTu aKTuBHy ynacTb y po3BuTKy BnacHux TepuTopift; He 6a-®aHHa 6paTu Ha ce6e BignoBiganbHicrb He TinbKu 3a ce6e, a n 3a Bcix, xto npo®uBae Ha uin TepuTopii, naHy-BaHHa npuHuuny «Moa xaTa 3 KpaM»);
- eKoHoMiHHi (Hu3bKa, a Ha geaKux TepuTopiax i Big-cyTHa couianbHo-Bupo6HuHa iH^pacTpyKTypa, Hepauio-HanbHe 3giftcHeHHa KynbTypu BegeHHa cinbcbKoro roc-nogapcTBa npu3BoguTb go Big'eMHoro piBHa peHTa6enb-Hocri roToBoi npogyKuii to^o);
- couianbHi, aKi Bigo6pa®aMTbca y HeraTuBHux TeH-geHuiax, aKi HanpaBneHi Ha gerpagauiM HaceneHHa. KinbKicTb cinbcbKoro HaceneHHa 3 poKy b piK 3MeHmy-eTbca, 3 KapTu 3HuKaMTb uini noceneHHa. TaK, 3a cTaTuc-tuhhumu gaHuMu, Big 2000 poKy 3 KapTu yKpaiHu 3huk-no noHag 300 cinbcbKux HaceneHux nyHKTiB, a Hucenb-HicTb cinbcbKoro HaceneHHa 3a uen nepiog cKopoTunoca 6inbm Hi® Ha 2 MnH oci6.
- iH^pacrpyKTypHi: Ha cinbcbKux TepuTopiax cnocTe-piraMTbca HeraTuBHi TeHgeHuii ^ogo cinbcbKoi ocBiru (MacoBo 3aKpuBaMTbca guTani cagoHKu, mKonu), Megu-uuhu (3aKpuBaMTbca aM6ynaTopii), Bce ue npu3BoguTb go npucKopeHHa genonynauii cinbcbKux TepuTopift (3 ko®hum pokom Bce 6inbme Monogoro HaceneHHa Bui3-guTb b MicTo a6o 3a KopgoH), aK HacnigoK yKpaiHa -eguHa gep®aBa, b GBponi, ge cinbcbKe HaceneHHa ®uBe Ha Tpu poKu MeHme, Hi® MicbKe. ^ npu3BoguTb go TpygoBoi Mirpauii eKoHoMiHHo aKTuBHoro HaceneHHa, a TaKo® 36inbmeHHa couianbHoro HaBaHTa®eHHa Ha Ty HacTuHy 3aHHaToro HaceneHHa, ^o npogoB®ye npo®u-BaTu Ta 3giHcHMBaTu eKoHoMiHHy gianbHicrb Ha cinbcb-Kux TepuTopiax.
- ynpaBniHcbKi: Hee^eKraBHa cucTeMa ynpaBniHHa couianbHo-eKoHoMiHHuM po3BuTKoM aK KpaiHu 3aranoM, TaK i cinbcbKux TepuTopin 3oKpeMa. 3HaHHa 3a KopyMno-BaHicTb Ta 6MpoKpaTuHHicTb opraHiB ynpaBniHHa He TinbKu He cnpuaMTb, a, HaBnaKu, cnoBinbHMMTb po3Bu-ToK cinbcbKux TepuTopin.
nepepaxoBaHi Bu^e npo6neMu HeraTuBHo BnnuBa-MTb Ha po3butok cinbcbKux TepuTopift, o6Me®yMTb Mo®nuBocTi ^opMyBaHHa Ta BuKopucTaHHa couianbHo-eKoHoMiHHoro noTeHuiany cena, npu3BogaTb go buhuk-HeHHa npo6neM y cinbcbKorocnogapcbKoMy Bupo6HuuTBi Ta cynpoBog®yMTbca pynHauiera TpaguuinHoro yKnagy cinbcbKoro ®нттa (Zbarskyi, 2010).
OcKinbKu cinbcbKi TepuTopii - ue He TinbKu Micue, ge 3giftcHMeTbca npouec Bupo6HuuTBa, a n npupogHe cepe-goBu^e Ta Micue npo®uBaHHa nMgen. ToMy, Big Mem-KaHua uiei TepuTopii, 3oKpeMa noro KynbTypHo-ocBiTHboro piBHa, npo^ecinHoi nigroToBKu, noniTuHHoi aKTuBHocTi, 6a®aHHa, HaBunoK Ta BMiHHa npauMBaTu, 3ane®uTb e^eKTuBHicTb BuKopucTaHHa TepuTopii.
3a ocTaHHi gecaTuniTTa cinbcbKi ®uTeni 3po3yMinu, ^o im BapTo po3paxoByBaru nume Ha ce6e Ta Mo®nuBo-
HayKoBuH BicHHK .HHyBMET iMeHi C.3. I®H^Koro, 2017, t 19, № 76
ro iHBecTopa, aKHH Mae 6a®aHHa BKgagam b Hamy 3eM-gro KomTH. Ochobhom npuHHHoro TaKoi' 3a^KaBgeHocri iHBecTopiB e Te, ^o yKpai'Ha - cepeg gigepiB CBiToBoro pHHKy 3epHa (nacTKa Hamoi' Kpai'HH Ha pHHKy nocigae 9%), nepme Mi^e 3a o6caroM внpo6ннцтвa coHamHHKa Ta o6caroM eKcnopTy coHamHHKoBoi ogii. B cyMapHoMy BHpa3i goxig Big eKcnopraoi giagbHocri arpapHoro ceK-Topa eKoHoMiKH cKgagae 11 Mgpg gogapiB CfflA. BapTo BigMiTHTH i toh ^arcr, ^o Ha cborogHi noHag 2,2 MgH ra yKpalHcbKoi 3eMgi nepe6yBaroTb nig KoHTpogeM iHo3eM-hhx Kopnopa^H, TaKo® b yKpaiHi 3'aBHguca TaK 3BaHi «cipi 3ohh», ge Ba®Ko BH3HaHHTH xto e opeHgapeM to! hh iHmoi gigaHKH.
,3ga iHBecTopiB Ba®guBHM MoMeHToM 3agumaeTbca iHBecTH^HHHH KgiMaT Hamoi Kpai'HH, aKHH cborogHi He Mo®e цigкoм 3agoBogbHHTH i'xHi BHMoru. Ochobhhm 3MicToM iHBecm^HHoro po3BHTKy cigbcbKHx TepHTopin e ix iHBecTH^HHa npuBa6gHBicTb, aKa 3age®HTb Big cyKynHocTi pecypciB i 3axogiB, Ta yMoB, aKi Heo6xigHi gga e^eKTHBHoro BHKopHcraHHa iHBecm^H gga piBHo-MipHoro po3BHTKy.
Cepeg HeraTHBHHx TeHgeH^H iHBecm^HHoro KgiMa-Ty - noBigbHi TeMnH pe^opMyBaHHa eKoHoMiKH, Hegoc-KoHagHH MexaHi3M BHKopucTaHHa 6rog®eTHHx KomTiB, noBigbHi TeMnu 6opoTb6u 3 Kopyn^ero, HegocKoHaga 3aKoHogaBHa 6a3a, aKa numeTbca nig KoHKpeTHi nogiTH-HHi Tenii', 3anogiTH3oBaHicTb eKoHoMiKH Ta Hepa^oHagb-hhh po3nogig BHyTpimHix iHBecTH^H, HecnpuaTgHBi yMoBH gga po3BHTKy nignpueMHu^Koi giagbHocTi Ha cigbcbKHx TepHTopiax, HH3bKa giKBigHicTb pecypciB Ta HegocTaTHe ^rnaHcyBaHHa co^agbHoi c$epu cega.
Ha cborogHi 3rigHo 3i cTamcTHHHHMH gaHHMH ocho-BHHMH ToBapoBHpo6HHKaMH cigbcbKorocnogapcbKoi пpogyкцii e BegHKi arpoxogguHru Ta iHgHBigyagbHi rocnogapcTBa ($epMepcbKi rocnogapcTBa, Magi Ta cepe-gHi npHBaTHi nignpHeMcTBa, oco6HcTi cegaHcbKi rocno-gapcTBa). BKa3aHi BH^e ToBapoBHpo6HHKH 3aHHagu Ha pHHKy cbo! Himi, h He KoHKypyroTb Mi® co6oro, ocKigbKH BegHKi arpoxoggHHru 3opieHToBaHi Ha HaH6igbm KoMep-^hho npuBa6gHBi Ta eKcnopTHo opieHToBaHi BHgu npo-gyкцii, THMHacoM aK cepegHi, Magi Ta iHgHBigyagbHi nignpueMcTBa 3opieHToBaHi Ha npogoBogbHe caMo3a6e3-neneHHa Ta HanoBHeHHa мicцeвoro Ta BHyTpimHboro ToBapHoro pHHKy. ToMy bohh Mo®yTb 6yTH i e bhpo6hh-KaMH M'aca, pu6u, MogoKa, oBoniB, ^pyKTiB, arig. 3 ogHoro 6oKy цe e no3HTHBHHM aBH^eM, npoTe He Bpaxo-ByroTbca TaKi HeraTHBH gga eKoHoMiKH, aK xu®a^Ka eкcпgyaтaцia npupogHHx pecypciB, oco6gHBo cigbcbKo-rocnogapcbKHx yrigb, 3aHenag co^agbHoi iH^pacTpyK-Typu, geпoпygaцia cigbcbKHx TepHTopin.
noBigbHHH po3BHToK cigbcbKHx TepHTopin noB'a3a-hhh 3 HecigbcbKorocnogapcbKHM внpo6ннцтвoм npogy-кцii, 3oKpeMa peMecga, HapogHi npoMucgu Ta bhpo6hh^ tbo xapnoBHx npogyKTiB nig мicцeвнмн ToproBHMH MapKaMH. Tenepimrnn cTaH po3BHTKy Magoro Ta cepeg-Hboro пigпpнeмннцтвa Ha cigbcbKHx TepHTopiax He b 3Mo3i Ha Hage®HoMy piBHi BupimHTH npo6geMH 3a6e3-neneHHa 3aHHaTocTi HacegeHHa Ha BucoKoMy piBHa, cTBopeHHa hobhx po6onux мicцb, ^o b cBoro Hepry go3Bogugo 6 nigBH^Hra piBeHb aKocTi ®HTTa cigbcbKoro HacegeHHa. npu цbOмy xapaKTepHoro oco6gHBicTro cigb-
cbKHx TepuTopiH e HaaBHicTb «npuxoBaHoro 6e3po6iT-Ta».
HegocTaTHbo BHKopHcToByeTbca KygbTypHo-icTopuHHHH Ta peKpea^HHHH пoтeнцiag cigbcbKHx Tepu-TopiH, 3oKpeMa b ragy3i 3egeHoro Typu3My. Цe noB'a3aHo i3 HegocrarHicTro iH^opMa^i, HH3bKoro aKic-Tro Ta acopTHMeHToM TypucTHHHHx nocgyr, BigcyTHicTro cynacHoi iHgycrpii BignoHHHKy b cigbcbKin мicцeвocтi. He noBHoro Miporo BHKopucTOByeTbca HaaBHHH noTeH^-ag 3anoBigHHx Ta eKogoriHHo hhcthx, npuBa6guBHx 3 peKpea^HHoi tohkh 3opy, TepHTopin.
Ha 6araTbox cigbcbKHx TepHTopiax e KpuTHHHoro eKogoriHHa cнтyaцia, ^o 3yMoBgeHa BngHBoM 6araTbox npupogHHx Ta TexHogoriHHHx HHHHHKiB, 3oKpeMa gerpa-ga^ero rpyHTiB, noBepxHeBHMH cToKaMH 3 nogiB, 3a6py-gHeHHaM 3 твapннннцbкнx KoMngeKciB, HaaBHicTb nign-pHeMcTB 3 BegHKoro KigbKicTro mKiggHBHx BHKHgiB. He-BupimeHa npo6geMa cMirre3BagH^. ^k^o roBopHTH npo piBeHb goxogiB, To BoHH y cigbcbKoro HacegeHHa e Ha HBepTb HH®Hi, Hi® y HacegeHHa Magux MicT, Ta ygBini, Hi® y BegHKHx MicTax. ^HTegi cigbcbKHx TepuTopiH oTpuMyroTb coцiagbнi nocgyru Ha HH3bKoMy piBHi.
BigperygroBaTH цeн пpoцec, Heo6xigHo po3po-6hth HoBi nigxogu go po3BHTKy cigbcbKHx TepuTopiH, aKi MaTHMyTb Ha MeTi cTHMygroBaHHa пigпpнeмннцbкoi aKTHBHocri Ta gнвepcн$iкaцiro 3aHHaTocTi cigbcbKoro HacegeHHa. To6to Heo6xigHo cTHMygroBaTH gBa B3aeMo-noB'a3aHi пpoцecн. nepmuH пpoцec - Bigpog®eHHa TpygoMicTKHx ragy3eH cigbcbKorocnogapcbKoro Bupo6-ннцтвa. flpyrun - 3MeHmeHHa HacTKH arpapHoro Bupo6-ннцтвa mgaxoM 36igbmeHHa HearpapHoi 3aHHaTocTi (3egeHoro Typu3My, arpoTypu3My, Magoro Ta cepegHboro пigпpнeмннцтвa, nepepo6HHx noTy®HocTen, po3Mi^eH-Ha o6cgyroByroHHx nignpueMcTB).
Oco6gHBe 3HaneHHa b TaKoMy KomeKcTi Mae po3po6-Ka Ta peagi3a^a ^ep®aBHoi Ta цigbOвoi nporpaMH cTa-goro po3BHTKy cigbcbKHx TepuTopiH Ha nepiog go 2020 poKy. nogogaHHa HeraTHBHHx тeнgeнцiн Ha mgaxy po3-BHTKy cigbcbKHx TepHTopiH, 3rigHo 3 gaHoro nporpaMoro, Mo®guBe gBoMa BapiaHTaMH. nepmuH nepeg6anae cTa-gicTb po3BHTKy cigbcbKHx TepHTopiH Ha ocHoBi onTHMi-зaцii ix coцiagbнo-внpo6нннoi iH^pacTpyKTypu, 3MeH-meHHa TpygoBoi мirpaцii Ta nigBH^eHHa 3aHHaTocTi cigbcbKoro HacegeHHa, nigBH^eHHa KoHKypeHTocnpo-Mo®HocTi cigbcbKorocnogapcbKoro внpo6ннцтвa, Ha-po^yBaHHa Horo o6cariB, noginmeHHa aKocTi Ta 6e3ne-kh cigbcbKorocnogapcbKoi npogy^ii, BigTBopeHHa npu-pogHHx pecypciB Ta ix oxopoHa. flpyrun BapiaHT xapaK-Tepu3yeTbca ^iHaHcyBaHHaM po3BHTKy cigbcbKHx Tepu-TopiH, b ToMy Hucgi h coцiagbнoi iH^pacTpyKTypu, ge-KgapyBaHHaM eKoHoMiHHHx, coцiagbннx i eKogoriHHHx 3axogiB. npoTe ^h BapiaHT He nepeg6anae po3B'a3aHHa ocHoBHHx npo6geM po3BHTKy cigbcbKHx TepHTopiH.
nepcneKTHBHHMH HanpaMaMH po3BHTKy cigbcbKHx TepuTopiH e (Borodina and Mohylnyi, 2007):
- ^opMyBaHHa 3aHHaTocTi HacegeHHa Ha cigbcbKHx TepHTopiax. ^ cTaHe Mo®gHBHM 3a yMoB caMo3anHa-TocTi, cTBopeHHa hobhx BHgiB Magoro пigпpнeмннцтвa mgaxoM 3agyneHHa aKTHBHoi Mogogi Ta KpeaTHBHHx grogen 3 MicT.
Heo6xigHo BpaxoByBaTH toh $aKT, ^o npiopuTeTHHH po3BHToK cigbcbKHx TepHTopiH Mo®gHBHH mgaxoM po-
звитку людського капталу так як одшею i3 складових регюнально! полпики.
- формування зайнятостi приведе до пвдвищення рiвня життя i благоустрою мешканщв сiльських тери-торiй.
- державна политика в сфeрi регионального розвитку. Сьогоднi державна полтика спрямована на децен-тралiзацiю, що мае сприятливий характер для розвитку сшьських тeриторiй.
- створення нeсiльськогосподарських пiдприемств на сiльських тeриторiях. Мае бути цiлeспрямована полiтика громади на розвиток несшьськогосподарсь-кого виду тдприемницько! дiяльностi, а саме ваднов-лення ремесел, створення малих тдприемств легко! промисловостi, розвиток екотуризму.
- з мюта на сiльськi територп мають прийти новi технологи, новi нeстандартнi форми управлiння, новi пвдходи до оргашзаци розподiлу мiсцeвих доходiв та соцiальних послуг.
- частиною регюнально! полiтики держави мае стати политика сiльського розвитку. Формування за-конодавчо! основи для рeалiзацi! державно! регюнально! политики вiдповiдно до европейського до-свiду.
- досягати реальних рeзультатiв у розвитку сшьських територш можна шляхом використання нових можливостей щодо планування власного ро-звитку, нових фшансових рeсурсiв та прямо! державно! допомоги на розвиток шфраструктури територп, а також рeалiзацiю проекпв рeгiонального розвитку, якi сприятимуть зростанню мiсцeво! eкономiки, розвитку людського потенщалу.
Висновки
nig соцiально-eкономiчним розвитком сшьських територш варто розумии динамiчну взаемодiю, яка полягатиме у eкономiчному прогрeсi та суспшьно-природнiй взаемодп на тeриторiальному рiвнi.
Оскiльки, в даний час полiтика розвитку сшких тeриторiй в Укра!нi далека ввд досконалостi i потре-буе поетапного вирiшeння всiх проблем. В першу чергу нeобхiдно розробити вiдповiднe законодавство, яке буде враховувати всi особливосп сощально-eкономiчного становище нашо! кра!ни. Потребуе уз-годження та прийняття парламентом майже 37 важли-вих законопроекпв, якi е важливими не тшьки для розвитку сiлких територш, а i для всього аграрного сектора економши. Проте, головне не написання цих законiв, а !х дотримання.
Наступним етапом в соцiально-eкономiчному розвитку сiльських тeриторiй мае стати процес децентра-лiзацi! шляхом формуванш громад, що даватиме селянину можливють приймати участь в управлшш громадою та сприятиме благоустрою мешканщв сшь-сько! мiсцeвостi.
Важливого значення у розвитку сiльських територш набувае створення системи державно! шдтримки товаровиробнишв кра!ни, визначення обгрунтованих обсягiв видiлeння бюджетних коштiв на виробництво сiльськогосподарсько! продукцп, що призведе, до збiльшeння доступу населення до сощальних благ та
створення умов до сощально! вiдповiдальностi 6i3He-су в АПК.
Перспективним чинником та елементом сощально-економiчного розвитку сшьських територш е вщгво-рення виробничо-ресурсного потенцiалу шляхом ро-зширення владних повноважень та можливостей громад у здшсненш процесу контролювання та стимулю-вання рацiонального ресурсокористування на сшьсь-когосподарських пвдприемствах всiх форм власносп, залучення iнвестицiй у виробничу, соцiальну та еко-логiчну сфери сшьських територш. Тому об'ективною необхвдшстю виступае подальше вивчення сощально-економiчного розвитку сiльських територiй, на засадах його цикичносп, поглиблення теори та вдоскона-лення практичних шструменпв щодо обгрунтування напрямiв подальшого !х пiднесення.
Виконання запропонованих заходiв дасть можли-вiсть стабiлiзувати демографiчну ситуацш та забез-печити стале збшьшення зайнятостi на сiльських те-ритс^ях; збiльшити доходи жителiв сiльсько!' мюце-востi до рiвня мiських жителiв; наблизити умови проживання на селi до мiських та зберегти сшьськ населенi пункти; зменшити антропогеннi навантажень на ландшафтнi системи та природне довк1лля.
Бiблiографiчнi посилання
Borodina, O. (2008). Silskyi rozvytok v Ukraini.
Ekonomika APK. 9, 25-29 (in Ukrainian). Borodina, O.M., Mohylnyi, O.M. (2007). Korehuvannia polityky derzhavnoi pidtrymky silskoho hospodarstva Ukrainy. Ekonomika APK. 6, 55-61 (in Ukrainian). Derzhavna tsilova prohrama staloho rozvytku silskykh terytorii na period do 2020 roku [Elektronnyi resurs] / Ministerstvo ahrarnoi polityky ta prodovolstva Ukrainy. Rezhym dostupu: http // www.minagro.gov.ua(in Ukrainian). Zakon Ukrainy (2007). «Pro zatverdzhennia Derzhavnoi tsilovoi prohramy rozvytku ukrainskoho sela na period do 2015 roku» [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1158-2007-%D0%BF/page4 (in Ukrainian). Zbarskyi, V. (2010). Sotsialna infrastruktura sela yak faktor vidtvorennia robochoi syly. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. 154(1), 152-160 (in Ukrainian).
Kukhar, V.P. (1998). Problemy Ukrainy - perekhid do staloho rozvytku. http://www.medved.
kiev.ua/arhiv_mg/stat_98/98_3_1.htm. (in Ukrainian). Libanovа, E.M. (2014). Liudskyi rozvytok v Ukraini: istorychnyi vymir transformatsii derzhavnoi sotsialnoi polityky. Kolektyvna monohrafiia. Za red. ISBN 978966-02-7289-7 (in Ukrainian). Prokopa, I. (2007). Silski terytorii Ukrainy: doslidzhennia i rehuliuvannia rozvytku. Ekonomika Ukrainy . 6, 5059 (in Ukrainian). Ryabokon, V.P. (2008). Osnovni napryami sotsialno -ekonomichnoyi perebudovi ta rozvitku ukrayinskogo sela. Ekonomika APK. 6, 86-89 (in Ukrainian).
Стаття надiйшла до редакцп 5.02.2017
