CC BY
222ОСНОВН1 ФОРМИ ПРОСВ1ТНИЦЬКО1 РОБОТИ З БАТЬКАМИ У ДРУГ1Й ПОЛОВИН1 ХХ
СТОР1ЧЧЯ
Грицкова Ю.В.
Харшвський нацюнальний педагопчний ушверситет iMeHi Г.С.Сковороди
Анотацiя. У статп розкриваеться 3MicT i подаеться характеристика основним формам педагогiчноi просвгга, що зазначили та виправдали себе у другш половинi ХХ сторiччя. 1снували основнi та додатковi форми просвггницько! роботи школи з батьками. Зусилля шшл бiльше зосереджувалися на проведенн перших форм роботи: читанш лекцiй, бесiд, наданнi консультацiй, проведенш батьшвських зборiв. Додатковi форми доповнювали 1х.
Ключовi слова: просвiтницька робота, батьки, форми педагопчно! роботи, педагопчш лекци та бесiди, консультаций батьшвсьш збори.
Аннотация. Грицкова Ю.В. Основные формы просветительской работы с родителями во второй половине ХХ столетия. В статье раскрывается содержание ведущих форм работы с родителями во второй половине ХХ столетия. Существовали основные и дополнительные формы просветительской работы школы с родителями. Усилия школ больше сосредотачивались на проведении первых форм работы: чтении лекций, бесед, предоставлении консультаций, проведении родительского собрания. Дополнительные формы дополняли их.
Ключевые слова: просветительская работа, родители, формы педагогической работы, педагогические лекции и беседы, консультации, родительские собрания.
Annotation. Gritskova Y.V. The basic forms of educational work with parents in the 2nd half of XX century.
The central aim of this article is to present an analysis of basic forms of pedagogical education which were applied by school in 2nd half of XX century. There were basic and additional forms of educational work of school with parents. Gains of schools were more focused to carrying out of the first forms of work: lecturing, lectures, an allotment of consultations, carrying out of parent collection. Additional forms supplemented them. Key words: educational work, parents, forms of pedagogical work, pedagogical lectures and conversations, consultations, parental assemblies.
Вступ.
Головною умовою ефективного виховання дней завжди була родина, що спричиняе важливють i необхщшсть пвдготовки батьшв до реалiзацii даних сощальних ролей.
Озброення батьшв знаниями з педагопки та психологи було i залишаеться важлившим завданням загальноосвггаьо! школи. Щкавий досвщ здшснення педагопчно! просвгга, як ввдомо, презентуе друга половина ХХ сторiччя.
Виховання дней в родиш, тдготовка батьшв до виховного процесу, роль матерi та батька у формуванш морально-вольових якостей, емоцшно! та духовно! сфери завжди належали до актуальних психолого-педагопчних проблем, що тдлягали ретельному дослщженню (Азаров Ю., Бодальов О., Виготський Л.С., Гребеншков 1.В., Дубровша 1.В., Мухiна В.С. та шш1). Особливу увагу вчеш придiляли розкриттю iсторико-педагогiчних аспектiв родинного виховання ( В.Бшик, А.Ввдченко, О.1.Волкова, А.Говорун, I.В.Гребеннiков, Р.Капралова, Копанев М.Д, Орлов Б. тощо).
Однак, узагальнення i характеристика основних форм роботи з батьками у другш половин ХХ сторiччя ще не ставали предметом наукових пошушв.
Робота виконана за планом НДР Харшвського нацюнального педагогiчного унiверситету iменi Г.С.Сковороди.
Формулювання цiлей роботи.
Мета cmammi - розкрити змют та охарактеризувати основш форми педагогiчноi просвiти батькiв у другш половиш ХХ сторiччя.
Результати дослвдження.
У другiй половинi ХХ сторiччя склалася та затвердилася норма обов'язково! просвiти батькiв: лекторii, ушверситети, збори тощо. Всеобуч батькiв, як сввдчить аналiз науково! педагогiчноi лггератури, допомагав обирати найбiльш доцiльнi форми розповсюдження педагогiчних знань серед населення. У поширеннi цих знань приймали участь багато закладiв та оргашзацш, але першу скрипку в педагопчному пiдготуваннi батькiв грала школа як провщний суспiльний iнститут у вихованш пiдростаючого поколiния, найближчим спiльником якого була родина. У ii стшах були зосередженi основнi педагогiчнi кадри, яш проводили роботу з батьками на необхщному науковому рiвнi, враховуючи не тiльки вiковi та iндивiдуальнi особливостi дiтей, умови !х родинного життя та стан виховання у родиш, а й освгтньо-виховш завдання класу та школи взагалi. Вона допомагала пiдприемствам та закладам оргашзовувати дiяльнiсть Ради пiдтримки родинам, де ii вчителi виступали з лекщями та бесiдами, проводили консультацii. Оргашзованим у ii стiнах заняттям належало центральне мiсце педагогiчного всеобучу батьшв у другш половиш ХХ сторiччя.
Перш, шж говорити про змют та форми тако^' роботи школи, буде дощльним видiлити ii основш та додатковi види [14;24]. Зауважимо, що остаинi хоча i робили роботу з батьками бшьш рiзноманiтною та цiкавою, зусилля шкiл б№ш зосереджувалися на основних видах, якими було читання педагогiчних лекцiй
та беад, консультаци батьк1в та проведения зборiв. Батьк1вськ1 конференцп, диспути, дш ввдчинених дверей, вечори запитань та вщповвдей, збори татусiв та шше ввдносилися до додаткових видiв, що у данiй статтi обговорюватися не будуть. Тож перейдемо до розглядання основних форм просвiти батьк1в.
Авторитет школи та вчителiв того часу багато у чому визначався вмшою органiзацieю та проведенням батькiвських зборiв як школи виховання батьк1в, що формувала сустльну батькiвську думку, батьшвський колектив. У практицi шк1л того часу склалися наступш види батьшвських зборiв: це збори, на яких проводилися бесiди на виховнi теми; збори, шдготовлеш з метою рекомендаци досвiду виховання дiтей у родинах; збори-консультаци; збори, де вчитель вщповвдае на запитання тощо [4;25], [5;28], [8;76], [9;21], [10;47], [14]. Найб№ш ефективними були комбiнованi батьк1вськ1 збори, на яких, о^м просвiти батьшв, щдводилися щдсумки навчально-виховно! роботи за минувший перюд, позначалися новi цш та завдання на наступний перюд.
Проводилися збори як класш, так i загальношкiльнi. Важливим етапом у проведенш був етап щдготування, до якого, як правило, залучалися й батьки (члени батьшвського комiтету, актив батьшв). При пiдготуваннi зборiв вчитель визначав коло питань, що виникали у процеа навчально-виховно! роботи (теми, як обговорювали на зборах, були неввд'емною частиною програми пiдвищення педагопчно! культури батькiв). На засiданнi комитету детально обговорювався порядок денний збору, об'ем роботи, розподiлялися конкретнi завдання серед батьшв [9;22].
До кожних зборiв готувалася виставка робот учшв, яка вiдображувала !х класну та позакласну дiяльнiсть. Так, наприклад, до одних зборiв готувалася виставка кращих зошитiв з математики, до других -виставка кращих творчих робот, на третьому демонстрували роботи з пращ. Великий устх мали виставки учнiвських стiннiвок, iз яких батьки мали змогу дiзнатися про суспшьне життя колективу класу, про його устхи та невдачi.
Змiст зборiв визначався як у зв'язку з питаниями родинного виховання, що виникали у процеа роботи, так i зпдно рiчному плану педагопчно! просвии [4, 8, 9, 13, 14], у якому охоплювалося досить широке коло педагогiчних питань. Вагоме мюце займало висвiтлювання основних, тiсно пов'язаних мiж собою сторiн комунiстичного виховання: розумового, трудового, фiзичного, морального, естетичного. Зокрема, розкриваючи перед батьками завдання та засоби розумового виховання, вчитель роз'яснював учбовий план радянсько! школи, особливо зупиняючись на основних освiтньо-виховних завданнях навчання класу, та вказував батькам на найбшьш складнi та важш учбовi теми, iнструктуючи батьк1в, як допомогти дiтям у навчаннi, особливо у засвоенш складних тем. У цьому випадку окрiм педагопчно! просвии здiйснювалося й завдання пiдвищення загально! культури, пропаганда наукових знань, батькам подавалися новi знання та вщтворювалися у пам'ятi знання, що були засвоеш ранiше.
Учителя пояснювали батькам особливосл розвитку та виховання школярiв рiзного вiку, вказуючи на появу у кожному вжовому перiодi нових психолопчних якостей особливостi. Багато уваги при цьому придшялося особливостям гадлигсового вiку, змiсту та методицi роботи з учнями V - VIII клаав для того, щоб у практищ родинного виховання допомогти здолати труднощi пiдростання, якщо вони у дней виникали.
Увага придiлялася трудовому тдготуванню школярiв, питанням залучення дiтей до сустльно корисно! працi, професiйному тдготуванню учшв. Необхвдним було пояснення батькам великого значення принципу з'еднання навчання з виробничою працею, розкриття перед ними перспективи життя та пращ учшв тсля зашнчення школи, проведення, так би мовити, «психолопчного перетдготування» самих батьк1в у !х поглядах на майбутне дiтей.
У тюному зв'язку з питаннями трудового виховання висвилювалося перед батьками складне питання сввдомо! дисципл1ни школярiв, культури !х поведiнки у суспiльствi, змiсту дисциплiни та методiв виховання дисциплiнованостi дней у родинi. Увагу зосереджували на питаннях змiцнення здоров'я дiтей, !х фiзичного виховання у родинi. Систематично висвилювалося питання естетичного виховання дней рiзного вiку та показувалося значення рiзних засобiв у естетичному розвитку дней. Придiлялася увага й тдготуванню юнак1в та дiвчат до майбутнього родинного життя тощо [4, 8, 9, 14].
Збори, як правило, проводив голова батьшвського комитету. У шнщ тдбивалися висновки про роботу, зроблену на протязi мiсяця, та позначався план роботи на наступний мюяць, розподшялися доручення серед батьшв (визначалося, хто з батьшв розповють дням про свою професiю або оргашзуе екскурсiю на виробництво, хто тдготуе лекцiю для батьк1в та шше). Ва збори протоколювалися, а документащя зберiгалася у вчителя [4, 5, 8, 9, 10, 14].
Проввдною ж формою системи педагопчно! просвгти батьшв у другш половиш ХХ сторiччя, як св1дчить анал1з науково! лiтератури, було систематичне (приблизно один раз на мiсяць) читання лекцiй та проведення бес1д на педагопчш теми для батьк1в по кожному класу [1;67], [3;82], [7;17], [9;41], [14;98]. Знаючи особливостi батьшв свого класу, !х освiту, професш, умови родинного життя, враховуючи вж учнiв та рiвень !х розвитку, вчитель мав можливють бiльш конкретно висвилити заздалег1дь намiчене питання, шдказати, яку книгу прочитати, як и розумiти, як вiрно застосувати отриманi знання на практицi. Крiм того, зустрiчi батьк1в окремого класу у постшному складi допомагали формуванню колективу батьшв, щдвищували !х вiдповiдальнiсть за сво!х дiтей.
Зазвичай лекцi! не були довготривалими (не бiльше 40 хвилин), тому що тсля лекци звичайно вiдбувався обмiн досв1дом з питання, що обговорювалося, проводилися консультаци. Важливим моментом
було вмшня лектора (у ролi якого були як вчителя, так i самi батьки, що обирали тему зпдно з рiвнем освiти, профеаею тощо) просто та зрозумiло для вах батьк1в викласти теорiю питання, обов'язково супроводжуючи свою доповiдь прикладами з життя колективу свого класу, а також прикладами з журналiв, газет, книг тощо. Пiсля викладення теорп питання, аналiзу позитивних та негативних прикладiв батькам зазвичай надавалися рекомендаций У кiнцi лекци лектором повщомлявся список лiтератури з дано! теми, рекомендувалися журнальнi статтi, ознайомитися з якими батьки мали змогу на виставцi, яку органiзовувала шшльна бiблiотека [3;82], [7;17], [10;48].
I хоча, безумовно, вагомою перевагою лекцш по класам була наявшсть багатого матерiалу спостережень за життям родини та досвщу практичного вирiшення виникаючих перед нею педагогiчних питань, якою, власно, й володiв класний керiвник, педагог, що безпосередньо спiлкувався з батьками (недостатньо було лише ознайомити з загальними положениями науки), це не зшмало необхадносл проведения загальношшльних лекцiй з педагогiчних тем [3;82], [7;18], [10;48], [14;17], тому що саме вони сприяли пiдвищенню почуття вiдповiдальностi батьк1в за справи уае! школи взагалi. Теми загальних лекцш обиралися так1, що були щкам усiм батькам (наприклад: «Родина - первинний радянський колектив», «Приклад та авторитет батьшв у виховаинi дггей у родиш», «Здоровий побут - найважливша умова успiшного виховання дней у родиш», «Культура та ппена розумово! пращ» тощо). Було також дощльним проведення лекцiй, пов'язаних з аналiзом роботи школи та перспектив и розвитку [3, 7, 10, 14]. Читали ж так1 лекци квалiфiковаиi вчителя, керiвники шк1л, шспектори вiддiлу народно! освiти, методисти. Краще було, коли лекцiю читав робиник дано! школи, добре знайомий з умовами навчально-виховно! роботи, який знав склад батьшв та найважливiшi завдання школи на кожному етапi [3, 14].
Ус лектори намагалися прочитати цiкаву, насичену конкретним матерiалом, так би мовити «живу» лекцш, але оргашзащя тако! форми просвiти батьшв, як загальношшльш лекцi!, мала певш недол1ки. По-перше, на цих лекщях були присутнi батьки дней з I по XI клас. Навiть при найвищо! квалiфiкацi! лектора задовольнити таку аудиторiю було важко, тому що iнтереси батькiв учшв рiзного вiку вiдрiзнялися. Як зазначалося рашше, необх1дною умовою для проведення саме цiкаво! лекцi! було наведення прикладiв, як1, як вiдомо, завжди прив'язанi до того чи шшого вiку. Так, наприклад, якщо лектор читав лекцш про режим дня та про дружбу та кохання, то друга частина лекци була не щкавою для батьшв учшв I класу (не актуальною на ближчi роки). Лекщя про режим дня мала защкавити вах батьшв, але рекомендацп все одно доводилося надавати кожиiй вiковiй групi окремо, що, звичайно, затягувало лекцiю та робило и менш ефективною. По-друге, до таких лекцiй було неможливим залучити абсолютну бiльшiсть батьк1в, тому що шшльш зали, у яких вони читалися, вмiщували максимум 500 чоловш, а педагогiчно! просвiти потребували усi батьки. По-трете ж, за ва роки навчания дiтей батьки, що вгдвгдували всi шкiльнi лекци, зустрГчалися з повторенням деяких тем, що, безперечно, знижувало рiвень !х активностi, викликало небажання вiдвiдувати наступш лекцi! [3;83], [14;18].
Це, звюно, не повний перелiк недолiкiв загальношшльних лекцш, але й це вже свщчить про значну перевагу класних лекцш, перспективне планування яких завжди виключало повторення !х проведення, а також сприяло поступовому звиканню батьшв до того, що кожна зустрiч у класi поповнювала !х знання, допомагала формувати вмiния та навички у виховаинi дитини.
Читання у школ1 педагогiчних лекцiй лише доповнювало програму педагогiчно! просвiти батькiв. Сама ж програма реалiзувалася, перш за все, шляхом проведення бесгд, як класних, так i iндивiдуальних [4;25], [10;47], [14]. Розглянемо для початку першу форму проведення беад.
Говорячи про методику проведення педaгогiчних лекцш по класам, слад зауважити, що найбГльш вдавалися та визивали живий вiдгук учасник1в тi бесiди, що були насичеш повчальними прикладами з життя та пращ дней, та п, що мiстили у собi вiрний та переконуючий aнaлiз факпв. Важливою умовою ефективностi класних беад був обмш досвгдом родинного виховання, вмiло використовуючи який вчитель шдводив слухaчiв до певних висновк1в та переказував цi висновки у добре продуманш та стисло сформульовaнiй «Пам'ятки для батьшв» за темою дано! беади. В бесiдi також проявлялося знання вчителем сво!х виховaнцiв, володшня педaгогiчною теорiею та вмiния надавати батькам слушну пораду [14;18].
Зазначимо, що така беада могла проводитися класним керiвником як з батьками дггей усього класу, так г з окремими групами : з батьками невстигаючих учшв або вщмшнишв, з батьками неслухняних дiтей тощо [10;47]. Склад аудитори визначав тему та змГст беади. Звюно, бесгда класного керГвника слугувала педагопчнш просвт батьк1в лише у тому випадку, коли вона мала певну тему, була добре шдготовлена та продумана, мютила у собГ педагопчш висновки, поради та рекомендацп. Заздалеггдь складався план до кожно! бесГди. Бесгда повинна була опиратися як на педагопчну теорГю, так Г на гарне знання учшв (!х характеру, звичок, ггдностГ та недолГк1в, манери поведГнки у той чи шшш ситуацГ! тощо), життя класу, побутових умов кожно! родини. Для того, щоб висновки було легше зрозумгга, вони будувалися на конкретних та життевих фактах. Бесгди проводилися не часпше, нГж один раз на мГсяць. ТривалГсть бесгди на педагопчну тему не перебшьшувала години [4;25], [10;47], [14;18].
Школи органГзовували також Г ви!зш бесГди. Робили це звичайно сшьсьш школи, де навчалися дГти, що ходили до школи за дешлька к1лометрГв, бо у !х селГ не було школи. Оргашзатори таких зустрГчей намагалися уникати загальних беад з уама батьками одразу. БГльш ефективними були бесгди з невеликою к1льк1стю батькГв, дни яких навчалися в одному або паралельних класах, коли педагогГчнГ рекомендацп спиралися на конкретнГ факти, близью та щкавГ для слухачГв. Тому на таш бесгди ви!жджали дешлька
класних керiвникiв з метою одночасного проведення бесiд на рiзнi теми, зпдно плану кожного класу, з невеликими групами батьк1в [4, 10]. Виправдовували себе на практицi також i стисл1 бесiди на педагогiчну тему, що проводилися пiд час обвдньо! перерви на заводах та фабриках. Вони також надавали змогу охопити педагопчною просвiтою тих батьк1в, що за причиною вщсутносп часу рщко вiдвiдували школу.
Якщо у таких беседах щось здавалося незрозумiлим, або виникали питання, як1 не мали свого обговорення, зазвичай вiдбувалися шдиввдуальш бесiди з батьками. Так1 бесщи допомагали встановити безпосереднiй контакт з членом родини, достигнути бiльшого взаеморозумшня у пошуку шляхiв спiльного впливу на дитину. Крiм цього, щдивщуальт бесiди дозволяли усувати негативнi та закршлювати позитивнi фактори у родинному вихованнi школяра. Iнiцiаторами таких бесщ могли бути як батьки, так i класний керiвник [4, 9, 10, 14].
Отже, як ми бачимо, iндивiдуальнi беади з батьками не пльки поеднувалися з класними, а й головним чином походили ввд них: вони виконували завдання змiцнення колективу батьк1в та тдвищення !х власно! вiдповiдальностi перед сусшльством. Якщо класнi педагогiчнi бесiди були основною формою колективно! роботи з батьками, то особистюний контакт вчителiв з батьками був основною формою роботи з родиною. Умше поеднання цих форм роботи створювало гарний та мщний зв'язок вчителя з батьками.
Зазвичай тсля проведення бесщ чи лекцiй через певний час вчителя намагалися провести педагогiчну консультацш для батьк1в [1;66], [2], [4], [5;32], [6;8], [11;12], [12;27]. Знання особливостей дитини, вмiння об'ективно проаналiзувати ту чи iншу ситуацiю, що викликала труднощi у вихованнi, допомагали консультанту, яким частiше були педагог чи дитячий лiкар, надати слушну практичну пораду, яко! потребували батьки.
Багато вчител1в практикували систематичне проведення як групових, так i iндивiдуальних консультацiй. Проводилися вони як на рiзнi теми, з будь-якого питання виховання або навчання (наприклад: «Як допомогти лiквiдувати вщставання у навчаннi»), так i могли бути присвячеш обговоренню статей з журналiв [11;12]. Так1 консультацп проводилися у визначений заздалепдь так званий «батьшвський день» (приблизно 2 - 3 рази на мюяць) [1;66], [4].
Сл1д зазначити, що груповi консультацi! були тiсно пов'язанi з темами колективних занять, а тому !х майже завжди можна було спланувати заздалегiдь. Наведемо приклад. Припустимо, що батьки п'ятикласникiв прослухали лекцш «Моральне виховання пiдлiткiв у родиш». Класний керiвник, знаючи, що деяка група батькiв потребуе додаткових роз'яснень (причиною шг бути невисокий рiвень !х освiти), звичайно влаштовував через тиждень консультацiю [4;25], [5;32]. У випадку, коли батьки задавали на консультацп складне питання, вiдповiдь на нього надавалася наступного разу (на наступнш консультацп), пiсля одержання необидного матерiалу, що стосувався якоюь ситуаци чи само! дитини [11].
О^м групових консультацiй виправдовувало себе й проведення шдиввдуальних консультацiй, якi помтно сприяли вихованню дiтей, застерiгали батьшв ввд помилок. Тут буде доцшьним навести приклад консультацi! матерi, яка потребувала допомоги у залученнi батька у вихованш сина. Звернення матерi до консультанта поклало початок робот з батьком. Спочатку батько обурювався, що якась молода вчителька повчала його, однак на заняття до школи все одно прийшов. Навиь почав виконувати практичнi завдання. У шнщ року змiна у вщносинах мiж батьком та сином була вже помина. Все частiше хлопчик розповщав про те, як вони з татом були у парку, як разом робили шпашвню для птах1в. Батько почав допомагати дружиш по господарству, знайшов час для беад з сином, для читання йому книжок...[12;27]. Таких прикладiв у лiтературi багато [1, 2, 4, 5, 6, 11, 12]. У кожному випадку тд керiвництвом консультанту вироблявся план подальшiй дiй. Зриви та невдачi обговорювалися разом з консультантом, iнодi до такого обговорення залучалися й iншi батьки, як ввдчували схож1 труднощi. Це допомагало з багатьох варiантiв знайти той, що мав значний вплив на ситуацш та дитину.
Висновок.
У ходi дослвдження встановлено, що у другш половинi ХХ сторiччя склалася та затвердилася норма обов'язково! просвии батьк1в, виправдали себе й форми розповсюдження педагогiчних знань. I хоча у щдвищенш рiвня педагопчно! культури було зацiкавлено багато органiзацiй та закладiв, що сприяло розвитку сустльства взагал1, проввдну роль у поширенш педагогiчних знань серед населення грала школа.
Iснували основнi та додатковi форми просвиницькох роботи школи з батьками, але зусилля шшл бшьше зосереджувалися на проведеннi перших форм роботи, а саме на читанш лекцш (як класних, так i загальношшльних), бесiд (як класних, так i iндивiдуальних), наданнi консультацiй (як групових, так i iндивiдуальних) та проведенш батьк1вських зборiв. Додатковi форми лише доповнювали !х. Така рiзноманiтнiсть форм робила процес педагопчно! просвии б№ш цiкавим та зрозумiлим для батьшв, а вмше поеднання основних форм з додатковими сприяло тдвищенню рiвня педагогiчно! культури населення, характеристику якому плануеться надати у подальшому дослiдженнi.
Лiтература
1. Абдрахманов Н. Педагогические знания - родителям // Народное образование. - 1972. - №9.
2. Бабанский Ю. Совершенствовать педагогическую пропаганду // Воспитание школьников. - 1984. - №3.
3. Воликова Т.В.Учитель и семья. - М.: Просвещение, 1979.
4. Гребенников И.В. Педагогика идет в семью // Семья и школа. - 1975. - №4.
5. Гребенников И.В. Школа и семья. - М.: Просвещение, 1985.
6. Гурова Р. Семья, школа, улица // Семья и школа. - 1968. - №9.
7. Демидов М.С., Копанев М.Д. Педагогическое просвещение м самообразование родителей. - Орел, 1971.
8. Демидов М.С. Родителям - педагогические знания // Народное образование. - 1969. - №6.
9. Маишева В.А. Работа с родителями: Пособие для учителя. Из опыта работы. - М.: Просвещение, 1982.
10. Орлов Б. Педагогическое просвещение родителей // Народное образование. - 1964. - №6.
11. Педагогические знания - в массы. [Сборник статей]. - Иркутск, 1963.
12. Педагогические знания - народу. (Сборник статей об опыте пропаганды педагогических знаний на Украине). Под ред. канд. пед. наук А.П. Кондратюка. - М.: Знание, 1968.
13. Примерная программа педагогического просвещения родителей. - П-е изд., испр. И доп. - М.: Знание, 1979.
14. Работа школы с родителями. Из опыта. (Сборник статей). М.: Учпедгиз, 1960.
Надшшла до редакци 10.12.2006р.
