CC BY
80
УДК 343.37:349.415 М. В. Кумановський,
асп'/рант
Науково-досл'!дний ¡нститут вивчення проблем злочинност'1 ¡мен! академию В. В. Сташиса
НАПрН УкраГни, м. Харю в
ЩОДО БЕЗПОСЕРЕДНЬОГО ОБ'СКТА ЗЛОЧИНУ,
ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 2392 КК УКРА1НИ (НЕЗАКОННЕ ЗАВОЛОД1ННЯ ЗЕМЛЯМИ ВОДНОГО ФОНДУ В ОСОБЛИВО ВЕЛИКИХ РОЗМ1РАХ)
У статп визначаеться безпосереджй об'ект злочину, передбаченого ст. 2392 КК Украши (незаконне заволодЫня землями водного фонду в особливо великих розм1рах). Дослщжуеть-ся його структура й мехаызм заподтння шкоди.
Ключов1 слова: сусгпльж вщносини, суб'екти, предмет, соц1альний зв'язок, мехаызм заподтння шкоди.
Питания про об'ект злочину в науц1 кримЫального права залишаеться одним ¡з найваж-ливших \ дискуайних. Це стосу-еться й безпосереднього об'екта злочину, передбаченого ст. 2392 КК (незаконне заволодЫня землями водного фонду в особливо великих розм1рах), на що впли-вае багато чинниюв, серед яких можпиво виокремити основы. По-перше, кримшально-пра-вове значения безпосереднього об'екта злочину полягае в тому, що в\и е елементом складу зло-чину, ознаки якого передбачеы вщповщною нормою ОсобливоТ частини КК, ¡, враховуючи ч. 1 ст. 2 КК, - складовою частиною юридичноТ пщстави кримЫаль-ноТ вщповщальност1 особи, яка вчинила сусптьно небезпечне д1яння з таким складом. Отже, точнють визначення безпосе-
реднього об'екта в теори та на практик е важпивим питаниям, яким виршуеться доля людини.
По-друге, безпосереднм (основний безпосереднм) об'ект злочину, якщо розглядати його у площиы конкретно'! норми ОсобливоТ частини КК, охоплюеться родовим та загальним об'ектом, тому вщсутысть единоТ пози-ци науковц1в щодо визначення (дефшщи) об'екта злочину зумовлюе р1зномаштнють погля-д1в на родовий та безпосеред-нм об'екти конкретних вид1в злочиыв, зокрема зазначеного злочину. Така ситуац1я потребуе продовження наукових пошуюв \ пщтверджуе актуальнють обра-ноТ теми дослщження.
Метою даноТ статп е визначення основного \ додаткового безпосередых об'екпв зло-чину, передбаченого ст. 2932 КК
УкраТни, а також дослщження ïx структури та анал1з мехаызму запод1яння йому шкоди.
Питания про об'ект незаконного заволодЫня землями водного фонду в особливо великих розм1рах анал1зуються в наукових працях I. I. Митрофанова та А. М. Притули [6, с. 53], M. I. Мельника i M. I. Хавронюка [5, с. 754, 755], А. М. Шульги [15, с. 92], проте його розгляд носить фрагментарний характер, а окремого дослщження з даноТ проблематики в науц1 вп^чизня-ного кримшального права ще не було, що пов'язано з недавньою крим1нал1зац1ею цього злочин-ного д1яння [13].
Дослщження безпосеред-нього об'екта злочину, передба-ченого ст. 2392 КК, обумовлено необхщыстю попереднього визначення родового та видового об'еклв незаконного заво-лодЫня землями водного фонду в особливо великих розм1рах. За основу взято теорю об'екта злочину як сусптьних вщносин, яка, на нашу думку, е найбтьш переконливою. Враховуючи, що злочинш д1яння, об'еднаы в розд. VIII Особливо!' частини КК пщ назвою «Злочини проти довктля», в сукупност1 ство-рюють загрозу розвитку та ¡снуванню майбутн1х покол1нь, то родовим об'ектом даного злочину, як i ¡НШИХ ЗЛОЧИШВ 3 наведеного роздту, е сусптьнi
в/'дносини, що забезпечують еколог'мну безпеку. Вщповщно видовим об'ектом е сусптьн/ в1дносини, що забезпечують еколог 'мну безпеку в такш частит геосфери як л1тосфера.
Анал1з зм1сту ст. 2392 КК УкраТни з урахуванням д1алек-тичного взаемозв'язку родового, видового та основного безпо-середнього об'ект1в показуе, що основний безпосереднш об'ект незаконного заволод'шня землями водного фонду в особливо великих розм'фах - це сусптьн/ в1дносини, яш забезпечують еколог'мну безпеку у сфер'1 використання земель водного фонду як складово/ л'/тосфери. Додатковими об'ектами цього злочину можуть бути в!дно-сини, що забезпечують життя, здоров'я, власнють, безпеку виробництва, безпеку руху та експлуатацю транспорту
Щоб з'ясувати сутнють I уявити мехаызм запод1яння шкоди безпосередньому об'екту злочину, що дослщжуеться, необхщно розглянути структуру сусптьних вщносин, як\ визна-чаються безпосередшм об'ектом цього злочину.
Сам1 сусптьн1 вщносини як об'ект кримшально-правовоТ охорони являють собою певы зв'язки м1ж людьми (суб'ектами вщносин), що утворюються в процеа сптьноТ матер1альноТ I духовноТ д1яльност1 на пщстав1
певного засобу виробництва \ специфки, яка притаманна кожному етапу юторичного розвитку сусптьства.
Погоджуючись з В. Я. Тац1ем, слщ зазначити, що у фтософ-сьюй \ соцюлопчнм л1тератур1 най-бтьшого поширення огримала думка, що скпадовими частинами сусптьних вщносин е: 1) носи (суб'екти) вщносин; 2) предмет, з приводу якого ¡снують вщносини або, ¡накше кажучи, фактори, як\ визначають факт виникнення та ¡снування такого взаемозв'язку; 3) сусптьно-значуща д1яльнють (соц1альний зв'язок) як змют вщносин [14, с. 10]. Сусптьы вщносини являють собою цт1сну систему елеметчв, як\ м утворюють, з вщповщним взаемозв'язком м1ж ними. Структура ця завжди мае бути незмЫною, включения будь-яких ¡нших елеметчв або виключення ¡снуючих призведе до фактичного зникнення самих вщносин \ називатись це буде ¡накше.
Обов'язковим елемен-том структури е суб'ект: у вщ-носинах еколопчноТ безпеки специф1чним суб'ектом (з осо-бливим сусптьним \ право-вим значениям) е УкраТнський народ (ст. 13 Конституци Укра-Тни). Юридична форма прина-лежност1 природних ресурав УкраТнському народу як ноаю суверештету та единому дже-релу влади в УкраТы закртлена
Основним Законом держави й передбачае чпже розмеж-ування м1ж поняттями «суб'екти права власностЬ> та «суб'екти здмснення права власностЬ>. Народ не може повсякденно здмснювати правомочное^ власника, тобто реально воло-д1ти, користуватися \ розпоря-джатися природними ресурсами краТни чи окремого м регюну. Тому конституцмне положения, яке вщносить УкраТнський народ до суб'ект1в права влас-ност1 на природы об'екти, мае бтьше соц1ально-економ1чний, аи\ж пол1тико-правовий характер. Визнання народу УкраТ'ни суб'ектом права виключноТ' влас-ност1 на певн1 природы ресурси не породжуе самостмноТ форми власност1 на ц1 об'екти. За своею економ1чною природою влас-нють на ц1 об'екти фактично е державною. Народ \ держава як суб'ект права власност1 не можуть протиставлятися. Будь-яка держава фактично виступае оргашзацмно-правовою формою здмснення прав кожного суверенного народу.
УкраТнський народ здмснюе право власност1 на природы ресурси через органи державно!' влади \ мюцевого самовря-дування. Меж1 компетенцм цих оргашв визначаються Конститу-ц1ею УкраТ'ни.
Порядок здмснення права власност1 на природы ресурси
регулюеться чинним поресур-совим законодавством. Певною специфкою характеризуеться регулювання здмснення права власносп, зокрема на землю. Проголошуючи землю об'ектом права власносп УкраТнського народу, держава як суб'ект права власносп на земл1, як\ Тй належать, в особ1 оргашв державно! влади та м1сцевого самовря-дування законодавчо розпоря-джаеться землею. Так, згщно з1 ст. 84 Земельного кодексу УкраТни (дал1 - ЗК) право державноТ власност1 на землю набуваеться \ реал1зуеться державою в особ1 КабЫету М1н1стр1в УкраТни, Ради м1нютр1в Автономно!' Респу-бл1ки Крим, обласних, КиТвсько!' та Севастопольсько!' мюьких, районних державних адмЫн страцм вщповщно до закону. Ц1 органи складають едину систему оргашв державноТ вико-навчо!' влади, як\ перебувають в ¡ерарх1чному пщпорядкуваннк Тому ЗК розмежував компетен-ц1ю цих оргаыв щодо здмснення правомочностей суб'екта права власност1 на землю.
Вщповщно до Конституци УкраТни (ст. 140) мюцеве само-врядування здмснюеться тери-тор1альною громадою як без-посередньо, так \ через органи м1сцевого самоврядування. Але земельне законодавство не передбачае виршення мю-цевим самоврядуванням такого
питания, як, наприклад, щодо розпорядження землями кому-нально!' власност1 безпосеред-ньо територ1альною громадою. Здмснення повноважень суб'екта права комунально!' власност1 на землю ЗК покла-дено на органи м1сцевого самоврядування.
Кр1м права власност1 на природы ресурси, юнуе \ друга оргашзацмно-правова форма приналежност1 Тх пев-ним суб'ектам (зокрема, гро-мадянам). Йдеться про право користування громадянами природними об'ектами права власност1 народу.
Чинне еколопчне законодавство розр1зняе загальне \ спе-ц1альне природокористування громадян. Загальне користування природними ресурсами здмснюеться громадянами для задоволення Тхжиттево необхщ-них потреб (оздоровчих, есте-тичних, рекреацмних, матерн альних та ¡н.). Суб'ектами цього права е вс\ без винятку грома-дяни. Для його реал1заци не потр1бно отримувати спец1альы дозволи (лщензи), воно здм-снюеться безоплатно. Реал1за-ц\я цього права не пов'язана ¡з закр1пленням природних ресур-ав за окремими особами. Закон УкраТни «Про охорону навко-лишнього природного серед-овища» (ст. 38) припускае мож-ливють обмеження цього права
у випадках, передбачених зако-нодавством УкраТни.
У порядку спец1ального використання природних ресурав громадянам, пщприемствам, установам \ оргашзац1ям нада-ються у володЫня та корис-тування природш ресурси на пщстав1 спец1альних дозвол1в, зареестрованих у встановле-ному порядку, за плату для здмснення виробничоТ та ¡ншоТ д1яльност1, а у випадках, передбачених законодавством УкраТни, -наптьговихумовах. Спецн альне природокористування, за загальним правилом, пов'язане ¡з закр1пленням вщповщних природних ресурав за конкретними природо користувачами [2].
Суб'ектами сусптьних вщ-носин, як\ забезпечують еколо-пчну безпеку у сфер1 використання земель водного фонду як складовоТ' лптюфери, з одного боку виступае держава в особ1 своТ'х державних оргашв та оргашв м1сцевого самоврядування. Таю суб'екти подтяються на органи загальноТ' та спец1альноТ' компетенцм. До оргашв загальноТ' компетенци вщносяться: Президент УкраТни, Верховна Рада УкраТни, КабЫет Мшютр1в УкраТни та ¡ним органи виконавчоТ влади та органи м1сцевого самоврядування. До оргашв спец1альноТ' компетенци можна вщнести: Мастерство еколо-ги та природних ресурав Укра-
Тни; Державне агентство вод-них ресурав УкраТни - входить до системи оргашв виконавчоТ влади та утворюеться для реалн заци державно!' пол1тики у сфер1 розвитку водного господарства \ мелюрацм земель, управлЫня, використання та вщтворення поверхневих водних ресурав [8]; Державна служба геологи та надр УкраТни (Держгеона-дра УкраТни), що е централь-ним органом виконавчоТ влади, д1яльнють якого спрямовуеться \ координуеться КабЫетом 1\/Пш-стр1в УкраТни через МУстра еко-логмта природних ресурав УкраТни, входить до системи оргашв виконавчоТ влади \ забезпечуе реал1зац1ю державно!' пол1тики у сфер1 геолопчного вивчення та рацюнального використання надр [12]; Державне агентство земельних ресурав УкраТни (Держземагентство УкраТни) - е центральним органом виконавчоТ влади з питань земельних ресурав та топографо-геодезич-но!' \ картограф1чно!' д1яльност1, д1яльнють якого спрямовуеться \ координуеться КабЫетом 1\/Пш-стр1в УкраТни через МЫютра аграрно!' пол1тики та продоволь-ства УкраТни, входить до системи оргашв виконавчоТ влади й забезпечуе реал1зац1ю державно!' пол1тики у сфер1 земельних вщносин та топографо-геоде-зично!' \ картограф1чно!' д1яль-ностО [9]; Державне агентство
рибного господарства УкраТни (Держрибагентство УкраТни) - е центральним органом виконавчоТ влади, д1яльнють якого спря-мовуеться \ координуеться Кабн нетом МУсщив УкраТни через Мшютра аграрноТ пол^ики та продовольства УкраТни, входить до системи оргаыв виконавчоТ влади та утворюеться для реалн заци державно!' пол1тики у сфер1 рибного господарства та рибно!' промисловостч, охорони, вико-ристання та вщтворення водних живих ресурав, регулювання рибальства, безпеки мореплав-ства суден флоту рибного господарства) [11]; Державне агентство люових ресурав УкраТни (Держпюагентство УкраТни), що е центральним органом виконавчоТ влади, д1яльнють якого спрямовуеться \ координуеться КабЫетом 1\/Пнютр1в УкраТни через МЫютра аграрноТ полн тики та продовольства УкраТни, входить до системи централь-них оргаыв виконавчоТ влади \ забезпечуе реал1зац1ю державно!' пол ¡тики у сфер1 л1сового та мисливського господарства) [10], а такожТх структуры пщроз-дти на м1сцях. Тобто це органи державно!' влади, як\, маючи на те повноваження вщ ¡меы Укра-Тнського народу, надають земл1 водного фонду у влао-псть, користування, володЫня ¡ншим суб'ектам (друпй стороы) дослн джуваних вщносин.
3 ¡ншого боку цих вщносин знаходяться суб'екти, як\ отри-мують у власнють, користування, володЫня земл1 водного фонду. Вщповщнодозаконодав-ства УкраТни, у власнють нада-ються земл1 водного фонду гро-мадянам та юридичним особам (ч. 1 ст. 59 ЗК); у користування -громадянам та юридичним особам, водогосподарським орга-н'1зац1ям, ¡ноземним ф/'зичним i юридичним особам (частини 1, 2 ст. 85 Водного кодексу УкраТни).
Предметом сусптьних вщносин, що охороняються КК УкраТни, справедливо називають те, з приводу чого ¡снують вщно-сини м1жучасниками (суб'ектами вщносин) [7, с. 61]. Правильне визначення предмета сусптьних вщносин, що охороняються, сприяе встановленню мехаызму злочинного впливу на об'екти, а також точному визначенню шкоди, що ним завдаеться. У науц1 кримЫального права Bei сусптьы вщносини, залежно вщ Тх предмета, прийнято под1-ляти на дв1 групи - матер1альы та нематер1альнк Матер1альы вщносини - це Ti, до складу яких входить матер1альний предмет, ф1зичы Tina, pe4i (земля, рос-лини, дию тварини тощо). Bei iHLui предмети вщносяться до нематер1альних вщносин. У цих вщносинах функцм предмета виконують iHLui соц1альш цш-HOCTi (державна влада, духовы
блага та ¡н.) [14, с. 27; 3, с. 99; 7, с. 62].
На нашу думку, сусгпльы вщносини, як\ е безпосеред-ым об'ектом злочину, перед-баченого ст. 2392 КК УкраТни, вщносяться до матер1альних. Вони виникають й ¡снують з приводу матер1ального предмета -земл1, а точшше - поверхневого (фунтового) шару земель водного фонду. Отже, предметом досл'!джуваних сусптьних в/'д-носин сл'!д визнавати поверх-невий (фунтовий) шар земель водного фонду
Трет1м структурним еле-ментом сусптьних вщносин е соц1альний зв'язок, який вважа-еться Тх змютом. Пщ соц1альним зв'язком найчастше розумють певну взаемодю, взаемозв'язок м1ж суб'ектами вщносно предмета сусптьних вщносин. Так, В. Я. Тацм визначае соц1альний зв'язок як певний вид людськоТ д1яльност1, причому вона носить найр1зноман1тшший характер. Вона може бути викликана не ттьки соц1альними, але й бю-лопчними, часто ф1зичними властивостями людини [14, с. 42]. Вчеы вважають, що зовы соц1альний зв'язок видтяеться у двох основних формах: а) як певний вид д1яльност1 учас-ниюв вщносин, спрямованоТ на забезпечення нормального функцюнування певноТ сфери сусптьного життя; б) як засти-
гла пасивна форма, наприклад, у вигляд1 «позицм» людей вщносно ¡нших оаб, у форм1 правового соц1ального статусу громадян, у вигляд1 соц1альних ¡нсп/пупв тощо [3, с. 99; 4, с. 59].
Соц1альний зв'язок у в/'дносинах, що розглядаються, вияв-ляеться у вигляд'1 д'1яльност'1 (прав та обов'язюв) суб'ект'!в з приводу законного заволод'шня абоЛ використання поверхневого (фунтового) шару земель водного фонду
Окремо слщ розглянути питания щодо мехаызму запо-д1яння шкоди основному без-посередньому об'екту злочину, передбаченого ст. 2392 КК УкраТни.
За справедливим зауважен-ням В. К. ГлютЫа, суть дослн дження мехаызму спричинення шкоди полягае в тому, що це дозволяе зрозум1ти ту сферу, де виникають зм1ни, а значить - виршувати кримшально-пра-вов1 та кримЫолопчы проблеми, що виникають у процеа заволо-д\иия поверхневим (фунтовим) шаром земель водного фонду в особливо великих розм1рах, шукати найбтьш ефективы засоби захисту цих вщносин [1, с. 18].
Для дослщжуваного зло-чину характерним е такий меха-ызм запод1яння шкоди суспть-ним вщносинам, за якого шкода завдаеться шляхом розриву або
змЫи (деформаци) соц1ального зв'язку. Розрив та деформац1я можуть здмснюватися як зовы, так \ з середини сусптьних вщ-носин, що охороняються. Зовы соц1альний зв'язок розрива-еться або змЫюеться шляхом впливу ф1зичноТ особи, яка не е суб'ектом дослщжуваних вщно-син. Наприклад, коли особа не набула встановленого законом вщповщного правового статусу, без отримання дозволу здм-снюе заволодЫня поверхневим (фунтовим) шаром земель водного фонду в особливо великих розм1рах. Але у бтьшосп випадюв розрив або зм1на соцн ального зв'язку вчиняеться з середини сусптьних вщносин Тх суб'ектами. У такому випадку винна особа, яка е спец1аль-ним суб'ектом, тобто надтена повноваженнями з видач1 дозво-л1в на заволодЫня землями водного фонду, здмснюе числены й суттев1 порушення законодав-ства в процеа видач1 вщповщ-них документе, як\ засвщчува-тимуть право на заволодшня цим шаром земель. Деформац1я соц1ального зв'язку може здм-снюватись також з ¡ншого боку суб'ект1в, оаб як\ мають бажання заволод1ти предметом цих вщносин ¡, отримавши законний дозвт на заволодЫня землями водного фонду, стали повно-правними учасниками даних вщносин. Маючи цей правовий
статус, суб'екти-володтьц1 здм-снюють нецтьове використання земель водного фонду (почали забудову, здмснюють незаконы дм, внаслщок яких знижуеться або втрачаеться родючють земл1 тощо).
Слщ вщзначити, що шкода може також запод1юватися сус-птьним вщносинам у сфер1 заволодшня поверхневим (фунтовим) шаром земель водного фонду в особливо великих роз-м1рах шляхом безпосереднього впливу на предмет цих вщносин, тобто на поверхневий (фунто-вий) шар земель водного фонду. Злочины дм, що полягають у заволодшы поверхневим (фунтовим) шаром земель водного фонду в особливо великих роз-м1рах, негативно позначаються на структур! цих земель. У свою чергу, це призводить до неба-жаних зм1н в екосистем1 певноТ м1сцевост1 (вплив на тваринний та рослинний свп" тощо). Таке втручання е причиною появи низки наслщюв, як\ створюють загрозу або спричиняють еколо-пчну небезпеку.
Незаконне заволодшня землями водного фонду в особливо великих розм1рах, кр1м основного, включае ще й додат-ков1 об'екти злочину. Серед них - вщносини, що забезпечують життя, здоров'я, власысть, без-пеку виробництва, безпеку руху та експлуатацю транспорту. Це
не обов'язков1, а факультативы об'екти цього злочину. Додатков1 факультативы об'екти у раз1 вчи-нення певного злочину можуть як ¡снувати поруч з основним, так \ бути вщсутыми. Такими об'ектами можуть виступати ттьки вщносини, як\ поставлен! законодавцем пщ охорону закону, тобто визначеы ними самим законодавцем.
3 огляду на це можна сфор-мулювати таю висновки:
1) безпосередый об'ект незаконного заволодшня землями водного фонду в особливо великих розм1рах е склад-ним, тому що об'еднуе основний безпосередый об'ект - сус-птьы вщносини, як\ забезпечу-ють еколопчну безпеку у сфер1 використання земель водного фонду як складовоТ лпхюфери, а також додатков1 факультативы об'екти, якими можуть бути вщносини, що забезпечують життя, здоров'я, власысть, безпеку виробництва, безпеку руху та експлуатацю транспорту;
2) специфка вщносин поля-гае в тому, що вони е правовими, тобто врегульованими нацю-нальним законодавством;
3) суб'ектами вщносин е УкраТнський народ, який реалн зуе конституцмне право влас-ност1 на природы ресурси через органи державноТ влади та органи м1сцевого самовряду-вання, територ1альы громади, уповноважен1 органи державноТ влади та органи м1сцевого само-врядування, ф1зичн1 та юридичы особи;
4) предметом сусп1льних вщносин слщ визнати поверхневий (фунтовий) шар земель водного фонду;
5) соц1альний зв'язок у цих вщносинах виявляеться у вигляд1 д1яльност1 (суб'ективних прав та обов'язюв) суб'ект1в вщносин з приводу законного заволодшня або/1 використання поверхневого (фунтового) шару земель водного фонду;
6) запод1яння шкоди об'екту здмснюеться шляхом розриву або деформацм соц1ального зв'язку м1ж суб'ектами вщносин з можпивим впливом \ на предмет вщносин у випадку попршення якост1 поверхневого (фунтового) шару земель водного фонду або його вилучення ¡з структури вщносин.
Список nimepamypu: 1. Глистин В. К. Проблемы уголовно-правовой охраны общественных отношений: объект и квалификация преступлений / В. К. Глистин. - Л. : Изд-во ЛГУ, 1979. - 127 с. 2. Конституцт Украши : наук.-практ. коментар / [ред. кол. : В. Я. Тацм, Ю. П. Битяк, Ю. М. Грошевой та ¡н.]. - X. : Право ; Вид. д1м «1н Юре», 2003. - 808 с. 3. Кримь нальне право Украши: Особл. ч. : пщруч. / [Ю. В. Баулш, В. I. Борисов, В. I. Тютюпн та ¡н.]; за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тацт. - 4-те вид.-Х.: Право, 2010. -270 с. 4. Кудрявцев В. Н. Право и поведение : моногр. / В. Н. Кудрявцев. - М. : Юрид. лит., 1978. - 191 с. 5. Мельник М. I. На-
уково-практичний коментар Кримшального кодексу Украши. - 7-ме вид., переробл. та доп. / М. I. Мельник, М. I. Хавронюк. - К. : Юрид. думка, 2010. - 1288 с. 6. Митрофанов 1.1. Злочини проти довктля : навч. noci6. /1.1. Митрофанов, А. М. Притула. - Суми : Уншерситет. кн., 2010. - 205 с. 7. Музика А. А. Предмет злочину: теоретичы основи гпзнання : моногр. / А. А. Музика, е. В. Лащук. - К. : Вид. Паливода А. В., 2011. - 192 с. 8. Положения про Державне агентство водних pecypcie Украши : Указ Президента Украши вщ 13.04.2011 р. № 453/2011 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http://www.scwm.gov.ua/index.php?option=com_content&view=categ ory&layout=blog&id=38<emid=124. 9. Положения про Державне агентство земельних pecypcie Украши : Указ Президента Украши вщ 08.04.2011 р. № 445 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http://www.dazm.gov.ua/terra/control/uk/publish/article?art_id=120915&cat_id=138633. 10. Положения про Державне агентство люових pecypcie Украши : Указ Президента Украши Bifl 13.04.2011 р. № 458/2011 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http://dklg.kmu.gov. ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=79023&catjd=79022. 11. Положения про Державне агентство рибного господарства Украши : Указ Президента Украши Bifl 16.04.2011 р. № 484/2011 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http://darg.gov.ua/index.php?option=com_ content view=articie&id=55<emid=47. 12. Положения про Державну службу геологи та надр Украши : Указ Президента Украши Bifl 06.04.2011 р. № 391/2011. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/iaws/show/391/2011. 13. Про внесения змш до деяких за-конодавчих актщ Украши щодо вщповщальност1 за правопорушення у ccfjepi довктля : Закон Украши Bifl 05.11.2009 р. № 1708-Vi / BiflOM. Верхов. Ради Украши. - 2010 - № 5. - Ст. 44. 14. Тац/й В. Я. Об'ект i предмет злочину в кримшальному npaei Украши : навч. noci6. - X. : УкрЮА, 1994. - 74 с. 15. Шульга А. М. Злочини проти довктля. Питания квалфкацм : noci6. /А. М. Шульга.-X. : ЬПка Нова, 2012.- 192 с.
О НЕПОСРЕДСТВЕННОМ ОБЪЕКТЕ ПРЕСТУПЛЕНИЯ, ПРЕДУСМОТРЕННОГО СТ. 2392 УК УКРАИНЫ (НЕЗАКОННОЕ ЗАВЛАДЕНИЕ ЗЕМЛЯМИ ВОДНОГО ФОНДА В ОСОБО КРУПНЫХ РАЗМЕРАХ) Кумановский М. В.
В статье определяется непосредственный объект преступления, предусмотренного ст. 2392 УК Украины (незаконное завладение землями водного фонда в особо крупном размере). Исследуется его структура и механизм причинения вреда.
Ключевые слова: общественные отношения, субъекты, предмет, социальная связь, механизм причинения вреда.
ABOUT DIRECT OBJECT OFFENSE UNDER ART. 2392 CC OF UKRAINE (MISAPPROPRIATION OF LANDS OF WATER FUND IN ESPECIALLY LARGE AMOUNTS)
Kumanovskyi M. V.
Defines the direct object of the crime stipulated in Article st. 2392 CC of Ukraine (misappropriation of lands of water fund in especially large amounts). Investigate its structure and mechanism of injury.
Key words: society relations, subjects, subject, social communication, the mechanism causing the damage.
Hadiduina до редакци'07.12.2012 p.
