CC BY
107
5. Боровой С.Я. Кредит и банки России (середина XVII в. -1861 г.) / С.Я. Боровой. - М.: Госфиниздат, 1958. - 288 с.
6. Батюшков Д.Д. Банки. Их значение, операции, историческое развитие и счетоводство: [пособие для изучающих деятельность кредитных учреждений] / Д.Д. Батюшков. - Владикавказ: типография Терского областного правления, 1904. - 209 с.
7. Михалевский Ф.И. История денег и кредита: [хрестоматия] / Ф.И. Михалевский. - М.: Изд-во ун-та имени Я.М. Свердлова, 1925. -79 с. + III с.
8. Вессель Н.Х. Наша кредитная денежная система / Н.Х. Вессель. - С.-Петербург: типография Главного управления уделов, 1897. - 75 с.
9. Шевчук Д.А. История экономики: учебное пособие / Шевчук Денис Александрович. - М., 2009. - 305 с.
10. Бунге Н.Х. Очерки политико-экономической литературы / Николай Христианович Бунге. - С.-Петербург: типография В. Киршбаума, 1895. - 465 с.
11. Ротбард М. История денежного обращения и банковского дела в США: от колониального периода до Второй мировой войны / Мюррей Ротбард; пер. с англ. Б.С. Пинскера под ред. А.В. Курясва. - Челябинск: Социум, 2009. - IV+548 с.
12. Поташов С. Кризис в Германии: гиперинфляция 1919-1923 годов / Сергей Поташов / Биржевой Лидер: [сайт]. - 2012. - № 14. - [Еле-ктронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.profi-forex.org/journal/ number14/page12.html
13. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Перев. с англ. А.Н. Нестеренко; предисл. и
научн. ред. Б.З. Мильнера. - М.: Фонд экономической книги "НАЧАЛА".
- 1997. - 180 с.
14.Статистична шформа^я щодо боргу [Електронний ресурс] // Мн нютерство фшанЫв Укра'ши. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/ news/borg/derzhavnij-borg
15. За рiвнем Ыфляцп Укра'на наблизилась до Венесуели [Електронний ресурс] // 1нформацшний Акцент. - Режим доступу: http://www.akcent.org.ua
16. Статистична шформа^я [Електронний ресурс] // Державна служба статистики Укра'ни. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
17. Статистична Ыформа^я [Електронний ресурс] // Головне управлЫня статистики у м. Киевк - Режим доступу: http://kiev.ukrstat.gov.ua/p.php3?c=2557&lang=1
18. Статистика [Електронний ресурс] // Нацюнальний банк Укра'ни.
- Режим доступу: http://www.bank.gov.ua
19. Звп" про виконання Закону Укра'ни "Про Державний бюджет Укра'ни на 2014 рк" [Електронний ресурс] // Мастерство фшанЫв Укра'ни. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua
20. Статистичний портал [Електронний ресурс] // Укра'на комуна-льна. - Режим доступу: http://statistic.jkg-portal.com.ua
21. Осецький В. Функцп державних боргових зобов'язань: минуле та сучаснють / В.Осецький, I. Браткова // Вюник Ки'вського нацюнально-го ушверситету iменi Тараса Шевченка: серiя "Економка". - 2015. -6 (171). - С. 54-60. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/171-6/10
Надшшла до редколегп 15.04.16
И. Новикова, канд. экон. наук, ст. науч. сотр.
Киевский национальный унтерситет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
ИНСТИТУЦИОНАЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ ПРИЧИН И ПОСЛЕДСТВИЙ НАРУШЕНИЯ ФИНАНСОВОЙ СТАБИЛЬНОСТИ: ИСТОРИЧЕСКАЯ РЕТРОСПЕКТИВА И НАСТОЯЩИЕ ОТЕЧЕСТВЕННЫЕ РЕАЛИИ В КОНТЕКСТЕ ВЫЗОВОВ ЕВРОИНТЕГРАЦИИ
В статье проанализирован институциональный аспект причин и последствий нарушения финансовой стабильности. Освещены известные исторические примеры возникновения инфляционных всплесков, а также пути налаживания финансового равновесия. Рассмотрено значение институциональной нестабильности в контексте возникновения современных геополитических вызовов и социально-экономических колебаний в Украине. Даны рекомендации по преодолению финансовых проблем в национальной экономике. Ключевые слова: финансовая стабильность, рыночная экономика, банки, инфляция, институциональные реформы, евроинтеграция.
I. Novikova, PhD in Economics, Senior Researcher Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
INSTITUTIONAL ASPECTS OF THE CAUSES AND CONSEQUENCES VIOLATION OF FINANCIAL STABILITY: HISTORICAL RETROSPECTIVE AND CURRENT UKRAINIAN REALITIES IN THE CONTEXT OF CHALLENGES
OF EUROPEAN INTEGRATION
The article analyzes the institutional aspect of the causes and consequences of violations of financial stability. Done analysis of famous historical examples of the emergence of inflationary bursts, as well as ways of establishing a financial equilibrium. In particular, states that often main cause of violations of financial stability becomes inflationary boom, which arose by wars, socio-economic and political contradictions. It was considered role of institutional instability in the context of the emergence of contemporary geopolitical challenges and socio-economic changes in Ukraine. The paper examines the impact of modern social and economic challenges on growth in inflation and on the deterioration of other macroeconomic indicators in Ukraine. At the end, was provided of the recommendations to overcome the financial problems in the national economy. Emphasized importance of the exchange rate stability of the currency.
Keywords: financial stability, market economy, banks, inflation, institutional reforms, European integration.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2016; 5(182): 31-38
УДК 336.146
JEL Classification Н61
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2016/182-5Z5
С. Онищенко, канд. екон. наук, доц.
Полтавський нацюнальний техжчний ужверситет 1мен1 Юр1я Кондратюка, Полтава
1НСТИТУЦ1ЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЮДЖЕТНО1 БЕЗПЕКИ УКРА1НИ
У статт/' розглянуто нституцшне середовище з позицй рiзних концептуальных пiдходiв. Акцентована увага щодо проблем iнституцiйного забезпечення бюджетноi безпеки в УкраШ. Досл/'джено iнституцiоналiзацiю бюджетних вiдносин та особливостi формування системи /нституцшного забезпечення. Запропоновано авторський пiдхiд щодо сутностi /нституц/'йного забезпечення бюджетноi безпеки держави. Схарактеризовано нституцшно-правове, н-ституцшно-орган/'зац/'йне та кадрове забезпечення бюджетноi безпеки. Зроблено висновок, що процес нституцшно-го розвитку бюджетноi безпеки характеризуется неприпустимим рiвнем нституцшних деформацй.
Ключовi слова: нституцшне забезпечення, бюджетна безпека, бюджетна полтика, бюджетний процес, iнститу-цшн деформаци.
Вступ. В УкраТш виршуються надзвичайно склады й вщповщальш завдання, пов'язаш з масштабнютю глобальних проблем, як перебувають на порядку денному i становлять значш загрози бюджетнш безпец УкраТни, перешкоджаючи ефективному розвитку наць ональноТ економки. Глибина та масштаб загроз еко-номiцi УкраТни вимагають переосмислення сут та зна-
чення як економiчноТ безпеки держави в цтому, так i бюджетноТ безпеки зокрема, а саме зумовлюють не-обхщнють запровадження упорядкованост механiзмiв функцюнування Ыститу^в.
Сучасна економiчна ситуа^я в УкраТш демонструе, що одним iз найвпливовших чинниюв, який вщчутно гальмуе розвиток краТни, е Ыституцмш деформаци.
© Онищенко С., 2016
Метою дослiдження е об^рунтування теоретичних засад й прикладних аспек^в iнституцiйного забезпе-чення бюджетной' безпеки держави, зокрема Ыституцй но-правового, шституцшно-оргаызацмного та кадрового забезпечення.
Завдання дослщження полягае у висвiтленнi сут-ност iнституцiйного забезпечення з погляду рiзних кон-цептуальних пiдходiв та авторського пщходу щодо ви-значення Ыституцмного забезпечення бюджетной' безпеки держави, а також у визначенн шституцмно-правового, iнституцiйно-органiзацiйного та кадрового ТТ забезпечення.
Огляд лiтератури. Теоретичнi засади Ыституцюна-льних чинникiв системи економiчноТ безпеки закладено представниками класичного iнституцiоналiзму (Т. Веб-леном, Дж. Коммонсом [1], Дж. К. Гелбрейтом, В. Мт челлом) i неоiнституцiолiзму (О. Втьямсоном, Р. Коу-зом, Д. Нортом [6], Р. Фогелем, Дж. Ходжсон [7] та ш.). Рiзнi аспекти iнституцiоналiзацiТ економiчних процесiв та економiчноТ безпеки актуалiзуються у працях Т. Ан-троповоТ, З. Варналiя [3; 15], М. Войнаренка, Т. Гайдай, А. Гриценка, О. 1ншакова, С. КiрдiноТ, Ю. Лопатинсько-го, В. Мартинюка, Г. Нуреева, В. Полтеровича, В. Тара-севича, Д. Фролова, А. Чухна та Ыших учених.
Питання Ыституцмного забезпечення у бюджетнм сферi присвяченi працi вiтчизняних вчених: С. Буковин-ського, Д. БуркальцевоТ [10], В. Глущенка, А. Данилен-ка, I. ЗапатрiноТ, Л. Лисяк [9], I. Лук'яненко, Д. Полозен-ка, I. Чугунова [4] та Ыших.
Проте, незважаючи на високий рiвень зацiкавленостi вчених цiею тематикою, питання iнституцiоналiзацiТ бю-джетних вщносин в УкраТнi не втрачае своеТ актуальнос-тi. Iнституцiйного забезпечення потребуе будь-ягай вид дiяльностi у рiзноманiтних сферах економiки, i бюджет-ний процес не е винятком. 1нституцюнальний пщхщ поки що не одержав поширення у забезпеченнi економiчноТ безпеки у бюджетшй сферi. Тому виникае необхщнють поглибленого дослiдження проблематики Ыституцмного забезпечення бюджетноТ безпеки в УкраТнк
Iнституцiональний пiдхiд у дослiдженнi бюджетноТ безпеки дозволяе пояснити ТТ сутнють та розглянути ТТ iнституцiональне забезпечення. Адже Ыституцюналь-ному забезпеченню та мехаызмам, що його реалiзують, належить значна роль у вивченн сутност бюджетноТ безпеки УкраТни.
Методологiя дослiдження. Традицiйно в основi методологи наукових дослiджень Ыституцшного забезпечення лежить фундаментальнi положення неокласи-чноТ економiчноТ теори та посткейнаансью напрями.
Використаний функцiональний пщхщ та методи теоретичного та наукового узагальнення - при системати-зацп розвитку наукових концепцм Ыституцмного забезпечення бюджетноТ безпеки. Застосування Ыституцмно-го пiдходу до дослщження бюджетноТ безпеки вимагае першочергового концептуального визначення основних дефУцм ("¡нститут" та Чнститу^я"), оскiльки однозначности у питаннi Тх трактування серед науков^в не досяг-нуто. Методолопя iнституцiйного забезпечення бюджетноТ безпеки в умовах трансформацмних змiн мае переваги порiвняно з Ышими формами дослiдження Ыститу-цiйних змЫ, оскiльки вона дозволяе реформувати еконо-мiку без глибоких спадiв виробництва, со^альноТ напру-ги та багатьох Ыших негативних явищ. На жаль, в УкраТн в структурi Ыституцмних змiн iснуе дуже вузький транс-формацiйний прошарок. Переважають, на жаль, вщсут-нiсть ефективних реформ, вщбуваються простi змiни форми, якi означають замЫу одних форм iншими, i де-форми, якi викривлюють i спотворюють суть економiчних явищ. Ус цi складовi ринкових перетворень суттево
впливають на зростання iнфляцiТ i бюджетного дефiциту, гостроТ кризи державних фЫанав, грошовоТ i бангавськоТ системи, вщтоку капiталу, значноТ борговоТ залежност та загострення соцiальноТ напруги населення.
Основы результати. Економiчна безпека е полюи-стемним явищем, генезис i розвиток якого зумовленi об'ективною необхщнютю забезпечувати вiдтворення нацiональноТ економiки в умовах зовшшшх та внутрь шых загроз i небезпек [3]. Забезпечення економiчноТ безпеки мае обумовлюватися функцюнуванням системи суспiльних вiдносин, сукупнютю матерiальних i ду-ховних цнностей i бути включеним у принципи здшс-нення економiчноТ полiтики.
З позици або боку або зi сторони) Ыституцюнально-го пiдходу, система нацюнальноТ безпеки - це складна полiтико-правова i органiзацiйно-технiчна система, до якоТ входять: сукупнiсть суб'ектiв забезпечення нацюнальноТ безпеки (органи державноТ влади та мюцевого самоврядування, Ыститути громадянського суспiльства, окремi громадяни, ЗМ1); сукупнiсть об'ектiв нацiональноТ безпеки (нацюнальш матерiальнi й духовнi цiнностi, Ытереси особи, суспiльства, держави); сукупнiсть н струментiв влади (полiтичних, економiчних, вшськових), якi можуть бути використанi для пщтримки належного рiвня захищеностi нацюнальних iнтересiв (збройнi сили, спецслужби, пщприемства оборонно-промислового комплексу, дипломатичнi засоби, державы та мобоза-цiйнi резерви, iншi ресурси, якi спрямовуються на за-хист нацiональних iнтересiв); масив чинного нацюналь-ного законодавства, який визначае прюритети державноТ полiтики нацюнальноТ безпеки; офщмш погляди стосовно пiдходiв, принципiв та механiзмiв захисту нацюнальних Ытереав; окремi фiзичнi та юридичн особи, якi породжують загрози реалiзацiТ нацiональних Ытере-сiв; множина чинниюв нацiональноТ безпеки [10].
Досл/'дження теоретичних п ¡вход/в /нституц-онал/зму. Використовуючи Ыструментарм шституцю-нальноТ теори бюджетноТ безпеки, варто зазначити, що саме бюджет i безпека розглядаються як шститут, який орiентований на результат. Цей Ыститут включае правила, яга встановлюють зв'язок мiж бюджетуванням, ефективнютю i результативнiстю виконав^в; механiзм примусу до виконання правил, яга вщповщають цiй систем^ механiзм еволюцiйного розвитку бюджету; здат-нiсть до захисту нацiональних економiчних iнтересiв.
Аналiз сучасних дослiджень засвщчили, що термiн "iнститут" запозичений з юриспруденцп. Сутнiсними характеристиками ^еТ категорп можуть виступати як юри-дичнi норми, так i порядок встановлення зв'язгав мiж ними, "що надае можливють упорядкувати (регламентува-ти) стосунки мiж суб'ектами права з метою надання Тм сшкого характеру, для чого i створюються вщповщы органiзацiйнi структури та органи контролю" [4].
Один з основоположник iнституцiоналiзму Дж. Ком-монс визначае Ыститути як "колективнi д1Т з контролю, вивтьнення i розширення ЫдивщуальноТ д1Т" [1]. За Дж. Коммонсом, провщними iнститутами в державi е корпорацп, профспiлки, полiтичнi партiТ, а фундамента-льними iнституцiйними категорiями: - "д^чий колекти-вний iнститут", "ринкова сила", "ринковi угоди". Саме вони визначають економiчну поведiнку в сусптьствк
Представник "нового" iнституцiоналiзму Д. Норт визначае Ыститути як традицп, звичаТ (неформальнi норми) та закртлеш у правi правила i норми (формальнi правила i норми), що створюють рамковi обмеження функцюнування певного типу економiчноТ системи, ТТ суб'екпв, моделi Тх поведiнки. На думку Д. Норта, юну-ють формальн та неформальнi iнститути i механiзми, що забезпечують виконання встановлених правил. "1н-
ститути - це низка формальних правил, неформальних обмежень i механiзмiв ïx примусового виконання". Нау-ковець вважае, що iнститут, тобто норма або правило, формальне або неформальне, управляе людською со-^альною взаемодiею [6].
Дж. Ходжсон визначае шститути як системи соць альних правил, а саме: "довготривалi системи укла-дених i вкорiнениx правил, що структурують соцiальнi взаемодiï" [7].
Вважаемо, що перевагою такого визначення е на-голос на довготривалому xарактерi шституцшних вiдносин, що сприяе формуванню стiйкиx очiкувань щодо поведшки iншиx людей. 1нститути охоплюють не лише формальш правила, а й норми поведшки та со^альш конвенци.
Н. Флiгстiн, розглядаючи iнститути у трактовц неош-ституцiоналiзму, розумiе ïx, як "правила i розумiння сут-ностей, якi пiдтримуються учасниками взаемоди, при цьому вважаеться, що люди знають про ïx iснування або вони можуть бути усвщомлеш..." [8]. При цьому слщ усвiдомлювати, що будь-яга норми передбачають iснування значного ступеня узгодженост мiж учасниками взаемоди та залежать вiд ïx прагнення певною мь рою нести видатки з дотримання певних норм, визна-чаючи шститути як умови взаемодп економiчниx аген^в i розвитку можливостей рiзниx варiантiв ïx взаемоди. Також вш охарактеризував вiдмiннi риси ново' шститу-цiйноï теори, яга е характерними для всix напрямiв i сфер, що розвиваються в ïï межах. У сферi бюджетних вщносин основними рисами шституцшного пщходу слщ вважати: спрямованють на аналiз конструктивних лока-льних соцiальниx порядгав i визначення можливостi ïx конструювання у процес бюджетноï взаемодiï у межах того чи шшого напряму; актуалiзацiя ролi бюджетних iнститутiв не лише як обмежень дiяльностi людей, а й переважно як умов, яга забезпечують можливють со^а-льно1 взаемодiï i створюють умови для розвитку рiзниx стратегiй цiеï взаемоди. Таким чином, в основi шститу-цiйниx взаемодiй у бюджетному процеа лежить прагнення до постмного розвитку.
Залежно вщ суб'ектноï ознаки шститути подтяють на iнститути держави, фiрм (пiдприемств) рiзниx форм пщприемницько! дiяльностi, банкiв, бiрж, iнвестицiйниx компашй, консалтингових компанiй, iнвестицiйниx фон-дiв, страхових компанiй i пенсiйниx фондiв. Аналiзува-тись iнститути повиннi залежно вщ мiкро- або макрорiв-ыв дослiдження. На мiкрорiвнi пiдприемцi, виробники i фiнансовi посередники органiзовують роботу фiрм, ви-конують функцiï зi створення й обслуговування ринковоï шфраструктури. На макрорiвнi держава, а також мiжна-роднi iнституцiйнi органiзацiï виступають як основы су-б'екти, що виконують функци координацiï системи.
1нституцмна структура формуеться на рiвнi держави, регюну, мiста, району як представницька структура оргашв державноï влади й управлшня. Ïï представля-ють також оргашзацмы структури бiзнесу, громадсьга органiзацiï, а також окремi громадяни (споживач^ по-стачальники ресурсiв). Велике значення мають форми i способи ïx впливу на економiчнi процеси. Сьогодн ïx шституци тiсно переплп"аються, розвиваеться партнерство держави, бiзнесу, громадянського суспiльства.
У контекстi проведеного дослщження стае очевид-ним, що в сучасшй економiчнiй теорiï iнституцiоналiзм -найбiльш розвинута система поглядiв, еволюцiя якоï протiкае доволi дискуайно. Ураховуючи такий числен-ний конгломерат шституцмних течiй, для подальшого дослщження вважаемо за доцтьне видiлити найбтьш значущi ознаки, що властивi шститутам, та навести ïx наукове узагальнення.
Функцiонування сусптьних iнститутiв iстотною мь рою визначаеться системою неформальних чиннигав, якi пояснюють специфку iнституцiональноï структури конкретного сусптьства. З боку зовнiшнього середови-ща можливi рiзноманiтнi впливи на ефективнють функ-цiонування господарських систем. Ц змiни примушують суспiльство постiйно впроваджувати пошук нових дiе-вих сусптьних шститупв.
Сучасна iнституцiйна економiка вивчае рiзнi структури управлiння державою, елементами яких е контрактна система, оргаызаци (iнститути), iнституцiйна структура сусптьства, господарсьга системи. Поведiнка економiч-них суб'екпв розглядаеться як обмежено рацюнальна в умовах асиметричностi iнформацiï, яка може призводити до нерацюнального використання економiчниx цiнностей i нерiдко характеризуемся як опортунiстична.
Справедливо зазначае Д. Буркальцева, що шсти-туцiональне середовище е внутршшм елементом гос-подарського порядку й одночасно зовн забезпечуе або послаблюе його функцюнування. Останне стосу-еться, наприклад, недосконалого господарського за-конодавства, нескоординованоï дiяльностi плок влади, переважання неформальних iнститутiв. Ефективне функцюнування шститупв на мiкро- i макрорiвняx до-сягаеться за допомогою узгодження цтей дiяльностi iнституцiйниx суб'екпв рiзниx рiвнiв на основi обмшу iнформацiею, оптимiзацiï ïï обсягу i спрямованост сиг-налiв. У разi незбалансованостi iнформацiйниx векто-рiв вщбуваються порушення в роботi iнститутiв. Цей процес супроводжуеться деформа^ями у функцюну-ючiй економiчнiй системi [10].
Отже, процес функцюнування бюджетних вщносин повинен носити системний характер в умовах дiï шсти-туцмного середовища.
Виходячи з розкритого змюту понять "шститу^я" та "iнститут", iнституцiйне забезпечення бюджетно! безпеки в Укра1ш слiд розглядати як наявнiсть сукупност ос-новоположних iнституцiй, що визначають поведшку учасникiв бюджетного процесу, характер яко1 безпосе-редньо впливае на бюджетну безпеку кражи, та шсти-тупв, якi мають забезпечити дотримання шституцш, що вiдповiдають державнiй полiтицi краïни у виконаннi фу-нкцм бюджетного процесу. Саме дотримання шститу-цiй, що формалiзують бюджетний процес, спрямовують його за векторами, встановленими державною економь чною полiтикою, визначають поведшку учаснигав бюджетного процесу, визначае бюджетну безпеку у контекст iнституцiонального пiдxоду. Особливiстю бюдже-тноï безпеки е вiдображення бюджетних вщносин, у яких суб'екти безпеки певною мiрою виступають як ïï об'екти, а безпека мае властивють сусптьного блага.
Досл/'дження ¡нституцйного середовища в бюджетному процесi. 1нституци в бюджетному процеа являють собою ч^ко структурован формування, тобто реально юнук^ об'екти системи бюджетних вщносин, що мають вщповщне оргашзацшне та нормати-вно-правове забезпечення й дiяльнiсть яких спрямо-вуеться на планування та використання державних фшансових ресурав i реaлiзуеться шляхом складання, розгляду, затвердження, виконання бюдже^в, зв^у-вання про ïx виконання, а також контролю за виконан-ням бюджету [15].
lнституцiонaлiзaцiя бюджетних вщносин складаеть-ся з таких шститутв:
- полiтико-прaвовi iнститути, пов'язан iз забезпе-ченням громадянських i пол^ичних прав громадян та економiчниx aгентiв, а також покликaнi сприяти ефек-тивнiй взаемоди громадянського сусптьства i право-воï держави;
- законодавч1 1нститути, як1 формують нормативно-правове й законодавче поле для економ1чного зростан-ня I структурно' модершзаци економ1ки держави;
- соц1альн1 1нститути включають Ыститути, пов'язан1 1з забезпеченням соц1ального, морально-етичного, психо-ф1з1олог1чного зростання людини в сусптьствк До таких важливих державних Ыститулв, передус1м, сл1д в1днести: осв1ту, охорону здоров'я, пенс1йну систему тощо;
- економ1чн1 1нститути як1, власне, створюють пере-думови для економ1чного зростання держави та беруть безпосередню участь у структуризацп бюджетного про-цесу (парламент, державне ф1нансування, оподатку-вання, митне регулювання тощо).
Формування будь-якоТ системи, зокрема й Ыститу-ц1йного забезпечення бюджетного безпеки, вщбуваеть-ся поетапно. Ураховуючи загальн1 тенденцп розвитку краТ'н 1з трансформац1йною економкою, професор Чугунов I. Я., Лисяк Л. В. доводять, що саме Ыституцй не середовище великою м1рою створюе умови, за яких у межах ЫституцмноТ арх1тектон1ки економ1чноТ системи вибудовуеться ТТ складова - Ыституцшна арх1тектон1ка бюджетноТ системи. Так1 умови значною м1рою зале-жать вщ низки особливостей краТни в юторичному й соц1окультурному аспектах, становлення Ыститупв у сусп1льств1, характеристики його шституцмного середо-вища. При цьому вщбуваеться т1сна взаемод1я структу-ри та функцюнування 1нститут1в ринковоТ економ1ки з Ыститутами бюджетноТ пол1тики й мехаызмами Тх впли-ву на соц1ально-економ1чний розвиток [9].
Бюджетна пол1тика е невщдтьною в1д 1снуючих у краТн 1нститут1в, як1 утворюють певне Ыституцмне середовище, що визначае вщповщш ф1нансово-еконо-м1чн1 в1дносини, як1 виникають внаслщок д1яльност1 держави й суб'ект1в ринкового механ1зму; держава, спрямовуючи д1яльнють на вдосконалення базових ш-ститупв економ1чного розвитку (власност1, управл1ння, прац1), тим самим створюе умови для формування й реал1заци ефективноТ бюджетноТ пол1тики.
Формування системи 1нституц1йного забезпечення бюджетноТ безпеки передбачае наявнють таких струк-турних елемент1в, як: суб'ект, об'ект та зв'язки м1ж ними. Суб'ект шституцмного забезпечення, шляхом викорис-тання р1зних 1нструмент1в, приводить об'ект Ыституцй ного забезпечення в стан, близький до щеального, тому взаемозв'язки м1ж структурними елементами системи вкрай важпивк Об'ектами системи 1нституц1йного забезпечення бюджетного безпеки виступають Ыститути, а суб'ектами - Ыституцп, як складають орган1зац1йну основу ТТ реал1заци. Зазначимо, що так1 об'екти I суб'ек-ти структурован1 1ерарх1чно I вщповщно под1ляються на базисн1 I похщш та структурн1 I Ыфраструктурш.
1нституц1йн1 перетворення, як1 в1дбуваються у сучас-н1й економ1чн1й систем! з набуттям незалежност1, на жаль, I дос1 не забезпечили подолання невщповщнос-тей та суперечностей м1ж новими I старими, формаль-ними I неформальними шститутами. К1нцевим результатом таких перетворень мае стати включення УкраТни у глобальн1 процеси, досягнення згоди м1ж г1лками влади щодо пр1оритет1в I напрям1в регюнального й загаль-нодержавного розвитку, формування дов1ри з боку на-селення до шститупв держави, самоврядування, б1зне-су та громадянського сусп1льства. Ц1 важлив1 питання можна вир1шити шляхом формування ефективного й сучасного Ыституцмно-правового та шституцмно-орга-н1зац1йного забезпечення бюджетного процесу.
1нституЦйно-правове забезпечення бюджетноТ безпеки е невщ'емним елементом мехаызму державно-правового регулювання формування та рацюна-льного використання державних фЫансових ресурс1в. У
структур! 1нституц1йно-правового забезпечення бюджетноТ безпеки доцтьно видтяти наявн1сть двох основних складових, завдяки яким можна вважати повноцЫним виконання основних функцм механ1зму регулювання:
- узгодження формальних шституцшних обмежень, вщповщно до яких структуры й шфраструктурш шсти-туц1Т взаемод1ють I узгоджують своТ д1Т та над1лен1 пов-новаженнями щодо забезпечення повноц1нноТ реаль зац1Т його стад1й;
- наявнють ч1тко структурованого 1нституц1йного устрою реал1заци бюджетних в1дносин на стад1ях скла-дання, розгляду I затвердження, виконання та зв1ту-вання про виконання бюджету, що проявляеться у сукупност1 шституцш, скоординован1й, системн1й та спрямованш д1яльност1 на забезпечення дотримання вс1ма суб'ектами бюджетних в1дносин формальних Ыституцшних обмежень.
1нституц1йно-правове забезпечення бюджетного процесу надае цтеспрямованосл, посл1довност1, структуро-ваност1 д1яльност1 бюджетних 1нституц1й, визначае ефек-тивн1 напрями такоТ д1яльност1, особливост1 Тх застосу-вання на р1зних стад1ях процесу формування I використання фЫансових ресурс1в держави. Отже, правова форма не т1льки юридично ф1ксуе статус р1зноман1тних ор-ган1в у систем! забезпечення реал1зацп певноТ функц1Т механ1зму державного регулювання бюджетних вщно-син, а й визначае форми реал1зацп ними вимог чинного законодавства I координатора реал1зацп правових щей.
Таким чином, пщ Ыституцшно-правовим забезпеченням бюджетноТ безпеки слщ розум1ти сукупн1сть формальних Ыституцмних обмежень, що регулюють д1яльнють структурних та 1нфраструктурних 1нституц1й. Така д1яльнють спрямована на зд1йснення комплексу заход1в з орган1зац1Т, взаемод1Т, Ыформування, контролю, 1нших функц1онально-розпорядчих д1й з метою зда-тност1 бюджетноТ системи забезпечити платоспромож-н1сть й фЫансову ст1йк1сть держави, ефективне використання бюджетних кошт1в у процес1 виконання функц1й органами державноТ влади з урахуванням стратепчних пр1оритет1в розвитку бюджетних вщносин та запрова-дження заход1в упередження внутр1шн1х I зовшшшх за-гроз у бюджетн1й сфер1.
До нормативно-правових акт1в, що регулюють бюджеты вщносини в УкраТш, належать: Конституц1я УкраТни, Бюджетний кодекс УкраТни, Закон УкраТни "Про Державний бюджет УкраТни на поточний р1к", нормати-вно-правов1 акти центральних оргашв виконавчоТ влади, закони, що регулюють бюджетн1 правовщноси-ни, нормативно-правов1 акти Каб1нету М1нютр1в УкраТни, р1шення про м1сцевий бюджет. При формуванш 1нсти-туц1йно-правового забезпечення бюджетного процесу законотворч1 1н1ц1ативи Ком1тету ВРУ з питань бюджету мають принципове значення. Проте встановлення правових норм у загальносусптьному сенс1 не належить виключно лише парламенту. У провщних демократич-них краТнах вибудовування 1нституц1йно-правового поля управл1ння державними фЫансами зд1йснюеться в систем! громадянського сусптьства I водночас, опосеред-ковуеться пол1тичним впливом.
Одн1ею з умов стабтьного розвитку бюджетноТ системи е досконале 1нституц1йно-орган1зац1йне забезпечення бюджетноТ безпеки. Дослщження Ыституцмно-орган1зац1йних засад потребуе розум1ння його взаемо-зв'язку з 1нституц1йно-правовим забезпеченням. Осюль-ки недосконале 1нституц1йно-правове забезпечення бюджетних вщносин, а саме, у частиы розподту пов-новажень м1ж учасниками бюджетного процесу може породжувати ряд проблем (рис. 1).
lнституцiйно-правове забезпечення бюджетноТ безпеки держави
Конституцiя Украши
V
Нормaтивно-прaвовi акти оргaнiв центральное виконавчоУ влади
Закони, якi регулюють бюджеты правовщносини
Закон Украши «Про Державний бюджет Украши»
Нормaтивно-прaвовi акти Кабшету Мiнiстрiв Украши
Звича lрaдицiï Кодекси Норми поведiнки Культурнi цiнностi
.Jr.
.....
Президент Украши
Верховна Рада Украши
Нaцiонaльний банк Украши
Антимонопольний ком^ет Украши
Фонд державного майна Украши
Кабшет Мiнiстрiв Украши
—;-а _
Рахункова палата Украши
Ком^ет Верховное Ради Украши з питань бюджету
Мшютерство фшанав Украши
1нститут бюджету та соцiaльно-економiчниx дослiджень
Ж
Державна казначейськ а служба
Ж
Державна фюкальна служба
Держaвнi aдмiнiстрaцiï
Департаменти фiнaнсiв
Державна фшансова iнспекцiя
Рис. 1. Структура шституцшного забезпечення бюджетноТ безпеки УкраТни
Джерело: Систематизовано автором за даними [11; 13]
lнституцiйно-органiзацiйне забезпечення бюджетноТ безпеки - це сукупнють шституцм, ям забез-печують ефективне використання кош^в Державного бюджету Украши та мюцевих бюдже^в i дiють вщповщ-но до закртленого в iнституцiйно-прaвовому полi регламенту дiй щодо рацюнального перерозподiлу бюджетних ресурсiв для досягнення поставлених цтей та спроможнють протистояння та упередження загрозам внутршнього i зовшшнього походження.
Iнфрaструктурнi шституци виконують окрем^ зако-нодавчо врегульован функцiï на рiзниx стaдiяx реаль зaцiï бюджетного процесу, зокрема: Президент Украши, Верховна Рада Украши, Кабшет Мiнiстрiв, Мшютерство фшанав, Нaцiонaльний банк, 1нститут бюджету та соць aльно-економiчниx дослiджень, тобто органи, якi безпо-середньо беруть участь в оргашзацп та реaлiзaцiï ста-дiй складання, розгляду, затвердження, виконання, звь тування про виконання бюджету i контролю за викорис-танням бюджетних кош^в, але це не е основною функ-^ею цих iнституцiй.
Що стосуеться структурних шституцм регулювання бюджетного процесу, то вони представлен тими учас-никами бюджетного процесу, ям в законодавчому порядку створюються i надтяються правами регулятивного впливу виключно в бюджетнм сферк 1ншими слова-
ми, без юнування iнституту бюджету в держaвi дiяль-нiсть таких iнституцiй втрачае сенс. До таких, зокрема, вщносимо: Рахункову палату Украши, Державну казна-чейську службу Украши, Ком^ет ВРУ з питань бюджету, Державну фюкальну службу Украши, Державну ауди-торську службу Украши та ш.
Структурнi й шфраструктурш шституци в xодi реаль зaцiï бюджетного процесу взaемодiють у рамках уста-новлених iнституцiйниx обмежень, що охоплюють як заборону шституцмним одиницям здмснювати певну дiяльнiсть, так i умови, за яких 1м надаються вщповщш бюджетнi повноваження, ям е сукупнiстю формальних (iнституцiйно-прaвове забезпечення) i неформальних обмежень (сформован в суспiльствi культурнi, мораль-нi норми й со^альш цiнностi, виробленi стереотипи сусптьного мислення). При цьому останн е базисом (основою) перших та водночас доповнюють ïx [14].
Характеризуючи шституцмно-оргашзацшне забезпечення, необхщно зазначити, що вс iнституцiï бюджетних вщносин, якими визнаються органи i посaдовi особи, надтеш бюджетними повноваженнями.
Найвищим iнституцiйним органом у питаннях оргашзацп бюджетного процесу е Верховна Рада Украши. Особливютю украшського парламенту як органу законо-давчо1 влади е його виключнють як единого органу зако-
нодавчо! влади у державу унiверсальнiсть у CMCTeMi ор-гашв державно!' влади, що зумовлена насамперед уыта-рним характером державного устрою нашо! кра'ши, внут-рiшньою структурою Верховно!' Ради. 1нституцмна роль Верховно!' Ради УкраТни, беззаперечно, е провщною на всiх стадiях бюджетного процесу, осгальки ця iнституцiя здiйснюе контроль за дотриманням бюджетного законо-давства шляхом: визначення основних напрямiв бюджетноТ полiтики на наступний рк; ухвалення постанов про основнi напрями бюджетноТ полiтики держави; розгляду та ухвалення показнигав соцiально-економiчного розвитку краТ'ни, якi необхiднi для формування бюдже^в усiх рiвнiв (проект закону про Державний бюджет УкраТни); розгляду й затвердження законопроектов, що дозволяють коригувати дохщну i видаткову частини бюдже^в; заслу-ховування звiтiв про виконання Державного бюджету УкраТни (включаючи звiти головних розпорядникiв коштiв державного бюджету про використання ними бюджетних коштв та результати виконання вщповщних бюджетних програм); розгляду та затвердження рiчного звпу про виконання бюджету; використання креди^в (позик), що залучаються державою вщ iноземних держав, бангав i мiжнародних фiнансових органiзацiй.
Доводиться констатувати, що дiяльнiсть Комiтету ВРУ з питань бюджету остаными роками не можна на-звати ефективною через низку Ыституцшних перешкод, яга е свiдченням "незртостГ украТ'нськоТ держави, як сусптьного iнституту. Вважаемо, що вдосконалення Ыституцмно-оргашзацмного забезпечення бюджетного безпеки в УкраТ'ы передбачае впровадження нових форм роботи Ком^ету ВРУ з питань бюджету, що, зок-рема, передбачае широке залучення iнституту громад-ськостi до роботи цiеï Ыституци. Особливу роль у контекст нашого дослiдження надаемо парламентським слуханням, адже саме вони е провщною формою публь чноТ презентаци законопроекту про Державний бюджет, а також Ыших питань яга потребують оприлюднення, широкого обговорення i законодавчого врегулювання.
Важливе мюце в структурi Ыституцмно-оргашзацм-ного забезпечення бюджетного процесу в УкраТы нале-жить iнституту президенства. Варто вщзначити, що iз прийняттям поновлено!' редакцiï БКУ у 2010 р. роль Президента у реалiзацiï бюджетного процесу значно посилилась. Зокрема, Президент УкраТни пщписуе закон УкраТни про державний бюджет i закони про вне-сення змЫ i доповнень до закону про державний бюджет, ^i закони; мае право повернути до Верховно!' Ради УкраТни для повторного розгляду закон про Державний бюджет УкраТни iз вмотивованими та сформу-льованими пропози^ями, яга передбачають змЫи бюджетних показнигав; мае право законодавчо!' ^^ативи - видае укази i розпорядження з питань, яга не врегу-льован чинним бюджетним законодавством.
Виключна шституцшна роль у бюджетному процес належить Кабiнету Мiнiстрiв УкраТни i визначаеться п. 1 ст. 32 БКУ, де зазначено, що саме уряд розробляе проект Закону "Про Державний бюджет УкраТни". КабЫет МУст^в УкраТни розробляе, схвалюе i подае Верховшй Радi УкраТни основы прогнозы макроекономiчнi показ-ники соцiально-економiчного розвитку УкраТни, проект Основних напрямiв бюджетноТ полiтики, проект закону про Державний бюджет УкраТни та звп" про виконання Державного бюджету УкраТни; забезпечуе виконання закону про Державний бюджет УкраТни; розраховуе показники зведеного бюджету УкраТни i готуе зв^ про його виконання; формуе шформацю щодо прийнятих законодавчих i нормативних акпв на виконання закону про Державний бюджет УкраТни; приймае ршення щодо виконання закону про Державний бюджет УкраТни; при-
ймае ршення стосовно використання резервного фонду Державного бюджету УкраТни; приймае ршення про здмснення запозичень в обсягах i на умовах, визначе-них законом про Державний бюджет УкраТни.
Доводиться констатувати, що, на вщмЫу вщ Ыших краТн, у складi КабЫету Мiнiстрiв УкраТни вщсутшй спець алiзований незалежно дючий контролюючий орган iз повноваженнями внутршнього урядового контролю та внутрiшнього аудиту. Отже, цi функц^' Кабiнет МЫст^в УкраТни змушений виконувати самостiйно. Вважаемо, що посшно дiючий незалежний внутршшй бюджетний контроль уряд повинен здмснювати, передусiм, на стадi!' складання проекту Державного бюджету УкраТни та на стади його виконання, в процес формування бюджетноТ звiтностi щодо виконання бюджетних повноважень вщ-повщними пiдзвiтними та пiдконтрольними державними органами виконавчо!' влади, урядовими установами ви-конавчо!' влади, мiсцевими державними адмЫстра^ями, розпорядниками та одержувачами бюджетних коштв.
Оскiльки складання проекту закону про Державний бюджет УкраТни, його виконання та формування рiчноï зв^ност законодавчо закртлеш за Кабiнетом Мшют-рiв УкраТни, то цю iнституцiю слщ вважати не тiльки контролюючим, а й пщконтрольним суб'ектом бюджетних вщносин, який зобов'язаний ягасно виконувати визначен бюджетнi повноваження. Це значно усклад-нюе статус Кабiнету Мiнiстрiв УкраТни як контролюючо!' бюджетноТ шституци.
Ключовою iнфраструктурною iнституцiею, яка несе вщповщальнють за складання проекту закону про Державний бюджет УкраТни, визначае основы оргашзацмно-методичн засади бюджетного планування, що викорис-товуються для пщготовки бюджетних запитiв i розроб-лення проекту Державного бюджету УкраТни та прогнозу Державного бюджету УкраТни на наступи за плановим два бюджеты перюди, е Мастерство фЫанав УкраТни.
Мiнiстерство фiнансiв УкраТни згщно з положення-ми Бюджетного кодексу УкраТни надтено такими бю-джетними повноваженнями, а саме: формуе й уза-гальнюе документи та матерiали, необхiднi для складання проекту основних напрямiв бюджетноТ пол^ики держави; розробляе проекти нормативiв бюджетноТ забезпеченост^ складае проект закону про Державний бюджет УкраТни; оргашзовуе виконання Державного бюджету УкраТни; розробляе i затверджуе рiчний роз-пис Державного бюджету УкраТни; здмснюе обслуго-вування державного боргу УкраТни; подае Кабшету Мiнiстрiв УкраТни звiт про виконання державного бюджету. Останшм часом регулятор зволкае системними порушеннями бюджетноТ процедури, бюджетного процесу та суперечливих традицм бюджетноТ пол^ики, що виявляються в штерференци бюджетних цикгмв через невчаснiсть прийняття закону про Державний бюджет УкраТни, частш змн його редакцiï та неповнiй деталiзацi!', формуваннi бюджету на основi недостовь рних прогнозних макроекономiчних показникiв.
1нституцмна роль Нацiонального банку УкраТни в реалiзацi!' бюджетного процесу виявляеться на стади складання проекту Державного бюджету УкраТни. НБУ, як Ыфраструктурна Ыститу^я, виконуе Ыформацмно-аналiтичнi функц^', серед яких слщ видтити такi: визначае основы принципи грошово-кредитно! полiтики УкраТни, розробляе законопроекти, пов'язаш з формуванням дохiдно!' та видатково! частин бюджету i готуе пропози-ц^' до проекту закону про державний бюджет.
До Ыфраструктурних Ыституцш реалiзацi!' бюджетного процесу на мюцевому рiвнi належать обласним, районним, стьським, селищним, мiським i районним радам. У свою чергу, ц Ыституцп надiленi бюджетними
повноваженнями в частин розгляду та затвердження бюджетв вiдповiдного рiвня; розгляду i затвердження звтв про Тх виконання, а також контролю над виконан-ням рiшень про бюджет вщповщного рiвня.
Що стосуеться структурних Ыституцм, то на стадiï контролю, подготовки та розгляду звiту про виконання бюджету i прийняття ршення щодо нього визначальною е роль РахунковоТ палати УкраТни, яка е постмно дю-чим органом зовнiшнього державного фшансового контролю, що будуе свою дiяльнiсть на основi принцитв законностi, плановостi, об'ективностi, незалежностi та гласность Контрольнi повноваження цiеï структурно! шституцп конкретизуються у ст. 62 БКУ, де встановле-но, що вона "готуе та подае Верховшй Радi УкраТни ви-сновки про використання коштв Державного бюджету УкраТни з оцшкою ефективностi такого використання, а також пропозицп щодо усунення порушень, виявлених у звiтному бюджетному перюд^ та вдосконалення бюджетного процесу загалом.
Дiяльнiсть РахунковоТ палати УкраТни реалiзуеться в трьох напрямах: контрольно-ревiзiйному, експертно-аналiтичному та iнформацiйному. З огляду на положен-ня ст. 2 ЗУ "Про Рахункову палату" стае очевидним, що першочергове значення належить контрольно-ревь змшй дiяльностi. У цьому контекст вважаемо, що поте-нцiал РахунковоТ палати УкраТни реалiзуеться не повнь стю, оскiльки при прийняттi управлшських рiшень у на-прямi пщвищення ефективностi використання бюджетних коштв важливого значення набувае аналiз та дiаг-ностика iснуючих проблем. Саме це, а не простий контроль, е основою для недопущення необфунтованих збитгав бюджету в майбутньому. Тому, на нашу думку, доцтьно було б бтьшу увагу придтяти шформацшно-аналiтичнiй дiяльностi РахунковоТ палати УкраТни.
Забезпечення бюджетноТ безпеки та фшансово-платжно! системи УкраТни й ефективне управлiння ресурсами единого казначейського рахунку для своечас-ного та в повному обсязi виконання видатковоТ частини бюджету - це стратепчна мiсiя дiяльностi ДержавноТ казначейськоТ служби УкраТни. Цю iнституцiю ми вщно-симо до структурних, адже вона входить до системи оргашв виконавчоТ влади i створена для реалiзацiï державно!' полiтики у сферi казначейського обслугову-вання бюджетних коштв, що передбачае:
- ведення бухгалтерського облку всiх надходжень i витрат державного бюджету та мюцевих бюджетв, складання та подання фшансово! та бюджетноТ звiтностi;
- здмснення контролю за бюджетними повноваження при зарахуванн надходжень бюджету; вщповщно кошториав розпорядникiв бюджетних коштiв показни-кам розпису бюджету; вiдповiдно взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштв вщповь дним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетноТ програми (у разi застосування програмно-цтьового методу в бюджетному процеа); вiдповiдно платежiв узятим бюджетним зобов'язанням та вщповщним бюджетним асигнуванням.
Реоргаызувавши Державну фiнансову iнспекцiю УкраТни Кабшет Мiнiстрiв поклав повноваження контролю за бюджетними ресурсами на Державну аудиторську службу УкраТни (Постанова Кабшету МЫст^в УкраТни вщ 28.10.2015 № 868 "Про утворення"). Державна аудитор-ська служба УкраТни як центральний орган виконавчоТ влади, дiяльнiсть якого спрямовуеться та координуеться КабЫетом Мiнiстрiв УкраТни через Мiнiстра фшанав. Ця iнституцiя надiлена повноваженнями в частин контролю за цiльовим, ефективним використанням i збереженням державних фЫансових ресурсiв; досягненням економп бюджетних коштв i результативностi в дiяльностi розпо-
рядникiв бюджетних коштiв; цiльовим використанням i своечасним поверненням кредитв (позик), отриманих пщ державнi (мiсцевi) гарантп; достовiрнiстю визначення потреби в бюджетних коштах пщ час складання плано-вих бюджетних показникiв та вщповщнютю взятих розпорядниками бюджетних коштв бюджетних зобов'язань вiдповiдним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетноТ програми (у разi застосування програмно-цтьового методу в бюджетному процеа); дотриманням законодав-ства на вах стадiях бюджетного процесу щодо державного i мюцевих бюджетв.
1нститут бюджету та соцiально-економiчних досль джень проводить експертну, консультацмну та шфор-мацiйну роботу за напрямками з аналiзу законодавства та статистично! iнформацiï в сферах податковоТ, бюджетноТ та соцiальноï пол^ики; експертноТ оцiнки бюджетних ршень та постiйний монiторинг бюджету; роз-робка методологiï, механiзмiв управлiння фшансами, законопроектiв та нормативно-правових актiв; адаптацп та втiлення зарубiжного досвiду стратепчного плану-вання та макроекономiчного прогнозування в рамках системи середньострокового бюджетування в УкраТы; розробка макроеконометричноТ моделi для середньострокового прогнозування основних макроекономiчних показникiв та параметрiв бюджету.
Кадрове забезпечення бюджетноТ безпеки передбачае формування оргаызацмно-управлшських структур та вщповщного кадрового потен^алу, яга за-безпечують у процес виконання своТ'х функцiй своечас-ний монiторинг наявност внутрiшнiх i зовнiшнiх загроз, здатнють бюджетноТ системи забезпечити платоспро-можнють й фiнансову стiйкiсть держави. Ключовими iнституцiями кадрового забезпечення е: Мшютерство фiнансiв УкраТни, Рада нацiональноï безпеки та оборони УкраТни, Рахункова палата УкраТни, Державна каз-начейська служба УкраТни, Державна фюкальна служба УкраТни, Державна фшансова шспек^я УкраТни i н
Крiм зазначених вище шститупв, на систему бюджетних вщносин можуть чинити функцюнальний або дис-функцiональний вплив неконтрольованi чинники дина-мiчного зовнiшнього середовища, зокрема, коруп^я, тiньова економiка та н
Висновки. Пiдсумовуючи проведене дослiдження зазначимо, що безпец та бюджетнiй ^CT^i властива iнституцiональна природа, яка проявляеться у сутност безпеки та сукупност правил поведiнки й бюджетного устрою як шституцюнально! структури. Це робить доць льним застосування iнституцiональних пiдходiв у методологи Тх дослщження. Застосування iнституцiональних засад у дослщжены безпеки та бюджетноТ системи дае змогу уникнути надмiрноï формалiзацiï та акцентувати увагу на поведшкових аспектах учаснигав бюджетного процесу. Також застосування шституцюнальних пщхо-дiв у дослщженнях бюджетних вiдносин дае можливiсть виявити шституцюнальы розриви у формальних i не-формальних бюджетних правил та своечасно лквщува-ти Тх негативн наслiдки.
Отже, проблема iнституцiйно-органiзацiйного забезпечення бюджетного контролю на вах ст^ях бюджетних вщносин, на нашу думку, полягае в площин нала-годження парламентського й урядового контролю з уз-годженням дм з мюцевими органами державно!' влади i спе^альними органами державного фшансового контролю. Принциповим завданням, яке потребуе розв'я-зання залишаеться розмежування контрольних повно-важень законодавчо!' та виконавчоТ влади вщповщно до !'х функцш в управлшш державою.
Бюджетнм безпец УкраТни суттево перешкоджають наявн iнституцiйнi деформацп, якi зумовленi невщповщ-
нютю (частковою а iнодi майже повною) iнститутiв реаль зацп бюджетного процесу ïxнiй функцiонaльнiй природа що деструктивно впливае на Ыституцмне середовище кражи в цiлому та бюджетного процесу, зокрема, невщ-повщною якiстю та неузгодженiстю iнституцiй, що регла-ментують бюджетний процес. Деформацп окремого секторального сегменту жституцмно! структури можуть пе-ренестися i на ^i ïï сегменти. 1нституцмш деформaцiï у сферi бюджетних вщносин мають деструктивний характер, що зменшуе дiевiсть впливу окремих Ыституцм, що безпосередньо негативно позначаеться на реaлiзaцiï бюджетного процесу, погiршуе найважливш бюджетнi показники (зокрема, доходи й видатки державного бюджету) i зрештою знижуе рiвень бюджетноï безпеки.
Звiдси виникае необхщнють розв'язання кiлькоx проблем в жституцмно-правовому та жституцмно-оргaнiзaцiйному забезпеченн бюджетного процесу в Укрaïнi. Так, особливо слщ звернути увагу на проблему контролю на вах стaдiяx бюджетного процесу. У контекст жституцмно-оргашзацмного забезпечення розв'язання проблеми бюджетного контролю на вах стадь ях бюджетного процесу, на нашу думку, лежить в пло-щин налагодження парламентського й урядового контролю з узгодженням дш з мюцевими органами держав-ноï влади i спе^альними органами державного фжан-сового контролю. Тому завданням, яке потребуе прин-ципового вирiшення, е розмежування контрольних пов-новажень законодавчо! та виконaвчоï влади вiдповiдно до ïxrnx функцiй в упрaвлiннi державою.
Потребуе розв'язання проблема недостатнього рiв-ня вщповщальност розпорядникiв бюджетних коштв, адже часто бюджетнi видатки спрямовуються не на досягнення результатв, а на виконання певних функ-цй На бюджетний процес негативно впливають й ж-ституцiйнi деформаци в економiцi Укражи, у числi най-суттевiшиx з яких е коруп^я та тiньовий сектор економь ки. У сферi бюджетних вiдносин масштаб корупцмних дiй окремих чиновникiв та ïxrnx груп е доволi значним.
Дискуая. Ентропiйнiсть системи iнституцiйного за-безпечення бюджетного процесу полягае в ïï невпоряд-кованост i проявляеться через прагнення структурних та iнфрaструктурниx iнституцiй до мaксимiзaцiï корисностi й мiнiмiзaцiï втрат при реaлiзaцiï бюджетного процесу. Ва-жливою проблемою, яка гальмуе процес жституцюналь зaцiï бюджетних вiдносин у нaпрямi забезпечення бю-джетноï безпеки, слщ вважати вплив Ыституту лобiзму i
полiтичноí боротьби в Укражк Лобiзм е практикою тиску з боку самооргашзованих iHTepeciB певних впливових груп на формування та прийняття бюджету з метою отриман-ня певних переваг, птьг, привтеТв для цих груп.
Список використаних джерел
1. Commons J. R. Institutional Economics [electronic resource] / J. R. Commons // American Economic Review. - V. 21. - 1931. - P. 648657. - Access: http://socserv2.socsci.mcmaster.ca/econ/ugcm/3ll3/commons/ institutional.txt
2. Government finance statistics. Summary tables - 2004-2014 // Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities. -2013. - 31 р. - Access: https://www.imf.org/external/np/sta/gfsm/pdf/ text14.pdf
3. Caulkins J. Optimizing Investments in Security Countermeasures: A Practical Tool for Fixed Budgets /Jonathan Caulkins; Eric D. Hough; Nancy R. Mead; Hassan Osman // IEEE Security & Privacy. - 2007. - Volume: 5, Issue: 5. - P. 57 - 60. DOI: 10.1109/MSP.2007.117
4. Варналш З. С. Еконс^чна безпека УкраТни: проблеми та прюритети змщнення / З. С. Варналй Д. Д. Буркальцева, О. С. Саенко. - К.: Знання УкраТни, 2011. - 299 с. - С. 42.
5. Чугунов I. Я. Теоретичш основи системи бюджетного регулюван-ня / I. Я. Чугунов. - К.: НДФ1, 2005. - 259 с.
6. Тарушкин А. Б. Институциональная экономика: [учеб. пособие] / А. Б. Тарушкин. - СПб.: Питер, 2004. - 368 с. - С. 8.
7. Норт Д. 1нституци, шституцшна змЫа та функцюнування економки / Д. Норт; [пер. з англ. I. Дзюб]. - К.: Основи, 2000. - 198 с.
8. Ходжсон Дж. Экономическая теория и институты: манифест современной институциональной экономической теории / Дж. Ходжсон; [пер. с англ. М. Л. Каждана]. - М.: Акад. нар. хоз-ва при правит. РФ, 2003. - 464 с. - С.11.
9. Флигстин Н. Поля, власть и социальные навыки: критический анализ новых институциональных течений / Н. Флигстин // Экономическая социология. - 2001.- № 4. - Том 2. - С. 30-31.
10. Чугунов 1.Я. Бюджетна система в шституцшному середовищi сусптьства / 1.Я. Чугунов, Л.В. Лисяк // Фшанси УкраТни. - 2009. -№ 11(168), С.3-11.
11. Буркальцева Д.Д. 1нституцюнальне забезпечення економiчноТ безпеки УкраТни: монографiя / Д.Д. Буркальцева. - К. : Знання УкраТни, 2012. - 347 с. - С. 37.
12. Про перелк, юльюсний склад i предмети вщання компечв ВерховноТ Ради УкраТни восьмого скликання [Електронний ресурс] // Комггет ВерховноТ Ради УкраТни з питань бюджету: [сайт]. - Режим доступу: http://budget.rada.gov.ua/kombjudjet/control /uk/publish/article? art_id=44997&cat_id=44826.
13. Про Стратегю розвитку системи управлЫня державними фЫансами: [Затвердженого розпорядження КабЫету Мiнiстрiв УкраТни вщ 01.08.2013 р. № 774-р] [Електронний ресурс] // Верховна Рада УкраТни: [сайт]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.
14. Оргашзацшна структура МЫстерства фннанЫв УкраТни [Електронний ресурс] // Мастерство фннанЫв УкраТни: [сайт]. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/uploads/0/1283-minfin_structure.pdf
15. Бюджетний процес в УкраТш: стан та проблеми Шституцшного забезпечення: [монографiя] / З. С. Варналй Т. В. Бугай, С. В. Онищен-ко. - Полтава: ПолтНТУ, 2014. - 271 с.
Надшшла до редколегп 05.04.16
С. Онищенко, канд. экон. наук, доц.
Полтавский национальный технический университет им. Ю. Кондратюка, Полтава, Украина
ИНСТИТУЦИОНАЛЬНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ БЮДЖЕТНОЙ БЕЗОПАСНОСТИ УКРАИНЫ
В статье рассмотрено институциональную среду с позиций различных концептуальных подходов. Акцентировано внимание на проблемах институционального обеспечения бюджетной безопасности в Украине. Исследованы институционализация бюджетных отношений и особенности формирования системы институционального обеспечения. Предложен авторский подход к сущности институционального обеспечения бюджетной безопасности государства. Дана характеристика институционально-правовом, институционально-организационном и кадровом обеспечении бюджетной безопасности. Сделан вывод, что процесс институционального развития бюджетной безопасности характеризуется недопустимым уровнем институциональных деформаций.
Ключевые слова: институциональное обеспечение, бюджетная безопасность, бюджетная политика, бюджетный процесс, институциональные деформации.
S. Onishchenko, PhD in Economics, Associate Professor
Poltava National Technical University named after Yurii Kondratiuk, Poltava, Ukraine
INSTITUTIONAL SUPPORT OF SECURITY BUDGET OF UKRAINE
The institutional framework from positions of different conceptual approaches was examined in the article. The attention was paid the problems of institutional support budget security in Ukraine. The institutionalization of budgetary relations and especially the formation system of institutional support was investigated. The author's approach to the nature of institutional support budget security was suggested. Institutional and legal, institutional and organizational, and staffing budget security were characterized. It is concluded that the process of institutional development budget security characterized by unacceptable levels of institutional strain.
Keywords: institutional support, fiscal security, fiscal policy, budgeting, institutional deformation.
