CC BY
20
12. Зайняте населення за видами eK0H0Mi4H0i дь яльносп у 2000-2012 рр. (КВЕД-2005) Статистична ш-формащя/ Державна служба статистики. [Електрон-ний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat. gov.ua/.
13. Зайняте населення за видами економiчноí дь яльностi у 2012-2016 рр. (КВЕД-2010). Статистична ш-формацiя [Електронний ресурс] / Державна служба статистики. — Режим доступу: http://www. ukrstat. gov.ua/.
14. Прушювська Е. В. Неошдус^атзащя як про-цес оновлення вторинного сектору економiки в перюд економiчноí нестабiльностi / Е.В. Прушювська // Те-оретичнi та прикладш питання економiки. — 2013. — Вип. 28. — Т 1. — С. 191-197.
15. Економiчний енциклопедичний словник. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://subject.com.ua/economic/slovnik/1533.html.
16. Наявшсть i стан основних засобiв за видами економiчноl дiяльностi (КВЕД-2010) за 2016 рж. Статистична шформащя [Електронний ресурс] / Державна служба статистики Украши — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
17. Промисловють Украши у 2007—2010 роках. Статистичний збiрник / Державна служба статистики Украши. — Кшв, 2011. — 307 с.
18. Промисловють Украши у 2011—2015 роках. Статистичний збiрник / Державна служба статистики Украши. — Ктв, 2016. — 382 с.
19. Позищя Украши в рейтингу краш свггу за ш-дексом глобально! конкурентоспроможностi 2016-
2017. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://edclub.com.ua/analityka/pozyciya-ukrayiny-v-reytyngu-krayin-svitu-za-indeksom-globalnoyi-konkurentospromozhnosti-1.
20. Доповщь ПРООН: Укра!на зайняла 84-е мюце серед 188 кра!н свiту [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.un.org.ua/ua/informatsiinyi-tsentr/ news/4089-dopovid-proon-ukraina-zainiala-84-e-mistse-sered-188-krain-svitu.
21. Якубовський М. М., Солдак М. О. Вибiр стру-ктурних акцентiв активiзацil розвитку промисловостi Украши // Економiка промисловосп. — 2017. — № 2(78). — С. 5-21.
22. Пирог О.В. Адаптащя структури нацюнально1 економiки Укра1ни до вимог постiндустрiального сус-пшьства / О.В. Пирог // Вюник Нацiонального ушве-рситету "Льв1вська полггехшка". — 2011. — № 698. — С. 93—103.
23. Смаглюк А.А. Галузева та технологiчна структури економiки Укра1ни [Електронний ресурс] / А.А. Смаглюк // Теорiя та практика державного управ-лiння. — Вип. 2 (49).. — Режим доступу: http: //www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/tpdu/2015-2/doc/2/ 08.pdf.
24. Продуктивтсть пращ та продуктивтсть кат-талу. 1нформацшно-аналггичш матерiали / Мшстерс-тво економiчного розвитку i торпвт Укра1ни [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.me. gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=9d84e0b9-b9 01-475e-9b94-7e590ffa71ed&tag=Informatsiino-analiti chniMateriali4.
М. Г. Ылопольський
вще-президент АЕН Украши,
Д. В. Чигарьов
астрант
Приазовський державний техтчний утверситет, м. Мархуполь
НАПРЯМИ УПРАВЛ1ННЯ ЕФЕКТИВН1СТЮ ПРИ ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 СТРАТЕГ1ЧНОГО РОЗВИТКУ ШДПРИеМСТВА
Постановка проблеми. Стратегiчний розвиток економiчноí дiяльностi промислового пiдприeмства у теперштх умовах господарювання мае спиратися на скоротечну змшшсть таких зовнiшнiх чинниюв, як попит, доступнiсть ринюв збуту, конкуренщя, поль тична й економiчна стабiльнiсть у галузi, кра'1т, свт. Вiдстеження змiн у зовнiшньому середовищi та 1х впливу на стратепю розвитку пiдприeмства стають од-шею з умов успiшностi впровадження заходiв, пов'яза-них iз пiдвищенням ефективносп господарсько'1 дiяль-ностi у стратепчному напрямi.
Аналiз останн1х дослiджень i публiкацiй. Питанням щодо забезпечення ефективносп дiяльностi пщприем-ства, досягнення ефекпв у процесi господарювання було присвячено чимало наукових доповiдей, статей, монографш як вiтчизняних, так i заруб!жних вчених-економiстiв, пракгик1в. Теоретичну суттсть ефектив-ностi пiдприeмства з рiзних позицiй розкрито у про-
аналiзованих роботах Н.В. Фарафоново'1 [1], В.А. Ха-рченко [2]. Iншi науковщ — 1.Г. Андреева [3], К.В. Павлов [3], Т. С. Ташчева [4] — тдкреслюють зв'язок ефективносп як iз забезпеченням стiйкостi тдприем-ства, так iз пiдтримкою його конкурентоспроможно-стi. Однак проблема досягнення ефективносп е актуальною для проведення дослщжень i в сучасних умовах функцюнування i розвитку промислових пщпри-емств, оскльки новi реалп господарювання вимага-ють застосування нових mдходiв до вирiшення еконо-мiчних проблем, а саме: забезпечення стратепчного розвитку пiдприeмства на засадах ефективносп, результативности рентабельностi дiяльностi.
Метою статтi е розробка науково-методичних mдходiв щодо удосконалення управлiння ефективт-стю при забезпеченнi стратегiчного розвитку пщпри-емства.
Виклад основного матерiалу. За результатами ана-лiзу науково! лiтератури з питань управлшня дiяльш-стю пщприемства, забезпечення його стiйкого розвит-ку [5, 6], формування систем управлшня [7, 8] та прийняття управлшських рiшень [9], розв'язання проблеми удосконалення управлiння ефективнiстю у процесi забезпечення стратепчного розвитку потребуе використання системного пщходу до усього процесу управлшня ефектившстю протягом усього життевого циклу продукцп, що виробляеться. Система управ-лiння ефективнiстю суб'ектiв господарювання мае дозволяти обирати оптимальш напрями управлшня
ефектившстю дiяльностi як за перюдами (коротко-строковий, середньостроковий, довгостроковий), так i за сукупнiстю поставлених завдань розвитку для до-сягнення мети.
Отже, управлшня ефектившстю можна предста-вити як систему управлiння, в яюй пiдсистемами уп-равлiння виступають напрями управлiння. У свою чергу напрями управлiння також слiд тддати дифе-ренщаци для обрання бшьш прийнятних заходiв уп-равлiння стратепчним розвитком пiдприемства.
У целому систему управлшня ефектившстю щд-приемства при забезпеченш стратегiчного розвитку подано на рисунку.
Система управлшня ефектившстю
г
Пiдсистеми управлшня ефектившстю
Рисунок. Система управлшня ефектившстю при забезпеченш стратег1чного розвитку промислового тдприемства (розроблено авторами)
Як видно з рисунку, пщсистеми управлшня ефектившстю промислового пщприемства — це три напрями управлшня ефектившстю, яю в^^зняються за рiвнем розвитку безпосередньо суб'екта господарювання, за стащями економiчного розвитку пщприемства або за стадiями життедаяльносп пщприемства та за станом зовншнього середовища — це стан свгтово! економiки, який формуе макроекономiчний стан у державi i чинить вплив на господарчу дiяльнiсть щд-приемства.
При розкриттi сутностi напрямiв управлiння ефективнiстю промислового пiдприемства у процес стратегiчного розвитку слiд визначитися iз послщовш-стю !х виконання. Для цього авторами роботи пропо-нуеться розглянути змют усiх напрямiв управлiння ефективнiстю на кожному iз загальних етапiв управ-лiння ефектившстю.
Етапи управлшня ефектившстю промислового пщприемства зведено до чотирьох послщовних дш, яю передбачають:
1) формування шформацшно! бази щодо ефек-тивностi дiяльностi за базовими завданнями управлшня;
2) визначення критерпв оптимального рiвня ефективностi у певних умовах розвитку;
3) розробка заходiв щодо досягнення оптимального рiвня ефективностi;
4) контроль за реалiзацiею управлiнських ршень у процесi забезпечення стратегiчного розвитку пщприемства.
Змют наведених етатв управлiння залежить вза-галi вщ iснуючого фiнансово-господарського становища на пщприемстта, вiд спрямованостi поточних i довгострокових завдань, яю потрiбно реалiзувати на пiдприемствi у процесi здшснення управлiнських дiй. Таким чином, змют запропонованих авторами напря-мiв управлшня ефектившстю у розрiзi етапiв управлшня ефектившстю поеднано у табл. 1.
Як видно з шформаци, наведено! у табл. 1, на першому етат управлiння ефективнiстю пщприемства вщбуваеться формування шформацшно! бази щодо:
- перспектив розвитку, яю зводяться до впрова-дження iнновацiй за умов низького рiвня розвитку (для пщвищення рiвня розвитку) та за умов високого рiвня розвитку (для змщнення ринкових позицiй );
- змщнення досягнутих позицш у здшсненш опе-рацшно! дiяльностi (за середшм та високим рiвнем розвитку у частиш стабтзацп масштабiв дiяльностi).
Другий етап управлшня ефектившстю передбачае обрання критерпв, яю б максимально вщображали становище пiдприемства за рiвнями розвитку. Отже,
для високого р1вня розвитку обрано такий критерш, що характеризуе платоспроможшсть пiдприeмства; для середнього рiвня розвитку — рентабельшсть щд-приемства; для низького рiвня розвитку — кредито-спроможнiсть пiдприeмства. Цi критерп пов'язаш iз
Серед напрямiв управлiння ефектившстю, здат-них забезпечити кожен iз рiвнiв розвитку, видшено таю:
— для високого рiвня розвитку: оцшювання юну-ючих загроз через складшсть умов функцiонування i через висок! темпи змiни у зовнiшньому середовищ^
— для середнього рiвня розвитку: збереження до-сягнутих позицiй щодо рiвня ефективностi дiяльностi та формування потенцшних можливостей розвитку у майбутньому;
— для низького рiвня розвитку: оцшювання по-точних i стратегiчних планових завдань у напрямi на-рощування обсягiв виробництва i реалiзацi! продукцп.
На останньому етат управлiння ефектившстю суб'екив господарювання здiйснюеться контроль за вказаними заходами управлiння, при цьому для високого рiвня розвитку акцент робиться на ймовiрних ри-зиках i !х недопущеннi; для середнього рiвня розвитку — на результативност виконання запланованих ршень; для низького рiвня розвитку — на корегуванш вiдповiдно до ситуацп планових заходiв iз метою пщвищення !х дiевостi.
У цшому слiд зазначити, що сутнiсть етатв уп-равлiння ефективнiстю залежно вщ рiвнiв розвитку вь дрiзняеться i в узагальненому виглядi процес управ-лiння ефективнiстю пiдприемства зводиться до такого:
— за високим рiвнем розвитку: пiдвищення ре-зультативностi виробничо! дiяльностi пiдприемства на основi застосування нововведень для забезпечення щ-лей i завдань стратегiчного розвитку;
iнформацiйною базою щодо ефективностi дiяльностi та формують комплекс заходiв щодо досягнення оптимального стану ефективносп за видшеними рiвнями розвитку.
Таблиця 1
- за середшм рiвнем розвитку: пщвищення стш-костi господарсько! дiяльностi, забезпечення стабшь-ностi збутово! дiяльностi на основi застосування кон-трольних заходiв за станом як поставок продукцИ, так i ïx оплатою з метою пщтримки досягнутого i прий-нятного рiвня рентабельностi;
- за низьким рiвнем розвитку: досягнення резуль-тативностi операцiйноï дiяльностi на основi впрова-дження сучасних технолопчних рiшень у виробничий процес та налагодження збутово! полiтики для забезпечення функцюнування пiдприeмства у поточному перiодi та прискореного економiчного зростання фь нансово-господарсько! дiяльностi пiдприeмства у стратепчнш перспективi.
Запропонованi авторами роботи етапи управлшня ефектившстю промислового пщприемства за наступ-ним напрямом управлшня ефектившстю — в залежно-ст вщ стад!! економiчного розвитку — представлено у табл. 2.
Як видно з табл. 2, на стадп економiчного розвитку пщприемства «становлення» напрями управлшня ефектившстю зводяться до швестування у ви-робничий процес, яке дозволить розпочати випуск продукцИ та ïï реалiзацiю. Осюльки процес швесту-вання пов'язаний 1з значними витратами, то за критерш оптимального стану ефективноси пропонуеться обрати обсяг позитивного чистого грошового потоку, який слщ постшно коригувати у процес реалiзацiï управлiнськиx рiшень.
Сутшсть напрямпв управлiння ефективнiстю за етапами управлшня
Найменування етапiв управлшня Р1вш розвитку пщприемства
високий рiвень розвитку середнiй рiвень розвитку низький рiвень розвитку
1. Формування ш-формацiйноï бази щодо ефективносп д1яльносп за базо-вими завданнями управлшня - забезпечення стабшь-них обсяпв виробництва i реалiзацiï продукцп; - впровадження шнова-ц1йних розробок у ви-робництво i процес управлшня - оптимiзацiя реалiзацiйноï пол1тики (видшення на-д1йних партнерiв); - синхрошзащя грошових, товарних i матерiальниx потоюв - технолопчне оновлення виробництва за рахунок ш-вестицiй, державно'1 щд-тримки; - розширення ринюв реаль зацп продукцп
2. Визначення критериев оптимального р1вня ефективностi у певних умовах роз-витку - своeчаснiсть здшс-нення платежшв, низь-кий рiвень заборговано-си - дотримання встановле-ного р1вня рентабельностi д1яльност1 - наявнiсть стабильно! кре-дито-спроможност1 для реа-лiзацiï заxодiв щодо оновлення виробничих фонд1в
3. Розробка заxодiв щодо досягнення оптимального р1вня ефективностi - оцiнка ризиюв д1яль-носи; - пiдвищення конкурен-тоспроможност1; - оцшка зовн1шн1х за-гроз - оцшка потенщалу щд-приемства; - аналiз ст1йкост1 становища - оцшка поточних планiв та 1х реалiзацiя; - аналiз стратепчних альтернатив та 1х реалiзацiя
4. Контроль за реа-лiзацieю управлшсь-ких ршень у про-цесi забезпечення стратепчного розвитку пщприемства - своечасне реагування на вщхилення в1д орieн-тир1в розвитку - спостереження за вико-нанням управлiнськиx рь шень - постiйне коригування (за необхщшстю) планових за-ход1в для досягнення необ-х1дного р1вня розвитку д1я-льност1
Таблиця 2
Суттсть напрям1в управлшня ефектившстю за стадшми економ1чного розвитку
Найменування етатв управлiння Стадп економiчного розвитку
стадiя становлення стадiя розвитку стадiя стабiлiзацiï стадiя диверсифжа- цп
1. Формування ш-формацiйноï бази щодо стану ефективносп за базо-вими завданнями управлшня - залучення швести-цшних ресурсiв; - налагодження виробництва продукцп; - створення власно'1 ктентсько! бази - пщвищення темпiв виробництва продукцп; - створення на-дшно'1 збутово'1 мережi - укладання догово-р1в 1з контрагентами на довгостроковий перюд; - максимальне ви-користання вироб-ничих потужностей - освоення вироб-ництва нових вид1в продукцп; - пошук нових ка- налiв збуту продукцп
2. Визначення критерпв оптимального р1вня ефективносп у певних умовах розвитку - позитивне значення чистого грошового потоку - зростання при-бутк^в в1д здшс-нення господар-сько'1 д1яльност1 - отримання прий-нятного р1вня рента-бельностi д1яльносП - зростання вируч-ки в1д реалiзацiï продукцп
3. Розробка заходiв щодо досягнення оптимального р1в-ня ефективносп - аналiз фшансово! стшкосп; - аналiз вхщних i ви-хщних грошових по-тоюв; - аналiз товарних по-тоюв; - аналiз матерiальних потоков - оцiнка цшово! пол1тики на товарному ринку; - оцшка ефек-тивност1 збуту продукцп - оцiнка зменшення пост1йних i змшних витрат за рахунок як введення режиму економп, так i зростання обсяпв виробництва - аналiз конкурен-тоспроможност1 нових вид1в продукцп; - аналiз темпiв росту виручки в1д реалiзацiï продукцп у динамщ
4. Контроль за реа-лiзацiею управлшських ршень у процесi забезпечення стратепчного розвитку тдприемства - узгодження обсяпв iнвестицiйних вкла-день i результативно-сп д1яльносп - постшний мо-н1торинг заходiв 1з розширення о6сяг1в виробни-цтва i збуту про-дукцп - урахування дп факторiв, що приз-водять до пору-шення ст1йкост1 д1я-льност1 - коригування виробництва i збуту продукцп
На стадИ «розвитку» головним е отримання при-бутюв вiд операцшно'1 дiяльностi, що визначено за критерш оптимального стану ефективностi на цш стадп економiчного розвитку. Зростання обсягiв вироб-ництва продукцп вимагае розширення збутово'1 мереж!, отже одним iз заходiв управлiння ефектившстю визначено оцшку ефективностi реалiзацií продукцп.
Стабiлiзацiя дiяльностi передбачае збереження досягнутих результата у перспектив^ тому критерiем оптимального стану ефективностi визначено рiвень рентабельностi. Управлiння ефективнiстю на данш стадп економiчного розвитку вимагае постшного мо-нiторингу впливу негативних факторiв, що порушують стiйкiсть фiнансово-господарськоï дiяльностi.
Диверсифiкацiя дiяльностi пов'язуеться в основному iз виробництвом нових видiв продукцп, отже на данiй стадп серед напрямiв щодо досягнення оптимального стану ефективносп видшено оцшку конкурен-тоспроможностi продукцп та темтв зростання ви-ручки вiд реалiзацiï продукцп.
Отже, етапи управлiння ефектившстю промисло-вого пiдприемства за кожною стадiею економiчного розвитку в узагальненому виглядi мають так! особли-восп застосування:
1) етап формування шформацшно'1 бази щодо стану ефективностi за базовими завданнями управлшня: формування попиту на продукщю на ринку (стащя становлення), повне освоення виробничих по-тужностей (стадiя розвитку), стшкий розвиток фшан-сово-господарсько'1 д1яльносп пщприемства з ураху-ванням стратегiчних перспектив (стащя стабiлiзацiï),
освоення випуску i реалiзацiï нового виду продукцп (стащя диверсифiкацiï);
2) етап визначення критерпв оптимального стану ефективностi у певних умовах розвитку: на стадп становлення — рух грошових кошпв, на стадiï розвитку — позитивна динамка прибутюв вщ здiйснення госпо-дарсько'1 д1яльносп; на стадп стабМзацп — стшкий р1-вень рентабельносп д1яльносп, на стадп диверсифжа-цп — динамiчне зростання виручки вщ реалiзацiï нового виду продукцп;
3) етап розробки заходiв щодо досягнення оптимального р1вня ефективносп: за стадiями становлення, розвитку, стабМзацп i диверсифiкацiï полягае, вщповщно, у такому: аналiз ефективностi генерування потоков, оцiнка ефективностi збутово'1 политики, оцш-ка формування витрат пщприемства, аналiз результа-тивносп випуску i реалiзацiï нових вид1в продукцп;
4) етап контролю за реалiзацiею управлшських рь шень у процесi забезпечення стратепчного розвитку пщприемства: контроль за: ефектившстю вкладень (стащя становлення), обсягом виробництва i реалiза-цiею продукцп (стдщя розвитку), стшюстю д1яльносп (стадiя стабiлiзацiï), виробничими i реалiзацiйними завданнями (стадiя диверсифiкацiï).
Сутшсть напрямiв управлшня ефектившстю суб'екпв господарювання, що складають загальну систему управлiння ефектившстю, залежно вщ стану зовншнього середовища наведено у табл. 3 (авторська розробка).
Як видно з табл. 3, зростання економiки передбачае активiзацiю розвитку, що е базовим завданням уп-
равлшня ефектившстю. Оскшьки у цей перюд спро-можн1сть для тдприемств залучати кошти на впрова-дження iнновацiйниx проектiв, реалiзацiю бiзнес-пла-шв розвитку господарсько'1 д1яльност1 е найбшьш реальною, критерiями оптимального стану ефективноси
У кризов1й ситуацп стан ефективноси пщприем-ства р1зко попршуеться, тому управлiнськi заходи зво-дяться до аналiзу причин збитюв, наслщюв банкрут-ства, оц1нки нових напрямiв д1яльност1. У цей перiод важливо координувати як рiвень заборгованостi по-купц1в продукцИ, так i рiвень зобов'язань перед поста-чальниками сировини, отже критерieм стану ефективноси виступае рiвень заборгованостi. Управлiнськi рь шення повинн1 сприяти i забезпечувати узгодження о6сяг1в виробництва i збуту продукцИ, а потоки кошт1в вщповщно мати синхронний характер, що забезпечить ритм1чшсть виробничого процесу.
У перюд виходу з кризового стану для забезпечення ефективноси необхщно досягти прибутковоси д1яльност1. Для цього напрями управлшня ефектившстю зводяться до оновлення виробництва з метою досягнення i пщвищення конкурентоспроможносп пщприемства. Також слщ постшно проводити мониторинг економжо-фшансовох ситуацп на свгтових ринках, ситуацп у державi i галузi.
У целому слщ зазначити особливосп кожного 1з етатв управлiння ефективнiстю промислового щд-приемства в залежносп в1д стану зовншнього середо-вища. Осо6ливост1 етапiв подано нижче:
— на етат формування шформацшно1 бази щодо стану ефективноси за базовими завданнями управлшня: в умовах зростання економiки постае завдання динамiчного розвитку за видами i сферами д1яльносп, в умовах кризи — уповшьнення розвитку п1д тиском зовн1шн1х вимог, в умовах посткризового перюду — поступове вщновлення завдань розвитку пщприем-ства;
визначено рiвень платоспроможностi та фiнансовоï стшкоси. У перiод зростання економiки збшьшуеться кшьюсть укладених угод, яю реалiзуються, тому важливо контролювати виконання досягнутих домовлено-стей.
Таблиця 3
— на етат визначення критерпв оптимального р1вня ефективностi у певних умовах розвитку: для умов економiки, що зростае, критерieм е сталий роз-виток фiнансово-господарськоï д1яльност1, для кризо-вих умов — мшмальний рiвень зобов'язань, для посткризового перюду функцюнування — вщновлення прибуткового стану суб'екта господарювання;
— на етат розробки заxодiв щодо досягнення оптимального р1вня ефективноси: дослщження здатностi розвивати фiнансово-господарську д1яльн1сть (при зростанш економiки), оцшка загроз i можливостей (при кризових умовах функцюнування), аналiз здатно-ст1 до вщновлення д1яльносп (посткризовий перiод);
— на етат контролю за реалiзацieю управлшських рiшень у процес забезпечення стратепчного розвитку пщприемства: контролюеться стан пщписаних угод, виробничий процес, стан зовншнього оточення вщ-пов1дно в умовах зростання економiки, економiчноï кризи та тслякризового перiоду.
Висновки. Удосконалення управлшня ефектившстю при забезпеченш стратепчного розвитку вимагае нових пщход1в до прийняття управлшських ршень. Запропонована у робота система управлшня ефектившстю враховуе рiвень розвитку пщприемства, стадда економiчного розвитку пiдприeмства та стан зовншнього середовища, що дозволяе бшьш обГрунтовано п1д1йти до вибору напряму управлшня та досягти на-мiчениx результатiв за строками, яюстю, витрачанням зусиль.
Поеднання системного пщходу до управлiння ефективнiстю в цшому та ситуацiйного п1дходу у про-
Сутн1сть напрямпв управлiння ефективнiстю залежно в1д стану зовнiшнього середовища
Найменування етапiв управлiння Стан зовншнього середовища
перюд зростання свгтово'1 економiки перiод свгтово'1 економiчноï кризи посткризовий перюд у свгтовш економщ
1. Формування шфор-мацiйноï бази щодо стану ефективноси за базовими завданнями управлшня - активiзацiя i стимулю-вання розвитку д1яльноси: впровадження швестицш-них проектiв, впровадження нововведень - пщтримка ефективно-ст1 на досягнутому р1вш в1дпов1дно до умов функцюнування - забезпечення i стиму-лювання розвитку д1я-льност1: стабiлiзацiя об-сяг1в виробництва i реа-лiзацiï продукцп
2. Визначення критерпв оптимального р1вня ефективноси у певних умовах розвитку - стшка платоспроможнiсть; - утримання стану фшансо-во1 стабшьноси - прийнятний рiвень де-бгторсько'1 i кредиторсь-ко1 заборгованосп - досягнення прибутко-вост1 д1яльност1
3. Розробка заxодiв щодо досягнення оптимального р1вня ефективноси - оцшка потенцiалу п1дпри-емства; - аналiз зм1н у зовн1шньому середовищi - аналiз збитюв, спричи-нених фшансово-еконо-м1чною кризою; - оцшка нових можливостей ведення 61зжсу - впровадження новгт-н1х зберiгаючиx техно-лог1й; - оновлення виробництва; - досягнення конкурен-тоспроможносп
4. Контроль за реалiза-цieю управлiнськиx рь шень у процес забезпечення стратегiчного розвитку пщприемства - виконання досягнутих угод з контрагентами у пов-ному о6сяз1 - узгодження обсяпв виробництва i реалiзацiï продукцп - реагування на змши як на св1тових ринках, так i всередиш галузi
цес обрання напряму управлшня за певними озна-ками допоможе пщвищити ефекгивнiсть дiяльностi промислового пщприемства у процесi розвитку фшан-сово-господарсько! дiяльностi у целому.
У подальших дослiдженнях необхiдно визначити ризиковi ситуацп, пов'язанi з реалiзацieю кожного напряму управлшня ефектившстю промислового пщприемства, як суттево впливають на прийняття управ-лiнських ршень при забезпеченнi стратегiчного розвитку.
Список використаних джерел
1. Фарафонова Н.В. Сутшсть i складовi економь чно! ефекгивностi господарсько'1 дiяльностi пщпри-емств АПК / Н.В. Фарафонова // Актуальш проблеми економiки. — 2011. —№10. — С. 176-185.
2. Харченко В.А. Економiчна сутшсть ефекту i ефективностi виробництва / В.А. Харченко // Теоре-тичш i практичнi аспекти економiки та штелектуаль-но! власностi: зб. наук. праць. - Марiуполь: Вега-Принт, 2009. — С. 312-315.
3. Андреева И.Г. О связи устойчивости и эффективности развития бизнес-структур / И.Г. Андреева,
К.В. Павлов // Економiчний вюник Донбасу. — 2010.
— №2 (20). — С. 197-210.
4. Таничева Т. С. Эффективность предпринимательской и управленческой деятельности промышленного предприятия и его связь с конкурентоспособностью / Т. С. Таничева // Экономика и экономические науки. — 2010. — №3 (184). — Вып. 24. Экономика. — С. 118-121.
5. Василенко О.В. Менеджмент устойчивого развития предприятия [моногр.] / О.В. Василенко. — Киев: ЦУЛ, 2005. — 648 с.
6. Уолш К. Ключовi фiнансовi показники. Ана-лiз та управлшня розвитком пщприемства / К. Уолш: пер. з англ. Л.Л. Лабезний. — Кшв: Всеувито, Наук. думка, 2001. — 367 с.
7. Харченко В.А. Мехашзм формування системи стратепчного управлшня розвитком промислового пщприемства / В.А. Харченко // Економжа промис-ловосп. — 2014. — №4. — С. 97-104.
8. Гончар Т. Основные направления формирования системы управления рисками на металлургических предприятиях Украины / Т. Гончар // Економют.
— 2010. — №9. — С. 42-45.
9. Котлер Ф. Маркетинг. Менеджмент / Ф. Кот-лер. — СПб.: Питер, 2000. — 752 с.
В. I. Борейко
академк АЕН Украти, д-р екон. наук Мiжнародний економко-гумантарний ^верситет шет академка Степана Дем 'янчука
ПОСТШДУСТР1АЛЬШ ПЕРСПЕКТИВИ ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Постановка проблеми. Економiчно розвинуи кра-1ни свиу, яю в ХХ столгти, завдяки шдус^альному розвитку та продукцп сво'1х промислових пщприемств, зайняли пашвш позицп на м1жнародних торпвельних ринках, сьогодт активно переходять вщ щдуст^ального до постшдустрального суспшьства, в якому на перших позищях у створенш валового внутрiшнього продукту (ВВП) промисловють замiнюe сфера послуг. В кон-текстi зазначеного, перед Укра!ною, яка за двадцять п'ять роюв незалежносп втратила бшьшу частину свого промислового потенщалу, яким вона володша на початку дев'яностих роюв ХХ столитя, сто'1ть дилема, або направити вс зусилля та фiнансовi ресурси на вщ-новлення втрачених промислових потужностей, або зосередити основну увагу на розвитку сфери послуг та шформацшних технологш.
Це обумовлюе необхiднiсть дослщження шдустрь альних (коли Укра!на буде вщновлювати автомобше-, авiа-, суднобудування та iншi машинобудiвнi галузi) та постшдус^альних (коли наша кра'1на активно розви-ватиме iнформацiйнi технологи, можливостi електрон-них засобiв зв'язку та галуз^ яю роблять побут насе-лення бшьш досконалим) перспектив нащонально! еко-номiки.
Аналiз дослщжень та публжацш. Питання дослЬ дження перспектив розвитку нащонально! економiки та ролi в цьому процеа окремих галузей завжди було у сферi уваги вщомих вiтчизняних науковцiв, серед яких слщ видшити роботи: В. Бодрова [1], В. Гейця [2],
A. Гриценка [3], I. Дорошенка [4], В. Кифяка [6], Куд-ряшова [8], О. Кузьмiна [9], Е. Лiбаново! [10], Ю. Макогона [11], В. Мамутова [12], В. Новицького [13], В. Они-щенка [14], В. Оскольського [15; 16], I. Родюново! [17],
B. Ткаченка [20], А. Чухна [21] та ш.
Зазначенi вченi обГрунтували, що Укра!на впро-довж вах роюв незалежностi розвиваеться без визна-чено! стратег!!, що зумовило виникнення численних криз, втрату Укра!ною свого промислового потенщалу та вщсутшсть чгтко окреслених перспектив розвитку нащонально! економiки. Це дало пiдстави В. Они-щенку заявити, що: «Для Укра!ни шлях до спокою i багатства буде нелегким. А тому сьогодш у сташ бь фуркаци нам, як школи, необхiдно обрати вiрний шлях i взяти належний старт, базуючись на реальних оцiнках сво1х можливостей. По сутi, кра1на все почи-нае спочатку» [14, с. 15].
Невиршена частина проблеми. Дефщит фiнансових ресурсiв i вiдсутнiсть чгтко! урядово1 програми створю-ють невизначеш перспективи розвитку економiки Ук-ра!ни в майбутньому. Не сформовано концептуальш засади та не визначено стратепю розвитку нащонально! економiки i в наукових публiкацiях.
Тому, для забезпечення стабильного та динамiч-ного функщонування нащонально! економiки, необхь дно окреслити переваги шдус^ального i постщдустрь ального суспшьства i обГрунтувати концептуальш засади майбутнього розвитку Укра!ни. Зазначене обумовило актуальшсть нашого дослiдження.
