CC BY
29
Д. В. Солоха
д-р екон. наук,
О. В. Белякова
канд. екон. наук Кшвський нацюнальний утверситет культури i мистецтв, м. Кшв
ОСНОВН1 П1ДХОДИ ФОРМУВАННЯ ОРГАН1ЗАЦШНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО МЕХАН1ЗМУ ШНОВАЦШНОГО РОЗВИТКУ
Постановка проблеми. 1нновацшт процеси вда-грають важливу роль в успшному розвитку тдприем-ства, регюну i держави. Вiд рiвня цих процесiв зале-жить економiчний та фiнансовий стан, могутнiсть ре-гiонiв i життевий рiвень населення. У постшнш кон-курентнiй боротьбi за споживача та ринки збуту щд-приемства повиннi постiйно впроваджувати шнова-цiйнi процеси: удосконалювати та розробляти новi ви-роби, прогресивш технологи, система управлiння i ре-алiзацi!, що виводить !х на новий рiвень розвитку, приводить суспшьство до прогресу.
Загальновизнано, що в сучасних умовах господа-рювання шновацп — це необхiдний i об'ективний чин-ник конкурентоспроможного розвитку кожного тдп-риемства, iнтенсивного технiчного та технолопчного оновлення виробництва та модершзацп економiки держави.
Аналiз останн1х дослщжень. Категорiя «шноващя» е предметом дослщження багатьох фахiвцiв в цiй область Прюритет наукового осмислення ролi оргашза-цiйно-економiчного механiзму в ринковш економiцi належить таким вiдомим заруб1жним та вiтчизняним вченим[1—11] та ш. Iхнi працi е науковою базою для проведення теоретичних дослщжень з проблем розвитку органiзацiйно-економiчного мехашзму шнова-цiйного розвитку.
Проте деяю проблеми, що стосуються питань ефективного мехашзму оргашзацп, розробки перспек-тивних напрямiв iнновацiйного розвитку, впрова-дження нових технологiй у виробництво, формування регюнально! шновацшно! системи, залишаються не-достатньо вивченими.
Метою статтi е дослщження формування оргаш-зацiйно-економiчного мехашзму шновацшного розвитку.
Виклад основного мат^алу. Iнновацiя — кшцевий результат дiяльностi, який спрямований на створення i використання нововведень, втшених у виглядi удо-сконалених чи нових товарiв (виробiв чи послуг), тех-нологiй !х виробництва, методiв управлшня на всiх стадiях виробництва i збуту товарiв, що сприяють розвитку i пiдвищенню економiчно! ефективностi дiя-льностi пiдприeмств [5, с. 15].
Ця дiяльнiсть охоплюе:
— випуск i розповсюдження принципово нових видiв технiки i технологи;
— прогресивш мiжгалузевi структурнi зрушення;
— реалiзацiю довгострокових науково-технiчних програм з великими строками окупносп витрат;
— фшансування фундаментальних дослiджень для здiйснення яюсних змiн у станi продуктивних сил;
— розробку i впровадження ново! ресурсозбер^а-ючо! технологи, призначено! для полшшення соцiаль-ного i еколопчного становища.
Iнновацiйна дiяльнiсть пов'язана з трансформа-цieю наукових дослiджень i розробок, винаходiв i вiд-критпв у новий продукт або новий технолопчний про-цес, як1 впроваджуються у виробничий процес, або в новий пщхщ до соцiальних послуг.
1нновацшна дiяльнiсть передбачае створення щ-лого комплексу наукових, технологiчних, оргашзацш-них, фiнансових i комерцiйних заходiв, як1 у сво!й су-купносп ведуть до створення iнновацil <<пщ ключ», тобто повнiстю готово! до реалiзацi! на ринку.
Розумна швестицшна полiтика менеджерiв пiд-приемства дозволить за досить короткий час розро-бити чггку цiнову полiтику i маркетингову стратегiю для подальшого його розвитку.
Для iнвесторiв дуже привабливими е проекти, розрахованi на середньостроковий перiод — 2-3 роки. Довгостроковi ж проекти залучають тшьки тих iнвес-торiв, як1 планують досить довго перебувати в кра!ш протягом бшьше 5-ти рок1в.
Для самого швестора iнвестицiйна дiяльнiсть ви-ступае як альтернатива, яку вш обрав в порiвняннi з вкладенням свого капiталу в банк тд вигiдну для нього процентну ставку. Хоча, безперечно, швестор ризикуе, але е надiя на те, що ризик буде виправда-ним. Тому при складанш iнвестицiйного проекту не-обхiдно звернути увагу на те, що майбутнш iнвестор змiг побачити вигоду для себе, що, на нашу думку, не-можливе без розвитку шновацшного потенщалу.
Iнвестицiйний ктмат мае велике значення для залучення iнвестицiй у галузi народного господарства, але сощально-пол^ична ситуацiя, яка зараз склалася в Укра!нi, значною мiрою негативно впливае на процес швестування.
Соцiально-економiчнi i полiтичнi реформи, не-стабiльнiсть полiтично! ситуацГ!, спад економiки i виробництва, зростання темтв iнфляцi!, невпевненiсть у майбутньому кра!ни — все це стримуе як вiтчизняних, так i шоземних iнвесторiв вiд залучення свого катталу в економiку Укра!ни. Вважаеться доцшьним залучення власних коштiв у галузi народного господарства, де iс-нуе сощально-полггачна нестабiльнiсть. 1нвестори в основному обирають политику очiкування, тому Уряду необхщно сконцентрувати увагу на цьому важливому питаннi.
Для налагодження юнуючо! ситуацГ! необхiдно провести ц1лий ряд реформ i змiн до законодавчо! та правово! бази Укра!ни, але поки неудосконалена нор-мативно-правова база не дозволяе чгтко регламенту-вати права та обов'язки iнвесторiв.
84
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ
Розробка швестицшно! политики пiдприeмства в контекст iнноватики повинна базуватися на вщповщ-нiй юнуючо! ситуаци в кожному репош, в кра!ш, в об-ластi, яка цiкавить iнвесторiв; 11 розвиненостi i перспективности 11 позицiюваннi на ринку.
Основу сталого економiчного зростання може за-безпечити iнновацiйний розвиток Укра'1ни, який сприяе поступовому наближенню рiвня нашо'1 кра'1ни до рiвня економiчно розвинених кра'1н. Таким чином, визначаеться його роль i мiсце в забезпеченш страте-гiчних завдань й штереетв держави.
Для сучасно'1 Укра'1ни питання розвитку шнова-цiйного потенцiапу на макро- i мiкроекономiчному рiвнях стають все бшьш актуальними. Це обумовлено головним чином розумiнням позитивно! ролi шнова-цiй для виходу кра!ни зi складно! економiчно! ситуаци.
ЦЫ iнновацiйного розвитку велико! компанi! i завдання, спрямованi на !х реатзащю, визначаються виходячи з !! пiдходiв до ведення бiзнесу. За кордоном в даний час для бшьшосп великих компанш все час-тше використовуються пiдходи, орieнтованi не на отримання великого обсягу прибутку, а на стабшьне надходження грошових кошпв у касу пiдприeмства, що дае можливють у меншiй мiрi залежати вiд креди-торiв i мати необхщний обсяг фiнансових коштiв для тдвищення конкурентоспроможностi продукци. Та-кий пiдхiд до ведення бiзнесу, характерний для кра!н з розвиненими ринковими вщносинами, коли успiх промислового тдприемства на ринку визначаеться, насамперед, наявшстю покупцiв, готових брати участь у розробщ i виробництвi продукци з тривалим вироб-ничим циклом шляхом фшансування всiх стадiй ви-робничого циклу.
Для таких пщприемств розробка стратеги шнова-цiйного розвитку набувае особливого значення, тому що дозволяе пщприемству бути на ринку бшьш впев-неним i роздобути замовника на бiльш ранньому етапi життевого циклу продукци. Тому в основi визначення цшей iнновацiйного розвитку лежать пщходи до ведення бiзнес-процесiв.
У кра!нах з перехiдною економжою, коли частка державно! власностi ще досить велика, у веденнi бiз-нес-процесiв на пiдприeмствах, що мають для держави стратегiчне значення, беруть участь державш i репо-нальш органи управлiння.
На державному рiвнi визначаються умови вироб-ничо! дiяльностi пiдприeмства. Цi умови формуються на основi економiчно! полiтики держави, державно! промислово! полiтики, науково-технiчно! полiтики, технолопчно! полiтики, соцiально! полiтики, виходячи iз статусу, значущостi промислового пiдприeмства для економiки кра!ни, його впливу на обороноздатшсть i конкурентоспроможнiсть.
Держава, залишаючи за собою певну кльюсть ак-цiй, прагнуть зберегти можливiсть впливати на еконо-мiчнi процеси цих пщприемств в штересах забезпе-чення наукомютко! продукци машинобудування.
Сукупнiсть полггачних, вiйськових, правових, економiчних, технологiчних i соцiальних факторiв по-требуе глибокого аналiзу сукупностi нормативних документа у названих галузях, визначення !х ролi в шно-вацiйному розвитку промислових пщприемств.
Аналiз групи фактс^в дозволяе визначити стра-тегiю шновацшного розвитку промислових пщпри-емств, виходячи з довгостроково! полiтики держави у
галузi формування промислового комплексу як сис-теми взаемопов'язаних пщприемств i органiзацiй, здатних забезпечити економiчну безпеку i економiчне зростання. Ця стратепя знайшла свое вiдображення в державнш промисловiй полiтицi.
Методологiя формування стратеги шновацшного розвитку компанп будуеться на основi багаторiвневого пiдходу, що дозволяе визначити стратепчш цiлi шновацшного розвитку велико! компанiI на державному, репональному та виробничому рiвнях управлшня [8].
Стратегiя державно! промислово! полггики, ви-значена на основГ довгостроково! политики держави у галузi формування промислового комплексу як сис-теми взаемопов'язаних пщприемств i органiзацiй, здатних забезпечити економiчну безпеку й економiчне зростання Укра!ни, може бути основою визначення стратепчних цшей iнновацiйного розвитку великих компанш по вщношенню до видглених рГвшв управлшня (рис. 1): державний рiвень — забезпечення мо-дернiзацiI та структурно! перебудови виробничого по-тенцiалу, ефективного освоення науково-техшчних розробок, утвердження на цш основГ Укра!ни як висо-котехнолопчно! держави; регiональний — техшко-тех-нолопчне переозброення на основГ самофiнансування, залучення вГтчизняних та iноземних iнвесторiв з метою збгльшення випуску товарiв, конкурентоспромо-жних на свгговому i внутршньому ринках; виробни-чий —формування наукоемких виробничих процесГв, що забезпечують випуск продукци, конкурентоспро-можно! на внутршньому i зовншньому ринку.
Вивченнязарубгжногодосвщуформуваннястрате-гiIiнновацiйногорозвитку великих компанiй доводить, що методолопя цього процесу будуеться на основ! таких концептуальних положень.
По-перше, стратегiя iнновацiйного розвитку тдприемства тюно пов'язана з основною стратепею стра-тегiчного менеджменту компанп — стратепею зростання.
Стратепя зростання може базуватися на внутрш-шх (швестицГ! в розширення виробництва) або зов-нштх (придбання нових бiзнес-пiдроздiлiв) джерелах.
Внутршш зростання здшснюеться, як правило, у формГ створення нових або змши юнуючих товарiв, виведення продукту на новГ ринки. Зовншш зростання зазвичай вщбуваеться у формГ диверсифiкацiI, коли компашя поглинае наявнi подГбш товарш лшГ! або дають можливГсть виходу у новГ сфери бГзнесу.
По-друге, стратепя шновацшного розвитку пщ-приемства мае ринкову орГентащю, тобто маркетин-говГ дослГдження щодо нового продукту визначають цЫ i завдання шновацшного розвитку.
По-трете, стратегГя нового продукту — це стратепя дослщження i розробки, так звана стратепя R&D (Research and Development). Дана абревГатура е устале-ною за кордоном.
Велик! компанп, як правило, розробляють i ви-робляють кглька видГв ГнновацГйно! продукцп, праг-нучи мати стГйке положення на свгговому ринку. Тому в умовах глобалГзацГ! для великих компанГй е харак-терним створення фглш за кордоном в тих кра!нах, де е найбгльш сприятливГ умови для наступних складових единого ГнновацГйного ланцюга «розробка шновацшного продукту-виробництво-ринок» Для великих компанГй все частше цей ланцюг в територГальному планГ бувае розГрваний.
Рис. 1. Стратегтт цш шновацшного розвитку великоI компани
Методолопя формування стратеги шновацшного розвитку велико! компани включае дослщження ринку шновацшних продукпв. Ця робота починаеться з па-тентних дослщжень, що дозволяють скласти конкретш уявлення про те, де i яю нiшi ринку зайняп, а яю вь льш. Маркетинговi дослiдження проводяться ще до початку науково-дослщних i дослщно-конструкторсь-ких робiт.
У процесi реалiзацi! стратеги i розробки створю-ються нематерiальнi активи велико! компани, подгля-ються на такт групи:
1нтелектуальна власшсть — об'екти промислово! власностi (винаходи, корисш моделi, промисловГ зразки, товарт знаки Г знаки обслуговування, найме-нування мюць походження товарГв, рацюнальш про-позици), об'екти авторського права (вс види наукових, лггературних, художшх творГв, програмш про-дукти, топологи штегральних мжросхем, схеми, карти, нетиражоват Г непублжоваш документи, конструк-торсько-технолопчна документащя та ш.);
майновГ права — права на володшня чим-небудь (надрами, водними, земельними та шшими ресурсами, майном);
вщкладеш витрати — оргашзацшш витрати, нау-ково-дослщш та дослщно-конструкторсью розробки;
цша фГрми (дглова репутащя), гудвгл — рГзниця мГж вартютю фГрми як единого щлого Г вартютю !! ак-тивГв;
неохоронш активи — «ноу-хау», науковий результат.
При розробщ стратеги шновацшного розвитку компани необхщно враховувати стратепю оргашзаци виробництва шновацшно! продукци на основГ визна-чення ефективносп вкладення швестицш у виробни-чий процес.
Таким чином, оргашзацшно-економ1чний меха-шзм шновацшного розвитку велико! компани склада-еться з дектлькох стратепчних складових, представле-них на рис. 2.
Кожна Гз зазначених стратегш оргашзацшно-еко-номГчного мехашзму шновацшного розвитку мае сво! форми Г методи управлшня, що забезпечують досяг-нення поставлених цглей. Технологи управлшня, що включають процедурш, оргашзацшш, шформацшш, техшчш аспекти реалГзацГ! стратегш, що е предметом шновацш у зв'язку з використанням нововведень в до-слщженш ринку, у розробщ нового продукту, оргашзаци технолопчного оснащення виробництва.
Розроблена структуру стратегш оргашзацшно-економГчного мехашзму шновацшного розвитку велико! компани вказуе не тгльки визначае основш на-
86
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф
прями та складовi органiзацiйно-економiчного забез-печення шновацшного розвитку велико! компанп, але i на необхщтсть розробки сукупностi методiв, спосо-6iB i прийомi в розв'язання дано! проблеми.
Виробничий рiвень органiзацiйно-економiчного механiзму шновацшного розвитку включае всi стадп шновацшного процесу «розробка-виробництво-ри-нок».
Рис. 2. Структура стратегш оргатзацшно-економгчного мехатзму шновацшного розвитку тдприемства
Висновки. Таким чином, в сучасних умовах орга-нiзацiйно-економiчний мехатзм iнновацiйного розвитку реалiзуе iнвестицiйну стратегiю пiдприемства шляхом розробки та виконання шновацшних проекта, головна особливiсть яких полягае у включент в них робiт, пов'язаних з реалiзацiею дослiдницькоï фази життевого циклу iнновацiй.
Список використаних джерел
1. Ансофф И. Стратегическое управление: пер. с англ. — М.: Экономика. - 1989. — 519 с.; Друкер П. Ф. Рынок: как выйти в лидеры. Практика и принципы. — М.: Бук Чембер Интернешнл. — 1992. — 350 с.
2. Антонюк Л. Л. 1нновацИ: Теорiя, мехашзм розробки та комерцiалiзацiï : монографiя / Л. Л. Антонюк, А. М. Поручник, В. С. Савчук. — К. : КНЕУ, 2003. — 394 с.
3. 1нновацшна стратепя украшських реформ / А. Гальчинський, В. Геець, А. Кшах, В. Семиноженко. — К.: Знання, 2012. — 336 с.
4. Друкер П. Управление, нацеленное на результат. — М.: Бук Чембер Интернешнл, 1992. — 428 с.
5. Маркетинг i менеджмент шновацшного розвитку: монографiя / ред. С. М. 1льяшенко. — Суми: Утв. кн., 2006. — 728 с.
6. Инновации и экономический рост: Монография / Отв. ред. К. Микульский. — М. : Наука, 2010. — 377 с.
7. Портер М.Е. Стратепя конкуренцп : пер. з англ. — К.: Основи, 1997. — 390 с.
8. Солоха Д.В. Формирование и реализация инновационного потенциала в условиях устойчивого развития промышленного региона: монографiя — До-нецьк: СПД Куприянов В.С., 2010. — 612 с.
9. Фатхутдинов Р. А. Инновационный менеджмент: учебник.— М.: Интер-синтез, 1998.
10. Шумпетер Й. Теория экономического развития (Исследование предложений, прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры): пер. с нем. — М.: Прогресс, 1982. — 455 с.
