CC BY
33
Посилання на статтю_
Рач В.А. Моделювання KOMneTeHTHicHoro управлiння розвитком суб'екпв господарювання з використанням категорп «проектний потен^ал» / В.А. Рач, О.М. Медведева, О.В. Россошанська // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ím. В.Даля, 2008. - № 1(25). - С.156-163._
УДК 005.8:005.336
В.А. Рач, О.М. Медведева, О.В. Россошанська
МОДЕЛЮВАННЯ КОМПЕТЕНТН1СНОГО УПРАВЛ1ННЯ РОЗВИТКОМ СУБ'еКТ1В ГОСПОДАРЮВАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ КАТЕГОРП «ПРОЕКТНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ»
Запропоновано новий глдхщ графiчнoгo представления cиcтeмнoí мoдeлi розвитку суб'екта господарювання. Показан роль i мюце в цьому прoцeci нового класу прoeктiв - обслуговуючих проекпв розвитку. Доведено нeoбхiднicть нового, компетентнюного пiдхoду до управлiння проектами з використанням проектного потен^алу в якост iндикатoра тeхнoлoгiчнoí зрiлocтi суб'екта господарювання. Рис. 4, дж. 10.
Ключoвi слова: кoмпeтeнтнicний пiдхiд, oбcлугoвуючi проекти, системна модель розвитку, проектний потен^ал.
В.А. Рач, Е.М. Медведева, О.В. Россошанская
МОДЕЛИРОВАНИЕ КОМПЕТЕНТНОСТНОГО УПРАВЛЕНИЯ РАЗВИТИЕМ СУБЪЕКТОВ ХОЗЯЙСТВОВАНИЯ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ КАТЕГОРИИ «ПРОЕКТНЫЙ ПОТЕНЦИАЛ»
Предложен новый подход графического представления системной модели развития субъекта хозяйствования. Показана роль и место в этом процессе нового класса проектов - обслуживающих проектов развития. Доказана необходимость нового, компетентностного подхода к управлению проектами с использованием проектного потенциала в качестве индикатора технологической зрелости субъекта хозяйствования. Рис. 4, ист. 10.
V.A. Rach, E.M. Medvedeva, O.V. Rossoshanskaya
SIMULATING THE ENTERPRISE DEVELOPMENT COMPETENCE MANAGEMENT USING CATEGORY "THE PROJECT POTENTIAL"
A new approach to graphical presenting a system model of an enterprise's development is offered. The role of new project type - supporting project in this process is shown. The necessity for new, competence approach to project management using project potential as an indicator of the enterprise technological maturity is proved.
Постановка проблеми у загальному вигляд'/. Трансформа^я украТнськоТ економкш ТТ суб'екпв господарювання у бк ринковоТ економки поставила багато принципово нових задач розвитку. Виршення цих задач повинно забеспечити позитивы безповоротш змши в напряму створення потужньоТ со^ально-
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 1(25)
1
opieHTOBaHOi держави. Але за перюд незалежност УкраТни фактичнi змши, що вщбулися в цьому напряму, ще далек вiд тих, якi oчiкувaлись.
Анал'з ocmaHHix досл'джень, в яких запропоновано ршення проблеми, i видлення невир'шено)' i'i частини. Вщомо,що зaдaчi розвитку виршуються в рамках методологи управлшня пpoeктaми.Сьoгoднi розробляються нoвi методи i засоби упpaвлiння проектами. Вони висвгтлеш в працях Бушуева С.Д., Бабаева I.A., БушуевоТ Н.С. та шших. В poбoтi [1] розвиваються напрямки застосування гшетичних пiдхoдiв, а в [2] - технологи проактивного управлшня програмами оргашзацйного розвитку. Але сьогодш практично вщсутш розробки нових пiдхoдiв в управлшш розвитком, якi враховували б змши, що вiдбувaються у сфepi освгти, сoцiaльнo-пoлiтичнoТ' пpaктицi та iнших. Саме ц сфери суттево впливають на змши до пiдхoдiв в управлшш проектами, принципово нову роль, мюце i сутнiсть дiяльнoстi фaхiвцiв в гaлузi упpaвлiння проектами.
Цль cmammi полягае в розробц нового пщходу до упpaвлiння проектами, який базуеться на розумшш кoмпeтeнтнiснoгo упpaвлiння i пoняттi «проектний потен^ал».
Основна частина досл'1дження. Компетентнюний пiдхiд в управлшш проектами - це пщхщ, який базуеться на розумшш проектними менеджерами того, що ефективнють i результативнють проявлених ними дiй при управлшш проектами визначаеться цтьовою контекстною взaемoсoдiею peзультaтiв традицшноТ' oсвiти, пpoфeсiйнoгo навчання, со^ально-пол^ичноТ' практики i пpoфeсiйнoТ дiяльнoстi, отриманих впродовж прожитого пepioду життя, через шдивщуальнють Тх oсoбистoстi. Це визначення випливае зi змiсту мoдeлi формування кoмпeтeнтнoстi, яка розроблена в робот [3]. Цiльoвий контекст, в свою чергу, е результатом розумшня взаемосоди оперативноТ, стpaтeгiчнoТ, iннoвaцiйнoТ та проектноТ платформ суб'ектiв господарювання, в рамках дiяльнoстi якого peaлiзуеться той чи шший проект (портфель проеклв або програма). Продукт проекту являеться результатом дiяльнoстi усiх пepeлiчeних платформ в аспект розвитку суб'ектiв господарювання. С ^е'Т точки зору ефективнють та результативнють розвитку визначаться piвнeм його технолопчноТ' зpiлoстi.
Тpaдицiйнe послщовно-ступеневе уявлення в моделях тeхнoлoгiчнoТ зртост Тх piвнiв не вiдпoвiдaе дшсност. Так, наприклад, вiдпoвiднo до мoдeлi [4], перший piвeнь визначаеться володшням спiвpoбiтникaми opгaнiзaцiТ знаннями з управлшня проектами (загальна мова). Другий piвeнь пов'язаний з представленням оцшки проектв. Тpeтiй piвeнь - з засобами peaлiзaцiТ покращення, а четвертий - з переносом найкращоТ практики в дiяльнiсть суб'екту господарювання. У реальнш пpaктицi не бувае покроковоТ peaлiзaцiТ цих piвнiв. Вони iснують водночас, але мають piзний ступiнь свого розвитку (досконалост). Тому цiлкoм обфунтовано всi piвнi тeхнoлoгiчнoТ зpiлoстi розглядати як елементи единоТ системноТ моделк
Тeхнoлoгiчнa зpiлiсть суб'ектiв проявляеться через дiяльнiсть його спiвpoбiтникiв i залежить вщ eфeктивнoстi oвoлoдiння ними нових знань, навичок, вмшь. А ними оволод^и можливо тiльки через процеси навчання, консалтингу, бенчмаркшгу. Цi процеси е цтьовими. Однак, в епоху шформаци i знань iснуе велика ктькють джерел нeцiльoвoгo впливу. Цими джерелами сьогодш нехтувати неможна.
У сукупност eфeктивнiсть oвoлoдiння спiвpoбiтникaми нових знань буде залежити вiд системност iх застосування з piзних (цтьових i не цiльoвих) джерел. Тому вище зазначеш джерела нeoбхiднo розглядати як елементи системноТ моделк
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 1(25)
У po6o^ [5] зaпpoпoнoвaнo иoвий п^д дo гpaфiчиoгo пpeдcтaвлeиия cиcтeмиoï мoдeлi, яка poзpoблeиa в poбoтi [6]. Це дaлo мoжливicть oтpимaти нoвy якicть мoдeлi - видiлити пpocтip, y якoмy вiдбyвaютьcя yci peaльнi пpoцecи cиcтeмиoï дiяльиocтi. Однак, пpeдcтaвлeння cиcтeми y виглядi пpaвильиoï тpигpaииo'ï пipaмiди ycклaдиюe poзyмiиия пpoцeciв взaeмoдiï eлeмeитiв cиcтeми з елементами iншиx cиcтeм. Для пoлeгшeиия cиcтeмиoгo пpeдcтaвлeння зaпpoпoиoвaиo мoдeль cиcтeми y виглядi кyлi, на якiй на oднaкoвiй вiдcтaиi oдии вiд oдиoгo poзтaшoвaнi ïï елементи.
Опиcaиi вище тpи cиcтeми (cиcтeмa плaтфopм cyб'eктa гocпoдapювaння, cиcтeмa тexиoлoгiчиoï зpiлocтi та ^стема джepeл знань для poзвиткy) взaeмoпoв'язaнi мiж coбoю. I цей взaeмoзв'язoк мoжиa пpeдcтaвити y виглядi вклaдeниx oдиy в oдиy cиcтeм фиа 1). Отpимaиa мoдeль е бaгaтopiвнeвoю cиcтeмиoю мoдeллю poзвиткy бyдь-якoгo cy6'e^a гocпoдapювaиия. У иiй мoжиa видтити тpи oблacтi. В cepeдииi вну^ш^й мoдeлi poзтaшoвyeтьcя oблacтi peaльиoï пpaктики (a6o ядpo дiяльиocтi - I). Саме там вигoтoвляeтьcя та вocтpeбyвaний пpoдyкт любoгo пpoeктy poзвиткy cy6'e^a гocпoдapювaиия. Miж дpyгoю та внyтpiшньoю мoдeллю poзтaшoвyeтьcя oблacть кopпopaтивиoï кyльтypи cyб'eктa гocпoдapювaиия (II). Biд ï'ï стану бaгaтo в чoмy залежить дiяльнicть в oблacтi peaльиoï пpaктики. А мiж зoвиiшиьoю та дpyгoю cиcтeмaми poзтaшoвyeтьcя oблacть poзвиткy cy6'e^a гocпoдapювaиия (III). Biд cтaиy та динамки ï'ï змш залежать пpoцecи в oблacтi кopпopaтивиo'ï кyльтypи. Слщ зазначити, щo завдяки cпeцифiчиiй фopмi cиcтeмииx мoдeлeй ïx елементи мoжyть вiльиo пepeмiщaтиcя вiдиocиo eлeмeитiв iншиx мoдeлeй. Цим пepeдaeтьcя icиyвaиия бeзкiиeчиoï миoжиии шляxiв poзвиткy cyб'eктa гocпoдapювaння. Щo вiдoбpaжye cyчacиий пiдxiд дo cyб'eктa гocпoдapювaиия як дo yнiкaльнoгo, иeпoвтopиoгo живoгo opгaиiзмy [7].
^ня^я poзвиткy cyб'eктa гocпoдapювaиия (як i будь-яш'' cиcтeми) дoцiльиo poзглядaти на мeтoдoлoгiчнoмy, мeтoдичиoмy та iиcтpyмeитaльиoмy piвняx, викopиcтoвyючи такий мeтoдoлoгiчиий iиcтpyмeит, як мoдeль пipaмiди «3М» [8]. Це дае мoжливicть yтoчиити cyтиicть пoняття poзвиткy cyб'eктa гocпoдapювaиия як ^стеми вiдпoвiдиo: иaпpямy pyxy (дiяльиocтi); пpидбaння иoвиx якocтeй; пoяви якicиo нoвиx збaлaиcoвaииx влacтивocтeй в мaтepiaльиoмy та нeмaтepiaльнoмy acпeктax cyб'eктa гocпoдapювaиия, як дoзвoляють пpииципoвo пo-иoвoмy зaдoвoльиити пoтpeби cпoживaчiв завдяки cпoживaиию пpoдyктiв йoгo дiяльиocтi.
"Упpaвлiиия пpoeктaми та poзвитoк виpoбиицтвa", 2GG8, № 1(25)
3
I - область реально!' практики (ядро дiяльностi);
II - область корпоративно!' культури;
III - область розвитку.
П1 - стратепчна платформа П2 - шновацшна платформа Пз - проектна платформа П4 - оперативна платформа
Ki - знання з УП К2 - засоби оцшки проектв КЗ - засоби реалiзацп' покращень К4 - перенос найкращо'Г практики^
Р1 - навчання (коучинг) Р2 - консалтинг Р3 - бенчмаркинг Р4 - нецiльовий вплив зовнiшньоï шформаци
Рис.1.Системолопчна модель розвитку суб'екта господарювання Виходячи з цього, концеп^я розвитку суб'екта господарювання змютовно повинна вщображувати напрям руху суб'екта господарювання з метою придбання ним нових збалансованих властивостей в матерiальному та
4 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 1(25)
суб'екти
господарювання (система, яку обслуговують)
технолопчна зртють
зовншш джерела отримання шформаци (система, яка обслуговуе)
нематерiальному аспектах, як дозволяють йому принципово по-новому задовольнити потреби споживачiв завдяки споживанню продуктiв дiяльностi суб'екта господарювання.
Для оцiнки здатностi руху суб'екта господарювання в обраному напрямi останшм часом почали застосовувати таке поняття, як «проектний потен^ал». Аналiз визначення проектного потен^алу як сукупностi властивостей (характеристик) об'екта, що визначають його здiбнiсть реалiзовувати можливiсть переходу в шший стан, який характеризуеться шновацшнютю [9], свiдчить про наявну залежнють мiж придбанням цих нових збалансованих властивостей суб'ектом господарювання та його проектним потен^алом. Але сутнють ^е'Г залежностi потребуе уточнення.
При дослщженш формування, наявностi або оцiнки проектного потен^алу суб'екта господарювання виникае питання про його щентифкацш. Вiдомо, що щентифкувати будь-яку систему вiдносно яко'сь и якостi можливо тiльки при наявност перелiку та через визначення ознак, сутнють яких свщчить про наявнють ^еТ якостi у системи. А робити висновки про стан ц1еТ якостi можливо тiльки при визначенш рiвня значення кожно' з ознак для кожного стану. Тому перша задача, яка виникае при дослщженш проектного потен^алу, - виявити перелк ознак у суб'екта господарювання, необхщний i достатнш для його опису.
Ус ознаки можна роздтити на двi групи. Перша - це ознаки наявност потенцiалу. А друга - це ознаки наявност саме проектного потен^алу.
Перша група озак е загальною для будь-якого потен^алу i прямо пов'язана з визначенням термшу «потен^ал» (рис.2).
Рис. 2. Структура груп ознак при визначенн будь-якого потенц1алу суб'екта господарювання
Аналiз робiт, присвячених вивченню рiзних видiв потенцiалу, показав, що найбтьш точним з точки зору вимог до операцшних понять визначення потен^алу наведено в роботi [6]. В нш пiд потенцiалом розумiеться «внутршня можливiсть системи у цей час одержати результат у майбутньому, який буде повнютю споживаним iншою системою (системами)».
З позици методу системних трiад дефiнiцiй у цьому визначенш одиничною ознакою виступае «внутршня можливють системи у цей час», цтюною - «повна споживанють у майбутньому», а зв'язуючою - «результат».
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 1(25)
5
Для проектного потен^алу визначен ознаки залишаються. Але вони повиннi вiдобразити проектний контекст ознаки. Спочатку потрiбно з'ясувати контекст змюту виразiв «внутршня можливють» та «споживанють iншою системою». З позици проектного потенцiалу суб'екта господарювання вони повнiстю повиннi вiдноситись до суб'екта господарювання. В такому випадку «споживанють шшою системою» може бути ттьки i тодi, коли суб'ект господарювання е системою, яка розвиваеться. I ця система представлена чотирма елементами-платформами: стратепчною, шновацшною, оперативно i проектною. Це е внутрiшня система моделi розвитку (рис.1). На рис.3 вона представлена у виглядi традицшноТ системно! моделi. На ньому ч^ко вiдслiдковуеться зв'язок цiлi iснування системи з результатом ТТ дiяльностi.
Рис. 3. Системна модель суб'екту господарювання, що розвиваеться
Доцтьнють розглядати питання проектного потен^алу може бути ттьки при наявносп усiх чотирьох представлених елеменлв. Тому першою ознакою щентифшацп проектного потенцiалу е наявнiсть у суб'екта господарювання чотирьох платформ.
Оперативна платформа об'еднуе ус компоненти юнуючого виробництва. Саме вони у тепершнш час забезпечують випуск продукци (послуг або роб^), яка споживаеться саме сьогоднк I ця продукцiя е джерелом надходження кошлв до суб'екта господарювання. Стратепчна платформа забезпечуе не ттьки наявнють у суб'екта господарювання бачення свого юнування у майбутньому, а i шляху, по якому можна туди потрапити. Змiстовно цей шлях залежить вщ ефективностi функцюнування iнновацiйноТ платформи. Ця платформа в епоху економки знань е найважлившою, тому що саме знання сьогодш стають головним фактором будь-якого виробництва.
Але наявнють трьох перерахованих платформ не забезпечить сталий розвиток суб'екту господарювання, якщо не буде ефективного шструменту управлшня цим розвитком. Результатом такого управлшня повинно стати впровадження шновацш в оперативну дiяльнiсть суб'екта господарювання, який рухаеться вперед зпдно зi стратегiчним планом розвитку. Це i е сутнiстю звязуючою ознаки «результат» в контекст проектного потен^алу.
Виходячи з розглянутого, одинична ознака «внутршня можливiсть системи у цей час» означае наявнють проектно! платформи, яка i визначае проектний потен^ал суб'екта господарювання.
З поняттям проектного потен^алу тiсно пов'язано поняття технолопчно! зрiлостi суб'екта господарювання: мiра готовност суб'екта господарювання до
6
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 1(25)
ефективного управлшня своею дiяльнiстю та розвитком на основi проектного пiдходу (потен^ал розвитку суб'екта господарювання) [10].
Ствставлення понять технолопчноТ зрiлостi та проектного потен^алу оргашзаци дозволяе останнiй вважати мiрою, iндикатором першоТ. А поеднання Тх з поняттям розвитку за допомогою моделi пiрамiди «3М» викривае ч^кий зв'язок мiж ними на методолопчному, методичному та iнструментальному рiвнях розгляду дiяльностi (рис.4).
1нди натори ¡ндикаторГа эозвитку
Р1вн|' розгляду д1яльност1
Поняття розвитку
1ндикатори розвитку
Петод<Э
ЛОПЧНИЙУ
Методичний
напрягл руху (дтльностО суб'екта господарювання
прид&ання нових якостей суб'екта господарювання
появаяк
Стратепчна зр1л[сть
У^—I Функциональна N1 • Зр1Л1СТЬ
1нструментальний
йв матерельномута , нематериальному аспектахсуб' к господ арюеання, я К1 д озволя I 1нципово по-новому
Аедякисложив.янню продукт!
ЙОГО д!яЛЬНОСТ1
1нструментальна зрткть
У—/ Стратепчний |Ч|—I потенщал
У^—|функцюнальний | потенцшл
! I
'•Л
|| 1нструментальний потенщ ал
у
Технологична зр!Л1сть
Проектний потенц/ал
Рис. 4. Взаемозв'язок м1ж розвитком суб'екта господарювання, його технолопчною зртютю та проектним потенц1алом
I технологiчну зрiлiсть, i проектний потенцiал оргашзаци доцiльно розглядати як системи, як можливо формувати, використовувати, пщтримувати, розвивати. Як випливае з моделi (рис.1), реалiзувати ц процеси можливо тiльки за рахунок «освоення» нових знань стосовно розвитку суб'екта господарювання. Для цього i юнують системи, що обслуговують освоення нових знань (зовшшня система на рис.1). Це дозволяе ввести класифкацшну ознаку, за якою системи слщ розподтяюти на тi, що обслуговуються, i тi, що обслуговують.
Зпдно з моделлю (рис.1) обслугованою е внутршня система, а обслуговуючою - зовшшня. Ви систему що обслуговуеться, реалiзуються проекти розвитку. Вона мютить матерiальнi i нематерiальнi компоненти. Тодi постае питання реалiзацil зовнiшньою системою особливого класу проектв, якi спрямоваш через змiну корпоративно' культури суб'екта господарювання допомагати розвитку внутршньоТ системи. Цей клас проектв доцiльно визначити як обслуговуючi проекти. Тх наявнють е необхiдним фактором будь-якого розвитку будь-якого суб'екта господарювання. А Тх особливють полягае в тому, що це проекти в нематерiальнiй сферк Проекти, що обслуговують розвиток суб'екта господарювання, повинш взаемопов'язувати в едине цте шляхи освоення нових знань. На сьогодш такими шляхами е навчання, консалтинг, бенчмаркшг та «озаршня» (рис.1). Останнiй шлях е найменш формалiзованим та являе собою нецтьове отримання знань iз зовнiшнiх джерел шформаци (iнформацiйного поля).
Оскiльки суб'ект господарювання завжди функцiонуе в умовах оточуючого середовища, зрозумто, що системи, що обслуговують освоення нових знань стосовно розвитку оргашзаци, повинш бути спрямованими на Тх зовшшш та
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 1(25)
7
внутршш джерела. Згщно з моделлю (рис.1) такими джерелами е зовнiшня система i iнновацiйна платформа внутршньоТ системи.
Для забезпечення повноти нових знань повинна юнувати необхщна та достатня ктькють напрямiв ïx надходження та способiв отримання. Для здiйснення дiяльностi з метою розвитку необxiдно мати вщповщж особистi знання спiвробiтникiв та оргашзацшш знання суб'екту господарювання методолопчного, методичного та iнструментального рiвнiв.
Узагальнення наведених положень дозволяе сформулювати наступш принципи розвитку суб'екта господарювання на основi проектного потенцiалу:
1. Принцип комплексност отримання знань стосовно розвитку суб'екта господарювання: сталий розвиток суб'екта господарювання може бути забезпечений ттьки при умовi наявносп внутршшх i зовшшшх джерел надходження знань.
2. Принцип багатовекторност отримання знань стосовно розвитку суб'екта господарювання: повнота отриманих знань забезпечуеться багатовекторнютю напрямiв |'х надходження вiд внутрiшнix i зовшшшх джерел.
3. Принцип багаторiвневостi отримання знань стосовно розвитку суб'екта господарювання: сталий розвиток суб'екта господарювання можливий ттьки при наявносп особистих у сшвроб^ниш i органiзацiйниx знань у суб'екта господарювання методолопчного, методичного та шструментального рiвнiв.
4. Принцип стратепчноТ спрямованостi отримання знань стосовно розвитку суб'екта господарювання:змютовна компонента внутрiшнix i зовшшшх джерел напрямiв отримання знань методолопчного, методичного та шструментального рiвнiв повинна бути спрямована на формування потенцшноТ можливосл переходу суб'екта господарювання в шший стан, який характеризуеться шновацшнютю. Ця потенцiйна можливiсть оцшюеться проектним потенцiалом.
Враховуючи, що четвертий принцип визначае змютовне наповнення перших трьох, Тх слiд вважати принципами розвитку суб'екта господарювання на основi проектного потен^алу.
Висновки i перспективи подальших досл'джень у даному напрямку. Проведен дослщження дають можливiсть зробити наступш висновки.
5. Запропоновано визначення компетентнюного пщходу в управлiннi проектами, яке базуеться на моделi формування компетентност проектних менеджерiв.
6. Запропоновано новий вид графiчного представлення чотирьоелементноТ системно!' моделi, який дав змогу отримати нову якють моделi - мати уа можливi ступенi свободи як геометричного об'екту, i як наслщок - вщображати рiзнi стани системи.
7. Розроблена системна модель суб'екта господарювання у виглядi чотирьох платформ, яка дозволила встановити причинно-наслiдковi зв'язки мiж Тх дiяльнiстю та розвитком суб'екту господарювання.
8.Запропоновано нове системне представлення моделi технолопчноТ зртосп суб'екта господарювання, що дало змогу бтьш точно вiдобразити в моделi реальнi процеси, якi вщбуваються у суб'екта господарювання i пов'язаш з розвитком.
9. Розроблено системну модель зовшшшх джерел шформаци як необхщних умов процесу розвитку, яка враховуе основш джерела ï'ï надходження до суб'екта господарювання.
10. Розроблено системолопчну модель розвитку суб'екта господарювання, яка дала можливють зв'язати причинно-наслiдковi процеси мiж навчанням як джерелом розвитку, станом корпоративно!' культури як фактором результативносп i ефективносп будь-якоТ дiяльностi суб'екта господарювання.
8
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2008, № 1(25)
11. Запропоновано нову класифкацш проекпв за ознакою отримання продукту розвитку. Базовими (проекти, ям обслуговують) е проекти, продукти яких безпосередньо забезпечують розвиток суб'екта господарювання. Обслуговуючими е проекти, ям забезпечують отримання спiвробiтниками суб'екта господарювання специфiчних знань, пов'язаних з процесами його розвитку.
12. Виявлено основы системы ознаки проектного потен^алу суб'екта господарювання.
13. Розроблено принципи розвитку суб'екта господарювання на основi розумшня сутност проектного потенщалу.
Перспективи подальших дослщжень автори бачать у необхiдностi бтьш детально! розробки методологiчних положень, ям викладенi в данiй статтi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бабаев И.А., Бушуева Н.С. Определение успешности проекта на основе генетического анализа // Известия Национальной Академии Наук Азербайджана. Серия физико-математических и технических наук. Информатика и пролемы управления. - Баку: Изд-во «Наука», 2006. - №2. - С. 132-136.
2. Бушуев С.Д., Бушуева Н.С. Проактивное управление программами органзиационного развития // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ 1м. В.Даля, 2006. - № 2(18). - С.22-30.
3. Россошанская О.В. Компетентностный подход в упарвлении проектами: базовые определения // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. -Луганськ: вид-во СНУ 1м. В.Даля, 2007. - № 3(23). - С.142-148.
4. Kerzner H. In search of excellence in Project Management. VNB, 1998, 274 p.
5. Рач В.А. Багатор1внева системна модель виявлення специф1чних прояв1в якостей особистостей в д1яльност1 з управлшня проектами // Управлшня проектами: стан та перспективи: матер1али м1жнародноТ науково-техычноТ конференци. - МиколаТв: НУК, 2008. - С. 131-134.
6. Россошанська О.В. Системне формування стратепчного потенц1алу пщприемства: Автореферат дис. канд. економ. наук: 08.06.01 / СхщноукраТнський нацюнальний уыверситет 1мен1 Володимира Даля. - Луганськ, 2006. - 18 с.
7. Сенге Питер М., Клейснер Арт. Танец перемен: новые проблемы самообучающихся организаций / Пер. с англ. - М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2003. - 624 с.
8. Рач В.А., Рач Д.В. Управление рисками в проектах, реализуемых в условиях переходной экономики: Фшансов1 продукти для реального сектора в УкраТы // Матер1али м1жнародноТ конференци 14-16 червня 2000 року. Семшар «Управлшня проектами при кредитуванн реального сектора». - К., С. 25-26.
9. Проектный потенциал организации: определение и оценивание // Тези доповщей II м1жнародноТ конференци "Управлшня проектами у розвитку сусптьстава". Тема: "Управлшня проектами - вщ бачення до реальност1"// Вщповщальний за випуск проф. С.Д. Бушуев. - К.: КНУБА, 2005. - С. 58.
10. CMMI SM for System Engineering / Software Engineering, Version 1.02. Carnegie Mellon System Engineering Institute, 2000.
Стаття надмшла до редакцп 14.02.2008 р.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 1(25)
9
