CC BY
16
Бopзeнкo-Мipoшнiчeнкo А.Ю. Пpинципи yпpaвлiння ocвiтнiм пpoeктним пoтeнцiaлoм / А.Ю. Бopзeнкo-Мipoшнiчeнкo, О.О. Ock // Упpaвлiння пpoeктaми ïa poзвитoк виpoбництвa: Зб.нayк.пp. - Луганск: вид-вo СНУ iм. В.Дaля, 2008. - № 1(25). - С. 151155.
УДК 005.8:005.336
А.Ю. Борзенко^рошшченко, О.О. Ocík
ПРИНЦИПИ УПРАВЛ1ННЯ ОСВ1ТНМ ПРОЕКТНИM ПОТЕНЦIАЛОM
Сфopмyльoвaнi пpинципи yпpaвлiння ocвiтнiм пoтeнцiaлoм peгioнy. Видiлeнi eтaпи життeвoгo циклу вaлopизoвaнoгo yпpaвлiння ocвiтнiм пpoeктним пoтeнцiaлoм. Дж. 11.
Ключoвi cлoвa: poзвитoк penoi-iy, ocвiтнiй пpoeктний пoтeнцiaл, пpинципи yпpaвлiння ocвiтнiм пpoeктним пoтeнцiaлoм, життевий цикл вaлopизoвaнoгo yпpaвлiння ocвiтнiм пpoeктний пoтeнцiaлoм.
А.Ю. Борзенко-Mирошниченко, Е.А. Осик
ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЕ ПРОЕКТНЫЕ ПОТЕНЦИАЛОM
Сфopмyлиpoвaны пpинципы yпpaвлeния oбpaзoвaтeльным пoтeнциaлoм pen/ioha. Выдeлeны этaпы вaлopизoвaннoгo yпpaвлeния oбpaзoвaтeльным пpoeктным пoтeнциaлoм. Иcт. 11.
A.Y. Borzenko-Miroshnichenko, E.A. Osik
THE EDUCATIONAL PROJECT POTENTIAL MANAGEMENT PRINCIPLES
Principles of the regional educational potential management are generated. Valorized management life circle stages of educational project potential are distinguished.
Постановка проблеми та анал'з досл'1джень. С^гедт yкpaïнcькi пiдпpиeмcтвa мaють peaльнy мoжливicть зpoбити знaчний kpok yпepeд 4a шляху влacнoгo poзвиткy тa кoнкypeнтocпpoмoжнocтi зaвдяки тpaнcфopмaцiï у opra^a^'i, щo нaвчaютьcя. Сaмe тaкi opгaнiзaцiï cпpoмoжнi фopмyвaти тa eфeктивнo peaлiзoвyвaти влacний cтpaтeгiчний пoтeнцiaл, ocнoвoю якoгo е нaвчaння. В poбoтi [1] зaвдяки пpeдcтaвлeння cтpaтeгiчнoгo пoтeнцiaлy у виглядi cиcтeмнoï мoдeлi виявлeнo, щo cлaбким eлeмeнтoм cиcтeми е пpoфeciйнi acпeкти, отн яких бeзпocepeдньo зaлeжить вiд пpoцeciв, щo вiдбyвaютьcя 4a pинцi ocвiтнiх пocлyг.
Слiд вiдзнaчити, щo cтpaтeгiï poзвиткy oкpeмих peгioнiв Укpaïни мaють cвoю cпeцифiкy, i як нacлiдoк peгioнaльнa пpинaлeжнicть пiдпpиeмcтв визнaчae ïx ocвiтнi пoтpeби. Кpiм тoгo, ocвiтнi зaклaди peгioнy cлiд poзглядaти як cy6'e^M гocпoдapювaння. Зaдoвoлeння пoтpeб cпoживaчiв ocвiтнix пocлyг тa poзвитoк peгioнaльнoï ocвiти пoтpeбye впpoвaджeння пpoeктнo-opieнтoвaнoгo пiдxoдy. Пщфунтям для впpoвaджeння тaкoгo пiдxoдy е низкa пpичин, cyтнicть яких
"Упpaвлiння пpoeктaми те poзвитoк виpoбництвa", 2008, № 1(25)
1
зводиться до низького рiвня якост подготовки i, як наслiдок, компетентностi випускниш, вiдсутностi зв'язкiв мiж рiвнями осв^и i т.iн.
В роботi [2] введено поняття збалансованого портфелю шновацшних проектiв вищого навчального закладу, як набору шновацшних проек^в, реалiзацiя яких забезпечуе максимiзацiю зовнiшнiх фiнансових надходжень в умовах пщтримки балансу мiж процесами формування та використання потен^алу вищого навчального закладу. Отже, вищi освiтнi заклади на шляху свого розвитку, як i пiдприeмства, базуються на поняттi «потен^ал». При чому, уам видам освiтнiх проектiв [3], що реалiзуe освiтнiй суб'ект, властивий шновацшний характер.
Таким чином, постае питання формування та управлiння осв^шм проектним потенцiалом регiону, визначення якого пов'язане iз визначенням поняття «технолопчна зртють» [4]. Регiональнi освiтнi заклади як суб'екти господарювання, дiяльнiсть та розвиток яких дослщжуються у данш роботi, зумовлюють уточнення поняття осв^нього проектного потенцiалу регiону як характеристики ступеню готовностi регiональних освiтнiх закладiв до ефективного управлiння своею дiяльнiстю та розвитком на основi проектного пщходу. Для впровадження такого управлшня повиннi бути розробленi вiдповiднi основы вихщш положення - принципи.
Метою статт'1 е виявлення принцишв управлшня осв^шм потенцiалом регiону, визначення сутност етапiв життевого циклу валоризованого управлшня осв^шм проектним потенцiалом.
Основна частина досл'1дження. Осв^нш потенцiал подiляеться на двi частини: освiтнiй потенцiал регюну та освiтнiй потенцiал конкретного навчального закладу. Тому в процес дослщження буде розглянуто два аспекти: формування осв^нього потенцiалу навчального закладу та осв^нього потенцiалу регiону в цтому, Тх взаемозв'язок та взаемообумовленiсть.
Як було наголошено вище, регiональна освгга повинна забезпечити перш за все освггш потреби пiдприемств свого регюну. Сукупнють пiдприемств регiону слiд розглядати як зовшшне оточення системи репональноТ освiти, потреби якого й повинна задовольнити остання. 1снування такого жорсткого зв'язку зумовлюе необхiднiсть в процеа управлшня осв^шм проектним потенцiалом регюну спиратися на принцип зовшшнього зв'язку.
Одночасне функцюнування в межах регюну дектькох освiтнiх суб'ектiв обумовлюе можливють надання ними подiбних освiтнiх послуг. Це в свою чергу призводить до конкуренци. Однак конкурентна боротьба е основою для забезпечення якост осв^шх послуг та стимулом до розвитку окремих дшчих на ринц суб'еклв господарювання. Таким чином, наступним принципом управлшня осв^шм проектним потен^алом регiону е принцип конкуренцiТ.
Реалiзацiя портфелю iнновацiйних освiтнiх проектiв потребуе вщ навчального закладу наявностi матерiальних, кадрових, iнформацiйних, енергетичних та шших ресурсiв. В умовах входження УкраТни до бвропейського освiтнього простору та запровадження компетентнютноТ моделi навчання важливого значення набувають iнструменти передачi знань, формування умшь та навичок, а також мошторингу якостi пiдготовки, якими володiе в своему арсеналi освггнш суб'ект господарювання. Накопичення вщповщноТ' ресурсноТ та iнструментальноТ бази визначае готовнють та можливiсть навчального закладу до реалiзацiТ портфелю проектiв, отже дiе принцип акумулювання.
Таким чином видтеш три базовi принципи управлiння осв^шм проектним потенцiалом регiону: зовнiшнього зв'язку, конкуренци, акумулювання.
Наступним кроком дослщження е визначення сутност еташв життевого циклу валоризованого управлшня освггшм проектним потен^алом, визначення
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 1(25)
сутност кожного з еташв та виявлення локальних принцишв управлiння освiтнiм проектним потен^алом на кожному з еташв.
Особливiсть освiтнiх проектiв вищого навчального закладу полягае в тому, що вони мають свiй життевий цикл, який в^зняеться вiд усiх шших проектiв. Стади життевого циклу проекту можуть вiдрiзнятися у залежностi вщ сфери дiяльностi та прийнятоТ системи оргашзацп робiт [5, 6, 7]. Проте у будь-якого проекту можна виокремити початкову стадш, стадш реалiзацN проекту та стадiю завершення робгг за проектом.
Життевий цикл валоризованого управлшня освiтнiм проектним потенцiалом складаеться з чотирьох еташв, сутнiсть яких спочатку розкриемо через перелк дш, що виконуються на вiдповiдному еташ.
Етап 1. Концептуалiзацiя
На даному еташ аналiзуеться iснуючий ринок пращ робиться заява про намiри вщкрити спецiальнiсть, проводиться монiторинг ринку пращ ринку освiтнiх послуг та власних можливостей, проводиться розробка концепци та плану оргашзаци лiцензування, здiйснюеться подача заявки про проведення лщензування та починаеться процедура лщензування.
Слiд вщзначити, що на цьому етапi шд час формування та управлiння осв^шм проектним потенцiалом особливоТ уваги потребуе вщстеження виконання принципу зворотнього зв'язку. Саме потреба на ринц прац доводить необхiднiсть та доцiльнiсть вщкриття окремоТ програми пiдготовки. Цю потребу повинш пiдтвердити суб'екти господарювання - пщприемства, i, в першу чергу, регюну, до якого належить вищий навчальний заклад.
Етап 2. П'дготовка
На цьому еташ складаеться обфунтування необхщносп надання вщповщноТ осв^ньо'Т послуги, формуеться лщензшна справа, з використанням засобiв масовоТ шформаци проводиться ознайомлення громадськост з матерiалами, проводяться заходи щодо приведення кадрового, навчально-методичного та матерiально-технiчного забезпечення у вщповщнють з вимогами лщензування, проведення лщензшноТ' експертизи та включення до лiцензiТ навчального закладу.
Пiд час обфунтування необхiдностi надання вiдповiдноТ осв^ньоТ' послуги слiд дiяти в рамках принципу конкуренции За умови юнування подiбноТ дiючоТ програми пiдготовки у вищому навчальному заклада що е конкурентом в даному регюш, цей факт повинен бути врахований та пщкреслеш переваги розширення дано осв^ньоТ' послуги. В межах принципу акумулювання доцiльно наголосити на перевагах у кадровому склада матерiальному забезпеченнi, технологш передачi знань, формуваннi компетентностi, якост пiдготовки.
Етап 3. Доведення до нормативних вимог
Початок даного етапу визначаеться здшсненням набору слухачiв на вщповщну програму пiдготовки. Далi проводиться перша шлотна реалiзацiя навчального процесу. Реалiзацiя пiлотного навчального проекту дозволяе виявити та усунути недолiки у навчальнш програмi, методичному, кадровому i т.iн. забезпеченнi.
Етап 4. Акцептування
На цьому еташ вщбуваеться проведення акредитаци спецiальностi, що дозволяе практично довести результативнють, ефективнiсть, вiдповiднiсть вимогам, дiевiсть вщкритоТ' програми пiдготовки. Компетентш фахiвцi першого випуску, якi спроможн задовольнити кадровi потреби пiдприемств, виступають в ролi продукту реалiзованого осв^нього проекту.
По завершенню життевого циклу осв^ш заклади здiйснюють функцiональну дiяльнiсть.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 1(25)
3
Наслщком узагальнення po6iT, що виконуються на кожному з еташв, е таю характеристики:
- на першому еташ згiдно [8] здiйснюеться оцiнка вщповщносл стратегiчним цiлям, цiлевiдповiдностi та актуальность Також проводяться технологiчнi, економiчнi та ^i розрахунки, що дають оцшку вiдповiдностi вкладень в реалiзацiю ефектам вщ реалiзацiï;
- на другому еташ здiйснюеться вiдбiр проектiв до портфелю з урахуванням фшансових або шших обмежень портфелю;
- специфкою третього етапу е те, що вщбуваеться запуск проектiв, виконуеться ïx допланування, видiлення ресурсiв. До того ж пщ час планування портфелю проеклв необxiдно придiлити особливу увагу врахуванню та чiткому розподiленню саме тих ресурав, що будуть використаш у декiлькоx проектах;
- на четвертому еташ вщбуваеться мошторинг виконання проеклв портфелю, аналiз вiдxилень та координа^я ресурсiв (перерозподiл ресурсiв на шш^ бiльш прiоритетнi проекти).
До того ж, в залежност вщ типу продукту проекту, предметноï област та обраноï моделi життевого циклу проекту значущють та розмiр додано!' вартост [9] будуть рiзними. Згщно [10] визначення цiнностi проекту представляе собою комплексний процес, який проткае впродовж життевого циклу проекту та включае у себе цшнють продукту проекту та цшнють управлiння проектом. Цшнють (додана вартiсть) проекту виражена в оцшц бюджетноï вартостi проекту, вартост участi в проектi, критери'в успiшностi проекту та управлiння проектом.
Наприклад, продуктом навчального проекту як рiзновиду осв^нього проекту [3] е студент, який володiе невiд'емними вщ нього умiннями, знаннями та навичками. Реалiзацiя етапiв життевого циклу валоризованого управлшня осв^шм проектним потенцiалом дозволяе пщготовати пщфунтя для ефективноГ функцюнально'Г дiяльностi, тобто ефективного навчального процесу.
Головним завданням менеджера проекту е забезпечення виконання роб^ у строк, в рамках грошей, як видтено, у вщповщносп з теxнiчним завданням. Саме ц три моменти: час, бюджет та якють робiт находяться пщ постiйною увагою керiвника проекту. 1х також можна назвати основними обмеженнями, ям накладаються на проект [5, с. 14-18].
Сьогодш менеджер в процеа прийняття ршень вже не може покладатися лише на думки, судження та розмови. Необхщно використовувати системы пщходи до пщготовки та прийняття рiшень, якi включають в себе методики та засоби для збору, обробки та аналiзу шформаци', ям дозволяють змоделювати розвиток ситуаци' та передбачити наслiдки.
Згщно [11] видтеш десять принцишв управлшня:
- принцип науковосп;
- принцип демократизаций
- принцип участ громадськосп;
- принцип гумашзаци';
- принцип компетентности
- принцип оптимiзацiï;
- принцип об'ективност i повноти шформаци;
- принцип правильного добору i використання кадрiв;
- принцип У^ативи i активности
- принцип державотворення.
Спираючись на наведен вище основопологаючi положення та на принципи системного пщходу можна представити принципи, ям притаманш кожному з етапiв життевого циклу валоризованого управлшня осв^шм проектним потен^алом:
4
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 1(25)
етап 1 - концептуалiзацiя - керуеться принципом цтевщповщносп та актуальностi;
етап 2 - подготовка - реалiзуеться за принципом об'ективностi та повноти шформаци';
на етапi 3 - доведення до нормативних вимог - пщкорюеться принципу безперервност та взаемодоповнення;
на етап 4 - акцептування - дiе принцип повноТ системи. Висновки i перспективи подальших досл'джень у даному напрямку. Отриман наступш науковi результати:
1. Виявленi загальн принципи управлiння освiтнiм проектним потен^алом регiону: зовнiшнього зв'язку, конкуренцiï, акумулювання.
2. Видiлено етапи валоризованого управлшня освiтнiм проектним потенцiалом: концептуалiзацiя, подготовка, доведення до нормативних вимог, акцептування.
Подальшi дослiдження будуть присвяченi:
- розробц моделi визначення витрат на третьому етап - доведення до нормативних вимог життевого циклу валоризованого управлшня осв^шм проектним потен^алом;
- розробц структури життевого циклу проеклв розвитку освiтнiх послуг шляхом уточнення iдентифiкацiï фаз та ïx особливостей.
Л1ТЕРАТУРА
1. Россошанська О.В. Системне формування стратепчного потенц1алу п1дприемства: Автореферат дис. канд. економ. наук: 08.06.0l / Схщноукрашський нацюнальний ун1верситет 1мен1 Володимира Даля. - Луганськ, 2006. - 18 с.
2. Рулкова Н.С. Математична модель формування збалансованого портфелю ¡нновацмних проект1в вищого навчального закладу // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ 1м. В.Даля, 2007. - № 4(24).
- С.73-81.
3. Борзенко-М1рошн1ченко А.Ю., Ос1к О.О. Особливост1 реал1заци проект1в л1цензування як окремого виду осв1тн1х проект1в / Тези доповщей м1жнародноТ конференцп "Управлшня проектами у розвитку сусптьства". Вщповщальний за випуск С.Д. Бушуев.
- К.: КНУБА, 2008. - С. 34-36.
4. Бушуева Н.С. Модели и методы проактивного управления программами организационного развития: монография. - К.: Наук. св1т, 2007. - 199 с.
5. Полковников А. Эффективное управление проектами М.: A-Project Technologies, 1998.
- 104 с.
6. Руководство к Своду знаний по управлению проектами. - 3-е изд. (Руководство PMBOK). - Project Management Institute, Inc., 2004. - 402 с.
7. Мазур И.И., Шапиро В.Д., Ольдерогге Н.Г. Управление проектами: Учебное пособие / Под общ. ред. И.И. Мазура. - 2-е изд. - М.: Омега-Л, 2004. - 664 с.
8. Белозеров А. Управление портфелем проектов. Новые методологические подходы и инструменты. - http://www.iteam.ru/publications/project/section_38/article_3258. Дата звернення 12.06.07.
9. Литвинченко А.А. Оценивание добавленной стоимости проектного потенциала / Тези доповщей III м1жнародноТ конференцп "Управлшня проектами у розвитку сусптьства". Тема: "Управлшня проектами в умовах глобалЬацп знань"/ Вщповщальний за випуск проф. С.Д. Бушуев. - К.: КНУБА, 2006. - С. 102-103.
10. Литвинченко А.А. Поток ценности в управлении проектом // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: Вид-во СНУ ¡м. В.Даля, 2006. - №4(20).
- С.5-9.
11. Принципи управлшня осв1тою. - http://ukrlib.net/pedagogika/printsipi-upravlinnya-osvitoyu.htm. - Дата звернення 02.11.07.
Стаття надмшла до редакцп' 17.02.2008 р.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 1(25)
5
