CC BY
120
Paper main body. In the article the problem of protecting the right to peaceful assembly by means of constitutional justice, courts of law and practice of the European Court of Human Rights on the implementation of this law. The conclusion is that since this right is a basic system of political rights of citizens of Ukraine as a means, and, unfortunately, sometimes, and the last real opportunity to convey their views or influence the activities of the public authorities, the judicial protection in practice it turns out one of the main guarantees of their implementation. It is reported that currently in Ukraine a special law that regulates social relations in the field of freedom of assembly in our legislation today is not that the main obstacle to the free exercise their right to peaceful assembly in practice and the existence of controversial judicial practice protection of constitutional law. It is in this legal act must be resolved problems in terms of notification of peaceful assembly, their shape, mass, time and place of the meeting.
Conclusions of the research. The main problem that must be solved by law - it dates subject of the public authorities to hold a peaceful assembly. Another problem in the regulation of relations in the sphere of peaceful assembly is a clear definition of grounds and rules limiting the realization of political freedom.
Key words: right to peaceful assembly, judicial protection, control of power.
Hadium^a do pedKo^eiii 10.09.2015 p.
Смоляр Олександр Андршович,
суддя Черкаського районного суду ЧеркаськоУобласть здобувач кафедри державного будiвництва На^ональний юридичний унверситет iменi Ярослава Мудрого, УкраУна, м. Хар^в
УДК 342.9.35
КОНТРОЛЬ ТЕРИТОР1АЛЬНО1 ГРОМАДИ У СФЕР1 М1СЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
У статтi проведено аналiз теоретичних та практичних аспектiв контролю територiальних громад за дiяльнiстю оргатв та посадових оыб мкцевого самоврядування. До^джуються про-блеми правовог регламентаци та проблеми реал^аци контролю у сферi мкцевого самоврядування, пропонуються напрямки удосконалення правового регулювання вгдносин у зазначенш сферi.
Ключовi слова: контроль, територiальна громада, мкцеве самоврядування, посадовi особи, публiчна влада.
Смоляр А. А., судья Черкасского районного суда Черкасской области, соискатель кафедры государственного строительства, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
Контроль территориальной громады в сфере местного самоуправления
В статье проведен анализ теоретических и практических аспектов контроля территориальных общин за деятельностью органов и должностных лиц местного самоуправления. Исследуются проблемы правовой регламентации и проблемы осуществления контроля в сфере местного самоуправления, предлагаются направления совершенствования правового регулирования отношений в указанной сфере.
Ключевые слова: контроль, территориальная община, местное самоуправление, должностные лица, публичная власть.
Постановка проблеми. Вщповщно до ст. 5 Конституцп УкраТни нос!ем суверештету i единим джерелом влади в УкраТш е народ, який здшснюе владу безпосередньо, а також через органи державноТ влади та органи мкцевого само-врядування. Отже, вся влада в УкраТш належить народов^ яка е первинною, единою i невщчужуваною та здшснюеться народом шляхом вшьного волевияв-лення через вибори, референдум, iншi форми безпосередньоТ демократа, в тому числ й спрямоваш на здшснення контролю за дiяльнiстю оргашв та посадових осiб державноТ влади та мюцевого самоврядування.
Актуальтсть теми. На локальному рiвнi головним контролюючим суб'ектом у сферi мюцевого самоврядування е територiальна громада. Закрп плення в Конституцп УкраТни первинним суб'ектом мюцевого самоврядування територiальноТ громади ввдповщае не тiльки сформованiй мiжнароднiй прак-тицi, але й юторичним традицiям украТнського народу. Ще в 1879 р. в «Юевля-нине», протестуючи проти «видалення публiки з зали засщань i переведення ТТ на хори думи... залишивши в залi тiльки репортерiв», писали: «Самоврядування без гласност й контролю сусшльства ще скорiше перетворюеться на самоправ-нiсть, нiж безконтрольне бюрократичне управлшня». До цього будь-який оби-ватель ми бути присутнiм безпосередньо на засщаннях, «бо присутнiсть публiки в залi засiдань - це контроль за безстороншстю ухвалення рiшень». Коли на засвданш КиТвськоТ думи 19 вересня 1872 р. головуючий видалив «без вагомих на те причин публжу, тобто справжню хазяйку мюта, iз зали засвдань», вiдомий громадський дiяч, прiснопам'ятний М. Юзефович звернувся зi сторiнок газет iз вщкритою скаргою, «за образу» i на знак протесту подав прохання про звшь-нення його вщ звання гласного [4]. Контроль територiальноТ громади на всiх етапах розвитку мюцевого самоврядування е однiею з найважливших функцiй управлiння розвитком вiдповiдних населених пункив, а тому потребуе ефек-тивного механiзму правового регулювання, чггкого визначення взаемних прав та обов'язюв контролюючих та пiдконтрольних суб'ектiв.
Аналiз остантх до^джень i публтащй. Проблеми оргашзацп контролю територiальних громад за дiяльнiстю органiв та посадових осiб мiсцевого самоврядування в своТх роботах розглядали Ю. Г. Барабаш, П. М. Любченко,
О. Д. Скопич, Ю. П. Стршець [Див.: 1; 3; 6; 7]. Однак з огляду на pi3HOMaHiT-шсть аспекпв цього напрямку дослщження залишаються невиршеними значна частина питань, яю потребують розв'язання, вiд чого значною мiрою залежить подальший процес реформування мюцевого самоврядування.
Посилення контролюючих функцiй тeриторiaльних громад, за якими Конститущею УкраТни зaкрiплeно право мюцевого самоврядування, запрова-дження дiевих мeхaнiзмiв контролю та зростання cуcпiльноï свщомост члeнiв тeриторiaльних громад - необхщш умови пiдвищeння eфeктивноcтi вciеï сис-теми мicцeвого самоврядування [6, с. 1].
Парламентська Асамблея Ради бвропи у свош Резолюцп № 1121 «Про iнcтрумeнти учacтi громадян у представницькш демократа» (1997) прямо закликала держави-члени Ради бвропи вдосконалити свою систему представ-ницько1 демократй' шляхом встановлення балансу мiж вiдповiдaльнicтю державно! влади та роллю громадян у процeci прийняття рiшeнь. За вщсутност такого балансу неможливо запобпти як пiдриву впeвнeноcтi у представницькш систем^ так i непродуманому використанню частих рeфeрeндумiв, яке робитиме проведення будь-яко1 довготривало1 полiтики, засновано!" на фунда-ментальних питаннях дискусп, безсистемним, неефективним, або нaвiть немож-ливим [8, с. 87]. Можливють здiйcнeння реального контролю над шститущями публiчноï влади забезпечуе довiру до них з боку населення, a ïï, безсумшвно, cлiд визнати одшею з нaйбiльш важливих складових демократично! системи оргашзацп влади в сучасних крашах [1, с. 102]. А. Яковлев, указуючи на необ-хщшсть прийняття Закону УкраТни «Про мюцевий референдум», наголошуе, що ця форма локально!" демократа у розвинених демократичних крашах е не тшьки ефективним засобом контролю тeриторiaльноï громади за дiяльнicтю мicцeвоï влади, зокрема, в частиш взятих нею на себе зобов'язань, а й реальним мехашзмом сприяння побудовi громадянського cуcпiльcтвa [8, с. 87].
Метою cmammi е aнaлiз юнуючо1 модeлi взaемовiдноcин тeриторiaльних громад як контролюючих cуб'ектiв та оргашв мкцевого самоврядування, досш-дження проблем правового регулювання вщносин у вказанш cфeрi, що сприя-тиме оптимiзaцiï процедур та удосконаленню законодавства в щлому.
Виклад основного Mamepiany. Тeриторiaльнa громада як первинний суб'ект мкцевого самоврядування: а) здiйcнюе обрання оргашв та посадових оciб мкцевого самоврядування, якi уповновaжeнi вщ ÏT iмeнi здiйcнювaти публiчну (мушципальну) владу i вирiшувaти питання мкцевого значення; б) caмоcтiйно вирiшуе питання мкцевого значення на мicцeвому референдуму в) здiйcнюе через рiзномaнiтнi форми (громaдcькi слухання, мicцeвi шщативи) та iнcтитути (об'еднання громадян) поточний контроль за муш-ципальною владою i рeaлiзaцiею прийнятих нею ршень.
Стаття 143 Конституцп' Укра'1'ни передбачае, що тeриторiaльнi громади села, селища, мюта безпосередньо або через утвореш ними органи мкце-вого самоврядування управляють майном, що е в комунальнш власностц
затверджують программ сощально-економ1чного та культурного розвитку 1 контролюють тх виконання; затверджують бюджети вщповвдних адмшктра-тивно-територ1альних одиниць 1 контролюють тх виконання; встановлюють м1сцев1 податки 1 збори вщповщно до закону; забезпечують проведення мк-цевих референдум1в та реал1защю тх результат1в; утворюють, реоргашзову-ють та лжвщовують комунальш шдприемства, оргашзацп 1 установи, а також здшснюють контроль за тх д1яльшстю; вир1шують шш1 питання м1сцевого значення, ввднесеш законом до тхньот компетенцп [2].
На жаль, мехашзми реал1зацп конституцшних припис1в у частиш безпо-середньот реал1зацп територ1альною громадою вищеназваних повноважень на законодавчому р1вш не закршлеш, що робить тх значною м1рою декларатив-ними. Розглянемо бшьш детально кожне з вищеназваних повноважень, зокрема в аспект! здшснення контрольних функцш.
Зпдно з Законом УкраТни «Про мкцеве самоврядування в Укратш» (дал1 -Закон) затвердження програм сощально-економ1чного та культурного розвитку ввдповщних адм1шстративно-територ1альних одиниць, щльових програм з шших питань м1сцевого самоврядування (п. 22 ч. 1 ст. 26) 1 затвердження мкцевого бюджету, внесення змш до нього; затвердження звггу про виконання вщповщного бюджету (п. 23 ч. 1 ст. 26) вщноситься до виключнот компетенцп сшьських, селищних, м1ських рад, а тому щ питання виршуються виключно на тх пленарних засщаннях. Сл1д звернути увагу, що у Закош про здшснення контролю за виконанням програм сощально-економ1чного та культурного розвитку, контролю за виконанням бюджет1в вщповщних адмшктративно-тери-тор1альних одиниць мова не йде. Закршлена норма загального характеру про те, що органи та посадов1 особи м1сцевого самоврядування е шдзвггними, шд-контрольними 1 ввдповщальними перед територ1альними громадами (ст. 75). Однак у подальшому припис1в, як1 б дозволили територ1альнш громад1 реально контролювати органи м1сцевого самоврядування, немае. Законодавець певною м1рою лише врегулював питання тх шдзвггност перед територ1альною громадою встановивши, що вони перюдично, але не менш як два рази на р1к, шформують населення про виконання програм сощально-економ1чного та культурного розвитку, мкцевого бюджету, з шших питань м1сцевого значення, звггують перед територ1альними громадами про свою д1яльшсть. Таким чином, реал1зувати конституцшш приписи щодо контролю територ1альнот громади за виконанням програм сощально-економ1чного та культурного розвитку, бюдже-т1в ввдповщних адмш1стративно-територ1альних одиниць неможливо.
Прийняття р1шень про створення, лжввдащю, реоргашзащю та перепро-фшювання шдприемств, установ та оргашзацш комунальнот власност в1дпо-вщнот територ1альнот громади також ввдноситься до виключнот компетенцп сшьських, селищних, м1ських рад. Закон не передбачае можливост контролю за д1яльшстю комунальних шдприемств, оргашзацш 1 установ безпосередньо з боку територ1альнот громади, але прямо закршлюе, що вщносини оргашв
мкцевого самоврядування з комунальними шдприемствами, установами та оргашзащями будуються на засадах ïx шдпорядкованоси, шдзв^носи та шд-контрольноcтi органам мicцeвого самоврядування. I це не лише припис загаль-ного характеру, органи мкцевого самоврядування мають реальну можливкть здiйcнювaти контроль за дiяльнicтю пiдприемcтв, установ та оргашзацш кому-нально1 влacноcтi. Зокрема, виконaвчi органи ciльcькиx, селищних, мюьких рад, рeaлiзуючи caмовряднi повноваження, здшснюють контроль за: 1) вико-нанням плашв пiдприемcтв i оргaнiзaцiй, як належать до комунальноТ власно-ст вiдповiдниx тeриторiaльниx громад (пiдп. 4 п. «а» ст. 27); 2) використанням прибутюв шдприемств, установ та оргашзацш комунальноТ влacноcтi вщповвд-них тeриторiaльниx громад (пiдп. 2 п. «а» ст. 29) тощо.
Отже, за кнуючого правового регулювання тeриторiaльнi громади можуть здiйcнювaти контроль у cфeрi мicцeвого самоврядування фак-тично лише через органи мкцевого самоврядування. Наприклад, контроль за дiяльнicтю виконавчих оргашв сшьсько']", селищно'1, мicькоï ради тери-торiaльнi громади можуть здшснювати лише через вiдповiдну раду. Закон встановлюе, що виконавчий ком^ет, ввддши, упрaвлiння та iншi виконaвчi органи ради е шдзв^ними i шдконтрольними рaдi, що ïx утворила. Рада мае можливкть проконтролювати дiяльнicть виконавчих оргашв як безпосередньо, так i доручити здшснення контролю постшним комьям, тимчасовим контрольним комiciям. У рaзi нeобxiдноcтi рiшeння виконавчого ком^ету ради з питань, вiднeceниx до власно!" компетенцй' виконавчих оргaнiв ради, можуть бути скасоваш вiдповiдною радою.
Вщповвдно до ч. 6 ст. 42 Закону сшьський, селищний, мкький голова при здiйcнeннi наданих повноважень е шдзвггним, пiдконтрольним i вщповвдаль-ним перед тeриторiaльною громадою. Однак, як i стосовно шших оргашв мк-цевого самоврядування, тeриторiaльнa громада безпосередньо здшснювати контроль дiяльноcтi сшьського, селищного, мicького голови не мае можливость У Зaконi лише закршлено, що ciльcький, селищний, мicький голова не рщше одного разу на рш звiтуе про свою роботу перед тeриторiaльною громадою на вщкритш зуcтрiчi з громадянами (ч. 7 ст. 42).
Значний обсяг контрольних повноважень у cфeрi мкцевого самоврядування мають виконaвчi органи сшьських, селищних, мicькиx рад. Вони здшснюють контроль у рiзниx галузях, рeaлiзуючи влacнi та дeлeговaнi повноваження. Але слщ наголосити, що лише рeaлiзуючи caмовряднi кон-трольнi повноваження, органи мкцевого самоврядування дiють вiд iмeнi та в iнтeрecax тeриторiaльноï громади. У свою чергу, рeaлiзуючи контрольш функцй' в рамках здiйcнeння делегованих повноважень, виконaвчi органи ciльcькиx, селищних, мкьких рад дiють в штересах держави в цiлому, тобто ввдстоюють зaгaльнодeржaвнi iнтeрecи.
Зокрема, виконaвчi органи сшьських, селищних, мicькиx рад, рeaлiзуючи caмовряднi повноваження, здiйcнюють контроль за: 1) дiяльнicтю громад-
ських вбиралень, стоянок та майданчиыв для паркування автомобильного транспорту (шдп. 4 п. «а» ст. 30); 2) яыстю питнот води (шдп. 5 п. «а» ст. 30); 3) станом благоустрою населених пункт1в, оргашзацп озеленення, охорони зелених насаджень 1 водойм, створення мкць вщпочинку громадян (шдп. 7 п. «а» ст. 30); 4) дотриманням визначених правилами паркування транспортних засоб1в вимог щодо розмщення, обладнання та функщонування майданчиыв для паркування (шдп. 7-1 п. «а» ст. 30); 5) використанням за призначенням кошт1в фонду загальнообов'язкового навчання, створеного при загальноосвггшх навчальних закладах комунальнот власност (шдп. 3 п. «а» ст. 32); 6) використанням за призначенням кошт1в установами з надання безоплатнот первиннот правовот допомоги (п. 4 ч. 1 ст. 38-1).
Реал1зуючи делеговаш повноваження, виконавч1 органи сшьських, селищних, мкьких рад здшснюють контроль за: 1) дотриманням зобов'язань щодо платеж1в до м1сцевого бюджету на шдприемствах 1 в оргашзащях незалежно в1д форм власност (шдп. 1 п. «б» ст. 28); 2) дотриманням цш 1 тариф1в; (шдп. 2 п. «б» ст. 28); 3) належною експлуатащею та оргашзащею обслу-говування населення шдприемствами житлово-комунального господарства, торпвл1 та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв'язку; 4) техшчним станом, використанням та утриманням шших об'ект1в нерухомого майна ус1х форм власност1, за належними, безпечними 1 здоро-вими умовами прац1 на цих шдприемствах 1 об'ектах (шдп. 2 п. «б» ст. 30); 5) дотриманням законодавства щодо захисту прав споживач1в (шдп. 3 п. «б» ст. 30); 6) використанням житлового фонду (шдп. 5 п. «б» ст. 30); 7) станом квартирного облжу та додержанням житлового законодавства на шдприемствах, в установах та оргашзащях, розташованих на вщповщнш територп, незалежно в1д форм власност1 (шдп. 7 п. «б» ст. 30); 8) використанням нада-них Державнш служб1 спещального зв'язку та захисту шформацп Укратни службових жилих примщень, житловот площ1 та шших об'ект1в та наданням житлово-комунальних послуг (шдп. 11 п. «б» ст. 30); 9) дотриманням законодавства, затвердженот м1стобуд1внот документацп при плануванш та забудов1 в1дпов1дних територш (п1дп. 1 п. «б» ст. 31); 10) забезпеченням надшност1 та безпечност1 будинк1в 1 споруд незалежно вщ форм власност1 в районах, що зазнають впливу небезпечних природних 1 техногенних явищ та процес1в (шдп. 1 п. «б» ст. 31); 11) дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням 1 охороною земель, природних ресурс1в загаль-нодержавного та мкцевого значення, ввдтворенням л1с1в (шдп. 1 п. «б» ст. 33); 12) д1яльшстю суб'ект1в шдприемницькот д1яльност1 у сфер1 поводження з вщходами (п1дп. 7-1 п. «б» ст. 33); 13) впровадженням заход1в, передбаче-них документац1ею 1з землеустрою (шдп. 10 п. «б» ст. 33); 14) додержанням юридичними та ф1зичними особами вимог у сфер1 поводження з побутовими та виробничими вщходами (шдп. 12 п. «б» ст. 33); 15) охороною пращ, забезпеченням сощального захисту пращвниыв шдприемств, установ та оргашза-
цш у^х форм власноси, у тому чи^ зайнятих на роботах iз шкщливими та небезпечними умовами пращ, за якктю проведення атестацп робочих мюць щодо ïx вiдповiдноcтi нормативно-правовим актам про охорону пращ, за наданням пращвникам вщповщно до законодавства шльг та компeнcaцiй за роботу в шкщливих умовax(пiдп. 8 п. «б» ст. 34); 16) виконанням територЬ альних угод (пщп. 9 п. «б» ст. 34); 17) поданням вщповщно до закону пщ-приемствами, установами та оргашзащями в^х форм власност вщомостей про наявшсть вiльниx робочих мicць (посад); (пщп. 11 п. «б» ст. 34); 18) при-кордонною i прибережною торпвлею (пiдп. 1 п. «б» ст. 35); 19) використан-ням службових примщень i жило'1' плошд, iншиx об'ектiв, наданих вiйcьковим частинам, установам, навчальним закладам Збройних Сил УкраТни, за наданням комунально-побутових послуг (п. 4 ст. 36); 20) станом розгляду звернень громадян на пщприемствах, в установах та оргашзащях незалежно вщ форм власност (пщп. 1 п. «б» ст. 38); 21) за забезпеченням при проведенш збо-рiв, м^инпв, машфестацш i демонстрацш, спортивних, видовищних та шших масових зaxодiв громадського порядку (пщп. 3 п. «б» ст. 38).
Наведене переконливо свщчить, що кшьшсть делегованих контроль-них повноважень значно бшьша, нiж кiлькicть самоврядних контрольних повноважень. Водночас, якщо проaнaлiзувaти питання i сфери, як кон-тролюються виконавчими органами ciльcькиx, селищних, мкьких рад, то виявляеться, що бшьшкть iз них значно ближчi тeриторiaльним громадам, зaчiпaють iнтeрecи й переважно стосуються життя мкцевого населення. Сьогодш, коли активно набирае оберив реформа, направлена на децентра-лiзaцiю повноважень, дeлeговaнi повноваження не можуть залишитися без уваги. Потрiбно внести змши до Закону, насамперед у частиш переведення значно1 частини контрольних повноважень виконавчих оргашв сшьських, селищних, мкьких рад з делегованих у самоврядш.
У цьому напрямку пeршi кроки вже зроблено, коли у змшах до Закону, внесених в 2015 р., прямо було закршлено, що до вщання виконавчих оргашв сшьських, селищних, мicькиx рад вщнесено здiйcнeння державного aрxiтeк-турно-будiвeльного контролю (пщп. 1 п. «б» ст. 31), державного контролю за дотриманням договiрниx зобов'язань забудовниками, дiяльнicть яких пов'язана iз залученням кош^в фiзичниx оciб у будiвництво багатоквартирних житлових будинюв (пiдп. 7 п. «б» ст. 31) [5]. Таким чином, законодавець фактично фор-муе третю групу контрольних повноважень - здшснення державного контролю виконавчими органами сшьських, селищних, мюьких рад.
Формою виршення тeриторiaльною громадою шляхом прямого воле-виявлення питань мкцевого значення е мкцевий референдум, предметом якого може бути будь-яке питання, вщнесене Конститущею та iншими законами УкраТни до вщання мкцевого самоврядування, в тому чи^ й питання контролю за дiяльнicтю оргaнiв та посадових о^б мicцeвого самоврядування. За чинним законодавством можуть виникати ситуацп, коли ршення
вгдповгдно1 ради може бути формально законним i одночасно суперечити гнтересам територiальноï громади (продаж за низькими цгнами об'ек-тгв комунально'1' власностi, неефективне використання бюджетних коштiв тощо). Тому доцгльно було б передбачити правило, за яким у разi наявностi електронноТ петици, яка пiдтримана необхiдною кглькостг голосiв членiв територiальноï громади, остаточне виргшення питань мiсцевого значення мае належати територiальним громадам як первинним суб'ектам мiсцевого самоврядування. Особливу роль вони повиннг вiдiгравати також i в розв'я-заннi можливих конфлгктгв мiж представницькими органами мiсцевого самоврядування, з одного боку, та ïx виконавчими органами i сгльськими, селищними, мiськими головами - з другого [3, с. 57].
За даними Мгнгстерства юстицп Украïнi, з 1991 по 2009 р. Украшг було проведено 150 мгсцевих референдумiв: 50 - з питань адмгнгстративно-територг-ального устрою; 34 - з питань змгни назви населеного пункту; 31 - з гнституцш-них питань, включаючи дострокове припинення повноважень представницьких органгв мiсцевого самоврядування; 13 - з питань благоустрою населених пунктгв; 12 - iз земельних питань; 10 - з шших питань. Отже, лише незначна частина мГсцевих референдумiв була спрямована на реалiзацiю контрольних повноважень територiальниx громад.
Ю. П. Стрiлець зазначае, що громадський контроль здгйснюеться громадою через форми безпосереднього та опосередкованого контролю. Безпосередне здгйснення контролю громадою вгдбуваеться через вибори, референдуми, мгс-цевi збори, громадськi слухання, iнiцiативи, мгтинги, протести, петицй' тощо. Опосередкований контроль громада здгйснюе через органи мгсцевого самоврядування та рiзноманiтнi громадськг об'еднання [7, с. 356]. Не заперечуючи подiлу форм контролю територiальниx громад на безпосередню та опосе-редковану, вважаемо дискусiйною тезу про те, що безпосередне здшснення контролю громадою вгдбуваеться через ус форми безпосередньо1 демократы (вибори, мiсцевi збори, громадськг слухання, iнiцiативи, мiтинги, протести, петицй' тощо), переважна бгльшгсть iз названих форм лише в окремих випад-ках можуть бути пов'язанг з реалiзацiею територiальними громадами контрольних повноважень у сферi мгсцевого самоврядування.
Контроль передбачае перевiрку виконання законгв, рiшень, повноважень та передуе вгдповгдальностг чи iншим заходам впливу, спрямованих на приве-дення поведгнки пiдконтрольного суб'екта до визначених стандартгв. Контроль здiйснюеться через нагляд та пгдзвгтшсть. Пiдзвiтнiсть органiв та посадових осiб мiсцевого самоврядування перед територiальними громадами чинним законодавством закрiплена, однак механгзми нагляду практично вiдсутнi. Тери-торiальнi громади не мають реально!" можливостi для самостiйного встанов-лення об'ективно1 iнформацГí (без отримання звгту) та системного дослiдження стану дотримання нормативних приписгв з правом надання обов'язкових для реагування вказгвок або припинення (вгдмгни) ргшення.
Висновки. Проведений aнaлiз контрольних повноважень тeриторiaльниx громад сввдчить, що контрольний мехашзм не спрацьовуе, причина полягае в тому, що належним чином не закршлеш взаемш права та обов'язки тери-торiaльноï громади як контролюючого суб'екта та оргашв мюцевого самоврядування як шдконтрольних суб'екив. За кнуючого правового регулювання тeриторiaльнi громади можуть здшснювати контроль у cфeрi мюцевого самоврядування фактично лише через органи мюцевого самоврядування.
Системний характер оргашзацп контролю тeриторiaльниx громад, чггке визначення його форм, процедури, порядку розгляду й оцшки результата, мexaнiзму реагування на факти правопорушень i зловживань у cфeрi мкцевого самоврядування забезпечить його максимальну ефектившсть.
Напрямками подальшого доcлiджeння мае бути розроблення конкретних пропозицш щодо удосконалення законодавства, оцшка eфeктивноcтi форм i мeтодiв контролю для вдосконалення правового регулювання мexaнiзмiв його здiйcнeння, вивчення основних напрямюв оновлення правових та орга-нiзaцiйниx основ пiдвищeння професшного рiвня, cпeцiaлiзaцiï контролю та запозичення кращого зaрубiжного доcвiду оргaнiзaцiï контролю тeриторiaль-них громад за дiяльнicтю оргaнiв та посадових оciб мюцевого самоврядування.
Список лiтератури:
1. Барабаш Ю. Г. Державно-правов1 конфл1кти в теорп та практищ конституц1йного права: монограф1я / Ю. Г. Барабаш. - Харюв : Право, 2008. - 220 с.
2. Конститущя Украши : Закон Украши ввд 28 червня 1996 р. // Ввдом. Верхов. Ради Украши. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
3. Любченко П. Терптор1альна громада: проблеми регулювання правового статусу/ П. Люб-ченко // Державне буд1вництво та мкцеве самоврядування : зб. наук. праць. - Вип. 2. - Харюв : Право, 2002. - С. 50-60.
4. Олшник В. Кншське самоврядування - самоправшсть чи самообман / В. Олшник // Дзеркало тижня. - 2013. - № 40. - 1 листоп. [Електронний ресурс] - Режим доступу : http:// gazeta.dt.ua/history/kiyivske-samovryaduvannya-samopravnist-chi-samoobman-_.html.
5. Про внесення змш до деяких законодавчих аклв Украши щодо спрощення умов ведення бiзнecу (дерегулящя) : Закон Украши ввд 12.02.2015 р. № 191-VIII) // Ввдом. Верхов. Ради Украши. - 2015. - № 21. - Ст. 133.
6. Скопич О. Д. Контроль у cиcтeмi мкцевого самоврядування Украши : автореф. дис. ... канд. держ. упр. / О. Д. Скопич. - Ктв : Рада по вивченню продуктивних сил Украши НАНУ, 2010. - 20 с.
7. Стршець Ю. П. Види i форми контролю в мкцевому самоврядувант / Ю. П. Стршець // Тeорiя та практика державного управлшня : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во ХарР1 НАДУ «Мапстр», 2011. - Вип. 3. - С. 353-359.
8. Яковлев А. Прaвовi основи модершзацп системи мкцевого самоврядування як фактор конституцшного процесу в Украш / А. Яковлев // Вкник Нацюнально1 академп правових наук Украши : зб. наук. праць / редкол. : В. Я. Тацш та in. - Харюв : Право, 2013. - № 4 (75). -С. 81-89.
Smolar O. A., District Court Judge Cherkassy Cherkasy region, applicant State Building Department, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
Control of territorial communities in local government
Problem setting. According to Art. 5 of the Constitution of Ukraine all power in Ukraine belong to people, which is primary unified, inalienable and carried people through free will through elections,
referendum and other forms of direct democracy, including those intended to control the activity of bodies and officials of the government and local government.
Paper objective. At the local level the main supervisory entity in local government is local community. Consolidation of the Constitution of Ukraine the primary subject of local self-government territorial community not only meets current international practice, but also the historical traditions of Ukrainian people. Control territorial community in all phases of local government is one of the most important functions of managing the development of appropriate settlements, and therefore needs an effective mechanism of legal regulation, clearly define mutual rights and responsibilities of controlling and controlled entities.
Recent research and publications analysis. Problems Assessment of local communities and the activities of local government officials in their works viewed Y.G. Barabash, P.M. Liubchenko, O.D. Skopych, Y.P. Strilets. However, given the variety of aspects of this area of research remain many questions that need resolving, on which depends largely on the further process of local governance.
The paper main body. The existing regulation territorial communities can exercise control in local government actually only through local governments. The control of the executive bodies of village, town council municipalities can only be made through the appropriate council.
The existing regulation of territorial communities can exercise control in local government actually only through local governments. The control of the executive bodies of village, town council municipalities can only be made through the appropriate council.
The author emphasizes that only by implementing self-control powers local authorities acting on behalf of and in the interests of the local community. In turn, implementing control functions in the framework of the powers delegated executive bodies of village, town and city councils are in the public interest as a whole, that is defending national interests.
The article introduces changes to the law, especially as regards the transfer of significant control powers of the executive bodies of village, town and city councils from delegated to self-governed.
Conclusions of the research. Analysis of the supervisory powers of local communities shows that the control mechanism does not work, the reason is that mutual rights and obligations of local community are not properly secured as controlling entity and local government. The systemic nature of the monitoring of territorial communities, clear definition of its forms, procedures, procedure review and evaluation results, the mechanism of response to the facts of violations and abuses in local government will ensure its maximum effectiveness.
Key words: control, local community, local government officials, public authorities.
Hadiuwna do pedKonezii 25.09.2015 p.
