CC BY
9
УДК 636.32/38.083.
Горлова О.Д., старший науковий сшвроб^ник, к.е.н., gorlovaasc@mail. ru Попов М.Ф., старший науковий ствроб^ник, к.в.н.
Яковчук В.С., науковий ствроб^ник, yakovchuk74@mail.ru Берьозкша Л.1., науковий спiвробiтник © 1нститут тваринництва стеновыхрайотв ¡мет М.Ф. 1ванова "Аскашя-Нова "-
Нацюнальний науковий селекцтно-генетичний центр з в1вчарства с.м.т. Аскашя-Нова, Украгна
1НТЕНСИВНА В1ДГОД1ВЛЯ ЯГНЯТ
Наведено результати експериментальних дослгджень щодо доцтьностг ттенсивног в1дгод1вл1 ягнят аскатйськог тонкорунног породи з 2,5- до 6,5-мкячного вжу. З'ясовано, що розроблена технолог1я забезпечила зростання середньодобових прирост1в на 21,0 % та сприяла тдвищенню кыьюсних i ятсних показниюв м 'ясног продуктивностi. Визначено коефщенти конверсп енергп кормiв в енергт м 'ясног продукцп при рiзних технологiчних способах утримання тварин тсля вiдлучення гх вiд вiвцематок.
Ключоei слова: ттенсивна вiдгодiвля, внутршньом 'язовий жир, коефщент конверсп, забтний вихiд, забтна маса.
Вступ. У сучасний перюд у харчуванш людей в Укра!ш спостер^аеться дефщит повнощнного тваринного бшку при надлишковому споживанш вуглеводiв та жирiв. За нормами ВОЗ споживання м'яса на одну людину повинно становити на рж - 85 кг, з них 3-5 кг припадати на м'ясо овець. Однак, у 2007 рощ в Укрш'ш на людину виходило лише 40 грам баранини, у той час як середньосв^ове споживання м'яса овець становило 1,9 кг [1]. У першу чергу баранина необхщна людям з пщвищеною масою тша, з рiзними захворюваннями, у тому чи^ серцево-судинними, кишково-шлунковими та ш.
З огляду повщомлень останшх роюв та досвщу щодо розвитку св^ового вiвчарства до сьогодення можна прийти до висновку, що тдвищення конкурентоспроможност ще! галузi тшно пов'язано з найбшьш повною реалiзацiею генетичного потенщалу м'ясно! продуктивностi овець. Загальновщомо, що на продукування приросту живо! маси овець витрачаеться у 10 разiв менше кормових одиниць, шж на прирiст вовни, тим бшьше, що цiна на вовну падае, а попит на баранину за останш 15-20 рокiв постiйно зростае [2].
Аналiз економiчного стану европейського вiвчарства свiдчить, що в умовах штенсивного ведення сiльського господарства перспективним е лише перехщ галузi на м'ясний напрямок продуктивностi [3,4]. Тому, враховуючи, те що пiвденний регюн Укра!ни вiдзначаеться великою розоранiстю сшьськогосподарських угiдь (85-90 %) та штенсивним землеробством [5],
© Горлова О. Д., Попов М.Ф., Яковчук В.С., Берьозкша Л.1., 2008
34
створюються сприятливi передумови для виробництва високояюсно! ягнятини шляхом штенсивно! вiдгодiвлi.
Загалом, для вiдгодiвлi найбiльш придатнi спецiалiзованi м'яснi генотипи овець, отримана вщ них ягнятина завдяки високим органолептичним показникам користуеться стшким попитом у населення. Але в^чизняш i закордоннi дослiдники повщомляють, що при достатнiй забезпеченостi кормами i тонкоруннi породи овець можуть з успiхом використовуватися для штенсивного виробництва ягнятини та баранини. I хоча мериносовi породи не вщносять до м'ясних, отриманi вiд них тушi вiдповiдають вимогам ринку, що у виробництвi баранини неможливо недооцшювати [6]. Враховуючи, що асканiйська тонкорунна порода, одна з найбшьш розповсюджених у пiвденному регiонi Укра!ни, та поряд з цим мае достатню скоростиглшть, високу плодючiсть та найбшьшу серед тонкорунних порiд живу масу [7], нами з метою бшьш повно! реалiзацп И генетичного потенщалу було поставлено завдання, щодо удосконалення технологiчного способу штенсивно! вiдгодiвлi стосовно умов твдня Укра!ни.
Дана робота е одним з етатв розробки технологи виробництва ягнятини за рахунок тдвищення iнтенсивностi вiдгодiвлi баранцiв i зниження енерго- та ресурсовитрат в цьому технолопчному процесi.
Матер1ал 1 методи. Дослiдження проведено у ДПДГ «Аскашя-Нова» Чаплинського району Херсонсько! област на баранцях таврiйського типу асканшсько! тонкорунно! породи, вирощених за вдосконаленою ресурсозберiгаючою технологiею у перiод тдсису.
Ягнята контрольно! групи (п=19) утримувалися за традицiйною технологiею, котра включала: вщлучення у 4,0-4,5 мiсячному вщц пасовищно-стiйлове утримання з задаванням на нiч 3 кг високояюсно! зелено! маси; вмют у ращош концентрованих кормiв до 25%; використання подрiбненоl зерносумiшi; застосування комплексу солей мжроелеменив (Си804, 2п804, Мп804, Ю, Со804, №8е03) разом з концентрованими кормами.
Тварин дослщно! групи (п=16) утримували за розробленою технологiею штенсивно! вiдгодiвлi, що вiдповiдае основним вимогам технологи вiдгодiвлi ягнят у европейських кра!нах з розвиненим вiвчарством. 1! складовими елементами е: вiдлучення ягнят у 2,0-2,5-мшячному вiцi; стiйлове утримання з обмеженням свободи пересування; високий вмют в ращош концентрованих кормiв - до 65%; використання неподрiбненоl зерносумiшi з 4-мiсячного вiку; застосування комплексу мшроелеменив разом з сольовою сумiшшю.
Живу масу ягнят визначали шляхом щодекадного iндивiдуального зважування, а також при постановщ та заюнченш експерименту. Гематологiчнi показники вивчалися: за кшьюстю еритроцитiв i лейкоцитiв у 1 мм3 щльно! кровi - тдрахунком у камерi Горяева; гемоглобш - спектрофотометрично за Г.В. Дервiзом та А.1. Воробйовим [8]; загальний бiлок у сироватцi кровi -рефрактометрично; кальцш - трилонометричним методом з мурексидом; фосфор - за методом Бр^са у модифiкацi!' В.Я. Юделевича. Кров брали вранцi iз яремно! вени до годiвлi та по!ння. Фактичне споживання кормiв визначали
35
шляхом щодекадного зважування заданих KopMiB та !х залишюв упродовж двох сумiжних днiв. Кшькють спожито! пасовищно! трави ягнятами контрольно! групи визначали методом укiсних дшянок.
Контрольний забiй баранцiв (по три голови з кожно! групи) проводили у юнщ дослiду згiдно методики ощнки м'ясно! продуктивностi овець [9]. Морфолопчний склад туш визначали за результатами обвалювання правих напiвтуш тсля 24-годинного охолодження, при цьому визначали вихщ м'якотi, кiсток i сухожилля. Хiмiчний склад середньо! проби м'яса вивчали за показниками: загальна волога, суха речовина (бшок, жир, зола). У найдовшому м'язi спини визначали кшьюсть внутрiшньом'язового жиру. На основi отриманих даних хiмiчного складу розраховували енергетичну цiннiсть м'яса. Вихiд основних поживних речовин та конверсш енерги й проте!ну корму в енергш i харчовий бiлок м'ясно! продукцп розраховували за методикою [10].
Бюметричну обробку даних здiйснювали за допомогою програмного забезпечення MS Excel з використанням статистичних функцш за алгоритмом М. О. Плохшського.
Результати дослщжень. За перiод проведення iнтенсивно!' вiдгодiвлi (120 днiв) середньодобовi прирости живо! маси баранщв дослiдно! були вищими на 35 г (21,0 %), при Р>0,95, i становили 201,6 г проти 166,1 г у тварин контрольно! групи (табл. 1).
Таблиця 1
Вщгод1вельш та м'ясш показники ягнят пiддослiдних груп (X ± S-).
Показник Шддослвдш групи тварин
контроль дослад
Жива маса на початку досаду, кг 15,39±0,19 15,40±0,27
Жива маса у шнщ досаду, кг 36,21±0,57 40,59±1,24
Середньодобовий прир1ст, г 166,6±3,02 201,6±12,02
Передзабшна маса, кг 36,33±1,20 42,83±1,42
Маса парно!' туш1, кг 14,93±0,43 18,18±0,60
Забшна маса, кг 15,10±0,42 18,47±0,64
Забшний вихвд, % 41,56±0,67 43,12±0,56
Маса охолоджено! туш1, кг 14,67±0,41 18,07±0,59
М язова тканина кг 10,51±0,30 13,49±0,39
% до маси туш1 71,64 74,65
Сухожилля кг 0,19±0,01 0,23±0,02
% до маси туш1 1,30 1,27
Юсткова тканина кг 3,97±0,14 4,35±0,11
% до маси туш1 27,06 24,08
Коефщент м'ясносп 2,53 2,95
Площа м'язового в1чка, см2 15,35±0,15 16,41±0,22
Х1м1чний склад м'яса Загальна волога, % 65,17±1,23 63,83±0,65
Бшок, % 18,19±1,27 18,92±0,49
Жир, % 15,68±0,42 16,01±0,84
Зола, % 0,96±0,07 1,24±0,06
Внутршньом'язовий жир, % 2,92±0,07 3,18±0,13
36
Абсолютний приршт живо! маси пщдослщних ягнят на юнець штенсивно! вiдгодiвлi в контрольнiй та дослщнш групах вiдповiдно становив 20,8 кг i 25,2кг, (Р>0,95). При досягненш ягнятами дослщно! групи середньо! живо! маси 40,6 кг (перша категорiя вгодованостi) iнтенсивну вiдгодiвлю було припинено, а тварин забито. Проводити подальшу вiдгодiвлю було недоцiльно: по-перше, з досягненням статево! зрiлостi оргашзму знижуеться синтез бiлку у тш тварини; по-друге, значне надходження поживних речовин високоенергетичного корму (концентратiв) у цей перюд призводе до створення резервного енергетичного субстрату - жиру. Надмiрне ожиршня невигiдно, оскiльки жир е малоцiнною тканиною, до того ж на його синтез витрачаеться утричi бiльше поживних речовин корму шж на синтез бiлку.
Отримаш при проведеннi контрольного забою кшьюсш i якiснi характеристики м'яса у поеднанш з даними приростiв живо! маси дозволяють об'ективно та бшьш повно судити про вiдгодiвельнi якост^ Так, данi таблицi 1 свщчать про те, що баранцi дослщно! групи за масою парно! тушi (18,2 кг) належали до першого класу i перевищували аналогiв з контрольно! групи (14,9кг) на 23,2 % (Р>0,95); за забшною масою - на 22,3% (Р>0,95). Забшний вихiд у тварин дослiдно! та контрольно! груп становив вщповщно 43,1% i 41,6%.
Харчовi якостi м'яса визначають не лише за показниками забшно! маси та забiйного виходу, але й його морфологiчним складом. За результатами наших дослщжень частка м'якот в тушах ягнят дослщно! групи порiвняно висока i перевищуе на 3,01 % аналогiчний показник у тварин контрольно! групи. Ягнята пщдослщних груп у 6,5-мюячному вщ мали високий коефiцiент м'ясностi: у контрольнш групi вiн становив 2,53; у дослщнш - 2,95. Цей показник у тварин пщдослщних груп пщтверджуеться даними площi «м'язового вiчка», яка у дослiднiй групi (16,41 см2) перевершувала контрольну (15,35 см2) на 6,9 %.
1нтенсивну вiдгодiвлю дослiдних тварин проводили в умовах стшлового утримання, що виключало неращональне використання обмiнно! енергi! на перемщення тварин по пасовищу. Випасання тварин на пасовищ^ крiм непродуктивно! витрати обмшно! енергi!, призводить ще i до зниження якостi ягнятини. Справа у тому, що при м'язовш робой зростае руйнування поживних речовин, вщкладених у виглядi запасiв у тш, а саме жиру, i у першу чергу внутрiшньом'язового. Це спричиняе зниження якостi м'яса, яке стае твердим, жорстким, зi слабовираженою мармуровiстю, специфiчним смаком та ароматом. Тому вивченню хiмiчного складу м'яса у наших дослщженнях було придшено особливу увагу. Аналiз отриманих результат свiдчить, що за загальною волопстю зразки м'яса баранцiв дослiдно! групи перевершували контроль на 1,34%; за вмютом бiлку на 0,73 та жиру - на 0,33 %. Але найбшьш важливим показником щодо якостi м'яса е вмiст внутршньом'язового жиру у найдовшому м'язi спини. I тут дослщна група, що мала 3,18% жиру, перевершувала контрольну (2,92%) на 8,9 вщносних вщсотка, (Р<0,95). При цьому баранцi дослщно! групи, яю вiдгодовувалися в умовах обмеження руху (стiйлове утримання) та переважно на концентратному типi годiвлi, мали при забо! м'ясо
37
з бшьш вираженими прожилками внутршнього жиру, що нагадувало мармуровий вiзерунок.
Вiдомо, що кров сшьськогосподарських тварин мае вiдносно сталий склад, об'ективно вiдображае загальнi властивост органiзму та функцiональний стан, а також дае можлившть визначити штенсившсть обмiну речовин. За результатами дослщжень пiдвищений вмiст гемоглобiну та збшьшення кiлькостi еритроцитiв у кровi ягнят дослщно! групи в порiвняннi з контрольною вщповщно на 5,94 % та 3,10 % свщчать про порiвняно вищий рiвень окисно-вщновних процесiв, якi вiдбуваються в !х органiзмi, що й позначилося на !х ростi та розвитку (табл.2).
Таблиця 2
ГематолоНчш показники пщдослвдних баранщв у 6,5-м1с. в1ц1 (X ± 5"-).
Показники Щддослщш групи тварин, п=3 % до контролю
контроль досл1д
Гемоглобш, г/% 10,1±0,40 10,7±0,25 5,94
Еритроцити, млн/мл 8,71±0,22 8,98±0,16 3,10
Лейкоцити, тис/мл 7,38±0,14 7,35±0,43 -0,41
Загальний 61лок, г/% 6,17±0,14 6,72±0,16 8,91
Кальц1й, г/% 11,00±0,14 11,17±0,30 1,55
Фосфор, г/% 5,90±0,60 6,61±0,25 12,03
Iнтенсивнiсть вiдгодiвлi тварин в значнiй мiрi залежить вiд кiлькостi загального бшку у сироватцi кровi. У баранщв дослiдно! групи його рiвень у сироватщ кровi був вище на 8,91%, що свщчить про достатню кiлькiсть структурного матерiалу для забезпечення приросту живо! маси.
Враховуючи, що вiвцi не мають природного iмунiтету проти iнвазiйних захворювань, нами тд час експерименту було проведено дегельмштизащю всього пiддослiдного поголiв'я малотоксичним препаратом широкого спектру дп - суспензiею "Вальбазен" у дозi 1 мл на 10 кг живо! маси. Копролопчш дослщження калу тварин, а також ретельний огляд внутршшх оргашв пiд час забою свiдчили про вщсутшсть iнвазiйних захворювань пiддослiдних баранщв.
Для порiвняння традицiйно!' технологи вирощування ягнят тсля вiдлучення з технолопею iнтенсивно!' вiдгодiвлi нами було розраховано ефектившсть використання пiддослiдними тваринами поживних речовин кормiв i конверсiю !х в енергiю та бiлок м'ясно! продукц^. Обчислення коефiцiентiв конверс^ проте!ну й енерг^ кормiв у харчовий бшок i енергiю туш (табл. 3) показало, що баранщ дослщно! групи мали кращу конверсiйну здатшсть щодо трансформування проте!ну i енерги кормiв в продукцiю. Так, за конвераею проте!ну й енерг^ кормiв у бiлок i енергiю м'якои туш вони переважали ровесникiв контрольно! групи на 0,18 i 0,69% вщповщно.
38
Таблиця 3
Конверия проте'ну й енергй' кормив у харчовий бшок i енерпю туш
Показники Щддослщш групи тварин
контроль дослад
Надшшло на одну голову з кормом: протешу, кг 15,84 21,02
енергп, МДж 1316,1 1554,9
Синтезовано в юпвних частинах туш1: харчового 61лка, кг 1,128 1,534
харчового жиру, кг 0,972 1,298
Вих1д на 1 кг приросту живо! маси: бшка, г 54,2 60,9
жиру, г 46,7 51,5
Синтезовано у туш1, Мдж 65,57 88,22
Коефщент конверсп, % Енергп корм1в в енергш м'ясно! продукцп 4,98 5,67
Протешу корм1в у бшок юпвно! частини туш1 7,12 7,30
Висновки. Розроблена i випробувана технолопя штенсивно! вiдгодiвлi понадремонтних баранцiв асканшсько! тонкорунно! породи з 2-2,5-мю. до 6,5-Mic. BiKy, вирощених в перюд пiдсису за ресурсозберiгаючою технолопею, забезпечила зростання iнтенcивноcтi вiдгодiвлi на 21,0% та сприяла пiдвищенню кшькюних i якicних показникiв м'ясно! продуктивное^, а саме: забшно! маси на 22,3%; м'якот м'язово! тканини у тyшi на 3,0%; площi м'язового вiчка на 6,9%; внyтрiшньом'язового жиру на 8,9%.
Лггература
1. Анализ и тенденции мирового рынка мяса. http://www.myasocom.ru/index.php?mod=wormeat1&lp=y&mold=arh&lk=1
2. Егинбаев Е.А. Качество потомства баранов дойче меринофлайш при скрещивании их с матками казахской тонкорунной породы: Автореф. Дис... канд. с.-х. наук: 06.02.01 / Алмат. научн.-произв. центр животн. и вет. - А.,2007. -19 с.
3. Локтионов В., Бутковой Н., Зюбин М., Локтионова Г. Курский тип мясной породы овец // Животноводство России. -2004. -№4. -С. 46-48.
4. Яковенко А.М. Больше внимания производству баранины // Овцы, козы, шерстяное дело. - 1998. -№2. -С. 17-19.
5. Всього сшьськогосподарських земель, як входять до адмшютративно-територiальних одиниць, станом 01.01.2007 року (за даними Державного земельного кадастру Укра!ни). http://www.minagro.kiev.ua/page/?4546
6. Dolling C.H.S., Anderson L.J., Castle G.T. Wool Technology and Sheep Breeding 41: - P. 269-280.
7. Кущенко П.Т., Дьяченко Л.С., Шелест Л.С., Волков А.А. Тонкорунш породи овець. - К.: Урожай, 1992. -153с.
8. Дервиз Г.В. Воробъев А.И. Определение гемоглобина крови посредствам аппарата ФЭКМ // Лабораторное дело. -1959. -№3. -С.19-22.
39
9. Методика оценки мясной продуктивности овец, - Дубровицы, 1979.
10. Паньюв Л.П. Енергетична ощнка окремих технолопчних елеменив, порщ та систем виробництва продукцi! вiвчарства в зонi лiсостепу Укра!ни Автореф. дис. канд. с.-г. наук: 06.02.04.- Харьюв. 1нститут тваринництва УААН, 2005. - 22с.
Summary
Horlova O.D., Senior Reseacher, Cand. Sci. (Economics), Popov M.F., Senior Researcher, Cand. Sci. (Veterinary) Yakovchuk V.S., Researcher Beriozkina L.I., Researcher
M.F. Ivanov Institute of Animal Breeding in the Steppe Regions "Ascania Nova" — National Scientific Selection-Genetic Centre for Sheep Breeding of the UAAS the Settlement of Ascania Nova, Ukraine INTENSIVE FATTENING OF LAMBS The results of experimental researches on expedience of the intensive fattening of lambs of the Ascanian Merino breed from the age of 2.5 to 6.5 months are presented. It has been found that the developed technology provides increase of the average daily gain by 21.0 % and improves quantitative and qualitative indices of meat productivity. Coefficients of conversion of forage energy into energy of meat products at various technological methods of maintaining lambs after weaning have been determined.
Key words: intensive fattening, intramuscular fat, conversion coefficient, slaughter output, and slaughter mass.
Стаття надшшла до редакцИ 10.04.2008
40
