CC BY
49
Науковий вгсник ЛНУВМБТ гмем С.З. Гжицького Том 12 № 2(44) Частина 3, 2010 УДК 636. 3. 083
Ляшенко В.М., заступник директора, Лучин 1.С., кандидат с.-г. наук, с.н.с.
Коломийська дослгдна станщя 1еано-Франкгеського ¡нституту АПВ Пер1г Д.П., кандидат с.-г. наук, доцент ® Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицини та бютехнологт
¡мет С.З.Гжицького
ПОЛ1ПШЕННЯ В1ДГОД1ВЕЛЬНИХ I М'ЯСНИХ ЯКОСТЕЙ ОВЕЦЬ УКРА1НСЬКО1 Г1РСЬКОКАРПАТСЬКО1 ПОРОДИ
Теоретично обтрунтоеана г практично реал1зоеана доцгльнгсть розеедення оеець украгнськог ггрськокарпатськог породи за селекцтними групами для тдеищення генетичного потенщалу молочног та м'ясног продуктиеност1.
Проеедена оцгнка динамгки росту, жиеог маси баранчиюе ргзних селекцтних груп, характеристика гх м'ясног продуктиеност1 е р1зш егкоег пергоди.
Встаноелено, що розроблена ноеа система розеедення оеець украгнськог ггрськокарпатськог породи забезпечила при егдгодгелг ягнят е р1зш егкоег пергоди тдеищення ¡нтенсиеност1 гх росту егдпоегдно на 4,1-7,7%. Забшний еихгд тдеищиеся на 5-7% та покращиеся морфолог1чний склад туш. Це дае можлиекть збыьшити еиробництео продукцгг е1ечарстеа та тдеищитирентабельшсть галуз1 е цшому.
Ключовi слова: украгнська г1рськокарпатська порода, селекцшш групи, ¡нтенсиена егдгодгеля, р1ст, розеиток, забшш якост1.
Вступ. Через економiчну кризу в останш роки з уЫх галузей тваринництва в умовах стихшних ринкових вщносин найбшьше постраждало саме вiвчарство. У сшьгосппщприемствах вщбувся безпрецедентний спад вiвцепоголiв'я - за останшх 15 роюв воно зменшилося у 11,8 раза [1].
Одшею з причин катастрофiчного спаду галузi вiвчарства, поряд з диспаритетом щн на вовну та енергоноси, порушенням умов утримання, е неефективне використання продуктивного потенщалу овець, в першу чергу виробництво молодо! баранини та ягнятини [2,3].
Науковими дослщженнями i практичним досвщом передових господарств 1вано-Франювсько! област доведено, що одним iз шляхiв збшьшення кшькоси та полшшення якост баранини е оргашзащя И виробництва головним чином вщ молодняку. У молодому вщ у таких тварин вдало поеднуються два процеси - рют i вiдгодiвля, тобто збшьшення кшькосп власне м'яса (м'язово! тканини) й одночасне вщкладання жиру на внутршшх органах, всередиш м'язiв i мiж ними, а також поверх тушi [4,5].
Основною породою овець, яку розводять на Прикарпатп, е украшська гiрськокарпатська порода комбшованого напряму продуктивностi. В
® Ляшенко В.М., Лучин 1.С., Пер1г Д.П., 2010
125
Коломийськш дослщнш станци розробляються методи створення штенсивних титв овець шляхом розведення за селекцшними групами з основними показниками продуктивност - вовна, м'ясо, молоко.
За результатами комплексно! оцшки основних селекцшних ознак овець рiзних статево-вiкових груп визначеш напрямки селекцшно-племшно! роботи, вдабрано тварин у селекцiйнi групи. В данш статтi наведено аналiз показниюв продуктивностi овець за вiдгодiвельними та м'ясними якостями.
Метою наших дослщжень вщповщно до плану науково-дослiдних робгг, було вивчення особливостей прояву вщгодiвельно! i м'ясно! продуктивностi молодняку овець, отриманого вщ вiвцематок селекцшно! групи з пщвищеною молочною продуктивнiстю у племрепродукторi фермерського господарства "Костюк" КоЫвського району 1вано-Франювсько! областi.
Матер1али 1 методи дослщжень. В основу роботи покладеш базовi положення методики академжа М.Ф. 1ванова з урахуванням сучасних методiв селекци та генетики.
Вихщним матерiалом послужили чистопороднi барани-плiдники та вiвцематки укра1нсько1 прськокарпатсько! породи. У перюд окотiв (Ычень-лютий 2008 р.) проводився шдивщуальний облiк всього народженого молодняку. Вщлучення ягнят вщ вiвцематок проводили в 3-мiсячному вщ. Протягом перiоду проведення дослiджень тварин пщдослщних груп вирощували в однакових умовах годiвлi й утримання, з однаковою технологieю i виробничим циклом.
Годiвля всiх пiддослiдних тварин проводилась вщповщно до рекомендованих норм, розроблених 1нститутом тваринництва УААН (1986).
Для подальших дослiджень та вивчення вiдгодiвельних i м'ясних якостей було сформовано двi групи однакових за вжом баранчикiв, якi народились одинаками.
Вивчення росту та розвитку здшснювали на пiдставi перюдичних зважувань: при народженнi, у вщ 20 днiв, при вiдлученнi у 3 мкящ i 4, 5, 6 мкящв та розрахунку абсолютних i середньодобових приростiв живо! маси (за формулою С.БродГ).
Тварин зважували iндивiдуально з точнiстю до 0,1 кг при народженш i до 0,5 кг в наступш вiковi перiоди. Зважування проводили зранку перед годiвлею. М'ясну продуктивнiсть вивчали шляхом контрольного забою баранчиюв по 3 голови з кожно! групи у 4- та 6-мкячному вiцi. При цьому враховували живу масу тсля 24-годинно! витримки i результати первинно! обробки туш.
Молочну продуктивнiсть вiвцематок визначали за приростом живо! маси молодняку до 20-денного вiку.
Отримаш результати дослiджень опрацьовано бiометрично за методикою М.О.Плохинського.
Результати досл1джень. Незважаючи на аналопчш умови вирощування та годiвлi, показники м'ясно! продуктивностi дослщних тварин були рiзними. Iнтенсивнiсть росту баранчиюв, отриманих вiд вiвцематок II селекцшно! групи
126
була вищою порiвняно з тваринами I контрольно! групи, отриманими вщ вiвцематок шшо! частини стада (табл. 1).
Таблиця 1
Динамика живо!' маси пщдослщних баранчикш
В1к, м1сяц1в Група
I (п = 12) II (п = 8)
жива маса, кг прирости жива маса, кг при рости
абсолют., кг серед. доб., г абсолют., кг серед. доб., г
при народж. 2,6 ± 0,07 - - 2,6 ± 0,05 - -
20 дшв 6,3 ± 0,08 3,7 185 6,5 ± 0,07 3,9 195
при в1длуч. 3 м1с. 20,8 ± 0,11 14,5 161 24,3 ± 0,12 15,9 176
4 22,6 ± 0,14 1,8 60 24,3 ± 0,12 1,9 63
5 24,8 ± 0,15 2,2 73 26,6 ± 0,13 2,3 76
6 26,9 ± 0,18 2,1 70 28,8 ± 0,15 2,2 73
Загальновiдомо, що жива маса молодняку в рiзнi вiковi перiоди змiнюeться з неоднаковою штенсившстю, це стосуеться також укра!нсько! гiрськокарпатсько! породи. Аналiзуючи результати розведення овець за селекцшними групами та оцшку продуктивностi баранчикiв, отриманих вщ вiвцематок з пiдвищеною молочною продуктившстю та !! вплив на вiдгодiвельнi та м'яснi якостi пiддослiдних тварин встановлено, що баранчики контрольно! групи в 20-денному вщ мали живу масу та абсолютний приркт 6,31 ± 0,08 кг i 3,7 ± 0,11 кг, тодi як тварини дослщно! групи - 6,5 ± 0,07 кг i 3,9 ± 0,09 кг вiдповiдно. Якщо при народженнi у двох групах баранчиюв-аналопв жива маса практично була однаковою, то при вщлученш рiзниця за живою масою мiж групами становила 7,7%. Що ж до середньодобового приросту живо! маси ягнят, найважлившого показнику при штенсивнш вiдгодiвлi, баранчики дослщно! групи мали значну перевагу, порiвняно з тваринами контрольно! групи. Найбшьший середньодобовий приркт спостеркався до 20-денного вiку з рiзницею мiж групами у 5,4%. Молочшсть вiвцематок за 20 днiв лактацп вiдповiдно складала 18,5 кг та 19,5 кг. У наступш вiковi перiоди баранчики II групи за середньодобовими приростами переважили I групу. Так, у 4-, 5-, 6-мкячному вщ рiзниця складала вщповщно 5,0, 4,1, 4,3%. Завдяки рiзнiй енергi! росту, баранчики II групи за дослщний перiод дали по 26,2 кг абсолютного приросту живо! маси, тодi як !х аналоги - 24,3 кг, що на 7,8% менше.
Найбшьш iнтенсивно приркт живо! маси ягнят проходив у початковий перюд вирощування. Так, до 3-мкячного вiку маса тiла у першш та другiй групах зросли вщповщно у 8,0 та 8,6 раза, а з 3-х до 6-мкячного вжу - на 29,6 та 28,6 %.
Для вивчення характеристик м'ясно! продуктивностi, отримано! вщ тварин рiзних селекцiйних груп у процес iнтенсивно! вiдгодiвлi ягнят, було проведено контрольний забш пiддослiдних тварин. Встановлено, що баранчики II групи за передзабшною живою масою перевищували тварин I групи у 4-мкячному вiцi на 7,5%; у 6-мкячному - на 7,4%. Слщ вiдмiтити, що в тушках вах баранчикiв пiддослiдних груп встановлений високий вмкт внутрiшнього
127
жиру, який складав 0,3-0,4 кг, або 1,3-2,4% вщ передзабшно! живо! маси (табл. 2).
Таблиця 2
Забшш якост баранчнкш
Показник Група Ык, мкящв
4 6
Передзабшна жива маса, кг I 22,8 ± 0,13 26,9 ± 0,15
II 24,5 ± 0,14 28,9 ± 0,18
Маса туш1, кг I 8,8 ± 0,12 10,5 ± 0,14
II 9,7 ± 0,13 12,2 ± 0,16
Вих1д туш1, % I 38,6 39,0
II 39,6 42,2
Вм1ст внутршнього жиру, кг I 0,3 ± 0,04 0,6 ± 0,06
II 0,4 ± 0,03 0,7 ± 0,08
Забшна маса, кг I 9,1 ± 0,12 11,1 ± 0,16
II 10,1 ± 0,15 12,9 ± 0,15
Забшний вихщ % I 39,9 41,4
II 42,1 44,6
Мор< юлопчний склад
Юстки, кг I 2,27+0,09 2,43+0,08
II 2,44+0,07 2,73+0,08
Юстки, % I 25,8 23,1
II 25,2 22,4
М'якоть, кг I 6,53+0,07 8,07+0,06
II 7,26+0,08 9,47+0,05
М'якоть, % I 74,2 76,9
II 74,8 77,6
Коефщент м'ясносп I 2,88 3,32
II 2,98 3,47
Важливим показником ефективностi виробництва високодieтичного м'яса ягнятини е забiйний вихщ. За цим показником баранчики II групи переважали сво!х аналогiв на 5,5-7,7% при забо! в рiзнi вiковi перiоди. В процесi вiдгодiвлi ягнят вiдносний вмiст скелетних м'язiв i жирових вiдкладiв, якi формують м'якоть тушi з 2-ох до 4-мюячного вiку збiльшився iз 74,2-74,8% до 76,9-77,6. Результати морфолопчного аналiзу показали, що в абсолютних величинах у баранчиюв II групи м'якот в тушах було бiльше, шж у I групi в 4-ох та 6-мiсячному вiцi вщповщно на 0,73 i 0,7 кг.
Збшьшення маси тушi вiдбуваеться через бшьш iнтенсивний прирiст найбiльш щнно! в харчовому вiдношеннi м'язово! тканини i вiдкладень жиру. Показник коефщента м'ясностi в II групi був вищий у всiх вiкових перюдах, що вказуе на !х бшьш виражену м'ясшсть i скоростиглiсть.
Внсновок
1. Запропонована генотипова структуризащя овець укра!нсько! прськокарпатсько! породи на селекцшш групи залежно вiд вовново!, молочно! та м'ясно! продуктивностi, застосовуючи гомогенний внутр^руповий пiдбiр за даними показниками.
2. Встановлено перевагу II селекцшно! групи за молочною продуктивнiстю вiвцематок на 5,4% порiвняно з I контрольною групою.
128
3. Вивчено вплив пщвищено! молочно! продуктивност BiB^MaTOK на вiдгодiвлю та м'ясш якостi молодняку. 1нтенсившсть росту зросла на 4,1-7,7% в pi3rn вiковi перiоди. Забшний вихiд пiдвищився на 5-7%.
4. Вщповщно до селекцшного плану вiдбiр необхiдно вести за мiнiмaльною кшькютю економiчно важливих ознак, якi мають високий ступiнь спaдковостi.
Л1тература
1.Горлова О.Д., Попов М.Ф., Яковчук В.С., Берьозкша Л.1. Втрати в технолопчних процесах вiдтворення, ягнiння та вирощування ягнят у перiод пiдсосу. Вкник аграрно! науки, - №2, 2009, 40-42 с.
2.Дорошенко Н.Я., Куц Г.А., Симонов Н.Ф., М'ясововнове вiвчaрство. -К.: "Урожай", 1972. - 136 с.
3.Польська П.1., Калащук Г.П., Методи удосконалення aскaнiйських кросбредiв i aскaнiйських чорноголових овець. Вiвчaрство, К. "Урожай", 1991, вип. 26, С.22-26.
4.Степанов Д.Г., Калинка А.К., Гавриленко Г.С., М'ясна продуктившсть молодняка овець порщ, прекос та мерино-фляйш. - Вiвчaрство, К.: "Урожай" 1982, вип. 21, с. 45-48.
5.Яковчук В.С., Розробка технолопчних способiв штенсивно! вiдгодiвлi молодняку овець асканшсько! тонкорунно! породи. Автореферат. Херсон, 2009.
Summary
Theoretically grounded and practically implemented Ukrainian Carpathians breeding sheep for breeding groups to improve the genetic potential of dairy and meat production.
Assessment of the dynamics of growth, live weight lambs of different breeding groups, their characteristics of their meat productivity in different age periods. It was established that developed a new system of sheep breeding Ukrainian carpathians provided for feeding the lambs increase its intensity on 4,1-7,7% in different age periods, respectively. Slaughter output rose by 5-7%, improved morphological composition of carcasses. This makes it possible to increase production and improve profitability sheep industry.
Стаття надшшла до редакцИ 25.03.2010
129
