CC BY
37
УДК 636.4.082
Б1рта Г.О., доктор сшьськогосподарських наук, професор, Бургу Ю.Г., кандидат сшьськогосподарських наук, доцент © (tkfdec@uccu.org.ua)
Вищий навчальний заклад Укоопстлки «Полтавський утверситет економжи I торг1вл1», м. Полтава
ВПЛИВ ПОВНОЦШНОСТ1 ГОД1ВЛ1 НА М'ЯСН1СТЬ ТУШ
У процес вивчення багатьох фактор1в живлення (протегнового, мшерального, втамшного) та виявлення рол\ бюлог\чно активних речовин було встановлено, що потреба свиней у багатьох поживних речовинах визначаеться р1внем енергетичного живлення як одним гз основних фактор1в продуктивних якостей рацюшв. Нестача енергп в кормах здебгльшого е причиною низьког продуктивност1 тварин, тж нестача ряду тших компонент1в ращону: втамшв, мтеральних речовин, амтокислот. Кргм того, гз загальног вартост1 кормгв быьше половини складають основнг джерела енергп - вуглеводгв г жиру.
У статт1 наведет результати дослгджень впливу повноцтност1 рац1отв на м 'яснгсть туш свиней поргд: велика быа, миргородська, полтавська мясна, ландрас, та червонопоясна спец1ал1зована л1тя при ргзних ргвнях годгвлг.
Ключо^^ слова: порода, м 'ясо, сало, кгстки, р1вень годгвлг, середньодобовий приркт, забшна маса, туша, вихгд м 'яса.
Вступ. Кращим показником доступно! для тварин енергп е фiзiологiчно корисна, або обмшна, енерпя. Фiзiологiчно корисна (обмшна) енерпя засвоених тваринами оргашчних речовин бере участь у бiохiмiчних процесах, що вщбуваються в середиш кл^ин i тканин оргашзму. В цих процесах обмiну одш реакци пов'язаш з трансформащею засвоених речовин в енергп теплопродукци, iншi - з синтезом структурного матерiалу, необхщного для росту, репродукци, вщкладення в органiзмi резервних речовин i т.д.
Проблема повнощнного протешового живлення е одшею iз найважливших у годiвлi свиней. Вона виршуеться як в напрямку збшьшення виробництва проте1ну за рахунок розширення площ тд бiлковими культурами та пошуками нових джерел азотних речовин, так i в напрямку ращонального використання бiлкових ресурсiв при годiвлi свиней. Забезпечувати свиней протешом слiд регулярно, вiдповiдно до фiзiологiчних потреб в ньому залежно вщ вiку, фiзiологiчного стану i продуктивност тварин.
Бiологiчно неповноцiнна i недостатня протешова годiвля спричиняе у свиней пригшчення росту i зменшення продуктивность У вщгодовуваного молодняка свиней знижуються прирости, подовжуеться строк вiдгодiвлi, витрата кормiв пiдвищуеться на 25-30 %, що призводить до зростання собiвартостi продукци.
Повноцiнна годiвля е необхщною умовою пiдвищення iндивiдуальноl продуктивностi сшьськогосподарських тварин, а остання визначае зоотехшчну
© Ырта Г.О., Бургу Ю.Г., 2011
та економiчну ефектившсть ведення тваринництва. Потреба тварин у проте!ш залежить в першу чергу вщ !х вжу. Видшяють наступнi перiоди у вирощуваннi i вiдгодiвлi свиней, що пов'язанi з штенсившстю розвитку !х м'язових волокон [1]: швидкого росту (приблизно до 80 дня), коли волокна найдовшого м'яза спини збшьшуються бiльше шж на 50%, що здiйснюeться в основному за рахунок розвитку м'язово! тканини; перехiдний (80-120 днiв), характерний сталютю вiдкладання бiлка в тш, уповiльнення росту м'язових волокон i пiдвищення iнтенсивностi процесiв жироутворення; ожиршня (вiд 120 днiв до дозрiвання), коли рiст м'язових волокон на 75% закшчений, вiдносний вмiст бшка в тiлi починае падати, а кшьюсть жиру збiльшуeться майже прямолшшно.
Слiд також вiдмiтити, що здатшсть утворення м'язових тканин, а також потреба тварин в проте!ш тюно зв'язана з !х спадковими задатками: при рiвних умовах годiвлi й утримання тварини м'ясних порщ бшьш iнтенсивно синтезують бiлок, нiж сальних i напiвсальних.
Пiдвищення м'ясностi туш свиней шляхом спрямовано! годiвлi широко використовуеться в практищ свинарства. Але не слщ забувати, що вмшт м'яса в тушi залежить також вщ факторiв, що належать до спадковост (порода або породнiсть, племшш якостi та iн.).
При нормальних умовах годiвлi, утримання i тдбору порiд та лiнiй, що добре поеднуються, помiсi вiдрiзняються пiдвищеною життездатшстю, кращим засвоенням корму, iнтенсивнiшим ростом i розвитком, високою вiдтворювальною здатшстю i бiльш високою стiйкiстю до рiзних захворювань. Ефект вiд схрещування в середньому складае за приростом маси 10-15% i за оплатою корму 8-10 вщсотка [2].
Але в умовах недостатньо! годiвлi, за окремими даними [4], помюш тварин (ВБ х Л) знижували прирости на 24,5%, тодi як чистопородш тварини (ВБ) лише на 15,7 вщсотюв.
Значним резервом збiльшення виробництва свинини е пщвищена передзабiйна маса тварин. Однак залишаеться до кшця не вирiшеним питання про оптимальш кондицil свиней для забою. Результати росту дослщжень показали, що вiдгодiвля свиней до великих кондицiй (120-130 кг) приводить до збшьшення затрат корму на одиницю приросту i пiдвищення собiвартостi продукцil [4].
Збшьшення юнцево! живо! маси при вiдгодiвлi вiд 100 до 125 та особливо до 150 кг супроводжуеться природним подовженням часу i поманим зростанням кормових витрат та шших засобiв на одиницю приросту. Бшьш м'ясш тушi можна одержати вщ помiсей, батькiвськi форми яких е м'ясш генотипи, при вiдгодiвлi до 100-125 кг, бшьш жирш - до 150 кiлограмiв.
Пiдвищення забшно! маси свиней до 110-120 кг дозволяе збшьшити виробництво свинини в перел^ на одну матку i знизити И собiвартiсть. Забiй свиней при бшьш низьких вагових кондищях сприяе зниженню кормових затрат i збiльшенню виробництва м'ясних туш. Економiчно це бiльш виправдано, особливо при штенсивних технологiях вiдтворення молодняку. Одночасно, зi збiльшенням живо! маси свиней при забо! вiд 100 до 140 кг вщносна кiлькiсть м'яса в тушах знижуеться з 55,9 до 51,0%, а кшьюсть жиру збшьшуеться з 27,4 до 33,5%. При цьому доля високояюсних м'ясних частин в
тушах зменшуеться до 42,1%, що суттево впливае на !х класшсть i щну на свинину. Фiзико-хiмiчнi дослiдження якост м'яса i сала свиней з урахуванням вiку свiдчать про збшьшення вiдсотку внутрiм'язового жиру i сухо! речовини в м'яа, пiдвищення вмюту вологи i полiненасичених кислот в саль
За даними публжацш [3] вщзначено, що в тушах свиней м'ясних генотитв осалювання починаеться в бшьш пiзньому вiцi, нiж у тварин ушверсальних порiд. У тушах цих свиней при вiдгодiвлi до високих вагових кондицiй на 10% бшьше мiститься м'яса i на стшьки ж менше сала порiвняно з тушами унiверсальних порiд, а зниження виходу цiнних частин тушi у них проходить тiльки при вiдгодiвлi до живо! маси 140 кг, що дае пщставу вважати таку вiдгодiвлю перспективною. Помiсний молодняк, батьювською формою якого е м'ясш породи, доцiльно вiдгодовувати до живо! маси 120-130 кг, тому що затрати кормiв за цей перюд зростають незначно. Таким чином, лише за достатньо! годiвлi можна домогтись пом^ного пiдвищення продуктивностi чистопородних та помюних тварин, високого приросту живо! маси, якост одержувано! продукци та зниження витрат кормiв на вiдгодiвлi.
Матер1ал 1 методи. Метою дослщжень було вивчення м'ясностi туш при рiзних рiвнях годiвлi свиней велико! бшо! (I група), миргородсько! (П група), ландрас (III група), полтавсько! м'ясно! (IV група), червонопоясно! спецiалiзованоl лши (V група).
Морфологiчний склад туш вивчали шляхом обвалки право! нашвтушь Масу м'язово! тканини визначали за рiзницею мiж масою напiвтушi i сумарною масою сала та юсток. Площу „м'язового вiчка" вимiрювали на поперековому розрiзi найдовшого м'яза спини, мiж останнiм грудним i першим поперековим хребцями методом котювання „малюнку зрубу" на кальку та вимiрювання його за допомогою плашметра.
Результати дослщжень. Результати обвалки туш пщдослщних свиней I серi! дослщжень свщчать, що морфологiчний склад тушi залежить вiд породних особливостей тварин. При середньодобових приростах 250-350 г за рахунок низьких приростiв ^ як правило, бiльшого при цьому осалення, вихiд м'яса у тварин вЫх пiддослiдних груп був низьким.
При цьому найбшьший вихiд м'яса мали тварини червонопоясно! спецiалiзовано! лши: при забо! в 100 кг - 50,6%, при забо! в 125 кг - 48,9%.
Порiвняно з миргородською породою, де цей показник був найменшим, рiзниця склала 3,3 - 3,1%. Натомють, сала в тушах найбшьше мiстилось у свиней саме миргородсько! i велико! бшо! порiд: вiдповiдно - 41,2-39,2 та 43,342,3%. В кшьюсному виглядi м'яса в тушах було на рiвнi 32,4-36,0 кг при забо! в 100 кг i 47,3-50,6 кг при забо! в 125 кг. Рiзниця кшькоси юсток в тушах була незначною. Коефщент стввщношення сала до м'яса за рахунок сильного осалення туш був високим, особливо, у тварин миргородсько! породи 0,87-0,95. Найменша кшьюсть сала по вщношенню до м'яса була у тварин породи ландрас i червонопоясно! спецiалiзовано! лiнi!. При збшьшенш середньодобових приростiв до 600-800 г спостер^алось збiльшення кiлькостi м'яса в тушах. Так, в тушах свиней полтавсько! м'ясно! породи, забитих живою масою 100 кг, було 44,1 кг м'яса, або 60,3%; забитих живою масою 125 кг - 53,7 кг, або 59,1%. Вихщ сала в тушах був на рiвнi вщ 28,1-29,4% у червонопоясних свиней до
33,4-36,7% y миргородських aнaлогiв. При збшьшенш зaбiйноï мaси до 125 кг питомa мaсa юсток в тyшaх зменшyвaлaсь в yсiх пiддослiдних грyпaх та 0,30,6%. Вiдмiчaлось зменшення вщношення сaлa до м'ясa до меж 0,46-0,61 при зaбоï в100 кг i 0,49-0,70 - в 125 кг.
Слщ вiдмiтити, що збшьшення середньодобових приростiв нa вiдгодiвлi до 800-1000 г сприяло збiльшенню виходу м'ясa в тyшaх в порiвняннi з тyшaми сивней, вирощених при оптимaльних yмовaх. Рiзниця мiж тyшaми свиней в 100 кг дорiвнювaлa 1,1-1,7 %; при збiльшеннi зaбiйноï мaси рiзниця склaлa 1,4-2,1%.
Нaйбiльший вихiд м'ясa спостерiгaвся у свиней червонопояснох' спецiaлiзовaноï лiнiï 61,4% в 100 кг i 60,3% в 125 кг. Збшьшення виходу м'ясa вело до зменшення виходу сaлa в уах трутах до 27,5-32,8% в 100 кг i 28,935,6% в 125кг. Дисперсшний aнaлiз впливу рiвня годiвлi нa вмют м'ясa в тyшaх покaзaв, що коефщент детермiнaцiï, тобто питомa вaгa фaкторiaльноï дисперсiï в цiломy, тайбшьшим був у свиней породи лaндрaс 0,893-0,896, що вiдповiдно i визтачило нaйбiльшy зaлежнiсть покaзникiв вмiстy м'ясa цих твaрин вiд рiвня годiвлi (тaбл 1).
Таблиця 1
Результати дисперсшного aнaлiзу_
Покaзники Породa
ВБ M Л ПМ ЧПСЛ
100 кг 100 кг 100 кг 100 кг 100 кг 100 кг 100 кг 100 кг 100 кг 100 кг
Зaлишковa дисперсш 3,36 2,68 3,02 0,60 0,91 1,03 2,37 3,46 4,03 1,50
Фaкторнa дисперсш 13,21 4,88 2,8 0,55 7,55 8,86 4,71 12,17 10,71 7,02
Зaгaльнa дисперсш 16,57 7,56 5,82 1,15 8,46 9,89 7,08 15,63 14,74 8,52
Коефщент детермiнaцiï 0,797 0,645 0,481 0,478 0,893 0,898 0,666 0,779 0,727 0,824
Чaсткa впливу р1вня год1вт нa вмют м'ясa в тyшaх 79,7 64,5 48,1 47,8 89,3 89,6 66,6 77,9 72,7 82,4
Нaйменше фaктор годiвлi впливaв нa вихiд м'ясa в тyшaх миргородськоï породи.
Висновки
1. При середньодобових приростaх 250-350 г sa рaхyнок низьких приросив i, як прaвило, бiльшого при цьому осaлення, вихiд м'ясa у твaрин всiх пiддослiдних груп був низьким.
2. Збшьшення середньодобових приросив та вiдгодiвлi до 800-1000 г сприяло збшьшенню виходу м'ясa в тyшaх порiвняно з тyшaми сивней, вирощених при оптимaльних yмовaх. Рiзниця мiж тушэми свиней в 100 кг дорiвнювaлa 1,1-1,7 %; при збшьшенш зaбiйноï мaси рiзниця склaлa 1,4-2,1%.
3. Дисперсiйний aнaлiз впливу рiвня годiвлi нa вмiст м'ясa в тyшaх покaзaв, що коефщент детермiнaцiï, тобто питомa вaгa фaкторiaльноï дисперсiï
22
в загальнш, найбшьшим був у свиней породи ландрас 0,893-0,896, що вщповщно i визначило найбшьшу залежнiсть в показниках вмюту м'яса цих тварин вщ рiвня годiвлi
Л1тература
1.Коваленко В.П., Лесной В.А., Савосик Н.С. Степень реализации генетического потенциала продуктивности чистопородных и помесных свиней в различных условиях среды/ Перспективы развития свиноводства. Материалы 10-ой Международной научно-производственной конференции Гродно. - 2003. - С.60-61.
2. Луценко В. А. Морфологический став туш подсвинков асканийского типа украинской мясной породы/ Перспективы развития свиноводства. Материалы 10-ой Международной научно-производственной конференции. Гродно. - 2003. - С.66-68.
3.Рибалко В.П. Порiвняльне вивчення репродуктивних, вiдгодiвельних та м'ясних якостей свиней рiзного напрямку продуктивности Рибалко В.П., Висланько О.О. //Шсник аграрно! науки. - 2002. - №8. - С.28.
4. Сердюк О. Ефектившсть застосування рiзних типiв годiвлi при вирощуванш молодняка свиней червоно-поясно! спецiалiзованоl лши/ Сердюк О. //Зб.Нак.пр. Вшницького держ.аграр.ун-ту. - 2001. - Вип.9. - С. 143-146.
Summary
Birta G.O., doctor of agricultural sciences, professor Burgu Yu.G., candidate of agricultural sciences, associate professor Higher educational establishment of Ukoopspilki «Poltava university of economy and trade», м. Poltava, Ukraine INFLUENCE of FULL VALUE of FEEDING is ON MEAT of CARCASSES
In the process of study of many factors offeed (protein, mineral, vitamin) and exposure of role biologically active matters it was set that the requirement of pigs in many nutritives is determined the level of power feed as one of basic factors of productive qualities of rations. A lack of energy in sterns mostly is reason of the low productivity of animals, than lack of row of other components of ration: vitamins, mineral matters, amino acid. In addition, from the total worth of forages a more than half falls out on the stake of basic energy - carbonhydratess andfat sources.
In the articles resulted results of researches of influence of full value of rations are on мястсть India ink of pigs of breeds: large white, mirgorod, Poltava meat, landras, and is specialized line at the different levels of feeding.
Keywords: breed, meat, fat, bones, level of feeding, average daily increase, slaughter-weight, carcass, output of meat.
Стаття надшшла до редакцИ 4.04.2011
