CC BY
60
УДК 39 (477.8) Наук. ствроб. Т.М. Файник, канд. icmop. наук - 1нститут
народознавства НАН Украти
ДЕРЕВО ЯК СИМВОЛ БЛАГОПОЛУЧЧЯ У ТРАДИЦП ЖИТЛОВОГО БУД1ВНИЦТВА УКРА1НСЬКИХ ГОРЯН
Житлова будiвельна традищя украшщв Карпат уподовж в1к1в базувалась на поeднаннi прагматичних побутово-господарських потреб з турботою про забезпечен-ня зв'язкiв з добрими духовними силами, з природним оточенням. Символом таких сил, зокрема, було дерево. У статп розкриваються погляди народу на т чи iншi види деревоматерiалу, його мiсце i значення в будiвельнiй конструкцп.
Ключов1 слова: дiм, житло, майстер, будiвництво, оберiг, мiфологiя.
Research worker T.B. Fajnyk -Institute of Area Studies at the NAS of Ukraine
Tree as a symbol of well-being in tradition of housing construction of
ukrainian mountain-dwellers
The dwelling building tradition of the Carpathian Ukrainians during the centuries have based on linking the pragmatic consumer and economic needs with care about connections with good spiritual-outlook and natural environment. As the symbol such a power, in this case, particularly assumed a tree. The article reveals with folk opinion and different views on some kinds of wooden material, its place and meaning in wooden constructions.
Keywords: house, dwelling, master, construction, talisman, mythology.
Зведення житла для давшх украшщв, як i багатьох шших народ1в, пов'язувалась не тшьки з задоволенням прагматичних побутово-господарських потреб, а й з турботою про забезпечення зв'язюв людини з добрими ду-ховними силами, з природним оточенням, з космосом.
Житло може вивчатися як знаковий комплекс, як своерщний текст, що шформуе про сощальш, релтйш, господарськ й шш1 аспекти життя людей [1]. Для людини завжди була актуальною захисна функщя житла. Житло пос-тшно було тим середовищем, де формувались i вщображались естетичш, ш-дивщуальш й колективш смаки й уподобання.
В житловш буд1вельнш традицп украiнцiв упродовж втв враховува-лась уся сукупшсть пiдходiв, сформованих як у найвiддаленiшi дохристи-янськi часи, так i в час шсля прийняття християнства. М1фолопя засвщчуе, що первюним житлом людини було житло дерев'яне. У народнiй будiвельнiй традицп велике мюце посщае звичаевють та обрядовють, пов,язанi з де-рев'яним будiвництвом. Вона була невщ'емним його атрибутом в Украшсь-ких Карпатах упродовж втв i збереглась у певних деталях до наших дшв.
На вЫх етапах будiвництва, починаючи з вибору мiсця пiд житло та добору певних порщ дерева, вщобразились традицiйнi народнi уявлення про охоронну силу дерев,яноi хати.
Першоджерелом поглядiв на дерево як символ благополуччя мешкан-цiв житла, очевидно, було уявлення схщних слов'ян про дерево як першомате-рiал, з якого було створено людське плем'я. Не випадково в Карпатах на мющ, де мало розпочатись будiвництво житла, вщдавна ставилось дерево. Воно сим-волiзувало зв'язок майбутнiх мешканщв житла з своiми пращурами, пошану до них, що мало забезпечити i^ шдтримку i благословення: "Кожна галузка мала старшу пам'ять, шж поколiння людськi, нiж пам'ять ix дiдiв i прадiдiв"[2]. При-
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
сутнiсть деревця на мющ будiвництва забезпечувала добробут, добру ауру i примноження роду. Шзшше як своерщний оберiг, на початку будiвництва ставили дерев'яний хрест, зроблений майстром-будiвельником: "... хрест з мало! смерiчки, на котрш лишае тiльки верхiвку, одну верству суччя (галуззя) пiд верхом. Шд тою верствою прибивае вiн трупину i закладае через ню л1гма па-тичок" [3]. Такий хрест, обвивався вовною, зiллям, обкурювався ладаном i кропився свяченою водою самим майстром i служив оберегом, у якому вщби-ваеться симбiоз дохристиянського перiоду i християнства.
В уЫх обрядах, пов'язаних з житловим будiвництвом мае мiсце поши-рений в мiфологil прецедент творення свiту i "першого дому". У них вщобра-зився й елемент жертвоприношення. Перед тим, як здшснювалось жертвоп-риношення, на мiсцi майбутнього зрубу встановлювалось деревце, що, як пiдкреслюють дослщники, пов'язуеться з образом "свггового дерева". У шзш-шi часи i сьогоднi цей образ-символ дерева життя знаходить свое втiлення у "деревщ", або "квггщ", що прилаштовуеться до першо! крокви житлово! бу-дiвлi [4]. Це "деревце" (молода смерека, берiзка) гарно прикрашалась рiзно-кольоровими стрiчками, вишитими рушниками, подекуди цукерками, калачами та горшкою. Причому часто останш вiддавались майстровi, як подяка, яка символiзувала своерiдну жертву на придобрення злих сил [5]. У рошян жертву символiзуе вирiзана й прилаштована на даху з дерева голова коня, так званий "коньок".
В народнш звичаевосл, пов,язанiй з житловим будiвництвом, надава-лось значення тiй чи шшш породi дерева, 11 властивостям, а також мюцю, де воно росте. Мехашзм вибору дiяв за принципом: заборона-дозвш, причому система заборон була визначальною. Цим мав забезпечуватися максимальний захист як самого житла, так i жителiв, що оселяться в ньому.
До заборонених для житлового будiвництва дерев вщносилась, насам-перед, велика група так званих "священних" дерев. До них могли належати як поодинокi дерева, так i цiлi бори, якi виросли на мющ розвалено! церкви чи на цвинтарях, а також дуже старi дерева, якi повиннi були померти своею смертю [6]. Житло з тако! деревини могло бути прокляте. 1снувала й велика група "проклятих дерев" - дерев з наростами ("гудзами"), дуплами, роз-двоеннями, нашвсухих. За вiруваннями, цi дерева не могли принести жителям ш добра, т благополуччя, ш здоров'я. Велика увага придiлялась також траектори падiння дерева. Якщо дерево падало вершком на швшч, вважа-лось, що невдовзi помре хтось з родини господаря-замовника (за асощащею -холод, тч, смерть). Так само вщувало нещастя зависле на шших дерево. Не брали на будiвництво житла i "нечистi дерева", тобто дерева, як виросли на люових стежках, перехрестях дорiг, на межах. Там, за повiр,ями, водилась нечиста сила, там вщбуваються чари, замовляння, ховають самовбивць i т.д. Таким деревам приписувалась руйшвна сила [7]. "Таке дерево, з кореня зруба-не, що попало мiж двома колодами в стши хати, без усяких причин ламае всю будiвлю i уламками давить неумших i недогадливих господарiв. Навiть щiпка вiд таких колод, покладена зi зла лихим чоловжом, ламае i рушить цiлi млини" - свiдчать перекази [8]. Заборонялось використовувати для будiвниц-тва житла деревину, що росте на територп садиби, а також плодовi дерева [9].
Щодо самих порiд i !х найменувань, то Украшсью горяни кожному з них приписували рiзноманiтнi властивостi. Серед них е як "священш", нап-риклад, дуб, сосна, явiр, так i "проклятi" - осика, верба, бузина. З плодових видшяють грушу. Тут ми зупинимось тшьки на деяких найменуваннях, [де-тальнiше про iншi дерева див. Т. Файник "Дерево як будiвельний матерiал для житла в народних вiруваннях i звичаях укра!нщв Карпат II половини Х1Х ст. "Народознавчi зошити", №2, за 2000 р. С. 356-362.]
У слов'янському фольклорi досить поширеним е мотив дерева-дуба як шлях до неба. Зпдно з цим мотивом дуб виступае як посередник мiж свггами, як зашб - шлях у св^ предкiв та повернення на землю [10]. Слщ зауважити, що подiбне ставлення до цих дерев спостер^аеться й в шших европейських народiв. Завдяки високому статусу дуба i його прекрасним природним влас-тивостям, його деревина сприймалася в народнiй традици як найкраща, найстшюша, а також найдовговiчнiша, така, що здатна забезпечити мщшсть, довговiчнiсть та щасливе життя родини в новш оселi. Отже, мюце дуба в са-мiй основi будинку: з нього кладуть шдвалини.
Найбiльш поширена у Карпатському регюш сосна теж дае прекрасний будiвельний матерiал для житла, адже вона благословенна 1сусом. Шишки сосни е символом родючост та плодючостi, отже, i життя в сосновiй хат бу-де багате на дитячий здоровий смiх та достаток. (За аналопею можна згадати випiкання шишок на весшьному корова!).
Подекуди горяни використовували i деревину липи: !й Господь надав особливу силу - вiдвертати прокляття. Цi прокляття липа бере на себе, отже, липа мае охоронну здатшсть. Недаремно липовим галуззям прикрашають не тiльки житло, але й усю садибу на Зелеш свята i на весшля.
У той же час "заборонеш", "проклятi" дерева слугують оберегами, здатними "вщтягнути" несприятливi для людини та И житла сили. До тих вщ-носиться освячена вербова галузка, якою вдаряють один одного у вербну не-дшю, осика ("трепета"), з яко! ставлять огорожi або забивають осикове кшля в будiвлi. Особливе ставлення до бузини. II краще не чiпати i в жодному ви-падку нiчого не будувати на тому мiсцi, де вона колись росла [11]. Пояснення цьому знаходимо в народнш демонологп. Народш вiрування узгоджуються з багатовжовим досвiдом будiвництва, реальним знанням властивостей рiзних порiд деревини.
Позитивна, сприятлива для людини дiя певних видав дерев переносилась на елемент зрубу - одвiрок, брус i на пошл з них. Благодатним для мешканщв нового житла е перенесений з вогнем iз старо! печi пошл - в хату приходить добрий домовик, що захищае господарiв. Особливого мапчного значення нада-валось пiдвалинi, яку iнодi в цшосп переносили в нову будiвлю [12].
Мала мюце в народнiй традици й самореалiзацiя певних дiй з деревиною на рiзних етапах будiвництва. Наприклад, зберiгання першо! скалки вщ першо! зроблено! майстром зарубини. Цю маленьку трiсочку господар освя-чуе у церквi i збер^ае у себе якнайдовше, адже вщ не! залежить здоров'я, добробут i щастя усiе! родини. Скалку при хворобах виносили у церкву i клали пiд вiвтар назавжди [13].
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Укладаючи перший вшець зрубу - пiдвалину, людина не тiльки реаль зуе план житла, але й дiлить свгг на два "тексти", що протилежш за 3mïctom, залежно вiд того, куди людина себе пометить - всередину, чи назовш. Влас-не тут все семантизуеться. Коли при тесанш вшця перша трiска полетить всередину майбутнього зрубу, то всякий прибуток буде спрямовуватися в дiм, а не вибувати з дому. Але ще потрiбно було вс обстругаш трiски з першого вiнця зiбрати всередину для того, щоб те, що вiдбуваеться ззовш було вiдоме в хатi, а те що дiеться в хат - невiдоме ззовнi [14].
1снують припущення, що в своему первюному виглядi житло людини мало круглу форму. Про це свщчать легенди, а також назва "вшець зрубу". У центрi "вшця" стояв дерев'яний стовп, дерево, хрест. У такому виглядi будiв-ля мала забезпечити благополуччя, про це свщчать iншi назви "вiнця" - кшь-це, обруч, хороше завершення справи i iншi подiбнi (бiля 20-ти) [15].
Одухотворювалась певним чином (у рiзнiй мiрi) праця всiх, хто був причетний до роботи з деревиною при будiвництвi житла. "Хто осягнув спо-соби обробки найрiзноманiтнiших гатунюв в деревини, хто вмiе узгодити ïx доладно у своïx витворах, згармошювати, той матиме тi дерева та ïx дуxiв за своïx приятелiв", - констатуе Ст. Вшценз, автор "Правди старовiку" [16].
Мапчш властивостi переносяться i на майстра-будiвельника. Йому приписували таемнi здiбностi, знання, зв'язки з "нелюдською природою", "ль сом". Вважалось, що майстер мiг "заклясти хату" i, навпаки, забезпечити благополуччя його майбутшх мешканщв. Вiн мав можливiсть це робити на вшх етапах будiвництва: при тесанш колоди (щоб нашкодити тесав упоперек, а не поздовж), при випробуванш мщносп стiн (при ударах обухом сокири мiг при-мовляти закляття) i iнше. Сам же майстер, що причетний до спорудження житла з дерева, завжди у боротьбi з нечистими силами виходить переможцем [17].
Аналiзуючи традицшш шдходи до дерев'яного житлового будiвниц-тва, звичаï й вiрування, пов'язаш з ним, ми не можемо не визнати ïx раць ональноï спрямованостi на цiннiсне ставлення до дерева, що спонукае люди-ну краще шзнати його властивостi, ощадно ставитись до деревини, забезпе-чувати ïï довговiчнiсть, адже невипадково в народi кажуть: "Дерево вдруге живе в хат^'.
Лiтература
1. Байбурин А.К. Жилище в обрядах и представлениях восточных славян. - Ленинград., 1983. - С. 19.
2. Вшценсз Ст. На високш полониш. - Льв1в., 1997. - С. 112.
3. Шухевич В. Гуцульщина. Репринтне вщтворення видання 1899 р. - Верховина. 1997. - С. 114.
4. Falkowski I. Zachodnie pogracze Huculsczysny. Lwow, 1937. - С. 97.
5. ApxiB 1Н. - Ф. 1. - Оп.2. - Од. зб. 384. Арк. 20. Оп.2. - Од. зб. 408. Арк. 16.
6. ApxiB 1Н. - Ф. 1. - Оп.2. - Од. зб. 384. Арк. 16. Оп. 2. - Од. зб. 408. Арк. 4.
7. ApxiB 1Н. - Ф.1. - Оп. 2. - Од. зб. 384. Арк. 44.
8. Максимов С. Нечистая, неведомая и крестная сила. - СПб., 1903. - С. 287.
9. ApxiB 1Н. - Ф. 1. - Оп. 2. Од. зб. 384. Арк. 45.
10. Зеленин Д.К. Тотемы - деревья в сказаниях и обрядах европейских народов. -М.: - Л., 193.
11. Велецкая Н. Языческая символика славянских архаических ритуалов. - М.: Высш. шк., 1978. - С. 201-211.
12. Арх1в 1Н. - Ф. 1. - Оп. 2. - Од. зб. 408. Арк. 36.
13. Булашев Г. Укра!нський народ у сво!х легендах релтйних поглядах та в1руван-нях. - К.:, 1992. - С. 319.
14. Арх1в 1Н. - Ф. 1. - Оп. 2. - Од. Зб. 408. Арк. 51, 58.
15. Файник Т. Християнсью ритуальш дп народного майстра при буд1вництв1 житла в укра!нських Карпатах кiнця XIX - початку ХХ столггь.// Народознавч1 зошити № 1-2, 2003. - С. 129.
16. Байбурин А.К. Жилище в обрядах - С. 73.
17. Байбурин А.К. Жилище в обрядах - С. 74.
18. Вшценсз Ст. На високш полониш. - С. 91.
19. Иванов. Народные обычаи, поверья, приметы, пословицы и загадки, относящиеся к малорусской хате. (Материалы для характеристики миросозерцания крестьянского населения Купенского уезда). - Харьковской обл., 1889, вып. 3. - С. 42-43.
УДК 746.7:008 "18-19" Доц. О.Я. Федина, канд. мистецтвознавства -
Львiвська шщональж академiя мистецтв
ОБРАЗ "ДЕРЕВА ЖИТТЯ" В АНСАМБЛ1 УКРАШСЬКОГО НАРОДНОГО КОСТЮМА К1НЦЯ XIX - ПОЧАТКУ XX СТ.
Свггоглядш ще'1, пов'язаш з ушверсальною моделлю свгту, образом Св^ового дерева, зокрема, зумовлюють ансамблеве виршення традицшного украшського народного костюма. Метою i змютом останнього е творення образу ново! щеально! Людини, вщповщно! до образiв Природи та Всесвгту. Символiзм i метафоричшсть, мальовничiсть i декоративнiсть - визначальш риси ансамблю украшського народного вбрання кiнця XIX - початку XX ст.
Ключов1 слова: образ, Дерево життя, св^огляд, традицп, ансамбль, одяг.
Doc. O.B. Fedyna - Lviv National Academy of Arts
The Tree of Life as an image in Ensemble of Ukrainian Traditional Folk
Costume at XIX and early XX cc.
The ideas of world outlook in connection with omniscient model of the Universe, with image of World Tree in particular, make dependent on the idea of ensemble solution for Ukrainian traditional folk costume. The aim and contents of last is creation of image for a new ideal Human, the image correlated to ones of Nature and Universe. Symbolism and metaphorical styling, colourfulness and decorativeness are determinant features inherent in ensembles of Ukrainian traditional folk dresses at the late XIX and early XX cc.
Keywords: image, Tree of Life, world outlook, traditions, ensemble, dress.
Проникнення в образний свгг ансамблю украшського народного костюма кшця Х1Х - початку ХХ ст. - важливе завдання як для дослщниюв, так i проектант1в одягу, з огляду на актуальшсть нового синтезу традицш та дизайну в сучасному культурному простор! Украши. Висвгглення основних, складових ще! проблематики, зокрема, в ii культуролопчному зр1з1, е метою нашого дослщження.
Теоретичним питанням вивчення украшського народного костюма, як феномена культури присвячено чимало праць 1сторико-етнограф1чного та мис-тецтвознавчого характеру як у минулому, так ниш (О. Потебня, Ф. Вовк, Я. Головацький, О. Сумцов, П. Чубинський, В. Щербаювський, П. Богатирьов, К. Матейко, Г. Маслова, Т. Школаева, М. Бшан i Г. Стельмащук, О. Коровиць-кий i З. Тканко та ш.). Народний костюм розглядався, передуЫм, як об'ект ет-
