CC BY
169
УДК 94:39](477) «16/18»
ЕВОЛЮЦ1Я УКРА1НСЬКО1 ХАТИ ЗГ1ДНО З РЕГ1ОНОМ РОЗТАШУВАННЯ (початок XVII — кшець XIX ст.)
А. Г. Перетокт, к. I. н., доцент, I. А. Рудуман, студ.
Ключов'1 слова: народна архтектура Украгни, еволюцгя украгнсъког хати, Лгсова смуга, смуга Лгсостепу, Степова смуга, будгвелът матергали, ттер'ер
Постановка проблеми. Народна архитектура Укра!ни оригшальна за формами, розма!та щодо титв. Вона завжди втшювала нацюнальш духовш цiнностi народу, який И створював. У шй вiдбивався ступiнь розвитку суспiльства, стан будiвельно! технiки. Крiм того, вона служила важливим засобом художнього, культурного виховання людини.
В Укра!ш збереглось багато пам'яток архгтектури XVII - Х1Х ст., серед яких чимало творiв свiтового значення. Дослiдження цих пам'яток вимагае зусиль спецiалiстiв рiзних галузей наук: археологiв, етнографiв, архiтекторiв, iсторикiв. У документах, що дiйшли до нас iз давнiших чаав, багато описiв замкових комплексiв, ям належали феодальнiй знап. Щоправда, не маемо ведомостей про сшьське житло, але зустрiчаемо багато свiдчень того, що ще в першiй половит XVIII ст. житло козацько! старшини було дуже подiбне до хат заможних селян, козакiв i мщан. Великий вплив на становлення народно! архгтектури, характер житлових будiвель, !х розмiщення мали природнi умови. У кожному ландшафт! формувалися власнi моделi народних жител. Для спорудження !х використовували матерiали, як були тд руками. Тому в Лiсових районах ввддавна зводили будiвлi з дерева, у Люостепу - з глини, соломи i дерева, в Степу - з глини i каменю. За характером природних будiвельних матерiалiв територiю Укра!ни можна подiлити на три смуги: Лiсова, Лiсостепова, Степова.
Актуальнють вивчення народно! архiтектури цього перюду iсторi! полягае в знайомствi з витоками укра!нсько! архiтектури та !! особливостями. Ця тема е особливо актуальною для студентов академi! будiвництва та архiтектури, тому що вона безпосередньо пов'язана з !х професшною орiентованiстю. Майбутнiм архiтекторам та будiвельникам дуже важливо не тальки знати витоки нацюнально! архiтектури, а й збер^ати й розвивати народнi традицл, надбання. В останнi роки набувае поширення iнтерес до хат, ям будувалися у перiод XVII — XIX ст. Це ввдбуваеться з двох причин: по-перше, це екотуризм, укра!нщ все бiльше цiкавляться сво!м нацiональним корiнням; по-друге, людей приваблюе будiвницгво хат, в яких жили !х пращури, тому що щ хати будувалися з екологiчних матерiалiв, нешшдливих для людини i природи та якi не потребують утитзацл.
Аналiз лiтератури. Тема iсторi! розвитку укра!нсько! народно! архiтектури висвiтлюеться в енциклопедичних виданнях [2; 5], багатьох монографiях, пiдручниках та навчальних поибниках з укра!нського народознавства та етнографп. Наприклад, Г. С. Лозко та А. Г. Данилюк у сво!х монографiях особливу увагу придiляють штер'еру укра!нсько! хати та господарському реманенту [1; 6]. Навчальний посiбник «Етнографiя Укра!ни» за редакщею проф. С. А. Макарчука вмiщуе роздiл про поселения, двiр, житло, де автор видшяе основнi типи хат та особливосп забудови поселень [3]. Навчальний поабник «Укра!нське народознавство» за редакщею С. П. Павлюка висвiтлюе особливосп народно! архгтектури з найдавнiших чаав до XIX ст. [8].
Мета авторiв дано! статп - розглянути iснування рiзних типiв укра!нсько! хати в рiзних регiонах у XVII - XIX ст., познайомити читачiв iз !х архiтектурними особливостями, а також зi специфiкою використання будiвельних матерiалiв та виутрiшнiм виглядом.
Завдання. Ознайомити студенпв з iсторiею укра!нсько! народно! архiтектури XVII - XIX ст.; простежити еволющю укра!нсько! хати; охарактеризувати архгтектурш особливостi хат у рiзних регiонах Укра!ни; показати специфiку використання будiвельних матерiалiв та внутршнш вигляд залежно вiд регiону будування.
Виклад основного матерiалу. Основним типом традицшного житла всюди в Укра!ш е хата. Це затишна, найчастше бiлена зовнi i всерединi, будiвля пiд солом'яним дахом. Такi житловi споруди тягнуться широкою смугою середньо! i пiвденно! частин Укра!ни ввд Карпат на схiд майже до Орловсько! област^, що в Росп. Цей загальний тип укра!нсько! хати е найбшьш визначальною етнографiчною ознакою укра!нського народу. Вiд нього вiдрiзняються хати пiвнiчно! частини i Карпатських гiр. Там вони дерев'янi, мають вiдкритi ст^ни [8, с. 435]. Побутував звичай пiд час закладання хати в одну яму класти грошi (щоб не переводились вони в цш хат^), у другу - вовну (щоб було тепло), у третю - жито (для довголгття). Це було ще в ранньому родовому суспiльствi своерiдною «будiвельною пожертвою», компенсацiею духам за зрубаш дерева.
Стародавня назва хати сягае тисячолгтшх глибин, можливо, навiть дольодникового перiоду. Агатангел Кримський висловив гшотезу про поширення цього слова з твдня (Мала Азiя) на твшч i
Вюник ПДАБА
захщ. Володимир Чивитхш припускае, що слово «хата» було у ск1ф1в. У хат втшювався весь життевий простер i свггоглядний космос украшця. Як увесь свгг подшяеться на три частини; земну, тдземну i небесну сфери, так i хата вiдображае цi сфери буття; стеля - небесний духовний свгт; спни, вiкна, дверi - символи земного реального життя; нижнiй ярус - тдлога, низ стши з тдтччям i лавками, порiг - це межа земного i тдземного свiтiв. Недаремно iснуе таке при^в'я «Моя хата небом крита, землею тдбита, вiтром загороджена» [6, с. 427].
Вигляд украшсько! хати, з одного боку, тдкреслював естетичнi смаки селянина, його характер, iндивiдуальнiсть, з iншого - унiкальнiсть, неповторнiсть того мюця на землi, де цей будинок розташований. У традицiях украшсько! хати ми бачимо прояв творчо! наснаги народу, його досвiду, знань i художнього смаку.
Народне житло цiкаве й оригiнальне не тшьки за формою, а й щодо внутрiшнього змiсту. Кожний предмет у ньому, крiм утилiтарного призначення, мае ще й духовний образ. Завдяки цьому хата для селянина була в«м: i храмом, i рiдним краем, i батьшвщиною, i матгр'ю. Здавна так велося, що кожна господиня свою хату дбайливо доглядала.
Характерною рисою народного житла була простота плану хати. За зовшшшм окресленням вiн мае переважно форму витягнутого прямокутника, спiввiдношення сторш якого вiд 1,5 до 2,0.
Народна архитектура укра!нщв багата типами споруд i оригiнальна за !х формами. Вона стала спадкоемницею традищй, що сформувались на укра!нських землях протягом попереднiх тисячолгть. 1й передували давшшш культури. На Подiллi, наприклад, у конструкщях традицiйних будiвель збереглося багато елеменпв, подiбних до тих, як вiдкривали археологи, починаючи з Тритлля (IV - III тис. до н. е.). Про майже тисячолгтнш досвiд будiвництва свiдчать матерiали розкопок у Брест-i, Пiнську, Слуцьку, Столинi, Давидгородку, що розташованi поблизу укра!нського Полiсся, а також зруби будiвель XII - XIII ст., ям були знайденi в Киевi на Подолi [8, с. 433].
Пашвним типом житла в Укра!ш вважалась хата з одним житловим примiщенням. Найпростшим i найдавнiшим його рiзновидом було однокамерне житло, в якому едине примiщення мало безпосереднш вихiд на вулицю. Як свiдчать археологiчнi джерела, таке планування широко застосовувалось на територп Укра!ни ще в VIII - XVIII ст. На початку XVII ст. на територп Укра!ни сформувалися типи житла й типи поселень, котрi можна назвати укра!нськими. Адже вони, грунтуючись на давнiй схiднослов'янськiй основi, створювалися в етнiчних традищях укра!нщв та в ^CT^i своерiдних соцiально-економiчних i природних умов Укра!ни. Регулярнi забудови найбшьш типовими ставали для твденних районiв Укра!ни (Ново! Сiчi, Новосербп, Донщини, Таври), куди починаючи з друго! половини XVIII ст. йшла спрямована колонiзацiя. Формувалися поселення, що здшснювалося за розпорядженням адмшстрацп, квартального та гшздового планування. Так, у середиш XIX ст. вiдбуваються змши, з'являеться двокамерне селянське житло. Воно було поширене в XIX ст. i зберiгалось у захiднiй частит Укра!ни до початку XX ст. Така хата мала одне житлове примщення та сiни. Трикамерне селянське житло набуло масового поширення в Укра!ш наприкшщ XIX - на початку XX ст. Воно вважаеться наступним етапом розвитку укра!нсько! хати. Житловi будинки з таким плануванням, крiм власне хати i сшей, мали ще комору [3, с. 232].
I хоча великий вплив на становлення народно! архiтектури, характер будiвель та !х розмiщення мали природн умови, будiвельнi матерiали та способи будування, укра!нщ зумiли створити оригшальш й характернi типи селянсько! хати та християнського храму, що е стльними для усiх земель, заселених укра!нцями (це стосуеться як етшчних земель, так i дiаспорного розселення).
У кожному регiонi формувалися власш моделi народних жител. Для спорудження !х використовували матерiали, яш були пiд руками. Тому у в Люових районах вiддавна зводили будiвлi з дерева, у Люостепу - з глини, соломи i дерева, в Степу - з глини i каменю. За характером природних будiвельних матерiалiв територiю Украши можна подiлити на три смуги: Лiсова зона займае пiвнiч Украши до лш! Володимир-Волинський, Луцьк, Рiвне, Житомир, Ки!в, Нiжин, Глухiв. Основним будiвельним матерiалом тут вважаеться дерево. Глина мае допомiжне значення; покриттям служить солома, дерево. На Полюа вiддавна будували найпростiшi зрубнi споруди -клт, стебки, однокамернi хати. Релшти !х збереглися до наших дшв. У другiй половин1 XV - на початку XVII ст. на украшських землях ввдбуваеться активний розвиток мiст, розширюеться торгiвля, зростае попит на сшьськогосподарську продукц1ю. На Полюа повсюдно прорiджують лiси, створюють новi площi п1д поля. Житло та господарсьш будiвлi набувають нових рис.
Смуга Лiсостепу обiймае центральну частину Укра!ни до лiнil Балта, Кременчук, Полтава, Xаркiв. У будiвництвi тут застосовують дерево, глину, очерет i солому, покриття - солома, очерет.
Степова зона розташована твденшше Лiсостепу. Тут використання лiсу рiзко обмежене. Основним матерiалом е глина у сполученш з очеретом, хмизом, соломою, а в пониззях Днютра, Швденного Бугу i на Донба« часто застосовуеться камiнь. В умовах спеки, вп^в будiвлi тут ввддавна споруджували з товстими стенами, глибокими амбразурами у прорiзах вiкон i дверей.
Можливо, тому в степах майже до наших дшв побутували напiвземлянки [8, с. 433 - 434].
Рис. 1. Розмщення укратських хат за способом будгвництва: 1 - дерев 'ят немазат хати;
2 - дерев 'ят мазат хати; 3 - хати в шули; 4 - турлучт хати (з лози або хмизу);
5 - турлучт хати з очерету; 6 - глинят хати; 7 - цеглят хати;
8 - твтчна межа вживання сохи; 9 - межа лгсу I лгсостепу;
10 - межа люостепу I степу
Народна будiвельна творчють - явище багатовишрне, яке розвивалося у ру^ поступу загальнолюдсько! цившзацл. Воно постшно зазнавало впливу рiзних факторiв суспшьного, соцiально-економiчного, морального характеру, сприймаючи на своему шляху все найщншше. Цим i зумовлене виникнення рiзних форм, застосування конструктивних прийомiв, характерних для в«е! укра!нсько! архгтектури. Наприклад, типовi риси в у«х районах Укра!ни простежуються у плат будинку, органiзацil використання окремих примiщень, у художньому оздобленнi. Вони виробились у процесi багатовiкового розвитку i е результатом спiльностi етшчного складу народу, а також едносп творчого методу народних майстрiв.
Народну архiтектуру можна подiлити на житлово-господарську i церковну (церкви, дзвiницi, каплищ). Окреме мiсце в нiй посвдають будiвлi громадського центру i виробничi споруди, зокрема вiтряки, водянi млини тощо.
Архiтектурний характер житлових та господарських будiвель багато у чому визначаеться природними, клiматичними умовами мюцевосп i — вiдповiдно — використовуваними будiвельними матерiалами. У багатих люом районах будiвлi вiддавна зводили з дерева, у степу — з глини, соломи i каменю, у зош лiсостепу — iз глини, соломи, дерева. Але тип украшсько! хати е фактично единим на в«х територiях, заселених укра!нцями (хоча в деталях юнуе ряд мюцевих вiдмiнностей). З Х1Х ст. повсюди пануе трикамерний тип хати iз входом з поздовжньо! пiвденно! сторони. Входять завжди у «ни. З одного боку сшей власне хата («свгтлиця»), яку iнодi перегороджують на хату i так звану шмнату, з другого боку - комора, що часом перетворюеться на другу хату.
Садиба подшялася на двi частини: двiр i город iз садом. На межi мiж двором i садом стояв будинок, за ним утворився так званий задвiрок iз господарськими будiвлями. Сам будинок нiколи не виходив прямо на вулицю , а обов'язково був ввдгороджений парканом i обсаджений плодовими або декоративними деревами i квгтами. Розмiр будинку, як уважають, визначався числом члешв сiм'!. Хата подшялась на житлове примiщення i комору, яка ввддшялася вiд житлового примщення сiньми. Сiни були переважно без стел^ покривалися спiльною з будинком i коморою покрiвлею — солом'яним дахом. 1з сiней був хвд на горище, а також виходив димохвд, або димар, обмазаний глиною [7, с. 284].
Вюник ПДАБА
Хата на Бсрдич1вщин1 (с. ОгГшка) Хата на Полтавгциш (Гадяччина)
. - - - - - . •/'л- . -
Хата на Полтавщиш (Миргородщипа)
Гуцульсвка грзжда
Буд1Ш1ицтио 1>чамуроао1« хати в швд. Басараб11
Хата на Войк^вщин! (Славсько, пов. Стрий)
Рис. 2. Типи украгнсъких хат за м1сцем розташування
Житлову частину i сiни обмазували глиною та бiлили крейдою. До реч^ цей звичай мазати i бiлити хати в Укра!нi дуже давнш, йде корiнням в епоху Трипшля.
Для будiвництва житла в Укра!ш використовували будiвельний матерiал з дерев — переважно з дуба, граба та шшо! деревини. Тому житло обов'язково пот^бно було штукатурити i мазати. Правда, в твшчних полiських районах Укра!ни хати не штукатурили, а робили побiлку по дереву i переважно тальки iз зовнiшнього боку. Усерединi i зовн будинку переважно розмальовували орнаментом iз зразшв укра!нсько! природи, птахiв, риб. Косяки, наличники вшон, внутрiшнi балки дому прикрашали майстерним рiзьбленням.
Внутршне планування укра!нського житла, традицi! якого сягають глибоко! давнини, характеризуеться повсюдно типолопчною еднiстю. Так, укра!нська вариста тч завжди займала внутрiшнiй кут з боку вхвдних дверей i була обернена сво!м отвором до фасадно! спни. По дiагоналi ввд печi розташований парадний кут, у якому висiли iкони, прикрашенi рушниками, цшющим зiллям та квiтами. Бшя столу попiд стенами ставили лави, а iз зовнiшнього боку - переносний ослiн. Злiва вiд столу стояла скриня уздовж тильно! спни, мiж пiччю i причiльною стшою влаштовували пiл. У
кутку бшя дверей робили дерев 'ян полички, або мисник, а вздовж чшьно! спни над вiкнами навпроти печi - полицю для хатнього начиння та хлiба. Народнi меблi в укра!нськш хат завжди залишалися на своему традицшному мiсцi, не змiнювали свое! форми. Внутрiшне планування хати також е сталим практично для в«е! територi! Укра!ни. По один бш входу iз сiней сто!ть пiч, з другого боку дверей — «мисник», або «полиця» для посуду. Мiж пiччю i причшьною стеною — «пiл» (дерев'яний помют для спання) або лiжко. На покут (кут мiж схiдним та твденним вiкнами) пiд образами — стш iз лавами уздовж стш (на захiдноукра!нських землях часом - розкладне дерев'яне лiжко-лава: «бамбетель») та ослоном. У кутку при печi бшя дверей стоять «кочерги» або «коцюби», бшя мисника — вiдро («зрiзок») з водою. На покуп — на полицях чи на стшах - образи (домашнi шони), прикрашенi квiтами i зiллям, прибраш вишиваними рушниками, часом iз лампадкою. У разi роздiлення на хату i комнату над лiжком у головах в останнш також вшали образи. До традицiйних меблiв також належали багато оздоблеш скринi з майном дiвчат i жiнок, жердки над полом для розвiшування одягу. Коли в хат були немовлята, над полом пiдвiшували колиску для дитини.
Рис. 3. Внутргшнш вигляд та ттер'ер украгнськог хати
Хата - житловий простер людини, мюце родинних обрядiв, символ добробуту. Цей домашнш простер у слов'янських народiв умовно подiляеться по дiагоналi на двi частини; лiвий бiк (куток iз тччю) - жiноча половина помешкання, а правий (куток iз покуттю) - чоловiча. Покуть був повернутий найчастше на схiд. Найарха!чтшим елементом у сiльських хатах е лежанка. Шч також зберiгае давне священне значения для господаря. Тому !! найчастше розмальовували чудовими вiзерунками. Вважалося, що ворожа сила, задивившись на цей розпис, забувае про свое лихе дшо. Житло людей, родинне вогнище (пiч) завжди були священними - це цiлий безмежний Всесвiт, де живуть батьки й двди, народжуються дiти й онуки. За давнiми вiруваннями, за тччю живе Домовик - добрий дух им'!. Якщо до нього ставляться добре, вiн допомагае всiй родит, приносить щастя, а якщо ображають - шкодить. Таким же мапчним значенням надiляв наш народ i хатнiй сволок -символ мщносп будови, сiм'!, здоров'я всiх мешканщв цього житла. На сволоцi дуже часто робили орнаменти, як були своервдними оберегами; написи, позначки, хрести, а також небесш знаки сонця i мiсяця, голуби, дерева та iншi ще дохристиянсьш символи [6, с. 424 - 425].
Дверi в хатах — завжди одностулковi на металевих завiсах, дах — чотирисхилий. Долiвка — земляна, мазана глиною, або ж дерев'яна. Шч викладаеться з камiння, глини або кахлiв (у гуцулiв). Перед отвором печi бувае припiчок iз глини або ж цегли, за тччю — затчок. Дим виводиться через комин, хоча в регiонi Карпат збереглися також курн хати.
Плани садиб вiдрiзняються залежно вiд мюцевосп. В Карпатах хата з господарськими будiвлями об'еднувалась пiд одним дахом (у лемшв i бойков — витягнеш в ряд, а в гуцулiв — замкиенi у своервдну твердиню, «гражду» (високу огорожу з дахом). Огорожi бувають плетенi («тин», «плт>, «лiса»), дерев'янi («паркани», «частоколи») або ж викладенi з каменю чи у виглядi валу, обсадженого терням (на пiвденних землях). Окремо вш хати ставились «комори», «стодоли», «клунi», «стайнi», «хлiви». На подвiр'! часто бувають «погребищ» чи «льохи». Великий сiльськогосподарський реманент зберiгають у «шопах», «возовнях», «колешнях».
Вюник ПДАБА
Загальною ж символiчною ознакою укра!нських поселень була !х своервдна прив'язанiсть до рiчок, хоча така етшчна та екологiчна ознака притаманна в цiлому й багатьом народам. Про зв'язок рiчки як стрижнево! основи поселень з ознаками етшчного характеру !х мешканцiв влучно писав Василь Ключевський: «Рiчка е навгть свого роду вихователькою почуття порядку та громадського духу в народа.. вона виховувала дух заповзятливостi, звичку до спiльно!, артшьно! дi!, змушувала розмiрковувати та приловчатися, зближувала розкидан частини населення, привчала вiдчувати себе членом суспшьства, спiлкуватися з чужими людьми, спостер^ати !хнi звича! й штереси, обмiиюватися товаром та досввдом, знати звички та вдачу». На укра!нському етнокультурному тлi така загальнолюдська закономiрнiсть набувала своерiдних етнiчних рис, властивих психiчному складу укра!нцiв та !хшй духовнiй культурi. Рiчка для них уособлювала не просто господарсьш, економiчнi, соцiальнi чи суто людськ зв'язки, як це характерно для багатьох шших народiв, вона ставала духовним началом для людностi, що пов'язувала з нею свое буття. Адже бiльшiсть обрядових дiй укра!нщв вiдбувалися бiля води, бо ототожнювалися з водною стихiею: купальськi обряди, русалп й водохреще, обливання та ворожшня на мосту, бiля криниц чи ополонки; водна магiя та культ води лежали в основi багатьох вiрувань та повiр'!в, втшюючись у колоритних демонологiчних обрядах, що стали етшчними символами духовно! культури укра!нцiв, — в образах русалки, нявки, водяника тощо [4].
Висновок. Укра!нська хата пройшла тривалий i складний шлях розвитку, виявивши глибинну спiльнiсть iз житлом схiднослов'янських, а частково i захiднослов'янських народiв, коршня яко! сягае будiвельно! традищ! ще чаив Трипiлля, доки!всько! доби i перiоду Ки!всько! Русi. Безперечно, на становлення народно! архiтектури, а саме укра!нсько! хати впливав ландшафт. Люова смуга, Лiсостепова або Степова смуга зумовлювали використання будiвельних матерiалiв: дерева, глини, соломи, каменю. Основним типом укра!нсько! хати е бiлена зовн i всерединi пiд солом'яним дахом. Така хата лише у XVII - XVIII ст. набула етшчно! виразносп, стала етнографiчною ознакою укра!нського народу. Укра!нська хата пройшла довгий шлях ввд найпроспшого однокамерного житла з давнини до XVIII - початку XIX ст. i лише в середин XIX ст. з'явилося двокамерне селянське житло, яке складалося з житлового примiщення та сшей. Напришнщ XIX ст. в Укра!ш поширилося трикамерне селянське житло, яке, крiм власне хати i сшей, ще мало й комору.
Народна будiвельна творчють розвивалася у ру^ поступу загальнолюдсько! цивiлiзацi!, на не! впливали суспiльнi, соцiально-економiчнi, моральнi фактори, але укра!нська хата мае типовi риси в усiх районах Укра!ни, е результатом спiльностi етнiчного складу народу. Внутршне планування та штер'ер укра!нсько! хати характеризуеться типологiчною еднютю. Укра!нська хата стала не тшьки житловим простором для людини, мюцем родинних обрядiв, а й найяскравшим символом укра!нсько! народно! культури, добробуту та ознакою духовности укра!нсько! наци. Образ «бшо! хати», що сто!ть у садочку, квiтами повита, неначе дiвчина, за висловом Т. Г. Шевченка, став свого роду вiзитною карткою Укра!ни, бо втшюе не просто довершений зразок народно! архгтектури, а й цшу систему естетичних засад, народно! творчостi.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Данилюк А. Г. УкраТнська хата / А. Г. Данилюк - К., 1991. - 232 с.
2. Енциклопедiя укра!нознавства. - Л., 1994.
3. Етнографiя Укра!ни : навч. посiб. / За ред. проф. С. А. Макарчука. - Л. : Свгт, 2004. - 520 с.
4. Здоровега Н. I. Нариси народно! обрядовост на Укра!ш / Н. I. Здоровега. —К., 1997 - 254 с.
5. Ки!в. Енциклопедичний довщник. - К. : УРЕ, 1981. - 428 с.
6. Лозко Г. С. Укра!нське народознавство / Г. С. Лозко. - X. : Див, 2005. - 472 с.
7. Стражний О. С. Укра!нський менталитет: !люзп. Мiфи. Реальнють / О. С. Стражний. - К. : Книга, 2008. - 368 с.
8. Укра!нське народознавство : навч. по«б. / За ред. С. П. Павлюка. - К. : Знання, 2006. - 568 с. УДК 728.03
ТИПОЛОГ1Я ТА ТРАДИЦШШ ЕЛЕМЕНТИ ЗАБУДОВИ ДВОРУ ТА ГОСПОДАРСЬКИХ БУД1ВЕЛЬ
А. В. Колесник, асист., В. Е. Молчанова, студ.
Ключов1 слова: украгнсъка хата, господарсъм буд1вл1, забудова двору, традицИ, розташування
Вступ. Особливосп облаштування двору та господарських будiвель в Укра!ш в XIX - на початку XX ст. ввдгравали велику роль в житп кожного укра!нця. Вивченню взаемозв'язку мiж
