CC BY
39
become the National Anthem of independent Ukraine.
REFERENCES
1. Zyl' A. C. Naukova diyal'nist' P. P. Chubyns'koho na zaslanni v Arkhanhel's'kiy huberniyi (1862 - 1869 rr) // Ukrayina v etnohrafichnomu vymiri stolit'. Zb. n. pr. - K. : Natsional'nyy pedahohichnyy universytet imyu M. Drahomanova, 2014. - 405 s.
2. Kolyada I. A. Naukovo-kul'turnyts'ka ta hromads'ka diyal'nist' P. P. Chubyns'koho (za materialamy spohadiv suchasnykiv) // Krayeznavstvo. - 2012. - № 1. - S. 66 - 73.
3. Konstytutsiya Ukrayiny. Konstytutsiya, Zakon vid 28.06.1996 № 254k/96-VR // Rezhym dostupu http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
4. Miyakovs'kyy V. Istoriya zaslannya P. Chubyns'koho // Nadrukovane y zabute . - N'yu-York, 1884. - 335 s.
5. Pro Derzhavnyy Himn Ukrayiny. Zakon Ukrayiny vid 6bereznya 2003 r. № 602-IV // Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny (VVR). - 2003. - № 24. - S. 163.
6. Shyp N. A. Chubyns'kyy Pavlo Platonovych - pobornyk etnonatsional'nykh prahnen' // Ukrayina v etnohrafichnomu vymiri stolit'. Zb. n.
УДК811.161.2:728.18
ЗАСТАР1Л1 НАЗВИ В УКРАШСЬКОМУ ХАТОБУДУВАНН1
Н. Г. Омелян-Скирта, асист, А. Шарашова, В. Липовенко, студ
Ключовi слова: застарм назви, хатобудування, планування, конструкщя, ани, призьба, буд1вельна лексика, буд1вельм матер1али, матиця, стр1ха, причток, шопа, тддашок, хижа, загата
Постановка проблеми. У процес проектування студент-архтектор постшно використовуе pÍ3HOMaHÍTHy будiвельну лексику на позначення конструкцш, 3aco6ÍB та вищв будiвництва, навт не здогадуючись, що сучасш термiни ранiше звучали iнакше або мали шше первинне значення. Цьому процесу сприяло те, що змшилися методи проектування та з'явилися iншi бyдiвельнi матерiали. Украiнськi бyдiвельнi традицп незаслужено забyтi, тому постае актуальне питання щодо ix вiдновлення та вивчення застарiлоi бyдiвельноi лексики. Багато термшв вийшли з ужитку, деяю набули iншиx значень, якiсь усе ще активно використовуються у хатобудуванш в селах нашоi краiни.
Мета роботи - дослщити стан вживаност застарiлоi бyдiвельноi лексики на сучасному етат розвитку новiтнix теxнологiй у бyдiвництвi.
Для досягнення окреслено1' мети поставимо таю завдання: вщнайти початковi значення слiв iз ряду застаршо1' бyдiвельноi лексики та окреслити набут новi значення; прослiдкyвати, якi слова зникли iз сучасного словника бyдiвельника, порiвняно з особливостями украшського хатобудування XIX- початку XX ст.
Виклад основного матерiалу.Украiнське народне житло створювалося протягом столiть шляхом безперервного вдосконалення прийомiв i форм, що вщповщали умовам життя, побуту й естетичним уподобанням народу. Те, що не виправдовувало себе з тих чи шших причин, вiдмирало, а все краще, повторюючись багато разiв, поступово вдосконалювалося. Вiд поколiння до поколшня, вiд одного майстра до шшого, вiд батька до сина передавався бyдiвельний досвiд, професiйнi й техшчш навички, художня майстернiсть, створювалися народш арxiтектyрно-бyдiвельнi традицii. Арxiтектyра украшського народного житла зароджувалася у тiсномy взаемозв'язку з народною арх1тектурою сyсiднix краш, особливо Росii та Бiлорyсii, пов'язаних спiльнiстю iсторичного та культурного розвитку. Таким чиномд бyдiвельна лексика, що зароджувалася у той перюд, мала спшьне корiння. Планування сiльського житла дореволюцшного перiодy зберегло ряд арха1'чних рис, якi свiдчать про сталють арxiтектyрно-планyвальниx традицiй, що сягають сво1'м корiнням у глибину вiкiв. Це простежуеться в xарактерi використання та оргашзаци житлових i господарських примщень, розташyваннi в xатi меблiв та кухонного вогнища, розташyваннi традицiйниx кутюв у жилому примiщеннi, у конструктивному виршенш окремих елементiв житла тощо. Цi риси збереглися протягом вшв, i пояснюеться це значною мiрою стабiльнiстю укладу життя сiльськоi родини в умовах натурального господарства, який дуже повшьно змшювався [4].
Народне житло дореволюцшного перiоду характеризуеться доволi простою конф^уращею плану хати, що зумовлено практичными мiркуваннями, насамперед бажанням максимально спростити роботу пiд час спорудження стш, i особливо даху, оскшьки ускладнення плану потребуе, як правило, бшьш ускладнено! форми даху, а тому i бiльш складно! конструкци. Як правило, це значною мiрою стосувалося таких покрiвельних матерiалiв, як солома та дерево (щепа, гонт), для яких вщведення води з поверхш даху надiйне лише у разi найпроспшо! його форми. Тому цей факт i пояснюе те, що план сшьського будинку мае переважно по зовнiшньому контуру форму витягнутого прямокутника без устутв та вистутв.
Загальнопоширеною на територи Укра!ни назвою житлово! споруди е хата. Поряд iз цим термiном у захщних районах побутували назви хижа, халупа, на Лiвобережжi -хатина. У швденних степових районах частково заглиблене в землю житло називалося бурдей, землянка, а пщвищене -верхова хата, гор1шня хата, гор1шник. А зараз люди, яю займаються будiвництвом, звертаються переважно до двох типiв укра!нських традицiйних будинкiв: хат-мазанок та хат iз саману. Тому назву «хата» можна використовувати й у наш час, але в окремих випадках, коли тип зведення будинку вщповщае номшаци [4].
В Укра!ш XIX ст. побутували хати з одним жилим примщенням (однокамерне, двокамерне, трикамерне житло). Це був масовий тип сшьського житла. Дуже часто о^м житлового примiщення хатина мала сши. Сiни -нежила частина селянських хат, яка з'еднуе жиле примщення з ганком, рундуком або дшить хату на двi половини [5]. Значення назви «сши» можна краще зрозум^и, звернувшись до творiв украшських майстрiв слова. «Ми вв1йшли в ани. По один б1к аней були одчинеш двер1 в чималеньку пекарню, по другий б1к - була невеличка св1тлиця» [2]. «Через ани, у свой хат1 коло розчиненого в1кна сидить Василь» [1]. «В анях зачувся гом1н, в хату ув1йшов Серг1й 7 ще хтось у довгому чорному пальт1» [9]. Походить назва «сши» вщ грецького акга (сюа), акотод (скотос), що означае тшь, сутшки, морок. Цшаво, що осшь також походить вщ ще! ж грецько! назви. Наприклад, таю словосполучення, як сшь люу та сшь держави вказують на певний захист, покрив вщ чогось. Можемо стверджувати, що вони використовувалися й використовуються як у прямому значенш, так i в переносному. Звщти ж i сшо — те ,що крие землю, — i сiяти, засiвати, заслоняти. Про походження сiней вiд навюу свiдчить i !х назва сени (з росшсько!), сiни (укра!нською), сенцы ( з бшорусько!), що походить вщ слова сень, яке означало в староруськш мовi покриття, навю. Та сiни все ж були частиною будiвлi, а не просто навюом, хоча й з менш мiцного та бiльш дешевого будiвельного матерiалу, нiж стiни жило! частини будинку [4]. За тих чашв сши служили для збер^ання теплого верхнього одягу, взуття, звшьнення вiд вуличного пилу та бруду, для збереження тепла в домь Щ ж функцil залишилися i в нашому сучасному передпоко!, тому таке поняття як «сiни» сучасш жителi мiст замiнили словом «передпокш», проте все ще вживане в селах Украши.
Стши хати зводилися з рiзних будiвельних матерiалiв залежно вщ мiсцевих ресурсiв та економiчних можливостей забудовникiв. Через високi цши на лiсоматерiали зрубне житло стае прившеем заможних господарств, перетворюючись на своерщний символ добробуту, тому бшьшють хатин були каркасними. У швшчнш смузi Лiсостепу каркас заповнювали деревом та частково глиносоломою, а у швденнш - плетшням. Подекуди вщстань мiж стовпами каркаса (слупами, шулами) заповнювали дерев'яними горбилями (риглями, долями, диликами), яю горизонтально закладали в пази (бурти, чари, каш) цих стовшв. У лiвобережному варiантi переважав вертикальний спошб заповнення каркасу (сторчiвка, торчiвка, всторч). Щоб зробити каркас мщшшим, кутовi стояки з обох боюв пiдпирали пiдкосами [4]. Насип уздовж зовшшшх стiн в основi по периметру дерев'яного будинку, який слугуе для оберiгання споруди вщ промерзання взимку - це призьба. Проспше И називають завалинкою (рос.) або обваловкою. Походить слово «призьба» з бшорусько! мови. Кажуть, що призьба вигадана козаками ще 300 роюв тому, i вона використовувалася не для сидшня на нш увечерi. На призьбу опиралися стовпи, яю пiдтримували дах, тому юнуе така думка, що !! справжне призначення для козака -це зручно злiзти з коня та прив'язати його до стовпа, а по^м - аналопчно, легко сюти на нього, не стрибаючи. Саме через це деяю будинки прямо виходили фасадом на вулицю та не огороджувалися парканами. Висотою призьби (у дерев'яному будинку) е вщстань вщ основи до другого вшця (ряду брускiв). Дерев'яний настил поверх призьби захищав насип вщ проникнення вологи та перетворював призьбу на довгу широку лавку, на якш зручно вiдпочивати. У сучасному брусковому будинку робити призьбу не варто. Замють цього його ставлять на стовпчастий чи стрiчковий фундамент i влаштовують забирку та вщмостку [4].
У традицiйному украшському житлi долiвка (земля) завжди була глиняною. Дощана пiдлога HaBiTb у домiвках заможних селян наприкiнцi XIX - на початку XX ст. траплялася дуже рщко, та й лише в районах, багатих на лю. Стелю шдтримували поздовжш або поперечш балки -сволоки. На них укладали рiзного роду настил (i3 горбилiв, дощок, пруття, переплетеного глиносолом'яними перевеслами, тощо). Лише у полiському житш збереглися поодинокi випадки облаштування таких арха1чних форм стелi, як трикутна, трапецieподiбна та напiвкругла (горбата стеля). Стелю, як правило, завжди бшили, залишаючи небiленими iнодi лише сволоки [4]. Сволок, або шакше матиця, — головна балка дерев'яно! стел^ що несе навантаження. Слово украшського походження, яке сягае сво1м коршням слова «мати».
Цьому простому конструктивному елементу завжди придшяли пильну увагу, надшяючи магiчними властивостями. Матиця мала сполучну функщю не лише дому, але й уие1 родини. Вона вважалася своeрiдним захисником оселi, на нш малювали рiзноманiтнi обереги i прикрашали на зеленi свята чарiвним зiллям. З матицею було пов'язано багато вiрувань, обрядiв та звича1в у життi нашого народу. Зокрема, на весiллi стукали об не! дiжею, пiд не! садили молодих. А збираючи дитину до церкви на хрестини, куми по черзi шдшмали li до матицi та вихваляли, зичили добра й шани людсько!. Йдучи з дому на довгий час, трималися за матицю на удачу. Изшше матицю почали називати «сволоком», а потiм i слово «сволок» вийшло з ужитку через використання головно! балки як конструкцп будинку [4].
Найпоширешшою конструкцieю даху в Укра1ш була чотирисхила на кроквах, якi кршилися на вiнцi зруба або на поздовжшх балках (плотвах), покладених по верху стш. На Полiссi ще побутував двосхилий дерев'яний дах кшькох варiантiв: накотом, на стiльцях, на сохах тощо. У правобережних люостепових районах дах покривали переважно соломою, зв'язаною снопиками (куликами, китицями, плескачами), а в лiвобережних - розстеленою соломою. На Правобережж та в Карпатах по ребрах та вздовж усього даху викладали сходинки (остршки, карби, сходинки, стрiхачi). Такий дах завершувався високим гребенем (верхом), прокладеним по всш його довжинi [4].
Коли хатина мала солом'яну по^влю, вона обов'язково мала стрiху. Cmpixa - нижнiй край солом'яно! покрiвлi, який звисае над стшою. Слово «стрiха» походить вiд шмецького «Stroh» - солома. В украшськш мовie багато слiвнiмецького походження, ^в, спiльних дляукрашсько1 та шмецько1 мов, атакож ^в, схожих iзнiмецькими. Житловi будинки або господарськi споруди iз солом'яною покрiвлею тепер зустрiчаються рщко. Але був час, коли вона служила людям не одне десятилотя. Таку по^влю поливали дощi, палило сонце. Вщ часу солома чорнша, i пiвнiчний схил даху покривався буро-зеленим панцирем моху. Солома -матерiал досить крихкий, але, вмшо укладена щiльними рядами, вона служила як покрiвля близько пятдесяти роюв. Сiльських будiвельникiв приваблювала не тшьки доступнiсть, а й дешевизна такого даху над головою. 1з часом будiвельнi матерiали змiнилися, i такий матерiал як солома став не затребуваним, часпше використовувався як допомiжний матерiал або декор. З часом слово «стрiха» майже вийшло з ужитку у зв'язку з тим, що змшилися будiвельнi матерiали. З'явилися iншi види покрiвлi: черепиця, шифер, покриття з руберо!ду, металевi покриття, бетоннi перекриття та iншi [4]. Але на сучасному етат назва «стрiха» вiдновилася та, ймовiрно, не зникне з ужитку через повернення у будiвельнiй сферi до еколопчно чистих та економiчно вигiдних матерiалiв, що перевiренi столiттями.
Такi поняття як причiлок та плотви у сучаснш будiвельнiй лексицi замiненi термшами фронтон та мауерлат. У словнику украшсько! мови причiлок пояснюеться як «бокова стiна будинку; бокова частина даху» [5]. Словник В. I. Тимофiенко «Архтектура i монументальне мистецтво», розширюючи попередне пояснення, подае два варiанти тлумачення наведеного слова: а)- бiчний фасад споруди, торцева стша прямокутного зрубу; б) — звис даху на торцевш частинi будiвлi, влаштований на консолях нерiдко з великим виносом. Призначався для захисту стш вщ сонячного перегрiву та сприяв iнсоляцil житла в ранш години. Також використовувався для господарських i побутових потреб. Був поширений в народному теслярствi схiдних райошв Укра1ни [8].
Причшок —суто украшська назва, що поширилася на територи кра1ни у 50—60 рр. XIX ст. Досить часто зустрiчаеться у творах вщомих укра1нських письменникiв. «Хата осыа й трохи перехнябилась набщ на причшок» [2].
«Хазяйки бтятъ хати, прикрашають причтки рiзною глиною -... то коричнево-червоною, то арою, то чорною»[10].
Okpîm самого житлового будинку подвiр'я мало господарсью будiвлi. Найбiльш характерними на Укра!ш були: хл\в~ для велико! рогато! худоби; стайня- для коней; саж, куча, кармник- для свиней; курник- для домашньо! птищ; кадуб, вулик, довбня- для бджш. Зерно в снопах збер^али в клуш, стодолг, половнику; хлiб та продукти домашнього вжитку, збiжжя - у rnMopi; сшо й солому - в оборозг, стнику, одрит; кукурудзу в початках - у кошi, кошницi. Для збертання сшьськогосподарського реманенту слугували возовня, тднакат, сарай, шопа, повтка.
Що таке шопа пояснюе iсторик 1ван Тригуб: «Будь-який селянин nid Городницею знае, що шопа до торгiвлi немае аж тякого вiдношення. Це навiс господарського призначення для збереження вiд негоди врожаю, iнвентарю чи ана. 1нколи шопою називали звичайний сарай i навть повтку, де стояла худоба. Та й про яку торгiвлю могла йти мова в середньовiчнiй лттй глушит, де панував натуральний уклад?» [7].
Вщношення до торгiвлi шопа мала з боку шмецького або англшського перекладу, з боку ж саме украшського походження шопа - «це будiвля з трьох плетених iз лщини та сяк-так обмазаних глиною стт i низькою стрiхою. Четвертог стти немае, i коли прокинутись рано та глянути в отвiр, здаеться - пливе все кудись на казкових легких каравелах», як пояснюе Микола Олшник [3]. Синошмами до слова е також дашок, повтка, намт, халабуда.
Бшьшють господарських будiвель зводили з найменш цшних матерiалiв. Винятком були двi споруди - комора та клуня, оскшьки в них збер^али найцiннiшi запаси землеробсько! шм'!.
Висновки. 1. До сьогодш загальнопоширеною на територи Украши назвою житлово! споруди залишаеться назва «хата», хоча дедалi частше використовуеться назва «щм» чи «будинок».
2. Окрiм житлового примщення хата мала сши. Сши -нежила частина селянських хат, яка з'еднуе жиле примщення з танком, рундуком або дшить хату на двi половини. Ц ж функци залишилися i в нашому сучасному передпоко!, тому таке поняття як «сши» сучасш жителi мiст замшили словом «передпокш», проте все воно ще вживане в селах Украши.
3.Стелю хати тдтримували поздовжнi або поперечш балки, якi називалися сволоками. На них укладали рiзного роду настил. Сволок, або шакше матиця, як головна балка дерев'яно! стел^ несла найбiльше навантаження. Слово украшського походження, яке сягае сво!м коршням слова «мати». Пiзнiше матицю почали називати «сволоком», а потiм i слово «сволок» вийшло з ужитку через використання головно! балки як конструкцп будинку.
4.1з часом лексичний запас мови змшюеться, з ужитку зникае будiвельна лексика, уживана в давш часи. Звичайно, що деяю слова все ще використовуються в селах, а деяю ще мають надiю на iснування через оновлення засобiв будiвництва. Але це не привщ забувати про них, це — наша iсторiя, нашi традици. Укра!нське житло мае символiчне значення для укра!нського народу, i ri елементи, якi використовувалися в будiвництвi, мали значення не лише конструктивне, а й символiчне. Не варто забувати про те, що було колись основою життя для наших предюв, треба знати традици власного народу.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1.Мирний П. Я. Хiба ревуть воли, як ясла повш. Роман з народного життя / Панас Мирний, 1ван Бшик. - К. : Рад. письменник, 1967.
2. Нечуй-Левицький 1.С. Микола Джеря. / 1ван Нечуй-Левицький.- К. : Держ. вид.худ. лгг., 1956.
3. Олiйник М. Д. Леся [повють] / Микола Олшник - К. : Молодь, 1960.
4. Самойлович В. П. Украшське народне житло / В. П. Самойлович // Музей народно! архггектури i побуту Украшсько! РСР . - К. : Наук. думка, 1972.
5. Словник украшсько! мови в 11 т. / за заг. ред. I. К. Бшодща. - К. : Наук. думка, 1970 -1980.
6. Стельмах М. Правда i кривда (Марко Безсмертний) : Роман. Повюп / Михайло Стельмах . - К. : Дшпро, 1983.
7.Тригуб I. Ще раз про Боже i негоже: стаття. Новгород-Волинська щотижнева газета [Електронний ресурс] . - Режим доступу: http://www.zvyagel.com.ua/?p=1507
8.Тимофieнко В. 1.Архтектура i монументальне мистецтво: Термши та поняття / В. I. Тимофiенко. - К.: Вид. 1н-ту проблем сучасного мистецтва. - 2002.
9. Тютюнник Г. М. Вир / Григорш Тютюнник. - К. : Дшпро, 1984.
10.Яновський Ю. I. Недомагання украшсько! nicHi // Украшський щоденник Свобода (Ukrainian Weekly). - 1948.
SUMMARY
Statement of the problem. In the process of designing architecture students continually use different vocabulary to describe the construction of structures, facilities and types of construction, not even knowing that modern terms before heard differently or have different initial values. This process is facilitated by the fact that the design methods changed and there were other building materials. Ukrainian building traditions have been unjustly forgotten because there is an urgent question about their recovery and study of the obsolete building vocabulary. Many terms have become obsolete, some acquired other meanings, some are still widely used in hata constructions villages of our country.
The aim of the paper is to examine the state of using outdated building vocabulary in the current development of new technologies in construction. To achieve the outlined goals we set the following problem: find the original meaning of the words of a number of obsolete building vocabulary and outline acquired new significance; follow if the words that have disappeared from modern vocabulary of builders remained in features of Ukrainian hata constructions of XIX - early XX century.
Conclusions. 1. Until now in the Ukraine the term «hata» is the prevailing name of a house, although increasingly the terms «house» or «building» are used.
2. Apart from the dwelling a house had a porch. Siny - uninhabited part of the peasant huts, which combines living space with a porch, stalls or divides the house into two halves. These features were present in our hallway, so such a thing as a «porch» was replaced with the word «hallway» by modern residents, but is still common in the villages of Ukraine .
3. Stelya - houses sustained of longitudinal or transverse beams , called ceiling beam . They placed all sorts of flooring. Ceiling beam or otherwise dam functioned as the main beams of the ceiling, carrying most of the load. Word of Ukrainian origin, which is rooted word «mother». Later dam came to be called «ceiling beam» and then the word «ceiling bea» is out of use due to the use of the main beam as the building structure.
4.Eventually vocabulary changes because of using vanishes building vocabulary, used in ancient times. Of course, some words are still used in rural areas, and some even have a hope of being updated through the means of construction. But there is no reason to forget about them, it is -our history, our traditions .
5.Ukrainian accommodation is traditional for the Ukrainian people, and the items that were used in the construction were important not only as meaningful, but also symbolic . Do not forget that it was once the foundation of life for our ancestors, it is necessary to know the traditions of the nation.
REFERENCES
1. Myrnyy P. Ya. Khiba revut' voly, yak yasla povni. Roman z narodnoho zhyttya / Panas Myrnyy, Ivan Bilyk. - K.: Rad.pys., 1967.
2. Nechuy-Levyts'kyy I.S. Mykola Dzherya. / Ivan Nechuy-Levyts'kyy - K. : Derzh. vyd. khud. lit., 1956.
3. Oliynyk M. D. Lesya [povist'] / Mykola Oliynyk - K.: Molod', 1960.
4. Samoylovych V.P.Ukrayins'ke narodne zhytlo / V.P.Samoylovych // Muzey narodnoyi arkhitektury i pobutu Ukrayins'koyi RSR . - K. : Nauk. dumka, 1972.
5. Slovnyk ukrayins'koyi movy v 11 t. / za zah.red. I.K.Bilodida - K.: Nauk. dumka, 1970 -1980.
6. Stel'makh M. Pravda i kryvda (Marko Bezsmertniy) : Roman. Povisti / Mykhaylo Stel'makh . - K. : Dnipro, 1983.
7.Tryhub I. Shche raz pro Bozhe i nehozhe: stattya. Novhorod-Volyns'ka shchotyzhneva gazeta [Elektronnyy resurs] . - Rezhym dostupu: http://www.zvyagel.com.ua/?p=1507
8. Tymofiyenko V. I. Arkhitektura i monumental'ne mystetstvo: Terminy ta ponyattya / V. I. Tymofiyenko. - K.: Vyd. In-tu problem suchasnoho mystetstva. - 2002.
9. Tyutyunnyk H. M. Vyr / Hryhoriy Tyutyunnyk. - K.: Dnipro, 1984.
10. Yanovs'kyy Yu. I. Nedomahannya ukrayins'koyi pisni // Ukrayins'kyy shchodennyk Svoboda (Ukrainian Weekly). - 1948.
