CC BY
552
_ВИВЧАСМО ДОСВ1Д_
завдання, узгоджуючи !х з вимогами iснуючих освггшх стандарлв, використанням встановлених позначень термшологп.
Зважаючи на складнiсть навчального матерiалу, треба враховувати стутнь деталiзацil та черговють пред'явлення блоков теоретичних поввдомлень, питань i завдань, передбачати доцшьшсть застосування вiзуальних елементiв, записи термшв i формул, продумано використовувати динамiчну схематизацiю або вiдео фрагменти, регулювати темп навчання, обсяг пропоновано! шформаци. Для того, щоб забезпечити умови збiльшення рiвня сприйняття, необхiдно обмежити кiлькiсть вiдображуваних елементiв, видiляти окремi слова на iнформацiйних кадрах, збалансовано застосувати графiчнi, в тому чи^ анiмованi та ввдео-зображення. Рекомендуеться залежно вiд навчальних можливостей учшв i складностi матерiалу регулювати темп змши кадрiв.
Використання комп'ютера дае можливють педагогу iстотно збiльшити шльшсть i види завдань, як1 можна вирiшувати пiд час практичних i лабораторних занять, забезпечити групову взаемодш мiж учнями та вчителем, яшсно пiдвищити рiвень пiдготовки пiдростаючого поколшня до життя в iнформатизованому суспшьств^ де домiнуюче мiсце в дiяльностi людей, у тому числi навчальнш, займають процеси, пов'язанi iз збором, збертанням, систематизацiею та обробкою шформаци.
Результати дослвдження дають пiдстави стверджувати, що iснуе потреба у використанш комп'ютера на заняттях технологiй. Завдяки цьому розширюеться та поглиблюеться змют навчання, вiдкриваються новi можливостi викладання складного технiчного матерiалу, процес проектування та виготовлення виробiв стае для учшв щкавшим i ефективнiшим. Проте особливосп його впровадження потребують подальшого вивчення. Необхiдно реалiзувати програмоване навчання, вивчити вплив iнформацiйних технологiй на рiвнi самостшно! навчально! дiяльностi учшв, розробити методичш рекомендаций як1 б допомагали вчителевi й учневi вирiшувати проектно-технологiчнi завдання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ващук О. Комп'ютерна навчаюча програма «Майстер» як засiб активiзацil тзнавально! дiяльностi учнiв 5-7-х класiв у процес трудового навчання / О. Ващук // Комп'ютер у школi та мм'!. -1999. - № 3. - С. 27-28.
2. Уруський А. В. З досввду розробки та використання експериментального електронного посiбника на уроках трудового навчання / А. В. Уруський // Науковi записки Тернопшьського нацiонального педагогiчного ушверситету. Серiя: Педагогiка. - 2007. - № 5. - С. 143-149.
3. Щдило I. М. Роль комп'ютерних технологш у формуванш навичок конструювання виробiв на уроках трудового навчання учшв 8-9 кламв / I. М. Щдило // Трудова тдготовка в закладах освгти. -2004. - № 3 - С. 37-39.
4. Чумак А. Використання комп'ютерiв у процем навчання учшв у школi / А. Чумак, В. Клименко // Рвдна школа. - 2000. - № 10. - С. 36-38.
УДК 378.017
М. С. КУРАЧ, I. А. Б1ЛОСЕВИЧ
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО ЯК ЗАС1Б ВИХОВАННЯ СТУДЕНТ1В - МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГ1Й
Вiдзначаeться необхiднiсть виршення актуальних проблем ефективного виховання студентськог молодi. Особлива увага придтяеться виховному впливу декоративно-ужиткового мистецтва на формування особистостi майбутнього педагога. На основi аналiзу наукових публ^а^й та власного досвiду навчально-виховног роботи зi студентами запропоновано найбыьш ефективш форми та методи трудового, морального, естетичного та нацiонально-патрiотичного виховання майбуттх вчителiв технологiй, визначено оптимальт умови виховання студентськог молодi засобами декоративно-ужиткового мистецтва.
Ключовi слова: декоративно-ужиткове мистецтво, майбуттй учитель технологш, виховання, художньо-естетичний смак, патрiотизм, на^ональна свiдомiсть.
Н. С . КУРАЧ, И. А. БИЛОСЕВИЧ
ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОЕ ИСКУССТВО КАК СРЕДСТВО ВОСПИТАНИЯ СТУДЕНТОВ - БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ТЕХНОЛОГИЙ
Отмечается необходимость решения актуальных проблем воспитания студенческой молодежи. Особое внимание уделяется воспитательному воздействию декоративно-прикладного искусства на формирование личности будущего педагога. На основе анализа научных публикаций и собственного опыта учебно-воспитательной работы со студентами предложены наиболее эффективные формы и методы трудового, нравственного, эстетического и национально-патриотического воспитания будущих учителей технологий, определены оптимальные условия воспитания студенческой молодежи средствами декоративно-прикладного искусства.
Ключевые слова: декоративно-прикладное искусство, студент, будущий учитель технологий, воспитание, художественно-эстетический вкус, патриотизм, национальное сознание.
M. S. KURACH, I. A. BILOSEVICH
FINE AND APPLIED ARTS AS A MEANS OF UPBRINGING OF STUDENTS -FUTURE TEACHERS OF TECHNOLOGY
In the article the author stresses the need to solve issues of effective education of students. The particular attention is paid to educational impact of arts and crafts on the formation of individuality future teachers. On the basis of scientific publications and personal experience of educational work with students the author has offered the most effective forms and methods of labor, moral, aesthetic and national-patriotic education of future teachers of technologies, and has defined optimum conditions for education of students by means of decorative art.
Keywords: arts and crafts, student, future teachers of technologies, education, artistic and aesthetic taste, patriotism, national consciousness.
Основним завданням системи освии нашо! держави е формування молодо! особистосл з високим рiвнем наукового знания, культури, моралi та етики. Проте сьогодшшне суспшьство характеризуеться поманим падшням рiвня культури, моральносп та загалом вихованосл тдростаючого поколшня, про що говорить радю, показуе телебачення, пише преса, свiдчать численш психолого-педагопчш дослiджения.
Реали сьогодення вимагають кардинально нових пiдходiв до реалiзацi! системи виховно! роботи з учнiвською та студентською молоддю. Особливо! уваги потребуе оптимiзацiя виховного процесу вузiв педагопчного профiлю, оск1льки вони готують i випускають не просто квалiфiкованих фахiвцiв, а насамперед - вчителiв та вихователiв, фахiвцiв, основним завданням яких е виховання особистостi молодо! людини, формування !! громадянсько! позици, закладання основних iдеалiв та життевих принцитв.
Так склалось, що дошкiльнi заклади та школи традицiйно виконують Abi функци: навчальну та виховну, про що говорить назва «навчально-виховний заклад». Вузи ж реалiзовують, переважно, лише навчальш завдання - дають вищу освiту, часто «забуваючи» забезпечити «вищий» чи хоча б зберегти наявний рiвень вихованостi студентiв, тод як одним i з основних завдань вищо! школи мае бути формування свггогляду молодо! людини, виховання творчого, активного, iнiцiативного та нацiонально сввдомого члена суспiльства з потужним штелектуальним потенцiалом, бажанням та умiнням працювати на благо свое! родини, народу, наци.
У Концепци нацiонального виховання студентсько! молодi зазначаеться, що головною його метою е формування сввдомого громадянина - патрiота Укра!нсько! держави, активного провщника нацiонально! iде!, представника укра!нсько! нацiонально! елiти через набуття молодим поколшням нацiонально! свiдомостi, громадянсько! позици, високих моральних якостей та духовних запитiв. Зауважуеться, що нацюнальне виховання мае стати фундаментом становлення свiтогляду молодо! людини, на якому формуються !! фаховi знання та професшна вiдповiдальнiсть [6].
У нацюнальнш системi освiти Укра!ни стрижнем системи виховання е нацюнальна iдея, котра вiдiграе роль об'еднуючого, консолiдуючого фактора в суспшьному розвитку,
спрямованого на вироблення життево! позицп людини, становления и як особистостi, громадянина свое! держави. 1нтегруюча основа нацюнально! системи виховання - спiльнiсть iсторико-географiчного походження, мови, традицiй, усвiдомлення свое! приналежносп до укра!нського суспiльства, виховання на його духовних та культурних надбаннях.
Проблема впливу культурно! спадщини, а саме народного мистецтва, на виховання особистосп була предметом уваги I. Зязюна, В. Лосюка, О. Семашко, С. Сявавко та шших [5; 7;
11]. Найчастше науковi до^дження пов'язаш з питаннями виховання, формування самосвiдомостi та нацiональних цiнностей засобами декоративно-ужиткового мистецтва лише школярiв або дией дошкольного вiку (С. Антонович, А. Бойко, Л. Снпс, Р. Захарченко та ш.) [1; 2; 4; 12]. Це зумовлено тим, що процес самотзнання особистостi, !! нацiонального становлення вiдбуваеться на початку життя людини, коли формуеться !! свiдомiсть. Але формування особистостi не завершуеться у тому чи шшому вiцi, а тривае впродовж усього життя i набувае особливого значення пiд час навчання у вуз^ в процесi становлення людини як фахiвця.
Деяк1 педагогiчнi аспекти реатзаци окремих пiдходiв у вихованнi засобами декоративно-ужиткового мистецтва студенпв педагопчного вузу розглянуто у дисертацшних до^дженнях О. Гевко, Л. Оршанського, Б. Прокоповича, В. Титаренко, Д. Тхоржевського та ш. [2; 3; 8; 9; 10;
12]. Але результалв комплексного вивчення, врахування та використання виховних можливостей декоративно-прикладного мистецтва у педагопчному процесi вузу на сьогодт немае.
Метою статтi е визначення i узагальнення виховного потенцiалу декоративно-ужиткового мистецтва та виявлення оптимальних умов його використання в процес тдготовки майбутнiх учителiв технологiй.
Принципи едностi нацiонального i загальнолюдського, культуроввдповщносп, природовiдповiдностi, демократизацi!, гуманiзацi! виховання породжують завдання навчально-виховного характеру: ввдновлення культурно-iсторично! пам'ятi народу, iсторичного нацюнального досвiду, критичний вiдбiр соцiокультурного матерiалу у виховному процесi, його дидактичне оформлення тощо. Концепцiя виховання студентсько! молодi орiентуе на !! залучення до свiтово! культури i загальнолюдських щнностей, однак процес, в рамках якого повинно здшснюватись це залучення, мае спиратись на народш звича!, традицi!, культуру.
Багато дослiдникiв доводять, що з усiх проявiв нацюнально! культури найбiльший вплив на формування людсько! особистостi справляе народне мистецтво.
Як показано у багатьох до^дженнях, особливе значення для нацiонально-культурного виховання тдростаючих поколiнь мае вiдродження народного декоративно-ужиткового мистецтва Укра!ни, в предметах якого знаходить ввдображаеться iсторiя, сьогодення, а також мрi! та фантази людини.
Залучення студентiв до проектування та виготовлення декоративних виробiв дае !м можливiсть фантазувати, створювати новий орнамент, кольорову гаму, надаючи виробу естетичного вигляду, естетично! цiнностi.
В зв'язку з цим Л. Оршанський зауважуе, що «головним критерiем устшносп трудового виховання е трудова виховашсть, виражена в стiйкiй готовностi студенпв до соцiально i психологiчно мотивовано! творчо! художньо-трудово! дальности спрямовано! на створення естетичного удосконаленого суспiльно цшного продукту» [8, с. 40].
Основне положення, яке розкривае змiст художньо-трудового виховання, пов'язане з необхiднiстю введення мистецтва в побут (не тшьки святковий, незвичайний, а й повсякденний, трудовий). У вузi також потрiбен зв'язок працi студента на заняттях в навчальних майстернях з наступним оздобленням чи художнiм оформленням !! результатiв. Ось чому в навчальш плани пiдготовки фахiвцiв з технолопчно! освiти у Кременецькому обласному гумаштарно-педагогiчному iнститутi iм. Тараса Шевченка запроваджено практикум з художньо! обробки матерiалiв, в процесi вивчення якого студенти оздоблюють ранiше виготовленi вироби, проектують та виготовляють новi, розробляють орипнальш композицi! та втiлюють сво! задуми у матерiал.
Дослiдники звертали увагу на таку властивiсть: учш, як1 займались художньою працею, не вiдчували втоми, у них нормально розвивалось м'язове вiдчуття, не виникала короткозорiсть [1, с. 12]. Це свiдчить про позитивний вплив занять декоративно-ужитковим мистецтвом на фiзичне виховання та фiзичний розвиток i школярiв, i студентiв.
Пpaвильно побyдовaний нaвчaльно-виxовний пpоцес пiдготовки мaйбyтнix yчителiв теxнологiй засобами декоpaтивно-yжиткового мистецтва дae можливiсть pеaлiзaцiï моpaльного виxовaния. Так, на зaняттяx iз пpaктикyмy з xyдожньоï обpобки мaтеpiaлiв вapто пpопонyвaти стyдентaм об'eкти пpaцi, як1 мають обpядове пpизнaчения (обеpеги, писанки, обpядовi pyшники тощо). В пpоцесi пpоектно-теxнологiчноï дiяльностi на зaияттяx мaйбyтнi педагоги до^джують пpизнaчення циx виpобiв, з'ясовують змiст символiв та мотивiв y ïx оздобленнi, визначають ïx pоль в обpядi. Величезний виxовний потенщал наявний i в обpядax, як завжди виxовyють повагу до стapшиx, батьк1в, символiзyють подpyжию вipнiсть, любов до життя.
Kpiм моpaльно-виxовниx можливостей, кpaсa твоpiв нapодного декоpaтивно-пpиклaдного мистецтва мae твоpчо-спонyкaльнy здaтнiсть, що e надзвичайно важливою pисою y вжованш особистосп. Kpaсa зyмовлюe бажання твоpити, додеpжyвaтись закошв ïï буття y всix сфеpax людсько1' дальност! Естетичне вiдчyття, наск1льки вiдомо, виникло на 6osí пpедметно-пpaктичноï дальноси людини як ïï дyxовне начало. Тут важливо вiдзнaчити, що специфiчною pисою декоpaтивно-yжиткового мистецтва e pозyмiння людьми ^аси pечей не лише в ïx оздоблент, а пеpевaжио того ^оцесу твоpчоï' пpaцi, в pезyльтaтi якого виконали той чи iнший ibip.
Декоpaтивно-yжиткове мистецтво здатне пpобyдити i xочa б частково pеaлiзyвaти твоpчий потенцiaл студента, що закладений в кожнш особистостi. Чеpез твоpчy ^ацю, яка дae максимальну можливiсть pозкpити всi склaдовi людськоï нaтypи, йдуть нaйaктивнiшi пpоцеси твоpчоï' мaтеpiaлiзaцiï людського дyxy, самовияву i сaмоствеpджения людини. Стосовно цього можна зазначити, що заняття декоpaтивно-yжитковим мистецтвом ^оявлж твоpчий потенцiaл особистостi студента, pозвивae його уяву, мислення, фоpмye позитивне ставлення до пpaцi.
У мaйбyтнix yчителiв теxнологiй поступово фоpмyeться вiдчyття та pозyмiння того, що ^аця пpиносить естетичну насолоду, ствоpюe пpиeмнi емоци. Саме тому важливим pезеpвом опташзаци виxовного впливу на особистiсть студента e внесення естетичниx елементiв в його дiяльнiсть з метою пpобyдження в ньому позитивниx емоцiй.
Шд час pоботи в мyзеяx, apxiвax, на вистaвкax студенти замальовують зpaзки виpобiв, вiзеpyнкiв i оpнaментiв, вчаться pозкодовyвaти символiкy, нaйбiльш вживaнi елементи, кольоpи, влaстивi певному pегiонy, навчаються клaсифiкyвaти виpоби за pегiонaльними особливостями. Така pоботa pозвивae твоpчy активтсть, iнiцiaтивy, сaмостiйнiсть, спpияe pозвиткy твоpчиx нaxилiв, здiбностей, обдapовaнь. Bикоpистовyючи та пеpеосмислюючи побaченi твоpи мистецтва, студенти ствоpюють своï мистецьк1 виpоби.
Ще В. Cyxомлинський, pозглядaючи т^удове вжовання з моpaльним, фiзичним, естетичним в eдиномy комплексi, писав: « Людина не може бути всебiчно pозвиненою, якщо вона не xyдожник, не поет y свош спpaвi, якщо y reï немae yлюбленоï с^ави, а улюблена спpaвa вiдкpивaeться знову ж таки в тш сфеpi дiяльностi, де людина може стати твоpцем, поетом, xyдожником. Пpaця i тшьки пpaця - основа всебiчного pозвиткy особистостi. Не може бути й мови ^о всестоpоннiй pозвиток, якщо людина не пiзнae paдостi ^ац^) [10, с. 161].
Декоpaтивно-yжиткове мистецтво e невiд'eмною частиною всього нapодного мистецтва, яке своï'м естетичним потенщалом, обpaзним xapaктеpом постiйно впливae на дyxовний свiт студента, його m^pm, ставлення до навколишнього сеpедовищa, xyдожиьо й естетично фоpмye його мaтеpiaльне оточення.
Головними ознаками в^овного впливу xyдожньоï пpaцi на pозвиток особистостi e: тpyдовa виxовaнiсть, pозвиток iнтелектyaльниx здiбностей, pозвиток i набуття пpaктичного досвiдy, pозвиток мотивaцiйноï сфеpи, фоpмyвaния стшкого iнтеpесy до ^ащ, yмiния бачити в пpaцi ^асу.
«Споглядаючи твоpи декоpaтивно-yжиткового мистецтва, пеpебyвaючи пiд ïx впливом, пpaктично ^илучаючись до ïx ствоpения, - зaзнaчae О. Гевко, - студентська молодь вбиpae в себе фiлософський, псжолопчний, iдейно-моpaльний i естетичний змiст мистецтва. Студенти, зaxоплюючись витоиченiстю, кpaсою, довеpшенiстю та логiчним змiстом мистецькиx твоpiв, виготовлениx майст^ами, своïми однокypсникaми, а також власними pyкaми, подумки вiдтвоpюють кyльтypно-iстоpичний шляx свого нapодy, тзнають джеpелa мyдpостi й вiддaностi нашж пpедкiв, в ïx сеpцяx зapоджyeться любов до piдноï землi i людей, яш живуть на нш. Пpи дослiдженнi i оволодiннi теxнiкaми декоpaтивно-yжиткового мистецтва y стyдентiв фоpмyються глибок пaтpiотичнi почуття, поpиви, пpaгнення, що стимулюють пiзнaвaти i
берегти матерiальнi й духовш здобутки, результати пращ попередшх поколiнь, активно долучатись до творення нових матерiальних та духовних щнностей» [3, с. 121].
Саме тому для формування у студенпв нацiонально-патрiотичних рис велике значення мае розумшня того, що необхiднiсть вдеологп кожного народу зумовлюеться iсторичною потребою самоутвердитися в колi iнших народiв, зберегти свою творчу iндивiдуальнiсть, щоб залишатися у вiках самобутньою нацюнальною спiльнотою. Такi й подiбнi ще! мають великий виховний вплив на студентську молодь, пробуджують у не! патрютичш почуття, шанобливе ставлення до нацюнальних цiнностей, турботу про розвиток мистецтва, формують синiвський обов'язок перед рвдним народом, Батьк1вщиною.
Декоративно-ужиткове мистецтво справдi мiстить в собi величезний виховний потенцiал, умiле використання якого дозволить здшснити комплексний вплив на формування особистосп студента.
Проте вивчення досвiду виховно! роботи в педагопчних вузах Укра!ни показуе, що в них часто немае системносп використання засобiв укра!нсько! культури, зокрема декоративно-ужиткового мистецтва як основного чинника нацюнально-патрютичного виховання та духовного становлення молодо! людини. В бiльшостi випадюв спостерiгаеться вiдсутнiсть чiткого планування комплексного виховного впливу на особистiсть студента, недоощнюеться застосування потенщалу укра!нських народних звича!в та обрядiв, мiфiв, легенд, символiв, недостатньо придiляеться уваги формуванню практичних вмiнь i навичок з творення виробiв декоративно-ужиткового мистецтва.
Для покращення навчально-виховного процесу у вузах бракуе лиературних джерел мистецького, культурного та вторичного спрямування, грунтовних поибнишв, пiдручникiв, методичних розробок з проблем нацюнально-патрютичного, естетичного виховання студентсько! молодо Недооцiнюеться значення факультативiв, гурткових занять, виховних заходiв, вечорiв на нацюнально-патрютичну тематику, проведення зустрiчей з народними умшьцями, художниками, майстрами. Недостатньо уваги придметься вихованiй ролi екскурсiй в юторичш, етнографiчнi, краезнавчi музе!, до цеш^в декоративно-ужиткового мистецтва Укра!ни - таких як Коив та Отшня, на виставки майстрiв народного мистецтва, етнографiчнi фестивалi. Не придшяеться значно! уваги оформленню кабiнетiв, аудиторiй, шших навчальних примiщень у традицiйному укра!нському стилi, з використанням вироб1в декоративно-ужиткового мистецтва, яке покликане безпосередньо впливати на емоцiйну сферу студенпв. Хоча загальновщома фраза В. Сухомлинського нагадуе, що «в школi навiть стши повиннi говорити» [10].
Вищезазначенi обставини призводять до послаблення вихованого впливу на студенпв, у них формуеться недостатнiй теоретичний i практичний рiвень знань з проблем розвитку укра!нсько! культури та декоративно-ужиткового мистецтва, низький рiвень обiзнаностi з обрядами та традищями народу, недостатне розумiння значення декоративно-ужиткового мистецтва в культурному житп сустльства.
Покращенню виховання студентiв засобами декоративно-ужиткового мистецтва може сприяти:
• створення у вузi сприятливого морально-психолопчного клiмату поваги до мистецтва, творчосп, працi;
• використання рiзноманiтних форм i методiв з !х поеднанням та розумним спiввiдношенням мiж шформацшно-теоретичними складовими та залученням студентiв до практично! творчо! художньо-трудово! дiяльностi;
• створення умов для розвитку самостшносп та шщативносп студентiв;
• оргашзащя конкурсiв творчих робiт серед студенпв, пiдготовка виставок студентських робiт, створення музе!в;
• проведення екскурсiй в юторичш та краезнавчi музе!, до центрiв декоративно-ужиткового мистецтва, оргашзащя зустрiчей з народними умiльцями, майстрами декоративно-ужиткового мистецтва;
• забезпечення високого р1вня емоцiйностi усiх виховних заходiв;
• розширення кола наукових дослiджень проблеми виховання студентсько! молодi;
• тдготовка та впровадження в навчальний процес нових KypciB лекцiй, гуртк1в та факультативiв з етнографiï, краезнавства, декоративно-ужиткового мистецтва.
Шдводячи пiдсумки, можемо констатувати, що педагогiчна наука визнае виховне значения народноï творчостi, зокрема декоративно-ужиткового мистецтва, та тдтверджуе його величезний вплив на прилучення студентсько1 молодi до нацiональноï культури, на формування нацiональноï самосвiдомостi особистост!
Основною метою виховання сучасного студента педагопчного вузу е формування в нього високого рiвня штелекту, моральностi, творчосп, духовносп, самосвiдомостi, патрiотичноï переконаностi, розвитку особиспсних якостей, орiентацiя на нацiональнi цшносп, iдеï та iдеали, досконале оволодшня культурно-iсторичним досвiдом украшського народу, включаючи традицiï, свята, звича1', обряди, техшки декоративно-ужиткового мистецтва, формування в особистосп студента прагнення своею працею тдвишувати добробут народу.
Науково обгрунтоване, належно органiзоване та системно реалiзоване виховання студентсько1' молодi засобами декоративно-ужиткового мистецтва, яке вщображае духовний поступ народу, процес збереження й збагачення його культури та ввдповвдае потребам етнокультурного вiдроджения украшсько1 нацiï, дасть змогу сформувати освiчену, високоморальну, працелюбну особиспсть громадянина-патрiота свое1' Батьк1вщини.
Л1ТЕРАТУРА
1. Антонович С. А. Декоративно-прикладне мистецтво: навч. помбник / С. А. Анто нович, Р. В. Захарчук-Чугай, М. С. Станкевич. - Л^в: Свгг, 1993. - 272 с.
2. Бойко А. М. Украшський рушник: замб нацiонального виховання i витвiр народного декоративно-ужиткового мистецтва (на прикладi Полтавського вишиваного рушника) навч.-метод. посiбник / А. Бойко, В. Титаренко :- Полтава: Верстка, 1998. - 72 с.
3. Гевко О. I. Нацюнально-патрютичне виховання студенлв вищих педагопчних закладiв засобами декоративно-ужиткового мистецтва: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 Гевко Оксана 1ван1вна. - К., 2003. - 209 с.
4. Снлс Л. С. Формування у шдл^юв художньо-творчих штереЫв засобами декоративно-прикладного мистецтва: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.05 / Снлс Любов Степашвна. - К., 1997. -192 с.
5. Зязюн I. А. Нацюнальна державна комплексна програма естетичного виховання: проект / 1.А. Зязюн, О. Ф. Семашко // Рщна школа. - 1995. - № 12. - С. 29-52.
6. Концепцш нацюнального виховання студентсько1 молодо додаток до рiшення колегiï МОН: (протокол № 7/2-4 вщ 25 червня 2009 р.). [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.mon.gov.ua/newstmp/2009_1/13_07/koncept.doc
7. Лосюк П. В. Декоративно-прикладне мистецтво в школi / П. В. Лосюк. -К.: Рад. школа, 1979. -56 с.
8. Оршанский Л. В. Трудовое воспитание подрастающего поколения в процессе внеурочных занятий народными промыслами: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Леонид Владимирович Оршанский. - К., 1990. - 179 с.
9. Прокопович Б. А. Змют i методика навчання народним художшм ремеслам майбутшх учителiв трудового навчання: дис. ... канд. пед. наук:13.00.02 / Богдан Антонович Прокопович. - К., 2000. - 190 с.
10. Сухомлинський В. О. Серце ввддаю диям / В. О. Сухомлинський. - К.: Рад. шк., 1977. - (Вибраш твори : у 5 т. / В.О.Сухомлинський; Т. 3. - С. 7 - 279).
11. Сявавко С. I. Украшська етнопедагопка в ïï кторичному розвитку / С. I. Сявавко. - К.: Наук. думка, 1974. - 240 с.
12. Тхоржевський Д. О. Нацюнальна самосввдомкть у школярiв / Д. О. Тхоржевський, Р. О. Захарченко. - К.: Украша-Вгга, 1996. - 168 с.
