CC BY
147
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО Й ЕТНОДИЗАЙН У ТЕХНОЛОГ1ЧН1Й I ПРОФЕС1ЙН1Й ОСВ1Т1
УДК 37.017:317.13 (045)
Г. В. БУЧЮВСЬКА
ПРОЕКТУВАННЯ ЕТНОХУДОЖНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В КОНТЕКСТ1 ПРОФЕС1ЙНО1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ПЕДАГОГ1В
Висвтлено doceid оргатзаци сучасного музею народного декоративно-прикладного мистецтва у педагoгiчнoму вищому навчальному закладi, що е одним з ефективних заcoбiв прилучення учтвськоЧ мoлoдi до культурноi спадщини та духовних цтностей народу. Визначено, що важливе Mic^ у rncmeMi формування твoрчoi активнocтi cтудентcькoi мoлoдi по^дае етнохудожне середовище, яке ттегруе у coбi пoбутoвi, мистецью, педагoгiчнi традици. Розкрито потенщал народного мистецтва у проектуванш етнохудожнього середовища в cиcтемi прoфеciйнoi тдготовки педагoгiв.
Ключовi слова: етнохудожне середовище, профестна тдготовка педагoгiв, музей народного мистецтва.
Г. В. БУЧКОВСКАЯ
ПРОЕКТИРОВАНИЕ ЭТНОХУДОЖЕСТВЕННОЙ СРЕДЫ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ ПЕДАГОГОВ
Показан опыт организации современного музея народного декоративно-прикладного искусства в педагогическом высшем учебном заведении, что есть одним из эффективных средствприобщения студенческой молодежи к культурномунаследию и духовным ценностям народа. Определено, что важное место в системе формирования творческой активности студенческой молодежи занимает этнохудожественная среда, которая интегрирует в себе бытовые, художественные, педагогические традиции. Расскрыт потенциал народного искусства в проектировании этнохудожественной среды в системе профессиональной подготовки педагогов.
Ключевые слова: этнохудожественная среда, профессиональная подготовка педагогов, музей народного искусства.
G. V. BUCHKIVS'KA
PROJECTING OF ETHNO-ARTISTIC ENVIRONMENT OF THE FUTURE PEDAGOGUES PROFESSIONAL PREPARATION
The experience of modern museum of folk decorative-applied art organization in higher educational pedagogical institutions, which is one of the effective means of incorporating of students to cultural heritage and spiritual values of nation, is reviewed. It is determined that the important place in the system of formation creative activity of the students belongs to ethno-artistic environment, which integrates everyday, artistic,
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО Й ЕТНОДИЗАЙН _У ТЕХНОЛОГ1ЧШЙ I ПРОФЕСШНМ ОСВ1Т1_
pedagogical traditions. The potential of folk art in projecting ethno-artistic environment within the context of professional preparation of pedagogues has been revealed.
Keywords: ethno-cultural environment, professional preparation of pedagogues, museum of folk art.
Одним i3 найважливших HanpHMÎB сучасно1 вичизняно1 педагопчно1 науки i практики е розробка концептуальних пiдходiв до мети i змюту навчання та виховання сучасно1 молодо1 людини, пошук нових ефективних шляхiв ïï всебiчного розвитку. Пробудити в юних душах почуття людяносп, милосердя, доброчесностi i працелюбства можна, лише спираючись на споконвiчну мудрють i трудовi традицiï нашого народу, на тдвалини етнопедагогiки, традицiйну культуру предкш, що зберегли нацiональний характер i мораль. Змют етнохудожнього та трудового виховання мае спрямовуватися на узгодження системи цiнностей суспiльства, етнокультури, комплексу функцiй народного мистецтва у формуванш духовного свiту особистосл з можливостями ïx сприймання та збагачення кожною особислстю в процесi творчого пошуку.
Проблема творчоï активностi завжди була у полi зору вчених. Сучасна педагопчна наука володiе необхвдними концепцiями для постановки i розв'язання питань, пов'язаних iз забезпеченням гумашзацп процесу виховання, враховуючи кращi надбання минулого. 1х сутнiсть розкрита й описана в дослвдженнях G. Антоновича, I. Беха, Н. Боринець, I. Ганусенко, I. Зязюна, П. Кононенка, В. Муаенка, Л. Оршанського, Г. Терещука та iн. Рiзнi аспекти творчосп розглядали В. Дружинiн, Я. Пономарьов, I. Семенов; психолопчш основи творчоï активностi вивчали Л. Виготський, П. Гальперiн, Д. Ельконiн, Г. Костюк та ш; педагогiчний аспект зазначеноï проблеми дослiджували Ю. Бабанський, I. Лернер, О. Савченко, М. Скаткш, Г. Щук1н та ш Поряд з цим гуманiзацiя процесу художньо-трудового виховання мiстить широке коло проблем, розв'язання яких вимагае значних зусиль як вчених, так i практиков.
Важливе мiсце у системi засобiв формування творчо1' активностi учшв посiдае народне мистецтво, яке ушкальним чином iнтегруе у собi побутов^ мистецьк1, педагогiчнi традицiï. Своерiдним рiзновидом украшського народного мистецтва е ^ашка, що якнайкраще пiдтверджуе нерозривнiсть становлення окремо1' людини i людства в цшому.
Мета статп — розглянути потенцiал використання народного мистецтва у проектуванш етнохудожнього середовища пiдготовки майбутшх педагогiв.
Як зазначено у Державнш нацiональнiй програмi естетичного виховання, нова сощальна ситуацiя та реальнiсть породжують i нову культурну реальнiсть, проввдними рисами яко1' е переоцiнка системи цшностей i ix нова iерарxiя, створення нових вiдносин мiж основними учасниками художнього життя, змiна критерпв оцiнки естетичних i xудожнix цшностей i твор1в мистецтва, розширення меж естетичних i художшх потреб та можливостей ïx задоволення, входження народно-нацюнального елемента в спосiб життя i духовшсть, поява нових вiдносин та форм оргашзацп художнього життя, формування нового естетичного досвiду [2].
Ефективним естетико-виховним засобом, який вiдповiдае концептуальним засадам гуманiстичноï педагогiки i набувае особливо].' актуальност в умовах кризи виховання i девальваци суспiльниx цшностей у нашш краïнi е етнохудожне середовище, та украïнське народне декоративно-прикладне мистецтво зокрема. У ньому найяскравше вiдображено i найкраще збережено традицшний виховний iдеал украïнського народу, який мютиться у високоxудожнix образних формах, доступних для сприймання i розумшня молодшими школярами.
Аналiз змiсту шк1льних програм i пiдручникiв, вивчення мистецьких, науково-педагогiчниx, методичних та публiцистичниx джерел, власний досвiд викладацькоï роботи доводять, що вирiшальним аспектом етнохудожнього та трудового виховання сучасноï молодоï людини повинно стати залучення ïx до занять народними ремеслами i декоративно-прикладним мистецтвом. Можемо з впевненiстю сказати, що украшськш народнiй iграшцi вдаедено важливе мiсце у виховному процеа сучасних дитячих дошкiльниx закладiв та загальноосвишх шкiл, оск1льки твори народного мистецтва впливають на розвиток пiзнавальноï', емоцiйноï' сфер особистостi, ïï творчих здiбностей, сприяють активiзацiï' творчо-продуктивноï' дiяльностi. Важливу роль у процесi формування творчоï активностi учнiв вiдiграе цшеспрямована,
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО Й ЕТНОДИЗАЙН У ТЕХНОЛОГ1ЧН1Й I ПРОФЕС1ЙН1Й ОСВ1Т1
систематична робота вчителя, вихователя та всього педагопчного колективу навчального закладу.
Кожна етшчна спiльнiсть, кожен народ мае свою ^рашкову культуру й iграшковий «репертуар». У дитинствi людства освоення простору навколишнього середовища вiдбувалося шляхом створення найпростiших лаконiчно-компактних форм iз найбшьш доступних природних матерiалiв - дерева, глини, трави, кори, листя, плодiв. Людина родового суспшьства для сво!х культових потреб (захист вiд «злих сил», замiна жертви, збереження та примноження добробуту) створювала птахiв, звiрiв, диких i свiйських тварин, зрештою - людиноподiбнi образи рiзних божеств. Саме !х формальнi, пластично-пропорцiйнi та образш основи зберiгае у собi народна традицiйна iграшка. До того ж вона збертае властивосл, ознаки, якосп мiсцевого та нацiонального смаку. Про необхiднiсть тако! шформацп для дитини наголошують у сво!х до^дженнях багато вчених, серед яких важливе мiсце посiдае О. Найден. Вш зазначае, що «...спiлкуючись з народною ^рашкою через зiр i дотик, iнодi й через смак (ф^урне обрядове печиво, iграшки з сиру, цукру), дитина збагачуеться загальнолюдським, нацюнальним та мiсцевим досвiдом художньо-естетично! та доцшьно! оргашзацп матерiалу, а через нього - i оргашзаци навколишнього життевого простору. Дитина нинi мае сприймати народну iграшку не тшьки як предмет побуту, об'ект гри, а як твiр мистецтва, який потребуе вивчення, певного аналiзу, творчого на^дування i повторения. Таке ставлення до народно! iграшки сприятиме !! збереженню i духовному збагаченню дитини» [4].
Спiвзвучнi поглядам О. Найдена i думки психолога С. Кулачшвсько!. Вона стверджуе, що народна ^ашка потрiбна сучаснiй дитинi. I не тшьки для розширення кругозору, збагачення чуттево! сфери, свiту почуттiв, наближення до виток1в культури свого народу. Вона е стимулом для прояву дитячо! творчостi не лише в провш, а й у продуктивнш дiяльностi. Беручи участь у виготовленш iграшки, дитини безпосередньо, у ди пiзнае радiсть творення i через власнi зусилля залучаеться до традицп народного мистецтва. Питання використання народно! ^ашки у навчально-виховному процесi загальноосвиньо! школи перебувають у центрi уваги багатьох педагопв. Мудро чинять п управлiнцi, котрi заохочують, пiдтримують дiяльнiсть сво!х пiдлеглих, спрямовану на оформлення предметно-розвивального середовища атрибутами народного мистецтва, сшвпращ з народними майстрами, залучення дiтей до процесу пiзнания, активно! творчо! спiвпрацi.
Виховна цiннiсть ^ашки полягае в тому, що вона сприяе формуванню самостiйностi творчо! дiяльностi дiтей. Традицiйнi iграшки рiзних народiв здавна використовують з метою естетичного, морального, розумового, фiзичного виховання. Шд час гри дитина розвиваеться, тзнае свiт, наслiдуе i засвоюе сощальний досвiд. 1грашка е засобом передачi культурного досвiду народу вiд поколшня до поколiния. Рiзноманiтнi iграшки покликаш допомагати сенсорному розвитку дитини. Розбiрнi iграшки, конструктори формують у дией здатнiсть до аналiзу, синтезу, узагальнення, порiвняння, класифiкацi!. 1гри з образними Дашками розширюють й уточнюють уявлення дитини про навколишнiй свiт, розвивають мислення, уяву, мовлення, збагачують словниковий запас. Використання техшчно! iграшки розвивае !! конструкцiйнi здiбностi, формуе штерес до технiки, створюе передумови для техшчно! винахвдливосп, творчостi. Використовуючи в ^ах будiвельний матерiал, дiти ознайомлюються з об'емними геометричними тiлами, у них розвиваються уявлення про форму, розмiр, напрямок, положення, протяжнiсть тощо. 1грашки допомагають засвоювати через iгровi ситуацi! правила i норми поведшки та взаемодi! людей.
У виборi образно! iграшки, дiях з нею, значною мiрою виявляеться ставлення до того, що вона уособлюе. Використання народно! ^ашки у вихованш сприяе прилученню дитини до духовного, естетичного, побутового досв^ народу. 1гри з дидактичними iграшками вчать дотримуватися правил гри, виховують терплячють i посидючють, прагнення досягти успiху завдяки власним знанням i вмiнням. Художньо оформлена ^рашка збуджуе у дитини естетичш почуття i переживання, формуе естетичний смак. Цiкавi за змiстом i формою iграшки позитивно дiють на психiчний стан дитини, свiтосприймання, активiзують життевий тонус, що впливае на !! здоровя i фiзичний розвиток.
На формування самостшних iгор дтай раннього вiку продуктивно впливають сюжетно-образнi iграшки, серед яких виокремлюють: реалктичт - рiзноманiтнi ляльки з яскраво
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО Й ЕТНОДИЗАЙН У ТЕХНОЛОГ1ЧН1Й I ПРОФЕС1ЙН1Й ОСВ1Т1
вираженими характерами; умовт - ляльки з узагальненими рисами (наприклад, лялька-мотанка); символiчнi (предмети-замшники), як1 лише позначають реальний предмет i мають деяк характерш для нього властивосп. З гарною Дашкою граються тривалий час i активно, глибоко тзнаючи ïï особливосп та функцiï. У грi ввдбуваеться закрiплення знань про призначення предмепв, найпростiших знарядь працi, загальних способiв дп з ними. Використовуючи символiчну iграшку, дитина починае вперше самостшно оперувати образами, узагальнюе свiй попереднш iгровий досвiд [5].
На датей молодшого школьного вiку особливо впливають iграшки, що зображають людей, ютот i предмети реального свiту: тварин, риб, птах1в, рослиннiсть, предмети побуту, технiки тощо. Вони не тшьки спонукають до рiзноманiтних за змютом 1гор, а й допомагають увшти в роль, створити улюблений ir-ровий образ, реалiзувати задум. Засобом реал!заци задуму ir-рашка може стати лише в тому раз!, якщо дитина правильно сприймае ïï образ, мае певт знання про предмет, а крашка викликае усвiдомлений iнгерес i бажання гратися. 1грашка як створений дорослими для розвитку дггей предмет культури мае освiтне i виховне значення лише тод1, коли використовуеться за призначенням. Дитина повинна розумти iграшку, хот1ти з нею творчо дяти. Щоб крашка, як i гра, була супутником дитинства, людство весь час удосконалюе ïï [1].
Народна ^рашка спецiалiзовано, у сукупносп, унiверсально дозволяе зд1йснити основн1 естетичш та педагогiчнi функцiï культури. Охоплюючи вс1 без винятку види взаемодп людини з навколишнiм св1том та всередиш соц1уму, вона по-своему сприяе органiзацiï та розвитку людськоï д1яльност1 через формування у людин1 ввдповвдних потреб та навичок. Народна ^ашка сприяе моделюванню багатьох життевих процеив, утвердженню тих або 1нших цшностей, формуе та закрiплюе соцiальнi норми та установки, стосунки людей, ix ставлення до навколишнього соцiального та природного св1ту. Народна iграшка може стати знаряддям придбання людиною певного сощального або естетичного досв1ду, початкових умшь та навичок. Проникнення народних iграшок у сферу працi, побуту, навчання робить ïï д1йсно ушверсальною. Ця унiверсальнiсть розкриваеться в естетичнш виразностi народноï' iграшки, яка несе у со61 властивостi унiверсальностi та штегративносл [6].
Багатоаспектнiсть народноï ^ашки характеризуеться i тим, що вона виступае як заиб педагогiчноï дп: елемент дитячоï гри, заиб виховання i навчання, предмет декоративно-ужиткового мистецтва для прикрашення, адже в нш - суттевiй частинi фольклорно-нацiональноï культури - значно бшьше багатств свiтопiзнання i св1торозум1ння, не кажучи вже про iнформативно-генетичнi багатства, шж у найскладнiшiй комп'ютернiй грг
Систематизоване опанування украïнськоï народноï ^ашки робить можливим комплексне сприйняття даного р1зновиду народного мистецтва, глибоке збагачення осо6истост1 дитини естетичним досв1дом, стимулювання ïï творчого потенцiалу. При системному та цшеспрямованому п1дход1 до навчально-виховного процесу передбачаеться, що найширше використання комплексу рiзноманiтниx форм методiв, яш б сприяли стимулюванню та ефективному формуванню творчоï активностi молодших школяр1в в процес оволод1ння традицiйними прийомами створення та оздоблення украшських народних ^ашок i п1д час самоспйного 1'х виготовлення е обов'язковою умовою.
Основною i найбшьш значною формою здшснення керiвництва процесом формування творчоï активностi виступають уроки образотворчого мистецтва i трудового навчання. В умовах особистiсно-орiентованого тдходу суттево змiнюеться його мета, форма оргашзацп. I. С. Якиманська визначае, що мета такого уроку - виявлення пiзнавальноï активноси учн1в. Проведення уроков на основ1 iнтеграцiï зм1сту е одним 1з напрямiв методичного збагачення уроков. Це об'еднання мае на метi шформацшне й емоцiйне збагачення сприймання, мислення i почутт1в учн1в завдяки залученню цiкавого матерiалу, що дае змогу з р1зних стор1н пiзнати якесь явище, поняття, досягти ц1л1сност1 знань, робить можливими системне формування у свщомосп школяров картини гармонiï навколишнього св1ту.
Комунiкативна функц1я народного мистецтва дозволяе вписати його в динам^ культури, програмуючи процеси соцiалiзацiï особистоси. Тому сенс соцiокультурноï д1яльност1 полягае не просто в залученш молод1 до поширення i пропаганди народного мистецтва, д1яльност1 з виявлення, збирання i зберiгання художн1х цiнностей, а в тому, щоб викликати в них шщативу, творч1сть, екологiчне ставлення до xудожньоï спадщини, осмислення своеï вiдповiдальностi
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО Й ЕТНОДИЗАЙН
_У ТЕХНОЛОГ1ЧШЙ I ПРОФЕСШНМ ОСВШ_
перед майбутнiм за збереження художнiх цiнностей минулого i сьогодення, формування особистостi як спадкоемця i суб'екта культури. Треба усвiдомлювати, що ми сто!мо на меж1 того часу, коли народне мистецтво може остаточно зникнути, i тому слвд свiдомо i, найголовнiше, вiдповiдально тдходити до збирання тих матерiалiв, як ще можна врятувати.
Освiтия практика вже нагромадила позитивний досвiд рiзних форм роботи, спрямованих на опанування студентами та школярами надбань народного мистецтва.
У Хмельницькш гуманiтарно-педагогiчнiй академп вже шостий рiк працюе музей народного декоративно-ужиткового мистецтва. Його ввдкриттю передувала велика кропiтка робота з пошуку, узагальнення та систематизацi! матерiалiв науково-дослiдного характеру, збору та до^дженню об'ектiв матерiально! культури народу Укра!ни i Подiлля зокрема.
Музей народного декоративно-ужиткового мистецтва працюе за такими експозицшними напрямками: народний одяг, народна ^рашка та фольклорна лялька, рiзноманiття вид1в декоративно-прикладного мистецтва, народнi промисли i ремесла.
Студентами та викладачами створюються експонати для експозицi! музею, формуються його фонди, що складають предмети матерiально! культури укра!нцiв минулого та сучасносп. Музей спiвпрацюе з обласним та мюьким вiддiлами культури туризму i курортiв Хмельницько! держадмшютрацп, до спiвпрацi залученi народнi майстри Подiлля, що забезпечуе взаемозв'язок представнишв студентсько! та учшвсько! молодi з автентичним народним мистецтвом. Творчi роботи студенпв, що представленi в експозицп, неодноразово приймали участь у мюьких, обласних, всеукра!нських та мiжиародних виставках. Перюдично у примiщеннi музею проводяться виставки майстрiв декоративно-прикладного та народного мистецтва Подшля. Гарнi вражения залишились у вiдвiдувачiв вiд спiлкування з творчютю заслуженого майстра народно! творчосп, члена Нацiональних спiлок художников та майс^в народного мистецтва Укра!ни Косарево! Нiни Сергi!вни (художня обробка шири), члена Нацюнальних спiлок художников та майстрiв народного мистецтва Укра!ни НМтюк Людмили Iванiвни та !! доньок Ольги та Дар'!, онучки Анни (керамша); подiльсько! майстринi, дослiдницi народного мистецтва Напиткшо! Галини Павлiвни (ткацтво, вузлова лялька).
Музей став гордютю академi!. Нiхто з вiдвiдувачiв закладу не обшшов його увагою, виносячи з нього найприемнiшi вражения. Тут ввдбуваються заияття, що сприяють самовираженню i творчому удосконаленню кожного студента. Шд керiвництвом викладач1в у музе! поповнюеться зiбрання укра!нських рушнишв, знайдених та ввдновлених в процесi навчально-дослвдно! роботи. Чiльне мiсце в експозици музею займае колекцiя ляльки у комплексах традицшного одягу iсторико-етнографiчних регюнш Укра!ни. Детальнiше представлене розма!ття народного одягу Подшля.
В академи функцюнуе студiя писанкарства, при музе! створеш школи укра!нського етнодизайну, народних ремесел, вишивки, результати роботи яких представлеш в експозицi! музею.
Музей - це навчально-виховний комплекс. Випускники академi! працевлаштовуються у школах областi, де вони можуть створити за зразком такий куточок народних ремесел, тим самим започаткувавши збереження, вiдродження народного мистецтва та розвиток дитячо! творчостi на сво!й малiй Батькiвщинi.
Саме тому дуже важливо, щоб сучасний шкшьний музей народного мистецтва та творчосп насправдi став одним з ефективних засобiв прилучення учнiвсько! молодi до культурно! спадщини народу, його духовних цшностей, !х збереження i примноження. Використання музейних засобiв для розвитку художнього сприйняття дае можливiсть не лише для цшеспрямованого, систематичного виховного впливу, гармонiйного розвитку особистостi, але й дозволяе мiцно пов'язати цей процес iз школьною музейною практикою, сприяти набуттю необхiдних дослiдницьких навичок i умiнь.
На базi музею систематично проводяться науково-методичш та науково-практичш семiнари з проблем етнохудожнього, трудового, народознавчого напряму. Пiд час проведения науково-практичного семiнару «Культурологiчний та етнопедагопчний потенцiал народно! ^ашки» було проведено ряд майстер-клаав, на яких присутш могли не т1льки ознайомитись з технолопею виготовлення, а й спробувати власноруч виготовити народнi iграшки.
ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО Й ЕТНОДИЗАЙН
_У ТЕХНОЛОПЧШЙ I ПРОФЕaЙНIЙ ОСВГП_
Органiзацiя спiлкування молодi iз справжнiми цiнностями народного мистецтва, серед яких одне з провiдниx мюць займае народна iграшка, дае можливють ïm засвоювати нагромаджений життевий досввд людства, сприяе моральному розвитку, духовному збагаченню. Пам'ятки народного мистецтва iнодi використовуються лише з наочно-iлюстративною метою, а не як типи xудожньоï творчосп, що об'еднують у собi матерiальне виробництво i духовну культуру.
У зв'язку з цим зростае роль музею, який здатний сформувати у молодоï людини -майбутнього фаxiвця, специфiчне, емоцiйно-цiннiсне ставлення до народного мистецтва. Специфша функцюнування музею в сучасному суспiльствi визначаеться тим, що вш працюе не тшьки як енциклопедая, а й за естетичними законами, тобто виступае мовою культурного спшкування людства. I подiбно до того, як через засоби сучасноï масовоï iнформацiï школярi можуть орiентуватися в оточуючому свiтi, так завдяки музею вони повиннi отримати реальну можливiсть орiентуватися в соцiально-культурному простора
За роки незалежностi Украïнськоï держави суттевi змiни вiдбулися в уих галузях суспiльного життя, в тому чи^ у системi нацiональноï освии, одним з важливих напрямiв якоï визначено вiдродження нацiональниx традицiй украшського народу i впровадження ïx у змют виховання молодих поколiнь.
Висновки... Все вищесказане дозволило зробити так висновки. Проектування етнохудожнього середовища тдготовки майбутнього педагога вiдбуваеться через включения елеменпв музейноï' педагогiки до навчально-виховного процесу, залученнi студентiв до пошуковоï, збиральницькоï дiяльностi, використання ïx творчого потенщалу в створеннi експозицiйного матерiалу та формуваннi музейних фондiв. Це дае можливють не лише для цшеспрямованого, систематичного виховного впливу, гармоншного розвитку особистосп, але й дозволяе пов'язати цей процес iз школьною практикою, сприяти набуттю майбутнiми педагогами необхвдних дослiдницькиx умiнь i навичок. Практичш заняття дозволяють створити необхвдний фундамент для розвитку здатностi не тшьки естетичного споглядання, усвiдомлення естетики, аналiзу та оцiнювання xудожнix творiв, а й створення та реалiзацiю власних творчих проекта.
Л1ТЕРАТУРА
1. Антонович Е. А. Декоративно-прикладне мистецтво / Антонович Е. А., Захарчук-Чугай Р. В., Станкевич М. Е. - Л^в: Свгг, 1992. - 272 с.
2. Зязюн I. А. Нацюнальна державна комплексна програма естетичного виховання / I. А. Зязюн // Рщна школа. - 1995. - № 12. - С. 29-52.
3. Масол Л. М. Методика навчання мистецтва у початковш школг поиб. для вчитетв / Л. М. Масол, О. В. Гайдамака, Е. В. Белюна, О. В. Калшченко, I. В. Руденко. - Х.: Веста; Видавництво «Ранок», 2006. - 256 с.
4. Найден О. С. Украшська народна ^ашка: !сторш. Семантика. Образна своервдшсть. Функцюнальш особливост / О. С. Найден. - К., 1999. - 256 с.
5. Орел Л. Г. Дитяча народна црашка на Украш / Л. Г. Орел // Початкова школа. - 1991. - № 2. - С. 66-68.
6. Фтель Д. I. Украшська народна дитяча ^ашка / Д. I. Фтель. - К., 1956. - 156 с.
УДК 372.874
В. Ю. Ц1САРУК
РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛ1З ТА СУЧАСНИЙ СТАН ФАХОВОÏ ХУЛОЖНЬО-TPyAOBOÏ ПОДГОТОВКИ СТУДЕНТ1В У НАВЧАЛЬНИХ
ЗАКЛАДАХ ГАЛИЧИНИ
У cmammi коротко npoauani3oeauo еволюцж i сучасний стан художньо-трудово! тдготовки майбуттх фaхiвцiв у навчальних закладах Галичини.
