CC BY
49
ЛНУВМБТ iMeHi С.З. Гжицъкого Том 10 №1(36) частина 1,2008 229
УДК 631.15
Куртяк Б.М., д.вет.н. 1 ©, Омонов Р.П.2
1 Головне управлтня ветеринарног медицины в Лъвгвсъкт област1
2Лъвгвсъка обласна державна лаборатор1я ветеринарног медицини
БЕЗПЕКА ПРОДОВОЛЬЧО! СИРОВИНИ ХАРЧОВО1 ПРОДУКЦП ТА УПРАВЛ1ННЯ ЯК1СТЮ У ЛЬВШСЬКШ ОБЛАСТ1
У статт1 проанал1зовано дтчу систему контролю якост1 та безпеки харчових продуктгв у Лъвгвсъкт област1. Проанал1зовано основнг переваги моделг управлтня ятстю та безпекою харчових продуктгв гз застосуванням стандарт1в серп ISO та НАССР.
Ключовi слова: яюстъ, продукцгя, система акредитацгг.
Украша, як молода незалежна держава, обрала курс на ринкову економ^, а вщтак вступу в СОТ, приеднання до членства в Свросоюз^ набуття статусу на перспективу штеграци в НАТО.
Одним i3 ключових прюритепв пол^ики Свропейського Союзу е забезпечення найвищих стандартiв безпечностi харчових продукпв.
Згiдно вимог Евросоюзу вiдповiдальнiсть за безпеку продукци тваринного походження покладаеться на товаровиробника з дотриманням ветеринарних i саштарно-ппешчних вимог на всьому ланцюгу виробництва та обiгy продyктiв харчування (включаючи корми для тварин). В законодавчих актах Gвроспiльноти акцентуеться увага на пвдвищенш полiтики прозоростi продовольчо! безпеки, на вах стадiях вирощування тварин, птищ, отримання сировини, li дальншшо! доставки для переробки, що повинно ктотно сприяти росту довiри споживачiв до товаровиробникiв, i до пол^ики продовольчо! безпеки в Свропейському Союз1
В Украiнi чиннi закони "Про ветеринарну медицину", "Про безпеку та яюсть харчових продукпв" та iншi пiдзаконнi акти, яю адаптованi до вимог европейських стандартiв.
Загальноевропейський економiчний простiр вiдкривае новi можливостi та перспективи для розвитку аграрного сектору, але при цьому потребуе сучасних прилащв, методик дослiджень. Перш за все посилюються вимоги до якост продукци та послуг, яю постачаються нацiональним виробником на зовнiшнiй ринок. Необхщшсть адаптаци та гармошзаци чинного законодавства до вимог £С, створення електронно1 бази даних виробниюв харчових продукпв Укра1ни.
Украшським пiдприемствам негайно необидно вносити змiни в iснyючi технологiчнi процеси, обладнання пвдприемств i процедури пiдтвердження свое1 вiдповiдностi новим вимогам, щоб витримати конкyренцiю iз зарyбiжними товаровиробниками у разi експорту продукци в краши GC.
©
© Куртяк Б.М., Омонов Р.П., 2008
ЛНУВМБТiMeHi С.З. Гжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 2 3 0
Таким чином, головна вимога до системи контролю за яюстю та безпекою харчових продукпв полягае в створенш довiри, яка формуеться завдяки таким факторам:
o дотримання вимог нащонально! системи акредитаци, гармошзовано1 з
мiжнародними вимогами; o единi правила роботи переробних пiдприемств (акредитацiя чи атестащя згiдно вимог ISO серiй 9000; 22000, ДСТУ4161:2003 основаних на принципах НАССР); o единi пiдходи, щодо шспекторсько1 оцiнки 1х дiяльностi (акредитащя шспекци згiдно вимог ISO 17020, розробка та впровадження Концепци Загальнодержавно1 цшьово1 економiчноl програми проведення мошторингу залишкових кшькостей ветеринарних препаратiв та забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження i кормах, а також харчових продуктах, пщконтрольних ветеринарнiй служб^; o единi пiдходи, щодо акредитацш лабораторiй рiзних рiвнiв, як уповноважених на проведення контролю згiдно „державних Планiв мошторинпв", так i технолопчних, якi здiйснюють первинний вхщний та вихщний контроль продукци (згiдно вимог ДСТУ ISO 17025:2006, та шших основаних на принципах добро1 лабораторное' практики).
Забезпечити високу яюсть та безпеку продукци тваринного походження можна запровадивши на виробництвi та у сферi обiгу, зберiгання систему НАССР - аналiз небезпечних чинникiв i критичних контрольних точок, яю являють собою систему оцiнювання i контролю небезпечних чинниюв, яю можуть негативно вплинути на безпеку та яюсть продукци. Ця актуальна модель управлшня якiстю та безпекою харчових продукпв дiе у промислово розвинених кранах свiту.
Система НАССР являе собою систему управлшня, в якш безпека харчових продукпв розглядаеться через оцшювання i контролювання бiологiчних, хiмiчних та фiзичних джерел небезпеки по всьому ланцюгу виготовлення кожного харчового продукту. Такий пiдхiд включае iдентифiкацiю й аналiз небезпечних чинникiв, що можуть виникнути на всiх етапах виробництва харчових продуктiв, починаючи з приймання сировини i заюнчуючи вiдвантаженням продукци к1нцевому споживачевi. Бiологiчнi, хiмiчнi й фiзичнi небезпечнi чинники розглядаються з огляду 1'х впливу на безпеку продукту. В результат аналiзу небезпечних чинниюв визначаються критичнi точки контролю (КТК). Потiм розробляються критичнi межi для кожно1 КТК, а також ди щодо проведення монiторингу i ведення записiв. Ефективнiсть системи НАССР залежить вiд процедур перевiрки, яю застосовуються для пiдтвердження того, що система працюе.
Для пiдприемств харчово1 промисловостi однiею з основних вимог е безпека харчово1 продукцil. Це обов'язкова складова всiх аспектiв якоси. При цьому виробники повиннi проводити оцiнку не тiльки виробленого продукту, а i методiв виробництва. Цю систему варто застосовувати i до постачальниюв
ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 231
сировини та допомiжних матерiалiв, оргашзацп дистрибуци i працiвникiв роздрiбноí торгiвлi.
С багато переваг у використаннi системи НАССР. Цей системний пiдхiд охоплюе всi аспекти безпечностi харчових продукпв, починаючи вiд вирощування, збору врожаю, закупiвлi сировини i заюнчуючи використанням кшцевим споживачем. Мiжнароднi оргашзацп, зокрема Комiсiя Кодекс Алiментарiус, схвалили застосування НАССР як найбiльш ефективного засобу запоб^аиия захворюванням, спричинюваним харчовими продуктами. Але НАССР не е гараипею повно! безпеки. Ця система призначена для зниження ризиюв викликаних можливими проблемами щодо безпеки харчових продукпв Правильно проведений аналiз небезпечних чинниюв дозволяе виявити серед них приховаш чинники i спрямувати вiдповiднi ресурси в критичш точки процесу -це знаряддя управлiння використовуеться для захисту споживачiв.
В основi дано! системи закладена модель управлiння яюстю, яку можна графiчно виразити у виглядi наступного Циклу Лемiнга (рис. 1):
Верiфiкацiя <
Монiторинг та коригувальт дií
Вдосконалення
Впровадження
Впроваджен Впроваджен
ня НАССР- ня
плану операцшних
програм-
передумов
Аналiзування небезпечних чинникiв
Валiдацiя заходiв управлшня небезпечними чинниками
Рис.1 .Модель управлiння якчстю
"Життевий цикл" реалiзацií принципiв НАССР зображуеться наступним чином (рис.2).
Державна ветеринарна медицина уповноважуеться на виконання загальнодержавно! програми здшснення монiторингу залишкових кiлькостей ветеринарних препарапв та iнших забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження i кормах.
ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицького
Том 10 №1(36) частина 1,2008 2 3 2
Рис. 2. "Життевий цикл" реалвацп принцишв НАССР
Згiдно дано! програми шспекцшна служба ветеринарно! медицини
Львiвщини впроваджуе новi технологи системи контролю за яюстю та безпекою
харчових продукпв:
- проведення на надежному рiвнi розширеного ветеринарно-санiтарного контролю та нагляду за живими тваринами;
- тдвищення рiвня дiагностики тварин при !х захворюваннях;
- проведення шспекторами перевiрок пiдприемств пiдконтродьних сдужбi ветеринарно! медицини: ферм, переробних пiдприемств, пщприемств по виготовленню кормiв для тварин, ветеринарних аптек iз розрахунку 2 рази на рж згiдно наказiв по обдуправдiнню;
- проведення раптового, несподiваного для виробникiв вiдбору зразюв для лабораторного контролю за залишковими кшькостями ветеринарних препаратiв, пестицидiв та забруднюючих речовин (мiкотоксинiв, метадiв, радюнуклвдв тощо) на всiх стадiях виробництва, переробки та споживання продукци з дотриманням простежуваностi;
- проведення розслщувань, згiдно встановленого порядку вжиття необхщних заходiв у разi отримання позитивних резудьтатiв досдiдження, щодо залишкових кшькостей ветеринарних препаратiв i токсикантiв у продукци тваринного походження та кормах;
- контролюеться використання ветеринарних препарапв, згiдно "Списюв зареестрованих ветпрепарапв" та наказiв "Про заборону використання ветеринарних препарапв для продуктивних тварин",
ЛНУВМБТiMeHi С.З. Гжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 2 3 3
дотримання термЫв оч^вання тсля лiкування та обробок, перед забоем тварин;
- проведення навчань, згiдно розроблено! програми та пiдготовка документаци по акредитаци iнспекторiв згiдно ISO 17020;
- про результати свое! дiяльностi служба сповщае громадськiсть через пресу, телебачення, радiо.
На даний момент в Укра!ш дiе декiлька видiв контролю за продукщею, наприклад:
- вихщний контроль з ферми за молоком;
- вхщний контроль на молокозавода
- вихщний контроль з молокозаводу;
- держнагляд згiдно "Обов"язкового мЫмального перелiку дослщжень...";
- на виконання державного Плану монiторингу...;
- при експорт продукци, контроль за кожною партiею. Львiвська обласна державна лабораторiя, визнана уповноваженою на
проведення мошторингу залишкiв токсикантiв, згiдно державного Плану затвердженого Gврокомiсiею. Лабораторiя акредитована, як у Нацiональнiй так i у Gвропейськiй акредитацiйнiй системах, отримуе конкурентноспроможнi результати дослiджень, бере участь у мiжлабораторних порiвняльних раундах, розробляе методи випробувань, проводить валiдацiю та верiфiкацiю методiв, визначае невизначенiсть вимiрювань, пiдвищуе рiвень аналiтичних можливостей, постшно навчаеться, як в Украiнi так i за кордоном.
Впровадження системи управлшня якiстю у Львiвськiй обласнш державнiй лаборатори ветеринарно! медицини перевело ii на зовсiм iнший щабель розвитку. Зросла впевненiсть персоналу в правильносп сво!х дiй. Лабораторiя отримала визнання через акредитацiю в Нацюнальнш та Нiмецькiй (DAP) системах. На даний час лабораторiя конкурентноспроможна, як в Укра!ш так i за кордоном, устшно пiдтверджуе функцiонування системи управлшня та принцишв добро! лабораторно! практики при iнспекцiйних наглядах з боку Нацюнально! та Имецько! (DAP) систем. Проводиться пвдготовка документiв по розширенню галузi, згiдно перелiку випробувань визначеного у Плаш монiторингу Компетентним органом (Державним комiтетом ветеринарно! медицини Укра!ни), та по акредитацii дiагностичноi частини лабораторii згiдно ISO17025 у модифжаци МЕБ також проводиться реконструкщя примiщень мiкробiологiчноi лабораторii.
Згiдно плану мошторингу у 2005 - 2007 рощ контролю пщлягали наступш показники: А1 Стiльбени, похiднi стiльбенiв та !х солi (Дiетилстiльбестрол) В3а Хлороргашчш сполуки (Лiндан, ГХЦГ та його iзомери, ДДТ та його метаболии В3в Фосфорорганiчнi сполуки (базудин, метафос, карбофос) В3с Хiмiчнi елементи (Свинець, кадмiй, ртуть) B3d М^котоксини (Афлатоксин В1) B3f Радiонуклiди (цезiй -137, стронцш-90) А6 Сполуки, що входять в додаток, 1V Директиви £С 2377/90 (Хлорамфенiкол
ЛНУВМБТ MeHi С.З. Гжицъкого Том 10 №1(36) частина 1,2008 2 3 4
штрофуран AOZ, штрофуран AMOZ) В1 Антимкробш препарати В2а антигельмiнтики (Альбендазол) В2 b кокцидiостатики (Салiномiцин) В3 d Мжотоксини (Афлатоксин М1) A3 Стерощи (19-нортестостерон) В3с xímÍ4hí елементи (Пстамш, TVBN(загальнi летю азотистi основи) ТМА^триметшамшазот) В2 пiретроïди (Дельтаметрин)
Об'ектами випробувань були: ВРХ (сеча, м'язи, жир, нирки), свинi, птиця, молоко, яйця, риба, мед.
Частина показникiв заплановаш на Львiвську область виконувались протягом 2005-2007 роюв у ДНДК1 ВПЖД та ЦДЛВМ.
Львiвською обласною державною лабораторieю ветеринарноï медицини протягом 2005 року було випробувано 77 мошторингових зразюв. У ЦДЛВМ дослiджено 107 зразюв, а в 2008 рощ згщно державного плану монiторингових дослщжень обласною лабораторieю буде дослiджено понад 500 зразкiв.
Протягом 2006 року у ЛОДЛВМ було випробувано 175 мошторингових зразюв. У ЦДЛВМ дослщжено 312 зразюв.
Контроль та нагляд за впровадженням системи НАССР та отримання безпечноï продукцiï здшснюеться iнспекторами ветеринарноï медицини областi. У випадку позитивних результатiв проводяться шспекторсью розслiдування та повторний вiдбiр зразюв до отримання двохразових негативних результапв та усунення недолiкiв операторами потужностей, якi б могли погiршити яюсть та безпеку продукци.
Л1тература
1.ДСТУ ISO / IEC 17025-2001 Загальш вимоги до компетентностi випробувальних та калiбрувальних лабораторiй.
2. ДСТУ ISO / IEC Загальш критери щодо дiяльностi органiв рiзного типу, що здiйснюютъ iнспектування
3. ДСТУ 4161-2003 Система управлiння безепчнiстю харчових продукпв.Вимоги.
4. ISO 22000 Food safety management system - Requirements for any organization in the food chain.
5 ДСТУ ISO / IEC, IDT Системи управлiння яюстю. Основш положення та словник.
6. ДСТУ ISO / IEC, IDT Системи управлшня яюстю. Вимоги.
7. Постанова (£С) № 853/2004 Свропейського Парламенту та Ради вщ 29 кытня 2004 року, якою постановлюються специфiчнi ппешчш правила щодо гiгieни харчово1' продукци.
8. Постанова (£С) № 853/2004 Свропейського Парламенту та Ради вщ 29 кытня 2004 року щодо ппени харчово1' продукцЬ'.
9. РК вщ 23 лютого 1998 року (98/179/СС)
10. ДР 89/397/ЕЕС вщ 14.06.89 р.
11. Регламент СС №178/2002.
ÏÏHYBMETÍMeni C.3. f^ицbкого TOM 10№1(36) nacmma 1,2008 2 3 5
12. flP 96/23/EEC Big 29 KBiraa 1996 poKy. npo 3axogH KOHTpo^rooKpeMHx penoBHH Ta ïx 3anumKÍB y ^hbhx TBapuHax Ta npogyKTax TBapuHHoro noxog^eHHa.
Summary
The paper devoted to the problem of creating a control system of food safety and quality management system in Lviv region. Main strength of model of food safety according to the ISO standards and HACCP system are analysed.
Cmammn mdiüwna do peda^il 11.04.2008
