CC BY
168
Огляди Л1ТЕРАТУРИ
© 6. В. Канюка, В. В. Абрамов*, О. Б. Неханевич* УДК 615. 825
С. В. Канюка, В. В. Абрамов*, О. Б. Неханевич*
АКТУАЯЬНЮТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБ1В Ф1ЗИЧНО"|" РЕАБШ1ТАЦП У В1ДНОВНОМУ Л1КУВАНН1 ХВОРИХ ТА 1НВАЛ1Д1В З ТРАВМАМИ ВЕРХН1Х
К1НЦ1ВОК (огляди лiтератури)
ДУ «УкраГнський державний науково-досл1дний !нститут медико-соц1альних проблем швалщност МОЗ УкраГни» (м. Дн1пропетровськ) *ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ УкраГни» (м. Дн1пропетровськ)
Дана робота виконувалась на базi ДУ «Укра!н-ський державний науково-дослщний iнститут меди-ко-сощальних проблем iнвалiдностi МОЗ Укра1ни» у вщповщност з планом науково-дослiдноI теми «Оптимiзацiя лiкувальноI фiзкультури в реаб!гмтацп хворих з наслiдками травм верхых кiнцiвок» (номер державно! реeстрацiI 011311005496) та науково-до-слiдноI теми «Медичне забезпечення спортивних, оздоровчих та вщновних тренувань» (номер державно! реестраци 0111 и001374) кафедри фiзично,i реабiлiтацiI, спортивно! медицини та валеологи ДЗ «Днiпропетровська медична академiя МОЗ Укра!ни».
Вiдповiдно до даних зведено! всесвiтньоI статистики вiтчизняних i зарубiжних авторiв продовжуе зберiгатися глобальна тенден^я - зростання «травматично! епщеми». Це обумовлено факторами тех-нотизацii промислового виробництва, збiльшенням юлькост користувачiв автомобiльного транспорту, зростанням дорожньо-транспортного та побутово-го травматизму населення. Травми й ортопедичн захворювання продовжують впливати на показники здоров'я населення, що визначаеться ростом !хньо! поширеност^ збiльшенням частки несприятливих соцiальних наслщюв - тимчасово! й стiйко! втрати працездатност (iнвалiдностi).
За даними 178 кра!н 20-50 млн. людей в усьому свт щорiчно одержують травми. Травми, що приво-дять до втрати працездатност й iнвалiдностi, одержують понад 250 тис. чоловк на рк [9, 10].
Сощальы наслiдки травм i захворювань кютково-м'язово! системи значнi як в економiчному, так i в медико-демографiчному планi через вагу патологi!, тривалост реабiлiтацiйного перiоду, високо! час-тоти виходу на швалщнють, великих витрат на л^ кування. За даними С. П. Миронова протягом року на частку цих захворювань доводиться до 30 % вЫх дыв тимчасово! втрати працездатностк По показ-нику первинно! iнвалiдностi травми й захворювання юстково-м'язово! системи посщають трете мiсце пiсля хвороб системи кровооб^ й новоутворень. За останн 10 рокiв цей показник збтышився в 1,4 рази,
склавши в загальнм CTpyKTypi первинно! швалщнос-Ti близько 18 %. У CTpyKTypi причин накопичено! ш-валiдностi наслщки травм стоять на другому мющ, уступаючи тiльки хворобам системи кровообку [10, 16, 28].
По даним основних показниюв iнвалiдностi та д^ яльностi медико-соцiальних комiсiй Укра!ни за 2010
- 2012 роки первинна швалщнють внаслщок травм займае трете рангове мюце в середньому по Укра!ы
- 5,1 i 5,0 випадюв на 10 тис. дорослого населення вщповщно. Високий piвень i складнiсть побутового травматизму пов'язанi 3i збiльшенням кiлькостi ав-тодорожнього травматизму й використанням у по-бутових умовах сучасних механiзмiв, недотримання правил технки безпеки. Сyчаснi травми мають бiльш полiстpyктypний характер, що обумовлюе !х важкi наслiдки й викликае тpyднощi на етапах pеабiлiтацi! [17, 28].
Поглиблене вивчення швалщност внаслщок травм опорно-рухового апарата в областях Укра!ни показало, що виpобничi травми е причиною швалщ-ностi в 19,9 % випадюв. По локалiзацi! травми верх-нiх кiнцiвок е причиною у 30 % (у т. ч. - 13,0 % травми кист^. I група швалщност встановлена в 0,5 % ви-падюв, II група - 13,7 %, III група - 85,8 %. У стpyктypi первинно! швалщност населення на патолопю опо-рно-рухового апарату (ОРА) припадае 21,8 %.
За даними аналiтико-iнфоpмацiйного довщ-ника «Основы показники швалщност та дiяльностi медико-сощальних експертних комiсiй Укра!ни за 2012 рк» [18], найвищi показники первинно! шва-лiдностi внаслiдок травм зареестрован у 2012 р.: у Рiвненськiй обл. - 8,0 на 10 тисяч дорослого населення; Донецьюй обл. - 6,5; Волинсьюй обл. - 6,2; Вшницьюй обл. - 5,9; АР Крим - 5,9; при середньому по Укра!ы в 2012 р. - 4,7 випадюв.
Серед виробничих травм висок показники первинно! швалщност зареестрован у 2012 р.: у Доне-цьюй обл. - 1,5; Лугансьюй обл. - 1,2; Дыпропетров-сьюй обл. - 0,8; при середньому по Укра!ы в 2012 р.
- 0,5 випадюв на 10 тисяч дорослого населення.
Рука в силу специфки свое! функцп як орган пращ, тонких координованих рухiв, вiдкритоI час-тини людського тiла досить часто пщлягае рiзним травмам. Ще в Х1Х столiттi М. I. Пирогов говорив про те, що «немае жодно! частини тiла, у яюй ушкодження були б так несюнченно рiзноманiтнi по виду, ступеню ушкоджень i наслiдкам, як рука й нижня час-тина передплiччя» [19]. За даними втизняних до-слiдникiв, ушкодження верхньо! кiнцiвки посщають друге мiсце серед травм опорно-рухового апарата, що становить 76,3 %, при цьому в 31 %-48 % випад-юв вони приводять до стмко! втрати працездатностi [6, 23].
Найбшьш частим ускладненням травм верхых кiнцiвок е посттравматичнi контрактури суглобiв, серед яких провiдне мюце займають пос^мобш^ зацiйнi контрактури, що приводять до швалщностк Найбiльшi труднощi реабiлiтацiI викликають контрактури внаслщок полiструктурних ушкоджень верхньо! юн^вки з ураженням нервiв, сухожилкiв, судин i кiсток, якi становлять вщ 31 % до 57 % вЫх травм кiнцiвок [13, 25, 26].
За даними I. В. Бойко, при лкуваны внутрш ньосуглобових переломiв дистального метаетф^ за плечово! кiстки й проксимального вiдцiлу кюток передплiччя, досить часто спостерiгаеться розви-ток виражених контрактур лiктьового суглоба, аж до фiброзного анкiлозу. Провщну роль у розвитку тугорухливостi л^ьового суглоба грае його iммо-б^за^я й вiдсутнiсть пасивно! функци, починаючи з першо! доби пiсля операцп. Лiкування ушкоджень лiктьового суглоба являе собою надзвичайно складне завдання. Чим анатомiчно бшьше руйнування тканин та виразнють зсувiв, тим важче проткае посттравматичний процес, i, вщповщно, у пiдсумку можна чекати пршу функцiю суглоба [2, 27].
Друга по важливост й впливу на результат ушкодження складова - це адекватнють проведеного л^вання. Бтьшють публiкацiй, що стосуеться л^ кування переломiв i переломовивихiв в област лк-тьового суглоба, присвячено хiрургiчним методам лiкування. Багато авторiв доходять висновку, що особливо негативно на вщновлення функцiональних можливостей лiктьового суглобу позначаеться його тривала iммобiлiзацiя. Причому функцюнальы об-меження сполучаються з вираженими проявами ор-ганiчного характеру, тобто ютотними вiдхиленнями морфологiчних, бiохiмiчних характеристик тканин областi ушкодження [3]. Провщна позицiя в орга-ызацм лiкування складних ушкоджень лiктьового суглоба - це використання принципу функцюналь-ностг Пiд термiном «принцип функцюнальностЬ> ма-еться на увазi не ттьки можливiсть здiйснення рухiв у суглобi як таких, але й використання вЫе! кiнцiвки в процес самообслуговування вже на раннiх етапах посттравматичного перюду з наступним пщвищен-ням навантажень i розма!тостi функцюнально! дiяль-ностi. Основним у концепци лiкування ушкоджень лiктьового суглоба е принцип функцюнальност [22].
Ускладнення й незадовтьы результати лiкування при переломах дистального метаепiфiза плечово!
кiстки (ДМПК) розвиваються у 18-85 % хворих, а в 29,9 % потерпших е ознаки стмко! iнвалiдностi, що е поганим прогностичним критерiем для вщновлення функцп лктьового суглоба [34, 35]. Важливу роль у втрат працездатностi грають недолiки й недооцЫка ролi функцiонального вiдновного лiкування. Виник-нення функцiональних порушень нерiдко обумовле-но пiзнiм, несистематичним застосуванням засобiв функцiонального лiкування й неправильною методикою л^вального використання фiзичних вправ. Фiзична реабiлiтацiя хворих з переломами ДМПК, заснована на особливостях перелому й способi л^ кування потерпших, дозволить обфунтовано ре-алiзовувати й застосовувати досягнення сучасно! медицини, посприяе зниженню юлькост несприят-ливих результа^в лiкування й показникiв первинно! швалщност дано! категорi! пацiентiв. Етапне й до-зоване збiльшення навантаження в процес фiзично! реабiлiтацi! хворих з переломами ДМПК дозволить вщновити фiзiологiчну амплiтуду рухiв у лiктьовому суглобi й запобiгти формуванню контрактур i вегето-дистрофiчних ускладнень. Удосконалена програма фiзично! реабiлiтацi! хворих з переломами ДМПК i рацiональна тактика вщбудовного лiкування дозволить оптимiзувати ефективнють лiкування й досяг-ти вщмшних i гарних функцiональних результатiв в 92,3 % випадюв [8].
Усунення контрактур лiктьового суглоба дотепер залишаеться складною проблемою. Травма цього суглоба практично завжди сполучена з утворенням контрактури, однак проведення адекватних реаб^ лтацмних заходiв дозволяе, як правило, усунути !!. Можна зробити висновок, що неадекватн реабшгга-цiйнi дм приводять до несприятливого функцюналь-ного результату. Виникае стмке обмеження рухiв у суглобi, що вимагае оперативно! корекци, у тому числi з використанням апара^в зовнiшньо! фiксацi!.
Наслщки ушкоджень суглобiв пальцiв кистi вщ-рiзняються бiльшим рiзноманiттям клшко-функцю-нальних характеристик i вимагають iндивiдуального походу до визначення показань i вибору способу л^ кування. Комплексний пщхщ до вiдновного л^ван-ня наслщюв травм суглобiв пальцiв кистi, що вклю-чае диференцiйований вибiр способу оперативного втручання й програми фiзiо-функцiонально! реабш^ тацi!, дозволяе оптимiзувати ефективнють л^вання й досягти позитивних результа^в. Ранне дозоване функцiональне навантаження на суглоби паль^в кистi пiсля реконструктивно-вщновного лiкування дозволяють полiпшити функцiональнi результати й скоротити строки л^вання хворих [11, 24, 30].
Передоперацмна пщготовка в подiбних клiнiчних випадках, мае на мет змiцнення органiзму й пщготов-ку верхньо! кiнцiвки до оперативного л^вання. Завдання цього етапу - полтшення трофiки, змщнення всiх м'язових груп верхньо! юн^вки, профiлактика контрактур сумiжних суглобiв. Призначаються занят-тя лiкувально! гiмнастики, що включають вшьы рухи в Ытактних суглобах ушкоджено! кiнцiвки, в основному спрямован на пiдвищення тонусу м'язiв. Метою вiдновного перiоду е вщновлення або компенса^я
функцп ушкоджено! верхныо! кш^вки, його завдан-ня - збтышення обсягу пасивних i активних pyxiB у лiктьовому суглобi, вiдновлення м'язового тонусу кш^вки. За даними Н. Б. Дусейнова, М. Б. Цикунова (Централыний науково-дослiдний iнститут травматологи й ортопедiI iм. Н. Н. Приорова, Москва) про-грама реабтггацп пацieнтiв з посттравматичними контрактурами та анктозами суглобiв, що включае передоперацмну пiдготовку, хiрургiчне лiкування, спрямоване на вщновлення нормалыних анатомiчних спiввiдношены у суглоб^ i проведення комплексу ре-абiлiтацiйних заходiв, дозволяе в бтышост випадкiв домогтися вiдновлення функцiI верхньо! юн^вки до рiвня компенсацiI й субкомпенсацп [7].
За даними лтературних джерел - 76 %-86 % хво-рих, що перебуваюты у працездатному вМ одер-жуюты ушкодження дисталыних вiддiлiв верхньо! кiнцiвки [29, 32]. Сощалына неспроможнiсты людей працездатного в^ головним чином залежиты вщ обмеження можливостей професмно-трудово! д^ ялыности зниженням квалiфiкацi! - 14,2 %, обмежен-ням можливостi працювати за спещалынютю - 33 %, обмеженням можливост навчання й перенавчання - 40 %. Хворi й Ывалщи з наслiдками ушкоджены су-глобiв палыцiв кистi маюты високий реабттацмний потенцiал який може бути реалiзований шляхом х^ рурпчно! реконструкцп й функцюналыно! реабтггацп. Комплексна медична реабггмта^я хворих з ушко-дженнями суглобiв палыцiв кистi дозволяе вщновити працездатнiсты у колишнiй професп й знизити групу швалщност [12, 14, 20, 31].
Виходячи iз прийнятого означення швалщност як бiосоцiалыного явища, iнвалiднiсты - це сощалы-на недостатнюты внаслiдок обмеження життедiялы-ност людини, викликаного порушенням здоров'я зi стiйким розладом функцп органiзму, що приводиты до необхiдностi в сощалыному захистi й допомозi. Конвенцiею про права швалщв, прийнято! ВООЗ в 2007 рощ, це поняття розвиваетыся й детермшуе з реабiлiтацiйними можливостями iнвалiда вщповщ-но до Мiжнародно! класифкаци функцiонування, обмеження життедiялыностi й здоров'я (2001 р.). Медико-сощалына характеристика Ывалщност е важливим аспектом для планування, оргаызаци й реалiзацi! медико-со^алыно! й професмно! реабтг тацп швалщв. Особливу актуалынiсты цей напрямок дiялыностi здобувае у зв'язку з тим, що серед вЫх осiб, як маюты захворювання або травми ОРА - бтя двох третин !хныо! загалыно! кiлыкостi пiдлягаюты реабiлiтацi!.
У друпй половинi ХХ столiття в багатыох кра!нах виникла необхiднiсты у сощалыно-трудовому вщ-новленнi iнвалiдiв. ^м медичних, таке вiдновлення мало ряд психолопчних, соцiалыних i iнших аспекпв, що виходяты за рамки вщновного лiкування тiлыки як лiкувалыного методу. На змшу термiну «вiдновне л^вання» приходиты термiн «реабiлiтацiя». Реа-бтта^я - це динамiчна система взаемозалежних медичних, психолопчних i сощалыних компонен^в (у виглядi тих або шших впливiв i заходiв), спрямова-них не ттыки на вiдновлення й збереження здоров'я,
але й на можливо бтыше повне вiдновлення (збереження) особистост й соцiалыного статусу хворого або швалща. Захворювання (швалщнюты) змiнюe соцiалыний стан хворого й висувае перед ним новi проблеми (пристосування до дефекту, змша профе-сiI та iн.). Цi проблеми сполучен зi значними трудно-щами для хворого, i сприяння в 1хныому подоланнi е однiеI з важливих завданы реабiлiтацiйноI медицини, що вимагае активно! участ як медичних пра^вниюв, психологiв, так i оргаыв соцiалыного забезпечення й iнших державних служб.
Соцiалыно-економiчна значимiсты травм пщтвер-джуетыся високими показниками тимчасово! втрати працездатностг Одним з найбiлыш несприятливих наслщюв травм е iнвалiднiсты. Осктыки травматизм безпосередныо впливае на стан здоров'я населен-ня, медико-демографiчну ситуацю наносить вели-чезний економiчний збиток, ця проблема повинна стати одые! iз прiоритетних у вiтчизнянiй охорон здоров'я. Проблема попередження травматизму мае два основних аспекти: перший - систематичне, комплексне й планомiрне проведення профтактич-них заходiв, цiлы яких - попередити травму; другий -лквща^я й зниження ваги несприятливих наслщюв травм - смертности швалщносД тимчасово! непра-цездатностi, змушено! змЫи професп [4].
Соцiалыно-економiчний аспект вщновного лг кування базуетыся не ттыки на сощалыно-трудовм реабгттаци - вщновлены працездатностi, пiдготовцi до трудового навчання й перенавчання, поверненн до сусптыно корисно! працi, але й вщновлены нави-чок самообслуговування, скороченнi витрат на лку-вання й вщхщ, опiку й догляд з боку родичiв i суспты-ства в цтому. Компенсаторно-вiдбудовнi процеси, що проткаюты в органiзмi, е бiологiчною основою пристосування до нових умов життедiялыностi.
Досягаетыся це системою реабiлiтацiйних захо-дiв, якi мiстяты у собi своечасне оперативне втру-чання, ранне активне функцiоналыне лiкування в пю-ляоперацiйному перiодi [1, 33]. I. I. Пархотик ттыки п'яту частину ускладнены, що виникаюты пiсля травм верхныо! кiнцiвки зв'язуе з вагою само! травми, бты-шу ж частину - з вщсутнютю комплексних, адек-ватних програм фiзично! реабгттацп, недоглядами й помилками у вщновному лiкуваннi з урахуванням локалiзацi!, важкост та давностi травми [15].
Одыею з причин незадовiлыних функцiоналыних резулыта^в хiрургiчного лiкування при травмах дисталыних вщдгтв верхныо! кiнцiвки е недостатня увага до питаны фiзично! реабгттаци: пiзнiй початок, не-вщповщнюты засобiв i методiв кiнезiотерапi! характеру тяжкост^ анатомiчному рiвню й давнин травми [5, 21]. У лiтературi вiдсутнi пропозицi! по диферен-цiацi! засобiв i методiв фiзично! реабiлiтацi! хворих з вiдцаленими наслщками травм верхныо! кiнцiвки. Недостатнi й суперечливi данi про ролы у виновному лiкуваннi комплексного використання фiзичних i психолого-педагогiчних засобiв впливу. У лтера-турi е описи окремих програм вщновного л^вання хворих з деякими видами патологи кисД однак пи-тання дозування локалыних фiзичних навантажены
залежно вщ строкiв та методiв вiдновного лiкування, а також реабтггацмного потенцiалу хворих та Ывал^ дiв з застарiлими пошкодженнями верхых кiнцiвок в лiтературi не освггленк
Таким чином, аналiз даних лтературних джерел i власних спостережень, що стосуються пробле-ми фiзичноI реабшггаци хворих та iнвалiдiв з травмами верхых кiнцiвок, дозволяе видтити наступнi висновки:
1. Згiдно з показником первинно! iнвалiдностi травми та захворювання кютково-м'язово! систе-ми займають трете мiсце пiсля хвороб системи кровооб^ та новоутворень, склавши в загальнм структурi первинно! iнвалiдностi близько 18 %, що показуе !х медико-соцiальне значення, при цьому вщ 76 % до 86 % хворих перебувають у працездат-ному вщ.
2. Тiльки п'яту частину ускладнень,що виникають пiсля травм верхньо! кiнцiвки пов'язують з тяжкiстю
само! травми, бтьшу ж частину - з вщсутнютю ком-плексних, адекватних програм фiзично! реаб!гмтаци.
3. Програма вщновного лiкування пацiентiв, що включае передоперацiйну пiдготовку, хiрургiчне лiкування, фiзичну реабiлiтацiю,дозволяе в бiльшостi випадкiв домогтися вiдновлення функци верхньо! кiнцiвки до рiвня компенсаци i субкомпенсаци, а також знизити групу швалщностк
4. Потрiбна подальша розробка та удосконален-ня програм фiзично! реабштаци хворих та iнвалiдiв з наслщками травм верхнiх кiнцiвок.
Перспективи подальших дослiджень поляга-ють у розробцi методiв фiзично! реаб!гмтаци з ураху-ванням локального дозування фiзичних навантажень вщповщно до анатомiчного ушкодження, порушення функцiонального стану верхньо! кiнцiвки, строюв, що минули пiсля отримання травми, та якост життя пацiентiв з ураженням верхых кiнцiвок.
Лiтература
1. Андреева Т. М. Травматизм в Российской Федерации в начале нового тысячелетия / Т. М. Андреева, Е. В. Огрызко, И. А. Редько // Вестник травматологии и ортопедии им. Н. Н. Приорова. - 2007. - № 2. - С. 59-63.
2. Бойко I. В. Наш досвщ застосування дистракцмного артрол1за лктьового суглоба з використанням апарата 1л1зарова / Бойко I. В. // Матер. конф. «1нновац1йн1 д1агностичн1 технологи в медико-соц1альн1й експертиз1 I реаб1л1тацп Ывалщв». - Днтропетровськ, 2005. - С. 250-251.
3. Грачова Л. И. Динамика изменений в химическом составе тканей локтевого сустава при заживлении чрезмыщелко-вых переломов у щенков / Л. И. Грачова, В. Н. Матвеенко, Г. Б. Знаменский // Чрезкостный остеосинтез в ортопедии и травматологии. - 1984. - Вып. 9. - С. 139-144.
4. Деяю медико-соц1альн1 аспекти швалщност внаслщок виробничих травм кист1 / О. В. Сергиени, Л. Ю. Науменко, И. В. Бойко [та Ы.] // Матер. наук. -практ. конф. з м1жнар. участю «Медико-соц1альна експертиза I реаб1л1тац1я хворих внаслщок травм I захворювань опорно-рухового апарату», 25-26 вересня 2008 р. - Днтропетровськ, 2008. - С. 30-32.
5. Епифанов В. А. Лечебная физкультура в системе медицинской реабилитации больных и инвалидов / В. А. Епифанов // Лечебная физкультура и спортивная медицина. - 2009. - № 8 (68). - С. 55-60.
6. 1патов А. В. Проблеми швалщност та реаб1л1тацп Ывалщв ортопедо-травматолопчного профтю / А. В 1патов // Ортопед1я, травматолопя та протезування - 2002. - № 4. - С. 12-17.
7. Каллаев Н. О. Оперативное лечение внутрисуставных переломов проксимального отдела костей предплечья / Н. О. Каллаев, Ч. М. Афгани // Вестник травматологии и ортопедии им. Н. Н. Приорова. - 2007. - № 2. - С. 76-79.
8. Корж Н. А. Концепц1я лкування ушкоджень л1ктьового суглоба / Н. А. Корж., Е. М. Мателенок // Ортопед1я, травматолопя й протезування. - 2007. - № 4. - С. 111-116.
9. Миронов С. П. Состояние ортопедо-травматологической службы в Российской Федерации и перспективы внедрения инновационных технологий в травматологии и ортопедии / С. П Миронов // Вестник травматологии и ортопедии им. Н. Н. Приорова. - 2010. - № 4. - С. 10-13.
10. Миронов С. П. Состояние специализированной амбулаторной травматолого-ортопедической помощи пострадавшим от травм и заболеваний с патологией костно-мышечной системы / С. П. Миронов, Н. А. Еськин, Т. М. Андреева // Вестник травматологии и ортопедии им. Н. Н. Приорова. - 2010. - № 1. - С. 3-8.
11. Науменко Л. Ю. Медико-соц1альн1 аспекти вщновного л1кування хворих I швалщв з наслщками пошкоджень суглоб1в пальц1в кист1 / Л. Ю. Науменко, А. О. Маметьев // Зб. наук. - практ. праць «Актуальш питання медико-соц1ально1 експер-тизи та реабкштацп хворих I Ывалщв». - Днтропетровськ, 2011. - С. 54-55.
12. Науменко Л. Ю. Програма функцюнально! реабкштацп хворих I швалщв з наслщками травм суглоб1в пальц1в кист1 / Л. Ю. Науменко, А. О. Маметьев // Матер. наук. -практ. конф. з м1жнар. участю «Медико-соц1альна експертиза I реаб1л1тац1я хворих внаслщок травм I захворювань опорно-рухового апарату», 25-26 вересня 2008 р. - Днтропетровськ, 2008. - С. 110-113.
13. Науменко Л. Ю. Реаб1л1тац1я хворих з пюля травматичними контрактурами променево-зап'ясткового суглоба I суглоб1в кист1 / Л. Ю. Науменко, А. М. Доманський, 6. В. Канюка // Матер. наук. -практ. конф. «Ф1зична й ф1зютерапевтична реаб1л1тац1я. Реаб1л1тац1йн1 Спа-Технологп». - Севастополь, 2009. - С. 38-39.
14. Науменко Л. Ю. Ф1зична реаб1л1тац1я хворих з переломами дистального метаеп1ф1за плечово! юстки / Л. Ю. Науменко., Д. С. Носивец // Ортопед1я, травматолопя й протезування. - 2010. - № 3. - С. 40-43.
15. Пархотик И. И. Физическая реабилитация при травмах верхних конечностей / И. И. Пархотик. - К.: Олимпийская литература, 2007. - 282 с.
16. Первинна швалщнють внаслщок травм I захворювань юстково-м'язово! системи й сполучно! тканини / I. В. Бойко, 6. Л Лифаренко, В. М. Хом'яков [та ш.] // Основы показники швалщност1 й д1яльност1 медико-соц1альних експертних ком1с1й Укра!ни за 2010 рк. - Днтропетровськ, 2011. - С. 25-27.
17. Первинна Ывалщнють внаслщок травм i захворювань юстково-м'язовоУ системи й сполучноУ тканини / [В. М. Хом'яков, 6. Л. Лифаренко, А. О. Маметьев, 6. О Даукш] // Основы показники Ывалщност й дiяльностi медико-соцiальних ек-спертних комiсiй УкраУни за 2011 р. - Днтропетровськ, 2012. - С. 25-26.
18. Первинна швалщнють внаслщок травм i захворювань юстково-м'язовоУ системи й сполучноУ тканини / В. М. Хом'яков, 6. Л. Лифаренко, О. М. Тарасенко [та Ы.] // Основы показники Ывалщност й дiяльностi медико-сощальних експертних комiсiй УкраУни за 2012 р. - Днтропетровськ, 2013. - С. 26-28.
19. Пирогов Н. И. Начала общей военно-полевой хирургии / Н. И. Пирогов. - М., 1941. - 175 с.
20. Программа реабилитации в комплексном лечении детей и подростков с посттравматическими контрактурами и анкилозами локтевого сустава / Н. Б. Дусейнов, М. Б. Цикунов, В. Н. Меркулов [и др.] // Вестник травматологии и ортопедии им. Н. Н. Приорова - 2008. - № 1. - С. 40-44.
21. Романов Г. I. Медична реабшта^я хворих пюля ендопротезування кульшового суглобу / Г. I. Романов, С. К. Копчак // Зб. наук. праць ствроб^ниюв КМАПО iм. П. Л. Шупика. - 1998. - Вип. 7. - С. 499-503.
22. Свешников А. А. Смена количества минеральных компонентов костной ткани при лечении чрезмыщелковых переломов плеча / А. А Свешников, Г. Б. Знаменский, С. В. Сальникова // Архив анатомии, гистологии, эмбриологии. -1985. - № 6. - С. 61-64.
23. Хом'яков В. М. Особливост медико-со^альноУ експертизи швалщв з наслщками ушкоджень нервiв верхньоУ юн^вки / В. М. Хом'яков // Зб. наук. -практ. праць «Актуальш питання медико-сощальноУ експертизи й реабУштацп хворих i швалщв». - Днтропетровськ, 2011. - С. 43-44.
24. Belt P. J. Vascularised free fibular flap in bone resection and reconstruction / P. J. Belt, I. C. Dickinson, D. R. Theile // Br. J. Plast. Surg. - 2005. - Vol. 58, № 4. - P. 425-30.
25. Buchman S. J. Pedicled groin flaps for upper-extremity reconstruction in the elderly: a report of 4 cases / S. J. Buchman, W. A. Eglseder Jr., B. C. Robertson // Arch. Phys. Med. Rehabil. - 2002. - Vol. 83, № 6. - P. 850-4.
26. Finger reconstruction with extended free second toe flap transfer / J. L. Zhang, G. X. Pei, Z. Y Ren [et al.] // Zhonghua Zheng Xing Wai Ke Za Zhi. -2003. - Vol. 19, № 5. - P. 354-6.
27. Free microvascular fibula graft for skeletal reconstruction after tumor resections in the forearm ~ experience with five cases / [G. A. Giessler, B. Bickert, M. Sauerbier, G. Germann] // Handchir. Mikrochir. Plast. Chir. - 2004. - Vol. 36, № 5. - P. 301-7.
28. Free vascularized fibular grafts for reconstruction of skeletal defects / K. N. Malizos, C. G. Zalavras, P. N. Soucacos [et al.] // J. Am. Acad. Orthop. Surg. - 2004. - Vol. 12, № 5. - P. 360-9.
29. Heitmann C. Applications of the vascularized fibula for upper extremity reconstruction / C. Heitmann, L. S. Levin // Tech. Hand Up. Extrem. Surg. - 2003. - Vol. 7, № 1. - P. 12-7.
30. Heitmann C. Treatment of segmental defects of the humerus with an osteoseptocutaneous fibular transplant / C. Heitmann, D. Erdmann, L. S. Levin // J. Bone Joint Surg. Am. - 2002. - Vol. 84, № 12. - P. 2216-23.
31. Jiang Z. W. Repair of soft tissue defect at finger-tips by cross-arm skin flap with lateral ante-branchial cutaneous nerve / Z. W. Jiang, J. Y He, Z. Z. Li // Zhongguo Xiu Fu Chong Jian Wai Ke Za Zhi. - 2002. - Vol. 16, № 3. - P. 179-80.
32. Karle B. Functional outcome and quality of life after ray amputation versus amputation through the proximal phalanx of the index finger / B. Karle, M. Wittemann, G. Germann // Handchir. Mikrochir. Plast. Chir. - 2002. - Vol. 34, № 1. - P. 30-5.
33. Lee J. Y Extending the reach of the heterodigital arterialized flap by cross-finger transfer / J. Y Lee, L. C. Teoh, V. W. Seah // Plast. Reconstr. Surg. -2006. - Vol. 117, № 7. - P. 2320-8.
34. Murray P. M. Free vascularized bone transfer in limb salvage surgery of the upper extremity / P. M. Murray // Hand. Clin. -2004. - Vol. 20, № 2. - P. 203-11.
35. Plecko M. Internal fixation of proximal humerus fractures using the locking proximal humerus plate / M. Plecko, A. Kraus // Oper. Orthop. Traumatol. - 2005. - Vol. 17, № 1. - P. 25.
УДК 615. 825
АКТУАЛЬНЮТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЗACОБiB ФiЗИЧНОT РЕАБШ^АЦП У ВЩНОВНОМУ Л^УВАНЫ ХВОРИХ ТА iНВAЛiДiВ З ТРАВМАМИ ВЕРХШХ КШЩВОК (огляд л^ератури)
Канюка €. В., Абрамов В. В., Неханевич О. Б.
Резюме. У статт представлено огляд публкацм за проблемою вщновного л^вання пащен^в з травмами верхых юн^вок. Проаналiзовано статистичн дан в лтературних джерелах за останн роки. Показано, що травми е одним з ведучих факторiв, що призводять до обмеження життедiяльностi постраждалих, тим-часовоУ й стмкоУ втрати працездатност (швалщност^. Визначено, що на етапах вщновного л^вання, що включае передоперацмну пщготовку, хiрургiчне втручання й функцюнальну реабттацю - придтяеться не-достатньо уваги останньому компоненту.
Ключовi слова: травми верхых юн^вок, швалщнють, лкувальна фiзкультура.
УдК 615. 825
АКТУАЛЬНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ СРЕДСТВ ФИЗИЧЕСКОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ В ВОССТАНОВИТЕЛЬНОМ ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ И ИНВАЛИДОВ С ТРАВМАМИ ВЕРХНИХ КОНЕЧНОСТЕЙ (обзор литературы)
Канюка Е. В., Абрамов В. В., Неханевич О. Б.
Резюме. В статье представлен обзор публикаций, касающихся проблем восстановительного лечения пациентов с травмами верхних конечностей. Проанализированы статистические данные, опубликованные в литературных источниках за последние годы. Показано, что травмы являются фактором, ведущим к ограничению жизнедеятельности пострадавших, временной и стойкой утраты трудоспособности (инвалидности). Определено, что на этапах восстановительного лечения, включающего предоперационную подготовку,
хирургическое вмешательство и функциональную реабилитацию - уделяется недостаточно внимания последнему звену.
Ключевые слова: травмы верхних конечностей, инвалидность, лечебная физкультура.
UDC 615. 825
The Physical Rehabilitation Means Application Urgency in Regenerative Treatment of Patients and Invalids with Injuries of the Upper Extremities (the Literature Review)
Kanjuka Ye. V., Abramov V. V., Nekhanevich O. B.
Abstract. The article presents a review of publications on the problems of rehabilitation treatment of patients with injuries of the upper limbs. Analysed statistical data published in the literature over the past few years. According to the summary statistics of world domestic and foreign authors still persist global trend - the growth of «traumatic epidemic». This is due to factors of industrial progress, increasing the number of users of automobiles, the growth of road traffic and domestic accidents population. Traumas and orthopaedic diseases continue to impact on health indicators, determined by the growth of their prevalence, the increase in the proportion of adverse social consequences - temporary and permanent disability. The social consequences of injuries and diseases of the musculoskeletal system significant economically and in terms of medical and demographic pathology due to weight, length of the rehabilitation period, high frequency to disability, higher health care costs. For primary disability index injury and diseases of the musculoskeletal system ranks third after cardiovascular diseases and tumours. Over the past 10 years this indicator increased by 1.4 times, amounting to a total disability of the primary structure of about 18 %.
Objective: According to the literature to establish the relevance of application of physical therapy in the rehabilitation treatment of patients and disabled persons with injuries of the upper limbs. Object and methods. To address this goal, we analysed the available literature on selected topics in the period from 1993 to 2013 depth study of disability due to injuries of musculoskeletal system in the areas of Ukraine showed that occupational injuries are the cause of disability in 19. 9 % of cases. For localization injuries of the upper limbs - 30 % (including - 13. 0 % of hand injuries). And disability installed in 0. 5 % of cases, the second group - 13. 7 %, the third group - 85. 8 %. The structure of primary disability population in the pathology of the musculoskeletal system represents 21. 8 %. Hand to the specificity of its function as a body of work, fine coordinated movements, the open part of the human body often subject to various injuries. According to local researchers, damage to the top limb ranks second among injuries of musculoskeletal system, which is 76. 3 %, with 31-48 % of cases they lead to permanent disability. One of the reasons for poor functional results of surgical treatment for injuries of the distal upper extremity is the lack of attention to issues of physical rehabilitation: a late start, the discrepancy between the means and methods of physiotherapy nature of gravity and antiquity anatomical level of injury. In the literature, there are no proposals to differentiate the means and methods of physical rehabilitation of patients with distant consequences of injuries of the upper limbs. Insufficient and conflicting data about the role of restorative treatment integrated use of physical, psychological and pedagogical tools of influence. The literature contains descriptions of some restorative treatment of patients with certain types of pathology brush, but questions dosage of local physical activity, depending on the timing and methods of rehabilitation treatment, and rehabilitation potential of patients and disabled people with older injuries of the upper limbs in the literature is not covered. Thus, analysis of the literature and our own observations regarding the problems of physical rehabilitation of disabled persons and injuries of the upper limbs, to draw conclusions about the relevance of the chosen research topic. Need further development and improvement of physical rehabilitation programs and disabled patients with traumas of the upper extremities.
Key words: injuries of the upper extremities, physical inability, medical physical culture.
Рецензент - ст. н. с. Голш В. А.
Стаття надшшла 9. 01. 2014 р.
