CC BY
16
УДК 616.727.4-036.83.86
Л.Ю. Науменко, 1.В. Бойко, В.Ю. KupineHKO, Е.Л. Лiфарeнко
Укратсъкий державний НД1 медико м. Днтропетровсък
Ключовi слова: полiфрактури, кистъовий суглоб, imaMidu, реабiлiтацiя
Key words: polyfractures, wrist joint, invalids, rehabilitation
МЕДИКО-СОЦ1АЛЬН1 АСПЕКТИ РЕАБ1Л1ТАЦП ХВОРИХ Й 1НВАЛ1Д1В 13 НАСЛ1ДКАМИ ПОЛ1ФРАКТУР КИСТЬОВОГО СУГЛОБА
■соцiалъних проблем iнвалiдностi
Резюме. В статье отражен опыт лечения больных с последствиями полифрактур кистевого сустава. Рациональный выбор методик рекон-структивно-восстановителъного лечения позволяет повысить эффек-тивностъ медицинской реабилитации.
Summary. In the article experience of treatment of patients with of consequences polyfractures of wrist joint is reflected. A rational choice of techniques of reconstructively-regenerative treatment allows to increase efficacy of medical rehabilitation.
Пошкодження кистьового суглоба становлять до 25-35% Bcix уражень кист i у багатьох ви-падках ведуть до тривалого обмеження або втра-ти працездатносп. Причинами, що приводять до первинно! iнвалiдностi внаслщок пошкоджень кистьового суглоба, як правило, е: хибнi суглоби
- 1,5%, незрощеш переломи - 5,1%, контрактури
- 87,6%, анкiлози - 5,1% [1,2].
Мета роботи: тдвищити ефектившсть ре-абштаци хворих i3 наслщками тяжких пошкоджень зап'ястя.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Пiд нашим спостереженням у клiнiцi травматологи i ортопеди УкрДержНД1МСП1 з 2002 по 2006 р.р. знаходилося 22 хворих i3 наслщками полiфрактур кистьового суглоба. У груш спосте-режень у 20 випадках були хворi чоловiчо! статi, що займаються фiзичною працею. Середнiй вiк склав 32 роки. Час, що пройшов iз моменту трав-ми до операци, коливався вiд 3 мiс. до 2 роюв. За локалiзацiею пошкоджень хворi й iнвалiди були розподшеш на 3 клiнiчнi групи:
I група - застарш переломи i хибнi суглоби човноподiбно! кiстки (ЧК) у поеднанш з неправильно зрощеними переломами дистального метаепiфiза променево! кiстки (14);
II група- застарш переломовивихи кiсток проксимального i дистального рядiв зап'ястя (4);
III група - застарiлi множиннi переломовивихи основ п'ясткових юсток (4).
У структурi пошкоджень разом iз деформа-цiею кистьового суглоба у 7 чоловш вiдмiчалася нейропатiя лштьового i серединного нервiв, у одного - посттравматичний остеомiелiт кiсток дистального ряду зап'ястя i II п'ястно-фалан-гового суглоба у стади загострення.
!нвалщами III групи були визнанi 14 хворих.
Група швалщносп встановлювалася хворим iз поеднаною патологieю на перюд реабштаци або перенавчання, з урахуванням сощального чин-ника i втрати професи. Пацiентiв готували до тривалого реабштацшного перiоду, пояснювали його цш, етапшсть i характер, а надалi - мож-ливий перехiд на легку працю або iншi види рацiонального працевлаштування.
У першiй груш хворих при клшко-рент-генологiчному обстеженш мали мiсце незрощенi переломи i хибнi суглоби ЧК, у 6 хворих iз значним змiщенням вщламюв променево! кiстки визначалася променева косоруюсть; у 5 - укоро-чення променево! юстки до 3 см iз ротацiею дистального метаепiфiза i пiдвивихом голiвки лiктьово! кiстки, i у 3 хворих - застарший пе-реломовивих Бартона. Всiм хворим проводилося оперативне лiкування методом черезюсткового остеосинтезу спице-стрижневими конструкщя-ми. Апарат для репозицп i фiксацi! юсткових вiдламкiв променево! i човноподiбно! юсток змонтовували з 3 кiлець для фшсацп передплiччя i пiвкiльця iз стрижнями для кистьового суглоба. Стрижш проводилися через основи II i IV п'ясткових кiсток. Кистi додавали положення розгинання 15-20° i променево! девiацi! 10-15°. Остеоклазiя дистального метаепiфiза променево! кiстки виконана у 10 хворих, i у 4 - досягнута репозищя в апаратi тд час операцi! без розтину юстки.
У другiй групi хворих iз застарiлими пере-ломовивихами кiсток зап'ястя оперативне лшу-вання проводили в декшька етапiв. На першому етат для досягнення дистракцi! кистьового суглоба застосовувався апарат Ызарова. Дозована дистракщя проводилася протягом 10 дшв, до досягнення розтягування кистьового суглоба на 8-10 мм. Другим етапом проводилося вщкрите
08/ Том XIII/ 3
99
НАУКОВ1ПРАЦ1НАУКОВО-ПРАКТИЧНО1КОНФЕРЕНЦП
вправлення переломовивиху юсток зап'ястя. В одному випадку при деформаци мiжзап'ястного суглоба проводилося його артродезування. При посттравматичному асептичному некрозi ЧК в одному спостережент - ендопротезування геоме-трично подiбним протезом оригшально! кон-струкцп (патент Укра!ни N 52423А), i в 2 ви-падках - вщкрита репозицiя i стабiлiзацiя кiсток зап'ястя в коригованому положены спицями Киршнера.
У третiй групi iз застаршими множинними переломовивихами основ п'ясткових юсток (4 особи) вiдмiчалися деформаци проксимально! зап'ястно! дуги по лши мiж основами II i III, III-1У-У зап'ястно-п'ясткових суглобiв. У всiх спос-тереженнях вiдмiчався тильний зсув основи п'ясткових юсток. Цш категори хворих проводилася коригувальна остеотомiя i артродезування за-п'ястно-п'ясткових суглобiв iз фiксацieю спицями Киршнера. Для полшшення консолщаци зону артродеза заповнювали пористим бiоматерiалом - остеоматриксом.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Результати лiкування у хворих iз застарiлими пошкодженнями кистьового суглоба вивчет у 22 хворих у термши вiд 6 мiсяцiв до 3 роюв iз використанням трибально! системи: хорошi, задовiльнi i незадовшьш. Як оцiннi критери ви-користовували характеристики, рекомендован Соопеу et а1 (1987): оцiнка болю, сила стиснення, об'ем рухiв, повернення до колишньо! професи. Вiдновлення функци понад 70% ощнювалося як добрий результат, 50-69% - задовшьний i нижче 50% - незадовшьний.
У хворих iз застарiлими переломами i хиб-ними суглобами ЧК у поеднанш з неправильно зрощеними переломами дистального метаепiфiза променево! кiстки (I група) в 9 випадках до-сягнутi добрi результати лiкування. Застосування апарату Ызарова дало можливiсть поетапно! корекци деформаци променево! юстки i ста-бшзаци перелому ЧК на весь перюд консолiдацi!. Задовiльнi результати були пов'яза-нi з посттравматичною нейропатiею лштьового нерва i трофiчними розладами у 4 хворих i у одного пащента - з явищами остеохондропати пiвмiсяцево! кiстки. Середнi термiни непрацез-датностi склали 10-12 тижнiв.
У вшх хворих iз застарiлими переломови-
вихами юсток зап'ястя (II група) були отримаш задовшьт результати лшування. Створення мiж-зап'ястного артродеза, ендопротезування ЧК дозволили усунути нестабшьнють кистьового суглоба, купiрувати больовий синдром. Пюля реабш-тацi! зберпалося обмеження об'ему рухiв у зв'язку з тривало iснуючою контрактурою, нео-боротними змiнами суглобових поверхонь юсток, що формують кистьовий суглоб. Середт термiни тимчасово! непрацездатностi склали 1314 тижнiв при мiжзап'ястних артродезах i 6 тижнiв - тсля ендопротезування ЧК.
При реконструктивно-вщновному лiкуваннi хворих iз застарiлими переломовивихами основ п'ясткових юсток (III група) вщновлення поперечно! зап'ястно! дуги, а також досягнення артро-дезування зап'ястно-п'ясткових зчленувань дали можливють отримати добрi результати у вшх випадках. Середнш термiн непрацездатностi склав 8-10 тижшв.
Проведений медико-експертний аналiз у всiх клiнiчних групах тсля медично! реабiлiтацi! показав позитивну динамшу. Найбiльш високим реабiлiтацiйним потенцiалом володши хворi iз застарiлими множинними переломовивихами основ п'ясткових юсток. Вс пащенти цiе! групи були професшно реабiлiтованi. Середнiй реаб> лiтацiйний потенщал вiдмiчений у хворих iз неусуненим змщенням променево! кiстки i застаршими переломами i хибними суглобами ЧК. У 5 шваладв ще! групи вiдновлена праце-здатнiсть, 11 ошб повернулися до колишньо! професи. Низьким реабiлiтацiйним потенцiалом володши четверо хворих iз застарiлими переломовивихами юсток зап'ястя. У 2 випадках III групу швалщносп було знято, один хворий переквалiфiкувався на легшу працю, i лише в одному випадку пащент повернувся до колишньо! професи.
ВИСНОВКИ
1. Ращональний вибiр методик реконструк-тивно-вщновного лiкування при наслiдках пол> фрактур кистьового суглоба дозволяе шдвищити ефективтсть медично! реабiлiтацi!.
2. Вибрана тактика медично! реабшггаци хворих iз полiфрактурами кистьового суглоба дозволила полшшити фунюцональт можливост ин-щвки у всiх хворих i вщновити працездатнiсть у 7 iнвалiдiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Ашкенази А. И. Хирургия кистевого сустава. -М.: Медицина, 1990.-352с.
2. Ипатов А.В. Проблемы инвалидности и реаби-
литации инвалидов ортопедотравматологического профиля // Ортопедии и травматологии. - 2002. -№ 4.-С.12-17.
