CC BY
26
Орипнальы дослiдження
Original Researches
УДК 617.57-001:314.44«2017»(477) DOI: 10.22141/1608-1706.4.19.2018.142100
НауменкоЛ.Ю.1,1патов А.В.2, Зуб Т.О.1, Маметьев А.О.2
1Державний заклад «Днпропетровська медична академя Мнстерства охорони здоров'я Укра/ни», м. Днпро, Укра/на
2Державна установа «Укра/нський державний науково-дослдний ¡нститут медико-соцюльних проблем iнвалiдностi Мíнíстерства охорони здоров'я Укра/ни», м. Дн1про, Укра/на
Стан шва^дносл внаслдок травм верхньоТ кшщвки в УкраТш за 2017 piK
Резюме. Актуальнсть. Травми верхньо/ к1нц1вки мають значну питому вагу у структурi травматизму. Складна анатомчна будова верхньо/ юн^вки та висок вимоги до координацИ рухiв е однею з причин складност лкування постраждалих. Мета роботи — узагальнення даних з iнвалiдностi внаслдок травм верхньо/ кнщв-ки в Укра/н за 2017 рк. Матерiали та методи. У робот проведено детальний аналiз показниюв первинно/ та накопичено/ iнвалiдностiвнаслдок травм верхньо/ кщвки у 2017роц в Укра/н за даними щор'чнихзвтв обласних медико-со^альних експертних ком'юй (МСЕК). Вивчалися показники iнвалiдностi за сегментами верхньо/ юн^вки та нозолопями. Хвор групи досыдження були розпо^лен за статтю, вком, окремо видiленi насадки виробничих травм. Також проведений аналiз розподлу па^ентв на групи iнвалiдностi. Результати. Було виявлено, що в структур первинно/ iнвалiдностi наслдки травм верхньо/ кщвки становлять 9,6 % вд уах травматичних ушкоджень. Поширенють наслдюв травм верхньо/ кн^вки на 10 тисяч населення — 0,39 для первинно/ iнвалiдностi та 0,77 — для накопичено/. Переважну б'льшють у груп становлять чоловки пра-цездатного вку. Визнан iнвалiдами без термну переогляду 17,9 % осб при первинному оглядi та 18,9 % — при повторному, ця категор'я iнвалiдiв мае необоротн змни анатомИ та функцИ кн^вки. Виробничi травми стали причиною iнвалiдизацi¡ у 13,7 % при первинному оглядi та у 8,9 % — при повторному осв'1дченн'1 на МСЕК. У структурi груп iнвалiдностi домнуе III група. Було виявлено, що найбльша кльксть уражень лока-лiзована в длянц плеча та плечового суглоба, при повторному огляд на МСЕК збльшуеться питома вага iнвалiдизуючихнаслдюв пошкоджень кист та променево-зап'ясткового суглоба. Iнвалiдизуючi наслдки пе-релом'в юсток становлять 51 % серед травм плеча з плечовим суглобом, 41,3 % — серед травм передплiччя з л/'ктьових суглобом i 25,3 % — серед травм кист з променево-зап'ястковим суглобом. Висновки. У структур'! первинно/ iнвалiдностi наслдки травм верхньо/ юнц!вки становлять 9,6 % в!д уах травм. Удослiджуванiй групi переважають особи чолов'чо/' стат працездатного вку, якi мають III групу iнвалiдностi. Кожна п'ята або шоста особа з /'нвал/'дизуючими насл/'дками травм верхньо/ юнщвки мае незворотн змни анатомП або функцИ. В!д проксимальних в^^в к!нц!вки до дистальних збльшуеться питома вага наслдюв травм м'яких тканин, а питома вага наслдюв перелом'в юсток навпаки, зменшуеться.
Ключовi слова: первинна й накопичена iнвалiднiсть; наслдки травм верхньо/ юнц!вки; плече; передплiччя; кисть
равма
Вступ
Травми верхньо! кшщвки мають значну питому вагу у структур! травматизму, а результати !х лкування можуть не задовольнити аш лшаря, аш пащента [1—3]. Складна анатом!я i шдвищеш вимоги до координаци та тонких рух^в верхньо! кшщвки е причиною неповного вщнов-лення Г! функци у тслятравматичному перюд1 Поль
структурнють ураження, неадекватне надання первинно! медично! допомоги та непослщовнють у проведенш реабштаци попршують прогноз [1, 4, 5]. Вщновлення функци верхньо! кшщвки тсля травми вщбуваеться повтьно i потребуе тривало! реабштаци, зокрема по-вторних оперативних втручань [6]. Так, K.R. Brown et al. доповщають, що тсля травм артерш верхшх инщвок
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2018
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденцм: Зуб Тетяна Олександрiвна, кандидат медичних наук, асистент кафедри медико-сощально! експертизи i реабшпацм ФПО, ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Укра'ни», вул. Вернадського, 9, м. Днтро, 49044, Укра'на; факс: (0562) 31-22-79; e-mail: zloy.vra4@gmail.com; тел.: +38 (095) 881-51-46.
For correspondence: Tetiana Zub, PhD, Assistant at the Department of medical end social expertise and rehabilitation of faculty of postgraduate education, State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine', Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine; fax: (0562) 31-22-79; e-mail: zloy.vra4@gmail.com; phone: +38 (095) 881-51-46.
67 % пацieнтiв пiсля 1 року лкування мали той чи ш-ший CTyniHb зниження працездатност [7], а J.D. Manord et al. у своему дослiдженнi отримали iнвалiднiсть 52 % у середш термiни спостереження 43 мiсяцi у груш з тяжкими травмами верхньо! кшщвки, що супроводжували-ся травмою судин i нервiв [8]. У структурi iнвалiдностi з приводу травм верхньо! кшщвки дослщники вщ^чають переважання хворих чоловiчо! статi працездатного в^, здебiльшого хворi мають обмеження житгодяльнос-т 1-го ступеня (III група iнвалiдностi), що обумовлене травмою одше! верхньо! кiнцiвки [1, 2, 9, 10]. Особливю-тю травм верхньо! кшщвки е той факт, що в деяких ви-падках швалщнють не корелюе зi ступенем анатомiчних порушень, а втрата дистальних вiддiлiв кiнцiвки може суб'ективно сприйматися пащентом як бiльший ступiнь швалщизаци [11—13]. Тож стiйка втрата людиною функ-ци верхньо! кiнцiвки е великою медичною, соцiальною i економiчною проблемою.
Метою дано! роботи було узагальнення даних з ш-валщносп внаслiдок травм верхньо! кiнцiвки в Укра!ш за 2017 рiк.
Матерiали та методи
Нами було проведено аналiз швалщносп в Укра!-ш з приводу наслiдкiв пошкоджень вщдшв i структур верхньо! кiнцiвки за даними звтв обласних медико-сощальних експертних комiсiй (МСЕК) за 2017 рш, що були зiбранi ДУ «Укра!нський державний науково-до-слiдний шститут медико-сощальних проблем швалщ-ностi МОЗ Укра!ни». Вивчалися показники первинно! та накопичено! швалщносл за сегментами верхньо! кшщвки (плече з плечовим суглобом, передптччя з лiктьовим суглобом, кисть з променево-зап'ястковим суглобом) та нозолопями (переломи исток, пошко-дження м'язiв i сухожилкiв, наслiдки денерваци на рiз-них рiвнях, обмеження функци суглобiв). Хворi групи дослiдження були розподтеш за статтю, вiком (видте-нi особи працездатного вiку), окремо видтеш наслщ-ки виробничих травм. Проведений анал1з розподiлу пацieнтiв на групи швалщностг На жаль, ми не могли повною мiрою ощнити структуру дiагнозiв, що призво-дять до iнвалiдизацi! населення, бо в сво!й роботi спи-ралися ттьки на коди за Мiжнародною класифшащею хвороб 10-го перегляду (МКХ-10).
Статистична обробка матерiалiв дослiдження вико-нана з використанням методiв аналiзу, яи реалiзованi у лiцензiйному пакетi програми Microsoft Excel-2003. Розрахованi вiдноснi величини й поширенють ознаки на 10 тисяч населення.
Результати
На початок 2017 року в Укра!ш мешкало 38 643 330 чоловш, з них 31 543 565 ошб дорослого населення, населення працездатного вшу — 22 699 210 ошб [14].
Первинна шва^днгсть
Загальна кшьюсть осiб, якi у 2017 рощ були первинно визнаш швалщами, становить 135 674 особи (0,43 % вщ загально! кiлькостi дорослого населення), що вщ-
Рисунок 1. Структура первинно/ '¡нвалДност
з приводу травм верхньо/ ^н^вки за сегментами та нозологями/ураженими структурами в Укран у 2017 роц!
повщае поширеност первинно! швалщносп 43,0 особи на 10 тисяч населення. З них 13 936 ошб (4,4 особи на 10 тисяч населення) отримали швалщнють з приводу травм i отруень (коди за МКХ-10 S i Т), серед населення працездатного вшу — 12 812 ошб (5,6 особи на 10 тисяч працездатного населення) [14].
Первинно визнаш особами з швалщнютю з приводу наслщыв травм верхньо! кшщвки були 1230 ошб, що становить 9,6 % вщ загально! ктькосл первинно ви-знаних швалщами внаслщок травм i отруень. Поширенють наслщыв травм верхньо! кшщвки на 10 тисяч населення становить 0,32. Слщ зазначити, що кшьысть чоловтв у цш груш 992 особи (80,7 %). Визнаш шва-лщами без термшу переогляду при первинному оглядi 220 осiб (17,9 %). Частка чоловшв вiком 18—60 рокiв i жiнок вiком 18—59 роив становить 94,5 %. Виробничi травми стали причиною швалщизаци у 168 випадках (13,7 %). Структура груп швалщносл серед дослщжу-ваних хворих е наступною: I група — 0,5 %, II група — 11,2 %, III група — 88,3 %.
У структурi первинно! швалщносп пошкоджен-ня плеча i плечового суглоба становили 488 випадыв (39,7 %), передплiччя i лiктьового суглоба — 324 випад-ки (26,3 %), кист — 415 (33,7 %) (рис. 1).
Серед швалщизуючих наслщыв травм плеча i плечового суглоба бшьше половини становлять на-слiдки переломiв плечово! кiстки (51 %). На другому мющ (14,8 %) стоять наслщки пошкодження не-рвiв на рiвнi плечово! истки. Кукси на рiвнi плеча стали причиною первинно! швалщносп без термшу перегляду у 39 випадках (8 %). Також зазначимо, що контрактури й анкшози плечового суглоба становили 50 випадыв (10,2 %). Iншi причини (травми м'якихтканин) — 16 %.
Переломи також були переважною причиною швалщизаци при наслщках травм передплiччя, але вщнос-на кiлькiсть !х була меншою — 41,3 %. Наслщки травм нервiв на рiвнi передплiччя становили 12,3 %. Iншi травми м'яких тканин, навпаки, займають другу по-зицiю i становлять 33,7 %. Контрактури i анкшози лш-тьового суглоба були причиною швалщизаци у 12,7 % випадыв.
Рисунок2. Ранжован! показники первинно/
¡нвалщност (поширешсть на 10 тисяч населення) по областях та в Укра/н в цлому (чорний кол!р) у 2017 роц!
Рисунок 3. Структура накопичено/ ¡нвалщност! з приводу травм верхньо/ к!нц!вки за сегментами та нозолопями/ураженими структурами в Укра/'н! у 2017 роц!
Щодо киста, то переломи исток е причиною шва-лщноста лише у 25,3 % пащентав. Швалщизукш наслщ-ки травм киста здебтьшого складаються з травм м'яких тканин (нервiв, мязiв), а також дефектiв тканин киста (шслятравматичних кукс) — 61 %. Травми сухожилыв кистi стали причиною втрати працездатностi в 13,8 %.
Середнш показник поширеностi первинного виходу на швалщшсть з приводу наслщыв травм верхнiх ынщ-вок в Укршш становить 0,39 на 10 тисяч дорослого населення. Областями, в яких було визначено найбтьшу ыльысть iнвалiдiв, е Житомирська (1,11 на 10 тисяч населення), Волинська (0,93), Закарпатська та Вшницька (0,65 та 0,61). Найнижчi показники поширеноста вияв-ленi у Дншропетровськш (0,11 на 10 тисяч населення), Херсонськш (0,13), Кшвськш (0,2), Луганськш (0,2), i Донецькш (0,22) областях. На рис. 2 наведеш показники первинно'1 iнвалiдностi з приводу наслщыв травм верхньо'1 ынщвки за регiонами Украши.
Накопичена шва^днгсть
У 2017 роцi 2418 ошб повторно визнaнi iнвалiдами з приводу наслщыв травм верхньо'1 кiнцiвки, серед них 1888 ошб (78,1 %) чоловiчо! стaтi. Накопичена шва-лщшсть становить 0,77 на 10 тисяч населення. Визна-нi iнвaлiдaми без термшу переогляду при повторному отвд 458 осiб (18,9 % хворих); 96,9 % хворих, яы повторно визнаш особами з швалщшстю, працездатного вiку. Виробничi травми верхньо'1 кшщвки займають у структурi накопичено'1 iнвaлiдностi 8,9 %. За групами iнвaлiдностi наявний наступний розподiл: I група — 0,5 %, II група — 5,9 %, III група — 93,6 %.
У структурi швалщизуючих травм верхньо'1 кшщвки пошкодження плеча i плечового суглоба станов-лять 892 випадки (36,9 %), передптччя i лштьового суглоба — 754 випадки (31,2 %), киста — 772 випадки (31,9 %) (рис. 3).
У структурi пошкоджень плеча переломи також займають першу позищю, 1х ыльысть становить 518 випадыв (58,1 %). Друге мiсце займають наслщки пошкоджень нервiв на рiвнi плеча — 129 випадыв (14,5 %). Частка контрактур i aнкiлозiв плечового суглоба становить 108 (12,1 %) i 15 (1,7 %) випaдкiв. Кукси на рiвнi
плеча е причиною швалщноста без термiну перегляду у 32 випадках (3,6 %). Наслщки пошкоджень м'яких тканин плеча е причиною швалщноста у 90 пащентав (10,1 %).
Наслщки переломiв передплiччя е нaйчaстiшою причиною швалщизаци при урaженнi цього сегмента (290 випадыв i 38,5 %). Внаслщок травми нервових стовбурiв на рiвнi передплiччя iнвaлiднiсть при пере-оглядi отримали 184 особи (24,4 %). Патолопя лштьо-вого суглоба у виглядi контрактури або анылозу вияв-лена у 72 (9,5 %) та 31 (4,1 %) хворого вщповщно. Iншi ураження, що включають в себе наслщки пошкоджень м'яких тканин, становлять 177 випадыв (23,5 %).
Серед швалщизуючих наслщыв травм кистi переломи становлять 173 випадки (22,4 %). Травми сухожилыв виявлеш у 145 пащентав (18,8 %). Iншi травми i дефекти м'яких тканин киста займають прюритетну позицiю — 454 випадки й 58,8 %.
Середнш показник накопичено! швалщноста з приводу травм верхньо1 ынщвки в Укра1ш становить 0,77 випадку на 10 тисяч населення (рис. 4). В!д^ча-ються значш коливання поширеноста. Так, найниж-чi показники виявлеш у Дншропетровськш областа (0,03 на 10 тисяч населення), Херсонськш (0,04), Харывськш (0,07) та мюта Киевi (0,1). Нaтомiсть
Рисунок 4. Ранжован! показники накопичено/
¡.нвалщност/ (поширенсть на 10 тисяч населення) по областях та в Укра/ш в цлому (чорний кол '/р) у 2017 роц
Рисунок 5. Структура груп ¡нвалщност1 з приводу насл'щюв травм верхньо/ к!нц1вки: а — первинна 1нвал1дн1сть; б — накопичена 1нвал1дн1сть
найвищi показники накопичено1 швалщносп наявш у Житомирськш област (4,66 на 10 тисяч населен-ня), Чернiвецькiй (4,47), Волинськш (2,77), йано-Франкiвськiй (2,25).
Обговорення
Слiд зазначити, що у 2017 рощ ыльысть хворих, якi були вперше визнанi iнвалiдами з приводу наслщ-кiв травм верхнiх ынщвок, була лише в 2 рази менше показника накопичено! швалщносп (1230 й 2418 ошб вiдповiдно). Це можна пояснити тим, що ця категорiя хворих е досить динамiчною за рахунок реабштацшно-го потенщалу. Частина хворих, якi були первинно ви-знанi швалщами, проходить повнощнну реабiлiтацiю й вiдновлюе функцiю верхньо! кiнцiвки достатньою мь рою, тому повторно швалщами не визнаеться.
Наявний зв'язок швалщносп з чоловiчою статтю. Так, у групi хворих, яких визнали швалщами вперше, чоловiки становили 80,7 %, а у груш накопичено! ш-валiдностi трохи менше — 78,1 %. Це пов'язано з ген-дерними особливостями пращ i повсякденних занять чоловiкiв.
Велику сощальну значущiсть травм верхньо! ынщв-ки пiдкреслюе той факт, що переважну бiльшiсть шва-лiдiв ще! групи становлять люди працездатного вшу: 94,5 % вщ первинно! швалщносп та 95,9 % — вщ на-копичено!.
Без термiну переогляду група швалщносп встанов-лена у 17,9 % випадыв при первинному отвдд на МСЕК та у 18,9 % — при повторному оглядг Тобто кожна 5-та людина з швалщизуючими наслiдками травм верхнiх кшщвок мае незворотш змiни, що пов'язаш з анато-мiчними дефектами або полютруктурними ушкоджен-нями.
Виробничi травми е причиною первинно! швалщ-ностi у 13,7 % випадыв, а для накопичено! швалщнос-п — у 8,9 % випадыв. Таку тенденщю можна пояснити активною реабштащею ошб, якi постраждали на ви-робництвг
У нашому дослiдженнi i серед первинно!, i серед накопичено! швалщносп сегмент «плече i плечовий су-глоб» займае перше мюце за кiлькiстю уражень — 39,7 i 36,9 % вiдповiдно. На другому мющ знаходиться кисть, але серед показниыв накопичено! швалщносп и ура-ження майже вирiвнюеться з ураженням передплiччя.
Це може бути пов'язано з меншим впливом уражень дистальних вiддiлiв кiнцiвки на и проксимальнi вiддiли. Адже iзольована травма кисл не буде суттево впливати на функцiю лштьо-вого суглоба, а травма передплiччя може викликати розвиток його конт-рактури через тривалу iммобiлiзацiю. Також збiльшення питомо! ваги травм передплiччя у структурi накопичено! iнвалiдностi порiвняно з первиною можна пояснити бiльш активною оперативною тактикою при наслщках травм кисть
Структура груп накопичено! швалщносп порiвняно з первинною дещо вiдрiзняеться. Якщо I група швалщносп в обох випадках становить 0,5 %, то у груш накопичено! швалщносп частка II групи зменшуеться у 1,9 раза за рахунок збтьшення швалщв III групи (рис. 5).
Вщ проксимальних вщдшв до дистальних наявна чiтка тенденщя зменшення у структурi первинно! i накопичено! iнвалiдностi питомо! ваги наслщыв травм кiсток i, навпаки, збтьшення питомо! ваги наслщыв ушкоджень м'яких тканин.
Висновки
1. У структурi первинно! iнвалiдностi через наслщки травм в Укра!нi за 2017 рш iнвалiднiсть при наслiдках пошкоджень верхньо! кiнцiвки становить 9,6 % (1230 ошб).
2. Серед ошб з швалщшстю внаслщок пошкодження верхньо! ынщвки переважну бiльшiсть становлять чо-ловiки працездатного вiку: в структурi первинно! шва-лiдностi — 80,7 % (992 особи); в структурi накопичено! швалщносп — 78,1 % (1888 ошб).
3. Серед швалщизуючих наслщыв пошкоджень верхньо! кiнцiвки переважають травми кусток. Так, питома вага переломiв плечово! кiстки у структурi ура-ження сегмента «плече та плечовий суглоб» становить 51 % (249 випадыв), переломiв кiсток передптччя у структурi вiдповiдного сегмента — 41,3 % (134 випад-ки), переломiв кiсток кистi — 25,3 % (105 випадыв) для первинно! швалщносп, що свщчить про зменшення вщсотыв скелетно! травми вiд проксимальних вщдшв кiнцiвки до дистальних. Аналопчна динамiка спостерь гаеться й для накопичено! швалщносп.
4. Iнвалiдизуючi наслщки пошкоджень кистi в струк-турi первинно! iнвалiдностi внаслiдок травм верхньо! ынщвки становлять 33,7 % (415 випадыв), а в структурi накопичено! — 31,7 %.
5. Серед ошб, яы пройшли освщчення в МСЕК областей Укра!ни при наслщках пошкоджень верхньо! кiнцiвки, переважали iнвалiди III групи, вони становили 89,8 % при первинному освщченш й 93,6 % — при переоглядг
6. За матерiалами статистично! звiтностi в 2017 рощ в шдус^ально розвинених регiонах Укра!ни, таких як Днiпропетровська, Херсонська, Харывська областi та мiсто Ки!в, первинна й накопичена швалщнють мають
найнижчi показники, що може бути пов'язано як i3 скороченням обсягiв виробництва, так i з iснуванням приховано! iнвалiдностi.
Конфлiкт штереов. Автори заявляють про вщсут-нiсть фiнансового або будь-якого шшого конфлiкту iнтересiв. Автори не отримували жодних фiнансових винагород та шформують про вiдсутнiсть спонсорiв проведеного дослiдження.
Особистий внесок кожного автора: Наумен-ко Л.Ю. — дизайн дослщження, написання тексту статп; 1патов А.В. — дизайн дослщження, збiр даних; Зуб Т.О. — статистична обробка матерiалу, написання тексту стати; Маметьев А.О. — збiр даних.
Список лiтератури
1. Дейкало В.П. Организация медицинской реабилитации пациентов с повреждениями кисти в условиях областного региона республики Беларусь: Пособие для врачей, 2007. — Витебск: Издательство Витебского медицинского университета. — 104 с.
2. Хом'яков В.М. Iнвалiднiсть вна^док ушкоджень розгиначiв m^i i пальщв в УкраНш /Хом 'яков В.М. // Зб. наукових праць смвробтни^в НМАПО 1м. П.Л. Шупи-ка. — 2016. — № 25. — С. 383-388.
3. Kilig S, Adiyaman S, Sezer F, Canturk G. Upper Extremity Injuries Due to Work Accidents in Work Accident Disability Assessments: Three Case Reports. The Bulletin of Legal Medicine [Internet]. — 29 Apr. 2017. — Vol. 22, Issue 1. — P. 72-75. — Available from: http://www.adlitipbulteni.com/in-dex.php/atb/article/view/961. doi: 10.17986/blm.2017127145.
4. Абрамов В.В. Анализ структуры повреждений у пациентов с застарелыми травмами дистальных отделов верхних конечностей /В.В. Абрамов, Е.В. Канюка,
0.Б. Неханевич // Всник проблем бюлоги i медицини. — 2014. — Т. 2(111), Вип. 3. — С. 101-105.
5. Гайко Г.В. Причини i структура iнвалiдностi внаслi-док травм верхньоН кшщвки /Г.В. Гайко, С.С. Страфун,
1.H. Куршний // Лмування травм верхньоН ктщвки та Их на^д^в: Матер. наук.-практ. конф. з мiжнар. участю. КиНв, 17-18травня 2007р. — К., 2007. — С. 15-16.
6. Хирургическое лечение больных с дефектами и Рубцовыми деформациями мягких тканей кисти / М.М. Ва-леев, А.О. Фаизов, С.А. Чистиченко и др. // Медицинская наука и образование Урала. — 2008. — Т. 9, № 6. — С. 112-114.
7. Brown K.R., Jean-Claude J., Seabrock G.R., Cambria R.A. Determinates of functional disability after complex upper extremity trauma // Annals of Vascular Surgery. — 2001. — № 15(1) — P. 4-48. — doi: 10.1007/s100160010016.
8. Manord J.D., Garrard C.L., Kline D.G., Stern-bergh III W.C., Money S.R.. Management of severe proximal vascular and neural injury of the upper extremity // Journal of vascular surgery. — 1998. — № 27(1). — P. 43-49. — doi 10.1016/S0741-5214(98)70290-3.
9. Липовец Т.В. Социально-гигиенические особенности инвалидности и актуальные вопросы реабилитации при травмах кисти в Тюменской области / Т.В. Липовец,
A.О. Черкасова // Медико-социальные проблемы инвалидности. — 2011. — № 2. — С. 102-104.
10. Хомяков В.Н. Анализ инвалидности вследствие травм верхних конечностей в Украине за 2011 год /
B.Н. Хомяков // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2013. — № 1. — С. 94-97.
11. Davidson J. A comparison of upper limb amputees and patiens with upper limb injuries using a Disability of arm, shoulder and hand (DASH) // Disabil. Rehabil. — 2004. — 5; 26(14-15). — P. 917-923. — PMID: 15497922.
12. Sabapaty S.R. Treatment of mutilating hand injurues: An international perspective // Hand Clinics. — 2016. — № 32(4). — P. 435-602. — doi.org/10.1016/S0749-0712(16)30091-9.
13. Mayland E, Hay-Smith E, Treharne G. Recovery-related anxiety and disability following upper limb injury: the importance of context// Disability and Rehabilitation. — 2015. — Vol. 37, Issue 19. — P. 1753-1759. — doi.org/10.3109/09638 288.2014.976719.
14. Основш показники iнвалiдностi та дiяльностi ме-дико-сощальних експертних комiсiй Украши за 2017 рк Аналiтично-iнформацiйний довiдник / За ред. С.1. Черняка. — Дшпро: Акцент ПП, 2018. — 182 с.
Отримано 12.06.2018
Науменко Л.Ю.1, Ипатов А.В.2, Зуб Т.А.1, Маметьев А.А.2
1Государственное учреждение «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины», г. Днепр, Украина
2Государственное учреждение «Украинский государственный научно-исследовательский институт медико-социальных проблем инвалидности Министерства здравоохранения Украины», г. Днепр, Украина
Состояние инвалидности вследствие травм верхней конечности в Украине в 2017 году
Резюме. Актуальность. Травмы верхней конечностей имеют значительный удельный вес в структуре травматизма. Сложное анатомическое строение верхней конечности и высокие требования к точной координации движений являются одной из причин неудовлетворительных результатов лечения пострадавших. Цель работы — обобщение данных по инвалидности вследствие травм верхней конечности в Украине в 2017 году. Материалы и методы. В работе проведен детальный анализ
показателей первичной и накопленной инвалидности вследствие травм верхней конечности в Украине в 2017 году по данным ежегодных отчетов медико-социальных экспертных комиссий (МСЭК). Изучались показатели инвалидности по сегментам верхней конечности и нозологиям. Пациенты группы исследования были разделены по полу и возрасту, отдельно выделены последствия производственных травм. Также был проведен анализ распределения пациентов по группам инва-
лидности. Результаты. Было определено, что в структуре первичной инвалидности последствия травм верхней конечности составляют 9,6 % от всех травматических повреждений. Распространенность инвалидизирующих последствий травм верхней конечности на 10 тысяч населения — 0,39 для первичной инвалидности и 0,77 — для накопленной. Подавляющее большинство в группе составляют мужчины трудоспособного возраста. Признаны инвалидами без срока пересмотра 17,9 % лиц при первичном освидетельствовании и 18,9 % — при повторном, эта категория инвалидов имеет необратимые изменения анатомии верхней конечности. Производственные травмы стали причиной инвалидизации в 13,7 % при первичном осмотре и в 8,9 % — при повторном освидетельствовании на МСЭК. В структуре групп инвалидности доминирует III группа. Было определено, что наибольшее количество поражений локализовано на плече и плечевом суставе, при повторном осмотре на МСЭК увеличивается удельный вес инвалидизирующих последствий повреж-
дений кисти и лучезапястного сустава. Инвалидизирующие последствия переломов верхней конечности составляют 51 % среди повреждений плеча и плечевого сустава, 41,3 % — среди повреждений предплечья и локтевого сустава и 25,3 % — среди повреждений кисти и лучезапястного сустава. Выводы. В структуре первичной инвалидности последствия травм верхней конечности составляют 9,6 % от всех травм. В исследуемой группе преобладают мужчины трудоспособного возраста, которые имеют III группу инвалидности. Один из 5 или 6 человек с инвали-дизирующими повреждениями верхней конечности имеет необратимые изменения анатомии или функции. От проксимальных отделов конечности к дистальным увеличивается удельный вес последствий травм мягких тканей, а удельный вес последствий переломов костей, наоборот, уменьшается. Ключевые слова: первичная и накопленная инвалидность; последствия травм верхней конечности; плечо; предплечье; кисть
L.Yu. Naumenko1, A.V. Ipatov2, T.O. Zub1, A.O. Mametyev2
1State Establishment «Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine», Dnipro, Ukraine 2State Institution «Ukrainian State Scientific and Research Institute of Medical and Social Problems of Disability of the Ministry of Health of Ukraine», Dnipro, Ukraine
State of disability due to upper extremity traumas in Ukraine in 2017
Abstract. Background. Traumas of upper extremities play a significant role in the structure of injuries. A complex anatomical structure and strict requirements to the hand function recovery determine the complexity of surgical intervention. The aim of the work was to analyze the data on disability due to upper extremity traumas in Ukraine in 2017. Materials and methods. We carried out the detailed analysis of primary and accumulated disability due to upper-extremity injuries in Ukraine in 2017. The materials of the annual reports of medical and social expert commissions were used. We studied the disability parameters by the segments of the upper extremity and by the type of injured structures. Patients in the study group were divided by sex and age, also the occulational injuries were highlighted separately. We analyzed the distribution of patients by disability groups. Results. We determined that in the structure of primary disability the consequences of injuries of the upper extremity made up 9.6 % of all traumatic injuries. The prevalence of the disabling effects of the upper limb injuries for the primary disability was 0.39 per 10,000 of population and for the accumulated one — 0.77 per 10,000 of population. The male persons of working age are prevalent majority in our study group. We found that 17.9 % of persons were recognized as disabled without a review period while primary examination, and 18.9 % while the second
examination by the Disability Determination Services. This category of disabled people has irreversible changes in the anatomy or function of the affected upper limb. The occupational injuries were the cause of disability in 13.7 % persons during the primary examination and in 8.9 % while a second survey by the Disability Determination Services. The Ill group of disability prevails. The majority of injuries located in shoulder and shoulder joint; the second review is associated with increased disabling subsequences of injured hand and carpal joint. The disabling results of fractures are presented in 51 % of traumas of shoulder segment, in 41.3 % in forearm and elbow segment and in 25.3 % cases in hand and wrist segment. Conclusions. In the structure of primary disability the consequences of traumas of the upper extremity made up 9.6 % of all injuries. The male persons of working age prevailed and the frequency of the III disability group was higher in our study. Every fifth or sixth person with disabling injury of the upper extremity has irreversible change of anatomy of function. The part of subsequences of soft tissue injuries increased and the part of subsequences of fractures decreased depending on the location — from proximal zones to distal ones.
Keywords: primary and accumulated disability; consequences of the upper extremity trauma; shoulder; forearm; hand
