CC BY
7
сухому сташ дослiджуваних порiд мiж II та I i II та Ш групами знаходиться в межах вщ 43 до 159 кг- м-3 ввдповвдно.
Лiтература
1. Бiлей П.В. Теор1я теплово! оброблення деревини : монографш / П.В. Бшей, С.П. Куне-нець, I.A. Соколовський, Л.Я. Сорока, Я.Д. Сиштович. - Льв1в : Вид-во ЗУКЦ, 2012. - 200 с.
2. Вштошв I.C. Деревинознавство : навч. пойбн. [для студ. ВНЗ] / I.C. Вштошв, I.M. Сопу-шинський, А. Тайшшгер. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - Львш : Вид-во "АпрюрГ, 2007. - 312 с.
3. ГОСТ-Информ 1.6.0: / Экспекрт-Софт. - 80 Min / 700 MB. - К. : Изд-во "Экспекрт-Софт", 2007. - 123 с.
4. Евстигнеев Э.И. Химия древесины : учебн. пособ. / Э.И. Евстигнеев. - СПб. : Изд-во По-литехн. ун-та, 2007. - 148 с.
5. Титко Р. Вщновлювальш джерела енерги / Р. Титко, В. Калшченко. - Варшава - Кра-кв - Полтава : Вид-во OWG, 2010. - 533 с.
6. Normen für Holz: DIN-Taschenbuch 31. - [8te Aufl.]. - Berlin : Beuth, 2009. - 604 S.
7. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.leistbaresheizen.at/downloads/holz-heiz-werttabellen-2011 .pdf
8. [Electronic resource]. - Mode of access http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish
Сопушинский И.М., Винтонив И. С., Харытон И.И., Осташук Р.В. Особенности квалиметрии дровяной древесины
Рассмотрены вопросы эффективного использования дровяной древесины, что поставляли на Перечинский лесохимический комбинат. Основной акцент сосредоточен на квалиметрии дровяного сырья в разрезе "порода-плотность-влажность-теплотворная способность". Предложено визуальное разделение дровяной древесины на три группы по качественным характеристикам. Определена плотность дровяной древесины в абсолютно сухом состоянии для ясеня обыкновенного, дуба обыкновенного, бука лесного, клена-явора, граба обыкновенного и березы бородавчатой. Проанализировано влияние абсолютной влажности на теплотворную способность древесины.
Ключевые слова: дровяная древесина, квалиметрия, теплотворная способность, плотность древесины.
Sopushynskyy I.M., Vintoniv I.S., Kharyton I.I., Ostashuk R.V. Some Features of Firewood Qualimetry
Some issues of efficient use of firewood that was supplied to Perechyn Wood-Chemical Plant are reviewed. The emphasis has been made on the qualimetry of firewood as raw material in the view of "tree species - density - moisture content- calorific value". The visual grading of firewood into three groups according to the qualitative characteristics has been proposed. The density of firewood in oven dry condition has been investigated for Common ash, oak, European beech, sycamore, hornbeam and birch. The variation of wood density in the oven-dry condition was researched. The influence of moisture content of wood on its calorific value has been analyzed.
Key words: firewood, qualimetry, calorific value, wood density.
УДК 621.891 Астр. В.В. Войтович; проф. В.В. Шостак, д-р техн. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ЗНОШУВАННЯ ЦИЛ1НДРИЧНИХ НАПРЯМНИК1В СТР1ЧКОПИЛКОВОГО ВЕРСТАТА
Запропоновано математичну модель зносу поверхш напрямника. Описано результата експериментальних дослщженъ. Отримано рiвняння регреси, яю характеризуюсь залежшсть штенсивносй зношування поверхш цилшдричного напрямника вщ сили притискання, швидкост подавання i мшротвердосп. Показано вплив змщнення повер-
хневого шару на штенсившсть зношування. Дослiджено законо)шрноот зношування, що дае змогу збшьшити ресурс деталей, тривалiсть ремонтного циклу, зменшити витра-ти на ремонт i технiчне обслуговування. Визначено ресурс напрямника залежно вiд умов його експлуатацп.
Ключовг слова: модель зносу, рiвняння регресп, мiкротвердiсть, змiцнення, нап-рямник, iнтенсивнiсть зношування, ресурс детали
Постановка проблеми. В основi керування технiчним станом техноло-гiчного обладнання пiд час експлуатацл лежить науково обгрунтована структура ремонтного циклу. Вона визначаеться довговiчнiстю i зносостшкктю усiх деталей верстата, зокрема й базових, а саме: напрямниюв, осей, валiв, вальниць i т. ш. Одним з найефективнiших метод1в шдвищення термiну служби деталей машин, а саме напрямнитв, е створення на !х робочих поверхнях змiцнених шарiв. Це дае змогу збiльшити тривалкть ремонтного циклу, зменшити витрати на ремонт i технiчне обслуговування.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Процес розпилювання та шд-готовлення шструменту на стрiчкопилкових верстатах дослiджено у роботах В.А. Худякова, Об. Феоктктова, б.В. Трухина, Н.Ю. Мiкловцика, 1.Т. Ребез-нюка, Б.А. Веселково!', М.1. Пилипчук, С П. Степанчука та ш. Але питаниям зношування базових деталей верстапв у цих роботах не придшено уваги. За результатами аналiзу конструктивних особливостей i практики експлуатацп гори-зонтальних стрiчкопилкових верстатав встановлено що на бiльшостi шд-приемств, де розпилюють колоди на бруси i дошки, використовують горизон-тальнi стрiчкопилковi верстати вiтчизняного виробництва. На сьогоднi в Укра-1ш немае жодно!' науково-дослiдноí роботи з до^дження надiйностi цих вер-стапв, вiдсутнi науково обгрунтоваш та практично апробоваш структури ре-монтних ци^в i рекомендаци щодо 'х розроблення. Статистичнi данi з шд-приемств щодо довговiчностi основних спряжень верстапв показали, що найменший ресурс мають деталi механiзму подавання пилкового супорта, ходо-вi колеса та напрямники, термiн служби яких не перевищуе 2.. .3 роки [1].
Мета роботи. Щоб розробити структуру ремонтного циклу горизонтального стрiчкопилкового верстата для розпилювання колод, необхiдно дослiдити процес зношування напрямнитв, визначити чинники, що впливають на величину !'х зносу та обгрутувати 'х ресурс.
Виклад основного матерiалу. У процес експлуатацií верстата пiд дiею змшних сил, що виникають у спряжеш, а також дií абразивних частинок, що потрапляють у стик, швидко зношуеться напрямник цилiндричного перетину. Напрямники виготовляють з труб дiаметром % дюйма. Для шдвищення жорсткосп труби в середину 11 забивають цилшдричний стержень. Практика показуе, що шдвищення зносостшкосп ходових колiс призводить до швидкого зношування напрямникiв, якi е складною деталлю у виготовленнi i вивiреннi. Тому ходовi колеса виготовляють з конструкцшно!' сталi Ст3. I шд час ремонту замiнюють ходовi колеса, якi мають менший ресурс. Якщо пiдвищити зносос-тiйкiсть напрямнитв, тодi можна ходовi колеса виготовляти з високовуглеце-во1', або леговано!' сталi i термiн служби цього спряження пiдвищиться. Пропо-нуемо для змщнення поверхиi цилiндричного напрямника використати метод високошвидккного тертя [1]. Зношування напрямнитв виникае внаслiдок цик-лiчноí дií ходових колiс на мжровиступи поверхонь у парi тертя. Внаслвдок тер-
тя кочення вiдбуваeться контактна втома поверхневих шарiв (пiттiнг). Ходове колесо втискаеться в напрямник i жене перед собою хвилю деформованого ма-терiалу. Процес вщбуваеться в умовах сухого тертя, бо наявшсть мастила приз-водить до прилипання тирси, утворення наростш i втрати точностi верстата.
За модель зносу прийнято криву другого порядку виду
к = ко +12
W т
• N + ^ • N1
(1)
де: к0 - початкове значення зносу; I - штенсившсть зношування; Ыц - кiлькiсть цикив навантаження; w - змша (сповтьнення або пришвидшення) штенсивнос-тi зношування.
Перша похщна вiд зносу за числом цикив навантаження
с1к ,
N '
Друга похiдна вiд зносу за числом циклiв навантаження
d 2И
dNl
= w.
(2)
(3)
У перший перюд припрацювання процес зношування мае нелшшний характер i w < 0, тодi як у перюд нормально'' експлуатацií iнтенсивнiсть зношування можна вважати постшною i w = 0. У третьому перiодi w > 0. Для нових деталей к0 = 0.
Дослщження зносу напрямникiв провели на модершзованш машинi тертя (рис. 1). Експериментальна установка мала ступiнчасте регулювання швид-костi подавання дослiдного зразка i сили притискання ходового колеса. Зразка-ми для випробувань слугували змiцненi напрямники. Знос напрямникiв вимiрю-вали за допомогою мiкрометричного глибиномiра з точнiстю до 1 мкм. Повзун рухаеться зворотно поступальним рухом. Його швидкiсть змiнна. Тому знос вздовж траекторп руху залежить вщ швидкостi. Величину зносу вимiрювали у дев'яти точках.
Рис. 1. Загальний вигляд експериментально'1 установки Швидюсть повзуна у кожнiй точцi визначено за формулою:
к, = {Р^] • . 1 - {^^ +(4)
^ 60000 ^ V I Нп )
де: Нп - хщ повзуна; п - частота обертання корби; к - координата точки.
Величину зносу визначали через одну годину роботи протягом першого перюду (припрацювання) i через двi години роботи протягом другого перюду (нормального зношування). Число циклiв навантаження за кожен штервал роботи дорiвнюe Иц = 120-п ti (табл. 1). Збшьшення циклiв експлуатацп призво-дить до збiльшення зносу (рис. 2). На першш стадп спостерiгаeмо iнтенсивний рiст зносу, який в кшщ сповiльнюeться (рис. 3). На другш стадп величина зносу стабшзуеться i стае пропорцiйна числу циклш експлуатацií (рис. 4).
Табл. 1. Результати вим^рювань зносу напрямника
Сила притискання 12,5 кН, мйкротверд'ютъ 3,425 ГПа
Час, год Число циклш, тис. Величина зносу у точках, яким вiдповiдаe швидюстъ, м/хв
1 2 3 4 5 6 7 8 9
2,345 5,341 6,504 7,272 7,510 7,272 6,504 5,341 2,345
1 14,343 10 15 20 23 23 24 19 16 11
2 28,687 19 26 34 37 43 36 33 25 20
3 43,031 31 38 50 55 70 56 51 37 30
4 57,375 40 51 64 76 90 75 66 50 41
6 86,063 51 68 87 103 120 104 88 69 49
8 114,75 63 85 107 129 150 128 108 84 62
10 143,43 77 102 130 157 180 156 128 101 78
12 172,12 88 120 153 184 211 185 152 119 89
14 200,81 101 137 175 211 243 212 176 138 100
16 229,50 112 155 196 237 272 238 195 156 113
18 258,19 125 172 219 264 305 263 218 171 124
20 286,87 135 190 240 290 333 292 241 191 132
Рис. 2. Залежшсть зносу вiд числа ци^в навантаження i швидкост1 подавання
Рис. 3. Залежшсть зносу вiд числа ци^в навантаження i швидкостт подавання у перюд припрацювання поверхонь
Число цикл ¡в навантажень N4, тис, циклт Рис. 4. Залежшстъ зносу вiд числа ци^в навантаження i швидкост1 подавання у перюд нормального зношування
Аналiз попередтх дослiдiв дозволив встановити, що залежнiсть штен-сивностi зношування напрямниюв вiд сили притискання Р, швидкосп подавання У, i мжротвердосп поверхнi Н, криволiнiйна та и можна описати рiвнянням регресií другого порядку
12 = а0 + а1 • Р + а2 •У, + а3 • Н + а11 • Р2 + а22 •У, + а33 • Н2 +
+а12 • Р •У, + а13 • Р • Н + а23 •У, • Н + а123 • Р •У, • Н, (5)
де а0, аь ... а123 - коефщенти рiвняння регресп у явному виглядi визначеш ек-спериментально.
Ршняння регресп у нормалiзованому виглядi будемо шукати у виглядi
у = Ь0 + Ь • х1 + Ь2 • х2 + Ь3 • х3 + Ь11 • х1 • х1 + Ь22 • х2 • х2 + Ь33 • х3 • х3 + + Ь12 • х1 • х2 + Ь1з • х1 • хз + Ь23 • х2 • хз + ¿123 • х1 • х2 • хз,
(6)
де:
у = К; х1 =
Р - Ро
х2 =
У,г - У,0
хз =
Н - Н С
(7)
АР АУ, АН
Для визначення коефiцiентiв рiвняння регресп використано повний фак-торний план (ПФП) для трьох змiнних чинникiв. Ктьюсть дослiдiв дорiвнюе N =23+6=14. Рiвнi кодування чинникiв, що впливають на штенсившсть зношування прийняли для сили притискання Ртах =15, РтП =10, Рср =12,5 кН, для швидкосп подавання У,тах =8,71; =1,97; У,ср =5,34 м/хв, для мкротвердосп Нтах =3,6; Нтп =3,25; Нср =3,425 ГПа. Матрицю планування експерименлв для визначення впливу основних чинниюв на мiкротвердiсть напрямника наведено у табл. 2. П'ятнадцятий дослiд на нульовому рiвнi передбачено як попереднш для перевь рення адекватностi ршняння регресп i визначення коефiцiента варiацií штенсив-ностi зношування. Число повторень у кожного до^ду визначали за формулою
22
г2 у
(8)
де: г - значення критерш Ст'юдента, г = 2,01 для рiвня значимостi q = 0,05 та числа ступешв свободи /у = N •(п -1) = 15 •(5 -1) = 60; у - коефщент варiацií одержаний для попередтх дослщв на нульовому рiвнi у = 4,6584 % (табл. 3); Р - точшсть дослщв прийняли не менше 5 %.
Шсля розрахунку п = 4,04. Приймаемо п = 5 для всiх дослщв.
п =
Табл. 2. План-матриця ПФП 23+2x3
№ дос-лiду Чинники у норматзованому виглядi Чинники в явному виглядi
•1 •2 •3 Р, кН V, м/хв Н, ГПа
1 -1 10 1,969919 3,25
2 1 -1 15 1,969919 3,25
3 1 10 8,71219 3,25
4 1 1 15 8,71219 3,25
5 -1 1 10 1,969919 3,6
6 1 -1 1 15 1,969919 3,6
7 1 1 10 8,71219 3,6
8 1 1 1 15 8,71219 3,6
9 0 0 10 5,34103 3,425
10 1 0 0 15 5,34103 3,425
11 0 -1 0 12,5 1,969919 3,425
12 0 1 0 12,5 8,71219 3,425
13 0 0 -1 12,5 5,34103 3,25
14 0 0 1 12,5 5,34103 3,6
15 0 0 0 12,5 5,34103 3,425
Для виключення системно!' помилки проводили рандомiзацiю дослiдiв за допомогою таблицi випадкових чисел. Дослiди матрицi планування (табл. 2) проводили у такш послвдовносп: 15, 1, 3, 13, 4, 2, 5, 6, 8, 11, 14, 7, 10, 12 (табл. 3).
Табл. 3. Результати проведених дослШв за планом ПФП-23+2х3 для перюду нормального зношування
№ досль ду Середне значения штенсивноси зношування Ь, мкм/тис. ци^в Диспер-ия О Середне квадра-тичне вщхилен-ня а, мкм/тис. ци^в Коефь щент варь ацп и, % Похибка середньо-го, то Точтсть дослщу Р , %
1 0,3299 0,000218 0,0147647 4,4755 0,006603 2,0015
2 0,5699 0,000802 0,0283228 4,9698 0,012666 2,2226
3 0,9654 0,001387 0,0372244 3,8578 0,016656 1,7252
4 1,2599 0,000968 0,0311204 2,4700 0,013917 1,1046
5 0,2191 0,000076 0,0873658 4,1782 0,003907 1,8685
6 0,3602 0,000099 0,0099789 2,7703 0,004463 1,2390
7 0,5697 0,000904 0,0300716 5,2785 0,013448 2,3606
8 0,9120 0,000419 0,0204717 2,2447 0,009156 1,0038
9 0,5016 0,000610 0,0246948 4,9232 0,011044 2,2017
10 0,7585 0,000210 0,0148173 1,9535 0,006627 0,8736
11 0,3696 0,000657 0,0256338 6,9356 0,011464 3,1017
12 0,9291 0,000347 0,0186317 2,0053 0,008333 0,8968
13 0,7074 0,000174 0,0131951 1,8653 0,005901 0,8342
14 0,4388 0,000585 0,0241842 5,5114 0,010816 2,4648
15 0,6027 0,000788 0,0280764 4,6584 0,012556 2,0833
Пкля оброблення результапв дослвджень одержали ршняння регреси у нормалiзованому виглядi для женсивносп зношування: • у перiод припрацювання поверхонь
у = 0,7714 + 0,16464 • Х1 + 0,420104 • - 0,125654 • хз - 0,0135017 • х • хх +
+0,0398984 • х2 • х2 + 0,0387482 • х3 • х3 + 0,04516766 • х1 • х2 + (9)
+0,01740741 • х1 • х3 - 0,0540426 • х2 • х3 + 0,02215741 • х1 • х2 • х3, • i в перiод нормального зношування
У2 = 0,602848 + 0,12848 • Х1 + 0,27974 • Х2 - 0,13427 • Х3 + 0,0273951 • Х1 • Х +
+0,046694845 • Х2 • Х2 - 0,029554993 • Х3 • Х3 + 0,03071249 • Х1 • Х2 - (10)
-0,0051375 • Х1 • Х3 - 0,0516375 • Х2 • Х3 + 0,01708751 • Х • Х2 • Х3. Добуток критерш Ст'юдента на дисперсш коефгщенлв р1вняння регре-сИ дор1внював 0,001055. Тому коефщент а13 можна вважати не значимим.
Перев1рення адекватност1 р1вняння регресп проводили за критер1ем Фь шера. Розрахункове значення критерш Ф1шера Рр = 2,072 1 е меншим в1д табличного ¥т = 2,37 для /ад = 15, /у = 60 1 д = 0,05. Однорщшсть дисперсш досль д1в перев1ряли за критер1ем Кохрена. Розрахункове значення критерию Кохрена Ор = 0,168, табличне значення От = 0,24 для /у = 5-1=4, т = 15, д = 0,05.
Для переведення р1вняння регресп з нормал1зованого у явний вигляд ви-користали замши (7).
Шсля розрахунюв отримали коефщенти р1вняння регресп у явному виг-ляд1 для штенсивност1 зношування в перюд нормального зношування: 00= - 12,8835, а1 = 0,174507, 02 = 0,789345, 03 =7,23119783, ап = 0,00438322, 022 = 0,004108876, а33 = - 0,965061009, а12 = -0,0360373, а13 = -0,0736232, а23 = -0,2323525, а123 = 0,01158584. Збшьшення сили притискання 1 швидкосл подавання призводить до зростання штенсивност1 зношування поверхневого шару напрямника (рис. 5). Збшьшення м1кротвердост1 поверхш напрямника призводить до зменшення ш-тенсивноси зношування на вс1х швидкостях подавання (рис. 6).
Збшьшення сили притискання ходового колеса до поверхш напрямника призводить до збшьшення штенсивност1 зношування (див. рис. 5). Це пояс-нюеться тим, що велика сила притискання збшьшуе глибину деформованого матер1алу 1 призводить до р1зкого росту внутршшх напруг. Внаслщок поверхня лущиться 1 втрачае свою форму. Швидюсть подавання за великих зусиль притискання Р=15 кН призводить до збшьшення штенсивност1 зношування поверхш напрямника (рис. 5). Але за менших зусиль притискання Р=10 кН шдвищен-ня швидкосл в1д 2 до 8 м/хв призводить до зростання штенсивност1 зношування в 1,3 раза.
-♦-Ун 1.97 м/хв
-■-Ун......3,66 м/хв
-±-\<^5.34 м/хв -*-У8=7,03 М/ХВ -И-У»=8,71 М/хв
9 10 11 12 13 14 15 16 Сила притискання Р, кН Рис. 5. Залежшсть iнтенсивностi зношування вiд сили притискання i швидкостi подавання для мiкротвердостi Н=3,425 ГПа
Мжротвердють
Рис. 6. Залежмсть ттенсивност1 зношування вiд мiкротвердостi поверхш напрямника та сили притискання Р для швидкостi подавання =8,71 м/хв
Це пояснюеться тим, що за менших зусиль притискання деформацiя змен-шуеться. За результатами дослщжень легко визначити ресурс напрямниюв. Гранична величина зносу дор1внюе глибиш змщненого шару до 200 мкм (рис. 7).
Число цикл ¡в екеплуатац'й Мц, тис. циюпв
Рис. 7. Визначення ресурсу напрямника стрiчкопилкового верстата
З рис. 7 видно, що ресурс незмщненого напрямника дор1внюе 200 тис. циклш (5577 год), а змщненого - 330 тис. цикив (8366 год), тобто бтьше в 1,65 раза. Збтьшення ресурсу базово'1 детал1 верстата дае змогу збтьшити три-вал1сть ремонтного циклу, а вщповщно зменшити витрати на ремонти 1 техшч-не обслуговування.
Висновки. Вперше проведено дослщження процесу зношення цилш-дрично'1 поверхш напрямника горизонтального стр1чкопилкового верстата. Встановлено, що штенсившсть зношування залежить вщ сили притискання, швидкост1 подавання 1 мкротвердосп поверхш. Отримано коефщ1енти р1внян-ня регресп у вигляд1 полшома другого степеня для залежност1 штенсивносл зношування в1д цих чинниюв. Анал1з ще! залежност1 показуе, що режими змщ-нення необхщно вибирати з урахуванням сили притискання в межах в1д 10 до 12,5 кН 1 швидкост1 подавання вщ 5,25 до 8,0 м/хв. М1кротверд1сть поверхш напрямника необхщно збтьшувати до 3,5 ГПа.
Лггература
1. Войтович В В. Змщнення високошвидюсним тертям напрямниюв стр1чковопилкового верстата / ВВ. Войтович, ВВ. Шостак // Науковий вкник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.11. - С. 152-158.
2. Пилипчук М.1. Основи наукових дослвджень : тдручник / М.1. Пилипчук, А С. Гри-гор'ев, В В. Шостак. - К. : Вид-во "Знання", 2007. - 270 с.
Войтович В.В., Шостак В.В. Изнашивание цилиндрических направляющих ленточнопильного станка
Предложена математическая модель износа поверхности направляющих. Описаны результаты экспериментальных исследований. Получены уравнения регрессии, характеризующие зависимость интенсивности износа цилиндрических направляющих от усилия прижима, скорости подачи и микротвердости. Показано влияние упрочнения поверхностного слоя на интенсивность изнашивания. Исследованы закономерности износа, что позволяет увеличить ресурс деталей, продолжительность ремонтного цикла, уменьшить затраты на ремонт и техническое обслуживание. Определен ресурс направляющих в зависимости от условий его эксплуатации.
Ключевые слова: модель износа, уравнение регрессии, микротвердость, упрочнение, направляющая, интенсивность изнашивания, ресурс детали.
Vojtovich V. V., Shostak V. V. Cylinder Sending of Band-Saw Machine-Tool Wearing
The mathematical model of wearing the sending surface is offered. The results of experimental researches are described. Equalization of regression obtained characterizes the dependence of intensity of wearing of cylinder sending surface on the pressing force, presentation speed, and microhardness. The influence of strengthening of a superficial layer is shown on wearing intensity. The research of conformities to the law of wearing allows multiplying the details resource, repair cycle duration, decrease expenses on repair and technical service. The sending resource is determined depending on its external environments.
Key words: tearing down model, regression equalization, micro hardness, strengthening, sending, wearing intensity, detail resource.
УДК 674.05.055 Доц. Ю.Р. Дадак1, канд. техн. наук;
доц. А.В. Ляшеник2, канд. техн. наук; викл. Р.Р. Климат2, канд. техн. наук
ШК1ДЛИВ1СТЬ ПИЛУ ДЕРЕВИНИ В1Д ДЕРЕВООБРОБЛЕННЯ
Доведено та систематизовано шкiдливi впливи пилу деревини на оргашзм людини на осш^ аналiзу дослщжень зарубiжних вчених. Зазначено, що пил деревини в разi систематичного впливу на оргашзм людини може призводити до рiзного роду дермати-пв, алерпчних реакцш оргашзму та зумовити незворотш змши в дихальнш систему а також онколопчш захворювання носоглотки, легенево! системи, печшки та шюрного покриву. Опрацьовано та систематизовано дослщження, як визначають вплив пилу рiз-них порщ деревини. На основi даних вггчизняних i зарубiжних нормативних докумен-пв пiдтверджено канцерогенний вплив деревного пилу. Доведено актуальшсть подаль-ших теоретичних та експериментальних дослiджень стосовно методiв i способiв влов-лення частинок дрiбнодисперсного деревного пилу.
Ключовi слова: пил деревини, дерматити, пиловловлення, системи асшрацц, дрiб-нодисперсний пил, шлiфувальний пил, пневмотранспортнi системи.
Вступ. Деревина - MaTepi^, який людина з давшх 4aciB обробляе та ви-користовуе для piзномaнiтних цiлeй: виготовлення iHCTpyMeHTy, житла, мeблiв, eлeмeнтiв imep'epy i т. iн. Деревина е актуальною, завжди модною, еколопчно чистою, економною. У дepeвообpобнiй пpомисловостi зайнята значна кiлькiсть людей, частина з них - безпосередньо в процесах оброблення та перероблення деревини.
1 НЛТУ Украши, м. Львiв;
2 Коломийський полггехшчний коледж
