CC BY
18
тического анализа распределения линейных размеров, позволяющих учитывать состояние технологического оборудования, качество сушки и уровень подготовки режущего инструмента.
Somar A.M. Modeling of line dimensions and allowances for prefabricates treatment at lamellas production
It is studied in the article the issue of determination of prescribed dimensions and allowances on planning and drying at production of dry prefabricates for lamellas production. The calculation of allowances on treatment and drying is done with help of statistical analysis of line dimensions distribution, which is allowing to take into account the state of technological equipment, quality of drying and level of preparation of cutting equipment.
УДК 674.05.055 Астр. С.П. Степанчук1 - НЛТУ Украти, м. Львiв
АНАЛ1З ДОСЛ1ДЖЕНЬ ТОЧНОСТ1 ПИЛЯННЯ НА СТР1ЧКОПИЛКОВИХ ВЕРСТАТАХ
Виконано аналiз результапв вщомих дослщжень точносп пиляння на колодо-пиляльних с^чкопилкових верстатах. На основi результапв анал^ичного огляду сформульовано мету i завдання подальших дослщжень. На основi результапв аналь зу поставлено завдання та визначено шляхи подальших дослщжень, яю забезпечить пщвищення точносп пиляння вузькими с^чковими пилками завдяки пщвищенню жорсткосп та стшкосп робочо'1 в^ки пилки i динамiчноi оптимiзацii режиму рiзання.
Ключов1 слова: точшсть, стрiчкопилковий верстат, пропил, хвилястiсть.
Актуальшсть теми дослiдження. Розвиток лiсопильноi галуз1 в сфер1 приватного шдприемництва посприяв поширенню горизонтальних стрiчко-пилкових верста^в з вузькими пилками. На сьогодш на них припадае 60-70 % об'ему розпилюваних лiсоматерiалiв [1].
Одшею з вад стрiчкового пиляння е низька точшсть виготовлених пи-ломатерiалiв через хвилястiсть пропилу [1-6], що призводить до зниження продуктивност пиляння i зумовлюе додатковi втрати деревини та енергii для усунення хвилястост на подальших стадiях механiчного оброблення заготовок [2, 4]. На сьогодш проблема хвилястост пропилу тд час сучкового пиляння деревини повшстю не вирiшена. Тому для формування завдань подальших дослщжень вважаемо актуальним виконання анал^ичного огляду досль джень точностi стрiчкового пиляння.
Аналiз дослiджень точностi пиляння на вертикальних колодопи-ляльних с^чкопилкових верстатах. Першi дослiдження точностi сучкового пиляння виконували на вертикальних стрiчкопилкових верстатах, якi широко застосовувались для розпилювання лiсо- та пиломатерiалiв у другiй половинi ХХ ст. [2, 3, 7].
У роботах [2, 3] вперше експериментально дослщжено вплив швид-костi подачi на точшсть пиляння i встановлено, що точшсть пиляння е основ-ним обмежувальним чинником швидкостi подачi. Зокрема А.С. Феоктiстов [2] встановив, що для шдвищення точностi розпилювання колод з ±3 мм до ±1 мм швидюсть подачi потрiбно знизити майже втричi - з 40...45 м/хв. до
1 Наук. керiвник: доц. М.1. Пилипчук, канд. техн. наук - НЛТУ Украши, м. Л^в
15.. .18 м/хв. У робот [3] дослiджено характер залежност точностi стрiчково-го пиляння вщ швидкостi подачi. Встановлено, що пiсля досягнення певного граничного значення швидкост подачi спостер^аеться рiзке зниження точ-ностi пиляння. Однак шдвищення точностi за рахунок зниження швидкост подачi неефективне, оскiльки знижуеться продуктившсть процесу розпилю-вання. Тому завданням подальших дослiджень став пошук ефектившших напрямкiв пiдвищення точностi стрiчкового пиляння.
У роботах [7-9] встановлено, що основною причиною хвилястост пропилу шд час стрiчкового пиляння е втрата стiйкостi пилки пiд дiею сил рь зання. Дослiджено, що пилка втрачае стшюсть, коли нормальна складова си-ли рiзання досягае значення критично! сили, за яко! полотно пилки втрачае плоску форму згину. Шдвищення стшкоси пилок стало основним методом шдвищення точност стрiчкового пиляння у наступних дослщженнях [9-12].
Проф. Прокоф'ев [9] видшив три типи жорсткост стрiчково! пилки: власна жорстюсть полотна пилки без натягу, початкова жорстюсть натягну-то! пилки без ди сил рiзання, робоча жорсткiсть натягнуто! пилки iз враху-ванням сил рiзання. У роботах [8, 9], на пiдставi отриманих залежностей критично! сили вiд геометричних параметрiв пилки та !! вшьно! довжини, показано, що критична сила тим бшьша, чим бiльшi розмiри поперечного перерiзу та модуль пружност !! матерiалу i чим менша вiльна довжина пилки в зош рiзання. Також встановлено, що величина вiдхилень пилки в боковому нап-рямку залежить вiд боково! та нормально! складових сил рiзання, а також вiд початково! жорсткост пилки та критично! сили.
У теоретичних дослщженнях авторiв [8, 10, 11] робочу вггку пилки розглядали як стрiчку стало! ширини, натягнуту центрально чи з ексцентри-ситетом. Внаслщок цих дослiджень встановлено, що в разi застосування двостороннiх безконтактних напрямниюв пилки !! початкова жорстюсть збшьшуеться зi зменшенням зазору мiж пилкою та напрямниками i вшьно! довжини пилки в боковому напрямку [8, 10]. Дослщження початково! жорсткост у разi застосування одностороннiх контактних напрямниюв [10, 11] показують, що застосування таких напрямниюв е ефектившшим засобом шдвищення стшкосп пилок, шж застосування двостороннiх безконтактних напрямникiв. У цих дослщженнях також доведено можливють додатково шд-вищувати стiйкiсть пилок завдяки оптимальному ексцентриситету !х натягу.
Вiдомi також дослiдження жорсткостi широких стрiчкових пилок, ви-конанi за допомогою комп'ютерного моделювання [12]. Дослщження викону-вали на базi моделi пилки з одностороннiми напрямниками ковзання за допомогою програмного комплексу ANSYS v. 5.5.3 ED. Встановлено, що величина вщведення пилки напрямниками безпосередньо на величину жорсткост !! робочо! вiтки не впливае, однак визначае граничну бокову силу, яка призво-дить до втрати контакту мiж напрямниками та поверхнею пилки i, як насль док, - до значного зниження !! робочо! жорсткость
У теоретичних дослщженнях жорсткостi стрiчкових пилок [12] роз-роблено методику розрахунку початково! жорсткост пилок iз контактними напрямниками на основi двох моделей пилки - стержнево! i пластинчасто!, на
основi яко! з'ясовано, що застосування стержнево! моделi зумовлюе виник-нення похибок у розрахунках до 50 %. Тому тд час теоретичних дослщжень жорсткост вузьких стрiчкових пилок необхiдно користуватися пластинчатою моделлю пилки.
Автор [8] запропонував для зменшення вiльно! довжини пилки застосо-вувати замiсть шкiвiв криволiнiйнi аеростатичнi напрямнi. Для додаткового шдвищення жорсткост пилки за рахунок зменшення зазору мiж напрямниками та пилкою запропоновано застосувати замють традицшних двостороннiх безконтактних напрямниюв двосторонш аеростатичнi напрямники пилки. У робота [11] пропонують застосовувати односторонш аеростатичнi напрямники пилки. Однак таю аеростатичш конструкцi! так i не були використанi в сершному виробництвi стрiчкопилкових верстатiв через !х високу вартiсть та складнiсть, а також через додатковi затрати енерги на подачу стиснутого повiтря.
Автори робгт [8, 13] дослiдили характер початкових деформацш стрiч-ково! пилки на шювах верстата у разi застосування безконтактних напрямни-кiв та встановили, що за рахунок власно! жорсткост пилки дiйсний кут !! контакту зi шкiвами е меншим вiд 180°, внаслiдок чого вщбуваеться додатко-вий згин пилки в межах !! вiльно! довжини. Подiбнi деформацi! властивi також у разi застосування одностороннiх контактних напрямниюв, до того ж додатковий згин виникае ще й у зонах контакту пилки з напрямниками. Однак дослщжень початкових деформацш стрiчкових пилок з одностороншми контактними напрямниками на сьогодш не вщомо.
На основi наведеного анал^ичного огляду результат дослiджень не-обхiдно зазначити, що найефектившшим методом пiдвищення точност стрiчкового пиляння е пiдвищення стшкост пилок. Однак в усiх згаданих ви-ще дослiдженнях жорсткостi та стшкост стрiчкових пилок [8, 10-12] було прийнято припущення, що робоча в^ка пилки е плоскою, а вплив початкових деформацш згину пилки на !! стшюсть не було враховано.
К^м цього, шд час теоретичних дослщжень жорсткост i стшкосл не було враховано впливу зубчастого вшця, а стрiчкова пилка була представлена у виглядi суцшьно! смуги з шириною рiвною шириш пилки. Такий пiдхiд призводить до завищення визначених значень жорсткост i критично! сили. Щодо вузьких колодопиляльних стрiчкових пилок така методика не може бути застосована через значно бшьше вщношення висоти зубщв до ширини пилки. Тому е потреба в розробленш ново! методики та виконанш досль джень жорсткост та стiйкостi вузьких колодопиляльних стрiчкових пилок iз врахуванням початкових деформацш i впливу зубчастого вiнця.
Аналiз результатiв дослiджеиь точиостi пиляння на горизонтально вузькострiчкових верстатах. Пиляння деревини на горизонтальних вузькострiчкових верстатах, попри свою схожють з вертикальними стрiчко-пилковими верстатами, мае ютотт вiдмiнностi. Зокрема, значно нижчою е швидюсть подачi [14]: пiд час пиляння на горизонтальних стрiчкопилкових верстатах з вузькими пилками швидюсть подачi не перевищуе 10 м/хв., тодi як на вертикальних стрiчкопилкових верстатах вона становить до 30 м/хв. У горизонтальних стрiчкопилкових верстатах часто використовують вщмшний вщ 90° кут подач^ що для вертикальних стрiчкопилкових верстатiв не власти-
во. Умови роботи горизонтально: пилки щодо виносу стружки ютотно вщрiз-няються вщ умов роботи вертикально: пилки: у горизонтальних стрiчкопил-кових верстатах бшьша частина стружки нагромаджуеться знизу шд пилкою, створюючи додаткову бокову силу. Для широких пилок використовують по-парне розведення зубцiв, тодi як для вузьких колодопиляльних пилок засто-совуеться розведення зубщв через один нерозведений, а це зумовлюе нерiв-номiрне навантаження на зубцi пилки [15]. К^м цього, через малу ширину вузькi колодопиляльнi стрiчковi пилки мають значно меншу власну жорст-кiсть. Такi вiдмiнностi процесу пиляння на горизонтальних вузькос^чкових верстатах е шдгрунтям для виконання нових дослщжень.
Для ощнювання точностi стрiчкового пиляння розроблено два основш показники: хвиляспсть за екстремумами Ye, яка характеризуе втрати деревини на наступних стадiях механiчного оброблення через кривизну поверхонь пиломатерiалiв, i середня хвилястють пропилу Ycep, яка враховуе похибки вщ хвилястостi по всiй поверхш i е кiлькiсною характеристикою вертикальних коливань полотна пилки в процес пиляння [6]. Останнш показник доцшьно приймати за основну характеристику величини хвилястост пропилу пiд час дослщжень точносп процесу пиляння.
На пiдставi експериментальних дослiджень [1, 4, 5] встановлено, що для горизонтальних стрiчкопилкових верста^в з вузькими пилками проблема точносп розпилювання е ще актуальшшою, нiж для стрiчкопилкових верста™ з широкими пилками. Встановлено обернену залежшсть мiж точнiстю розпилювання та швидюстю подачi, тому величина хвилястост пропилу об-межуе перiод стшкосп пилки та знижуе корисний вихщ деревини. У робот [5] експериментально дослiджено вплив на величину хвилястосл пропилу таких чинникiв, як швидюсть подачi, радiус заокруглення головних рiзальних крайок зубцiв пилки та вщстань мiж напрямниками пилки, а в робот [1] -вплив кута подач^ подачi на зубець, рiзницi кутiв нахилу головних рiзальних кромок лез зубцiв пилки та способу розведення зубщв.
Провщний виробник с^чкопилкових верстатiв американська фiрма Wood-Mizer [16] для забезпечення високо1 точносп пиляння рекомендуе при-дiляти особливу увагу яюсному пiдготовленню пилок до роботи, а також слщкувати за правильним налагодженням напрямникiв пилок.
Питання пщготовлення вузьких стрiчкових пилок до роботи детально розглянуто в робот [15]. Для пщвищення жорсткосп зубщв пилок рекомен-дуеться здiйснювати розведення з вщгинанням зубцiв перпендикулярно до бюектриси кута загострення.
Украïнськi виробники деревообробного обладнання НВО "ГК МАГР" (м. Чернiгiв) i фiрма "Астра" (м. Юровоград) для пiдвищення точносп пиляння на горизонтальних с^чкопилкових верстатах застосовують автоматичну систему електронноï стабiлiзацiï сили рiзання [17, 18]. Система в процес пиляння регулюе швидкiсть подачi залежно вщ навантаження на пилку, змен-шуючи ïï пiд час збiльшення висоти пропилу або твердосп деревини. Однак навантаження на пилку визначае дотична складова сили рiзання, а нормальна та бокова складов^ як й зумовлюють втрату стшкосп пилки, системою вза-галi не контролюються. Через це iснуючi системи електронно!" стабшзаци си-
ли pi3aHM не забезпечують необхiдноï to4hoctï пиляння, коли значення нормально: складово1 сили рiзання близьке до критичного. Ефектившшою буде така автоматична система оптимiзацiï режиму рiзання, яка б безпосередньо контролювала вiдхилення пилки шд час розпилювання.
Виконаний аналiтичний огляд засвщчив, що дослiдження точностi пиляння на горизонтальних вузькострiчкових верстатах е експериментальними. Стiйкiсть та жорсткiсть вузьких стрiчкових пилок не дослщжували. Недосль дженими е також оптимальш параметри налагодження одностороннiх напрямниюв для вузьких стрiчкових пилок. Перспективним напрямком шдвищення точност стрiчкового пиляння е розроблення автоматично: системи ди-намiчноï оптимiзацiï режиму рiзання з контролем вiдхилень пилки тд час розпилювання.
Визначення мети та завдань дослщжень. На основi аналiтичного ог-ляду результатiв основних теоретичних та експериментальних дослiджень щодо точностi пиляння на стрiчкопилкових верстатах сформульовано мету i задачi для подальших дослщжень.
Мета дослщження - пiдвищення точност розпилювання колод на горизонтальних стрiчкопилкових верстатах з вузькими пилками внаслщок зниження хвилястостi пропилу.
Для досягнення поставленоï мети потрiбно вирiшити такi завдання:
1. Розробити методику визначення жорсткост вузькоï стрiчковоï пилки iз врахуванням зубчастого вшця;
2. Дослiдити вплив початкових деформацш згину робочоï вiтки стрiчковоï пилки на стшюсть пилки та точтсть пиляння;
3. Визначити оптимальш параметри налагодження односторонтх контак-тних напрямниюв на горизонтальних вузькос^чкових верстатах;
4. Розробити ефективну конструкцiю напрямникiв, що забезпечить макси-мальну жорстюсть i стшюсть та мшмальт початковi деформаци робочоï вiтки пилки.
5. Розробити автоматичну систему динамiчноï оптимiзацiï режиму рiзання з контролем вiдхилень пилки тд час пиляння.
Висновки
1. Основною проблемою стрiчкового пиляння деревини, з погляду точности продуктивностi та економiчностi, е хвилястiсть пропилу. Ця проблема особливо актуальна для горизонтальних вузькострiчкових верстатв.
2. Найефектившшим напрямком зниження хвилястост та шдвищення точност пиляння на стрiчкопилкових верстатах е шдвищення стшкосл пилок.
3. Перспективним напрямком шдвищення точност стрiчкового пиляння е застосування автоматичних систем динамiчноï оптимiзацiï режиму рiзання.
4. На основi результатiв аналiзу поставлен задачi для подальших дос-лщжень, розв'язання яких забезпечить пiдвищення точност пиляння вузькими стрiчковими пилками внаслщок пiдвищення жорсткостi та стшкосл робо-чо1' вiтки пилки i динамiчноï оптимiзацiï режиму рiзання.
Лггература
1. Ребезнюк 1.Т. Розвиток наукових основ розпилювання деревини на стр1чкопилкових верстатах : дис. ... д-ра техн. наук: спец. 05.05.04 / Ребезнюк 1гор Тарасович. - Льв1в : НЛТУ Украши, 2008. - 375 с.
2. Феоктистов А.Е. Точность распиловки и производительность ленточнопильных станков / А.Е. Феоктистов // Деревообрабатывающая промышленность. - 1969. - № 4. - С. 12-13.
3. Thunell B. Dimensional Accuracy in Sawing // Swenska Traforskning Institutet. - 1975. -B. Serie, № 109. - 17 s.
4. Пилипчук М.1. Дослщження показниюв точностi розпилювання колод на горизонтальному с^чкопилковому верстап / М.1. Пилипчук, С.П. Степанчук // Науковий Вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2005. - Вип. 15.3. - С. 123-236.
5. Пилипчук М.1. Дослщження впливу домшантних факторiв на величину хвилястостi пропилу в процес пиляння колод на горизонтальних с^чкопилкових верстатах / М.1. Пилипчук, С.П. Степанчук, М.В. Лобода, 1.В. Офш // Науковий Вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 17.4. - С. 134-140.
6. Пилипчук М.1. Визначення показниюв оцшки хвилястостi пропилу на горизонтальних с^чкопилкових верстатах / М.1. Пилипчук, С.П. Степанчук // Науковий Вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 16.5. - С. 97-101.
7. Феоктистов А.Е. Исследования влияния некоторых факторов на устойчивость ленточных пил : дис. ... канд. техн. наук: спец. 05.421 / Феоктистов Александр Ефимович. - Хим-ки-Архангельск, 1959. - 220 с.
8. Прокофьев Г.Ф. Интенсификация пиления древесины рамными и ленточными пилами. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1990. - 235 с.
9. Прокофьев Г.Ф. Некоторые вопросы точности рамного пиления / Г.Ф. Прокофьев // Научные труды ЦНИИМОД: Совершенствование технологии и оборудования лесопильного производства. - Архангельск : Изд-во ЦНИИМОД. - 1981. - С. 69-75.
10. Прокофьев Г.Ф. Исследование начальной жесткости полосовых пил / Г.Ф. Прокофьев, И.И. Иванкин, Н.И. Дундин // Лесной журнал : изв. высш. учебн. заведений. - 2001. -№ 3. - С. 88-95.
11. Банников А. А. Повышение точности пиления древесины на делительных ленточнопильных станках : дисс. ... канд. техн. наук: спец. 05.21.05 / Банников Анатолий Анатольевич. - Архангельск, 2007. - 177 с.
12. Лобанова И.С. Совершенствование методов повышения жесткости и устойчивости рамных и ленточных пил : дисс. ... канд. техн. наук: спец. 05.21.05 / Лобанова Ирина Станиславовна. - Архангельск, 2004. - 145 с.
13. Иванкин И.И. К вопросу о начальном изгибе ленточной пилы в зоне резания / И.И. Иванкин // Лесной журнал : изв. высш. учебн. заведений. - 2003. - № 5.
14. Шостак В.В. Сили рiзання тд час розпилювання сосни на горизонтальних с^чко-пилкових верстатах / В.В. Шостак, В.В. Пуна // Науковий Вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 17.3. - С. 113-118.
15. Ребезнюк 1.Т. Пщготовлення вузьких колодопиляльних с^чкових пилок до роботи : монографiя. - Львiв : Кольорове небо, 2005. - 260 с.
16. Ленточные пилы Wood-Mizer: Что делать, если идет волна? // Wood-Mizer Russia. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.woodmizer.ru/wd/pila_volna.php
17. Розумному виробнику - розумну пилораму // Деревообробник. - 2006. - № 9. - С. 15.
18. Ленточная пилорама модели ПЛП-АсТрА-ЕС. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.astrawood.net/lentochnie-pilorami/lentochnaya-pilorama-plp-astra-es/
Степанчук С.П. Аналитический обзор исследований точности пиления на ленточнопилочных станках
Выполнен аналитический обзор результатов известных исследований точности пиления на бревнопилочных ленточнопилочных станках. На основе результатов аналитического обзора сформулированы цель и задачи последующих исследований. На основе результатов анализа поставленной задачи определенны пути последующих исследований, решение которых обеспечит повышение точности пиления узкими ленточными пилками за счет повышения жесткости и стойкости рабочей ветки пилки и динамической оптимизации режима резания.
Ключевые слова: точность, ленточнопильный станок, пропил, волнистость.
Stepanchuk S.P. Analytical review of researches of sawing exactness is on band machine-tools
The analytical review of results of the known researches of sawing exactness is executed on band machine-tools for saws of logs. On the basis of results of analytical review a purpose and tasks of subsequent researches is formulated. On the basis of results of analysis tasks are put certainly ways of subsequent researches the decision of which will provide the increase of exactness of saw narrow band saws due to the increase of inflexibility and firmness of working branch of saw and dynamic optimization of the cutting mode.
Keywords: exactness, band machine-tool, saw, waviness.
УДК 535.343.2 Проф. З.П. Чорнш, д-р фiз.-мат. наук;
доц. В.М. Салапак, канд. фiз.-мат. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
РАД1АЦ1ЙНА ЧУТЛИВ1СТЬ КРИСТАЛ1В ФЛЮОРИТ1В, ЛЕГОВАНИХ ЛУЖНИМИ МЕТАЛАМИ
В одномiрнiй моделi розраховано параметры радiацiйноl чутливосп кристалiв флюорипв, легованих лужними металами. Визначено граничш концентрацп центрiв забарвлення залежно вщ концентрацп домшки лужного металу в кристалi флюориту. Здшснено аналiз результат дослщження та !хне зютавлення з експериментом
Ключов1 слова: кристали, центри забарвлення, радiацiя.
Вступ. Загальновщомо, що чист кристали флюорипв МеБ2 (Ме = Са, Sr, Ва) стшю до дп рентгешвських промешв: за температури Т > 80 К радь ащя не генеруе в кристалах стабшьних центр1в забарвлення. Рад1ацшну чут-ливють кристал1в флюоритв можна збшьшити на кшька порядюв за величиною, якщо кристали легувати дом1шками лужних метал1в Ме+ (Ме+ = Ы+, Na+, ЯЬ+, Сб+). Мехашзм утворення центр1в забарвлення в кристалах МеБ2-Ме+ та !хню структуру в л1тератур1 штенсивно дослщжували в останш п'ять десяти-лгть. Однак за вщсутносп вщповщно! теорп експериментальш даш не систе-матизовано. У попередшх наших роботах [1-6] показано, що системний шд-хщ до розумшня рад1ацшних процеЫв у кристалах флюоритв можна здшснити в межах модел1 юнного ланцюга з вкрапленими точковими дефектами. Ця модель дае змогу, враховуючи зарядовий стан дорад1ацшних точко-вих дефект1в, оцшити рад1ацшну чутливють юнних кристал1в: розрахувати енерпю, що витрачаеться на створення комплементарно! пари центр1в забарвлення, !хш граничш концентрацп, енергетичний вихщ активаторно! та влас-но! люмшесценцп, теплов1 втрати енергп. Так розрахунки виконано на кристалах флюоритв, коли кристали опромшюються при низьких температурах [1-6], тобто коли домшково-вакансшш дипол1 (ДВД) заморожеш в гратщ кристала. У цьому дослщженш температурний д1апазон, в якому опромшюються кристали, розширений. Розглянуто рад1ацшш процеси за наявносл в кристалах мобшьних д1рок { анюнних вакансш.
1. Кристали флюорипв, опромiиеиих при Т < 90 К. При низьких
температурах юни лужного металу входять в гратку кристала у вигляд1 ДВД ти-• •
пу Ме V, де Ме - негативно заряджений вщносно гратки юн лужного металу, а VI - позитивно заряджена анюнна ваканс1я. Як показано в попередшх наших ро-
