CC BY
14
The results of the study showed that 70% of students have reduced daily duration of skeletal muscle contractility, expressed circadian dysfunction and excessive usage of gadgets that lead to changes in secretion of saliva and microcrystallization of nutrients that indicate the imbalance of the autonomic nervous system. About 30% of the participants had signs of functional disorders of the upper digestive tract.
Thus, the results of saliva microcrystallization are a prerequisite for the further investigation as an effective diagnostic tool for detecting early changes in the body.
Prospects for further research. Integrative look at changes saliva microcrystallization could be a new diagnostic tool for the early detection of health disorders. Maintaining regular activity of skeletal muscles and compliance with the normal circadian rhythm is physiological promising approach of improving the health of young people. Keywords: saliva, scrollsize, microscopy, physical activist, circadian rhythm.
Рецензент - проф. Мщенко I. В. Стаття надшшла 19.01.2017 року
© Соколенко В. Л., Соколенко С. В.
УДК 57.017.55+577.3+612.017+616-092.12:616.839-008+665.238 Соколенко В. Л., Соколенко С. В.
ЗНАЧЕННЯ СТАТЕВОГО ФАКТОРА У РЕАЛ1ЗАЦИ ОКРЕМИХ
ПОКАЗНИК1В 1МУННО1, ЕНДОКРИННО1 СИСТЕМ ТА
Л1П1ДНОГО ОБМ1НУ ЗА УМОВ ПРОЛОНГОВАНОГО
ВПЛИВУ МАЛИХ ДОЗ РАД1АЦП
Черкаський нацюнальний ушверситет iM. Богдана Хмельницького (м. Черкаси)
Доотдження е фрагментами кафедральних на-уково-дослщних програм, виконаних за замовлен-ням МОН Укра!ни: «Доотдження впливу втам^в i |'х комплекЫв на обмЫы процеси в органiзмi та його захисн функци в нормальних фiзiологiчних умовах та в умовах дм малих доз радiацiI» (№ державно! ре-естраци 010111004466) i «Дослщження впливу окре-мих втам^в та !х комплекЫв на iмунозахиснi функци оргаызму i обмiн вуглеводiв у процес розвитку дiа-бету в нормальних умовах та при дм малих доз рад^ ацiI» (№ державно! реестрацп 0102и007101); «Бюх^ мiчнi, iмуногенетичнi та екологiчнi аспекти адаптацiI оргаызму людини до екзогенних чинникiв» (№ державно! реестрацi! 011би003828).
Вступ. Кожен людський Ыдивщуум е ункальним, що зумовлено його генетичною конститущею. Гене-тично детермiнованi фактори визначають здатнють даного iндивiдууму адаптуватися до динамiчних умов навколишнього середовища. На реалiзацiю адаптацiйних процесiв i дiяльнiсть регуляторних процесiв може впливати статевий чинник, особливо його значення простежуеться протягом багатьох поколЫь, коли реалiзуються наслiдки статевих гене-тичних рекомбшацм [17].
Вiдмiчено участь статевого фактора, поряд з ш-дивщуальною радiочутливiстю органiзму, його гено-i фенотиповими характеристиками, вiком, наявнiстю перенесених чи хроычних захворювань, сощально-економiчними умовами проживання, у перебiгу на-слiдкiв зовнiшнього та внутрiшнього радiацiйного опромiнювання [1].
6 данi щодо бiльшо! сприйнятливостi жiнок до радiацiйно-iндукованого канцерогенезу, нiж у чо-ловшв; захворюванiсть i смертнiсть вiд раку в се-
редньому на 50% вища саме у осiб жшочо! статi. Це стосуеться не лише специфiчного для жiнок раку мо-лочно! залози, але й Ыших видiв злоякiсних пухлин. Механiзми реалiзацi! тако! особливостi до цього часу невiдомi [11].
Значна частина територп Укра!ни забрудне-на довгоживучим радюнуклщом 137Cs, особи, котрi проживають там вщ народження, зазнають хроыч-ного впливу малих доз радiацi!. Дан щодо статевого диморфiзму у дiяльностi рiзних фiзiологiчних систем дано! когорти населення нечисельн i потребують подальшого аналiзу [7]. Це зумовило актуальнють наших дослiджень.
Мета дослiдження: проаналiзувати значення статевого фактора у реалiзацi! окремих показникiв iмунно!, ендокринно! систем та лтщного обмiну за умов пролонгованого впливу малих доз радiацi!.
Об'ект i методи дослiдження. Нами обстеже-но 83 осiб чоловiчо! статi та 117 осiб жЫочо! статi (обстежених у фолiкулярну стадт менструального циклу), мешканцiв територiй посиленого радюеко-логiчного контролю (IV радiацiйна зона, щiльнiсть за-бруднення фун^в iзотопами 137Cs 3,7И04 - 18,5-104 Бк/м2). Всi обстеженi - студенти Черкаського нацю-нального унiверситету вком вiд 18 до 24 роюв, котрi на час обстеження не мали гострих захворювань.
Роль додаткового стресового фактора, що зу-мовив розвиток психоемоцмного навантаження, в^грала зимова екзаменацмна сесiя. Забори кровi проводили вранщ, до вживання !жi. У обстежених вщбирали 15 мл венозно! кровi. Для частини анал^ зiв (оцiнки лейкоцитарно! формули та юлькост лей-коцитiв) використовували капiлярну кров. Перший
аналiз показниюв iMyHHOi системи проводили у мнж-сесiйний перiод, другий - пюля першого iспиту.
Загальне число лейкоци^в пiдраховували в каме-pi Горяева, лiмфоцитiв - на основi кров'яного мазка (фарбування за Романовським-Пмзою). Експpесiю поверхневих антигенiв лiмфоцитами периферично! кpовi визначали iмунофлуоpесцентним методом з використанням моноклональних антитт до поверхневих маpкеpiв клiтин iмунноI системи LT1, LT3 (для оцЫки експpесiI пан-Т-клiтинних маpкеpiв CD3 та CD5), LT4, LT8, LNK16 (для оцЫки експресп антигенiв CD4, CD8, CD16 та CD72) та Р(аЬ)2-фрагмен^в ове-чих антитiл до iмуноглобулiну G (IgG) мишi, мiчених FITC («Сорбент», РоЫя).
Вмiст iмуноглобулiнiв у сироватц кpовi визначали методом pадiальноI iмунодифузiI з використанням моноспецифiчних сироваток проти IgG(H), IgM(H), IgA(H), вмiст кортизолу - iмунофеpментним методом з використанням набору «BIO-RAD» (США).
Вмют тиреотропного гормону (ТТГ) визначали за допомогою тест-набору Р1А-ТТГ (Чехiя). Вмiст тироксину (Т4) у сиpоватцi кpовi дослiджували за допомогою тест-набору piо-т4-iПp (Республiка Бторусь), трийод-тиpонiну (Т3) - рю-т3чПр (Республiка Бiлоpусь).
Рiвень холестерину у плазмi кpовi визначали за методом Лiбеpмана-Буpхаpда. Дiагноз про наявнiсть синдрому ВСД ставили лiкаpi студентського санато-piю-пpофiлактоpiю «Едем» при унiвеpситетi на основi вимipювань показникiв серцево-судинно! системи за звичайних умов та за умов ортостатично! проби.
Отриман результати обробили методами ва-piацiйно! статистики з використанням програми Microsoft Excel i подали у виглядк середне арифме-тичне ± похибка середнього арифметичного (M±m). Вipогiднiсть piзницi мiж вибipками визначали за кри-теpiем t Стьюдента.
Результати дослiдження та Ух обговорення. Кгмычы та експериментальн дослiдження пщтвер-джують гiпотезу про участь статевих гормоыв у ре-алiзацi! iмунних функцiй. Органи iмунно! системи мають рецептори до статевих гормоыв. Чiтко про-стежуеться ваpiативнiсть iмунних показникiв пiд час ваптност i у ходi менструального циклу жЫок. G данi про статевi особливостi частоти iмунних pозладiв та формування дисбалансу цитоюыв у пщттюв iз ди-фузним нетоксичним зобом. Вiдмiченi особливостi пеpебiгу тих чи Ыших iнфекцiйних захворювань за-лежно вщ статi. Естроген вважаеться фактором сти-муляци антиттопродукцп i пригычення активностi супресорних Т-лiмфоцитiв. Описано кореляцю статi та схильностi до аутоiмунних пpоцесiв. Деякi аута-муннi розлади значною мipою залежать вiд статевих стерощних гоpмонiв i частiше проявляються саме в оЫб жшочо! статг З iншого боку, вплив статевих гормоыв на iмунну систему може бути piзноспpямо-ваним залежно вщ Ытегративно! дiяльностi iмунно!, ендокринно! та нервово! регуляци [9,11,13].
У наших дослщженнях вiдсутня статистично до-стовipна piзниця мiж аналiзованими показниками iмунно! системи серед обстежених piзно! стат з теpитоpiй посиленого pадiоекологiчного контролю. Така закономipнiсть вiдмiчалася протягом уЫх pокiв спостережень (табл.).
6 данi про наявнють варiацiI iмунноI вiдповiдi, залежно вщ статi, на стрес. Найчастiше ефект про-являеться на рiвнi запально! реакцiI чи аутоiмунного процесу [18]. За умов низького сощального статусу, що зумовлював розвиток хроычного емоцiйного стресу, у осiб жшочо! статi описанi бiльш вираженi стрес-шдуковаы змiни показникiв клiтинноI ланки iмунiтету (на рiвнi загально! ктькост лiмфоцитiв, Т-лiмфоцитiв i природних кiлерiв, особливо у фазi вiдновлення) за умов зростання емоцмно! напруги. Довше, нiж у чоловiкiв, тривав вщновний перiод.
Автори дослiджень пояснюють можливють тако! варiативностi вищою зустрiванiстю серед обстежених жшок випадкiв аугамунних захворювань, зокре-ма, ревматощного артриту i системного червоного вовчака. Проте, не виключена можливють особли-востей статевих особливостей реалiзацi! нейроен-докринних та iмунних регуляторних механiзмiв, як спрацьовують у вiдновний перiод [15].
Ми проаналiзували вплив на показники обстежених студенев психоемоцiйного навантаження, зумовленого зимовою екзаменацмною сесiею. Ви-явлено односпрямованi змiни показникiв iмунно! системи, вiдображенi у наших попередых публка-цiях [5]. Знову ж таки, статистично достовiрно! вщ-мшност мiж даними для груп рiзно! статi у перiод емоцiйного стресу не вiдмiчалося (табл.).
Можливо, статево-обумовлена варiативнiсть по-казникiв iмунно! системи проявляеться або у випад-ках виражених патолопй, або при стресових впливах вищо! iнтенсивностi.
Типовою ознакою наявност стресово! ситуацп вважаеться зростання концентрацп кортикостеро!-дiв у периферичнм кровi. Вихiдним продуктом !х бю-синтезу е холестерин, який поступае iз кровi, а також синтезуеться безпосередньо в надниркових зало-зах. Блокада його синтезу на раных етапах сприяе зниженню бюсинтезу гормоыв кори наднирникiв [2].
Нами показано, що у обстежених з територм, забруднених радюнуклщами, спостерiгаеться пщ-вищений рiвень загального холестерину, особливо виражена тенден^я у осiб з ознаками вегето-судин-но! дистонi!. Змiни рiвня холестерину, частота й характер проявiв яких можуть залежати як вщ вiку, так i вщ статi, е однiею з ознак метаболiчного синдрому, iндукованого низькими дозами цезт-137 [10,16].
Можливо, гiперхолестеринемiя сприяла зрос-танню рiвня кортизолу у обстежених дано! когорти, вiдмiчене нав^ь у мiжсесiйний перiод [5].
Вважаеться, що психофiзiологiчна дезадаптацiя у студенев-чолов^в студентського вiку проявляеться частше, нiж у студенток, i ступЫь психовеге-тативних реакцiй на стрес е бтьшою у чоловiкiв [6]. У наших дослщженнях особи жЫочо! стат склали 63% вiд числа обстежених з ознаками СВД. Проте, на початку дослщжень, у 1995-2000 рр., достовiр-но! вiдмiнностi вмюту загального холестерину та кортизолу у периферичнм кровi обстежених рiзно! стат не вiдмiчалося. У 2010-2016 рр. вiдмiчено тен-денцiю до зростання рiвня загального холестерину у оЫб жiночо! статi. Пiд час психоемоцмного навантаження рiвень кортизолу зростав, незалежно вщ статi обстежених, рiвень загального холестерину
Таблиця.
Показники ¡мунно'Г системи, тиреоГдного статусу та вм1сту загального холестерину у оЫб з територГГ посиленого рад1оеколог1чного контролю
Показники Загальна група (п=200)
до сеси, чоловки п=83 до сесИ, жшки п=117 тсля першого екзамену, чоловки п=83 тсля першого екзамену, жшки п=117
Кортизол, нмоль/л 633,28+17,125 639,34+16,084 898,15+12,105 891,37+13,147
Лейкоцити, х109/л 6,93+0,076 6,91+0,085 7,07+0,196 7,04+0,179
Л1мфоцити, % 23,61+0,315 23,52+0,296 20,46+0,397* 20,44+0,410*
Л1мфоцити, х109/л 1,68+0,054 1,64+0,041 1,24+0,051* 1,25+0,049*
Моноцити, % 6,11+0,241 6,02+0,234 5,66+0,238 5,59+0,189
Моноцити, х109/л 0,42+0,027 0,41+0,031 0,40+0,032 0,42+0,033
Нейтр. пал., % 4,55+0,071 4,60+0,069 7,18+0,159* 7,13+0,167*
Нейтр. пал., х109/л 0,31+0,023 0,30+0,025 0,42+0,041* 0,40+0,039*
Нейтр. сегм., % 64,99+0,501 65,14+0,512 66,84+0,491* 67,91+0,505*
Нейт. сегм., х109/л 4,48+0,061 4,51+0,059 6,00+0,091* 6,06+0,089*
Базоф1ли, % 0,31+0,101 0,35+0,098 0,39+0,108 0,43+0,110
Базофти, х109/л 0,02+0,009 0,02+0,009 0,02+0,010 0,03+0,011
Еозиноф1ли, % 2,31+0,201 2,36+0,199 2,82+0,219 2,91+0,235
Еозиноф1ли, х109/л 0,10+0,010 0,11+0,011 0,13+0,019 0,13+0,021
Сй3+, % 62,71+0,610 61,93+0,598 56,11+1,187* 53,87+1,215*
Сй3+, х109/л 1,07+0,036 0,99+0,038 0,79+0,072* 0,72+0,064*
Сй5+, % 65,70+0,601 65,59+0,599 60,45+1,345* 60,38+1,410*
Сй5+, х109/л 1,11+0,026 1,10+0,031 0,78+0,069* 0,75+0,071*
Сй4+, % 33,91+0,596 33,80+0,581 27,90+1,205* 27,82+1,178*
Сй4+, х109/л 0,65+0,026 0,61+0,019 0,37+0,027* 0,33+0,031*
Сй8+, % 26,79+0,491 26,80+0,510 26,00+0,750 25,91+0,814
Сй8+, х109/л 0,46+0,025 0,48+0,027 0,41+0,041 0,42+0,038
Сй4+/Сй8+ 1,38+0,031 1,32+0,029 1,16+0,039* 1,15+0,036*
Сй16+, % 14,77+1,148 14,82+1,325 9,87+1,387* 11,25+1,217*
Сй16+, х109/л 0,22+0,037 0,23+0,034 0,11+0,025* 0,09+0,019*
Сй72+, % 10,24+0,410 10,27+0,467 9,53+1,210 10,03+1,115
Сй72+, х109/л 0,16+0,035 0,17+0,031 0,12+0,039 0,15+0,041
^й, мг/мл 10,87+0,641 12,23+0,610 6,45+1,104* 7,12+0,996*
1дМ, мг/мл 1,86+0,214 1,87+0,197 1,80+0,205 1,78+0,187
1дА, мг/мл 1,69+0,096 1,67+0,104 1,64+0,099 1,66+0,103
ТТГ, мкОД/мл 3,45+0,545 3,51+0,612 2,62+0,552 2,71+0,641
Т3, нмоль/л 1,61+0,361 1,45+0,413 1,35+0,345 1,28+0,478
Т4, нмоль/л 105,55+17,541 98,10+15,142 97,45+18,314 92,98+14,871
Холест., ммоль/л 5,21+0,725 6,01+0,821 7,15+0,818 7,29+0,745
Примпжа. * Р<0,05 пор1вняно з показниками до емоц1йного навант
демонстрував тенденцiю до зростання. Достовiрно! рiзницi мiж обстеженими чоловiчо! та жiночо! статi за обома показниками не з'явилося (табл.).
У той же час, дан лггератури вказують на можли-вiсть варiативностi лiпiдного обмiну мiж нащадками лiквiдаторiв аварi! на ЧАЕС рiзно! статк у хлопцiв його порушення вiдмiчалися значно частiше, нiж у дiвчат, особливо, у пубертатний перiод, часто супроводжу-валися розвитком ожирiння [7]. Можливо, у нашому випадку вщсутнють статево! варiативностi рiвня холестерину зумовлена вком обстежених (вони дося-гли повнолiття) i пролонгованим впливом малих доз радiацi!, що ывелював значення статевого фактора.
6 дан про тенденцiю до зростання рiвня загального холестерину у жЫок з манiфестним гiпотиреозом без виходу за межi норми. Вiдомо, що дефщит тире-о!дних гормонiв призводить до зниження модулюю-чого впливу фол^лостимулюючого гормону (ФСГ) i люте!ызуючого гормону (ЛГ) на стеро!догенез, зниження морфолопчно! секрецi! прогестерону i естра-дiолу жовтим тiлом, ^ як наслiдок, порушень менструального циклу i фертильностi. Ефект пояснюють
порушенням рiзних ланок обмiну речовини, зокре-ма, гiперхолестеринемiею, формуванням синдрому вторинно! iмунологiчно! недостатностi та активащею перекисного окиснення лiпiдiв, що призводить до порушень метаболiзму лiпiдiв. У першу чергу це сто-суеться втьного холестерину, який е попередником стеро!дних, зокрема, статевих гормонiв [3,19].
Статевi особливостi чiтко проявляються при ендокринних патолопях, зокрема, при тиреощнм домiнують особи жiночо! статi (в середньому - у 7 разiв, при гiпотиреозi - у 16 разiв) [4]. Жiнки, якi проживали в 30-км зонi та лквщатори «йодного пе-рiоду» (працювали до юнця липня 1986 року) форму-вали групу ризику розвитку хроычного тирео!диту та гiпотиреозу. Ефект найбтьше проявлявся при ком-бiнованому характерi опромiнення щитоподiбно! за-лози, зокрема, поеднанн внутрiшнього опромiнення 1311 та зовышнього гама-опромiнення [12].
З одного боку, це може зумовлюватися тим, що для оЫб жЫочо! стат у всiх вiкових групах накопи-чення радiоактивного йоду проходило дещо штен-сивнiше, нiж у чоловЫв. З iншого, у бiльшостi випад-
KiB ця рiзниця не мала статистично! значущостi i не вщображалася на клiнiчних наслiдках [14].
У окремих доотдженнях вказуеться, що у жшок частiше проявляеться синдром еутиреощно! слаб-костi (СЕС), типовим проявом якого е субктычний гiпотиреоз. При цьому може спостертатися пору-шення лiпiдного обмiну, що сприяе прогресуванню атеросклерозу, пiдвищуеться загальний перифе-ричного судинний отр, погiршуеться перебiг арте-рiальноI гiпертонiI. Автори вказують, що вщсуты чiткi корелятивнi зв'язки мiж статевими факторами та розвитком синдрому еутиреощно! патологи. Проте, враховуючи, що функцюнування жiночих статевих гормонiв тюно пов'язане з гормонами щитоподiбноI залози (зокрема, структура альфа-субодиниц од-накова у тиреотропiна, фолiкулiна i лютеотропiна, а хорiотропний гормон мае структурну подiбнiсть з тиреотропним гормоном), розвиток даного синдрому саме у жшок е бтыш ймовiрним [8].
У наших дослiдженнях виявлено широке варю-вання показникiв тиреощного профiлю, можливо, саме цим зумовлена вщсутнють достовiрноI рiзницi за вмютом ТТГ Т3 та Т4 мiж обстеженими рiзноI статi (як до психоемоцмного навантаження, так i пщ час нього)
(табл.). Серед оЫб з ознаками еутиреозу та ппотире-озу спiввiдношення осiб чоловiчоi, i жЫочо! статi було майже рiвним, серед осiб з ознаками ппертиреозу осiб чоловiчоi, статi виявилось дещо бiльшим (56%).
Висновки. Серед оЫб, котрi тривалий час проживали на територiях, забруднених радiонуклiдами i зазнавали хронiчного впливу малих доз юызуючого випромiнювання, вiдсутня статистично вiрогiдна ста-тева варiативнiсть показникiв iмунноi, тирео!дно! систем, вмiсту кортизолу та холестерину у периферичнм кровi (у тому числi, при додатковому психоемоцмно-му навантаженнi). З одного боку, це може свщчити про вщсутнють виражених патолопй у обстежених, осктьки, згiдно даних лiтератури, саме за таких умов максимально проявляються статевi вщмшност ана-лiзованих показниюв. З iншого - виявлений ефект може свiдчити про вичерпування адаптацмних мож-ливостей органiзму, зумовлене пролонгованим рад^ ацiйним впливом, i ывелювання значення статевого фактора у iмунонейроендокриннiй регуляцi!.
Перспективи подальших дослiджень. По-дальшi дослiдження передбачають оцiнку вмюту статевих гормонiв обстежених та !х кореляцiйну за-лежнiсть з аналiзованими показниками.
Лiтература
1. Дьомiна Е.А. Медико-генетичш наслiдки pадiацiйних аваpiй / Е.А. Дьомша, 1.Р. Бариляк // Цитология и генетика. - 2010. -№ 3. - С. 73-82.
2. 1нпбггори гормоноутворення в надниркових залозах та Тх застосування у клЫчшй практик (огляд л^ератури та власних дослiджень) / М.Д. Тронько, 1.В. Комiсаpенко, Я.Г. Бальон [та ¡н.] // Журн. АМН Украши. - 2010. — Т. 16, № 2. - С. 271-287.
3. Оксюта В.М. ^ан лтщного спектру при гiпотиpеозi у безплщних жiнок з piзним шдексом маси тiла / В.М. Оксюта // Современные направления теоретических и прикладных исследований 2012: междунар. науч.-практ. конф., 20-31 март. 2012 г.: сб. науч. трудов. - О., 2012. - С. 36-40.
4. Различия в массе тела лиц с эндокринной патологией - пациентов консультативного поликлинического учреждения / Н.А. Кравчун, Е.В. Мисюра, М.А. Балюк [и др.] // Проблеми ендокринно! патологи. - 2014. - № 4. - С. 15-25.
5. Соколенко В.Л. Вплив психоемоцмного навантаження на показники ¡мунно! системи в осЮ, що проживали на територтх, забруднених радюнуклщами / В.Л. Соколенко // ФЫол. журн. - 2016. - Т. 62, № 4. - С. 53-59.
6. Соколова 1.М. Психофююлопчш основи попередження дезадаптацп студента перших роюв навчання: автореф. дис. ... д-ра психол. наук: 19.00.02 / 1.М. Соколова. — 1н-т психологи ¡м. Г. С. Костюка АПН Украши. — К., 2008. - 31 с.
7. Стан здоров'я нащадюв лквщаторш аварп на ЧАЕС залежно вщ особливостей рад^цмного анамнезу / М.М. Коренев, Г. О. Бориско, В.Л. Кашина, О.О. Афанасьева // Современная педиатрия. - 2008. - № 3 (25). - С. 8-10.
8. Тиреоидный профиль у больных ИБС и гипертонической болезнью при нарушениях ритма сердца / Н.А. Николаев, М.В. Колбина, М.А. Ливзан [и др.] // International journal of experimental education. - 2012. - № 12. - С. 108-109.
9. Турчина С.1. 1муно-гормональш мехашзми та фактори ризику несприятливого переб^у дифузного нетоксичного зоба у пубертатному перюдг автореф. дис. ... д-ра мед. наук: 14.01.14 — ендокринолопя / С.1. Турчина. — ДУ «1н-т пгюни та мед. екологп ¡м. О.М. Марзеева НАМН Украши». - Харюв, 2016. - 44 с.
10. Association between Childhood Obesity and Metabolic Syndrome: Evidence from a Large Sample of Chinese Children and Adolescents / F. Chen, Y Wang, X. Shan [et al.] // PLoS One. - 2012. - V. 7, № 10. - е. 47380.
11. Effects of Sex and Gender on Adaptation to Space: Immune System / A. Kennedy, B. Crucian, J. Huff, S. Klein [et al.] // Journal of Women's Health. - 2014. - V. 23, № 11. - P. 956-958.
12. Fedyk V.S. Epidemiology of thyroid lesions in adolescents living on the controlled regions contaminated after the Chernobyl accident / V.S. Fedyk // Bulletin of social hygiene and organization of public health of the Ukraine. - 2002. - № 3. - P. 16-19.
13. Grossman Ch. Interaction between the gonadal steroids and the immune system / Ch. Grossman // Science. - 1985. - V. 42, № 1. - P. 11-12.
14. Quimby E. Influence of Age, Sex, and Season upon Radioiodine Uptake by the Human Thyroid / E. Quimby, S. Werner, C. Schmidt // Proceedings of the Society for Experimental Biology and Medicine. - 1950. - V. 75, № 2. - P. 537-540.
15. Socioeconomic status, C-reactive protein, immune factors, and responses to acute mental stress / N. Owen, T. Poulton, FC. Hay [et al.] // Brain, Behavior, and Immunity. - 2003. - V. 17. - P. 286-295.
16. Stewart F.A. Vascular damage as an underlying mechanism of cardiac and cerebral toxicity in irradiated cancer patients / F.A. Stewart, S. Hoving, N.S. Russell // Radiat. Res. - 2010. - V. 174. - P. 865-869.
17. Tooby J. On the Universality of Human Nature and the Uniqueness of the Individual: The Role of Genetics and Adaptation / J. Tooby, L. Cosmides // Journal of personality. - 1990. - V. 58, № 1. - P. 17-67.
18. Vamvakopoulos N. Evidence of Direct Estrogenic Regulation of Human Corticotropin-releasing Hormone Gene Expression Potential Implications for the Sexual Dimophism of the Stress Response and Immune/inflammatory Reaction / N. Vamvakopoulos, G. Chrousos // The Journal of Clinical Investigation, Inc. - 1993. - V. 92. - P. 1896-1902.
19. Variations of Sex Hormone-Binding Globulin in Thyroid Dysfunction / G. Brenta, M. Schnitman, M. Gurfinkiel [et al.] // Thyroid. -1999. - V. 9, № 3. - P. 273-277.
УДК 57.017.55+577.3+612.017+616-092.12:616.839-008+665.238
ЗНАЧЕННЯ СТАТЕВОГО ФАКТОРА У РЕАЛ1ЗАЦП ОКРЕМИХ ПОКАЗНИК1В 1МУННОТ, ЕНДОКРИННОТ СИСТЕМ ТА Л1П1ДНОГО ОБМ1НУ ЗА УМОВ ПРОЛОНГОВАНОГО ВПЛИВУ МАЛИХ ДОЗ РАД1АЦ1Т
Соколенко В. Л., Соколенко С. В.
Резюме. Дослщжували значения статевого фактора у реалiзацiI окремих показниюв iмунноI, ендокрин-но1 систем та лiпiдного обмiну за умов пролонгованого впливу малих доз радiацN,. Встановили, що в оЫб, котрi тривалий час проживали на територiях, забруднених радiонуклiдами, вiдсутня статистично вiрогiдна статева варiативнiсть аналiзованих показниюв (у тому чиогм, при додатковому психоемоцiйному наванта-женнi). Це може бути ознакою вичерпування адаптацiйних можливостей органiзму, зумовленого пролонго-ваним радiацiйним впливом, i нiвелювання значення статевого фактора у iмунонейроендокриннiй регуляцiI.
Ключовi слова: статевий фактор, малi дози радiацiI, iмунiтет, тирео1дний статус, холестерин.
УДК 57.017.55+577.3+612.017+616-092.12:616.839-008+665.238
ЗНАЧЕНИЕ ПОЛОВОГО ФАКТОРА В РЕАЛИЗАЦИИ ОТДЕЛЬНЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ИММУННОЙ, ЭНДОКРИННОЙ СИСТЕМ И ЛИПИДНОГО ОБМЕНА В УСЛОВИЯХ ПРОЛОНГИРОВАННОГО ВОЗДЕЙСТВИЯ МАЛЫХ ДОЗ РАДИАЦИИ
Соколенко В. Л., Соколенко С. В.
Резюме. Исследовали значение полового фактора в реализации отдельных показателей иммунной, эндокринной систем и липидного обмена в условиях пролонгированного воздействия малых доз радиации. Установили, что у лиц, длительное время проживавших на территориях, загрязненных радионуклидами, отсутствует статистически достоверная половая вариативность анализируемых показателей (в том числе, при дополнительной психоэмоциональной нагрузке). Это может быть признаком истощения адаптационных возможностей организма, обусловленного пролонгированным радиационным воздействием, и нивелирования значения полового фактора в иммунонейроэндокринной регуляции.
Ключевые слова: половой фактор, малые дозы радиации, иммунитет, тиреоидный статус, холестерин.
UDC 57.017.55+577.3+612.017+616-092.12:616.839-008+665.238
THE IMPORTANCE OF GENDER FACTOR IN REALIZATION OF SIGNIFICANT PARAMETERS OF THE IMMUNE AND ENDOCRINE SYSTEMS, AND ALSO LIPID METABOLISM, IN CONDITIONS OF PROLONGED EFFECT OF LOW DOSE RADIATION
Sokolenko V. L., Sokolenko S. V.
Abstract. A considerable part of Ukraine's territory is contaminated with long-lived radionuclide 137Cs, and so, people living there from birth, suffer chronic affection of low dose radiation. There are few data on gender dimorphism in vital activities of various physiological systems of this group and so, they require further analysis. The importance of gender factor in realization of significant parameters of the immune, endocrine systems and lipid metabolism in conditions of prolonged effect of low dose radiation was investigated.
The research involved 83 males and 117 females (who were examined in the follicular phase of the menstrual cycle), the inhabitants of enhanced radiation monitoring area (IV radiation zone, the density of soil contamination with isotopes 137Cs is 3.7-104 - 18.5104 Bq/m2). All examined are the students of Cherkassy State University, aged 18-24 years, at the time of research not having any acute diseases. We determined the leukocyte formula, phagocytic activity, major subpopulations of lymphocytes of the peripheral blood, levels of serum immunoglobulins and cortisol, cholesterol, TSH, thyroxine (T4) and triiodothyronine (T3).
No statistically significant difference between the analyzed immune system parameters among patients of different sexes from the areas of enhanced radiation monitoring was marked. Such regularity is typical in both the absence and presence of emotional stress caused by the winter examinations. Perhaps gender-caused variation in immune system parameters appears either in the cases of severe abnormalities, or during stressful effects of higher intensity.
During earlier studies in 1995-2000 any significant difference of total cholesterol and cortisol in peripheral blood of examined of both sexes was not found. In 2010-2016 the tendency for growth in total cholesterol in females was marked. Under the influence of emotional stress cortisol level increased, regardless of the gender of the patients, total cholesterol showed a rising trend. A significant difference in both parameters between examined men and women did not appear
In our studies we revealed a wide variation of thyroid profile parameters, perhaps, this caused the absence of significant difference between TSH, T3 and T4 levels in the examined of both sexes (before emotional stress, and during it). Within the groups with the symptoms of euthyroidism and hypothyroidism the correlation of men and women was almost equal, within a group with symptoms of hyperthyroidism, the rate of males was slightly higher (56%).
Thus, there is no statistically significant gender variation in the analyzed parameters of immune and thyroid systems and cholesterol level in peripheral blood (also under conditions of additional emotional stress) within examined people who long lived in the areas contaminated with radionuclides and suffered chronic effects of low doses of ionizing radiation.
On the one hand, it may indicate an absence of severe pathologies in patients, since, according to the literature, under such circumstances gender differences in analyzed parameters become more apparent. On the other hand, a discovered effect could be a sign of body's adaptive capacities depletion, which was caused by prolonged radiation exposure, and also the leveling gender factor's importance in immunoneuroendocrine regulation.
Keywords: gender factor, low doses of radiation, immunity, thyroid status, cholesterol.
Рецензент — проф. Боечко Ф. Ф.
Стаття надшшла 09.02.2017 року
