CC BY
34
7. ДИЗАЙН ТА МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО
УДК 159.9.746.3.031.2(477) Доц. Л.М. Андрушко1, канд. мистецтвознав.;
доц. Н.Й. Дядюх-Богатько2, канд. мистецтвознав.
ЗНАЧЕННЯ Б1ЛОГО КОЛЬОРУ В 1НТЕР'€Р1
Дослщжено значения бшого кольору в штер'ер^ його вплив на психшу та фiзiоло-гiчнi функцп людини. Колiр не тiльки надае важливу iнформацiю про оточення, але й мае здатшсть викликати думки та почуття. Психолопчний аспект сприйняття бшого кольору пов'язаний з емоцiйним, сощально-культурним та естетичним.
Ключовi слова: бший колiр, iнтер'ер, символика кольору, психолопчний вплив, емо-ци, фiзiологiя людини.
Постановка проблеми. Велике значення колiрного ршення для iнтер'eру давно ввдоме дизайнерам i декораторам. Важливим е правильно пiдбирати кольо-ри для свого житла. Сучасш дослiдження у сферi емоцiйного сприйняття кольору надають змогу регулювати настрiй людини, використовуючи його реакцда на ок-ремi кольори в iнтер'ерi квартири або будинку та !х поеднання.
Колiр в iнтер'ерi примiщення стае засобом впливу на стан людини, викли-каючи рiзнi почуття та емоци. Зокрема, колiр iнтер'еру будинку може тдняти нас-трiй i активiзувати енергiю, заспокойи i розслабити, тдняти або знизити апетит. Ученi й дизайнери жер'еру давно навчилися використовувати у сво!й практицi цi особливосп кольору. Усвiдомлене застосування кольору в дизайн дае змогу ко-ректувати стан людини, що довго перебувае в одному примщенш. Коли досль джуемо значення кольору в штер'ер^ то передусш звертаемось до психологи кольору.
Кольоросприйняття сучасно! людини - це складний процес, збагачений образами, асощащями й уявленнями, пов'язаних iз кольором. Воно однакове для вах (за виключенням кольороаномалiй) i не залежить вiд социального статусу, вжових чи статевих особливостей та ршня iнтелектуального розвитку. Але водночас фiзi-ологiчний вплив кожного кольору на оргашзм конкретного iндивiда багато в чому залежать вiд наведених факторш, а також вiд етнiчних, кторичних, обрядових, символiчно-знакових та культурних традицш. Кольоросприйняття i передусш сприйняття бшого кольору мае вплив на фiзiологiчнi i психiчнi функцií органiзму. На визначення особливостей цього впливу i спрямована пя робота.
Стан дослщження проблеми. Спроби психолопв, художников, медиюв, педагогiв, етнографш пояснити результат впливу кольору на психшу людини представлен значною кiлькiстю теоретичних та емтричних дослiджень. У ХХ ст. наука про колiр пiшла далеко вперед: диференщащя колiрних систем, залежно ввд практичного застосування; дослiдження механiзмiв зору людини та зв'язюв кольо-рш iз психiкою; створення теорiй колориту [1, 2, 9].
Психосемантика кольору сьогодш переживае етап свого становлення як са-мостiйного роздалу психологи сприйняття кольору i важливими у цьому напрямi е
1 Львшський ДУВС;
2 Украшська академш друкарства, м. Льв1в
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраХни
пращ П. Яньшина [12]. Вплив кольору на людину та його використання в медич-шй практищ дослДджуе М. ДерДбере [4].
Метою нашого наукового пошуку е вивчення бДлого кольору в Днтер'ерД та вплив його на психДку та фiзiологiю людини, оскiльки практична потреба в психологи сприйняття кольору Дснуе в прикладнш галузi психологй' - у психологи рек-лами та психологй' мистецтва.
Виклад основних положень. Специфiчнiсть кольору як об'екта наукового вивчення полягае в тому, що визнання за ним об'ективного значення потребуе од-ночасного вiднесення його до феноменДв об'ективно!' дiйсностi поряд з Дншими проявами, що закономiрно змшюють фiзичний i психологiчний стан людини.
У свош книзi "Магiя кольору" Л. Бондс описуе декДлька дуже цiкавих тех-шк допомоги собД за допомогою кольору [2]. Розрiзняють три види впливу кольору на людину: фiзичний, оптичний та емоцДйний.
При фiзичному впливi йдеться про вплив кольору на фiзiологiю людини. Об'ективна ддя кольору шдтверджена експериментальним шляхом i залежить вДд юлькостД та якостi кольору, перДоду до, особливостей нервово' системи, вДку, статi та iнших факторДв. НайбДльш показовою безпосередньою фiзiологiчною ддею на оргашзм людини е явища, пов'язаш з ддею червоного та синього кольору. Особливо при максимальнДй 1х насиченостД. Кабiнет вiдомого вченого, психiатра В. Бехтерева, обладнаний свiтлофiльтрами, як! забезпечують червоне або сине освилення кабiнету. У першому випадку кольорове оточення сприяло розмовам Дз пащенга-ми, що страждали вДд депресДй. У другому - допомагало хворим у стан! психоемо-щйного збудження.
ПсихологДчний вплив кольору наочно демонструеться почуттями, переживаниями, як! вДдчувае людина пДд впливом того чи Дншого кольору. Цей вплив тДс-но пов'язаний з оптичними особливостями кольору [11, с.315]. Часто бДлий колДр сприймаеться як "некольровий". ВДн наче символ свДту, де зникають ус! фарби, всД матерДальш властивостД. Тому i дДе бДлий колДр на нашу психДку як мовчання. Але це мовчання не мертве, а навпаки - повне можливостей.
Особлив! заслуги стосовно впливу кольору на ВНС належать школ! профе-сора С. Кравкова [5, с. 24]. Результати експериментальних робДт школи С. Кравко-ва показали, що дДя кольорового свила призводить до певних змДн у тонус! ВНС, а змДни в тонус! ВНС впливають на кольоровий зДр [5, с. 154].
КолДр, як енергДя, необхДдний для тдтримання тонусу центрально!' нервово' системи. ВДдомД випадки так званого "кольорового голодування", коли при кольо-ровДй бщност1 навколишнього пейзажу розвивалися симптоми астенизацл. У дд-тей, якД тривалий час проживали в умовах "кольорового голодування", спостерДга-ються навДть затримки Днтелектуального розвитку [5, с. 170]. ЗагальновДдомД випадки фДзюлопчного i психДчного зниження пДсля довготривалих полярних ночей.
За даними аналДзу надання переваг у кольорД психДчно здорових пДддослДд-них, проведеного А. Рум'янцевою, 1х колДрнД симпатй' визначалися, як мшшум, двома факторами: емощйною оцДнкою кольору, як певно!' цшсностД та усвДдомле-ною або не усвДдомленою емощйною ощнкою колДрних асощацш [10, с. 68].
Миронова Л. правильно пДдкреслюе, що проблема колДрно!' гармони нале-жить до найбДльш складних проблем естетики, оскДльки ставлення людини до кольору формуеться пДд впливом багатьох рДзномаштних факторДв [7, с. 170-174].
Один iз засновнишв експериментально! психологií В. Вундт в "Основах ф!зюло-гiчноí психологи" описуе органiчний взаемозв'язок вiдчуттiв i почуттав [3]. Л. Шварц виявила помiтну змiну колiрноí чутливостi залежно вiд емоцiйного стану людини [11, с. 318]. Позитивнi емоци, наприклад радасть, виявилися пов'язани-ми з шдвищенням чутливостi до червоного i жовтого i з понижениям - до синього та зеленого. Внаслвдок переживання негативних емоцiй спостеркаемо протилеж-не: чутливiсть до синього та зеленого збшьшувалася, а до жовтого i червоного -знижувалася. Цкаво, що вказанi змiни кольорово! чутливостi вiдзначалися не тшь-ки при актуальному переживаннi емоцш, але i при спогадах про приемт або неп-риемнi подií. Таким чином, експериментальт дослiджения Л. Шварц шдтверджу-ють положення Вундта про оргатчний зв'язок вiдчуттiв та емоцш [11, с. 314-320].
Петренко В. i Кучеренко В. вивчали можливкть даагностування емоцiйних станiв пiддослiдиих методом надання кольорових переваг (тест Люшера) [8, с. 7082]. Психологи у таких випадках використовують колiрний тест, складений швейцарським психотерапевтом М. Люшером наприкiнцi 40-х роюв ХХ ст. [6].
Зпдно з М. Люшером: бший - зосередження всiх кольорш, доведення 'х до абсолюту-сяйва. Бший е мовчазний, але це мовчання наповнене величезними мож-ливостями. Бший - колiр добра i всього позитивного. День, простор i свило, чистота, вщкриткть i чеснкть. Бший, як гасло: "Нашi нашри чист!, нам нема чого хова-ти". Бший також трактують як кол!р творчосп [6, с. 157]. 1де! починаються з бшо-го аркуша паперу, з бшого полотна чи з бшого екрана моштора. I на бшому тл! ви-никають найяскрашш! думки. Поверхн з бшим фарбуванням часто слугують своерщними "еталонами": вони завжди вщразу вшзнаються ! саме зiставления з ними, поряд з адаптащею ока, дае змогу несвщомо проводити виправлення на ос-вилення. При втзнант кольор!в об'ектш у вщсутносп "еталонних" бших повер-хонь виртальну роль ввдграють так зван! кол!рно-тональт спiввiдиошення, що дае зктавлення об'ектш, як! розр!зняються за свилктю.
Бший кол!р е прекрасним фоном для мебл!в, килишв, вш вщбивае вс кольоров! хвил!, не видшяючи жодао! з них. Надшрна юльккть бшого без додат-кових кольорш е небажаною, бо спричиняе захворювання. За допомогою белого вдаеться в!зуально розширити примщення. Бш стши та стеля створюють ефект легкосп ! пов!тряност! Бший е вдеальною основою для будь-яких кольорових вщ-тшшв, також поеднуеться майже з уама кольорами. Залежно ввд вщтшку змшюе сво! властивостт: ввд холодного до теплого, ввд р!зкого до м'якого. Бший е основою будь-якого стилю. В!зуально збшьшуе проспр, а тому шдходить навиъ для маленьких примщень. Вщбивае сонячш промен!, робить юмнату повиряною ! свгг-лою. Бший завжди актуальний та домшуе у модних тенденщях, прекрасно поеднуеться з будь-якими текстурами ! матер!алами.
Бший - кол!р чистоти, вш наче поввдомляе людям: "Незважаючи на ото-чення, мо! думки, мш одяг ! мое тшо е в щеальному порядку". Бший голуб симво-л!зуе свгг та Святий дух, а бший прапор - добровшьну здачу, перемир'я. Бший це божественний кол!р, кол!р очищення ввд гр!х1в, хрещення ! свят Р!здва, Великодня ! Пвднесення. Бший - ! сьогодш е символом свила, чистоти та ктини. Бший - це кол!р радост! ! свята. Вираз "бша ворона" вщомий вам. "Показати бше перо" - оз-начае виявити боягузтво. Вираз прийшло з швнячих бо'в. Було зашчено, що твш з червоним ! чорним фарбуванням виривають пера з хвостав бшьш боягузливих бь
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
лих твтв. Щкаво, що слово "кандидат" походить вщ латинського "слiпуче бший". В архiтектурi бший колiр прокреслюе конструктивт детал!, стае фоновим полем для темних деталей, розширюе проспр, розсовуе границ! Починаючи з епохи Вщ-родження i дотепер, вiн е найбшьш поширеним та актуальним у бврот. В Украíнi ранiш вважали, якщо хата побiлена, значить господар достойний i поважний. В ар-хiтектурi Японп бший колiр виступае в новш якостi - виртуе не тальки архтгек-турну, але i фшософську функцда. У японському житловому iнтер'ерi носiем бшо-го кольору е найчасташе патр, що використовуеться i для внутрiшньоí ширми-ек-рана, i для заповнення зовшштх вiконних прорiзiв. Патр не тальки забезпечуе яс-кравiсть i бшизну вiдбитого свiтлового потоку, але i пропускае його через себе, розчиняе його. Бший колiр, пом'якшуючи протиборство свiтла i тiнi, включаеться в ту фшософську гру, що характерна для японсько1 архiтектури. У сучасшй арх1-тектурi функцп бшого кольору змшюються i розширюються. У Корбюз'е бший ко-лiр - це тло для виявлення гри насичених i вiдкритих кольор1в, 1х активности У 60-тi роки ХХ ст. бший колiр широко використовувався як колiр-компаньйон для тд-креслення тоново! м'якостi i вишуканоста природних оздоблювальних матерiалiв, для виявлення складноста кол!рних i текстурних переход1в деревини, краси природного каменю, керамжи i тощо. Лiлiан Бондс застеркае, що стани дитячо! кшна-ти не повинш бути бшими, краще пофарбувати 1х у пастельш, спокшш, теплi вщ-танки [2, с. 132].
Сьогодш бший кол!р загальновизнаний символ легкостi, чистоти та втшен-ням свiтла. Бш предмети вiзуально здаються легшими. Але якщо використовувати цей кол!р у великiй кшькоста, то ви створите почуття холоду, стерильноста та роз-чарування. Вплив бшого кольору на тало проявляеться у тому, що вш пом'якшуе та зволожуе шшру, це здавна помнили жшки, як! носили бший одяг. А також бший мае вплив на емоцшний стан людини, вш може шдняти тонус у похмурий день, також допомагае подолати сковашсть.
Можливостей використання бшого кольору велика юльккть. Найпроста-ший вар!ант - використовувати потр!бний кол!р в !нтер'ер! [1, с. 30-45]. Бший ко-л!р ототожнюеться з любов'ю до Бога. У геральдищ бший мае символ!чне значения чистоти, незайманоста, мудроста, безтурботноста.
Прихильники бшого кольору легко впадають в екстаз, у них сильно розви-нена уява, в!ра, релшйшсть. Вони надають перевагу спокою ! свнлу. 1х характери-зуе поляршсть - в!ддалення ! наближення, сшвчуття ! вдаужешсть. Особи, що надають перевагу бшому, мршлив! зазвичай володають парапсихолопчними зд!бнос-тями. Вони чудово сполучать у соб! силу з обережшстю. Бший кол!р прийшов у наше життя владно ! наполегливо, вторгаючись у найбшьш ввдалет побутов! ц складов!, прикрашаючи ц своею легкктю та чистотою [12].
Висновки. Досшджуючи значення бшого кольору в штер'ер! та його вплив на ф!зюлопчш ! псинчт функцц людини, варто вщзначити, що цей вплив досить ктотний. Вш впливае на бюлопчш функцц людини шляхом регулювання бюрит-м1в та на 11 психоемоцiйиий стан, сприяе гармошзацц функций оргашзму.
Бший кол!р - це сумт електромагниних хвиль зорового спектра, саме тому бший кол!р мае такий могутнш вплив на психку людини, 11 емоцл та вщчуття.
Перспективи подальших наукових розробок ще1' проблеми ми вбачаемо у дослщженш впливу шших кольор!в кольорово1 шкали в штер'ер! та 1х вплив на психшу та ф!зюлогда людини.
Лiтература
1. Айсмен Л. Дао цвета / Л. Айсмен. - М. : Изд-во "Эксмо", 2005. - 173 с.
2. Бондс Л. Магия цвета. Цветотерапия на каждый день : пер. с англ. Н. Мухина / Л. Бондс. -СПб. : Изд-во "Питер". 1997. - 384 с.
3. Вундт В. Основы физиологической психологии / В. Вундт. - М., 1880. - 589 с.
4. Дерибере М. Цвет в жизни и деятельности человека / М. Дерибере. - М. : Изд-во "Знание", 1965. - 343 с.
5. Кравков С.В. Цветовое зрение / С.В. Кравков. - М. : Изд-во АН СССР, 1951. - 186 с.
6. Люшер М. Сигналы личности / М. Люшер. - Воронеж : Изд-во МОДЭК, 1993. - 160 с.
7. Миронова Л.Н. Цветоведение / Л.Н. Миронова. - Минск : Изд-во "Высш. шк.", 1984. - 286 с.
8. Петренко В.Ф. Введення в експериментальну психосемантику. Дослщження форм репрезентаци в повсякденнж свщомоста / В.Ф. Петренко. - М. : Изд-во МГУ, 1983. - 175 с.
9. Петренко В.Ф. Взаимосвязь эмоций и цвета / В.Ф. Петренко, В.В. Кучеренко // Вестник МГУ : научн. изд. - Сер.: 14. "Психология". - М., 1988. - № 3. - С. 70-82.
10. Рум'янцева А.Н. Экспериментальная проверка методики исследования индивидуального предпочтения цвета / А.Н. Рум'янцева // Вестник МГУ : научн. изд. - Сер.: 14. "Психология". - М., 1986. - № 1. - С. 67-69.
11. Шварц Л.А. Изменения цветоощущения в эмоциональных состояниях / Л.А. Шварц // Проблемы физиологической оптики. - М., 1948. - Т. 6. - С. 314-320.
12. Яньшина П.В. Эмоциональный Цвет. Эмоциональный компонент в психологической структуре цвета / П.В. Яньшина. - Самара : Изд-во СамГПУ, 1996. - 218 с.
Андрушко Л.Н., Дядюх-Богатько Н.И. Значение белого цвета в интерьере
Исследовано значение белого цвета в интерьере, его влияние на психику и физиологические функции человека. Цвет не только предоставляет важную информацию об окружении, но и может вызывать мысли и чувства. Психологический аспект восприятия белого цвета связан с эмоциональным, социально-культурным и эстетическим.
Ключевые слова: белый цвет, интерьер, символика цвета, психологическое воздействие, эмоции, физиология человека.
Andrushko L.M., Dyadyuh-Bohatko N. Yo. Value White color in the interior
The importance of white in the interior, its effect on the psyche and human physiological functions. Color not only provides valuable information about the environment, but also has the ability to evoke thoughts and feelings. The psychological aspect of the perception of white is linked with emotional, social, cultural and aesthetic.
Keywords: white, interior color symbolism, psychological influence, emotion, human physiology.
УДК 7.047(477) "18/19" Ст. викл. С.О. Бжетов - Национальна академш
керiвних кадрiв культури i мистецтв, м. Кшв
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ В1ДКРИТИХ ПРОСТОР1В У
ПЕЙЗАЖНИХ ПАРКАХ ЦЕНТРАЛЬНО! ЧАСТИНИ УКРА1НИ
Наведено основш принципи у формуванш галявин на прикладi пейзажних парюв центрально! частини Украши. Проаналiзовано об'емно-просторову та дендролопчну структуру з метою виявлення певних закож^рностей оргашзаци вщкритих просторов пейзажних парюв на прикладi галявин.
Ключовi слова: галявини, луки, узлюся, силует, вщкритий просйр.
Архнтектурно-ландшафтна оргашзащя пейзажних парюв неможлива без ор-гашзаци вщкритих простор1в, яш визначають художню виразшсть об'емно-просто-рово! композици парку. Вдарит! дшянки, що мають найбшьшу кшьшсть свггло-тшьових стввщношень ! р!зноманггне сполучення барв ! форм лучного покриву та
