CC BY
41
УДК: [616.314+616.31-008.8]-053.4/.5-084
ЗМІНА ПОКАЗНИКІВ ТЕСТУ ЕМАЛЕВОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ
ТА МІКРОКРИСТАЛІЗАЦІЇ РОТОВОЇ РІДИНИ В ДІТЕЙ ІЗ ЗУБОЩЕЛЕПНИМИ АНОМАЛІЯМИ ПІД ВПЛИВОМ ПРОФІЛАКТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ В ПРОЦЕСІ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ Л. Ф. Каськова, К. В. Марченко
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія»
Резюме
Применение предложенного авторами лечебно-профилактического комплекса, включающего крем для местного применения «Тус-Мусс», биологически активный препарат «Остеовит», пищевую добавку адсорбтивного действия «Пектодент-зубной порошок», способствует повышению резистентности эмали и улучшению минерализующего потенциала ротовой жидкости, что дает возможность ожидать редукцию кариеса у детей с зубочелюстными аномалиями.
Ключевые слова: дети, ротовая жидкость, микрокристализация, профилактика, зубочелюстные аномалии.
Summary
The usage of the suggested preventive complex, including cream for topical administration "Tooth Mousse", bioactive agent "Osteovit", adsorptionacting food additive "Pektodent-tooth powder" facilitates the rise of enamel resistance and the improvement of oral liquid mineralizing potential. It provides expectation of dental caries reduction in children with malocclusions.
Key words: children, oral liquid, microcrystalization, prevention, dentoalveolar anomalies.
Література
1. Жаркова О. А. Реминерализирующая терапия с использованием GC Tooth Mousse / О. А. Жаркова, О. С. Лобкова // Современная стоматология. - 2011. - №2. - С. 42-45.
2.. Леус П.А. Клинико-экспериментальное обоснование
исследования патогенеза, патогенетической консервативной терапии и профилактики кариеса зубов: автореф. дис. на соискание науч. степени доктора мед. наук: спец.14.01.22 «Стоматология» / П.А. Леус. - М., 1977. -30 с.
3. Терехова Т. Н. Профилактика стоматологических заболеваний / Т. Н. Терехова, Т. В. Попруженко.- Минск.: Беларусь, 2004. - 526 с.
4. Современные стратегии в стоматологии / M. A. Pollard, M. S. Duggal, S. A. Fayle, K. J. Toumba [и др.] // Серия кратких монографий ILSI EUROPE. - 2000. - 22 c.
Карієс зубів - одна з найбільш поширених стоматологічних хвороб у більшості країн світу. Рівень інтенсивності карієсу зубів варіює від низького до високого, разом із цим натепер залишається значний відсоток пацієнтів, у яких рівень інтенсивності карієсу зубів досягає високих значень уже через кілька років після прорізування їхніх постійних зубів
[3].
Відомо, що карієс зубів виникає внаслідок дії багатьох факторів, серед них: мікроорганізми зубного нальоту, висока частота вживання в їжу вуглеводів, дефіцит фторидів, зміна властивостей слини і зниження резистентності емалі зуба [4].
При формуванні вогнищ демінералізації спочатку відбувається переважно декальцинація. В ушкодженій підповерхневій ділянці зменшується кількість кальцію, фосфору, магнію, карбонатів, знижується щільність емалі, підвищується її розчинність, зменшується коефіцієнт Ca / P. Цей процес зворотний - за відповідних умов у порожнині рота і під
впливом ремінералізуючих засобів кристалічна решітка здатна відновлюватися. Процес ремінералізації емалі полягає в насиченні її мінеральними компонентами, що приводить до відновлення структури [1].
Широке впровадження в практику сучасних засобів профілактики та лікування карієсу зубів дозволило досягти низки позитивних результатів у досягненні стоматологічного здоров'я [2, 3].
У зв’язку з цим метою нашого дослідження було вивчення зміни показника тесту емалевої резистентності та мікрокристалізації ротової рідини в дітей із зубощелепними аномаліями в процесі профілактичних заходів, які проводилися для підвищення резистентності твердих тканин зубів і тканин пародонта.
Об’єкти і методи дослідження
Профілактичні заходи проводили 38 дітям із зубощелепними аномаліями і 12 дітям без зубощелепних аномалій віком 12 років.
Усі діти були розподілені на 4 групи. 1 група - діти без зубощелепних аномалій, яким призначали лише гігієну порожнини рота; 2 - діти із зубощелепними аномаліями, яким призначали лише гігієну порожнини рота; 3 - діти із зубощелепними аномаліями, яким призначали гігієну порожнини рота із використанням зубної пасти «Новий жемчуг», аплікації глюконату кальцію, обробку ясен гелем «Метрогіл-Дента», настойкою «Фітодент»; 4 - діти із зубощелепними аномаліями, яким призначали запропонований нами профілактичний комплекс, що охоплював використання біологічно активного препарату „Остеовіт” у вигляді таблеток по 1 таблетці 3 рази за день після їди; харчового продукту сорбційної дії (неабразивний «Пектодент - зубний порошок») для чищення зубів стандартним методом двічі за день зранку та ввечері; кальційумісного крему на водній основі «Tooth Mousse» у вигляді аплікації після чищення зубів зранку протягом 5 хв. без подальшого споліскування
порожнини рота чи вживання їжі протягом 30 хв. Ці процедури використовували протягом місяця з повторенням курсу через півроку.
Результати дослідження та їх обговорення
Структурно-функціональна кислотостійкість емалі зубів на I обстеженні мала вірогідну різницю в дітей із зубощелепними аномаліями і без них (табл.1). Отже, діти з ортодонтичною патологією мають зуби більш уразливі до карієсу, ніж здорові.
На другому обстеженні найбільш суттєві зміни показника, що вивчався в порівнянні з першим обстеженням, виявлені в дітей, яким призначали гігієну порожнини рота і використання засобів для підвищення резистентності твердих тканин зубів. Отже, ми спостерігали вплив запропонованих препаратів на кислотостійкість емалі в дітей 3 і 4 груп спостереження.
Третє дослідження (через 3 місяці після першого) показало погіршення показника тесту емалевої резистентності в дітей 2-4 груп спостереження в порівнянні з результатами другого обстеження. Але найкращі результати з цих груп спостереження збереглися в дітей, яким призначали запропонований нами комплекс.
Показники четвертого обстеження (через 6 місяців після першого) свідчать про позитивний результат наших втручань у порівнянні з першим обстеженням, але погіршення показників у порівнянні з другим і третім обстеженнями, що вказує на необхідність повторного проведення профілактичних заходів у дітей з ортодонтичною патологією всіх груп спостереження.
Низька резистентність емалі в дітей з ортодонтичною патологією зумовлена погіршенням показників мікрокристалізації ротової рідини в цих дітей. Нами виявлено вірогідне зниження цього показника в дітей із зубощелепними аномаліями в порівнянні зі здоровими дітьми (табл. 2).
Після проведення профілактичних заходів виявили покращення показника в дітей 3 і 4 груп, але вірогідним він був лише в 4 групі спостереження.
Рівень мікрокристалізації ротової рідини під час III та IV обстеження у дітей 3-4 груп свідчить про необхідність регулярного призначення профілактичних комплексів.
Застосування запропонованого нами лікувально-профілактичного комплексу сприяє підвищенню резистентності емалі та покращенню мінералізуючого потенціалу ротової рідини, що дає змогу очікувати редукцію карієсу в дітей із зубощелепними аномаліями.
Таблиця 1
Стан структурно-функціональної кислотостійкості емалі зубів у дітей до та після проведення профілактичних заходів
Групи дітей Кількість дітей Показник ТЕР, бали
I обст. II обст. III обст. IV обст.
1 12 3,25±0,27 3,16±0,2 3,16±0,16 3,23±0,17
Рі-іі>0,05 РI-III>0,05 Рк^>0,05
Рп-ш>0,05 Ріі-^>0,05
РIII-IV>0,05
2 12 4,08±0,27 3,75±0,27 3,83±0,29 3,91±0,33
Р1-2<0,01 Р1-2>0,05 Р1-2>0,05 Р1-2>0,05
Рі-іі>0,05 Рі-ііі>0,05 Рі-^>0,05
Рп-ш>0,05 РII-IV>0,05
РIII-IV>0,05
3 12 4,08±0,26 3,25±0,21 3,41±0,22 3,75±0,27
Р1-3<0,01 Р1-3>0,05 Р1-3>0,05 Р1-4>0,05
Р2-3>0,05 Р2-3>0,05 Р2-3>0,05 Р2-4>0,05
Рх-п<0,01 Рі-ііі>0,05 Р3-4>0,05
Рп-ш>0,05 РI-IV>0,05
Ріі-^>0,05
Рііі-іу>0,05
4 14 4,07±0,22 3,28±0,19 3,42±0,22 3,64±0,22
Рі-4<0,01 Р1-4>0,05 Р1-4>0,05 Р1-4>0,05
Р2-4>0,05 Р2-4>0,05 Р2-4>0,05 Р2-4>0,05
Рз-4>0,05 Рз-4>0,05 Рз-4>0,05 Рз-4>0,05
Рі-іі<0,01 Рі-ііі>0,05 Рі-іу>0,05
Ріі-ііі>0,05 Ріі-іу>0,05
Рііі-іу>0,05
Примітки:
1. Рі_2 -Р і-4 вірогідність відмінностей показника між групами дітей
під час кожного обстеження;
2. Р1-ц - РІ-Ш - вірогідність відмінностей між показниками однієї групи під час різних обстежень.
Таблиця 2
тт • • • • ••• •• • • *J •
Динаміка рівня мікрокристалізації ротової рідини дітей до і
після профілактичних заходів
Групи дітей Кількість дітей Показник мікрокристалізації, бали
I обст. II обст. III обст. IV обст.
1 12 2,33±0,22 2,48±0,19 Рі-іі>0,05 2,33±0,22 Рі-ііі>0,05 Ріі-ііі>0,05 2,33±0,22 РI-IV>0,05 РII-IV>0,05 Рііі-^>0,05
2 12 1,76±0,16 Р1-2<0,01 1,83±0,19 Р1-2<0,01 Рі-іі>0,05 1,83±0,19 Р1-2>0,05 Рі-ііі>0,05 Ріі-ііі>0,05 1,76±0,16 Р1-2<0,01 РI-IV>0,05 РII-IV>0,05 Рііі-^>0,05
3 12 1,76±0,2 Р1-з<0,01 Р2-з>0,05 2,16 ±0,24 Р1-3>0,05 Р2-3>0,05 Рі-іі>0,05 2,08 ±0,22 Р1-3>0,05 Р2-3>0,05 Рі-ііі>0,05 Ріі-ііі>0,05 1,91±0,19 Р1-3>0,05 Р2-3 >0,05 ^-iv>0,05 РII-IV>0,05 РIII-IV>0,05
4 14 1,77±0,2 Р1-4<0,01 Р2-4>0,05 Рз-4>0,05 2,47±0,19 Р1-4>0,05 Р2-4<0,01 Р3-4>0,05 Рі-іі<0,05 2,33±0,18 Р1-4>0,05 Р2-4>0,05 Рв-4>0,05 Рі-ііі>0,05 Ріі-ііі>0,05 2,25±0,19 Р1-4>0,05 Р2-4>0,05 Р3-4>0,05 РI-IV>0,05 РII-IV>0,05 РIII-IV>0,05
Примітки:
1. Рі_2 -Р і-4 вірогідність відмінностей показника між групами дітей на кожному обстеженні;
2. Р1-ц - Рі-іу - вірогідність відмінностей між показниками однієї групи на різних обстеженнях.
