CC BY
25
УДК 619:615.8:636.5.084
Ярошович 1.Г., асистент. ® Салата В.З., кандидат ветеринарних наук, доцент. Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З.Гжицького
ЗМ1НА ГЛУТАТ1ОНУ В ТКАНИНАХ М'ЯЗ1В ПЕЧ1НКИ ГУСЕЙ 60-ти ДЕННОГО В1КУ, ЩО УТРИМУЮТЬСЯ В ЗОН1 ЗАБРУДНЕН1Й РАД1ОНУКЛ1ДАМИ, ЗА Р1ЗНОГО ВМ1СТУ Мп 1 Со ТА IX ХЕЛАТ1В У РАЦ1ОНАХ
Дослгджено ем1ст егдноеленого I окисненого глутатюну е тканинах грудних I стегноеих м 'язах I печгнцг гусей у 60-ти денному еЩ, що утримуеалися е зот з тдеищеним емютом радгонуклгдге за р1зного емюту Мп I Со та гх хелат1е у рацюнах. Встаноелено зростання концентрацп егдноеленого г окисленого глутатюну грудних г стегноеих м 'язах г печгнцг гусей у 60-денному егцг при додаеаннг м1кроелемент1е та гх хелат1е до осноених рацгонге гусей.
Ключовi слова: гуси, ещ глутатюн, груднг г стегное1 м'язи, печгнка, радгонуклгди, марганець, кобальт, хелати.
Вступ. Внаслщок авари на Чорнобильськш АЕС у квггш 1986 року в найбшьшш мiрi радюнуклщному забрудненню, за даними багатьох дослщниюв, була тддана зона Полкся [1]. Оскшьки сшьськогосподарська продукщя, одержана на забруднених радiоактивними речовинами територiях, е головним джерелом внутрiшнього опромiнення людини, обмежити його можна лише за рахунок зменшення надходження радiонуклiдiв з продуктами харчування та водою. Тобто, фактично вщповщальшсть за радiацiйну безпеку населення покладаеться на виробникiв продукив харчування - працiвникiв сiльського господарства [1, 4, 8].
Шсля авари на Чорнобильськiй АЕС тваринництво, у тому чи^ птахiвництво, виявилось найбiльш критичною галуззю виробництва сшьськогосподарсько! продукци. З точки зору радiацiйноl небезпеки саме птахiвництво, i зокрема гуЫвництво й донинi е предметом ретельно! уваги. Це обумовлено як впливом радiацiйного фактора на фiзiологiчний стан гусей (радiацiйне ураження), так i отриманням вiд них продукци з вмiстом радiонуклiдiв вiдповiдно до юнуючих вимог гiгiенiчних нормативiв допустимих рiвнiв (ДР-97) [5, 7, 12, 13].
Проте, вивченню обмiну речовин в органiзмi птицi, зокрема, гусей, що утримуються в зонi з тдвищеним вмiстом радiонуклiдiв е в основному травощш, характеризуються високими показниками росту, розвитку, вщтворення i добре пристосоваш до умов утримання, придшено мало уваги. Вигульно-вольерне утримання гусей дае можливкть птицi контактувати iз грунтом, з якого вона поповнюе частину поживних i бiологiчно активних
® Ярошович 1.Г., Салата В.З., 2010
308
речовин. У той же час, забезпечити потребу гусей у мжроелементах тшьки за рахунок кормiв не завжди, можливо в регюнах з тдвищеним вмютом радюнуклдав i особливо, там де грунти, вода i корми е бщт мiкромiнеральними факторами живлення [2, 4, 8]. Саме тому, вивчення впливу вказаних м1кроелемент1в на фiзiологiчнi процеси та морфологiчнi, хiмiчнi i поживт характеристики м'яса гусей у зот з пiдвищеним вмiстом радiонуклiдiв е актуальними.
Досягнутий в останш роки прогрес у пщвищенш виробництва м'яса гусей тюно пов'язаний з успiхами у вивченш особливостей вiдновленого i окисленого глутатюну грудних i стегнових м'язах i печiнцi гусей в !х органiзмi залежно вiд генетичних факторiв, вiку, фiзiологiчного стану, годiвлi i утримання [3, 4, 6]. Саме цим обумовлена актуальшсть поглиблення дослщжень фiзiологiчних i бiохiмiчних основ росту i м'ясно! продуктивностi гусей. У лiтературi вiдсутнi данi про фiзiолого-бiохiмiчнi механiзми впливу мiкроелементiв та !х хелатних сполук на змiни вщновленого i окисненого глутатiону грудних i стегнових м'язах i печiнцi гусей, що утримуються в зонi з тдвищеним вмктом радiонуклiдiв. Метою наших дослщжень було дослщження гiгiенiчних умов утримання гусей за ди радюактивного навантаження та корекци обмiну речовин неоргашчними солями i метiонатiв марганцю та кобальту на концентрацiю вщновленого i окисненого глутатiону в грудних i стегнових м'язах i печшщ гусей.
Матер1ал 1 методи. Дослщження проводились у ТзОВ "Птахiвниче" с. Оконське Маневицького району Волинсько! област в 2002-2003 рр. Об'ектом дослщжень служили гуси ^алшсько! породи. Для проведення дослщжень весною 2002 року було сформовано 6 груп гусей (по 100 птахiв у кожнш), яким згодовували мжроелементи та !х хелатнi сполуки за схемою наведено в таблиц 1.
Таблиця 1
Схема дослщу_
Групи Кшьшсть птах1в у групi Характер годiвлi
1-контрольна 100 ОР(основний рацiон)
П-дослщна 100 0Р+МnS04 -45 мг/кг корму
Ш-дослщна 100 0Р+СоС12-3 мг/кг корму
IV-дослiдна 100 0Р+МпМеЬ25 мг/кг корму
V-дослiдна 100 0Р+СоМеt-1,5 мг/кг корму
VI-дослiдна 100 ОР+МпМеШ мг/кг+СоМеt 1,0 мг/кг корму
Гуси першо! групи одержували корми стандартного рацiону, що забезпечував !х потребу в проте!т, енерги, макро- i мiкроелементах. Дослiдним групам гусей давали добавки мжроелеменив: Ырчанокислий марганець, хлористий кобальт, хелатнi сполуки марганцю i кобальту з амшокислотою метiонiном.
309
У пщдослщних гусенят ycix груп (по 100 rnaxiB у кожнш) в 60-денному вщ вивчали вмют вiдновленого i окисненого глутатюну грудних i стегнових м'язах i печiнцi гусей за методикою Вудварда i Фрi (1932).
Цифровий матерiал пiддавали статистичнiй обробцi за програмою "Statist", а статистично вiрогiдною вважали рiзницю при Р<0,05 , Р<0,02 , Р<0,01*", Р<0,001*"*.
Результати дослщження. За результатами наших дослiджень встановлено, що щiльнiсть забруднення грунив цезieм-137, де знаходилося господарство, становила 185 до 555 кБк/м2 (5-15Ю/км2). Радiацiйний фон становив 20-25 мкР/год., тодi як допустимий фон в Укра!ш становить - 25-30 мкР/год. (НРБУ-97).
Завдяки наявностi сульфгiдрильних груп, глутатюн служить стимулятором окисно-вiдновних процеЫв в органiзмi. Вiдомо, що вщновлений глутатiон стимулюе рiст, а окиснений - сповшьнюе.
Як видно з даних таблиц 2, концентрацiя глутатюну у грудних м'язах була рiзною, як у самщв так i самок, а також залежала вщ його форми. Так, у самщв концентрацiя глутатiону була вищою, шж у самок, а окиснений глутатюн перевершував вiдновлену форму.
Таблиця 2
Концентрацiя глутатюну у грудних м'язах гусей, мг%, M±m, n=5
Групи Самщ Самки
вщновлений окиснений вщновлений окиснений
I 16,8±0,72 22,9±1,40 14,7±0,71 28,5±1,22
II 19,0±1,03 25,2±1,57 16,9±0,84 30,0±1,03
III 19,1±1,15 25,9±1,60 17,3±1,17 30,4±1,25
IV 20,3±1,31* 27,6±1,73 18,2±1,45 31,4±1,28
V 20,7±1,52* 28,3±1,98 18,6±1,58 31,9±1,47
VI 21,9±1,76** 29,8±2,50* 19,3±1,71* 33,4±1,69*
Аналiзуючи вплив додавання мiкроелементiв марганцю i кобальту до ращошв гусей, що утримуються у зош з пiдвищеним вмiстом радюнуклвдв, нами встановлено, що у контрольнш групi самцiв вмiст вiдновленого глутатюну становив 16,8, а окисненого 22,9 мг%, у другш групi вщповщно - 19,0 i 25,2, у третш - 19,1 i 25,9, у четвертш - 20,3 i 27,6, у п'ятiй - 20,7 i 28,3 i у шостш -21,9 i 29,8 мг%. Необхiдно вiдзначити, що у четвертш, п'ятш i шостiй групах рiзниця порiвняно iз контрольною групою була вiрогiдною (р<0,05) за вiдновленим глутатюном i у шостiй групi - за окисненим.
Додавання мжроелеменив самкам також викликало пiдвищення концентраци дослщжуваних показникiв у грудних м'язах, проте вiрогiдно вища рiзниця порiвняно iз контрольною групою була лише у гусей самок шосто! групи, яким до ращону додавали сумiш метюнату марганцю i метiонату кобальту.
Концентрацiя глутатюну у стегнових м'язах гусей наведена у таблищ 3.
310
Таблиця 3
Концентращя глутатшну у стегнових м'язах гусей, мг%, М±т, п=5
Групи Самщ Самки
вщновлений окиснений вщновлений окиснений
I 19,2 ±0,69 35,4±0,48 17,5±0,84 36,7±0,69
II 21,4±1,00 37,1±0,70 19,7±0,90 38,1±0,90
III 21,9±1,14 37,7±0,91 20,2±1,10 38,5±1,09
IV 22,8±1,35* 38,6±1,28* 21,3±1,51 39,7±1,21
V 23,3±1,59* 39,0±1,47* 21,5±1,59 40,1±1,41
VI 24,4±1,82* 40,2±1,70* 22,3±1,71* 41,2±1,52*
Стегновi м'язи, як видно iз наведених даних, актившше нагромаджували вiдновлений i окиснений глутатюн, порiвняно з грудними м'язами гусей. Так, у самщв концентращя вщновленого глутатiону знаходилась в межах вщ 19,2 до 24,4 мг%, а окисненого вiд 35,4 до 40,2 мг%. При цьому вiрогiдно вищi показники глутатiону нами встановлеш у самцiв гусей четверто!, п'ято! i шосто! груп, яким до ращону додавали метiонати марганцю i кобальту як кожен зокрема, так i поеднано. Приблизно на одному рiвнi нами встановлена i концентращя глутатюну у стегнових м'язах самок гусей, проте вiрогiдно вищою !х концентрацiя виявилася лише у шостш дослiднiй групi, де становила вщповщно 22,3±1,71 i 41,2±1,52 мг%.
1з наведених у таблицi 4 даних видно, що вмiст вiдновленого глутатюну у печшщ гусей набагато перевищував його концентрацiю у грудних i стегнових м'язах, а окисненого, навпаки, була нижчим.
Таблиця 4
Концентращя глутатшну у печшщ гусей, мг%, М±т, п=5_
Групи Самщ Самки
вщновлений окиснений вщновлений окиснений
I 68,0±1,08 19,8±0,69 66,8±1,0 17,7±0,61
II 70,3±1,10 21,8±0,80 68,5±1,10 19,3±0,80
III 70,8±1,15 22,1±0,91 69,1±1,21 19,6±0,90
IV 71,9±1,25* 23,0±1,14* 69,7±1,39 20,2±1,10
V 72,3±1,49* 23,4±1,34* 70,3±1,51 20,8±1,35
VI 73,1±1,70* 24,6±1,62* 71,5±1,69* 21, 9±1,49*
Так, концентрацiя вiдновленого глутатiону у самцiв знаходилася в межах величини вщ 68,0 до 73,1, а у самок вщ 66,8 до 71,5 мг%. Концентрацiя окисненого глутатюну найнижчою була у контрольнш групi i становила 19,8 мг% у самцiв i 17,7 мг% у самок. Найвищий вмiст глутатюну нами було встановлено у гусей шосто! групи, яким одночасно до ращону вводили метюнат марганцю i метюнат кобальту, де !х концентращя становила вщповщно 24,6 i 21,9 мг%. У четвертш, п'ятiй i шостiй групах самцiв i шостш грут самок гусей концентрацiя вщновленого глутатюну у печшщ була вiрогiдно вищою (р<0,05),
311
nopiBMHO i3 контрольною групою та Bipor^HO вищою була концентращя у цих групах i окисненого глутатюну.
Висновки
Найвищий вмкт глутатioну нами було встановлено у гусей шосто! групи, яким одночасно до ращону вводили метюнат марганцю i метюнат кобальту, де !х кoнцентpацiя становила вiдпoвiднo 24,6 i 21,9 мг%. У четвеpтiй, п'ятш i шoстiй групах самцiв i шoстiй гpупi самок гусей концентращя вщновленого глутатioну у печiнцi була вipoгiднo вищою (р<0,05), пopiвнянo i3 контрольною групою i вipoгiднo вищою була концентращя у цих групах i окисненого глутатюну.
Л1тература
1. Алексахин Р.М. Чернобыльская катастрофа и агропромышленное производство / Р.М. Алексахин // Аграрная наука. - 1996. - № 3. - С. 5-7.
2. Берлач Н.А. Деструктивш процеси та можливост !х запоб^ання в сшьському гoспoдаpствi pадioактивнo забруднених регюшв / Н.А. Берлач // Вкник аграрно! науки. - 1996. - № 11. - С. 74-76.
3. Бобылева Л.М. Некоторые биохимические показатели крови гусей в связи с возрастом и качеством протеина корма / Л.М. Бобылева // Труды Костромского сельскохозяйственного института "Караваево". - Кострома, 1970. - Вып. 29. - С. 104-107.
4. Богданов Г.О. Радюеколопчш аспекти виробництва м'яса гусей в забруднених радюнуклщами районах Полкся Укра!ни / Г.О. Богданов, О.В. Янчук, 1.Ф. Палш // Бюлопя тварин. - 1999. - Т. 1, № 2. - С. 122-139.
5. Бутюгина А.А. Использование DL-метионина в составе кормосмесей для гусей, выращиваемых на мясо : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. с.-х. наук : спец. 06.02.02 - "Кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов" / А.А. Батюгина. - Новосибирск, 2008. - с.
6. Бутюгина, А.А. Химический состав мышечной ткани гусей в различные возрастные периоды / А.А. Бутюгина // Актуальные проблемы кормления сельскохозяйственных животных : материалы междунар. науч.-практ. конф. к 70-летию профессора М.П. Кирилова. - Дубровицы, 2007. - С. 372-374.
7. Вогшвенко Л.П. Бioхiмiчнi показники сироватки кpoвi - передумова визначення продуктивност гусей Л.П. Вогшвенко // Вкник аграрно! науки. -1997. - № 1. - С. 81-84.
8. Довщник для радюлопчних служб Мшсшьгосппроду Укра!ни. - К., 1997. - 115 с.
9. Егоров Н.П. Некоторые гематологические показатели у интенсивно выращиваемых гусят в зависимости от кормления и возраста / Н.П. Егоров // Сборник работ молодых ученых. - М., 1967. - Вып. 9. - С. 187-195.
10. Касянчук В.В., Константинов П.Д. The 11th Meeting of the International Veterinary Radiology Association (IVRA) (July 27-August 1, 1997). -Jerusalem, 1997. - C. 33.
312
11. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии : справочное издание / И.П. Кондрахин, Н.В. Курилов, А.Г. Малахов [и др.]. - М.: Агропромиздат, 1985. - 287 с.
12. Кравщв Р.Й. Показника загального бшка в сироватщ кровi гусей рiзного вжу, що утримуються в зош забрудненiй радюнуклщами за рiзного вмiсту Mn та Co та !х хелатiв у ращонах / Р.Й. Кравцiв, 1.Г. Ярошович, В.З. Салата // Науковий вкник ЛНУВМ та БТ iменi С.З. Гжицького. - Львiв, 2008. -Т. 10, № 4. - С. 110-113. - [Мш^али мiжнар. наук.-практ. конф. "1нновацшшсть розвитку сучасного аграрного виробництва" (23-24 жовтня 2008р.)].
13. Лепайыэ Л. Изменения химического состава съедобных частей тушек и выхода пищевого белка и жира при производстве гусят-бройлеров Л. Лепайыэ // Повышение качества продуктов птицеводства : сб. тр. - М., 1983. -С. 87-89.
Summary Yaroshovych I.G., assistant Salata V.Z., candidate of veterinary sciences, docent Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after
S.Z.Gzhytskyj
CHANGE OF GLUTATIONE OF GEESE MUSCLE TISSUES AND LIVER AT THE AGE OF SIXTY DAYS, WHICH ARE KEPT IN POLLUTED BY RADIONUCLIDES ZONE BY THE DIFFERENT CONTENT OF Mn and Co AND THEIR HELATES IN THE RATIONS
That's why, we determined the highest content of glutatione in geese of sixth group, at the same time they were injected with manganese methionate and cobalt methionate, where their concentration was accordingly 24,6 and 21,9 mg%. In the fourth, fifth and sixth group of males geese and in sixth of females geese the concentration of restored glutatione in liver was veriably higher (p<0,05), in comparison with the control group and veriaty higher was the concentration in these groups and oxydated glutatione.
Стаття надшшла до редакцИ 2.04.2010
313
