CC BY
18
УДК 61:930(092) «388»
https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.4(раП1).145647
ЖИТТЯ, ЯКЕ ВЩОБРАЖАе ЕПОХУ (до 100-р1ччя вщ дня народження професора Д.П. Чухр1енка)
8 листопада 2018 року виповнилось 100 роюв вщ дня народження вщомого украшського х1рурга, ректора Дшпропетровсь-кого меднчного шституту (1953-1959рр.) доктора меднчннх наук, професора, засновника х1рурпчно! школн на Дшпропетров-щиш Дмнтра Павловича Чухр1енка - видатно! осо-бистосп, Заслуженого д1яча науки та техшки УРСР, дшсного члена М1ж-народного товариства х1рурпв.
Дмитро Павлович ш-шов з життя 22 вересня 1999року, залишивши по соб1 не тшьки добру пам'ять про чудову люди-ну та х1рурга-новатора -вш став вчителем \ надих-нув на подальший твор-чий пошук цше поколшня л1кар1в, у тому числ1 х1рурпв, анестезюлопв \ навпъ терапевт1в, як1 стали його послщовниками в розумшш високо1 гуманно! мюп Л1КАРЯ, продовжуючи справи свого ВЧИТЕЛЯ.
Життевий \ творчий шлях Дмитра Павловича е портретом дол1 поколшь \ вщображуе цшу епоху в х1рургп 1 медичнш наущ Укра1ни.
Професор Дмитро Павлович Чухр1енко на-родився в сшьськш родиш в сел1 Красненьке 1ллшецького району Вшницько! область На його долю, як 1 на долю всього поколшня того часу, випали лих1 л1та громадянсько! вшни, голо-домору, в роки якого померла його мати, пот1м колектив1защя, буремш роки вшни 1 випробуван-ня шслявоенних мирних час1в. Напочатку юнацького життя жага до знань привела босоногого хлопця до Вшницько! фельдшерсько! школи, пот1м до медшституту, студентом якого вш став у 1938 рощ. Навчання поеднував з роботою в псих1атричнш лшарш. Було важко, адже у нього вже була с1м'я - дружина, теж
студентка медичного шституту, 1 в 1941 рощ народився син В1талш.
22 червня 1941 року було складено ¿спит за 3-й курс 1 в цей же день було оголошено початок вшни. Серед до-бровольщв, яю шшли на фронт захищати ба-тьювщину, був 1 Дмитро Чухр1енко.
Напочатку липня 1941р. вш прибув у 212-й польовий шпи-таль 112-1 армп, яка вела тяжю оборонш бо! в райош Могил1в-По-дшьського району. Саме тут майбутнш х1рург отримав свое бойове та професшне хрещення.
У 1942 рощ Дмитра Павловича, як студента, що не закшчив навчання, для його завершения вщправили з фронту до мюта Куйбишева (зараз Самара). Пюля завершения навчання в Куй-бишевському медичному шституп був направлений на фронт, де продовжував службу на посащ старшого л1каря стршецького полку Першого Украшського фронту. Брав участь у звшьненш мют Орла, Чершгова, Тернопшя, Львова, Мостиська, Перемишля, Кракова, Праги.
Дмитро Павлович шд час безпосередньо! учасп у вшськових д1ях був трич1 поранений. Нагороджений п'ятьма бойовими орденами (ордени Впчизняно! вшни I та II ступешв 1 Чер-воно1 31рки), а також 13 медалями. Заюнчив вшну каштаном медично! служби.
Вшськовий досвщ сформував його неорди-нарну особистють, був для нього безщнним як у якосп х1рурга, так I оргашзатора.
Пюля завершения вшни та повернення на рщну Вшничину, у грудш 1945 року Дмитра Павловича було обрано асистентом кафедри х1рургн Вшницького медичного шституту, де шд
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / ЫЕШСМ РЕК8РЕКТТУ1
кер1вництвом професора 1.Я. Дейнеки в 1949 рощ вш захистив кандидатську, а в 1955 рощ -докторську дисертащю, присвячену проблем! кишково! непрохщносп.
3 1950 по 1953 р1к працював першим заступником мшютра охорони здоров'я Укра1ни, а з 1953 по 1959 р1к - ректором Дшпропет-ровського медичного шституту. Працюючи на цих важливих посадах у щ важю шслявоенш роки, Дмитро Павлович придшяв багато часу 1 сил вщновленню служби охорони здоров'я в Укра1ш. Зумовлено це було тим, що юнувала нагальна потреба у формуванш та оновленш професорсько-викладацького складу Дшпропет-ровського медичного шституту, який повернувся з евакуацн. Саме в той перюд повернулися з фронту та заюнчили навчання В.М. Дзяк, е.Ф. Багацький, А.К. Тихий, С.С. Стебельський та багато шших талановитих л1кар1в, яю прой-шли фронт 1 стали в подальшому стрижнем кадрового потенщалу медичного шституту, а пот1м 1 медично! академп.
3 професшно! точки зору яскравими стали роки керування Дмитром Павловичем х1рур-пчною кафедрою Дншропетровського медичного шституту.
У цей перюд професор Д.П. Чухр1енко створив на кафедр1 великий колектив однодумщв, активно залучав до науково! роботи молодих фах1вщв, студенпв 6 курсу, як1 займалися кл1-шчними та експериментальними науковими до-слщженнями, втшювали нов1 х1рурпчш напрям-ки в практичну д1яльшсть лшарш.
3 1952 року в Укра1ш почала розвиватись торакальна та серцева х1рурпя, Дмитро Павлович, розум1ючи прюритет цього напрямку, вже до 1958 року особисто зробив 60 резекцш легень. У червш 1957 року вш робить першу операщю на працюючому серщ за допомогою власно скон-струйованого комюуротома хворш з ревматизмом 1 м1тральним стенозом. У подальшому вш проводив операцп на серщ не тшьки при набутих вадах, але й панцирному серщ, коарк-тацн аорти, незарощеному боталовому протощ 1 десятки операцш на легенях при туберкульоз1, злояюсних пухлинах, полшстоз1, нагншних за-хворюваннях. Нагальним стало створення торакального вщдшення. Дмитро Павлович оргаш-зував перший у Дшпропетровськш обласп бронхоскошчний центр.
До 1958 р. Д.П. Чухр1енко вже мав особистий досвщ 60 резекцш легень. До появи апарата УКЛ вс1 резекцн в клшщ виконували строго анато-м1чно з роздшьною обробкою елеменпв кореня легеш шд штратрахеальним наркозом. Саме в цей раннш перюд розвитку легенево! х1рургп в Дшпропетровськш област1 з'являються науков1 пращ Д.П. Чухр1енка: «До питания про повторну торакотом1ю теля резекцп двох часток право! легеш», «Про методику запобпання 1 зупинки кровотеч1 з плевральних зрощень 1 плеври шд час операцп резекцп легеш», «Резекщя легеш з приводу бронхоектатично! хвороби у хворого на епшепс1ю» (1958), «Роль 1 значения м'язових ре-лаксанпв при сучасних методах знеболювання» (1959). Вже тод1 Д.П. Чухр1енко звертае увагу на таю техшчно важлив1 моменти операцп, як виконання екстраплеврального пневмол1зу, попе-редню перев'язку 1 перетинання великих су дин кореня або частки легеш, пар1етальну плевр-ектомда.
Виконання великих х1рурпчних втручань потребувало бшьш тюно! сшвпращ з анесте-зюлогами, 1 саме той перюд ознаменувався роз-витком ендотрахеального наркозу. Не можна не згадати з цього приводу М.М. Гриньова, який у 1956рощ проводить перший у нашш обласп наркоз з використанням мюрелаксанпв. Т.Д. Ко-ненкова-Трегубова на кафедр1 шпитально! х1рур-гн № 2, якою керував професор Д.П. Чухр1енко, захищае кандидатську дисертащю «Досвщ
18/ Том XXIII/ 4 ч. 1
7
застосування штучно! rin0T0Hii за допомогою пентамшу в клшщ загально! xipyprii'». У наступш роки шд кер1вництвом професора Д.П. Чухр1енка було захищено низку дисертацш, присвячених знеболюванню в торакальнш xipyprii'. Серед них: I.C. Бшого - «Нейроплепя», Н.В. Чебикшо! - «Знеболювання при xipyprin-ному лшуванш туберкульозу легень», М.В. Бан-дуристого - «Знеболювання при операщях на серщ», Л.М. Мо1сеево1 - «Знеболення при оперативному втручанш на вологш легеш», I.B. До-бровольського - «Знеболювання при операщях на легенях».
Для школи Д.П. Чухр1енка було характерним комплексне виршення дослщжуваних проблем. Це знайшло вщображення в кандидатських ди-сертащях Н.М. Хорошманенка «Функщя нирок при м1тральнш комюуротомй», A.I. Норово! -«Визначення показань до операцй «морально! комюуротомй», М.Р. Зелшовича - «Експертиза працездатносп хворих теля морально! ком1-суротомп», А.Н. Кущо - «Операщя OiecKi при хрошчнш коронарнш недостатносп», I.X. Коваля - «Функцюнальш зрушення в opram3Mi при стеноз! грудного вщдшу аорти». Розробку показань до xipyprinHoro лшування хворих з пороками морального клапана проводили разом ¿з завщувачем кафедри шпитально! Tepanii' № 2 професорам В.М. Дзяком, Б.М. Безбородьком, О.М. П'ятаком.
Велику увагу професор Д.П. Чухр1енко при-дшяв вивченню проблеми пневмотораксу. У 1967 р. шд його кер1вництвом Б.О. Мшьков за-хистив кандидатську дисертащю на тему «Спон-танний пневмоторакс у практично здорових людей».
У 1968 р. шд кер1вництвом професора Д.П. Чухр1енка В.О. Бондаренко захищае док-торську дисертацш на тему «Патолопчний (спонтанний) пневмоторакс», що стала основою для написания Дмитром Павловичем монографй у сп1вавторств1 з М.В. Даниленко, В.О. Бондаренко та I.C. Бшим «Спонтанний (патолопч-ний) пневмоторакс».
Особливу увагу професор Д.П. Чухр1енко придшяв проблем! закритих ушкоджень оргашв трудно! порожнини. Щц його кер1вництвом доцент кафедри Р.К. Крикент вивчае травми трудно! кттки. До 1959 р. ним було вивчено понад 3 тисяч! (!) випадк!в таких ушкоджень. BiH детально проанал!зував особливост! закрито! травми грудно! кттки в прац!вник!в чорно! металург!!, описав ушкодження грудно! кл1тки в мешканщв сшьсько! м!сцевост!, дав докладну характеристику автотранспортно! травми, роз-
робив тактику xipypra при проникних поранениях грудей. Як у в^чизнянш, так i в заруб1жшй niTeparypi аналопв за масштабом i глибиною дослщження з ще! теми на той час не було.
У 1975 р. Б.О. Мшьковим була уешшно захи-щена докторська дисертащя на тему «Закрита травма грудей», що стала основою для монографп А.Ю. Романенка, Д.П. Чухр1енка, Б.О. Мшькова «Закрип ушкодження оргашв грудно! кттки» (1982). На шдстав! обстеження на той час 4567 хворих ¿з закритою травмою грудей була розроблена класифшащя ушкоджень, д1агности-ка i система л!кувальних заход1в при травм! грудно! кттки.
Одшею з проблем, що протягом кшькох роюв вивчалися на кафедр!, був синдром шоково! легеш. У науково-практичнш розробц! д1агно-стики та лшування цього гр1зного ускладнення брали участь Д.П. Чухр1енко, Н.Д. Чухр1енко, O.I. Решетова, Б.О. Мшьков, Н.О. Смирнова, Г.Б. Шкарупа.
Починаючи з 70-х роюв, одшею з актуальних ктшчних проблем стала проблема ателектазу легень, профшактики шеляоперацшних усклад-нень, а саме шеляоперацшно! пневмон!!.
Д.П. Чухр!енко i Н.Д. HyxpieHKO, на той час асистент кафедри фтиз!атрн Дшпропетровського медичного шетитуту, на шдстав1 вивчення 874 ктшчних спостережень, результапв численних експериментальних дослщжень встановили етю-лопю i патогенез ателектазу легень, описали pi3Hi вар!анти клшчного nepe6iry, розробили класифшащю ателектаз!в. У зв'язку з цим, у ктшщ було обгрунтована доцшьшеть впро-вадження дихання шд п!двищеним тиском i розроблен! необхщш для цього прилади, як метод профшактики та лшування ателектаз1в легень, за яю сп!вроб!тники отримали авторсью св!доцтва.
За час зав!дування кафедрою xipyprii з 1956 по 1981 piK шд кер1вництвом Дмитра Павловича було шдготовлено й захищено 18 докторських та 85 кандидатських дисертацш. Серед його учшв були BiflOMi в Укра!ш xipyprn: академш НАМН Укра!ни В.О. Бондаренко, член-кор. НАМН Ук-ра!ни О.В. Люлько, Ю.О. Фшшпов, професори М.М. Гриньов, Л.Н. Коваленко, В.Г. Ананьев, A.C. Гаджиев, I.C. Бший, М.М. Бондаренко, Б.О. Мшьков, В.А. Коссе, I.B. Люлько, Я.С. Бе-резницький.
Активну педагопчну та наукову роботу проводили доцент 0.1. Гавриленко, Е.Ф. Сама-рець, асистенти Д.Л. Лебедь, Д.В. Сердюк, Н.О. Сшрнова, Г.В. Тяжельшкова, Б.1. Хлистун та iHmi. На кафедр1 працювали В.П. Кришень,
8
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / MEDICNIPERSPEKTIVI
О.Б. Кутовий, яю в подальшому захистили док-торсью дисертацп та стали професорами. За роки керуваиия кафедрою Дмитром Павловичем опуб-лшовано 21 монограф1я за р1зними х1рурпчними напрямками, видано 3 атласи з проблем урологи та х1рургп молочно! залози. Значний внесок Дмитро Павлович зробив у розвиток невщклад-но1 х1рургп оргашв черевно! 1 трудно! порожнин. Його монографп «Непрохщшсть кишок», «Спай-кова хвороба», «Зовшшш кишков1 норищ», «Внутршньочеревш абсцеси та флегмони», «Хь рурпя перфоративних гастродуоденальних вира-зок», «Х1м1чш отки стравоходу», «Ателектази легень», атласи операцш на сечостатевш та уро-гшеколопчнш системах, пластичних операцш на молочних залозах допомогли засвоенню спе-щальносп цшому поколшню х1рурпв.
Дмитро Павлович був х1рургом широкого д1апазону. Ним були розроблеш методики опера-цшних втручань на органах черевно! порожнини, торакальш операцп, вперше запропонована ало-пластика лавсановою аткою при опущент нирки, випадант прямо! кишки, матки, великих грижах.
Пщ кер1вництвом професора Д.П. Чухр1енка колектив кафедри проводив активну новаторсь-ку, педагопчну, наукову, лшувальну, кон-сультативну роботу, I кафедра стала одшею з провщних в Укра!ш.
Значний внесок зробила кафедра у виршення проблем патологи серця, легешв, стравоходу, шлунка, молочно! залози, оргашв сечовивщно! системи. Широко розроблялись 1 впроваджу-вались нов1 реконструктивш, пластичш операцп, алотрансплантащя, ендотрахеальне знеболюван-ня. Вперше в Дшпропетровськш облает! почали виконуватися операцп на серщ. Застосовано екстракорпоральний гемод1атз.
Через усе життя Д.П. Чухр1енко прошс велику любов до свого народу I свое! справи, збер1гши широту душ1 I щире серце, являючи собою зразок в1рносп громадянському 1 професшному обов'язку
За дорученням асощаци х1рург1в Дшпропетровсько! облаетI, проф. Березницький Я.С., Кутовий О.Б., Люлько 1.В., Решетова О.1., Самарець Е.Ф.
Дмитро Павлович шшов ¿з життя у в1щ 81 року. Учш, колеги та колектив медично! академп пам'ятають цю чуйну людину, прекрасного фах1вця, х1рурга та науковця. У музе! медично! академп е погруддя Дмитра Павловича, яке створив запор1зький скульптор 1.М. Носенко, його особисп документи та речь
Вщзначаючи особисп якосп Дмитра Павловича, його внесок в шдготовку медичних кадр1в, втшення новптах метод1в на теренах обласп I мюта, на фасад! головного корпусу Дшпро-петровсько! медично! академп був встановлений барельеф професора Дмитра Павловича Чухр1енка.
18/ Том XXIII/ 4 ч. 1
9
