CC BY
9
була не просто полтичною кризою, а громадянською вгйною. Хгд громадянськог вгйни, в Козацькт Украгт, ускладнювався втручанням ззовт Громадянська втна в Гетьманщинг до 1667 проттала на фот московсько-польського збройного конфлтту, який безпосередньо впливав на справи Украгни, а тому заслуговуе досл1дження. Тривала з перемтним усшхом Ростсько-польська втна 1654-1667 рр., була найтгснгшим образом пов 'язана з Хмельниччиною та Ругною. Громадянська втна в Украгш впливала на боротьбу Москви I Польщ1 та навпаки.Незважаючи на те, що в наш час гсторгя Ругни активно досл1джуеться, гг втськовий аспект у виклад1 ростських дореволющйних ¡сториюв ще не став предметом ¡сторюграф1чного анал1зу. Досл1дженням втськових подт того перюду займалися I висвтлювали гх з р1зним ступенем подробищ таю Iсторики як М. Устрялов, С. Соловйов, Д. 1ловайськ1й, В. Ейнгорн, М. Голщин, А. Барсуков, П. Медовиков.
Робиться висновок про доволг повному I об'ективному висвгтленнг зазначених подт ростсько'г1сторичног наукою, яка тгсно пов 'язувала х1д московсько-польського конфлтту з громадянською втною в козацькт Украш. Рос1йськ1 Iсторики висвтлювали поди втни Московського царства з Ргччю Посполитою в гх взаемозв 'язку з подгями Ругни. При цьому дгг московськог влади г московського командування в рядг випадкгв тддавалися гострт критищ з боку ростсько'г Iсторичног науки.
Ключовi слова: Ругна, Гетьманщина, Ростсько-польська втна 1654-1667 рр., Чудтвська кампатя 1660, пох1д Яна Казимира на Л1вобережжя, В. Шереметев, I. Виговський, Т. Цецюра, Ю. Хмельницький, И. Нечай, М. Ф1л1монов (епископ Мефодт), В. Золотаренко, I. Брюховецький, Ян Казимир, С. Потоцький, С. Чарнецкт, Я. Собеський, I. Богун, змова I. Виговського, Андрус1вське перемир'я 1667 р., М. Устрялов, С. Соловйов, В. Ейнгорн, Д. Ыовайськт, М. Голщин, А. Барсуков, П. Медовиков, М. Костомаров.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Романцов В.М., дл.н, проф.; Молчанов В.Б., кл.н., с.н.с.
УДК [94: 329. 15](477.82)«1988/1991»
В.1. Чура
ЖИТЛОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕШКАНЦ1В ЗАХ1ДНИХ ОБЛАСТЕЙ УРСР НА ЗЛАМ1 80-х - 90-х рр. ХХ СТ.
Неефективтсть радянськог виробничог модел1 давала про себе знати упродовж усього перюду гснування Радянського Союзу. Матергальне становище його громадян пос1дало далеко не першг м1сця серед европейських крагн. В1дтак, ключовою причиною системног кризи, котра охопила народногосподарський комплекс СРСР на початку 70-х рр. XX ст., була вкрай екстенсивна модель планового ведення господарства. Гг неефективтсть спричинилася до наростаючого розгортання добре помтних кризових явищ у економщ СРСР на початку 80-х рр. ХХ ст. Упродовж другог половини 1980-х рр. народногосподарський мехатзм СРСР працював на межг можливостей. Намагання союзного компартапарату спинити сповзання крагни до економ1чного, а в1дтак полтичного краху спричинилося до запровадження полтики перебудови. Однак, недолуге втглення соц1ально-економ1чних реформ поставило крагну в рамки системног кризи. Перебудова, як спроба прищепити плановт радянськт економщ ринков1 елементи, стала причиною швидкого поггршення матергального становища громадян
116
Радянського Союзу. 1нгцгйованг компартгйним лгдером М. Горбачовим спроби втшення госпрозрахунку та самофтансування поставили виробничий комплекс на межу виживання. Ус1 його галуз1 охопила стагнащя. Найв1дчутн1ше для переЫчних жител1в вона проявлялася у контекст1 динамти гх житлово-побутових умов.
Ключовою проблемою та шюстратором неспромоги компарттного режиму до належного сощального забезпечення було перманентно не виршене «квартирне питання». Воно найяскравше демонструвало несум1стсть запроваджуваних нововведень з комутстичним способом виробництва, що врештг тдвело добробут жител1в зах1дних областей УРСР до меж1 виживання. Нездаттсть компарттног верх1вки реалгзувати Iдег перебудови спричинилася до р1зкого пог1ршення житлового забезпечення мешканщв захгдноукрагнських земель. На початку 90-х рр. ХХ ст. його контрольш цифри повертаються на р1вень 1970-х рр., втративши таким чином 15-20 рок1в. Не в останню чергу насл1дком цього стала стр1мка втрата авторитету КПРС-КПУ на м1сцях, р1ст розчарування щодо гг спроможност1 очолити реформування сустльства, I як насл1док - вимоги до усунення компарттних оргатзацт з тдприемств та установ м1ста та проведення тотальног департизаци. Це перевтшюе патрютично налаштовану громадськгсть на масового носгя национально-демократичного, а згодом антикомутстичного руху за в1дновлення державног самост1йност1 Украгни.
Ключовi слова: КПРС-КПУ, перебудова, сощальне забезпечення, житло, буд1вництво, скорочення.
Наростання системно! сощально-економiчноi кризи в СРСР у другш половиш 80-х рр. ХХ ст. набирало незворотного характеру. Через половинчастють та непослщовнють шщшоваш КПРС реформи спричинялися до швидкого попршення матерiального становища громадян СРСР. Як наслщок, розгортання перебудовних новацш демонструвало безперспективнють компартшних почишв. Руйнуючи мЫмальний гарантований сощальний стан, реформи тим самим ставили пщ сумшв доцшьнють подальшого перебування компартшного керiвництва при владь Полггика гласносл робила надбанням широко! громадськосп численш комунютичш злочини минулих десятилпъ, старанно приховуваш радянською щеолопчною системою. Одним iз вагомих свщчень руйнаци комунютично! соцiально-економiчноi системи було житлове забезпечення жшешв краши, що ф^урувало чи не найгостршою проблемою комунютичного способу господарювання.
З огляду те, що сучасна украшська юторична наука ще недостатньо придшила уваги корозшним явищам у соцiально-економiчному середовищi захщних областей УРСР у переддень вщновлення державно! самостшносп Украши у 1991 р., автор зробить спробу простежити наслщки запровадження перебудовних реформ у контекст житлово! динамжи мешканцiв зазначеного регiону. Джерельною базою науково! розвiдки слугуватимуть офiцiйнi та неопублшоваш статистичнi матерiали. Географiчна послщовнють викладу збудована на основi юторичних етнотериторiальних регiонiв захщноукрашських земель: Галичини, Волиш, Закарпаття та Буковини, що у сучасному адмшютративному вимiрi становить Львiвську, Iвано-Франкiвську, Тернопiльську, Волинську, Рiвненську, Закарпатську i Чернiвецьку областi.
Львiвську, Iвано-Франкiвську, Тернопiльську, Волинську та Рiвненську областi включено до складу УРСР 4 грудня 1939 р. [1, с. 5] Через твстолпгя, у 1988 р. площа Львiвщини становила 21 834 кв. км. [2, с. 57], що складало 3,6% територи республши [3, с. 11]. Тут проживало 2 748 тис. оаб, [4, с. 56] що становило 5,3% населення Украшсько! РСР [5]. У згаданому рощ було введено в дш 1 034 тис. кв. м. житла, проте
117
вoдoпpoвoдoм обладнано - 92,7%, цешральним опаленням - 67,7%, газом - 93.8%, гаpячим водопостачанням - 93,8% [6, с. 113]. Незважаючи на велию об'еми житлового бyдiвництва, його пoстiйнo не вистачало. Пеpесiчнoмy гpoмадянинy неpiдкo доводилося oчiкyвати на oтpимання кваpтиpи 15 - 20 po^. Cкажiмo, якщо y 1987 p. 6уло здано в експлyатацiю 279 тис. кв. м. житла, то в 1988 p. - 229 тис. кв. м. Деpжавними i кooпеpативними пiдпpиeмствами, вiдпoвiднo, - 49 тис. кв. м. i 43 тис. кв. м., а за pахyнoк кош^в населення та за допомогою деpжавнoгo кpедитy - 221 тис. кв. м. та 172 тис. кв. м. [7, с. 108] На одну тисячу чоловж в обласп 6уло введено 383 кв. м. житлових будинюв, що ставило ïï на 16 мюце сеpед 20 областей pеспyблiки [8, аpк. 19]. Площа Iванo-Фpанкiвськoï oбластi налiчyвала 13,9 тис. кв. км., або 2,3% теpитopiï УРСР [9, с. 5]. Тут доживало 1 396 тис. мешканцiв [10, с. 5], що становило 2,7% вщ кшькосп населення pеспyблiки [11, с. 5]. За п'ять останшх po^ деpжавнi капiталoвкладення у житлове бyдiвництвo зменшились на 13 млpд. кpб. У пopiвняннi iз
1987 p. введення в експлуатащю помешкань скopoтилoся на 97 тис. кв. м. у мютах та 79 тис. кв. м. - у селах. Юльюсть амей, що стояли на кваpтиpнoмy oблiкy мала таку динамку: 1980 p. - 24 тис. амей, 1985 p. - 32 тис. амей, 1986 p. - 35 тис. амей, 1987 p. - 37 тис. амей, 1988 p. - 40 тис амей. Для пopiвняння: надано кваpтиp у 1980 p. - 4 тис., 1985 p. - 5,2 тис, 1986 p. - 4,7 тис. 1987 p. - 5,3 тис., 1988 p. - 5 тис. У poзpахyнкy на 100 амей piвень забезпечення житлом сягав вщповщно 18%, 17%, 16%, 15%, 15% [12, с. 26 - 30]. Теpитopiя Теpнoпiльськoï обласп poзташyвалася на 13,8 тис. кв. км., -2,3% теpитopiï УРСР [13, с. 5], де доживало 1 169 тис. жшешв - 2.3% [14, с. 11] мешканщв pеспyблiки. У пopiвняннi iз дoпеpебyдoвними poками введення в дiю плoщi житлових будинюв зменшилося на 51 тис. кв. м. [15, с. 19] Якщо у 1980 p. у чеpзi для oтpимання деpжавнoгo житла знаходилося 18 тис. амей, то у 1985 p. - 23 тис. амей, а у
1988 p. - 28 тис. амей. Чеpга для oтpимання кooпеpативнoгo житла: 1980 p. - 4 тис. амей, 1985 p. - 6 тис. амей, 1988 p. - 9 тис. амей [16, с. 47]. На 3,5 тис. скopoтилася чисельнють оаб, якi збудували власш будинки [17, с. 77]. Бyдiвництвo житла у сiльськiй мiсцевoстi знизилося на 34 тис. кв. м. [18, с. 75], загальноосвггшх шкш на 4 тис. учшвських мюць, клyбiв та бyдинкiв кyльтypи на 0,3 тис. мюць, лiкаpень на 86 тис. лiжoк [19, с. 86 - 92].
У 1988 p. теpитopiя Boлинськoï oбластi налiчyвала 20,2 тис. кв. км. [20, с. 6], що становило 3,3% pеспyблiканськoï плoщi [21]. Населення складало 1 034 тис. оаб -2% жшешв pеспyблiки [22, с. 121]. У 1980 p. у пеpелiк пpетендентiв для oтpимання деpжавнoгo i кooпеpативнoгo житла було внесено вщповщно 24 тис. i 3 тис. амей, 1985 p. - 26 тис. i 9 тис. амей, 1988 p. - 32 тис. i 14 тис. амей [23, с. 47]. Площа Piвненськoï обласп становила 20,1 кв. км. [24, с. 13], де доживало 1 170 тис. оаб, що складало вщповщно 3,3% [25, с. 23] та 2,3%[26, с. 32] на pеспyблiканськoмy rai [27, с. 12]. С^авжню rapra^ житлово'1 пpoблеми ^юс^ус кiлькiсть сiмей, кoтpим вдалося oтpимати помешкання. Biд 1985 p. ïx чисельнiсть скopoчyeться на 6,3 тис. У 1981 -1985 pp. це зpoбили 19,7 тис. амей, у 1986 - 1988 pp. - 13,4 тис. амей [28. с. 82]. Динамшу виpiшення «кваpтиpнoгo питання» yпpoдoвж 80-х pp. XX ст. засвщчують настyпнi данi. У 1980 p. деpжавний житловий фонд вмщав 24 тис. сiмей чеpгoвикiв, 1985 p. - 33 тис., 1988 p. - 40 тис. Kooпеpативний pеeстp мав таку динамшу: 1980 p. - 3 тис. амей, 1985 p. - 4 тис. амей, 1988 p. - 10 тис. амей [29, с. 47].
Закаpпатськy область у складi УРСР yтвopенo 22 сiчня 1944 p. [30, с. 421] За площею Закаpпаття займало 12,8 тис. кв. км. [31, с. 13], або 2,1% вщ теpитopiï УРСР [32, с. 77]. Там доживало 1 252 тис. оаб [33, с. 5] - 3% [34, с. 45] населення pеспyблiки. Bведення в дш житлових бyдинкiв поменшало вiд 1987 p.: з деpжавнoгo фонду на 30 тис. кв. м., за pаxyнoк власних кош^в населення - на 36 тис. кв. м. [35, с.
118
148] Якщо за 1981 - 1985 рр. 6уло здано 289 тис. кв. м. корисно! площ^ то y 1986 - 1988 рр. - 215 тис. кв. м. Особливо помггне скорочення вiдбyваeться вщ 1987 р. - на 73 тис. кв. м., та 1988 р. - на 70 тис. кв. м. [36, с. 150] Кшькють збyдованиx квартир скорчусться на 0,5 тис. помешкань: за pаxyнок деpжавниx та коопеpативниx коштiв -на 0,2 тис. осель, власниx накладiв населення - на 0,3 тис. [37. с. 151] Чисельнють оаб, якi покращили житловi умови зменшуеться на 1,8 тис. жшешв [38, с. 152]. У чеpзi для отримання державного i кооперативного житла перебувало вщповщно: у 1980 р. 15 тис. i 2 тис. амей, 1985 р. - 19 тис. i 3 тис. амей, 1988 р. - 24 тис. i 5 тис. амей. [39, с. 47] Тим кому пощастило дочекатися помешкання, доводилося ще довго облаштовувати його, оскшьки якiсть виконання бyдiвельниx робл була низькою. Pадянське безкоштовне житло лише на 62,4% було забезпечене водопроводом, 61,8% -каналiзацiею, 50,5% - центральним опаленням, 81,2% - газом, 45% - гарячим водопостачанням, 59,5% - ваннами [40, с. 464]. Чершвецьку область у складi республши створено 7 серпня 1944 р. У 1988 p. ïï площа налiчyвала 8.1 тис. кв. км. -1.6% загальноpеспyблiканськоï територп. На територи областi проживало 938 тис. оаб
- 1,8% населення республши. У 1987 - 1988 pp. спорудження житловоï площi скорочуеться на 12,9 тис. кв. м. А це становило 16% спаду житлового бyдiвництва. На житло очшувало 30 230 амей, що на 17% бшьше нiж минулого року. Найбшьше у Чеpнiвцяx - 25 059 черговиюв[41, с. 464].
У 1989 р. найгостршою соцiальною проблемою Львiвськоï областi продовжувало залишатися житлове питання. На 97 тис. кв. м. скоротилося введення в дш житловиx бyдинкiв: за pаxyнок деpжавниx коштiв - на 68 тис. кв. м., за pаxyнок кошлв населення
- 77 тис. кв. м. B сшьськш мiсцевостi таке скорочення вщбулося на 33 тис. кв. м. [42, с. 64 - 65]. Помгтно знизилася кшькють введення в експлуатащю дитячиx дошкiльниx закладiв та лiкyвальниx установ - на 2 363 мюць i 720 тис. мюць вiдповiдно [43, с. 74 -78]. Бyдiвництво житла скоротилося на 8%. B експлуатащю здано на 2,6 тис. квартир менше шж у 1988 р., на 1,3 тис. квартир менше шж у 1987 р., на 1,6 тис. квартир менше шж у 1985 р. У чеpзi для його отримання очшувало 132 тис. амей, з ниx 57% бiльше 10 pокiв. При iснyючиx темпаx житлового бyдiвництва, для забезпечення квартирами тшьки чеpговикiв, без вpаxyвання приросту, потpiбно було 20 - 30 роюв [44, с. 17 - 18]. Bведення в дш загальноï площi житловиx будинюв у Гвано-Фpанкiвськiй областi скоротилося на 23 тис. кв. м. [45, с. 8] У Гвано-Франювську черга на отримання житла вщ 1985 р. збшьшилася на 7 тис. амей [46, с. 41]. Не витримував критики i благоустрш квартир. Bоно було обладнане водопостачанням на 88%, каналiзацiею - 78%, газом -94% [47, с. 45]. У Тернопшьськш обласл житлова забудова скоротилася на 20 тис. кв. м. [48, с. 5]Каттальний ремонт квартир поменшав на 54%, або на 28,8 тис. кв. м. менше шж минyлоpiч [49, с. 75].
Темпи житлового бyдiвництва у Bолинськiй обласл у 1989 р. спадають ще на 12 тис. кв. м. [50, с. 12 - 13] Bедення в експлуатащю загальноосвiтнix шкш поменшало на 12 тис. yчнiвськиx мюць [51, с. 18]. Обсяги бyдiвництва лiкаpняниx закладiв змалiли на 190 лiжок [52, с. 21]. Bведення в дш загальноï площi житловиx бyдинкiв за державш кошти скоротилося на 8 тис. м. кв. [53, с. 6]. Бyдiвництво за власний pаxyнок i за допомогою державного кредиту в мют зменшилося на 7 тис. кв. м., на селi - на 9 тис. кв. м. [54, с. 65] Кшькють помешкань, збyдованиx за кошти громадян, скоротилася на 382 одинищ, за кошти колгоств - на 111. Середнш pозмip державного помешкання зменшився вiд 66 кв. м. до 62.5 кв. м., кооперативного вщ 56 кв. м. до 53 кв. м. [55, с. 66 - 67] Bедення в дш загальноосвiтнix шкiл гальмувалося на 5 одиниць (1 у мют, 4 у селГ) [56, с. 72]. Кшькють лiкаpняниx закладiв поменшала на 353 лiжка, а дитячиx дошкiльниx закладiв на 330 мiсць [57, с. 73]. Загальна площа збудованого житла у
119
Закарпатськiй областi зменшилася на 12 тис. кв. м.: 7 тис. кв. м. - у державних та кооперативних пщприемствах, 5 тис. кв. м. - у колгоспах. Чисельнють черговиюв, ям отримали житло, скоротилася на 1,3 тис. оаб. Не менш напруженим "квартирне питання" було на селi, де житловий фонд зменшився ще 2 тис. кв. м. [58, с. 150 - 153] У Чершвцях квартирний облж вщ початку 80-х рр. ХХ ст. мав таку динамжу: в 1980 р. у черзi для отримання житла знаходилося 16 361 ам'я, у 1985 р. - 18 198 амей, у 1988 р.
- 20 059 амей, у 1989 р. - 26 050 амей. Втм, довгоочшуваш оселi були облаштоваш водопроводом на 80%, кaнaлiзaщею - на 80%, газом - на 92%, гарячим водопостачанням - на 72%, центральним опаленням - на 53%, ваннами - на 69% [59, с.
6 - 7].
У 1990 р. кшькють введеного в дш житла у Львiвськiй обласл скорочусться на 57 тис кв. м. [60, с. 11] Чисельнють амей, яю знаходилися на облжу для його отримання зростала з року в рш i досягла позначки у 156 тис. черговиюв [61, с. 78]. У динамщ ix кшькють збшьшилася: у мютах на 3 616 амей черговиюв, в сшьськш мюцевосл - 59 тис. претенденлв [62, с. 162]. Зведення житлових будинюв змaлiло на 57 об'еклв: 41 -не збудованих державними пщприемствами, 16 - населенням за допомогою кредиту [63, с. 154-156]. У 1вано-Франювськш обласл число амей, що потребували покращення житлових умов сягало 45 тис. Розрахунки свщчили, що для виконання програми "Житло - 2000" необхщно вводити в експлуатащю бшьш як 7 тис. квартир в рж, на що потужностей явно не вистачало. П'ятирiчний план щодо будiвництвa дошкiльниx зaклaдiв невиконаний на 32%, шкш - на 15%, клубiв та будинюв культури
- на 5%, медичних зaклaдiв - на 17% [64, с. 16 - 17]. У Тернопшьськш обласл будiвництво житла скоротилося на 34 тис. кв. м. [65, с. 5] Причиною сказаного стало зменшення цшьових катталовкладень на 37 млн. крб., або на 7% [66, с. 72]. Затрати на каттальний ремонт житла поменшали на 6 911 тис. крб., а площа приведених до житлового стану квартир поменшала на 21,2 тис. кв. м. Кшькють зaклaдiв освгги, медичних установ, дитячих дошкшьних зaклaдiв, бiблiотек, музе'1'в, клубiв залишалася на минулорiчному рiвнi [67, с. 76 - 88].
Не мало перспектив виршення "житлове питання" i у Волинськiй обласл, позаяк здача в експлуатащю будинюв скоротилася на 19 293 тис. кв. м., що становило 92% виконання плану [68, с. 13]. Спорудження житла, медичних установ, зaклaдiв освгти та культури, торпвельно-побутових об'еклв зупинилося на позначщ 57,6% вщ плану, освоення державних кaпiтaловклaдень вщбулося на 66,9%, будiвництво житла - на 46,6%. Черга на отримання квартири збшьшилася за два роки на 4,6 тис. оаб i складала бшьш як 26 тис. претендешив [69, арк. 25 - 26]. У Рiвненськiй обласл введення в дш корисно'1 житлово'1 площi поменшало на 118 тис. кв. м. [70, с. 77]: у державному секторi
- на 86 тис. кв. м., колгоспному - на 6 тис. кв. м. Проте на 24 тис. кв. м. збшьшилася площа житла збудованого за рахунок власних кош^в жшешв обласл [71, с. 65]. Чисельнють збудованих квартир зменшилася на 2 278 одиниць: 1 812 - у державному сектора 99 - у колгоспному [72, с. 68 - 69]. Катталовкладення у житлобуд змалши на 1 млн. крб. За 5 роюв кшькють черговиюв, що знаходилися на облжу для полшшення умов проживання зросла на 13 597 амей [73, с.68 - 69]. У 1990 р. у Закарпатськш обласл 70 тис. кв. м. нездано'1 в експлуатащю житлово'1 площi говорили сaмi за себе. Область не отримала 0,4 тис. помешкань. Якщо темпи скорочення кшькосл оаб, що отримали житло у 1985 - 1988 рр. становили 0,5% - 1%, то 1988 - 1989 рр. - 1,3%, 1989
- 1990 рр. - 2,4%. У черзi на житло знаходилося 22 678 оаб. Бшьшють iз черговиюв очжувала на покращення житлових умов понад 10 роив [74, с. 55 - 60]. Загальний житловий фонд поменшав на 257 тис. кв. м. Та й з благоустроем помешкань було не все гаразд. Наприкшщ ХХ столпгя комунютична влада спромоглася забезпечити оселi
120
сво'1'х гpoмадян вoдoпpoвoдoм на 63,5%, каналiзацieю - на 63,1%, цешральним опаленням - на 51,5%, гаpячим водопостачанням - на 46,4%, ваннами - на 60,6% [75, 61 - 64]. Лiмiти деpжавниx катталовкладень у Чеpнiвецькiй oбластi зменшено вщ 251 млн. кpб. до 237 млн. ^б. [76, с. 28] Тому й не знижувалося число чеpгoвикiв. На облшу знаходилося 2,5 тис. амей. З них: 149 амей iнвалiдiв, 759 - ветеpанiв Дpyгoï свггово'1 вiйни, 327 - "афганщв", 1 809 - багатодгтних poдин. Починаючи вiд 1989 p. здшснювався пpoдаж деpжавниx кваpтиp у особисту власнiсть гpoмадян. За 1990 p. додано 65 кваpтиp та 285 бyдинкiв на суму 4,4 млн. ^б. Kiлькiсть навчальних закладiв, медичних установ, iнститyцiй кyльтypнo-пoбyтoвoгo пpизначення залишалася на минyлopiчнoмy piвнi [77, с. 15 - 18].
У 1991 p. житлове бyдiвництвo у Львiвськiй oбластi знизилося на 162 тис. кв. м. i становило 726 тис. кв. м., таким чином пoвеpнyвшись до piвня 1985 p. (755 тис. м. кв.). Cеpедня забезпеченють на одного мешканця зменшилась на 0,3 кв. м. [78, с. 88 - 92] Гос^оту житлово'1 ^облеми демонс^ують зведенi данi щодо кiлькoстi амей, якi пpагнyли oтpимати кваpтиpy у 80-х pp. ХХ ст. У 1980 p. ïx налiчyвалoся 95 тис., 1985 p. - 120 тис., 1989 p. - 151 тис., 1990 p. - 155 тис., 1991 p. - 156 тис. [79, с. 93] У Гвано-Фpанкiвськiй обласп введено в експлуатащю 4 596 кваpтиp, загальною площею 395 тис. кв. м. 65% - за pаxyнoк кош^в населення. У пopiвняннi iз вщповщним пеpioдoм минулого poкy деpжавний сегмент у житловому бyдiвництвi скopoтився на 6% [80, с. 16]. Збшьшуються об'еми пpoдажy кваpтиp в особисту власнють. Якщо у пеpедньoмy po^ населення пpидбалo 380 помешкань, то у 1991 p. - 940. Будинюв, вщповщно, 630 i 1 130 [81, с. 53]. Юлькють амей, що пеpебyвали на облшу для пoкpащення житлових умов, ^одовжувала зpoстати. За piк вона ^имножилася вiд 43 934 до 47 988 чеpгoвикiв i мала стшку тенденцiю до збiльшення [82, с. 71]. Житлове бyдiвництвo у Теpнoпiльськiй oбластi зменшилося на 92 тис. кв. м., у сiльськiй мюцевосп на 22 тис. кв. м. Юльюсть мешканцiв, якi пoкpащили житлoвi умови скopoтилась на 6 тис. оаб [83, с. 73 - 86].
У 1991 p. бyдiвництвo житлових будинюв у Boлинськiй обласп поменшало на 109 тис. кв. м., загальнooсвiтнix шкiл - на 1,2 тис. мюць, дoшкiльниx закладiв - на 1,2 тис. мюць, медичних установ - на 120 лiжoк. Пpипинилoся зведення клyбiв та будинюв кyльтypи [84, с. 26]. У Piвненськiй oбластi деpжавна житлова забудова зменшилася на pекopдниx 66 тис. кв. м., а колгоспна пpипиняeться як така. Kiлькiсть амей, що знаходилися на oблiкy для oтpимання житла зpoсла вiд 1985 p. на 14 711 чеpгoвикiв, а вщ 1990 p. на 1 114 пpетендентiв [85, с. 97]. Загалом по обласп piвненчани не дopаxyвалися 809 кваpтиp [86, с. 93]. Та й благoyстpiй збудованих осель лише на 65% був забезпечений гаpячим водопостачанням, на 83% - газом, на 88% - цешральним опаленням [87, с. 98].
Bведення в дш житлових будинюв у Закаpпатськiй обласп залишалося меншим шж у 1985 p. на 12 тис. кв. м. За pаxyнoк деpжавниx кош^в було зведено лише 3 будинки, натомють спopyдження помешкань за гpoшi населення зpoслo на 65,6 тис. кв. м. Cеpед 17,7 тис. oсiб, що oтpимали житло - 16,8 тис оаб зpoбили це за власний кошт. ^одовжували знаходилися на облжу для пoкpащення житлових умов 23 044 ам'1 [88, с. 90 - 95]. У Чеpнiвецькiй обласп введення в дш загально'1 плoщi житлових бyдинкiв поменшало на 18 тис. кв. м. Як наслщок, чеpга на oтpимання житла зpoсла на 465 сiмей [89, с. 87]. Зведення житлових будинюв за pаxyнoк деpжавниx капiталoвкладень скopoтилoся на 35 тис. кв. м. Бyдiвництвo шкш, дитячих садкiв, лiкyвальниx i тopгiвельниx закладiв, бyдинкiв вiдпoчинкy та об'екпв побутового пpизначення пoвеpнyлoся до piвня 1980 p. [90, с. 79]
Таким чином, наприкiнцi 80-х - початку 90-х рр. ХХ ст. природна несумюнють ринкових новащй з плановими методами господарювання спричинясться до значного погiршення добробуту жшешв захiдних областей УРСР. Найбiльш вщчутно зазначений спад проявлявся у сегмент соцiального забезпечення мешканцiв регiону, а саме у плаш покращення !х житлово-побутових умов. Слiд зауважити, що у радянський перюд вирiшення «квартирного питання» завжди залишало бажати кращого. Давалася взнаки суспшьна власнiсть на засоби виробництва, яка згорнула приватну власнють до звуженого стану особисто!. Однак, у перебудовш роки становище попршуеться настiльки, що подекуди державна житлова забудова гальмусться на 85%. Це вщкинуло захщноукрашський регiон на десять роив у зворотному напрямку i повернуло його на рiвень доперебудовних чаав.
Список використано1 лггератури
1. История городов и сел Украинской ССР. Львовская область. - Киев, 1978. - С.
5.
2. Держкомстат УРСР. Львiвське обласне управлшня статистики. Львiвщина за роки Радянсько! влади. Статистичний збiрник присвячений 50^ччю возз'еднання захщноукрашських земель в единш Украшь - Львiв, 1989. - С. 57.
3. Держкомстат УРСР. Львiвське обласне управлшня статистики. Львiвщина за роки Радянсько! влади. Статистичний збiрник присвячений 50-рiччю возз'еднання захщноукрашських земель в единiй Украшь - Львiв, 1989. - С. 11.
4. Держкомстат УРСР. Львiвське обласне управлшня статистики. Львiвщина за роки Радянсько! влади. Статистичний збiрник присвячений 50^ччю возз'еднання захщноукрашських земель в единш Укра'1'ш. - Львiв, 1989. - С. 56
5. Держкомстат УРСР. Львiвське обласне управлшня статистики. Львiвщина за роки Радянсько! влади. Статистичний збiрник присвячений 50-рiччю возз'еднання захщноукрашських земель в единш Укра'1'ш. - Львiв, 1989. - С. 11.
6. Виконком Львiвськоi мюько! ради народних депутатiв. Економiчнi показники по мюту Львову станом на 1 ачня 1990 року. - Львiв, 1990. - С. 113.
7. Виконком Львiвськоi мюько! ради народних депутатв. Економiчнi показники по мюту Львову станом на 1 ачня 1990 року. - Львiв, 1990. - С. 108.
8. Мшютерство статистики Украши. Львiвське обласне управлшня статистики. Аналгтичш записки за 1990 р. Ф. 283. - Оп.10. - Арк. 19.
9. Державний комгтет Украшсько! РСР по статистищ. Iвано-Франкiвське обласне управлiння статистики. Основш показники розвитку народного господарства 1вано-Франкiвськоi областi за роки Радянсько! влади. - Iвано-Франкiвськ, 1989. - С. 5.
10. Там само.
11. Там само.
12. Державний комгтет Украшсько! РСР по статистищ. 1вано-Франювське обласне управлiння статистики. Основш показники розвитку народного господарства 1вано-Франювсько! областi за роки Радянсько! влади. - Iвано-Франкiвськ, 1989. - С. 26-30.
13. Там само.
14. Там само.
15. Тернопшьське обласне управлшня статистики. Тернопшьщина за роки Радянсько! влади. - Тернопiль, 1989. - С. 19.
16. Державний комгтет Украшсько! РСР по статистищ. Соцiально-економiчний та культурний розвиток захщних областей Укра'1нсько'1 РСР за роки Радянсько! влади. -К., 1989. - С. 47.
17. Тернопшьське обласне управлшня статистики. Тернопшьщина за роки Радянсько! влади. - Тернопшь, 1989. - С. 77.
122
18. Тернопшьське обласне управлшня статистики. Тернопшьщина за роки Радянсько'' влади. - Тернопшь, 1989. - С. 75.
19. Тернопшьське обласне управлшня статистики. Тернопшьщина за роки Радянсько'1 влади. - Тернопшь, 1989. - С. 86 - 92.
20. Госкомстат УССР. Волынское областное управление статистики. Социальное и экономическое развитие Волынской области. - Луцк, 1988. - С. 6.
21. Там само.
22. Там само.
23. Державний комггет Украшсько! РСР по статистищ. Сощально-економ1чний та культурний розвиток захщних областей Украшсько! РСР за роки Радянсько'1' влади. -К., 1989. - С. 47.
24. Державний комгтет Укра!'нсько!' РСР по статистищ. Сощально-економ1чний та культурний розвиток захщних областей Украшсько' РСР за роки Радянсько'' влади. -К., 1989. - С. 13.
25. Там само.
26. Там само.
27. Госкомстат Украинской ССР. Ровенское областное управление статистики. Социальное развитие Ровенской области. - Ровно, 1989. - С. 12.
28. Госкомстат Украинской ССР. Ровенское областное управление статистики. Социальное развитие Ровенской области. - Ровно, 1989. - С. 82.
29. Державний комгтет Украшсько' РСР по статистищ. Сощально-економ1чний та культурний розвиток захщних областей Украшсько' РСР за роки Радянсько'' влади. -К., 1989. - С. 47.
30. Укра'нська Радянська Сощалютична республжа. Енциклопедичний довщник. -Ки'в, 1986. - С. 421.
31. Державний комгтет Украшсько' РСР по статистищ. Сощально-економ1чний та культурний розвиток захщних областей Украшсько' РСР за роки Радянсько'' влади. -К., 1989. - С. 13.
32. Там само.
33. Державний комгтет УРСР по статистищ. Закарпатське обласне управлшня статистики. Статистичний зб1рник. - Ужгород, 1989. - С. 5.
34. Там само.
35. Державний комгтет УРСР по статистищ. Закарпатське обласне управлшня статистики. Статистичний зб1рник. - Ужгород, 1989. - С. 148.
36. Державний комгтет УРСР по статистищ. Закарпатське обласне управлшня статистики. Статистичний зб1рник. - Ужгород, 1989. - С. 150.
37. Державний комгтет УРСР по статистищ. Закарпатське обласне управлшня статистики. Статистичний зб1рник. - Ужгород, 1989. - С. 151.
38. Державний комгтет УРСР по статистищ. Закарпатське обласне управлшня статистики. Статистичний зб1рник. - Ужгород, 1989. - С. 152.
39. Державний комгтет Украшсько' РСР по статистищ. Сощально-економ1чний та культурний розвиток захщних областей Украшсько' РСР за роки Радянсько'' влади. -К., 1989. - С. 47
40. Державний комгтет УРСР по статистищ. Закарпатське обласне управлшня статистики. Статистичний зб1рник. - Ужгород, 1989. - С. 154.
41. Укра'нська Радянська Сощалютична республжа. Енциклопедичний довщник. -Ки'в, 1986. - С. 464.
42. Держкомстат УРСР. Льв1вщина за пюлявоенш роки. - Льв1в, 1990. - С. 64 - 65.
43. Держкомстат УРСР. Львiвщина напередоднi переходу до ринкових вщносин. - Львiв, 1990. - С. 74 - 78.
44. Мшютерство статистики Украши. Львiвське обласне управлшня статистики. Аналiтичнi записки за 1990 р. Ф. - 238. - Оп. 10. - Спр. 1. - Арк. 17 - 18.
45. Державний комгтет УРСР по статистищ. 1вано-Франювське обласне управлшня статистики. Основш показники розвитку народного господарства 1вано-Франювсько! область - 1вано-Франювськ, 1990. - С. 8.
46. Держкомстат УРСР. 1вано-Франювське обласне управлшня статистики. Мюто Iвано-Франкiвськ серед обласних центрiв Украши. - Iвано-Франкiвськ, 1991. - С. 41.
47. Державний комгтет УРСР по статистищ. 1вано-Франювське Обласне управлшня статистики. Основш показники розвитку народного господарства 1вано-Франювсько! область - Iвано-Франкiвськ, 1990. - С. 45.
48. Держкомстат УРСР. Тернопшьське обласне управлшня статистики. Тернопшьщина напередодш переходу до ринкових вщносин. - Тернопшь, 1991. - С. 5.
49. Там само.
50. Держкомстат УРСР. Волинське обласне управлшня статистики. Пщсумки виконання державного плану економiчного i сощального розвитку Волинсько! областi за роки дванадцято! п'ятирiчки. - Луцьк, 1991. - С. 12 - 13.
51. Держкомстат УРСР. Волинське обласне управлшня статистики. Пщсумки виконання державного плану економiчного i сощального розвитку Волинсько! обласл за роки дванадцято'1 п'ятирiчки. - Луцьк, 1991. - С. 18.
52. Держкомстат УРСР. Волинське обласне управлшня статистики. Пщсумки виконання державного плану економiчного i сощального розвитку Волинсько! обласл за роки дванадцято! п'ятирiчки. - Луцьк, 1991. - С. 21.
53. Держкомстат Украшсько! РСР. Ровенське обласне управлшня статистики. Ровенщина в цифрах. - Ровно, 1991. - С. 6.
54. Держкомстат Украшсько! РСР. Ровенське обласне управлшня статистики. Ровенщина в цифрах. - Ровно, 1991. -С. 65.
55. Держкомстат Украшсько! РСР. Ровенське обласне управлшня статистики. Ровенщина в цифрах. - Ровно, 1991. - С. 66 - 67.
56. Держкомстат Украшсько! РСР. Ровенське обласне управлшня статистики. Ровенщина в цифрах. - Ровно, 1991. -С. 72.
57. Держкомстат Украшсько! РСР. Ровенське обласне управлшня статистики. Ровенщина в цифрах. - Ровно, 1991. - С. 73.
58. Державний комгтет УРСР по статистищ. Народне господарство Закарпатсько! обласл. Статистичний довщник. - Ужгород, 1990. - С. 150 - 153.
59. Госкомстат УССР. Черновицкое обласное управление статистики. Социально-економическое развитие города Черновцы. - Черновцы, 1990. С. 6 - 7.
60. Мшютерство статистики УРСР. Львiвське обласне управлшня статистики. Народне господарство Львiвськоi обласл у 1990 рощ. - Львiв, 1991. - С. 11.
61. Мшютерство статистики УРСР. Львiвське обласне управлшня статистики. Народне господарство Львiвськоi обласл у 1990 рощ. - Львiв, 1991. - С. 78.
62. Мшютерство статистики УРСР. Львiвське обласне управлшня статистики. Сощальний розвиток Львiвськоi обласл. Статистичний збiрник. - Львiв, 1991. - С. 162.
63. Мшютерство статистики УРСР. Львiвське обласне управлшня статистики. Сощальний розвиток Львiвськоi обласл. Статистичний збiрник. - Львiв, 1991. - С. 154156.
64. Держкомстат УРСР. 1вано-Франювське обласне управлiння статистики. Соцiально-економiчний розвиток ^ано-Франювсько' областi у перiод переходу до ринкових вщносин - 1вано-Франювськ, 1991. - С. 16 - 17.
65. Держкомстат УРСР. Тернопшьське обласне управлшня статистики. Тернопiльщини напередодш переходу до ринкових вiдносин. - Тернопшь, 1991. - С. 5.
66. Держкомстат УРСР. Тернопшьське обласне управлшня статистики. Тернопшьщини напередодш переходу до ринкових вщносин. - Тернопшь, 1991. - С. 72.
67. Держкомстат УРСР. Тернопшьське обласне управлшня статистики. Тернопшьщини напередодш переходу до ринкових вщносин. - Тернопшь, 1991. - С. 76 - 88.
68. Пщраховано автором за: Держкомстат УРСР. Волинське обласне управлшня статистики. Пщсумки виконання державного плану економiчного i сощального розвитку Волинсько'' обласп за роки дванадцято'' п'ятирiчки. - Луцьк, 1991. - С. 13.
69. Державний архiв Волинсько'' обласп (далi - ДАВО). Ф. 32 (Луцкий горком Компартии Украины). - Оп. 31. - Спр. 1. - Арк. 25 - 26.
70. Держкомстат Украшсько' РСР. Ровенське обласне управлшня статистики. Ровенщина в цифрах. Статистичний збiрник. - Ровно, 1991. - С. 6.
71. Держкомстат Украшсько' РСР. Ровенське обласне управлшня статистики. Ровенщина в цифрах. Статистичний збiрник. - Ровно, 1991. - С. 65.
72. Держкомстат Украшсько' РСР. Ровенське обласне управлшня статистики. Ровенщина в цифрах. Статистичний збiрник. - Ровно, 1991. - С. 66 - 67.
73. Держкомстат Украшсько' РСР. Ровенське обласне управлшня статистики. Ровенщина в цифрах. Статистичний збiрник. - Ровно, 1991. - С. 68 - 69.
74. Мшютерство статистики Украхнсько'' РСР. Закарпатське обласне управлшня статистики. Народне господарство Закарпатсько'' обласп у 1990 рощ. Статистичний збiрник.- Ужгород, 1991. - С. 55 - 60.
75. Мшютерство статистики Украхнсько'' РСР. Закарпатське обласне управлшня статистики. Народне господарство Закарпатсько'' обласп у 1990 рощ. Статистичний збiрник.- Ужгород, 1991. - С. 61 - 64.
76. Держкомстат УРСР. Чершвецьке обласне управлшня статистики. Про соцiально-економiчний розвиток Чершвецько'' обласп за 1990 роки дванадцято'' п'ятирiчки. - Чершвщ, 1991. - С. 28.
77. Держкомстат УРСР. Чершвецьке обласне управлшня статистики. Про соцiально-економiчний розвиток Чершвецько'' обласп за 1990 роки дванадцято'' п'ятирiчки. - Чершвщ, 1991. - С. 15 - 18.
78. Мшютерство статистики Укра'ни. Львiвське обласне управлшня статистики. Народне господарство Львiвсько1' обласп у 1991 р. - Львiв, 1992. - С. 88 - 92.
79. Мшютерство статистики Укра'ни. Львiвське обласне управлшня статистики. Народне господарство Львiвсько1' обласп у 1991 р. - Львiв, 1992. - С. 93.
80. Мшютерство статистики Укра'ни. 1вано-Франювське обласне управлшня статистики. Про хщ реалiзацi1' програми надзвичайних заходiв щодо стабшзацп економжи обласп та виходу п з кризового стану у 1991 рощ. - 1вано-Франювськ, 1992.
- С. 16.
81. Мшютерство статистики Укра'ни. 1вано-Франювське обласне управлшня статистики. Про хщ реашзацп програми надзвичайних заходiв щодо стабшзацп економжи обласп та виходу п з кризового стану у 1991 рощ. - 1вано-Франювськ, 1992.
- С. 53.
82. Мшютерство статистики Украши. Iвано-Франкiвське обласне управлiння статистики. 1вано-Франювщина у цифрах. - Iвано-Франкiвськ, 1993. - С. 71.
83. Мшстат Украши. Тернопшьське обласне управлiння статистики. Тернопшьщина в цифрах. - Тернопшь, 1993. - С. 73 - 86 .
84. Мшютерство статистики Украши. Волинське обласне управлшня статистики. Соцiально-економiчний стан Волинсько! областi (статистичний збiрник). - Луцьк, 1992. - С. 26.
85. Мшютерство статистики Украши. Рiвненське обласне управлшня статистики. Народне господарство обласп у 1992 рощ. - PiB^, 1993. - С. 97.
86. Мшютерство статистики Украши. Piвненське обласне управлшня статистики. Народне господарство обласп у 1992 рощ. - Piвне, 1993. - С. 93.
87. Мшютерство статистики Украши. Piвненське обласне управлшня статистики. Народне господарство обласп у 1992 рощ. - Piвне, 1993. - С. 98.
88. Мшютерство статистики Украши. Закарпатське обласне управлшня статистики. Народне господарство Закарпатсько! обласп в 1992 рощ. Статистичний збiрник. - Ужгород, 1993. - С. 90 - 95.
89. Мшютерство статистики Украши. Чершвецьке обласне управлшня статистики. Народне господарство Чершвецько! обласп у 1992 рощ. - Чершвщ, 1993. - С. 87.
90. Мшютерство статистики Украши. Чершвецьке обласне управлшня статистики. Народне господарство Чершвецько! обласп у 1992 рощ. - Чершвщ, 1993. - С. 79.
Стаття надшшла до редакци 02.04.2015 р.
V. Chura
HOUSING OF RESIDENTS OF THE WESTERN REGIONS OF THE USSR AT THE TURN OF THE 80THS - 90THS OF THE XX CENTURY
The inefficiency of the Soviet productive model made itself felt throughout all the period of the Soviet Union. The financial and material position of its citizens did not occupied the first places among European countries. Therefore the key reason for a systemic crisis which engulfed the national economic complex of the USSR in the early 70s of the XX century was an extremely extensive model of planned economy. Its inefficiency caused the increasing deployment of well marked crisis phenomena in the Soviet economy in the early 80s of the XX century. During the second half of the 1980s the USSR national economic mechanism worked up to the possible limit. Trying to stop the country's Communist Party sliding into economic and thus political collapse led to the introduction of the policy of adjustment. However, ineffective implementation of social and economic reforms put the country in the framework of a systemic continuous crisis. The policy of rebuilding as an attempt to instill the planned Soviet economy with market elements has caused rapid worsening and deterioration of financial standing of the Soviet Union cutuzens. Initiated by the Communist Party leader Mikhail Gorbachev the efforts to implement cost accounting and self-financing set the production complex on the edge of survival. All its branches were swept with stagnation. The most notable for ordinary residents it manifested itself in the context of the dynamics of their living conditions.
The key challenge and the most important problem of the Communist Party regime's insolvency to appropriate social security was a permanent "housing problem". It demonstrated incompatibility of the innovations introduced by the communist regime and the ways ofproduction ofproduction that finally put the welfare of the inhabitants of the western regions of the USSR to the brink of survival. This is not the least reconstructs the patriotic public into the mass media of the national-democratic and anti-communist movement later.
The failure of the Communist Party elite to realize the ideas of restructuring contributed to a sharp deterioration of housing provision of the residents of Western Ukraine. In the early 90s of the XX century its target figures returned to the level of the 1970s and thus lost about 15-20 years. Last but not least the result of this was the rapid loss of credibility of the Communist Party at their local organizations, increasing frustration about its ability to lead the reformations of the society, and as a result the requirements for removal of Communist Party organizations from the city's enterprises and institutions with the realization of total departization. This reconstructs patriotically oriented public organizations into a mass media of national-democratic and anti-communist movement for the restoration of state independence of Ukraine.
Key words: CPSU-CPU, the restructuring, social security, housing, construction, contraction.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Гедьо А.В., дл.н., проф.; Задунайський В.В., дл.н., проф.
УДК 94: 329. 15 ] (477. 82) "1989 - 1990"
О.1. Чура
КОМПАРТ1ЙНА ВЛАДА ЛЬВОВА У ВИБОРАХ 1989 ТА 1990 РР.
На злам1 80-х рр. ХХ ст. комутстичний режим у СРСР зштовхнувся i3 серйозними соцiально-економiчними та полтичними проблемами ^норування яких могло тддати сумтву провладний статус правлячог КПРС. Серед них - провали економiчних реформ, перманентно низьке матерiальне становище громадян крагни, загострення нащональног та релтйног проблем, деформацтт внутршньопарттт явища тощо. З метою запоб^ання втрати полтичного монополiзму союзне керiвництво у Мосmi наважуеться на запровадження полiтико-економiчних новацт, бшьш вiдомих як перебудова. 1х економiчна суть полягала у спробi симбюзу планових та ринкових методiв господарювання названих госпрозрахунком та самофтансуванням. Вектор полтичних реформ полягав у номтальнт передачi державног влади вiд КПРС i руки радянських iнституцiй крагни тд пильним контролем компартапарату.
Така iмimацiя демократичних перетворень викликае гостре незадоволення регюнально'г патрютично налаштованог громадськосmi на м^цях. Одним i-з регютв УРСР, де нацюнальт прюритети wнували стткими здавна були захiднi обласmi, а особливо гх негласна столиця - Львiв. На його теренах перебудовна полтреформа переростае у демократизацтт вимоги, як ослаблюють засади комутстично'г влади у мiсmi. Оприлюднення злочитв минулих десятилть спричинилося до сmрiмког дискредитацгг КПРС-КПУ в очах жиmелiв Львова i як на^док - нацюнально-демократичного ренесансу, що швидко перерw у антикомутстичний. Компарттне середовище вкрай вороже ставилося до вiдродження нацюнально-визвольного руху i широко розгорнуло боротьбу проти спроб позбавлення його монополи на полтичну владу.
Найголовтшими кроками на цьому державотворчому шляху були тщйоваш Х1Х Всесоюзною парттною конференщею вибори до Верховног ради СРСР у 1989 р. та Верховног ради УРСР i м^цевих рад у 1990 р. У першому випадку,не дивлячись на обрання опозицтних депуmаmiв, львiвському компартапарату хоча i номтально, але
127
