CC BY
22
3. Голубев В.Н. Принцип построения и содержание линейной системы жизненных форм покрытосеменных растений / В.Н. Голубев // Бюллетень МОИП. Отд. биол. - 1972. - Т. 77, вып. 6. - С. 72-80.
4. Доброчаева Д.Н. Определитель высших растений Украины. / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин и др. - К. : Изд-во "Фитосоциоцентр", 1999. - 548 с.
5. Протопопова В.В. Спонтанная флора Украины и пути ее развития / В.В. Протопопова. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1991. - 204 с.
6. Раменский Л.Г. Проблемы и методы изучения растительного покрова : избр. работы / Л.Г. Раменский. - Л. : Изд-во "Наука", 1971. - 334 с.
7. Raunkiaer C. Life formals of plants and statistical plant geography / C. Raunkiaer. - New York; London, 1934. - 352 p.
Бредихина Ю.Л. Эколого-биоморфологическая характеристика спонтанной флоры Мелитопольского региона
Впервые осуществлен эколого-биоморфологический анализ спонтанной флоры Мелитопольского региона. Биоморфологическая характеристика свидетельствует о преобладании терофитов как жизненной формы видов. Преобладают виды со стержневой корневой системой, что характерно для степных фитоценозов. По типам вегетативного размножения первое место занимают вегетативно-неподвижные виды. Экологический анализ по отношению к свету выявил доминирование гелиофитов, по адаптации к биогеоценозу в целом преобладают рудеранты и степанты, по отношению к плодородию почв - мезотрофы, а по отношению к влажности - ксеромезофи-ты и мезоксерофиты.
Ключевые слова: спонтанная флора, эколого-биоморфологический анализ, фитоценоз.
Bredikhina Yu.L. Ekological-biomorphological description of spontaneous flora of Melitopol region
The spontaneous flora ecological-biomorphological analysis of Melitopol region is first carried out. Biomorfological description testifies to predominance of terophytes, as a species vital form. Species prevail with the bar root system, that characteristically for steppe phytocenosis. On the types of vegetative reproduction the first place is occupied by vegetative-immobile species. An ecological analysis in relation to light exposed prevailing of heliophytes, on adaptation to biogeocenosis ruderates and stepanties prevail on the whole, in relation to fertility of soils - mesotrophies, and in relation to humidity - xeromesophytes and mesoxerophytes.
Keywords: spontaneous flora, ecological-biomorphological analysis, phytocenosis.
УДК 632.7:581.[19+144] Наук. ствроб. I.B. Броун -
Державний дендропарк "Олександрш " НАН Украти
ЗЕЛЕНА ЯБЛУНЕВА ПОПЕЛИЦЯ (APHIS POMI DEG.) ТА II ВПЛИВ НА Ф1ЗЮЛОГО-БЮХ1М1ЧН1 ПОКАЗНИКИ КОРМОВИХ РОСЛИН
Дослщжено вплив ступеня заселеност зеленою яблуневою попелицею кормо-вих рослин на вмют первинно! та пгроскошчно! вологи, а також хлорофшу a i b та каротинодав в !х листг Встановлено, що вс щ показники у пошкоджених рослинах значно знижувались поряд i3 шдвищенням рiвня !х заселеност ф^офагом.
Ключовг слова: ф™фаг, стушнь заселеност^ кормова рослина, волога, хлоро-фш a i b, каротино!ди.
На територп кра!н СНД вщомо близько 800 вид1в попелиць [1], а усьо-го на планет !х нараховуегься близько трьох тисяч [4]. За даними В.В. Жу-равльова [5], видовий склад дендрофшьних попелиць Укра!ни охоплюе
314 видiв та пiдвидiв з 111 родiв та 11 родин. Бiльшiсть з них е шкiдниками плодових культур, япдниюв та розсадникiв декоративних рослин [3]. Зелена яблунева попелиця (Aphis pomi Deg.) е одним з найбшьш поширених шюдни-KiB плодових садiв, паркiв та лiсових розсадниюв [8].
Соколов А.М. [7], зокрема, вщзначае, що стiйкiсть яблунь до попе-лиць неабияк залежить вщ водного балансу рослини та морфолого-анатомiч-но! будови листя та паготв. За його висновком, сильно пошкоджет сорти яблунi мають бiльшу втрату та поглинання води, шж стшю. Крiм цього, вщ-значаеться, що стшк^ сорти яблунi мають бшьш товстий нижнiй епiдермiс листя, порiвняно зi сильно пошкодженими сортами; кора однорiчних пагонiв теж мае бшьшу товщину саме у сортiв, що мало пошкоджуються.
Попелицi живляться виключно соками рослин. Живитись !м дае змогу вдалий симбiоз з бактерiями, якi синтезують для них амшокислоти, вiтамiни та iншi речовини [9]. Пошкоджуючи кормовi рослини, попелицi ютотно впливають на змiну фiзiологiчних та бiохiмiчних показникiв у них, зокрема вмют первинно! та пгроскотчно! вологи, а також хлорофшу a i b та кароти-нодав. Дослщи з визначення вмiсту первинно! та пгроскотчно! вологи в листа саджанцiв яблунi сорту Ренет Симиренка з рiзним ступенем пошкодження попелицею проводили за методикою К.М. Веюрчик [2].
Вмiст хлорофiлу a i b та каротинодав визначали за методикою Х.М. Починка [6], використовуючи спектрофотометр СФ-46. Внаслiдок дос-лщжень було встановлено, що вмiст первинно! та пгроскотчно! вологи в лисп яблуш у середньому за роки дослщжень iз пiдвищенням ступеня заселе-ностi фiтофагом саджанцiв помiтно знижувався (табл. 1).
Табл. 1. BMicm первинно'1 та гкроскотчног вологи в лист1 саджанщв яблуш сорту Ренет Симиренка з piimuM ступенем заселеностг зеленою яблуневою попелицею, % (дендропарк "Олександрiя", 2003-2007рр.)
Стутнь заселеноста рослини фггофагом
Роки
2003
2004
2005 | 2006 | 2007 | Середне
Первинна вологють, %
ВШдсутня або слабка 58,76 58
58,68 58,82
58,56
58,70
Середня
56,34
56,53
56,12
55,77
55,93
56,14
Сильна
52,68
52,50
52,76
52,76
52,70
52,68
Пгроскошчна волопсть, %
Вiдсутня або слабка
2,64
2,71
2,69
2,53
2,55
2,62
Середня
1,37
1,63
1,62
1,25
1,45
1,46
Сильна
1,03
1,02
1,09
1,07
1,11
1,06
З даних табл. 1 видно, що якщо вмют первинно! та пгроскотчно! вологи в середньому за роки дослщжень у непошкодженому флофагом листа становив 58,70 % та 2,62 %, то у сильно пошкодженого цей показник знижувався до 52,58 % та 1,06 % вщповщно, що свщчить про негативний вплив зелено! яблунево! попелищ на водний режим пошкоджених рослин.
Вивчення впливу рiвня заселеносл кормових рослин зеленою яблуневою попелицею на вмют зелених тгментав у лисп показало, що збшьшення ступеня заселеносл фггофагом саджанщв яблут сорту Ренет Симиренка, ки-
Поглиблеш бiологiчнi дослщження
261
зильнику блискучого та яблунi Недзвецького зумовлювало рiзке зниження вмiсту хлорофiлу а i Ь (табл. 2).
Табл. 2. Вмкт хлорофлу а i Ь у листг рослин род. Rosaceae з разным ступенем заселеност1 зеленою яблуневою попелыцею, мг/100 г сыроТречовыны (дендропарк "Олександрiя", 2008-2010рр.)
Ступшь заселеносп рослин фгтофагом Хлорос )Ш
а Ь
Роки Се-редне Роки Се-редне
2008 2009 2010 2008 2009 2010
Яблуня сорту Ренет Симиренка
Ввдсутня або слабка 237,96 215,78 252,16 235,30 54,33 50,53 88,12 64,33
Середня 179,31 172,72 203,22 185,08 45,41 43,76 75,76 54,98
Сильна 143,32 151,09 186,79 160,40 36,53 39,19 68,99 48,24
Кизильник блискучий
Ввдсутня або слабка 207,82 202,38 215,42 208,54 96,11 92,70 113,33 100,71
Середня 177,91 180,08 185,83 181,27 86,03 85,26 101,86 91,05
Сильна 152,34 141,61 152,82 148,92 77,95 69,56 95,42 80,98
Яблуня Недзвецького
Ввдсутня або слабка 247,05 238,67 254,34 246,69 75,61 97,28 91,81 88,23
Середня 202,24 202,59 216,00 206,94 71,12 84,45 82,79 79,45
Сильна 145,70 139,84 185,52 157,02 60,54 65,68 72,20 66,14
Так, якщо у варiантi iз вщсутньою або слабкою заселенiстю шюдни-ком рослин вмiст хлорофiлу а i Ь у середньому за роки дослщжень становив в лисп яблуш сорту Ренет Симиренка вщповщно 235,30 та 64,33 мг/100 г сиро! речовини, лисп кизильнику блискучого - 208,54 та 100,71 мг/100 г сиро! ре-човини та у лисп яблуш Недзвецького - 246,69 та 88,23 мг/100 г сиро! речовини, то у варiантi iз сильним ступенем заселеносп цей показник значно зни-жувався i становив, вiдповiдно, у лисп яблуш сорту Ренет Симиренка 160,40 та 48,24 мг/100 г сиро! речовини, лисп кизильнику блискучого - 148,92 та 80,98 мг/100 г сиро! речовини та у лисп яблуш Недзвецького - 157,02 та 66,14 мг/100 г сиро! речовини.
Дослщження впливу заселеносп кормових рослин фпофагом на вмют каротинодав в !х лисп показало, що iз шдвищенням його ступеня цей показник помггно знижувався (табл. 3).
Визначено, що у варiантi iз вщсутньою або слабкою заселенiстю вмют каротинодав в листi яблунi сорту Ренет Симиренка, кизильнику блискучого та яблуш Недзвецького в середньому за роки дослщжень становив вщповщно 45,15; 30,69 та 46,80 мг/100 г сиро! речовини, тодi як у сильно пошкодженого листя цей показник знижувався в середньому на 20-30 % i становив вщповщ-но 33,48; 24,85 та 32,10 мг/100 г сиро! речовини.
Таким чином, результати проведених свщчать про чгтку залежшсть мiж ступенем заселеносп шюдником кормово! рослини та фiзiологiчними i бiохiмiчними !! показниками, якi ютотно зменшувались разом з пiдвищенням чисельносп зелено! яблунево! попелицi.
Табл. 3. Вмкт каротиноШе у лист1 рослин род. Rosaceae з разным ступенем заселеност зеленою яблунееою попелыцею, мг/100 г сыроТречоеыны (дендропарк "Олександрiя", 2008-2010рр.)
Стутнь заселеносп рослин фггофагом Каротиногди
Роки Середне
2008 2009 2010
Яблуня сорту Ренет Симиренка
Ыдсутня або слабка 42,67 39,86 52,91 45,15
Середня 37,56 33,20 43,42 38,06
Сильна 34,97 30,89 34,58 33,48
Кизильник блискучий
Ыдсутня або слабка 29,34 28,61 34,12 30,69
Середня 25,13 27,30 28,11 26,85
Сильна 24,78 24,38 25,38 24,85
Яблуня Недзвецького
Ыдсутня або слабка 41,35 46,69 52,35 46,80
Середня 37,29 34,24 47,65 39,73
Сильна 25,54 31,31 39,46 32,10
Л1тература
1. Бей-Биенко Г.Я. Общая энтомология / Г.Я. Бей-Биенко. - Изд. 3-е, [перераб. и доп.]. -М. : Изд-во "Высш. шк.", 1980. - 416 с.
2. Вегарчик К.М. Фiзiологiя рослин : практикум / К.М. Вегарчик. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1984. - 239 с.
3. Верещагин Б.В. Биологическое обоснование защиты древесных насаждений от тлей / Б.В. Верещагин, В.В. Верещагина // Фауна и биология насекомых Молдавии. - Кишинев : Изд-во "Штиинца", 1973. - С. 114-129.
4. Верещагин Б.В. Тли - вредители плодовых культур в Молдавии / Б.В. Верещагин, В.В. Верещагина. - Кишинев : Изд-во "Штиинца", 1977. - 64 с.
5. Журавльов В.В. Попелищ (Homoptera, Aphidoidea) деревно-чагарниково! рослинносп Укра1ни : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.24 "Ентомоло-пя" / В.В. Журавльов. - К. : Вид-во "Логос", 2005. - 24 с.
6. Починок Х.Н. Методы биохимического анализа растений / Х.Н. Починок. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1976. - 336 с.
7. Соколов A.M. Устойчивость яблони к зеленой яблонной тле и красногалловой яблонной тле / А.М. Соколов // Тезисы докладов IV Всесоюзного совещания по иммунитету сельскохозяйственных растений. - Кишинев, 1965. - Вып. 5. - С. 149-155.
8. Швандеров Ф.А. О вредоносности яблонной тли / Ф.А. Швандеров // Защита растений от вредителей и болезней. - 1964. - № 11. - С. 19.
9. Dunbar H.E. Aphid thermal tolerance is governed by a point mutation in bacterial symbionts / H.E. Dunbar, A.C. Wilson, N.R. Ferguson, N.A. Moran // PLoS Biol. - 2007. - № 5. - 96 p.
Броун И.В. Зелёная яблонная тля (Aphis pomi Deg.) и её влияние на физиолого-биохимические показатели кормовых растений
Описано влияние степени заселённости кормовых растений зеленой яблонной тлёй на физиологические и биохимические показатели в них, в частности на первичную и гигроскопичную влажность, а также содержание хлорофилла a и b и кароти-ноидов в листьях. Установлено, что все эти показатели значительно уменьшались с повышением степени заселённости растений фитофагом.
Ключееые слова: фитофаг, степень заселённости, кормовое растение, влага, хлорофилл a и b, каротиноиды.
Broun I.V. Green apple aphid (Aphis pomi Deg.) and it's influence to phisiological and biochemical parameters of forage plants
Поглиблеш бюлопчш дослщження
263
The influence of the degree population of forage plants of green apple aphid to physiological and biochemical properties in them, particularly at the primary and hygroscopic moisture content, and the content of chlorophyll a and b and carotenoids in the leaves described in this article. All these figures are significantly reduced with the increasing population of phytophagous.
Keywords: phytophagous, the degree of population, forage plant, moisture, chlorophyll a and b and carotenoids.
УДК 635.9:581.16 Здобувач М.Ю. Дубчак1 -
НУ 6iopecypcie i природокористування Украти, м. Кшв
НАСШНеВЕ РОЗМНОЖЕННЯ ВИД1В РОДУ EXOCHORDA LINDL.
Bce6i4HO дослщжено насшневе розмноження представниюв роду Exochorda Lindl. в умовах м. Киева. Наведено даш щодо термов заготiвлi насшня, передпошв-ного оброблення, строив вишву, глибини загортання насшня та термов появи схо-дiв. Проаналiзовано результати дослщжень та зроблено вщповщш висновки.
Ключовг слова: насшня, схожють, проростання, екзохорда.
На сучасному етат збереження бюр1зномашття та рацюнального ви-користання рослинних ресуршв важливим питанням е збагачення асортимен-ту декоративних рослин. Основним осередком з1брання штродуценпв е бота-шчш сади. У раз1 використання штродуценпв в озелененш важливим е знан-ня !х репродуктивно! здатносп, оскшьки частина рослин добре розмно-жуеться насшневим шляхом, а шша - вегетативним [3]. Саме тому одним 1з найважливших завдань при штродукцп рослин е встановлення репродуктивно! здатност представниюв дослщжуваного роду та найоптимальшших мето-д1в !х розмноження.
Важливим показником устшносл штродукцп представниюв роду Exochorda Lindl. е формування схожого та доброяюсного насшня. Насшня представниюв роду е досить крупне, проте мае невелику масу, за формою дископод1бне з крилом (рис. 1), яке розм1щуеться в п'ятикутному плод1 (рис. 2).
Мета дослвджень. Встановити термши дозр1вання, збирання та роз-трюкування плод1в роду Exochorda Lindl. Провести дослщи з насшневого розмноження представниюв цього роду в умовах м. Киева.
MaTepiai i методика дослвджень. Для проведення дослщжень вико-ристовували власноруч заготовлене насшня представниюв роду Exochorda Lindl. Насшня збирали в рекомендован! термши (жовтень - листопад). Вишв насшня проводили в попередньо шдготовлений Грунт та в р!зш термь ни. Здатн!сть рослин до насшнево! репродукц!! визначали за 6 бальною шкалою О. А. Калшченка [2].
Результати дослiджень. Загопвлю нас!ння проводили в р!зн! термши. Плоди екзохорди тдсушували два тижш, п!сля чого вони розкривались i ви-сипались крилатки [4]. Дослщження показали, що масове розтрiскування пло-
1 Наук. керiвник: проф. С.Б. Ковалевський, д-р с.-г. наук
