CC BY
21
60
300000
250000 д
200000
150000
100000
л я
и
и о с
л н и
"2
I Площа загальна I Площа з iнтродуцентами ■Посадкових мюць всього ■Iнтродуцентiв
50000
1 2 3 4 5 6 7 Р1к посадки
Рис. 1. Динамжа участi iнтродуцентiв у л^ових культурах, що створено у
Страдчiвському НВЛК
Необхщно актив1зувати роботи з впровадження штродуценлв у л1сов1 культури Страдч1вського НВЛК, як тих, щодо перспективност яких немае сумшв1в, так 1 нових, експериментальних. Така робота ведеться кафедрою ль сових культур УкрДЛТУ: упродовж кшькох останшх роюв у культури введено сосну жорстку з метою дослщження росту ще! породи в умовах Розточчя.
Першочерговим завданням е негайний облж дшянок з участю стиглих дерев дугласп, веймутки та модрини, створення генних резерват1в чи насшне-вих дшянок на !х основ1 та селекцшна робота, спрямована на вщб1р плюсових дерев цих порщ. Особливо актуальним це уявляеться для сосни Веймута, де-кшька дерев котро! збереглося у кварталах 49-50 Страдч1вського люництва.
Л1тература
1. Гринюк Ю.Г. Характеристика лшв Яшвського Розточчя// Тези м1жнар. наук.-практ. конференци "Проблеми та перспективи розвитку лювничо! осв1ти, науки та виробниц-тва", Льв1в, 14-16 кв1тня 1999 р., Льв1в, 1999. - С. 41-42.
2. Лювницькч дослщження на Розточчь В-во "Каменяр." Л. - 1972.
3. Лггопис природи, зведений том 10-лгттх дослщжень 1985-1995/ Природний запо-вщник "Розточчя". - 1вано-Франкове, 1996. - Книга 9.
4. Пясецький А.Л. Про побудування 1 бюлопчний розвиток ряду титв украшського люу. Украшське Вид-во, 1942. - 117 с.
5. Швадчак 1.М., Бондаренко В.Д., Чернявський М.В. Короткий пупвник по на-уково-дослщних об'ектах Льв1в, 1995. - 48 с.
0
УДК 712.253 Проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук;
тж. Н.Д. Кондрат - УкрДЛТУ
ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ОХОРОНА 1НТРОДУКОВАНИХ ВИД1В
РОДУ РАИТНЕТОС^Ш
Висв1тлено необхщшсть збереження та охорони деяких штродукованих, цшних для вертикального озеленення вид1в роду РагШепоаББШ. Описано основш представ-ники цього роду та перспективи штродукцп рослин для потреб садово-паркового господарства.
Ключов1 слова: охорона, штродукщя, в'юню рослини, вертикальне озеленення.
Науковий iticiiiiK, 2004, вип. 14.8
Prof. V.P. Kucheryavyj; eng. N.D. Kondrat - USUWFT Conservation and protection of introduced species Parthenocissus family
Here is shown the need of protection and preservation of some introduced species of family Parthenocissus for the climbing greening, made description of the general representatives and perspectives of introduction of those plants for the needs of gardens and parks.
Keywords: protection, introduction, climbing plants, vertical greening.
1нтродукцшна робота в УкраАт мае давню юторда. Спочатку вона бу-ла спрямована тшьки на введення у культуру щнних для портреб людини рослин, але згодом ïx штродукщею почали займатися також з огляду на деко-ратившсть та придатшсть для потреб озеленення.
За даними М.А. Кохно [4], в нашш кршт штродуковано 2491 вид та 715 форм i культиварiв дерев, кушдв i лiан (3206 таксошв), що перевищуе кiлькiсть видiв природноï дендрофлори Украши у 6 разiв.
Як вщомо, iнтродукцiйною дiяльнiстю займаються в основному бота-нiчнi сади та дендролопчш парки. Деякi з них належать до мережi природно-заповщного фонду Украïни загальнодержавного значення. Отже, щнт штро-дукованi види потребують охорони та збереження. Окрiм багатьох ^одуко-ваних деревних та чагарникових порщ, велике значення для потреб зеленого будiвництва мають iнтродукованi в'юнк рослини.
Попри те, що вертикальне озеленення е дуже перспективним, особливо сьогодш, в умовах iнтенсивноï забудови та цiльового використання кожного квадратного метра плошд, застосування прийомiв вертикального озеленення е недостатшм, в результатi чого страждае загальний вигляд одномашт-ноï забудови та еколопчш умови мiста. Як вщомо, лiани виконують не тшьки естетичну, але й саштарно-гтешчну функщю, захищаючи стiни будинкiв вiд перерву, а також виконуючи роль бар'еру вiд шумувого та пилового забруд-нення. Так, наприклад, на 1 га забудови Львова нараховуеться 2 екземпляри лiан, у старш частит мюта - 6 шт., i це враховуючи, що Львiв у минулому займав одне з провщних мюць у краïнi по використанню вертикального озеленення в мютобудуванш [7].
Одними з найпорширенiшиx i найбшьш цiнниx i декоративних е лiани роду Parthenocissus, якi широко застосовуються у вертикальному озелененнi. Цей рщ налiчуе до 10 видiв, якi ростуть у Пiвнiчнiй Америщ, Сxiднiй Азiï i Гiмалаяx. На теренах колишнього СРСР у природних умовах вщомий один вид цього роду i чотири види штродуковано з рiзниx кшматичних зон.
Представники роду Parthenocissus - декоративнолистяш лiани, якi ся-гають у довжину 20-25 м. Основна декоративна яюсть - ажурне темно-зелене листя, до 25 см, пальчасто-складне, восени забарвлюеться в яскравi пурпуро-во-червонi тони. О^м цього, цi в,юнкi рослини можуть шдшматися на знач-ну висоту (до 25 м) i завдяки свош швидкост росту може "затягувати" велику площу за короткий перюд часу. Один з видiв роду - дiвочий виноград триза-гострений - був занесений до Червоно1' книги СРСР як рослина, що знахо-диться пiд загрозою вимирання.
Зважаючи на те, що лiани роду Parthenocissus ростуть у складних еко-логiчниx умовах мюта, зазнаючи негативного впливу через надмiрне ущшь-
нення грунту, значну загазовашсть i запиленiсть, забруднення грунту важки-ми металами i т. д., необхiдно вжити заходiв щодо охорони i збереження цих рослин, для чого необхщно забезпечити:
• розпушування грунту навколо рослини;
• тдживлення рослин добривами для кращого росту i розвитку рослин;
• регулярний полив рослин;
• огородження прикоренево! частини рослин для запоб1гання надмiрного
ущiльнення;
• формувальне обрiзування для п1дтримання рослини у потр1бному об'ем1.
Проводяться дослiдження бюлого-еколопчних особливостей пред-
ставникiв роду Parthenocissus, !х поширення та використання у садово-парко-вих композицiях м. Львова. Нижче наведеш ботанiчнi описи основних пред-ставникiв цього роду.
Серед лiан дiвочий виноград займае досить поширене мiсце у декоративному садiвництвi. Ця лiана найчастiше використовуеться для вертикального озеленення бесщок, терас, трельяжiв. А деякi види, завдяки наявностi чiпких вусикiв, як переходять у дисковиднi присоски i видiляють клейку рь дину, приклеюються навiть до твердих предметiв i можуть пiднiматися по гладкiй поверхш на значну висоту. Всi види роду, як правило, листопадш, рщко трапляються вiчнозеленi лiани [6]. Бруньки з 2 або 4 лусками, кора гор-биста, щшьна, шд якою знаходиться бiла серцевина. Листки лопастш або пальчасто-складнi з почерговим розмщенням. Суцвiття китицеподiбнi щитки. Чашечка маленька, чашеподiбна нерщко з нерiвним краем, вiночок зеле-нуватий, мае 5 пелюсток, стшьки ж тичинок, вони прикрiпленi до шдматоч-ного диска, що бшьшою частиною зрiсся з основою зав'яз^ яку легко вiдрiз-нити за забарвленням. Зав'язь складаеться з двох гшзд, у кожному гнiздi по двi сiм,ядолi. Плоди вiд темно-синього до синювато-чорного кольору, з 14 насiнинами, мало!стивш. Насiння зазвичай мае доволi оригiнальну кулепо-дiбну форму з випуклою спинною гранню i тупим кiлем на протилежнш сто-ронi. Коренева система мичкувата. Бюлопя
Дiвочий виноград - швидкоросла порода. Листковi пластинки повнiстю розгортаються в травнi. Цвiте на початку-середиш травня (дiвочий виноград п'ятилисточковий зацвтае дещо ранiше прикрiпленого), але перюд цвiтiння дуже розтягнутий (до кшця серпня), оскiльки на однiй рослиш можуть бути одночасно бруньки, кв^и i плоди. Плоди дозрiвають у кшщ вересня - в жов-тнi. У цей же перюд починаеться листопад, який закiнчуеться в жовтш.осшне забарвлення листя дуже ефектне i в цей перiод рослина дуже декоративна.
Еколопя
Зимостiйкий, тшьовитривалий, мало вибагливий до родючостi грунту, але на родючих i добре дренованих грунтах вiдрiзняеться особливою пишшс-тю листово! маси та швидюстю росту. Надае перевагу сонячним або нашвзать неним мiсцям, вiдрiзняються великою морозостшюстю (за винятком P. tricus-pidata, який може пошкоджуватись раншми заморозками) [9, 10]. Довговiч-ний, димо- i газостiйкий. Стiйкий до пошкодження шкiдниками та хворобами.
Науковий вкник, 2004, вип. 14.8
Дiвочий виноград прикрiплений - P. Inserta (Kern.) K. Fritsch. Зазвичай серед цього роду трапляються екземпляри до 3 м висотою. Бруньки i молодi па-гони зеленi, з вшом покриваються жовтувато-сiрою кiркою. З допомогою вуси-kíb, як правило з 2-5 видовженими виткими розгалуженнями, рдао з недорозви-неними присосками, ця лiана шдшмаеться вгору по гшках чагарникiв. Листки пальчасто-складнi з 5 (3) листочюв, якi мають елiптичну чи яйцевидну форму i досягають довжини до 12 см, з клиновидною основою i загостреною верхiвкою, край яко! схожий на грубо нашчену пилу. Поверхня листюв з обох листюв блис-куча, верх темно-зелений, низ мае свпшший вiдтiнок, восени листки пониклi на шжщ довжиною 3-7 см. ягоди кругло! форми до 8 мм у дiаметрi, синювато-чор-ного кольору i мають по 2-4 насшини. У культурi вiдомий цей вид з початку XVIII ст. поширений у Киевi i Львовi, цвгте i плодоносить у Донбасi.
У природних умовах поширений у Швшчнш Америщ - вiд пiвденного сходу Канади до Техасу i Колорадо.
Дiвочий виноград п'ятилисточковий - P. quiquefolia (L) Planch. Лiана, що пiднiмаеться на значну висоту, мае дрiбнi вузькi листочки з нерiвномiр-ним пилоподiбним профiлем i мае найчастше темно-зелений колiр, iнодi мають пов^яш корiнцi. Вусики достатньо розвинул, з 5-8 (iнодi 12) розгалуженнями, на кшцях iнодi мають дисковиднi присоски. Листки пальчасто-складнi, на черешках довжиною 6-8 см, з 5 листочками, що мають елштичну чи обернено-яйцевидну форму, довжина яких 4-12 см, до верхiвки набувають все бшьш гострокшцево! форми, з клиновидною основою. Кв^и, як правило, зiбранi у кiнцевi китицi. Ягоди дiаметром 6-8 см, синнювато-чорш, з легким восковим нальотом. Дозрiлi плоди мають 2-3, рщко 4 насiнини. Цей вид лiан широко поширений у Пiвнiчнiй Америщ - вщ Ново! Англи до Флориди i Мексики, на заходi до Огайо, 1ллшойса i М1ссурь
Вiдомий у культурi з початку XVII ст.[1]. За даними Н.М. Дойко [8], P. quiquefolia (L) Planch. завдяки великш здатност до вегетативного та на-сшневого вщновлення може витiсняти аборигеннi види трав'янистих рослин, змiнюючи наземний трав'яний покрив
Дiвочий виноград п'ятилисточковий форма стшна - (P. quiquefolia f. murorum). Вiд попереднього виду вiдрiзняеться тим, що вусики цього виду бшьш розгалужеш i мають присоски, листки пальчасто-складш, восени не червошють, ягоди синьо-чорного кольору [3].
Дiвочий виноград п'ятилисточковий форма Енгельмана (P. quiquefolia (L) Planch. f. engelmanii (Koehne et Graebn.) Rehd.). Вiдрiзняеться вужчими листочками, на кiнцях вщгалужених вусикiв багаточисельнi присоски. Листки, як i у попереднього виду, восени забарвлення не змшюють [2].
Дiвочий виноград тризагострений - P. tricuspidata (Sieb. et Zucc.). На крайньому швденному заходi Приморського краю, на пiвостровi Корея i в Япони, твiрни густий покрив, росте висока лiана цього виду. Наявшсть коротких, гiллястих, з присосками вусиюв дае змогу пагонам шдшматися по го-лих стiнах i скалах. Листки безплщних пагонiв округло-яйцевидш, в ширину 10-20 см, як правило, 3-лопасш з грубими зубцями по краю, з загостреними верхiвками лопастей, опушеш по жилках знизу, з голим блискучим верхом.
Листяний покрив молодих рослин рщший, нiж дорослих. При цьому на нижшх гшках форма кожного з трьох черешюв, загострених у верхнiй частинi листюв, рiзна: середнiй - оберненояйцевидний, боковi - скошено-широкояйцевиднi. Ягоди мають синювато-чорний налiт, кулеподiбнi дрiбнi, 6-8 мм у дiаметрi.
Розрiзняють три форми ще! лiани:
• листки пурпуров1 в молодому в1щ, прост! або тршчасп, середнш листочок з
1-3 грубими зубцями з кожного боку, боков1 з внутршньо! сторони мають,
як правило, р1вний край;
• листки пурпуров1 протягом всього вегетащйного перюду;
• листки др1бт, довжиною всього 2-3 см.
Лiани цього виду культивуються з 1862 року.
У колишньому СРСР поширений також дiвочий виноград тризагос-трений Вiча - (P. tricuspidata f. Veitchii (Graebn.) Rehd.). Вiд попереднього виду вiдрiзняеться пурпуровим забарвленням листя протягом всьго вегетащйного перюду [2]. Досить стшкий i плодоносить у Львовi та у Закарпатсь-кiй областi, трапляеться у КиевЦ1].
G також декiлька видiв, котрi не набули достатнього поширення, за винятком ботанiчних садiв. Це дiвочий виноград Генрi - P. henryana (Hemsl.) та дiвочий виноград Томсона P. thomsonii (Laws.) Planch.
Лггература
1. Осипова Н.В. Лианы: справочное пособие. - М.: Лесн. пром-сть, 1989. - 159 с.
2. Вертикальное озеленение зданий и сооружений/ Украинский государственный проектный и научно-исследовательский институт по газоснабжению, теплоснабжению и комплексному благоустройству городов и поселков Украины. - К.: Буд1вельник, 1980. - 128 с.
3. Колесников А.И. Вертикальное озеленение. - М.: Стройиздат, 1964. - 76 с.
4. Кохно Н.А., Курдюк А.М. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине. - К.: Наук. думка,1994. - 186 с.
5. Кучерявый В. А. Зеленая зона города. - К.: Наук. думка, 1981. - 247 с.
6. Салахитдинова Р.К. Лианы для озеленения города. "Илим", 1977 г. Фрунзе, АН Киргизской ССР, 96 с.
7. Жирнов А.Д., Кучерявий В.П., Жилич 1.К. Досвщ та резерви вертикального озе-лененння на заход1 Украши// Наук. вюник УкрДЛТУ: Проблеми урбоекологи та ф1томелюра-цц. - Льв1в: УкрДЛТУ. вип. 1. - 1994. - С. 50.
8. Н.М. Дойко. Використання деревних л1ан у ландшафтах дендролопчного парку "Олександр1я" НАН Украши// Наук. вюник УкрДЛТУ: Мюью сади i парки: минуле, сучасне, майбутне. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2001, вип. 11.5. - 396 с.
9. Wlodyzimierz Seneta. Dendrologia. Cz^sc druga. Panstwowe wydawnictwo naukowe. Warszawa, 1987.
10. Drqzewa, krzewy i pn^cza w osiedlach mieszkaniowych Krystyna Pi^tkowska, Jozefa Zaleska. Zaklad Wydawnictw CZSR Warszawa 1980.
УДК 581.522 P.I. Дмитрах - 1н-т екологи Карпат НАН Украти
ПОПУЛЯЦ1ЙНА РВНОМАШТШСТЬ, ОСОБЛИВОСТ1 ПОШИРЕННЯ ТА ОХОРОНА МОНТАННИХ ПРЕДСТАВНИК1В
РОДУ VALERIANA L.
Наведено даш, якi стосуються дослiджень популяцiйноi pi3HOMaHiTHOCTi мон-танних видiв роду Valeriana L. та специфши ix поширення в рiзних умовах середови-ща. Встановлено, що визначальним Kprn^pieM диференцiацii популяцiй та змш ix па-
