CC BY
50
Науковий вкник, 2004, вип. 14.8
5. Johanson K.J., Bergstrom R., S. von Bothmer, Karlen G. Radiocaesium in Wildlife of a forest ecosistem in sentral Sweden// Transfer of radionuclides in natural and seminatural environments. - London - New-York: Elsevier applied scienses, 1990. - P. 183-193.
6. Hendrich E., Friendrich M., Haider W. The contamination of large Austrian forest ecosystem after the Chornobyl Nuclear reactor accident: studies 1988 and futher// Transfer of radi-onuclides in natural and seminatural environments. - London - New-York: Elsevier applied scienses,
1990. - P. 27-39.
7. В.П. Краснов, О.О. Орлов, С.П. 1ркл1енко, Г.К. Приступа. Особливосп накопи-чення цезш-137 лкарськими рослинами Vacciniaceae S.F. Gray та Ericaceae Juss. на Украшсь-кому Полюа// Укр. бот. журн. - 1995, т.52, № 4. - С. 472-477.
8. Gunnel Karlen, Rarl J. Johanson, Roger Bergstrom. Seasonal variation in the activity concentrations of Cs-137 in Swedish Roe-Deep in their daily intake// J. Environ. radioactivity. -
1991. - 14. - P. 91-103.
9. Römmelt R., Hiersche L., Schaller G., Wirth E. Influence of soil fungi (Basidiomyce-tes) on the migration of Cs-134+137 and Sr-90 in coniferous forest soils// Ibid. - P. 152-161.
10. Орлов О.О., Короткова О.З. Особливосп сезонно'1 динамши акумуляцп 137Cs ф^омасою чорницi (Vaccinium myrtillus L.) та бруснищ (Vaccinium vitis-idaea L.)// Наук. вю-ник УкрДЛТУ: - Львiв, УДЛУ. - 2000, Bin.10.2. - С. 34-43.
11. Mietelski J.W., Jasinska M. Radiocesium in bilberries from Poland: comparison with data for mushroom samples// Journal of Radioecology. 1996 (1). vol 4. P. 15-25.
12. Цветнова О.Б., Щеглов А.И., Чернов С.А. Содержание радионуклидов в лекарственном сырье лесов, подвергшихся радиоактивному загрязнению// Тез. докл. Всесоюзн. на-учн. - практ. конф. "Основы организации и ведения лесного хозяйства в условиях радиоактивного загрязнения". - Гомель, 1990. - С. 27.
13. Strand P., Balonov M., Skuterud L., et al. Exposures from consumption of agricultural and semi-natural products// The radiological consequences of the Chernobyl accident. - Proc. Of the 1st intern. Conf. (Minsk, Belarus. 18-22 March, 1996). - Luxemburg, 1996. - P. 261-269.
14. Кравець О.П. Радюеколопчш аспекти формування потоюв радюнуклщв в сис-темi "грунт-рослина". Автореф. дис. докт. бюл. наук. Кшв. 2001.
15. Balonov M.I., Travnikova I.G. The role of agricultural and natural ecosystems in the internal dose formation in the inhibitans of controlled area// Transfer of radionuclides in natural and semi-natural environments. - London - New-York: Elsevier Applied Science, 1990. - P. 419-430.
16. Левчук С.Е. Експериментальне вивчення i математичне моделювання процеав м^ацп радюнуклвдв викиду ЧАЕС в грунтах украшського Полюся: Автореф. дис. канд. бюл. наук. - К.: Наука, 1995. - 24 с. _
УДК 502.1(477) Мол. наук. ствроб. C.B. Бойко;
acnip. М.М. Коротко - УкрНД1ЛГА iM. Г.М. Висоцького
ЗБЕРЕЖЕННЯ БЮРВНОМАШТТЯ У ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНИХ
ОБ'СКТАХ ПОЛТАВЩИНИ
Наведено аналiз стану збереження 6iopi3HOMarnTra у природно-заповщних об'ектах Полтавсько'1 обласп, розглянуто перспективи розвитку та шляхи подолання юнуючих недолiкiв мережi природно-заповщних територш.
Ключов1 слова: бiорiзноманiття, природно-заповщш територп.
S.B. Bojko; doctorate G.M. Korotkov Conservation of biodiversity in natural protected areas of Poltava region
The analysis of condition of biodiversity conservation in nature reserve objects of Poltava region have been presented. The perspectives of development and ways of overcoming the existent limitatious in nature reserves network have been considered.
Keywords: biodiversity, nature reserves territories.
Географiчне положення Полтавсько! областi, И природнi та кшматичт умови сприяли формуванню багатого видового, популяцшного, ценотичного та генетичного фондiв дико! флори та фауни. У зв'язку з посиленням впливу негативних антропогенних факторiв на довкшля внаслiдок провадження гос-подарсько! дiяльностi, питання збереження рослинного i тваринного свгту стало надзвичайно актуальним для даного регюну.
Метою наших дослщжень було вивчення стану збереження бiорiзно-манiття у даному регiонi, аналiз ефективностi функцiонування природно-за-повщно! мережь
Серед рослин, що зростають па Полтавщиш, майже п'ята частина е рiдкiсними. Багатьом рослинам загрожуе зникнення внаслщок порушення умов мiсцезростання, що спричинено осушуванням болiт, розорюванням зап-лав та степових дiлянок, вирубуванням лiсiв, вiдкритою розробкою корисних копалин. Такi явища, як урбанiзацiя i рекреацшне навантаження, некон-трольований туризм, викликають зменшення чисельностi i загрозу зникнення деяких видiв рослин. Вщ порушення умов мiсцезростання та масового зни-щення страждають у першу чергу лшарсью та декоративнi, гарно квiтуючi рослини. Масового знищення тд час квiтування зазнають, зокрема, регь онально рiдкiснi первоцвiти (Scilla sibirica Haw., S. Bifolia Haw., Coridalis cava L., C. marshalliana Pers.). Поодинокi мiсцезростання мають в област деякi папоротi, серед яких найбшьш рiдкiсними е Botrychim lunaria l., Polipodium vulgare L., Ophioglossum vulgatum L., На Полтавщинi трапляеться Desmatodon randii Kenn., один з видiв мохiв, занесених до Червоно! книги Укра!ни, серед лишайникiв: Coelocaulon steppae Savicz., (занесений до Червоно! книги) та ре-гiонально рщюсна Parmelia badiofusca Nyl. Понад 30 видiв рiдкiсних рослин в област зростають тiльки в одному мющ. У складi люово! флори Полтавщини виявлено 53 рiдкiсних види, з яких 11 занесено до Червоно! книги Укра!ни, а 42 - е регюнально рiдкiсними. Найбагатшими у созологiчному вiдношеннi виявились широколистяш лiси, де вiдзначено 32 види рщюсних рослин. Серед видiв заплавних та соснових лiсiв вщзначено по 8 рiдкiсних видiв, в мь шаних лiсах - 6. До релжтових лiсових видiв належать: Scrophularia verna-lis L., Allium ursinum L., Scutellaria altissima L., Equisetum arvense L., Aconitum nemorosum Bieb., A. Lasiostomum Reichenb. В област виявлено мiсцезна-ходження центрально-европейського виду - Aegonychon purpureo - caerule-um L. У люовш фаунi Полтавщини нараховуеться понад 100 видiв рщюсних i зникаючих тварин, в тому чи^ 110 - занесених до Червоно! книги Укра!ни, 15 регюнально рщюсних (охороняються в областi), 9 - малопоширених. Це досить високий показник, за яким Полтавська область посщае перше мюце серед шших лiсостепових областей Укра!ни. Певною мiрою цей показник ха-рактеризуе i загальний стан збереженостi природних комплекЫв Полтавщини. Серед тварин, як виявленi на Полтавщинi i потребують охорони, особли-ву групу становлять види, занесет до Свропейського Червоного списку. Це 7 видiв безхребетних тварин (Hirudo medicinalis L., Calosoma sycophanta L., Osmoderma eremita Sc., Cerambux cerdocerdo L., Zerynthia polixena Sc., Parnas-sius mnemsyne L., Proserpinus proserpina Pallas), 6 видiв птахiв (Brenta ruficol-
284
Заповвдна справа в Галичинi, на Подь^ та Волинi
Науковий iticiiiiK, 2004, вип. 14.8
lis L., Aquila heliaca L., Haliaëtus albicilla L., Falco naumanni Fleischer., Otis tarda L.) та 4 види ссавщв (Nyctalus lasiopterus Sc., Vormela peregusna G., Lutra lutra L.). Групу червонокнижних тварин, що вщзначеш на територiï обласп, становлять безхребетнi (в основному комахи) та хребетш - 2 види риб, 2 -плазушв, 38 - птахiв, 12 - ссавщв). Вщповщно з категорiями МСОП серед тварин на Полтавщиш е: зникл (54 види), зникаючi (4), вразливi (31), рiдкiснi (31), невизначенi (13). Серед хребетних тварин, що зникли з територи Полтавщини, переважають птахи: степовi (Glareola nordmanni N., Tetrax tetrax L.), лiсовi (Aquila pomarinaL., Hieraaëtus pennatus G.,), а також водно-болотнi (Cygnus bewickii Yarrelj. На територiï областi е таю види, занесет до Черво-^ï книги: Meles meles L., Lutra lutra L., Mustela erminea L., Grus grus L.). Де-як з цих видiв (Larus ichthyaëtus P., Falco cherrug Grey.) трапляються тiльки в одному мiсцi. Серед регюнально рщюсних тварин, що охороняються в облас-тi, а також серед малопоширених видiв, що характеризуются зменшенням чисельностi за останнi роки, переважають водно-болотш птахи (Garzetta garzetta L., Fuligula fuligula L., Hydrocheligon hubrida L., H. Leucoptera L.) та сте-повi тварини (Citellus pugmaeus Guld., C. suslicus Guld., Spalax microphthalmus Guld.) [1, 5, 6].
На територи област створено природно-охоронш об'екти рiзних кате-горiй - заказники (лiсовi, ландшафтш, гiдрологiчнi), заповiднi урочища, то-що. У деяких природно-заповiдних територiях представлеш рiзнi ландшафти з великою рiзноманiтнiстю лiсових формацiй, наприклад, у ландшафтному заказнику загальнодержавного значення "Червонобережжя". У багатьох заказниках та заповщних урочищах дшянки лiсовоï рослинностi поеднуються з лучними, степовими, болотними дшянками, наприклад, у гiдрологiчному заказнику загальнодержавного значення ,Tирявi Iскiвцiм, заповщному урочищi мСокiльськем, тощо [1].
На жаль, розмщення iснуючих об,ектiв природно-заповщного фонду областi носить острiвний локалiзований характер. Цi об'екти е недостатньо репрезентативними i, вiдповiдно не забезпечують належних умов для збереження бiорiзноманiття [4]. Причини цього не тшьки у дуже обмеженш площi цих об'ектiв, але також у тому, що вони створеш без урахування закономiр-ностей поширення бiорiзноманiття у ландшафтi. Внаслiдок цього мережа природно-охоронних територш Полтавщини мае ряд ютотних недолiкiв, що не дають змогу вважати ïï повнощнною системою збереження бiорiзноманiт-тя. Ц недолiки зумовленi багатьма причинами, серед яких необхщно наголо-сити на таких: 1. Недостатне врахування геоморфолопчних, пдролопчних, едафiчних аспектiв, що при видшенш дiлянки пiд охорону порушуе цшс-нiсть географiчних територiальних комплекЫв (екосистем) i не забезпечуе належно1' охорони репрезентативност всього спектру мюцезростань конкретно:' мiсцевостi. 2. Недостатне врахування обов'язковоï наявностi у природно-охороннiй мережi еталонних дiлянок, як репрезентують той чи iнший бюге-ографiчний видiл. 3. Недостатне охоплення мюць поширення та мюцезрос-тань видiв, занесених до Червоноï книги Украши. Все це створюе серйозш перешкоди для збереження бiорiзноманiття у всш його повнотi [2-4].
Висновки
1. Полтавщина вщзначаеться багатим видовим, популяцшним, ценотичним та ге-нетичним бiорiзноманiттям флори i фауни. У зв'язку з посиленням впливу не-гативних антропогенних факторiв на довкiлля внаслщок провадження госпо-дарсько! даяльност!, з'явилася загроза iснуванню окремих видов та екосистем.
2. Основними причинами зменшення чисельност рiдкiсних тварин в област е: розорювання степiв, вирубування лiсiв, iнтенсивне випасання худоби, осу-шення болiт, застосування пестицидiв, рiзкi коливання рiвня води у водос-ховищах, збiднення кормово! бази дико! фауни, браконьерство тощо.
3. 1снуюча природно-заповвдна мережа областi мае острiвний локалiзований характер, i тому не забезпечуе належно! охорони репрезентативностi всъого спектру мшцезростань даного регiону.
4. Прюритетною задачею е створення екомережi, яка при мiнiмумi територи i витрат на створення вирiшуе максимум проблем для населення i найкраще забезпечуе збереження бiорiзноманiття.
5. Збереження бiорiзноманiття е основою для функцiонування бюсфери та тд-тримання !! рiвноваги, а також необхiдною умовою сталого розвитку не тальки даного регюну, але й держави в цшому.
Л1тература
1. Андр1енко Т.Л., Байрак О.М., Залудяк М.1. Заповщна краса Полтавщини. - Полтава.: Астрея, 1996. - 188 с.
2. Збереження бюрозмашття: традици та сучаснють/ Вщповщальний редактор Т. Гардащук, Товариство "Зелена Украша". - К.: Х1мджест, 2003. - 120 с.
3. Малишева Н.Р., Олещенко В.1., Кузнецова С.В., Красш1ч Н.Д., Карамушка В.1. Правов1 засади впровадження в Укршш Конвенцп про б1ор1зномаи1ття. - К., Х!мджест. -2003. - 176 с.
4. Перспективи використання, збереження та вщтворення агроб1ор1зноман1ття в Ук-раш/ Вщповщальш редактори акад. УААН, проф. Патика В.П., д-р бюл. наук, проф. Солома-ха В. А. - К.: Х1мджест, 2003. - 255 с.
5. Червона книга Украши. Вони чекають на нашу допомогу/ Упорядники О.Ю. Ша-паренко, С.О. Шапаренко - Х.: Торсшг, 2002-336 с.
6. Щербак М.М. Тваринний свгт: Червона книга Украши. - К.: "Украшська енцикло-пед1я" 1мен1 М.П. Бажана, 1994. - 464 с.
УДК 581.9:631.524 С.П. Мельничук - УкрДЛТУ
М1КРОКЛ1МАТ ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНИХ ОБ'еКТЮ М. ЛЬВОВА
Зроблено анал1з показниюв вологосп в природно-заповщних об'ектах м. Львова: парк 1м. 1вана Франка, Стрийський та Шевченювський гай.
Ключов1 слова: метеопараметри, волопсть пов1тря, ландшафт, р1знов1кове на-садження, парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва.
S.P. Mel'nychuk - USUFWT Microclimate of nature protected objects in Lviv city
Humidity im the nature protected objects in Lviv city, namely Ivan FrancoPark, Stryjs'kyj Park and Shevchenkivs'kyj Haj has been fnf lyzed.
Keywords: metheorological parameters, humidity, landscape, plantation of different age, memorial park of gaden-park art.
286
Заповвдна справа в Галичиш, на Подьлл та Волиш
