CC BY
29
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro HamoHaibHoro ymBepcnreTy BeTepHHapHoi' MegnuUHH
Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7733
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:519.16:612.664:636.2
Залежшсть ввдтворно! здатносл кор1в в1д тривалосл лактаци
Ю.С. Масалович, В.И. Любецький [email protected], [email protected]
Нацюнальний унгверситет бгоресурав i природокористування Укра'ти, вул. Герогв Оборони, 11, м. Kuïe, 03041, Укра'та
Вивчено залежшсть критерпв вiдтворноï здатностi Küfie eid m^s^Gami лактацп. T^emi^h лактацшного nefiady (300—450 di6) для високопродуктивних корiв е оптимальною для: сeрвiс-neрiодy, тдексу оЫметння, мiжоmeльного ттерва-лу та виходу телят. В середньому по господарствах середня тривалкть сервк-перюду суттево не вiдрiзнялася мiж собою та не залежала вiд системи утримання корiв i становила 302 ± 60,9 та 307 ± 61,3 дiб вiдnовiдно. Подiбна тенденщя зако-номiрно про^дковуеться i в показниках мiжоmeльного ттервалу. Подовження mривалосmi лактацп корiв негативно вiдо-бражаеться на показниках ïх вiдmворноï здаmносmi та eкономiчних даних. Загальш витрати на одну тварину вiд додатко-вих оЫметнь та недоотримання телят були найвищими у mрemiх до^дних групах i становили 1458 i 1946 грн вiдnовiдно. Встановлено, що тривалкть лактацшного перюду впливае на показники вiдmворноï функцп корiв.
Ключовi слова: корови, вiдmворeння, заnлiднeнiсmь, тдекс оЫметння, сeрвiс-neрiод, лактаця, сухостш, отел, продук-тивтсть.
Изучена зависимость критериев воспроизводительной способности коров от продолжительности лактации. Продолжительность лактационного периода (300-450 суток) для высокопродуктивных коров является оптимальной для: сервис-периода, индекса осеменения, межотельного интервала и выхода телят. В среднем по хозяйствам средняя продолжительность сервис-периода существенно не отличалась между собой и не зависела от системы содержания коров и составила 302 ± 60,9 и 307 ± 61,3 суток соответственно. Подобная тенденция закономерно прослеживается и в показателях межотельного интервала. Увеличение продолжительности лактации коров негативно отражается на показателях их воспроизводительной способности и экономических данных. Общие затраты на одно животное от дополнительных осименений и недополучения телят были самыми высокими в третьих исследовательских группах и составили 1458 и 1946 грн соответственно. Установлено, что продолжительность лактационного периода влияет на показатели воспроизводительной функции коров.
Ключевые слова: коровы, воспроизводство, оплодотворяемость, индекс осеменения, сервис-период, лактация, сухостой, отел, продуктивность.
Citation:
Masalovych, Y.S., Liubetskyi, V.I. (2017). Reproductive capability of cows depending on lactation duration. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(77), 153-157.
Зависимость воспроизводительной способности коров от продолжительности лактации
Ю.С. Масалович, В.И. Любецкий [email protected], [email protected]
Национальный университет биaрeсyрсae и природопользования Украины, ул. Героев Обороны, 11, Киев, 03041, Украина
Reproductive capability of cows depending on lactation duration
Y.S. Masalovych, V.I. Liubetskyi [email protected], [email protected]
National University of life and environmental sciences of Ukraine, Heroyiv Oborony Str., 11, Kyiv, 03041, Ukraine
The dependence of the criteria of the reproductive ability of cows on the duration of lactation was studied. The duration of the lactation period (300-450 days) for highly productive cows is optimal for: the service period, the insemination index, the interval interval and the exit of the calves. On average, on farms, the average duration of the service period did not differ significantly between them and did not depend on the system of cows' content and amounted to 302 ± 60.9 and 307 ± 61.3 days, respectively. A similar tendency can be naturally traced in the parameters of the inter-interval interval. The increase in lactation time of cows negatively affects the indicators of their reproductive capacity and economic data. The total costs for one animal from additional changes and shortages of calves were the highest in the third research groups and amounted to 1458 and 1946 UAH. according. It is established that the duration of the lactation period affects the reproductive performance of cows
Key words: cows, reproduction, impregnation capacity, insemination index, service period, lactation, interlactation period, calving, productive.
BcTyn
E^eKTHBHe MonoHHe CKOTapcTBO 3HaHHoro Miporo 3a-ne®HTb Big ÎHTeHCHBHOCTÎ BigTBOpeHHa cTaga, mo Big-HyTHO BnnuBae m Ha bhpo6hhutbo MonoKa, TaK i Ha TeMnn reHeTHHHoro nporpecy ceneKuifeux O3HaK, mi MaroTb eKOHOMinHe 3HaHeHHa (Masalovych and Liubetskyi, 2016). Hu3bKa BigTBopHa 3gaTHicTb KopiB e ogHiero 3 BenuKux npo6neM y cynacHOMy MonoHHOMy CKOTapcTBi (Havrylenko and Sharapa, 2008).
£ öaraTO gyMOK mogo KpHTepiÏB BigTBOpeHHa KOpiB. npHXH^bHHKH OgHOrO HanpaMKy (3a npOgyKTHBHOCTi 2,5-3 Tue. Kr MonoKa 3a naKTamro) BBa®aroTb, mo $i3io-noriHHHH nepe6ir nicnapogoBoro imepBany 3aBepmy-eTbca ynpogoB® nepmOrO Micaua, HanonernuBO yTBep-g^yroTb i BigcTOroroTb igero ociMeHiHHa i 3annigHeHHa KOpiB y nepmHH Mica^ nicna pOgiB aK ochobhoï yMOBH OTpuMaHHa npoTaroM pOKy Big ko®hhx 100 KOpiB 110115 TenaT i 36inbmeHHa cepegHbopiHHOÏ MonoHHOÏ npOgyKTHBHOCTi Ha 10-18% (Nezhdanov et al., 2008).
iHmi gOcnigHHKH cTBepg®yroTb, mO iHBonromHHi пpoцecн b CTaTeBHx OpraHax KOpiB 3aKiHHyroTbca He paHime 3a 45-60 go6y nicna pOgiB, onuparoHucb Ha gaHi HH3bKOÏ Ïx 3annigHroBaHOCTi b m ctpokh, HanonernHBO peKOMeHgyBanu (i npogoB®yroTb peKOMeHgyBara) 3gin-CHroBaTH nepme mTyHHe ociMeHiHHa TBapuH He paHime Hi® 60 gi6 nicna OTeny, 3aneBHroroHH, mO TinbKH TaKHH nigxig gO BigTBOpeHHa gacTb MO®nuBicTb 3a6e3neHHTH HaHMeHmuH cepBic-nepiOg, MmoTenbHHH iHTepBan, MaroHH HaHKpami eKOHOMiHHi noKa3HHKH mOgO 3annig-HroBaHOCTi Ta MonoHHOÏ npOgyKTHBHOCTi TBapuH (Pipen-ko, 2002; Sudarev, 2008; Lebed'ko et al., 2009). ßo peHi, 3a3HaneHHH noKa3HHK 60 gi6 CbOrOgHi y BucoKOTOBap-HHx rOcnOgapcTBax BBa®aroTb 3a onraManbHHH nepiOg go6poBinbHoro OHiKyBaHHa.
Pe3ynbTaTH 6inbmocTi gocnig®eHb CBignaTb, mO go-BmHH nepiOg go6poBinbHoro OHiKyBaHHa Kpame Bigo-6pa®aeTbca Ha 3annigHroBaHocri KOpiB. HaniMOBiprnme, цe nOB'a3aHO 3 nOBHHM BigHOBneHHaM Mop^onoriHHoro CTaHy MaTKH Ta nO3HTHBHHM eHepreTHHHHM 6anaHcoM. ynpogoB® BOCbMH gocnig®eHb, npOBegeHHx me Ha no-HaTKy 70-x pOKax MHHynOrO CTOniTTa, BHeHi gOBenH, mO 3annigHeHicTb KOpiB nOninmyeTbca B Mipy 36inbmeHHa
TpHBanOCTi cepBic-nepiOgy (Servah and Oleksievich, 2011). nO-pi3HOMy cTaBnaTbca gO ^oro nHTaHHa i 3a KOpgOHOM. B niBHiHHin Амepнцi Ha nepmOMy Micm cTOÏTb MOnOHHa npOgyKTHBHicTb Ta 36inbmeHHa cepBic-nepiOgy gO pO3yMHOÏ Me®i paxyeTbca HopManbHHM. B £Bponi Hepe3 ninbrH Ha внpo6ннцтвo MOnOKa Ta 36inb-meHHa iMnOpTy HeTeniB nparHyTb yTpHMaTH Mi®OTenb-hhh nepiOg b paMKax OgHOrO pOKy (Servah and Oleksievich, 2011).
13 ornagy Ha BHKnageHe, gocnig®eHHa TeopeTHHHux i npaKTHHHHx ochob npO6neMH iHTeHcHBHOrO BigTBOpeHHa cTaga 3anHmaeTbca aKTyanbHHM i nOTpe6ye 6inbm rnH-6oKoro BHBHeHHa Ta HayKOBoro o6rpyHTyBaHHa.
Mema docmdwemi - gocnigHTH BnnHB TpuBanocri naктaцiï Ha geaKi noKa3HHKH BigTBOpeHHa KopiB.
MaTepian i MeTogu gocnig:»:eHHH
^ocnig^eHHa npoBogHnH ynpogoB® 2016 poKy Ha KopoBax yKpaÏHcbKOÏ HopHO-pa6oÏ MonoHHOÏ nopogH, b gBOx rOcnOgapcTBax 3 pi3HHM THnOM yTpHMaHHa (rOcnO-gapcTBi № 1 npHB'a3Ha cHcTeMa, № 2 - 6e3npHB'a3Ha). 3ane®HO Big TpHBanocTi naKTamÏ y KO®HOMy 3 rocno-gapcTB 6yno c^opMOBaHO no TpH gocnigHHx rpynH ko-piB: №1 - 300-450 gi6; № 2 - 451-600 gi6; № 3 - 601900 gi6.
BHxig TenaT Ha 100 KopiB BH3HaHanH 3a ^opMynoro T=365*100/M: ge T - BHxig TenaT; 365 - gi6 y pom; M -MmoTenbHHH nepiog; 100 - Koe^imeHT gna nepeBegeH-Ha y BigcOTKH.
Big6ip TBapHH npoBogHnH 3rigHO 3 gaHHMH nporpa-mh «roH^opM-Arpi», a cTaTucTHHHy o6po6Ky gaHHx npoBogHnH 3a gonoMororo Microsoft excel 2010.
PeîymTaTH Ta ïx oßroBopeHHH
B pe3ynbTari npoBegeHux gocnig®eHb, mogo TpuBa-nocTi naKTauiÏ y KopiB i noKa3HHKiB BigTBopHOÏ 3gaTHoc-Ti HaMH BcTaHOBneHO, y rOcnOgapcTBi № 1 y TBapHH nepmOÏ rpynH cepegHa TpHBanicTb cepBic-nepiOgy 6yna HaÜMeHmoro gna gaHoro gocnig®yBaHoro rocnogapcTBa i cTaHOBHna 95 ± 17,3 gi6, gpyroÏ Ta TpeTboÏ gocnigHHx rpyn 243 ± 27,4 Ta 567 ± 44,7 gi6 BignoBigHO (Ta6n. 1).
Таблиця 1
Показники вiдтворно'l' здатност дослiдного стада_
Господарство № групи Показники ввдтворно! здатност
Сервю-перюд, дiб М!жотельний штервал, дiб 1ндекс осiменiння Вихiд телят, % Номер лактаци
№1 1 (n = 15) 95 ± 17,3 377 ± 17,3 1,8 ± 0,4 97,6 ± 4,44 2,3 ± 0,2
2 (n = 15) 243 ± 27,4 525 ± 27,4 4,1 ± 0,7 70,1 ± 3,44 2,2 ± 0,5
3 (n = 15) 567 ± 44,7 849 ± 44,7 4,9 ± 1,3 43,4 ± 2,31 1,0 ± 0,1
Середне (n = 45) 302 ± 60,9 584 ± 60,9 3,6 ± 0,6 70,4 ± 6,83 1,8 ± 0,2
№2 1 (n = 15) 121 ± 15,0 403 ± 15,0 1,7 ± 0,4 91,0 ± 3,28 2,1 ± 0,6
2 (n = 10) 227 ± 24,9 509 ± 24,9 3,7 ± 1,2 72,2 ± 3,52 1,8 ± 0,6
3 (n = 15) 546 ± 32,2 828 ± 32,2 7,0 ± 0,7 44,3 ± 1,90 1,4 ± 0,4
Середне (n = 40) 307 ± 61,3 589 ± 61,3 4,2 ± 0,8 68,8 ± 6,58 1,8 ± 0,3
У господарствi № 2 сервiс-перiод для першо! гру-пи становив 121 ± 15,0, для друго! групи - 227 ± 24,9, а для третьо! групи 546 ± 32,2 дiб. У середньому в господарствах середня тривалють сервiс-перiоду сут-тево не вiдрiзнялася м1ж собою та не залежала ввд системи утримання корiв i становила 302 ± 60,9 та 307 ± 61,3 дiб вiдповiдно. Подiбна тенденцiя закономiрно прослвдковуеться i в показниках м1жотельного шгер-валу.
Середнi показники iндексу осiменiння дослвдних господарств суттево не вiдрiзнялися м1ж собою i ста-новили 3,6 ± 0,6 та 4,2 ± 0,8 вiдповiдно (табл. 1). Але очевидною е тенденця до зростання iндексу оаменшня зi збiльшенням тривалостi лактацп у тварин дослвдних господарств (рис. 1, рис. 2).
Деталiзуючи iндекс оаменшня корiв господарства № 1 (рис. 1), нами встановлено, що в першш групi всi тварини заплвднилися максимально пiсля третього осiменiння, при шдека осiменiння в групi 1,8 ± 0,4. У тварин друго! групи шдекс осiменiння становив 4,1 ± 0,7. Причому лише одна тварина дано! групи заплвд-нилась за першим оаменшням, а в шших iндекс оа-менiння був ввд 3-х до 6-ти. 1ндекс осiменiння корiв третьо! групи був 4,9 ± 1,3. Серед них одна тварина заплщнилась за другим оаменшням, 4-и за третiм, 4-и за четвертим. Iншi шiсть корiв мали iндекс осiменiння вiд 5-ти до 11-ти.
Вивчаючи 1ндекс оаменшня кор1в господарства № 2 (рис. 2), нами встановлено, що в першш дослвд-тй rpyni при 1ндека оаменшня по rpyni 1,7 ± 0,4 ва тварини заплщнилися максимально пiсля третього осiменiння. У тварин друго! групи чотири тварини заплвднились вiд п'ятого до сьомого оаменшня, а в iнших шести корiв дано! групи iндекс оаменшня був 2-3, середнiй показник в груш становив 3,7 ± 1,2. 1ндекс осiменiння корiв третьо! групи був 7,0 ± 0,7. Серед них по однш тваринi заплвднились за четвертим та п'ятим оаменшням ввдповщно. У iнших тринадця-ти корiв спостерiгався iндекс осiменiння ввд 6-ти до 9-ти.
Узагальнюючи вищезазначенi даш, нами встанов-лено, що тварини з першо! групи характеризувалися низьким iндексом оаменшня (1,7-1,8), а в другш груш цей показник коливався у межах ввд 3,7-4,1.
Варто зазначити, що для тварин третьо! групи iз прив'язним утриманням (господарство № 1) цей показник був нижчим на 2,1, i становив 4,9 ± 1,3 порiвнян-но з тваринами третьо! групи iз безприв'язним утриманням (господарство № 2) - 7,0 ± 0,7, що, на нашу думку, обумовлено можливютю б№ш ефективного контролю фiзiологiчного стану корiв та виявлення стадп збудження статевого циклу.
- □ трупа 1 □ група 2 ■ трупа 3
са '1- 5 и J 4 - 1 3 1 2 1 0
I
—
1 —
1 1 1 1 1 1
1 2 3 4 5 ндекс 6 ociM 7 еншн 8 Я 9 10 11
Рис. 1. 1ндекс ос1мен1ння дослiдних кор1в (господарство № 1)
1 n ■ 1 1
1 ■ у л A 1 i
□група 1 □ група 2 ■ група 3
4 5 6 7
1ндекс oci.Mciiiiiiin
Рис. 2. 1ндекс осiменiння досл1дних корт (господарство № 2)
Рис. 3. Залежшсть виходу телят вщ тривалостi лактаци
Розрахувавши вихвд телят залежно ввд тривалосп м1жотельного перюду, встановлено (табл. 1), що вихвд телят у перших групах дослщних господарств набли-жався до 100 %, або ввд 100 кор1в можна отримати -91,0 ± 3,28 - 97,6 ± 4,44 телят. У тварин других досль дних груп можливо отримати 70,1 ± 3,44 - 72,2 ± 3,52 теляти, а трепх дослщних груп - 43,4 ± 2,31 - 44,3 ± 1,90 ввдповщно. Нами встановлено, що тварини перших груп i3 тривалктю лактаци 300-450 д1б (рис. 3) мають оптимальнi показники виходу телят на 100 корiв, про що сввдчить високий зворотнiй кореляцш-ний зв'язок (r2 = - 0,67 - - 0,90).
Пвдраховуючи економiчнi збитки як результат до-даткових осiменiнь та недоотримання телят, у розра-
хунку на 1 тварину нами було взято за базовi показники для обрахунку: iндексу осiменiння - 1 (тобто одне оаменшня вважали за щеал для всiх дослщжу-ваних груп), а вихвд телят - одне теля вщ одше! коро-ви за один календарний рiк (щну теляти прирiвнюва-ли до одного центнера молока).
В результатi проведеного аналiзу економiчних збитк1в (рис. 4) в дослвджуваних господарствах нами встановлено, що незначне збшьшення iндексу оаменшня на 0,8 та 0,7 вщповщно у корiв перших дослвд-них груп призвело до втрат 200 та 175 гривень, а ви-трати ввд недоотримання телят даних груп становили 26 та 83 гривш вщповвдно на одну тварину.
2400
„ 2000 |-
^ 1600 s
§ 1200 800
«
400
26 200
1 група 2 група 3 група Господарство 1 (прив'язне)
Господарство 2 (без прив'язне)
□ Втрати KoinriB ей недоотриманння телят (1 теля=1 ц молока), грн
175
1 група 2 група 3 група
^ Додатков1 витрати на осименшня, грн
Рис. 4. Витрати на оаменшня та втрати кош™ вщ недоотримання телят (у розрахунку на 1 тварину)
*варпсть 1 спермодози - 250 грн; **варпсть 1 кг молока - 8 грн
36igbmeHHa iHgeKcy ociMeHiHHa b gpyrHx gocgigHHx rpynax go 4,1 ± 0,7 Ta 3,7 ± 1,2 BignoBigHo npH3Bego go BTpaT Ha ogHy KopoBy - 775 Ta 675 rpHBeHb, a BHTpaTH KomTiB Big HegooTpHMaHHa TegaT CTaHoBHgu 351 Ta 316 rpHBHi BignoBigHo.
y TpeTix gocgigHHx rpynax iHgeKC ociMeHiHHa 6yB 4,9 ± 1,3 Ta 7,0 ± 0,7, mo Bigo6pa3Hgocb y gogaTKoBHx BHTpaTax Ha 3angigHeHHa ogHiei' TBapHHH - 975 Ta 1500 rpH. 36htkh Big HegoTpHMaHHa TegaT Ha ogHy TBapHHy BHme3a3HaneHHx rpyn cTaHoBHgu 1061 Ta 1015 rpHBeHb BignoBigHo.
nigcyMoByMHH BHme3a3HaneHe, BapTo 3ayBa®HTH, mo 3aragbHi BHTpaTH Ha ogHy TBapHHy Big gogaTKoBHx ociMeHiHb Ta HegooTpHMaHHa TegaT 6ygH HanBHmHMH y TpeTix gocgigHHx rpynax i cTaHoBHgH 2036 i 2515 rpH BignoBigHo.
BiiciiOBKii
1. nogoB^eHHa TpHBagocTi gaKTami' KopiB Heram-bho Bigo6pa®aeTbca Ha noKa3HHKax i'x BigTBopHoi' 3gaT-HocTi Ta eKoHoMinHHx gaHHx.
2 TpHBagicTb gaKTamnHoro nepiogy (300450 gi6) gga BHcoKonpogyKTHBHHx KopiB e onTHMagb-hom gga cepBic-nepiogy, iHgeKcy ociMeHiHHa, MmoTe-gbHoro iHTepBagy Ta BHxogy TegaT.
EiS^iorpa^inm iIOCII. lanim
Havrylenko, M.S., Sharapa, H.S. (2008). Vplyv hodivli ta utrymannia na vidtvoriuvalnu funktsiiu molochnykh koriv. Nauk. tekhn. bul. 96, 90-93 (in Ukrainian).
Lebed'ko, E., Torikova, E., Nikiforova, L. (2009). Udoi pervotelok zavisjat ot servis-perioda. Zhivotnovodstvo Rossii. 9, 37-38 (in Russian).
Masalovych, Yu.S., Liubetskyi, V.Y. (2016). Vplyv mo-lochnoi produktyvnosti na vidtvoriuvalnu zdatnist koriv. Naukovyi visnyk. 237, 235-241 (in Ukrainian).
Nezhdanov, A., Sergeeva, L., Lobodin, K. (2008). Intensivnost' vosproizvodstva i molochnaja produktivnost' korov. Molochno-mjasnoe skotovod-stvo. 5(2-4) (in Russian).
Pipenko, A. (2002). Idealnyi period dobrovilnoho ochikuvannia Vseukrainskyi zhurnal «Moloko i ferma». 6(13), 78-79 (in Ukrainian).
Servah, B., Oleksievich, E. (2011). Nuzhny nove ocenki vosproizvodstva. Zhivotnovodstvo Rossii. 8, 37-38 (in Russian).
Sudarev, N. (2008). Udoi i servis-period vzaimosvjazany. Zhivotnovodstvo Rossii. 3, 49-52 (in Russian).
Cmammn nadiumm do peda^ii 15.03.2017
