CC BY
66Залежність успішності в ігровій діяльності волейболісток від психологічного клімату в команді
Казаков Д.О.
Харківська державна академія фізичної культури
Анотації:
Розглянуто особливості взаємовідносин у команді волейболісток, здійснено аналіз психологічного клімату у жіночій команді. У експерименті приймали участь дві команди волейболісток першого спортивного розряду по 18 спортсменок віком 19-23 роки. Встановлено, що в успішній команді переважають дружелюбний та альтруїстичний типи відношень між членами команди. В команді з низькою успішністю в спортивній діяльності домінуючим є агресивний та егоїстичний типи відношень. Доведено залежність спортивних результатів від психологічного клімату в команді.
Ключові слова:
волейбол, психологічний клімат, взаємовідношення в команді, успішність.
Казаков Д.А. Зависимость успешности в игровой деятельности волейболисток от психологического климата в команде.
Рассмотрены особенности взаимоотношений в команде волейболисток, осуществлен анализ психологического климата в женской команде. В эксперименте принимали участие две команды волейболисток первого спортивного разряда по 18 спортсменок возрастом 19-23 года. Установлено, что в успешной команде преобладают дружелюбный и альтруистичный типы отношений между членами команды. В команде с низкой успеваемостью в спортивной деятельности доминирующими являются агрессивный и эгоистичный типы отношений. Доказана зависимость спортивных результатов от психологического климата в команде.
волейбол, психологический климат, взаимоотношение в команде, успеваемость.
Kazakov D.A. Dependence of success in playing activity of volley-ballers from psychological climate in command. The
features of mutual relations are considered in the command of volley-ballers, the analysis of psychological climate is carried out in a womanish command. In an experiment two commands of volley-ballers took part for 18 sportswomen by age of 19-23. All of them on qualification have the first sporting digit. It is set that in a successful command the friendly and altruism types of relations prevail between the members of command. In a command with low progress in sporting activity dominant are aggressive and selfish types of relations. Dependence of sporting results is well-proven on a psychological climate in a command.
volley-ball, psychological climate, interrelation, is in a command, progress.
Вступ.
З життєвого досвіду та з теоретичних надбань науковців відомо, що в складних умовах завжди загострюються емоційно-почуттєве сприйняття дійсності, підвищується ступінь прояву непоступливості, нетерпимості до думок і дій інших, зростає конфліктність і агресивність.
В спортивній діяльності, особливо в ігрових видах спорту, емоційне розпечення досягає високого рівня. Причому, сумісні дії гравців у процесі гри є зачіпкою для того, щоб виплеснути свої негативні емоції або незадоволення у будь-чому на товариша по команді. Непорозуміння, низький рівень емпатії, заздрість, непоступливість, безкомпромісність і цілий ланцюг інших якостей і станів особистості гравців обумовлюють погіршення психологічного клімату в команді, що, безумовно, відбивається негативно на результатах її ігрової діяльності.
Саме тому, проблема формування гарної атмосфери в команді є важливою і практично значущою. Створити команду з добрим психологічним кліматом, підібрати гравців таким чином, щоб всі вони не тільки успішно взаємодіяли на площадці, але й були гармонічні між собою, як особистості, уникали конфліктів і сварок -це велике педагогічне мистецтво.
Розглядаючи взаємовідношення гравців у команді, слід відмітити, що в межах цієї проблеми явна недостатність фактичного матеріалу і наукових розробок. Отже, розуміючи велике значення зазначеної проблеми для спортивного життя, розвитку взаємовідносин, особливо в жіночих командах, мі и здійснили дане дослідження.
В літературних джерелах проблема взаємозв’язків і взаємовідношень у спортивних колективах висвітлена у достатній мірі [2, 3, 6, 8]. Хоча при більш пильному її аналізі з позиції наявності в дослідженнях крім за© Казаков Д.О., 2011
кликів і декларацій, безпосередніх рекомендацій для тренерів і гравців (безумовно основаних на солідній експериментальній базі даних) незначна кількість.
Так, міжособистісні відношення у спортивних колективах досліджувались ще з середини минулого сторіччя. Наприклад, у дослідженні Ю.А. Коломий-цева показано, що міжособистісні відношення мають прямий вплив на результати спортивної діяльності: при гарних взаємовідносинах результати покращуються, при поганих - навпаки [7].
Підтвердження тезису про роль психодинамічних зв’язків в спортивній групі існує в багатьох, як більш ранніх [6, 7, 8], так і сучасних дослідженнях [2, 4, 9, 13].
Так, у дослідженні О.О. Мітової показано, що фактором, який лімітує підвищення спортивної майстерності гравців є негативний ефект міжособистісних відношень в команді. Такі автори як В.А. Шаблинський і Б.М. Шерцис у психологічній підготовці спортсменів вбачають як одну з основних умов взаємопорозуміння в спортивних групах і командах.
В монографії Р.Ф. Сопова докладно аналізуються психологічні умови міжособистісних конфліктів у спортивних командах [13]. В роботі Р.Л. Кричевського і М.М. Рижак теж доводиться, що психологічний клімат в спортивному колективі має суттєве значення для успішності його діяльності [8].
Водночас, існує точка зору відповідно до якої конфліктні взаємовідносини у колективі формують агресивну поведінку, яка, в свою чергу, активізує дії спортсменів, штовхає його шукати шляхи до виграшу, до перемоги над суперником [6].
Тобто, у такому розумінні погіршення відносин у колективі розцінюється як позитивне явище, що веде до поліпшення спортивних результатів. Ще в меншій мірі проаналізовані взаємовідносини між тренером і спортсменами і зовсім фрагментарно особливості вза-
8 7 6 5 4 3 2
Дружелюбність 10 10 Ворожість
Згода 9 <---' —? 9 Незгода
Задоволеність 8 —. 8 Незадоволеність
Продуктивність 7 <— 7 Непродуктивність
Теплота 6 -—' —* 6 Холодність
Спвробітшщтво 5 <ч 5 Незгодженість
Взаємопідтрімка 4 '■— '—^ 4 Недоброзичливість
Захопленість 3 3 Бездушність
Цікавісіь 2 2 Нудьга
Успішність 1 1 Безуспішність
0 0
Рис. 1. Особистісні профілі досліджених волейболісток з різною успішністю в спортивній діяльності (у балах)
Таблиця 1
Оцінки компонентів відношень в командах волейболісток з різною успішністю (в умовних одиницях)
Визначаємі компоненти Команда А(п=15) Команда Б (п=15)
Емоційний +0,33 -0,33
Когнітивний +0,33 -0,33
Поведінковий +1 +0,33
ємовідносин у жіночих командах та міжособистісних відношень у системі «тренер-спортсменка».
У зв’язку з недостатнім рівнем дослідження цілої низки питань у вказаній проблемі при одно часовій її актуальності для спортивної діяльності у волейбольних командах ми вирішили провести дане дослідження.
Робота виконана за планом НДР Харківської державної академії фізичної культури.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи - виявити особливості взаємовідносин у команді волейболісток і на основі одержаних даних сформулювати рекомендації тренерам.
Методи та організація дослідження.
В дослідженні прийняли участь дві команди волейболісток віком 19-23 роки, всі вони за кваліфікацією мають перший спортивний розряд. Кожна з команд (п=36) тренувалась в однакових умовах і мали рівну кількість змагальних зустрічей. Команда А (п=18) за оцінками експертів (тренери і керівники команд) оцінена як успішна за результатами зіграних ігор у змагальному періоді. Команда Б (п=18) за тими ж самими критеріями віднесена до неуспішних. Психологічний клімат оцінювали в обох командах з метою порівняння.
Визначення соціально-психологічного клімату у даних командах здійснювалось за допомогою примінення методики оцінки психологічної атмосфери (А.Ф. Фідпер) [14], та експрес-методики вивчення соціально-психологічного клімату в колективі (О.С. Михалюка і А.Ю. Шалито) [6].
З метою більш глибокого аналізу міжособистісних відношень жінок у команді використовувалась діагностика міжособистих відношень Т. Лірі [10]. А ступінь прояву емпатії серед членів команди досліджували приміняючи методику В.В. Бойко [11]. Кількісні дані оброблялись методами математичної статистики [12].
Результати дослідження.
У дослідженнях психологічного клімату переслідується дві мети: 1) підтвердження гіпотези про те, що в певних колективах (наприклад, спортивній команді) з різним психологічним кліматом спортивна діяльність протікає в залежності від згаданого клімату; 2) розробку практичних рекомендацій з оптимізації психологічного клімату у колективі. У нашому дослідженні ми намагались вирішити проблему за першим напрямком.
Результати одержані в дослідженні представлені на рисунку 1. Оскільки в основі методики оцінки психологічної атмосфери використаний метод семантичного диференціалу, то ступінь вираженості визначаємих якостей коливається між двома полюсами і оцінюється від одного (мінімум) до восьми (максимум) балів.
Отримані результати дають можливість наглядно спостерігати наявність значних розбіжностей у профілях волейбольних команд з різною успішністю в ігровій діяльності. Так, команда А (успішні) мала сумарну кількість - 26 балів, водночас команда Б (неуспішні) набрала 64 білі. За уявою авторів методики, чим більша кількість балів відноситься до даної групи людей, тим гірший психологічний клімат у цьому колективі.
Одержані профілі також свідчать , що в команді А домінують позитивні взаємовідносини між воле солістками тому, що вони частіше за все проявляли такі якості як дружелюбність, згоду, задоволеність, теплоту. Саму в зв’язку з цим у них у кращій формі здійснювались і продуктивність, і співробітництво, і взаємопідтримка, що і обумовило їх спортивну успішність.
Команда Б у більшій мірі проявляла такі якості як ворожість, незгода, холодність, недоброзичливість, байдужість. Малий рівень їх успішності обумовлювався також непродуктивністю і неузгодженістю.
Наступним етапом дослідження було виявлення соціально-психологічного клімату в жіночих волей-
Таблиця 2
Показники рівня прояву емпатичних здібностей волейболісток з різним ступенем успішності (в балах)
X +т Виявляємі здібності Команда А (п=15) Команда Б (п=16) Рівень ймовірності
t Р
Раціональний канал 32,4±3,4 21,2±3,3 2,4 <0,05
Емоційний канал 28,4±2,35 15,3±2,14 2,2 <0,05
Інтуїтивний канал 25,7±4,02 13,0±3,06 2,3 <0,05
Установки 31,6±7,26 10,4±8,17 1,9 >0,05
Проникаюча здатність 27,8±4,32 9,0±4,23 3,1 <0,01
Ідентифікація 31,0±2,45 22,3±2,21 2,6 <0,05
больних командах за трьома групами компонентів відношень, що представлено в даних таблиці 1.
Дані таблиці 1 свідчать про наявність в досліджених командах волейболісток вельми суттєвої різниці в одиниці компонентів відношень між членами команди. А саме: кількісний прояв компонентів відношень за рекомендаціями авторів методики має і якісні оцінки. Так, оцінка +1 означає, що в команді А у спортсменок повністю позитивні відношення на поведінковому рівні; на двох інших рівнях (+0,33) відношення просто позитивні. В команді Б оцінка - 50 означає, що на всіх трьох рівнях (емоційному, когнітивному і поведінко-вому) відношення між членами команди негативні.
Більш повну характеристику міжособистісних відношень між членами вивчаємих команд можна отримати за методикою Т. Лірі. Кількісні дані одержані за допомогою цієї методики представлені на рисунках 2 і 3. Дана методика дозволяє отримати вісім типів відношень у досліджуємої особи до оточуючих і авторитарний, егоїстичний, агресивний, підозрілий, підлеглий, залежний, дружелюбний, альтруїстичний.
Одержані в дослідженні бали перенесені на диско граму, при цьому відстань від центра кола відповідає числу балів від 0 до 16. З’єднання векторів означає профіль команди.
Одержані результати переконують у домінуванні між членами успішної команди А напрямку відношень з кількістю 8 балів за дружелюбним та альтруїстичним типами відношень (профіль команди зміщений вправо по горизонталі). Стосовно неуспішної команди Б можна відмітити, що її профіль зміщується у протилежну сторону (вліво по горизонталі), а у її членів перевалює агресивний, егоїстичний і підозрілий типи відношень (12-14 балів).
Необхідно пояснити, що дружелюбний тип відношень у волейболісток з групи А оцінений на рівні 8 балів означає, що це тип відношень осіб, які намагаються бути у згоді з думкою оточуючих, ці спортсменки прагнуть допомагати іншим, вони компромісні, безконфліктні, схильні до співробітництва і кооперації. Альтруїстичний тип на рівні 8 балів трактується наступним чином: особи, що до нього відносяться, мають відповідальність у відношенні до людей, добрі, дбайливі, некорисливі, чуйні, можуть заспокоїти оточуючих.
Авторитарний тип на рівні 7 балів характеризується наявністю у цих осіб впевненості у собі, впертості і наполегливості. Всі перераховані якості у більшій мірі були притаманні волейболісткам з успішної команди
(А). Отже, сукупність якостей особистості та рис їх характеру в значній мірі обумовлює успішність у їх спортивній діяльності.
Стосовно групи волейболісток, які увійшли в команду Б, можна відмітити, що їм притаманні якості, що характеризують такі типи як агресивний, егоїстичний і підозрілий. Підозрілий тип на рівні 13 балів - це особи схильні до сумніву, замкнуті, скритні, скептичні, з високим рівнем вербальної агресії.
Егоїстичний тип на рівні 14 балів означає, що до цієї групи входять особи самозадоволені, самозакохані, хвастливі, чванькуваті.
Агресивний тип на рівні 12 балів характеризуються значним ступенем прояву таких якостей як вимогливість, прямолінійність, різкість, непримиримість, глузливість, дратівливість.
Намагаючись виявити схильність спортсменок обох команд до співчуття і змоги зрозуміти і розділити переживання партнерів команди ми приміняли методику рівня емпатичних здібностей В.В. Бойко. Одержані результати представлені у таблиці 2.
Одержані дані дають змогу відмітити, що в цілому емпатичні здібності у представників обох команд недостатньо розвинені, але при цьому спостерігаються якісні відмінності.
Так, наприклад, раціональний канал емпатії розвинений значно краще в успішної команди А (32,4 бала проти 21,2 бала, р<0,05, що є в команді Б). Раціональний канал емпатії характеризує спрямованість уваги, сприйняття і мислення особи на розуміння суті іншої людини, на її психологічний стан, проблеми і поведінку. Це спонтанний інтерес до іншого, що відкриває шлюзи емоційного та інтуїтивного віддзеркалення партнера. Тобто, гарний психологічний клімат в команді сприяє і розвитку інтересу до товаришів по команді, виникнення бажання зрозуміти їх інтереси, стан, проблеми, особливо якщо вони загальні або співпадають зі своїми.
Емоційний канал емпатії у команді з успішною спортивною діяльністю (А) майже вдвічі більш розвинений, ніж у команді Б (28,4 балів, проти 15,3 балів, р<0,05). За допомогою цього каналу оцінюється здатність особи входити в емоційний резонанс з оточуючими: співпереживати, брати участь у вирішення їх проблем. Емоційна чуйність стає засобом входження в енергетичне поле партнера. Зрозуміти внутрішній світ іншої людини, прогнозувати її поведінку і ефективно взаємодіяти з нею можна лише тоді, коли відбулася енергетична взаємодія з нею. Сполучною ланкою
Домінування
Рис. 2. Профіль відношення між членами команди Б
Домінування
між людьми є саме співучасть та співпереживання. А це значить, що ці процеси можуть відбуватись тільки в умовах сприятливого клімату в команді. Іншими словами, ми можемо стверджувати, що гравці з команди А мають сприятливий психологічний клімат в своїй команді.
Показник інтуїтивного каналу емпатії у волейболісток з команди А теж значно перевищує аналогічний в команді порівняння: 25,7 проти 13,0 балів, р<0,05. Здібності, що вимірюються за допомогою інтуїтивного каналу дозволяють людині передбачати поведінку партнерів, правильно діяти в умовах дефіциту початкової інформації про них, спираючись на досвід, що зберігається і підсвідомості. На рівні інтуїції замикаються і узагальнюються різні відомості про партнерів.
Що стосується установок, то вони обумовлюють сприяння емпатії, від них залежить результативність останньої. При позитивній установці на людину ми в значно більшій мірі налаштовані на те, щоб зрозуміти її, відчути її психологічний стан. В умовах негативного психологічного клімату установки перешкоджають повноцінному прояву емпатії.
Ефективність емпатії також знижується, якщо людина прагне уникати особистих контактів, вважає недоречним проявляти цікавість до товариша по команді, переконана у тому, що вона повинна спокійно відноситись до переживань і проблем оточуючих.
На основі цього ми можемо вважати, що успішність в спортивній діяльності обумовлюється і складовими емпатії.
Проникаюча здатність завжди розцінюється як важлива комунікативна власність людини, що дозволяє створювати атмосферу відвертості, довірливості, задушевності. При аналізі ігрових ситуацій, розборі особливостей техніко-тактичних дій волейболістів, більшої результативності досягають ті команди, в яких проникаюча здатність «на висоті». Що стосується досліджених волейболісток, то знову в успішній команді А цей показник втричі більший, ніж у неуспішній: 27,8 проти 9,0 при р<0,01.
При низьких показниках проникаючої здатності (як це спостерігається в команді Б) домінує атмосфера напруженості, неприродності, підозрілості, заздрості. Партнери з команди конфліктують одна з одною - безумовно, це перешкоджає розкриттю співпереживання і емпатичному збагненню.
І, нарешті, ідентифікація - це теж важливий елемент у реалізації емпатії. Вважається, що це уміння зрозуміти іншого на основі співпереживань, постановки себе на його місце. Ідентифікація обумовлюється легкістю, рухливістю і гнучкістю емоцій, здібністю до наслідування. Цей показник у досліджених командах волейболісток має менші відмінності: 31,0 бал та 22,3 бали, при р<0,05.
Отримані дані дають можливість підкреслити, що наявність у спортсменок добре розвинених емпатич-них здібностей детермінує формування сприятливого психологічного клімату в команді. Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки.
Висновки.
1. Встановлено, що складові психологічного клімату у жіночій волейбольній команді впливають на успішність її спортивної діяльності. Команда з несприятливим психологічним кліматом оцінена як неуспішна за результатами проведених ігор.
2. Тренерам жіночих волейбольних команд рекомендується врахувати взаємовідносини між членами команди, особливості «жіночої» психіки з акцентом на риси характеру і поведінку партнерів в складних умовах і обов’язково посилити відношення спортсменок до психологічної підготовки.
Перспективою подальших досліджень має бути розробка програми спеціальної психологічної підготовки розрахованої на жіночі волейбольні команди з
метою оптимізації психологічного клімату.
Література:
1. Андрушинин И.Ф. Методика совершенствования тактической подготовки высококвалифицированный волейболистов на основе межличностного функционального взаимодействия: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры» / И.Ф. Андрушинин; МГУ. - Москва, 1993. - 20с., включ. обкл.: іл. — Бібліогр.: с. 17-18.
2. Бабушкин Г.Д. Психологическая совместимость и срабатывае-мость в спортивной деятельности / Г. Бабушкин, Е. Кулагина.
- Омск: СибГАФК., 2001. - 110 с. - ISBN 53-966-20-01-5.
3. Бринзак С.С. Оцінка психологічної сумісності у спортивних командах / С.С. Бринзак. - Київ: МАУП, 2005. - С. 18-22. - ISBN 97-843-2540-4.
4. Деветкина Е.Ю. Комплектование игрового состава команды высококвалифицированных баскетболисток с учетом психологической совместимости и срабатываемости игроков: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры» / Е.Ю. Деветкина; ОГУ - Омск, 2005. - 19с., включ. обкл.: іл.
- Бібліогр.: с. 17-18.
5. Ильин А.Б. Психологический анализ причин конфликтов в спортивных командах / А.Б. Ильин //Спортивный психолог. - 2004.
- № 3. - С. 27-30.
6. Коломийцев Ю.А. Взаимоотношения в спортивной команде / Ю.А. Коломийцев. - М.: ФиС, 1984. - 128с. - ISBN 860-954-25-02-4.
7. Коломийцев Ю.А. Структура социально-психологического климата спортивных команд / Матер. VII Международного конгресса по психологии спорта. - Монпелье: Франция, 1990. - С. 20.
- ISBN 966-8059-08-5.
8. Кричевский Р.Л. Психология управления и лидерства в спортивном коллективе / Р. Кричевський, М. Рыжак. - М.: МГУ, 1990.
- 224 с. - ISBN 966-535-258-9.
9. Кудерміна О.І. Інструментальне спілкування як чинник успішної сумісної ігрової діяльності (на прикладі кваліфікованих волейболістів): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. «19.00.05» / О. І. Кудерміна; Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка. - К., 2000. - 21с., включ. обкл.: іл. - Бібліогр.: с. 17-18.
10. Лірі Т. Методика диагностики межличностных отношений в уч. пособии Д.Я. Райгородского - Практическая психодиагностика / Т. Лірі. - Самара: Издательский дом «Бахрах». - М., 2001. - С. 408-418. - ISBN 655-289-178-5.
11. Практическая психодиагностика: [Методика диагностики уровня эмпатических способностей В.В. Бойко]. - Самара: Издательский дом «Бахрах». - М., 2001. - С. 486-492. - ISBN 988-653-854-52.
12. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии / Е. Сидоренко. - СПб.: Речь, 2001. - 351 с. - ISBN 875-663-178-2.
13. Сопов В.Ф. Психология разрешения конфликта в спортивной команде / В.Ф. Сопов. - Смоленск: СГУ, 2000. - 304 с. - ISBN 956-348-875-3.
14. Фидшер А.Ф. Методика оценки психологической атмосферы в коллективе в уч. пособии Д.Я. Райгородского. - Практическая психодиагностика / А. Фидшер. - Самара: Издательский дом «Бахрах». - М., 2001. - С. 654-656. - ISBN 655-877-156-4.
Надійшла до редакції 21.03.2011 р.
Казаков Дмитрий Александрович [email protected]
