CC BY
30
ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ДОМПЕРИДОНУ У ХВОРИХ НА ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНУ РЕФЛЮКСНУ ХВОРОБУ З ТОЧКИ ЗОРУ ВПЛИВУ НА ВАРІАБЕЛЬНІСТЬ СЕРЦЕВОГО РИТМУ
О.Ю. Бичкова, Л.О. Мартим’янова
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна РЕЗЮМЕ
У статті висвітлені особливості застосування домперидону у хворих на гастроезофагеальну рефлю-ксну хворобу (ГЕРХ) з урахуванням його впливу на варіабельність серцевого ритму (ВСР). Проведене дослідження виявило зниження на тлі прийому домперидону у даної категорії пацієнтів загальної потужності ВСР за рахунок пригнічення в більшій мірі високочастотної активності, що диктує необхідність обережного індивідуального призначення препарату, особливо в осіб з вихідною низькою загальною потужністю спектру, і подальшого поглибленого вивчення його впливу на нейрогуморальну регуляцію організму (НГР).
КЛЮЧОВІ СЛОВА: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, варіабельність серцевого ритму, до-мперидон
THE PECULIARITIES OF DOMPERIDON TREATMENT IN PATIENTS WITH GASTRO-ESOPHAGEAL REFLUX DISEASE IN THE ASPECT OF INFLUENCE ON HEART RATE VARIABILITY
O. Yu. Bychkova, L.A. Martimjanova
V.N. Karazin Kharkov National University
SUMMARY
In this article it is shown the peculiarities of Domperidon treatment in patients with gastro-esophageal reflux disease (GERD) in the aspect of influence on heart rate variability (HR.V). The held investigation was clearly recognized the reduction of the general HRV output in the above shown group of patient, against Domperidon intake, most of all due to high - frequency activity suppression. It seems the necessity of the careful individual drug prescribing, especially in patients with the starting low level of general spectrum output and the following profound study of domperidon influence on the neurohumoral human body regulation.
KEY WORDS: gastro-esophageal reflux disease, heart rate variability, Domperidon
УДК: 616.33/. 34-053.6:616-018.2
ЗАЛЕЖНІСТЬ ІМУНОЛОГІЧНОГО ГОМЕОСТАЗУ ВІД ІНФІКУВАННЯ HELICOBACTER PYLORI У ПІДЛІТКІВ З ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ НА ФОНІ СИСТЕМНОЇ ДИСПЛАЗІЇ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ
Л.Ф. Богмат, І.М. Яковлева, І.М. Неліна
Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України, м. Харків РЕЗЮМЕ
Вивчена залежність імунологічного гомеостазу від інфікування Helicobacter pylori у 73 підлітків віком 11-18 років з гастродуоденальною патологією, що виникає на фоні системної дисплазії сполучної тканини. Встановлено, шо зміни в імунній системі у даного контингенту хворих не залежать від наявності пілоричного хелікобактеріозу. Основними факторами агресії при формуванні гастродуоде-нальної патології у підлітків з дисплазією сполучної тканини є зміни біохімічних характеристик внутрішнього середовища верхніх відділів травного тракту внаслідок рефлюксів на фоні порушень імунологічного гомеостазу.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підлітки, гастродуоденальна патологія, системна дисплазія сполучної тканини, імунологічний гомеостаз
На сучасному етапі в структурі соматич- травлення. Згідно зі статистичними даними
ної захворюваності у дітей та підлітків одне МОЗ України, поширеність захворювань орз перших місць займає патологія органів ганів травної системи за останні роки має
тенденцію до збільшення - з 85,7% до 110120%, причому подібна тенденція характерна для більшості країн світу, у тому числі високорозвинутих [5]. Формуючись в періоди найбільш інтенсивного росту і розвитку підлітка, коли фізіологічні функції організму особливо нестійкі, захворювання травного тракту призводять до розвитку тяжкої патології у дорослому віці. Провідне місце серед захворювань травної системи у дітей та підлітків займає хронічна гастро-дуоденальна патологія (58-72%), при цьому у 53,1% дітей вона носить поєднаний характер. Також відмічається збільшення ерозивних процесів в слизовій оболонці (СО) шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та реци-дивуючий перебіг захворювань [1, 5]. Окрім хронічного запального процессу, виявляються порушення моторики ШКТ і, перш за все, у вигляді недостатності сфінктерного апарату, котрі призводять до розвитку рефлюксів різноманітної локалізації та ступеня вира-женості. При рефлюксах відмічається ретроградне закидання вмісту нижчерозташованих відділів травного тракту до вищерозташова-них, що поступово змінює біохімічний склад внутрішнього середовища та призводить до виникнення морфофункціональних змін в СО [7].
Відомо, що захворювання гастродуоде-нальної системи розвиваються на фоні порушень імунологічної реактивності організму [8]. На сучасному етапі одним із основних факторів виникнення гастродуоденаль-ної патології вважається інфекційний [1, 4, 5]. За даними літератури Helicobacter pylori (Нр) виявляється від 47,0 до 95,0% дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт [8].
В останні роки увагу вчених привертає проблема дисплазії сполучної тканини (ДСТ) у зв'язку з високою розповсюдженістю в популяції (20,9-48,3%), а також можливістю різноманітних ускладнень. У симптомоком-плекс ДСТ входить, окрім розладів опорно-рухового апарату, патологія клапанів серця та судинної стінки, шкіри та слизових оболонок, фасцій та апоневрозів, очей, дихальної системи та шлунково-кишкового тракту [6]. Характер структури та метаболізму сполучної тканини має значний вплив на функціональну активність імунної системи. Доказано, що імунна система у підлітків з ДСТ характеризується вираженим імунодефіцитом, який на клінічному рівні проявляється хронічними рецидивуючими запальними процесами [2]. ШКТ при цьому обов’язково залучається до патологічного процесу. ДСТ органів системи травлення проявляються мікродивертикульозом кишечника, порушенням екскреції соків у травному каналі,
перистальтики органів. Схильність до запалення в СО шлунка та кишечника є одним із ускладнень дисплазії сполучної тканини [2].
Тісний взаємозв'язок між станом структури, функціями сполучної тканини та патологією ШКТ обумовлює клінічні особливості захворювань гастродуоденальної зони у підлітків з СДСТ, вивчення яких дозволить розкрити патогенез вказаної патології, а також визначити тактику диспансерного но-гляду таких підлітків.
Однак в літературі відсутні дані про стан імунологічного гомеостазу та роль хеліко-бактерної інфекції у розвитку гастродуоденальної патології у підлітків з системною дисплазією сполучної тканини (СДСТ).
Метою даної роботи було виявлення імунологічних особливостей гастродуоденальної патології, асоційованої з Helicobacter pylori та без наявності Нр, а також ролі хелі-кобактерної інфекції у виникненні патології верхніх відділів травного тракту (ВВТТ) у підлітків з СДСТ.
Робота виконана в рамках НДР Інституту охорони здоров'я дітей і підлітків АМН України "Клініко-патогенетичні особливості перебігу захворювань сполучної тканини диспластичної та аутоімунної природи, шляхи вдосконалення їх діагностики та лікування", (№ держєрестрації 0100U001125).
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
Під спостереженням перебувало 73 підлітка віком від 11 до 18 років з гастродуоденальною патологією, яка виникла на фоні СДСТ. Контрольну групу складали 23 практично здорових однолітки. Діагноз хронічної гастродуоденальної патології верифіковано за допомогою анамнестичних, клінічних, лабораторних даних, а також езофагогастро-дуоденоскопії (ЕГДС) з прицільною біопсією, інтрагастральної рН-метрії, результатів ультразвукового дослідження органів черевної порожнини. Helicobacter pylori діагностовано за допомогою серологічного методу (імуноферментний аналіз) - на підставі виявлення специфічних антитіл класу IgG до Нр в сироватці крові, а також морфологічного методу. Першу групу склали 26 (35,6%) підлітків, які були інфіковані Нр. Решта хворих, у яких Нр не було виявлено 47 (64,1%), склали другу групу (р<0,001).
Оцінка імунологічного статусу проводилась на підставі вивчення моноцитарно-фа-гоцитарної, клітинної та гуморальної ланок, рівня органонеспецифічних антитіл до колагену та еластину, а також місцевого імунітету шляхом визначення секреторного IgA в слині.
Моноцитарно-фагоцитарна ланка імуніте-
ту вивчалась за показниками фагоцитарної та метаболічної активності лейкоцитів крові з визначенням фагоцитарного числа (ФЧ) та фагоцитарного індексу (ФІ) (методика І.Б.
Єршова, 1997), показників спонтанного та індукованого НСТ-тесту (M.E.Kanof, 1991).
Визначення субпопуляцій лімфоцитів проводилось методом непрямої мембранної флюоресценції за допомогою моноклональ-них антитіл до специфічних антигенних детермінант Т-лімфоцитів (CD3+), Т-хелпе-рів (CD4+), В-лімфоцитів (CD 19+). Т-активні лімфоцити визначались за методом спонтанного розеткоутворювання з еритроцитами барану (Еа-РУК) (Felsburg P.J., Edelman R.,
1976).
Визначення рівня сироваткових імуногло-булинів А, М, G проводилось спектрофотометричним методом (В.В.Чиркин та співавт.,
1990); концентрації циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) - методом селективної преципітації з поліетиленгліколем-6000 (ПВ.
Стручков та співавт., 1985; Cohu J.R. et all,
1983); рівня комплементу - в реакції його витрати з використанням гемолітичної системи (Н.И. Кондрашова, 1974); визначення рівня органонеспецифічних антитіл до колагену та еластину методом імуноферментного аналізу (ІФА) (А.М. Єгорова та співавт.,
1991). Секреторний IgA в слині визначався також методом ІФА (А.М.Єгорова та співавт., 1991).
Статистичний аналіз проведеной з використанням методів варіаційної статистики за допомогою програм "Microsoft Excel-97" та "Statgrafics". Достовірність розходжень визначали за допомогою метода Фішера та t-критерія Стьюдента.
Таблиця 1
Структура захворювань ВВТТ у підлітків з СДСТ залежно від інфікування Нр
Діагноз захворювання Підлітки з (Нр+), п=26 Підлітки з (Нр-), п=47 Р
Хронічний гастрит 1 (3,8%) 5 (10,6%) p>0,05
Хронічний гастродуоденіт 23 (88,4%) 41 (87,2%) p>0,05
ВХДПК 2 (7,7%) 1 (2,1%) p>0,05
Неерозивна гастроезофа-геальна рефлкжсна хвороба (НГЕРХ) 5 (19,2%) 7 (14,8%) p>0,05
Рефлкжс-езофагіт (ерозивна ГЕРХ) 2 (7,7%) 0 (0%) p<0,001
Т аблиця 2
Ендоскопічна картина СО шлунка та дванадцятипалої кишки при гастродуодеиальнії патології у підлітків з СДСТ залежно від наявності Нр
Зміни слизової оболонки Перша група (Нр+), абс. ч. (%) Друга група (Нр-), абс. ч. (%) Р
Деструктивні форми (ерозії, виразки) 7 (26,9%) 4 (8,5%) p<0,02
Поверхневий гастродуоденіт 11 (42,3%) 29 (61,7%) p>0,05
Гіперпластичний гастрит 4 (15,4%) 4 (8,5%) p>0,05
Гіпертрофічний гастрит 12 (46,2%) 12 (25,5%) p<0,03
Ерозивний гастрит 0 (0%) 2 (4,2%) p<0,03
Субатрофічний антральний гастрит 0 (0%) 1 (2,1%) p>0,05
Ерозивний бульбіт 5 (19,2%) 1 (2,1%) p<0,001
Субатрофічний бульбіт 2 (7,7%) 0 (0%) p<0,01
Гіпертрофічний бульбіт 3 (11,5%) 2 (42%) p>0,05
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
При вивченні анамнестичних даних встановлено, що 76,0% підлітків, інфікованих Нр, та 60,0% пацієнтів без Нр (р>0,05) мали обтяжену спадковість щодо патології травного тракту. Практично у всіх підлітків захворювання гастродуоденальної зони поєднувалися з іншими хворобами органів травлення (дискінезії жовчовивідних шляхів, хо-лецистіти, диспанкреатизм та ін.).
Тривалість захворювання в основному складала понад 3 роки (у 46,1% пацієнтів першої групи і у 38,3% - другої). Спостерігалась тенденція до збільшення кількості пілоричного хелікобактеріозу з віком. Виявлена більш висока частота інфікованості Нр у хворих старшої групи 15-18 років (15,4%), р<0,001.
Аналіз структури захворювань ВВТТ у підлітків з СДСТ показав, що хронічний гастродуоденіт склав більшість як у першій, так і в другій групі, рідше зустрічався хронічний гастрит та виразкова хвороба дванадцятипалої кишки (ВХДПК). Характерним для підлітків з хелікобактеріозом були ерозивно-виразкові рефлюкс-езофагіти (таблиця 1).
При ендоскопічному дослідженні встановлено, що у підлітків обох груп переважала картина поверхневого гастриту, але на фоні інфікування Нр частіше зустрічався гіпертрофічний гастрит та ерозивно-деструктивні форми (р<0,02), в основному у вигляді ерозивного бульбіту, а також субатрофічні зміни СО цибулини дванадцятипалої кишки (таблиця 2).
Характерним для підлітків з СДСТ є наявність рефлюксів різноманітної локалізації та вираженості, які однаково часто зустрічались в обох групах (відповідно у 69,2% та у 74,5%). Частіше виявлявся дуоденогастраль-ний рефлюкс (ДГР) (55,5%).
Показники рН-метрії не мали достовірних розходжень по групах. У 50,0-55,3% пацієнтів хронічна гастродуоденальна патологія супроводжувалась збереженою кислотоутво-рюючою функцією шлунка в межах нормо-
Показники імунної системи при гастродуо.
ацидності, у 50,0-42,5% вона була підвищеною та лише у одного підлітка (2,1%) другої групи - зниженою. Тобто розвиток рефлюксів та кислотність шлункового соку не залежала від інфікованості Нр.
Імунологічні дослідження дозволили виявити у підлітків з патологією гастродуоде-нальної системи зміни в імунітеті різнопланового характеру, які представлені в таблиці 3.
Т аблиця З
іальної патології у підлітків з СДСТ (М±ш)
Показники Контрольна група Підлітки, інфіковані Нр(+) (п=22) Підлітки не інфіковані Нр(-) .(п=43)
Т-акт. лімф., % 31,9+0,9 35,03+1,06* 34,9±0,7*
Т-общ. лімф., % 57,6+1,4 48,3+0,8* 48,4±0,5*
В-лімф.,% 20,2+0,3 22,2+0,5* 22,2±0,3*
Т -хелпери, % 43,1+1,4 39,5+0,86* 39,6±0,6*
НСТ-спонт., % 11,4+0,5 22,06+0,8* 21,9±0,6*
НСТ-індук., % 21,0+0,8 31,6+1,2* 31,3±0,8*
Фаг. число,% 77,1+1,3 60,6+2,03* 60,7±1,4*
Фаг. індекс 7,3+0,2 5,3+0,2* 5,3±0,1*
їй А, г/л 1,6+0,1 2,52+0,1* 2,49±0,1*
їй М, г/л 1,5+0,1 1,49+0,1 1,46+0,07
їй О, г/л 12,8+0,8 12,8+0,6 12,6+0,4
ЦіК, г/л 1,2+0,1 0,94+0,1* 0,93+0,07*
Комплем., усл.од. 1,4+0,1 1,31+0,07 1,31+0,05
Секреторний ІйА 0,194+0,007 0,272+0,013* 0,264+0,009*
* - р<0,05 - в порівнянні з контролем.
Встановлено, що Т-система імунітету у хворих обох груп характеризувалась зниженням вмісту Т-загальних лімфоцитів і підвищенням рівня Т-активних лімфоцитів. В-система імунітету знаходилась в стані активації, що проявлялось збільшенням вмісту В-лімфоцитів та рівня (р<0,001). Моноцитарно-фагоцитарна ланка характеризувалась зниженням фагоцитарного числа та індексу (р<0,01) при підвищенні метаболічної активності фагоцитів (НСТ-тесту спонтанного та індукованого, р<0,001).
При загостренні хронічної гастродуоде-нальної патології в обох групах відмічалась активація системи місцевого імунітету, що проявлялось у підвищенні рівня секреторного в ротоглотковому секреті.
Аутоантитіла до колагену визначались однаково часто у підлітків обох груп (відповідно у 80,0% та у 92,0%), але антитіла до еластину дещо частіше реєструвались у осіб без інфікування Нр (64,0% проти 40,0%, р>0,05), тобто процес деструкції СТ не залежить від присутності Нр.
Таким чином, проведені дослідження показали, що у підлітків з СДСТ хелікобактер-на інфекція не є провідним фактором агресії у формуванні гастродуоденальної патології. Виявлені імунологічні зміни не мають достовірних розходжень по групах в залежності від наявності хелікобактерної інфекції. Ці зміни є проявом дисфункції самої СТ і
основою для формування запальних процесів в СО гастродуоденальної зони у осіб з СДСТ.
висновки
1. Патологія верхніх відділів травного тракту у підлітків з СДСТ має низький рівень інфікованості Helicobacter pylori.
2. Зміни в імунній системі при гастродуоденальної патології у підлітків з СДСТ не залежать від наявності пілоричного хелікобактеріозу.
3. Основними факторами агресії при формуванні патології гастродуоденальної зони у підлітків з СДСТ є зміни біохімічних характеристик внутрішнього середовища верхніх відділів травного тракту внаслідок рефлюксів різноманітної локалізації та ступеня вираженості на фоні порушень імунологічного гомеостазу.
4. Інфікування Helicobacter pylori на більш пізніх етапах захворювання ускладнює перебіг гастродуоденальної патології у підлітків з СДСТ у зв'язку з розвитком ерозивно-виразкових уражень.
Перспективи подальших досліджень у даному напрямку: на підставі отриманих
результатів існує необхідність подальшого удосконалення тактики лікування та диспансерного нагляду підлітків з хронічною гастродуоденальною патологією, що розвинулась на фоні СДСТ.
ЛІТЕРАТУРА
1. Белоусов Ю.В., Павленко Н.В., Волошина Л.Г. и др. // Сучасна гастроентерологія: питання
діагностики та лікування: Збірник наукових праць. - Харків, 2002. - С. 5-6.
2. Богмат Л.Ф., Ахназарянц Э.Л., Нелина И.Н., и др. // Медицинская реабилитация в педиатрии: Материалы науч.-практ. симпозиума. - Евпатория, 2003. - Вып.8. - С. 35-37.
3. Богмат Л.Ф., Яковлева И.М., Полищук Ж.В. // Експериментальна і клінічна медицина. -2004. - №
l.-C. 158-163.
4. ДенисоваМ.Ф., МягкаН.М. //ПАТ. - 2000. -№ 1,- С. 54-58.
5. Лукьянова Е.М., Белоусов Ю.В., Денисова М.Ф. // Проблеми медичної науки та освіти. - 2002. - №
3. - С. 5-7.
6. Земцовский Э.В. Соединительнотканные дисплазии сердца. - Санкт-Петербург: "Политекс", 1998. -57 с.
7. Филин В.А// Педиатрия. - 1994. -№ 1. - С. 95-97.
8. Шульгай О.М. // ПАГ. - 2000. - № 1. - С. 29-31.
9. Givelli С.М., Cuvello P., Limido Е., et al. //Amer. J. Gastroenterology. - 1996. - Vol. 91. - P. 648-653.
10. Steinmann B., Royce P.M. Connective Tissue and its Heritable Disorders: Molecular, Genetic and Medi-
cal Aspects. - New York, 1993. - P. 351-407.
ЗАВИСИМОСТЬ ИММУНОЛОГИЧЕСКОГО ГОМЕОСТАЗА ОТ ИНФИЦИРОВАНИЯ HELICOBACTER PYLORI У ПОДРОСТКОВ С ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЙ ПАТОЛОГИЕЙ НА ФОНЕ СИСТЕМНОЙ ДИСПЛАЗИИ СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ
Л.Ф. Богмат, И.М. Яковлева, И.Н. Нелина
Институт охраны здоровья детей и подростков АМН Украины, г. Харьков РЕЗЮМЕ
Изучена зависимость иммунологического гомеостаза от инфицирования Helicobacter pylori у 73 подростков в возрасте 11-18 лет с гастродуоденальной патологией, протекающей на фоне системной дисплазии соединительной ткани. Установлено, что изменения в иммунной системе при гастродуоденальной патологии у данного контингента больных не зависят от наличия пилорического хеликобак-териоза. Основными факторами агрессии при формировании гастродуоденальной патологии у подростков с дисплазией соединительной ткани являются изменения биохимических характеристик внутренней среды верхних отделов пищеварительной системы вследствие рефлюксов на фоне нарушений иммунологического гомеостаза.
КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: подростки, гастродуоденальная патология, системная дисплазия соединительной ткани, иммунологический гомеостаз
CORRELATION BETWEEN IMMUNOLOGIC HOMEOSTASIS AND INFECTING WITH HELICOBACTER PYLORI IN ADOLESCENTS WITH GASTRODUODENAL PATHOLOGY AGAINST THE BACKGROUND OF SYSTEMIC CONNECTIVE TISSUE DYSPLASIA
L.F. Bogmat, I.M. Yakovleva, I.N. Nelina
Institute of children and adolescents health care AMS of Ukraine, Kharkov
SUMMARY
Dependence of immunologic homeostasis on Helicobacter pylori infection was studied in 73 adolescents, aged 11 to 18, with gastroduodenal pathology against the background of systemic connective tissue dysplasia. It was established that certain changes of immunologic system in gastroduodenal pathology in this group of patients did not depend upon H. pylori presence. The main aggressive factors of gastroduodenal pathology development in adolescents with systemic connective tissue dysplasia were changes in biochemical characteristics of internal medium of the upper sections of digestive system owing to refluxes against the background of immunologic homeostasis disorders.
KEY WORDS: adolescents, gastroduodenal pathology, systemic connective tissue dysplasia, immunologic homeostasis
