CC BY
14ЕКОНОМ1КА
Л. В. Шкуренко, астрантка* Нацюнальний уыверситет бiоресурсiв та природокористування УкраТни
УДК 338.43.631.82
Зомжшш ефещивност1 виробнщтва пшешщ о%иМог вд ступеня шшнсивностг сорту
В статт'1 показана залежнсть економ1чно(ефективност1 виробництва пшенищ озимо!в1д технолог^ та ступеня штенсивност1 и вирощування.
Ключовi слова:
пшениця озима, виробництво, високоштенсивы сорти, прибутковiсть, економлчна ефективнiсть.
Постановка проблеми. У зв'язку з1 зб1льшенням народонаселення Земл1 п1двищуеться загальна потреба в зерновиробництв1. Державною програмою розвитку «Зерно УкраТни-2015» передбачаеться на-ростити обсяги зерновиробництва до 80 млн тонн, забезпечити вну-тр1шне споживання зерна як в кра-Тш, зокрема для виробництва, так I потреб 1мпорту. Обмежешсть у зе-мельних ресурсах, зростання необ-х1дност1 нарощувати обсяги зерна потребують зам1ни екстенсивного розвитку галуз1 на 1нтенсивний.
Одним 1з засоб1в штенсифкаци виробництва рослинницькоТ про-дукци е нас1ння. Лише за рахунок за-стосування яюсного пос1вного мате-р1алу можна збтьшити врожайн1сть на 20-30% [1]. Неповне використан-ня потенц1алу пос1вного матер1алу е одн1ею з причин низьких урожаТв. Так, протягом останн1х роюв уро-жайн1сть пшениц! озимоТ становить 2,5-3,5 т/га, тод1 як потенц1ал насш-ня багатьох сорт1в ц1еТ культури ста-новить понад 8,0 т/га [2].
АналЬ останшх дослщжень та публкацш. Результати економ1ч-ноТ ефективност1 розвитку насш-ництва озимих зернових культур у нашм краТн викладен1 в пра-цях I. А. Ажаман, М. О. Кшдрука, О. В. Захарчука, Т. Ю. Прийманчук, Р. М. Скупського, Л. М. Худолм. Однак економ1чна ефектившсть виробництва озимоТ пшениц! обрано-го сорту щодо наявного ресурсного потенц1алу п1дприемств повною м1-рою не вивчалась.
Формування цтей статл. Необ-х1дн1сть вир1шення проблем робить актуальним пошук шлях1в тдви-щення ефективност1 впроваджен-ня сорту насшня пшениц! озимоТ. В1дпов1дно до мети статт1 було поставлено завдання з'ясувати на теоретико-методолопчному р1вн1 основн1 аспекти класифкаци нас1н-ня озимих зернових культур за сту-пенем його 1нтенсивност1 та можли-вост1 кожного типу для ресурсного забезпечення п1дприемств.
Теоретичною I методолопчною основою досл1дження став систем-ний п1дх1д до вивчення економ1ч-них аспект1в ц1еТ проблеми. Ви-користовувався д1алектичний метод при досл1дженн1 теоретичних аспект1в класифкаци нас1ння озимих зернових культур за ступенем штенсивност вирощування, а також метод анализу та пор1вняння при досл1дженн1 стану й ефективносп виробництва озимих зернових культур.
Результати дослщження. На основ! результат1в вивчення теоре-тико-методолопчних основ фор-мування нас1нництва озимих зернових культур було встановлено, що за ступенем штенсивносл вирощування насшня сорти подтя-ють на високоштенсивы, 1нтенсивн1, ун1версальн1 (пластичнО та нап1в-1нтенсивн1. Ступенем штенсивносл сорту розр1зняють вимоги сорту до ресурсно-технолопчного забезпечення вирощування культури. До основних особливостей сорте ви-соконтенсивного та ¡нтенсивного тип1в належить високий потенц1ал
урожайност1 (понад 10 т/га), висока яюсть зерна, стмюсть проти основних хвороб та вилягання, середшй або добрий р1вень зимостмкосп й посухост1йкост1. Рослини цього типу зазвичай натвкарликов1 або низь-коросл1 (близько 90 см). Культури високоштенсивного чи штенсивно-го сорту ор1ентован1 на 1нтенсивн1 технологи вирощування, осюльки вони вибаглив1 до високого агро-фону, попередник1в, сприятливих умов, оптимальних строюв вис1ву, однак мають невисок адаптивн1 властивост1 [5].
Сорти ун1версального або промж-ного типу характеризуються вищими адаптивними властивостями; вони, зокрема, менш вибаглив1 до попере-дника, здатн1 забезпечити вищу вро-жайн1сть за несприятливих умов, н1ж високо1нтенсивн1 та 1нтенсивн1 сорти. Оптимальна висота рослин становить близько 90-100 см [5].
Сорти нап1вштенсивного типу в1дзначаються високою агроеколо-пчною пластичыстю: мають висок1 показники морозо- й зимостмкосп, добру регенерац1йну здатн1сть тс-ля перезим1вл1. Сл1д зазначити, що сорти цього типу характеризуються найвищими адаптацмними властивостями: мають вищий, н1ж сорти 1нших титв, р1вень урожайност1 за несприятливих погодних умов, низькому ресурсному забезпеченш, незадовтьних попередниках. Однак при високих агрофонах, поя кра-щих попередник1в I за сприятливих умов зволоження сорти цього типу схильн до вилягання I за р1внем
сортовивчення # 2 2012
та охорона прав на сорти рослин
ЕКОНОМКА
Залежнють ефективностi виробництва пшеницi озимо! вщ ступеня iнтенсивностi сорту
Ушверсальш
Натв-ушверсальш
Таблиця. Порiвняння економiчно'í ефективностi виробництва сортiв озимо'Г пшеницi рiзних типiв iнтенсивностi вирощування *
Показники Високо-1нтенсивний сорт (Смуглянка) 1нтенсив-ний сорт (Люна) Ушверсаль- ний сорт (Подолянка) Пластичний сорт (Диканька)
Середнш р1вень урожайносл, т/га 5,87 4,66 4,86 3,36
Всього виробничих витрат, грн/га 3 335 2 856 2 935 2 514
Цша реалвацп, грн/ц 114 114 114 114
Виручка в1д реал1зацп, грн/га 6 704 5 322 5 551 3 837
Прибуток, грн/га 3 369 2 467 2 616 1 324
' розрахунки
Рис. Сортовий склад насшня пшениц1 озимоГ в розр1з1 1нтенсивност1 вирощування сорту на загальних пос1вах ПолтавськоТ област1, 2010 р.
урожайност поступаються вище-зазначеним сортам [5].
У результат дослщження за сту-пенем iнтенсивностi вирощування було визначено структуру насшня озимоТ пшениц за 2010 р. у Полтавсьш областi (рисунок).
Слщ зазначити, що вiдповiдно до сортового складу насшня озимоТ пшениц найбiльша питома вага об-раних у 2010 р. сорпв стьськогоспо-дарських пiдприeмств ПолтавськоТ областi належить за рiвнем штен-сивностi до високоштенсивних та iнтенсивних сортiв. Однак аналiз стану забезпеченостi стьськогос-подарських тдприемств областi машинами та обладнанням i вивчення системи живлення озимоТ пшениц показали, що ресурсне забезпечен-ня пiдприeмств е незадовiльним для використання високоiнтенсивних та штенсивних сортiв. Варто зазначити, що, зпдно iз статистичною шформацею ПолтавськоТ обласноТ насшневоТ шспекци, високоврожай-ними за складних погодних умов ви-явилися сорти Господиня (4,5 т/га), Землячка одеська (4,89), Диканька (4,5), Коломак 3 (4,99), Косовиця (4,8), Переяславка (4,8), Сагайдак (4,75), Триптьська (4,62 т/га). Серед названих сорлв найбтьшу питому вагу в сортовому складi насшня за-
ймають Землячка одеська (4600 га) та Диканька (4205га), як належать до ушверсальних та натвтенсив-них сорлв [3]. Тому можна зробити висновок, що потенцал насiння не був використаний через недотри-мання технолопчних умов вирощування озимих зернових культур.
За допомогою методiв економко-математичного моделювання було визначено, що за наявних мшераль-них добрив 2010 р. у стьськогоспо-дарських тдприемствах ПолтавськоТ областi, прибуток можна було б збтьшити за рахунок використання iнтенсивних (32%) та натвштенсив-них (68%) сортiв до 338, 8 млн грн, що у 2,9 раза перевищило б фактич-но одержаний прибуток (табл.).
Порiвняння економiчноТ ефек-тивностi виробництва сорлв рiзно-го типу штенсивносл вирощування показали, що прирiст урожайност високо iнтенсивних сортiв порiвня-но зi стандартним сортом пшеницi озимоТ Подолянка може досягати 21%. Середня продуктившсть сорлв за iншого типу штенсивносл нижча вiд урожайностi стандартного сорту, зокрема, штенсивного сорту - на 0,2 т/га, пластичного сорту - на 1,5 т/га. Слщ зазначити, що розрахунки про-водилися на сортах, найбтьш типо-вих для ПолтавськоТ области тодi як
Подолянка е сортом-стандартом для озимоТ пшениц лкостепово'Т зони.
Рiвень урожайносп високоштен-сивних сортiв досягаеться за умови збтьшення виробничих витрат на 479 грн/га, або 14%. По шшим типам штенсивносл сортiв спостер^аеться скорочення затрат виробництва, зокрема на штенсивних сортах на 3%, на пластичних - на 14%.
Найбтьш економiчно ефектив-ним вщповщно до даних таблиц е сорт Смуглянка, зокрема прибуток вщ його вирощування становить 3369 грн/га, що перевищуе анало-пчш показники стандартного сорту на 29%. Пластичн сорти в свою чергу забезпечують зниження при-бутку на 49% вщ сорту Подолянка.
Висновки. Вибiр сорту пшени-цi озимоТ повинен фунтуватися на особливостях культури веден-ня стьськогосподарського виробництва, ресурсного забезпечення господарства тощо. Зокрема, при низькому агрофон пщприемства перевагу слiд вщдавати пластичним та унiверсальним сортам. Разом з тим високоштенсивш сорти при за-безпеченнi кращими попередника-ми, достатшй кiлькостi мiнеральних добрив та оптимальних строках Тх внесення можуть збiльшити при-бутковiсть цеТ культури на 29%.
ВИКОРИСТАНА ЛiTEPATУPA
1. Програма «Зерно УкраТни - 2015». - К.: Д1А, 2011. - 48 с.
2. Державний компот статистики УкраТни. Полтавське обласне управлшня статистики. Ольське господарство ПолтавськоТ обласп. Статистичний зб1рник. - Полтава, 2011. - 86 с.
3. Тищенко, В. Як же витримають перезим1влю та з яким р1внем зимостшкосп сорти пшениц1, пропонован1 для по-ширення в Полтавськ1й област1 / В. Тищенко, Ю. Пал1й //
Зерно I хл1б. - 2011. - С. 46-47.
4. Скупський, Р. М. Орган1зац1я та ефективний розвиток реп-ональноТ системи виробництва насшня зернових культур: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / МиколаТвський держ. аграрний ун-т. - МиколаТв, 2004. - 42 с.
5. http://www.agroport.net.ua/semena-tehnologija-pshenica.htm
сортовивчення # 2 2012
та охорона прав на сорти рослин
