CC BY
39
ки, пiсля чого вщбуваеться оцiнка дiяльностi шдприемства, проводиться де-тальний анашз отриманих результатiв з позици ix адекватностi до видiлених стратегiчниx прiоритетiв розвитку. Тобто, визначаемо ступiнь схожост дiйсного стану пiдприемства торгiвлi до розробленого, запланованого зразка сценарда розвитку. Таким чином, проводиться обгрунтування стратепчно! та оргашзацшно1 доцiльностi уточнення мюця та ролi пiдприемства роздрiбноi торгiвлi в конкурентному середовищi або вщбуваеться коректування стратеги розвитку шдприемства.
Запровадження процесу позицiонування вимагае вщ торговельного пiдприемства змiни загально1 системи його управлшня. Вiд цього в надал бу-де залежати яюсть такого позицiонування. З огляду на це, в систему менеджменту шдприемства необхщно ввести i тдсистему управлiння якiстю по-зицiонування.
Лггература
1. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия/ Пер. с англ. Под ред. Ю.Н. Каптуревско-го. - СПб.: Изд-во "Питер", 1999. - 416 с.
2. Ассэль Г. Маркетинг: принципы и стратегии: Учебник для вузов/ Г. Ассэль. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 804 с.
3. Котлер Ф. Основы маркетинга/ Пер. с англ. В.Б. Боброва. - М.: Ростингер, 1996. -
704 с.
4. Ламбен Ж-Ж. Менеджмент, ориентированный на рынок/ Перев. с англ. под ред. В.Б. Колчанова. - СПб.: Питер, 2004. - 800 с.: ил. - (Серия "Классика МВА").
УДК 339.94 Ст. викл. Л.Г. Кльоба1 - nbsiecbKuü НУ ím. 1вана Франка
ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМИ ЗБАЛАНСОВАНИХ ПОКАЗНИК1В В УПРАВЛ1НН1 ШВЕСТИЦШНОЮ БЕЗПЕКОЮ БАНКУ
Запропоновано практичш рекомендацп щодо вдосконалення управлшня швес-тицшною безпекою банку. Резульгаги цього дослщження полягаюгь в приверненш уваги науковцiв та банкiрiв до необхiдностi поглиблення теоретичних засад та розвитку науково-методичних положень щодо застосування системи збалансованих по-казникiв в управлiннi iнвестицiйною безпекою банку.
Senior teacher L.G. Kleba - L'viv NU named after Ivan Franko
Application of the system of the balanced indexes is in the management
of bank investment safety
In this article practical recommendations are offered in relation to perfection of management of bank investment safety. The results of this research consist in bringing in of attention of research workers and bankers to the necessity of deepening of theoretical principles and development of scientifically methodical positions in relation to application of the system of the balanced indexes in upravlinni by investment safety of bank.
Вступ
Банювська швестицшна д1яльшсть забезпечуе шдприемствам Украши стабшьш надходження ресурЫв, необхщних для реашзаци швестицшних
1 Кафедра баншвського та страхового бiзнесу (department of bank and insurance business)
проекпв. 1нвестицшна дiяльнiсть комерцiйних банюв в Укрш'ш е прибутко-вим i одночасно ризикованим видом 1хнього 6i3Hecy. 1стотною причиною ви-никнення кризових ситуацш у бiльшостi украшських банкiв е недостатнш pi-вень iнвестицiйного менеджменту, а головним чинником, який зумовлюе не-правильне прийняття упpавлiнських швестицшних piшень, е вiдсутнiсть на-дшно1 системи оцiнки piвня швестицшно1 безпеки.
Питанням швестицшно! дiяльностi банкiв придшяли велику увагу у сво1х працях класики економiчноl науки: А. Смгг, Д. Рiкаpдо, Дж. М. Кейнс, М.1. Туган-Барановський та iн. Рiзнi аспекти банкiвського iнвестування дос-лщжували вiтчизнянi i заpубiжнi вченi-економiсти. Значний внесок у розви-ток теори упpавлiння банкiвською iнвестицiйною дiяльнiстю зробили М.П. Денисенко, Б. Л. Лущв, А. А. Пересада, О. Д. Вовчак, В.1. Грушко, М.А. Козоpiз, С.К. Реверчук, А.М. Мороз, М.М. Туpiанська, Л.О. Примостка та ш. Вагоми-ми для подальшого вивчення банкiвського швестицшного менеджменту е пра-цi Г. Марковща, Д. Сiнкi, У. Шарпа, В.М. Усосюна.
У працях в^чизняних та заpубiжних науковцiв достатньо глибоко дос-лiджено питання упpавлiння банювським iнвестуванням у цiннi папери, фор-мування iнвестицiйно-кpедитного портфелю банкiв, оргашзащя та ефектив-нiсть довгострокового банювського кредитування, визначено загальнi нап-рямки щодо покращення упpавлiння i планування банювсько1 швестицшно1 дiяльностi в ринкових умовах. Однак окpемi аспекти управлшня банкiвською iнвестицiйною дiяльнiстю не з'ясовано. Це стосуеться пеpедовсiм pозумiння сут i застосування системи збалансованих показниюв в упpавлiннi швести-цiйною безпекою банкiв. Отже, недостатне опрацювання теори управлшня швестицшною безпекою банку надае дослщженню ще1 теми шдвиш,ено1 ак-туальностi i значущостi. Це i зумовило вибip теми цього дослщження.
Метою щеТ роботи е розроблення теоретичних i методичних засад розкриття сут застосування системи збалансованих показниюв в упpавлiннi iнвестицiйною безпекою банку.
Об'ектом дослiдження е банкiвська система Украши, в тому числi ш-вестицiйна дiяльнiсть комеpцiйних банкiв.
Предметом дослвдження е особливостi застосування системи збалансованих показниюв в управлшш швестицшною безпекою банку.
Виклад основного матер1алу
Систему збалансованих показниюв (BSC) розробили Роберт Нортон i Дейвщ Каплан (Гарвардська Школа Бiзнесу, США) для ощнки критерив майбутнього i поточного потенцiалу piзних компанiй, пов'язаного з перспективами розвитку i росту, який базуеться на сукупност як фiнансових так i не-фiнансових показникiв. Потреба розроблення тако! системи була викликана тим, що тpадицiйний пiдхiд до оцiнювання дiяльностi пiдпpиемства - його стандаpтнi зв^и про прибуток i обсяги продажу - не завжди вщображае об'ективну картину дiяльностi пiдпpиемства. Розрив мiж балансовою i ринко-вою вартютю е доволi значним. Ринкова вартють пiдпpиемства, як запевня-ють Нортон i Каплан, дедалi бiльше залежить вiд нематеpiальних активiв -
iнтелектуальноï власностi, iнновацiй та ринково1' репутаци. Для ефективного управлiння цими активами i було розроблено систему збалансованих показниюв (BSC) [1, с. 20].
Система передбачае чотири напрямки оцшювання: фшанси (уявлення про шдприемство в акцiонерiв та iнвесторiв), кшенти (репутацiя шдприем-ства в очах кшеилв), бiзнес-процеси (якi саме з них треба оптимiзувати), ш-фраструктура i персонал (можливост зростання й розвитку шдприемства та його пращвниюв). Кожний менеджер пiдприемства отримуе набiр показни-кiв, якими вiн унаслщок своïх посадових обов,язкiв оперуе: операцшш витра-ти, навантаження персоналу та завантаження обладнання, плановi кiлькiснi та яюсш показники, рентабельнiсть капiталу, рентабельшсть обсягiв продажу та чистого прибутку, ефектившсть iнвестицiй у його шдроздш та iншi.
Цю систему активно використовують провiднi корпорацiï свiту. Деяю з них стверджують, що саме завдяки використанню в роботi BSC 1'м вдаеться зберiгати лiдируючi позици. В Украïнi BSC використовуеться експортоорiен-тованими промисловими пiдприемствами, IТ-компанiями та шдприемствами паливно-енергетичного комплексу.
BSC можна використовувати для забезпечення ефективного управлшня процесом залучення швестицш, водночас для реалiзацiï бiзнес-планiв ш-вестицшних проектiв. BSC може використовуватись як основний шструмент управлiння бiзнесом. Вона надае можливють встановлювати iндивiдуальнi щ-лi, цiлi структурних пiдроздiлiв та корпоративш цiлi, доводити ïx до вщома працiвникiв i керiвникiв рiзного рiвня, оцiнювати досяжнiсть поставлених щ-лей за допомогою використання збалансованоï системи вимiрникiв ефектив-ностi, одержувати зворотний зв'язок.
Потенцiйнi iнвестори, ^м фiнансовоï звiтностi пiдприемства, яка дае уявлення про минулi результати дiяльностi, хочуть мати iндикатори для виз-начення показникiв майбутнього розвитку шдприемства. Система збалансованих показниюв надае потенцшним швесторам можливiсть:
• отримати шформацш про плани, можливост!, ризики i непередбачен1 обста-вини, яш можуть виникнути пiд час реалiзацiï iнвестицiйного проекту;
• зосередитись на чинниюв розвитку пiдприемства, як1 створюють цiннiсть у довгостроковi перспективi, включаючи нефiнансовi показники, що показу-ють ефективнiсть основних бiзнес-процесiв.
BSC надае власникам та менеджерам шдприемства зовЫм новий ш-струмент управлiння, що переводить бачення шдприемства i його стратеги в набiр взаемозалежних збалансованих показниюв, яю оцiнюють критичнi чин-ники не тiльки поточного, але i майбутнього розвитку органiзацiï.
Використання BSC забезпечуе управлшня такими процесами як пере-ведення бачення в стратепю, доведення стратеги до вЫх рiвнiв системи уп-равлiння, бiзнес-планування i розподiл ресурсiв, зворотний зв'язок, навчання i поточний мошторинг виконання стратеги. Крiм цього, можна одержати вщ-повiдi на основнi питання: за рахунок чого шдприемство створюе свою вар-тiсть, якi процеси е ключовими в ïï дiяльностi, який рiвень квалiфiкацiï персоналу i застосовуваних технологш, яка 1'хня вiдповiднiсть обранiй стратегiï, якi
швестици потрiбно здiйснити з метою досягнення довгострокових цшей ор-гатзаци.
Система збалансованих показникiв - сучасний iнструмент стратепч-ного планування, який дае змогу власникам та менеджерам уникнути розриву мiж стратепчними цiлями бiзнесу i оперативним управлiнням. Одна з голов-них переваг BSC - ефективне використання матерiальниx активiв разом iз мобiлiзацiею нематерiальниx активiв, що стае для шдприемства вагомим дже-релом шдвищення ефективностi i конкурентоспроможностi всього бiзнесу
Автором ще1 статтi запропоновано використовувати систему збалансованих показниюв (Balanced Scorecard - BSC) для забезпечення ефективного управлшня iнвестицiйною безпекою банку.
Безпека швестицшно1 дiяльностi банку - це захищешсть кредитно-ш-вестицшних вкладень вiд можливих матерiальниx, фшансових втрат, при якiй втрати е меншими вiд встановлених норм. Захист мае бути активним, тобто таким, що грунтуеться на випередженш небезпечних подш. Якщо заходи iз захисту ухвалюються пiсля настання небезпечно! поди, то це - пасивний захист.
Збшыпення доход1в вщ швестицшно'1 д1яльносп шляхом зниження кшькоси проблемных швестицшних кредипв Сфера фшанс1в
/ 7 \
Удосконалення д1агностики швестицшних ризиив Сфера маркетингу
/ 7
Запровадження сучасних технологш для швидюсно! обробки шформаци, розроб-лення системи мотиваци пращвниюв Сфера виробництва
/ 7 \
Впровадження нових метод!в управлшня кредитным ринком: диверсифшащя, сек'юритизац1я, аутсорсинг, л1мпування, шдвищення квал1фшаци пращвниюв Сфера шновацш
Рис. 1. Алгоритм реалЬаци твестицшно'1 стратеги банку через систему
збалансованих показнишв
Встановлено, що важливим чинником, який зумовлюе неправильне прийняття управлшських ршень, е вiдсутнiсть надшно1 системи ощнки рiвня швестицшно1 безпеки банку. За нашим концепцшним пiдходом, необхщний рiвень безпеки швестицшно1 дiяльностi мае забезпечувати реалiзацiя банком обрано! швестицшно! стратеги. Водночас високий рiвень безпеки швести-цшно1 дiяльностi банку забезпечуе реалiзацiя обрано! стратеги. З погляду стратеги iнвестицiйна дiяльнiсть банку включае чотири сфери (фiнансова,
маркетингова, виробнича та шновацшна), в яких присутш чинники небезпе-ки, що можуть завдавати значно1 шкоди банку (рис. 1).
При цьому кожному стратепчно важливому аспекту швестицшно1 дь яльностi банку притаманнi сво! небезпеки. Наприклад, реалiзовуючи фшан-сову стратегда щодо збiльшення iнвестицiйних вкладень у реальний сектор економiки банк наражаеться на ризик втрати лiквiдностi. Виробнича дiяль-нiсть банку пов'язана з ризиками втрати конфщенцшно! шформаци через низьку квалiфiкацiю персоналу, звiльнення провщних спецiалiстiв, унаслiдок корисних мотивiв пращвниюв, через дiю вiрусiв на штернет-ресурси, викра-дення паролiв доступу до платних чи конфщенцшних ресурсiв тощо. Вiдмова вiд науково-технiчних дослiджень, з метою економи коштiв на шновацшно-му рiвнi, у довгостроковому перiодi часу може призвести до недоотримання прибутку.
Ефектившсть оцiнки ризикiв та управлшня ними значною мiрою зале-жить вщ !х класифшаци. Класифiкацiя е системою ранжування ризиюв на конкретш групи, на пiдставi схожостi характерних ознак та критерив [2, с. 53]. Огляд економiчноl лiтератури свiдчить про рiзнi пiдходи щодо класифь каци ризикiв. Це залежить вщ того, яку мету переслiдують автори, дослщжу-ючи ризики. Однак, як правильно зазначае Д.А. Штефанич, будь-яка класифь кацiя ризикiв повинна мати практичне застосування, вписуватися в систему управлшня ризиками i вщображати певний аспект суттсно1 характеристики ризикiв [3, с. 20].
Узагальнюючи iснуючi шдходи до класифжаци банкiвських швести-цшних ризикiв, ми видiлили такi !х види (рис. 2)
допустим! критичш катастроф1чш
За ступенем ризику
I
За пр! ВИНИ! 1ЧИНОЮ шеиия
загальш специф1чт
Баиювсыа ¡нвестицшш ризики
За об'ектами ¡нвесгування
реальт фшансов1
За сферами реал1заци швестицшио! стратеги
фшанси маркетинг виробництво шновацп
Рис. 2. Класифжащя банквських швестицШнихризишв
Ми встановили, що за допомогою системи ощнки рiвня швестицшно1 безпеки банку можна виявити "проблемш" точки в його дiяльностi, визначи-ти основш напрямки i найбiльш дiевi способи шдвищення И ефективностi. Оцiнку рiвня швестицшно1 безпеки банку (1ББ) пропонуемо проводити за алгоритмом, який представлено на рис. 3. Розроблена автором методика ощнки
рiвня швестицшно1 безпеки банку (1ББ), яка мае шють етапiв, дае змогу системно ощнити безпеку швестицшно1 дiяльностi банку. Алгоритм оцiнки рiв-ня швестицшно1 безпеки банку передбачае: визначення джерел небезпеки та шформацшно1 бази для ощнки рiвня 1ББ, класифшащю 1х за функщональни-ми складовими безпеки; вибiр збалансованих показникiв за функщональними складовими безпеки; зiставлення фактичних показниюв з пороговим значен-ням, визначення величини вщхилення; розробку бально! системи оцiнки рiв-ня 1ББ i визначення середнього бального значення за кожною функщональ-ною складовою безпеки; визначення загального показника 1ББ; графiчне вь дображення, монiторинг i аналiз окремих видiв i загального показника 1ББ.
Автором ще1 статт розробив показники для всiх чотирьох шдсистем системи збалансованих показникiв для ощнки швестицшно! безпеки банку. Але у цш статтi ми зупинимось тшьки на показниках пiдсистеми "Фшанси".
Розглядаючи фiнансову безпеку реалiзацil швестицшно! стратеги банку, необхiдно пам'ятати, що у пiдсистемi "Фiнанси" здшснюеться управлiння фiнансовими потоками банку, складаються бюджет i фiнансовий план, визна-чаються джерела формування грошових ресурЫв, розподiляються кошти мiж рiзними напрямками господарсько! дiяльностi, проводиться оцiнка фшансо-вого стану банку. Мiж тим ощнку рiвня фшансово1 складово! швестицшно! безпеки банку доцiльно проводити на основi показникiв дшово1 активностi, ефективност управлiння, прибутковостi швестицшно1 дiяльностi банку.
З нашо1 точки зору, дшову активнiсть банку на ринку швестицшних кредитiв може характеризувати частка швестицшних креди^в (Кнкр) у за-гальних активах банку:
К-
К нкР. = ^ до зростання, (1)
Азаг.
де: Кнв. _ iнвестицiйнi кредити, грн.; Азаг. _ загальнi активи банку, грн.
Вважаемо, якщо показник е високим (бiльше 65 %), то це може озна-чати, що дiяльнiсть банку е недостатньо диверсифжованою. Низький коефь цiент може свщчити про те, що банк недостатньо використовуе джерела фь нансування. Оптимальне значення цього показника кожен банк визначае са-мостiйно.
Коефiцiент швестицшно! активностi (Кннцм), який ми запропонували, може вiдображати активнiсть банку на ринку щнних паперiв, його дощльно обчислювати шляхом вiдношення вартостi портфеля щнних паперiв та па!в (ЦПП) до загальних активiв банку (Аз):
¡т- ЦПП
КЫцп, =—--> до зростання. (2)
Аз
Якщо показники швестицшно! активност банку проаналiзувати в ди-намщ, то можливий такий висновок: чим вищим е значення показникiв - тим вищою буде iнвестицiйна безпека банку.
Встановлено, що на рiвень швестицшно! безпеки впливае обсяг прос-трочених й безнадiйних iнвестицiйних креди^в у загальнiй величинi швестицшних кредитiв, а для оцiнки цього впливу запропоновано визначати показник проблемних кредш!в (Кпкр):
Кпкр. К*- ^ 0, (3)
КНв.
де: Кпр. _ простроченi й безнадiйнi iнвестицiйнi кредити, грн.; Кн. _ швести-цiйнi кредити банку, грн.
Зрозумiло, що оптимальне значення цього показника - 0. Однак, на практищ частка проблемних кредиив бувае рiзною i що бiльше вщдаляеться значення показника вiд нуля, то нижчим е рiвень швестицшно! безпеки банку. З метою шдвищення повноти i точностi аналiзу до найбшьш значимих по-казникiв фшансово! складово! швестицшно! безпеки необхiдно включати показники прибутковостi iнвестицiйних вкладень. Оскшьки прибуток е основ-ним захисним мехашзмом вiд банкрутства, то чим бшьша величина прибут-ку, тим менше коштiв потрiбно залучати iз зовнiшнiх джерел, а це в тдсумку пiдвищуе безпеку банку.
Пропонуемо для аналiзу дохiдность швестицш використовувати ко-ефiцiент дохiдностi швестицшних кредитних вкладень (Кд. нв. кр.), який пока-зуе, скшьки доходу приносить кожна вкладена гривня в iнвестицiйнi кредити:
Кдн нвкрДткр х 100% ^ середньозважена ставка за кредитами, (4)
Ктв.кр.
де: Дтв.кр. _ дохщ вщ iнвестицiйних кредитних операцш, грн.; Кнв. _ середня сума швестицшних вкладень за перюд, грн.
З'ясовано, якщо виконуються всi умови договорiв, а вс кредити i про-центи повертаються повнiстю, то цей коефiцiент дорiвнюватиме середньозва-женiй ставцi за швестицшними кредитами.
Аналогiчно визначаеться коефщент дохiдностi вiд операцiй з цшними паперами:
КдЦпп =—х 100% ^ до зростання, (5)
1ЦП
де: Кдцпп - коефщент дохiдностi цiнних паперiв; Дцпп - дохiд вiд операцiй з цшними паперами, грн.; 1цп - загальна сума iнвестицiй у цшт папери, грн.
Для характеристики piBM дохiдностi iнвестицiй (Кдох.н), доцiльно зас-тосовувати показник частки доходiв вщ iнвестицiйних кредитiв i доходiв вщ цiнних паперiв у загальних доходах банку:
Кдохт. = Д^ до зростання, (6)
Д заг.
де: Дте. - доходи вщ швестицшно! дiяльностi банку, грн.; Дзаг. _ загальнi доходи банку, грн.
У системi показниюв, що характеризують якiсть управлiння швестищ-ями необхiдно видiлити коефiцiент окупност витрат доходами (Кок), який можна визначати за формулою:
Кок. = ^^ ^ до зростання, (7)
В1нв.
де: Дтв. - доходи вщ швестицшно! дiяльностi, грн.; Внв. - процентнi витрати на залучення ресурсiв, грн.
Безумовно, рентабельнiсть швестицшно! дiяльностi банку характери-зуе рiвень окупностi прибутком iнвестицiйних вкладень:
Р = И™, х 100% ^ до зростання, (8)
1 заг.
де: Пнв. - прибуток вiд швестицшно! дiяльностi, грн.; 1заг. - загальнi швести-цiйнi вкладення банку, грн.
Якщо цей показник аналiзувати в динамiцi за останнi кшька рокiв, то можна виявити: чим бшьше значення показника, тим вищий рiвень фшансо-во! та швестицшно! безпеки банку.
Висновки
Запропонована авторська методика ощнки рiвня швестицшно1 безпеки банюв, базуеться на використанш системи збалансованих показникiв за функцюнальними складовими швестицшно1 безпеки, та дае можливють виз-начити рейтинг банюв серед уше! сукупностi дослiджуваних банюв, уникну-ти помилок при виборi дiлових партнерiв з iнвестицiйного бiзнесу, обгрунту-вати необхiднiсть або недоцшьшсть додаткового залучення iнвестицiй тощо.
Лггература
1. Кльоба Л.Г. Система збалансованих показниюв (Balanced Scorecard - BSC) -можливостi для ефективного управлiння процесом залучення iнвестицiй// 1нвестицп: практика та досвiд. - 2005, № 18. - С. 20-21.
2. Бочаров В.В. Инвестиции. - Санкт-Петербург: Питер, 2004. - 288 с.
3. Штефанич Д.А., Вашкчв П.Г., Потна С.Ю. Пщприемницький ризик: суть, оцшка та шляхи попередження. - Тернопiль: СМП "Астон", 1995. - 129 с.
4. Кльоба Л.Г. Сприяння банюв пщприемствам у залученнi iнвестицiй// 1нвестицп: практика та досвщ. - 2007, № 16. - С. 3-7.
5. Пересада А. А., Майорова Т.В. Управлшня банювськими швестищями. - К.: КНЕУ. - 2005. - 388 с.
6. Примостка Л.О. Фшансовий менеджмент у банку: Пщручник. - 2-ге вид. доп. i пере-роб. - К.: КНЕУ, 2004. - 468 с.
7. Киселев В.В. Управление банковским капиталом (теория и практика). - М.: ОАО Изд-во "Экономика". - 1997. - 256 с.
8. Райзберг Б.А. и др. Современный экономический словарь/ Б. А. Райзберг, Л.Ш. Лозовский, Е.Б. Стародубцева. - 2-е изд., исправл. - М.: ИАФРА, 1999. - 478 с.
9. Закон УкраТни "Про банки i банювську дiяльнiсть" вщ 7 грудня 2000 р., № 2121 -Ш// http://www.rada.gov.ua _
УДК 336.01 Викл. Б. Ф. Купчак -Львiвський умверситет бннесу та права
ПРОБЛЕМН1 ПИТАНИЯ РОЗВИТКУ ШВЕСТИЦШНОГО ПРОЦЕСУ У СПЕЦ1АЛЬНИХ ЕКОНОМ1ЧНИХ ЗОНАХ
Свгговий досвщ довiв, що податковий режим СЕЗ повинен грунтуватись на на-уковш основi, насамперед при узгодженш розмiрiв пiльг та соцiально-економiчного ефекту вiд 1хнього надання. Потрiбно пiдтримувати на державному рiвнi (пiльгами, iнвестицiями) не певну територ^, а певну галузь народного господарства, наприк-лад, сiльське господарство, яке на сьогодш знаходиться на меж занепаду, але наявнi вiдповiднi умови для його розвитку на територп нашо'1 держави.
Teacher B. F. Kupchak - L'viv university of business and right
Problem questions of development of investment process are in the special economic areas
World experience has proved, that tax mode SEZ should stand on a scientific basis, first of all at the coordination of the sizes of privileges and social and economic effect from their granting. It is necessary to maintain at the state level not certain territory, and the certain area of a national economy, for example, an agriculture which for given time is on border of decline, but available corresponding conditions for its development in territory of our state.
Для виршення проблеми створення спещальних (вшьних) економ1ч-них зон (СЕЗ) в Укра1ш необхщно також актив1зувати дослщження як особ-ливостей 1хнього формування, передумов та чинниюв цього економ1чного явища, так i особливостей з ютори створення, розвитку СЕЗ у р1зних крашах свггу та ix оподаткування [1, 2, 5].
Прообразами вшьних економiчниx зон були стародавш центри вшьно1 торпвл^ але з розвитком ринкових вщносин "вшьш порти" почали перерос-тати у вшьш економiчнi зони, де товари не тшьки складувалися безкоштовно, але й могли шддаватися безподатковш, безмитнш подальшш переробщ, тд-готовщ до реалiзацiï з метою шдвищення 1хньо1 якостi й полшшення зов-нiшнього товарного вигляду.
1з часом СЕЗ почали виникати в рiзниx краïнаx, економiчно вщсталих регiонаx або великих промислових районах за кризових ситуацш, де для залучення шдприемщв установлювались спещальш пiльговi умови в оподатку-ванш, валютно-кредитних вiдносинаx. Створенням зон почали займатися
