CC BY
49
9. Needham J. On the dissociability of the fundamental processes in ontogenesis// Biological Review, 1933, 8. - 180-223 pp.
10. Reich M. Grimm V. Das Metapopulationskonzept in Ökologie und Naturschuntz: Eine kritische Bestandsaufnahme// Zeitschrift fur Ökologie und Naturschuntz. 1996, №5. - S. 123-139.
11. Schlosser G., Wagner P. Modularity in Development and Evolution. - Chicago University Press, 2004. - 600 p.
12. West-Eberhard M.J. Developmental plasticity and evolution. - Oxford University Press, US. - 2003. - 794 p. _
УДК582.632.1:712.41 Ст. наук. ствроб. 1.Ф. Букша, канд. с.-г. наук;
ШЖ. М.1. Букша - УкраХнський НД1ЛГА, м. Хартв; наук. ствроб. В. С. Кузьович, канд. с.-г. наук -Бережанський агротехтчний тститут НАУ
ЗАСТОСУВАННЯ ПЕРЕДОВИХ ВИМ1РЮВАЛЬНИХ I КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У САДОВО-ПАРКОВОМУ
ГОСПОДАРСТВ1
Висв^лено результати застосування польово'1 Г1С-технологп Field-Map у садово-парковому господарста для картографування та оцшки стану зелених насаджень. Застосування передових вимiрювальних i Г1С-технологш дае змогу створювати елек-тронш карти для територш, на яких виростають зелеш насадження i пов'язаш з ними бази даних для вах об'екпв, включаючи повну характеристику рослинносп вщпо-вщно до вимог чинних нормативних документсв по швентаризацп зелених насаджень. У результат створюеться iнформацiйно-аналiтична система, що може бути використана для управлшня об'ектами садово-паркового господарства.
Ключов1 слова: садово-паркове господарство, швентаризащя, картографування, зелеш насадження, польова Г1С Field-Map.
Senior research officer I.F. Buksha; engineer M.I. Buksha -Ukrainian research Institute of Forestery and Forest Melioration, Kharkiv; research officer V.S. Kusevich - AgrotechnicalInstitute NAU, Berezhany
Usage of advanced measuring and computing technology in landscape architecture
Results of use of field GIS technology Field-Map in landscape architecture for mapping and estimation of condition of green plantings are presented. Application advanced measuring and GIS technology allows to create electronic maps for territories on which green plantings and the databases connected with them for all objects grow, including the full characteristic of vegetation according to requirements of working normative documents on inventory of green plantings. The information-analytical system which can be used for management of objects of landscape gardening economy is as a result created.
Keywords: landscape architecture, inventory, mapping, green plantations, field GIS Field Map.
Головна мета i функцюнальне призначення д1яльносп у галуз1 садово-паркового господарства - полшшення умов життя людини в антропогенно змшених ландшафтах та на урбашзованих територ1ях. Зелеш насадження належать до ключових елеменлв формування середовища, сприятливого для людини. Значення i функцп зелених насаджень постшно зростають в умовах стр1мко! урбашзацп територш. Щ насадження позитивно впливають на тем-
пературу пов^я, знижують силу виру, збшьшують вiдносну вологiсть повгг-ря, видшяють кисень i бioлoгiчнo активнi речовини, поглинають пил. Велике значення мае ix естетична та рекреацiйна роль. Для збереження i пiдтримки надежного функщонування зелених насаджень пoтрiбна актуальна i детальна iнфoрмацiя про i^rn стан, а також вiдпoвiднi картoграфiчнi матерiади.
Картографування oб'ектiв садово-паркового господарства являе собою складну та трудомютку задачу, для вирiшення яко1 пoтрiбнi значнi ресурси. Використання сучасних польових вимiрювальниx i iнфoрмацiйниx технологш для картографування та oцiнки стану зелених насаджень дае змогу ефек-тивно виршувати це проблему. При цьому ютотно пoлiпшуеться якiсть одер-жувано1 iнфoрмацii та створюеться базова основа для розвитку системи керу-вання даними об'ектами на базi сучасних шформацшних теxнoлoгiй.
З метою розвитку технологш iнвентаризацii i картування зелених насаджень на базi передових технологш, проводилися дослщження з картографування та ощнки стану зелених насаджень i iншиx об'егав садово-паркового господарства. При цьому використали теxнoлoгiю для комп'ютерного збо-ру польових даних Field-Map, розроблену в 1нститут дoслiдження лiсoвиx екосистем (IFER, Чеська республша, http://www.ifer.cz). Field-Map являе собою Г1С (геoграфiчну iнфoрмацiйну систему), що може працювати з рiзними електронними вимiрювадьними приладами в польових умовах [1,2]. Ця тех-нолопя призначена для картування та вимiрювання, вона поеднуе вимiрю-вадьнi прилади та польову Г1С у единий мoбiльний приладoвo-теxнoлoгiчний комплекс, основу якого становлять: лазерний далекoмiр-кутoмiр Forest-Pro, електромагштний компас Map-Star, польовий комп'ютер Hummerhead (Рис. 1).
Рис. 1. Базовий комплект технологи Field-Map
Комплекс працюе шд управлiнням програмного забезпечення Field-Map, що дае змогу приеднувати до польових кoмп'ютерiв широкий набiр рiз-них електронних i лазерних вимiрювадьниx приладiв. Наприклад, для робгг з
вимiрювання дiаметрiв значно1 кiлькостi дерев, у комплекс можуть викорис-татися електроннi Miprn вилки, для визначення мiсця розташування - pi3Hi ти-пи приймачiв системи глобального позицiювання - GPS. С можливост дис-танцiйного вимiрювання дiаметрiв стовбура або гiлок на будь-якш висотi вiд поверхнi земл^ що дае змогу картографувати профш стовбурiв зростаючих дерев, можна вимiрювати форму крон у дерев i 11 проекци. Достошством технологи Field-Map е те, що вона дае змогу переносити дат вимiрiв вщ елек-тронних вимiрювальних приладiв безпосередньо в базу даних польового комп'ютера та вiдображати 1х на екраш в Г1С.
Технологiя Field-Map е гнучкою системою, що дае змогу легко змшю-вати структуру бази даних: користувач мае змогу сам вибирати та призначати параметри i показники, як будуть вщображатися на картi або заноситися в базу даних. При цьому типи вимiрюваних показниюв i структура баз даних можуть змшюватися користувачем Field-Map залежно вiд завдань обстежен-ня, безпосередньо в польових умовах можуть додаватися новi показники для вимiрювання (вибираючи 1х зi списку або створюючи новi показники). Важ-ливо, що для цього користувачевi не потрiбно бути фахiвцем з програмуван-ня - для створення бази використовуються готовi шаблони та застосовуються покроковi ди. Спецiальнi функци Field-Map дають змогу вимiрювати висоти дерев; картографувати проекци та вимiрювати форму крон дерев; обчислюва-ти площу поверхнi та обсяг крони; вимiрювати дiаметри стовбурiв дерев на будь-якш висот та автоматично обчислювати обсяги стовбурiв дерев; автоматично обчислювати довжину лши, периметри та плошд полiгонiв; перевiря-ти вiрогiднiсть зiбраноl шформаци i контролювати повноту баз даних шд час польових робгг; вiзуалiзувати обмiрюванi об'екти в тривимiрному графiчному просторi; створювати цифровi моделi мiсцевостi, а також вирiшувати в польових умовах безлiч шших завдань, пов'язаних з обробкою баз даних i Г1С. Сформованi в польових умовах бази даних i електронш карти в Field-Map збе-рiгаються в загальноприйнятих форматах, що дае змогу при бажанш легко переносити зiбранi данi в iншi програмнi продукти для обробки та аналiзу.
Дослiднi роботи щодо застосування Field-Map у садово-парковому господарствi подiлялися на три етапи. Перший етап включав пiдготовчi роботи та картування садово-парково1 територи: газошв, дорiжок, об,ектiв, якi розташованi на дослщнш територи. Другий етап робгг був пов'язаний безпосередньо з швентаризащею зелених насаджень - картуванням деревинно-ча-гарниково1 рослинност^ вимiрюванням горизонтальних проекцiй крон дерев, дiаметрiв 1хтх стов6ургв i висот, ощнкою стану рослинность Обмiрювалися вертикальнi профш крон з метою визначення щшьносл 1хньо1 структури i ощнки пилопоглинаючих властивостей. Третш етап робгт - обробка резуль-татiв i пiдготовка звтв (планово-картографiчних i табличних матерiалiв, на-писання пояснювально1 записки). У польових роботах були задiянi двое людей: оператор Field-Map i фахiвець-дендролог. Перед початком робгт були обранi параметри для вимiрювання i ощнок вщповщно до вимог чинно1 1нструкци з техшчно1 швентаризаци зелених насаджень [3], i на пiдставi цих параметрiв була створена структура бази даних в Field-Map.
База даних мютить кiлька шарiв (тишв) даних [4]:
• шар "Об'ект" - назва, площа, периметр об'екта;
• шар "Дшянки" (газони, клумб, дор1жки та in.) - координати, площа, периметр, опис, % ввд вс1е1 територи;
• шар "Об'екти на д1лянках" (л1хтар1, лавки, пам'ятники, урни i т.д.) - координати та опис;
• шар "Дерева" - координати, порода, д1аметр, висота, стан;
• шар "Крони дерев" - площа горизонтально! проекцй крони, обсяг крони, площа поверхт крони.
• шар даних "Об'ект" може включати багато об'екттв, тобто Field-Map дае змо-гу створювати бази даних для р1зних об'екттв садово-паркового господарства мюта, i при цьому вся шформащя буде перебувати в единш баз1 даних. Шар "Дiлянки" являе собою пол^они, вiдoбраженi на карт^ а ixнi характеристики втримуються в базi даних (рис. 2). У Field-Map автоматично розраховуються сумарна площа та периметри для вЫх майданних об'екпв (наприклад, площа, зайняту деревнoi рoслиннiсть, площа пiд газонами, клумбами, площа дорожньо! мережi i т.д.). Наявнiсть таких даних дае змогу пла-нувати весь комплекс робгг з догляду за об'ектами садово-паркового господарства, зеленими насадженнями.
Рис. 2. РЬш типи земельних дтянок садово-паркового господарства на екрат
польового комп 'ютера в Г1С Field-Map
Шар "Дерева" вщображаеться на карт у виглядi об'екив, а в базi даних утримуеться шформащя з кожного з них: порода, дiаметр, висота, показ-ники стану. Для цього шару даних в Field-Map автоматично вщображаеться розподш oбмiрюваниx дерев за породами, класами дiаметрiв i висотою, що дае змогу контролювати даш вимiрiв. Крiм того, автоматично розраховуеться сума площ перетишв i обсяг стовбура для кожного дерева (рис. 3).
Рис. 3. Графтрозподту дерев за diaMempaMU i висотами на екраш польового
комп 'ютера в Г1С Field-Map
Шар "Крони дерев" вщображаеться на KapTi як шар пол^ошв, що пе-рекриваються, - горизонтальних проекцш крон, а iнфоpмaцiя про них утри-муеться в бaзi даних (рис. 4).
Llo|
Рис. 4. Фрагмент територи садово-паркового господарства b проекцями крон дерев у польовому комп 'юmeрi (Г1С Field-Map)
Даш про горизонтальш проекци крон дають змогу розраховувати i вь зуaлiзувaти одну з важливих характеристик насаджень - зiмкненiсть деревно-го намету. Цей показник мае велике значення для об'екпв зеленого господар-
ства, оскшьки вш характеризуе CTyniHb затшення дiлянок. Його можна вико-ристати, наприклад, при виборi типу тшьовитривалост газонних рослин, що виростають шд кронами дерев. Обмiрюванi вертикальнi профш крон в Field-Map вщображаються у вiкнi "Трансекти" (рис. 5). Така вiзуалiзацiя може бути корисною для оцiнки щiльностi лiнiйних посадок i визначення ефективностi 1хньо! конструкци з погляду iзоляцil територiй вщ про!зно1 частини, а також для ощнки естетично! цiнностi окремих груп дерев. При використанш модуля тривимiрноl вiзуалiзацil е можливiсть моделювати змши простору при витягу або додаванш дерев або iнших об'ектiв у скверь Крiм того, на пiдставi даних про вертикальнi профiлi i горизонтальнi проекци крон автоматично розрахо-вуються площа поверхнi та обсяг крони. Таю дат можна використати для ощнки газо- i пилопоглинаючо! здатностi крон дерев, 1хньо! здатност знижу-вати рiвень шуму, видшяти кисень i збiльшувати вiдносну волопсть повiтря. Для обробки отриманих даних можна використати спещальний додаток до Field-Map - DENDRO, можна також експортувати дат з Field-Map (карти та ба-зи даних) в iншi програми. Оскiльки Field-Map використае формати ESRI sha-pefile, данi можна без проблем використати багатьма шшими Г1С програмами.
Рис. 5. Вертикальш профШ крон на екраш польового комп 'ютера
в Г1С Field-Map
Результатом робгг з швентаризаци та картографування е електронна карта територи садово-паркового господарства i пов'язаш з нею бази даних, що мютять iнформацiю про вс об'екти, що перебувають на його територи. У базах даних збернаеться шформащя про деревну рослиннiсть вщповщно до вимог чинних нормативних докумеилв з швентаризаци зелених насаджень. На карт садово-паркового об'екта вщображаеться мюце розташування кожного дерева та горизонтальна проекщя його крони, а також перекриття крон (рис. 6). Електронна карта та пов'язана з нею база даних щодо об'ектв садо-
во-паркового господарства може слугувати вихщною iнформацiйною базою для створення шформацшно-аналггачно1 системи для управлшня об'ектами садово-паркового господарства. Така карта та бази даних повинш постшно актуалiзуватися i уточнюватися, !х зручно використати для проведення пов-торних iнвентаризацiй, а також для комп'ютерного моделювання змш у мюь-кому ландшафтi.
Рис. 6. Фрагмент плану садово-паркового господарства з вiдображенням клумб, басейну, дорiжок, малих архтектурних форм, проекцШ крон дерев
Таким чином, тестування технологи Field-Map показало, що застосу-вання польовий Г1С у поеднанш з сучасними вимiрювальними приладами дае змогу ефективно виршувати завдання по швентаризаци об'екпв садово-паркового господарства. У результатi проведення робгт створено електронну карту територи садово-паркового господарства i пов'язанi з нею бази даних, що мютять шформащю про всi об'екти, як перебувають на його територи. Отримана шформащя може бути використана як прототип шформацшно-ана-л^ично1 системи для садово-паркового господарства.
Лггература
1. Черны М., Букша И. Field-Map (Полевая Карта) - передовая измерительная технология для лесного хозяйства, охраны природы и ландшафтоведения// М-ли м1жнар. юв1лейно'х' наук. конф., присвячено'х' 75-р1ччю 1з дня заснування УкрНД1ЛГА (30-31 березня 2005 р., м. Харкiв). - Харюв: УкрНД1ЛГА. - 2005. - С. 84-85.
2. Букша И.Ф. Современные технологии инвентаризации и мониторинга лесов// Оборудование и инструмент для профессионалов. - Харьков: ЧФ "ЦентрИнформ". - 2004, № 3 (50). - С. 8-9.
3. 1нструкщя з техшчноТ швентаризаци зелених насаджень у мютах та селищах мюького типу Украши, затверджено Наказом Державного ком1тету буд1вництва, арх1тектури та житлово! пол1тики Украхни 24.12.2001 № 226, Зареестровано в М1н'юст1 Украхни 25.02. 2002 р. № 182/ 6470. - 22 с.
4. Букша И.Ф., Русс Р., Мешкова Т.С., Пастернак В.П., Черны М. Инвентаризация и картографирование зеленых насаждений с помощью полевой ГИС Field-Map// Ландшафт плюс. - 2006, № 1. - С. 48-51. _
УДК 599. 735.31:591. 526 (477) Доц. В.1. Доммч, канд. бюл. наук;
доц. М.О. Малеванова, канд. бюл. наук -Запорiзький НУ; доц. 1.В. Делеган, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ДЕЯК1 ПРИЧИНИ ЗМ1НИ ЧИСЕЛЬНОСТ1 ЛОСЯ В УКРА1Н1 У СИСТЕМ1 "ХИЖАК-ЖЕРТВА"
Показано, що за перюд з 1990 до 2002 р. чисельшсть лося на територи Украши р1зко зменшилася незважаючи на те, що добування його у процес полювання зведе-не до мш1муму. Встановлено, що одшею з ютотних причин зменшення чисельносп популяцп лося е хижацтво вовюв. Пропонуються тдходи до розроблення стратеги регулювання чисельносп вовка i шдвищення чисельносп популяцп лося.
Ключов1 слова: лось, вовк, природна зона, динамша чисельносп.
Assist. prof. V.I. Domnich; assist. prof. M.A. Malevanova - Zaporozhye national university; assist. prof. I.V. Delehan - NUFWT of Ukraine, L'viv
Some reasons of change of number of an elk in Ukraine in system
"predator-victim"
For the investigated period with 1990 for 2002 in territory of Ukraine sharp reduction in number of a population of an elk is noted. Thus extraction of this kind has been shown to a minimum practically in all natural zones. Carried out researches have shown, that an important role in reduction in number of this kind influence of the wolf is. Proceeding from the above-stated, there was a necessity of development of strategy of regulation of number of predators and development of alternative decisions of increase of number of an elk.
Keywords: an elk, the wolf, a natural zone, dynamics of number.
Вступ. Лось (Alces alces Linnaeus, 1758) е одним з важливих видГв мисливсько1 фауни Украши [1, 13, 14]. У систематичному плат цей вид нале-жить до однойменного роду Лось (Alces Gray, 1821), родини Оленячi (Cervi-dae Goldfuss, 1820), ряду Оленеподiбнi [Парнокопитш, Ратичш] (Cerviformes seu Artiodactyla Owen, 1848), шдряду Жуйш (Ruminantia Scopoli, 1777), над-ряду Унгулята (Ungulata) [2].
Динамжа змши чисельносп лося, як i шших оленеподiбних, визна-чаеться багатьма абютичними, бютичними та антропогенними чинниками, особливо кшматичними i трофГчними [7, 8, 10-11]. Упродовж останшх сто-лпъ чисельшсть цього виду значною мГрою залежить вщ антропогенного впливу й пресу великих хижаюв. Так, у другш половит XVIII ст. лось став зникати навпъ у люових районах Чернтвщини й Волиш. У Прикарпатл ос-таннш аборигенний лось добутий у 1760 р. До кшця XVIII ст. лоЫв не зали-шилося на Кшвщиш i Полтавщиш. Зменшення чисельносп тривало упродовж майже вЫе^' першо1 половини XIX ст. Однак, ^вдовзГ почалося з6Гль-шення поголГв'я. Розселення i збiльшення чисельносп лося вщбувалося не-рГвномГрно. На Волиш вже в кшщ 30-х роюв XIX ст., зустрiчалися лош, якГ мiгрували з БГлорусГ, а в другш половит сформувалися цш череди.
