CC BY
11
Актуалып проблеми сучасноУ медицини
Пюля заюнчення ф1ксацИ вщмивали бюптати в1д надлишюв параформальдегщу у 0,1М фосфатному буфер! (РН-7,4). Пот1м буяа проведена двогодинна додаткова фксацт матер1алу у оомевому фк-caTopi за Milloniq (1962).
Надая1 осммоваы шматочки тканини вщмивалися в1д фксатора в 0,1М фосфатному буфер! (РН-7,4) протягом 1 години.
Пюля дегщратацп в спиртах зростаючоТ концентрацп та ацетоы тканины блоки занурювали в епок-сидну смолу ЕПОН-812 за методикою Лафта.
Просякнення тканинних блоюв проводили у робочм cyMirni епоксидноТ смоли (декпарацмний патент №441154 Bifl 15.11.01.).
Пюля просякнення шматочки тканини переносили у желатинов! капсули та розмщували у термостат! для подальшоТ пол1мер1заци.
Блоки, зануреы в ЕПОН-812 були використаы для виготивлення натвтонких та ультратонких 3pi-з1в,як1 отримували за допомогою ультратома типу УМТП-7.
Зр1зи товщиною 1-2 мкм зымали 3i спинки тонкого ножа за допомогою тонкого тнцета (декпарацмний патент №45143 вщ 15.03.02.) та переносили у краплину ацетону на предметне скло з наступним висушуванням у термостат! протягом 12 год. Отримаы натвтонки зр1зи фарбувалися 0,1% розчином толущинового синього за Lynn та розмщували пщ покривне скло у полютерол.
Контрастування ультратонких 3pi3iB, змонтованих на ciTKy проводили спочатку в 5% урантацетону, а пот1м цитратом свинцю .
Отриманы HaniBTOHKi та ультратоню зр1зи використовували для проведения електроннноТ та CBiT-лово1 мкроскопи. Отримаы результати дозволили вивчати динамку процеав, як1 вщбуваються на piBHi ст1нки мкросудин.
УДК 616.314.18 - 002
ЗАСТ0СУВАННЯ КОНСЕРВАТИВНОГО МЕТОДУ Л1КУВАННЯ ПУЛЬП1ТУ В КЛ1Н1Ц1 ТЕРАПЕВТИЧН01 СТ0МАТ0Л0Г11
Павленко С.А., Ляшенко Л.1.
Кафедра пропедевтики терапевтичноТ стоматологи
Вищий державний навчальний заклад Украши «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Л1кв1дац1я запалення пульпи зуба та профтактика його ускладнень залишаеться актуальною проблемою сучасноТ стоматологи, значения якоТ обумовлюсться високою поширенютю р1зних форм пуль-niTy з переважанням хроннних його форм (35%), у пац1ент1в, як1 звертаються за стоматолопчною допомогою.
Найчаст1ше в кпнщ1 застосовують при лкуваны хроннного пультту екстирпацю пульпи зуба з по-дальшим пломбуванням кореневих канала, спираючись на даы про незвороты деструктивы змни як коронковоТ, так i кореневоТ частини пульпи. Нами був обгрунтований i апробований в клЫщ метод консервативного лкування хрон1чного пультту 3i збереженням кореневоТ пульпи зуба з застосуванням композици "Дюцинкох1м".
Метою дослщження було, спираючись на кпУко-морфолопчних дослщженнях, обфунтувати ефек-тивн1сть консервативного методулкування хроннного пультту.
Обстежено та пролковано 36 пац1ент1в BiKOM вщ 20 до 44 poKiB, у яких було поставлено д1агноз: "Хроннний пультт". 1з них - 19 жнокта 17 чоловк1в.
Для вир1шення поставлених задач проведене лкування 36 пац1снт1в BiKOM вщ 20 до 44 poKiB з fliar-нозом "Хроннний пультт" в премолярах верхньоТ щелепи, молярах верхньоТ та нижньоТ щелепи за методикою в1тально'| екстирпаци та в1тальноТ ампутаци.
Bcix пац1ст1в було роздтено на три групи, залежно в1д застосованоТ методики лкування. I група (10 пац1ент1в) - лкування дано!' патологи проводили методом в1тальноТ екстирпаци з подальшим пломбуванням кореневих канала "Евгедентом". II група (15 пац1ент1в) - лкування хроннного пультту проводилося методом в1тальноТ ампутаци з подальшим накпаданням на пеньок пульпи зуба пасти на основ! композицп "Дюцинкох1м". III порвняльна група (11 пац1ет1в) - лкування хроннного пультту проводили за методикою в1тальноТ ампутаци з накладенням на пеньок пульпи зуба пасти "Life". Лку-вання закнчували накладенням ¡золюючоТ прокладки та постмноТ пломби.
Анал1з кл1н1чних результата лкування хроннного пультту показав, що ускпаднення виникали, як теля застосування в1тальноТ екстирпаци, так i теля в1тальноТ ампутаци, але теля застосування при лкуваны ппертрофнного пультту методу в1тальноТ ампутаци ускладнення розвиваються з однаковою
Том 6, Выпуск 4
119
В1СНИК Украшсько! медично! стоматолог! чно! академи
¡нтенсивнютю в pi3Hi строки спостереження, а теля проведения при терапи дано! патологи методу Bi-тально! екстирпаци, бтьшють ускладнень виникае в найближч1 строки лкування.
Пор1вняння ефективност1 р^них метода лкування дано! патологи показало, що за застосування метода в1тальноТ ампутаци ускпаднення розвивалися в 23% випадюв, а за використання методу BiTa-льно! екстирпаци - майже втрич1 частше (р<0,05).
В найближч1 строки п1сля завершения лкування у пац1ент1в першоТ ктннно! групи ускладнення спостер1галися в 7,7% випадюв, а у пац1ент1в друго! ктннно! групи майже в 4 рази частое (р<0,05).
Через 6 мюяцв розвиток ускладнень в обох клннних трупах мав тенденцю, аналопчну найближ-чим строкам спостереження, тобто в друг1й кл1н1чн1й rpyni ускладнення виникали майже утрич1 частше, ыж у пац1ент1в першо! клУчноТ групи (р<0,05).
Через piK теля проведено!' терапи у патенте, яким хроннний пультт лкували за методом в1таль-Hoi ампутаци, ускладнення д1агностувалися в 7,7% випадюв, а у хворих, яким застосували метод BiTa-льноТекстирпаци - негативы результати спостер1гали в 1,3 рази частше (р<0,05).
Через 6 мюяцв розвиток ускладнень в обох клннних трупах мав тенденцю, аналопчну найближ-чим строкам спостереження, тобто в друпй кл1н1чн1й rpyni ускладнення виникали майже утрич1 частше, ыж у пац1ент1в першоТ клУчноТ групи (р<0,05).
Через piK теля проведено!' Tepanii у патенте, яким хроннний пультт лкували за методом в1таль-Hoi ампутаци, ускладнення д1агностувалися в 7,7% випадюв, а у хворих, яким застосували метод BiTa-льноТекстирпаци, негативы результати вщмнали в 1,3 рази частше (р<0,05).
Отримаы результати дослщжень вказують на те, що позитивы наслщки лкування хрон1чного пуль-niTy BiporiflHO частше спостер1гаються при застосуваны для Tepanii даноТ патологи методу в1тально!' ампутаци(р<0,05).
Застосування пасти, виготовлено!' на основ! композици "Дюцинкох1м" для лкування хрон1чного пультту методом в1тально!' ампутаци у 7 pa3iB ефективыше вщ використання з ц1ею ж метою пасти "Life", щодозволяе запропонувати цей метод лкування практичнм oxopoHi здоров'я.
УДК 616.314-76
0С0БЛИВ0СТ1 В1ДН0ВЛЕННЯ К0Р0НК0В01 ЧАСТИНИ БАГАТОКОРЕНЕВИХ ЗУБ1В СКЛАДНИМИ ШТИФТОВИМИ КУКС0ВИМИ ВКЛАДКАМИ
Рибась О.В.
Кафедра пропедевтики ортопедичноТ стоматологи
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Ортопедичне лкування дефекте та деформацм зубних ряд1в при руйнуваны коронково!' частини жувальних зуб1в залишаеться одыею з складних проблем стоматологи.
Метою нашого дослщження стало вщновлення функци жування. Головним завданням було вщнов-лення зруйнованих коронкових частин багатокореневих зубв.
Для виршення цих питань ми, разом з бтьш вщомими методами, застосували власний метод в1д-новлення коронково!' частини багатокореневих зуб1в екпадними куксовими штифтовими вкладками.
Патентам ¡з зруйнованими коронковими частинами багатокореневих зуб1в виготовляли куксов1 штифтов! вкладки двома методами. В залежное^ вщ методу виготовлення вкладок 12 пац1ент1в роз-подтили на 2 групи по 6 чоловк, незалежно вщ стат1 \ в1ку.
В першм грут вщновлення коронкових частин здмснювалося позалабораторним методом, тобто в кл1н1ц1 вщбувався пщготовчий етап, етап моделювання та формування куксово!' штифтово! вкладки, дал1 вщлиту куксову вкладку фксували на екпоюномфний цемент та приступали до виготовлення по-кривно!' конструкцп. В друпй грут виготовлення куксово!' штифтово!' вкладки здмснювалося лаборато-рним методом.
Слщ зазначити, що крайове прилягання куксово! вкладки до пщготовлено! поверхы було кращим в друг1й грут, але час за який конструкця виготовлялась був бтьшим. Ускладнень в обох трупах не ви-явлено, вщдалеы результати контролюються.
Таким чином, метод вщновлення коронково!' частини багатокореневих зуб1в складною куксовою штифтовою вкладкою мае зайняти чинне мюце поряд з бтьш поширеним методом, як прюритетний на даний момент. Виготовлення складно! куксово! вкладки лабораторним методом слщ проводити в першу чергу, бо вона е бтьш точною, а поза лабораторним - у випадках негайного протезування.
