ЗАСТОСУВАННЯ КАТіОНіТіВ ДЛЯ КОНДИЦіЮВАННЯ ВОДИ В ПРОЦЕСАХ її БАРОМЕМБРАННОГО ЗНЕСОЛЕННЯ Текст научной статьи по специальности «Математика»

3. Такибзева С.С. Применение промышленных отходов для получения легкоплавких глазурей / С.С. Такибзева, Ч.Х. Нугманова, С.У. Кулахметова // Строительные материалы на основе различных отходов промышленности Казахстана. - Алма-Ата, 1989- С.82-85.

4. Тищенко, Г.П. Утилизация промышленных отходов гальванических производств/ Г.П. Тищенко, Н.Ю. Мойсеенко, В.С. Журавлев // Обз. инф. Сер. Актуальные вопросы хим. науки и технолог. охраны окруж. среды. НИИтехим. - 1991. - №3. - С.1-84.

5. Мороз, И.И. Справочник по фарфоро-фаянсовой промышленности / И.И. Мороз, М.С. Комская, Л.Л. Олейникова. - Т.2. -М.: Легкая индустрия, 1980. - 352 с.

6. Пищ, И.В. Керамические пигменты / И.В. Пищ, Г.Н. Масленникова. - Мн.: Выш. шк., 1987. - 132 с.

7. Kerstan, W. Keramische Glasuren - Aufbau, Fargebund, Dekortechniken und Rohstoffe/ W. Kerstan // Sprechsaal. - 1988. - 121, №8. - С. 636-639.

8. Wakamatsu, M. Effect of firing atmosphere on the color of iron glazes / M. Wakamatsu, T. Nobuyuki, I. Shingo //Asashi Glass Found. Ind. Technol. 1 . - 1990. - 56. - P. 243-252.

9. Туманов, С.Г. Синтез керамических красок / С.Г. Туманов // Физико-химические основы керамики . - М.: Промстройиздат, 1956. - С. 237-292.

10. Беленький Е.Ф. Химия и технология пигментов / Е.Ф. Беленький, И.В. Рискин . - Л.: Химия, 1974. - 27 с.

-----------------------□ □--------------------------

Приведено результати досліджень по

стабілізаційній обробці води перед її баромембран-ним знесоленням. Показано, що слабокислотні катіоніти в кислій формі забезпечують повне зниження лужності води з частковім її пом’якшенням, а сильнокислотні катіоніти в натрій-формі забезпечують глибоке пом’якшення води без зниження її лужності. Встановлено, що іоніти в сольовій формі забезпечують ефективну нейтралізацію підкислених водних розчинів, включаючи перміати та фільтрати з переведенням слабокислотних катіонітиів в кислу форму

Ключові слова: іонний обмін, катіоніт,

демінералізація, нанофільтрація, перміат, концентрат, регенерація

□------------------------------------------□

Приведены результаты исследований по стабилизационной очистке воды перед ее баромембранным обессоливанием. Показано, что слабокислотные катиониты в кислой форме обеспечивают полное снижение щелочности воды с частичным ее умягчением, а сильнокислотные катиониты в натрий-форме обеспечивают глубокое умягчение воды без снижения ее щелочности. Установлено, что иониты в солевой форме обеспечивают эффективную нейтрализацию подкисленных водных растворов, включая пермиаты и фильтраты, с переводом слабокислотных катионитов в кислую форму Ключевые слова: ионный обмен, катионит, деминерализация, нанофильтрация, пермиат, концентрат, регенерация

УДК 628.162.4;621.359.7

застосування

КАТІОНІТІВ ДЛЯ

кондиціювання води в процесах її

БАРОМЕМБРАННОГО

ЗНЕСОЛЕННЯ

І. М. Макаренко

Кандидат технічних наук, науковий співробітник*

О. В. Глушко Кандидат технічних наук, старший викладач* E-mail:alyona_glushko@ukr.net В. В. Р и с у х і н Директор ТОВ «Технології природи» вул. Московська, 4а, м. Алчевськ, Україна, 94204

E-mail:vvr@vumk.com О. М. Терещенко Кандидат технічних наук, доцент* *Кафедра екології та технології рослинних

полімерів

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

1. Вступ

В сучасному світі гостро стоїть проблема водозабез-печення як населення, так і промислових підприємств.

І, зокрема для України, яка відноситься до країн з обмеженими водними ресурсами, головною проблемою є не стільки кількість водних запасів, як якість води. На превеликий жаль, лише дуже незначну кількість водойм нашої держави за якістю води можна віднести до водойм першої та другої категорії.

Разом з іншими проблемами забруднення водних об’єктів досить гостро стоїть проблема різкого підвищення рівня мінералізації води в поверхневих водоймах. Ця тенденція досить чітко виражена в промислових густонаселених регіонах. Частіше за все підвищення солевмісту відбувається внаслідок скиду шахтних та промислових стічних вод. Крім того, значну кількість засолених стоків скидають теплоенергетичні об’єкти та підприємства комунальних служб.

J..............;......■.

Радикальним способом вирішення даної проблеми є масове впровадження замкнутих водоциркуляційних систем як на промислових підприємствах, так і в комунальних господарствах. А для цього необхідно вирішити проблему створення маловідходних процесів демінералізації води при її підготовці для промислових підприємств, об’єктів теплоенергетики та комунальних господарств, при очищенні стічних вод [1]. На сьогодні до високоефективних методів знесолення води, які все ширше застосовуються як в промисловості, так і в комунальних господарствах можна віднести баромембранні процеси, такі як зворотній осмос та нанофільтрування. При застосуванні даних методів гостро стоїть проблема стабілізаційної обробки води перед стадією мембранного очищення, для запобігання осадковідкладення на мембранах. Головною причиною осадкоутворення є відкладення карбонату кальцію при перевищенні допустимого вмісту карбонатів та іонів кальцію в концентратах.

Проблему стабілізації можна вирішувати як за рахунок пом’якшення води, так і за рахунок її декарбонізації. При натрій-катіонному пом’якшенні води суттєво підвищується її лужність [2], що навіть за невисоких концентрацій кальцію призводить до відкладення осадів. З іншої сторони, повне видалення іонів жорсткості з води на стадії попередньої обробки економічно недоцільне. Тому кращим вирішенням проблеми може бути застосування слабокислотних катіонітів в кислій формі перед мембранним очищенням води. При такій обробці буде відбуватись часткове пом’якшення води з повною її декарбонізацією при зниженні рН до 3^4 [3], що ніяк не впливатиме на роботу мембран.

Відомо, що слабокислотні катіоніти при високій обмінній ємності по катіонах кальцію та магнію досить легко регенеруються кислими розчинами [4,5,6] при незначному надлишку кислоти. Проте в технологіях

іонообмінного пом’якшення та знесолення води при підготовці її для водогрійних котлів слабокислотні катіоніти практично не використовують [1]. Обумовлено це тим, що при використанні катіонітів в кислій формі при високій постійній жорсткості їх застосування малоефективне [3], а при використанні іонітів в №+ - формі їх регенерація розчинами хлориду натрію неможлива [4].

Проте для стабілізаційної обробки води використання слабокислотних іонітів є досить перспективним.

Тому метою даної роботи було визначення ефективності катіоніту Dowex МАС-3 при стабілізаційній обробці води перед нанофільтраційним очищенням, вивчення процесів їх сольової регенерації для визначення умов повного відновлення ємності катіоніту.

2. Методи та результати досліджень

При виконанні досліджень використовували водопровідну воду (Ж=4.0-4.4 мгекв/дм3, Л=3.9-4.4 мгекв/дм3, [СІ-]=10-33 мг/дм3,

^042-]=27-42 мг/дм3, рН = 7.40-7.63),

воду з Ісакіівського водосховища

(м. Алчевськ) (Ж=7.9 мгекв/дм3, Л=5.9 мгекв/дм3,

[Са2+]=3.5 мгекв/дм3, [Mg2+]=4.4 мгекв/дм3,

[С1-]=73 мг/дм3, ^042-]=830 мг/дм3, рН=8.01), модельний розчин (Ж= 50 мгекв/дм3, Л= 3.2 мгекв/дм3, [Са2+] = =30 мгекв/дм3, [Mg2+]=20 мгекв/дм3, [№С1]=10 г/дм3, [№^04]=1.2 г/дм3), модельні розчини для переведення іоніту в Са2+, Mg2+ форму (Ж=100-300 мгекв/дм3, [Са2+]=50-150 мгекв/дм3, [Mg2+]=50-150 мгекв/дм3) та морську воду (м. Керч) (Ж=50,4 мг-екв/дм3, Л=3,2 мг-екв/дм3, ^042-]=811мг/дм3, [С1-]=6068 мг/дм3, [№+]=3285,0 мг/дм3, рН=8,2)

Катіоніт Dowex МАС-3 використовували в кислій та №+ формі. Іоніт в кислу форму переводили розчинами соляної кислоти з концентрацією 1-5 %, в №+форму кислий іоніт переводили 2 %-ним розчином лугу. Силь-нокислотний катіоніт КУ-2-8 переводили в №+ форму

2 %-ним розчином лугу.

Відомо, що при стабілізаційній обробці води на слабокислотному катіоніті в кислій формі відбувається часткове підкислення води та видалення гідрокарбонатів. Це добре щодо запобігання утворенню карбонатних відкладень. Проте слабокислу воду не можна використовувати як питну або в промисловості. Питання її нейтралізації вирішується досить просто. При пропусканні підкисленої води через слабокислотний катіоніт в №+-формі рН середовища збільшується до нейтральних значень при суттєвому підвищенні ефективності пом’якшення води [7].

При послідовному пропусканні морської води через слабокислотний катіоніт в кислій формі та через сильнокислотний катіоніт КУ-2-8 в №+-формі були отримані результати, що представлені на рис. 1.

В даному випадку відбувається не лише зниження лужності і підкислення води на першому етапі, але й ефективне її пом’якшення та нейтралізація (рН=6,95^7,15) на другому етапі. Не дивлячись на високу концентрацію іонів натрію (~143 мг-екв/дм3), ємність катіоніту КУ-2-8 по іонах жорсткості сягає 2670 мг-екв/дм3. При пом’якшенні морської води на катіоніті КУ-2-8 в №+-формі обмінна ємність сягала 2264 мг-екв/дм3. Очевидно, при двохстадійніому катіонуванні частина іонів жорсткості сорбувалась на першій стадії - на слабокислотному катіоніті.

Але сорбційна ємність слабокислотного катіоніту в кислій формі визначається не рівнем жорсткості води, а її лужністю. Зниження жорсткості води на слабокислотному катіоніті в кислій формі ніколи не перевищує зниження лужності води. При жорсткості води на рівні приблизно 50 мг-екв/дм3 пом’якшення її на слабокислотному катіоніті буде незначним. Проте, незначне пом’якшення води можливе.

В цілому, можна сказати, що катіоніт в №+-формі виступає певним буфером, підвищуючи рН кислих розчинів до нейтральних значень (6,5^7,5) за рахунок обміну протонів на іони натрію.

В разі, коли відбувається підготовка питної води, і залишкова жорсткість води після нанофільтрації чи зворотнього осмосу зменшується нижче допустимого рівня, то для корекції рН води її доцільно пропускати через іоніт в Са2+ (Mg2+)-формі (рис. 2.). В даному випадку жорсткість води було підвищено до 1,25^2,5 мг-екв/дм3 при рН середовища 6,97^7,30 та ступені десорбції кальцію 11,6 %.

При використанні модельного розчину із рівнем мінералізації, близьким до морської води (рис. 3), при

Е

двохстадійному фільруванні її послідовно через катіо-ніт Dowex МАС-3 в кислій та Са2+--формі було отримано воду з нейтральним середовищем із високим рівнем жорсткості в перших пробах. Очевидно, що в даному випадку в значній мірі десорбція іонів кальцію відбувалась за рахунок сорбції іонів натрію.

Не дивлячись на те, що слабокислотні катіоніти погано регенеруються розчинами солей натрію [8], в слабокислих розчинах хлориду натрію ефективність десорбції іонів жорсткості зростає. В даному випадку ступінь десорбції іонів кальцію сягав 84 %. Правда, витрата води складала 10 дм3 на 20 см3 іоніту.

Даний варіант регенерації іоніту може бути цікавим лише в тому випадку, коли весь підкислений концентрат або перміат при нанофільтруванні буде пропускатись через відпрацьований іоніт. Тоді можливі не лише вирівнювання рН середовища та концентрації іонів жорсткості у воді, а й часткова регенерація катіоніту.

Рис. 1. Залежність залишкової жорсткості (1, 2), лужності (3, 4), та рН (5, 6) морської води (м. Керч) (Ж=50,4 мг-екв/дм3, Л=3,2 мг-екв/дм3, ^042-]=811мг/дм3, [СІ-]=6068 мг/дм3, ^а+]=3285,0 мг/дм3, рН=8,2) від пропущеного об’єму через катіоніт КУ-2-8 в Nа+-формі (1, 3, 5) ^=20 см3) та послідовно через катіоніт Dowex МАС-3 в кислій формі ^=20 см3) та катіоніт КУ-2-8 в Na+-формі ^=20 см3) (2, 4, 6) (ПОДЄі=2264 мг-екв/дм3, П0ДЄ2=2670 мг-екв/дм3) (ПОДЄ визначали по КУ-2-8 в Na+-формі)

Рис. 2. Залежність жорсткості (1) та ступеню десорбції іонів кальцію (2) із катіоніту Dowex МАС-3 в Са2+-формі (П0ДЄСа=3970 мг-екв/дм3) (^=10 см3) від витрати водопровідної води (Ж=4,4 мг-екв/дм3, Л=4,4 мг-екв/дм3, [Са2+]=3,4 мг-екв/дм3, [Мд2+]=1,0 мг-екв/дм3), попередньо пропущеної через катіоніт Dowex МАС-3 в Н+-формі ^і=60 см3), її жорсткості (3) та кислотності (4) перед іонітом в Са2+-формі

В звязку з останнім були проведені дослідження сольової регенерації сильнокислотного катіонату КУ-

2-8 в Са2+ та Mg2+-формі та слабокислотного катіоніту Dowex МАС-3 в Са2+-формі. При вивченні процесів регенерації для переведення іоніту в Са2+-, Мg2+-форму використовували розчини суміші хлоридів кальцію та магнію з концентрац іями по кальц ію 50 ^200 мг-екв/дм3, концентраціями по магнію 25^150 мг-екв/дм3. Для регенерації іонітів використовували розчини хлориду натрію в концентраціях 5 та 10 % та підкислений розчин 5 %-го хлориду натрію (кислотність складала 5 мг-екв/дм3) При переведенні іоніту в Са2+, Мg2+-форму модельними розчинами його попередньо переводили в №+-форму з допомогою 2 % розчину лугу.

Рис. 3. Залежність вихідних жорсткості води (1) та ступеню десорбції іонів кальцію (2) з катіоніту Dowex МАС-3 в Са2+-формі (^=10 см3) (П0ДЄСа=41600 мг-екв/дм3) від витрати модельного розчину (Ж=4,2 мг-екв/дм3, Л=4,2 мг-екв/дм3, ^042-]=1600 мг/дм3, [СІ-]=1200 мг/дм3, П^+]=371,4 мг-екв/дм3, рН=7,53), попередньо пропущеного через катіоніт Dowex МАС-3 в Н+-формі ^=60 см3), його жорсткості (3) та кислотності (4) перед іонітом в Са2+-формі

Відомо, що сильнокислотні катіоніти, включаючи КУ-2-8, легко регенеруються розчинами хлориду натрію [9]. Це підтверджують результати, приведені на рис. 4. та 5.

Рис. 4. Залежність вихідних концентрацій кальцію (1), магнію (2), жорсткості (3) та ступеню регенерації (4) катіоніту КУ-2-8 ^=10 см3) в Са2+-, Мд2+-формі від об’єму пропущеного 5 % розчину хлориду натрію

Як видно з рис. 4 та 5, при використанні розчину хлориду натрію концентрацією 5 % було досягнуто високих значень ступеню десорбції іонів жорсткості при питомій витраті регенераційного розчину 20 см3/см3. При концентрації хлориду натрію 10 % ступінь регенерації досяг 87 % при питомій витраті регенераційного розчину 10 см3/см3 та 100 % при питомій витраті регенераційного розчину 16 см3/см3.

50^

Значно гірше проходить регенерація слабокислот-них іонітів в Са2+-, Mg2+-формі розчинами хлориду натрію [10]. Проте при пропусканні води, обробленої на слабокислотному катіоніті Dowex МАС-3 в кислій формі, через даний катіоніт в Са2+-, Mg2+-формі спостерігалась певна десорбція іонів жорсткості (рис. 3), як уже було відмічено раніше. Обумовлено це великим значенням витрати води (10 дм3 на 10 см3 іоніту) і підкисленням води (К=2^7 мг-екв/дм3). Проте іони жорсткості вимивались в більшій кількості, в порівнянні із кислотністю води. Очевидно, що надеквівалентна десорбція іонів жорсткості обумовлена також витісненням із іоніту іонів кальцію та магнію іонами натрію, що присутні в значній концентрації у воді. При пропусканні водопровідної води, попередньо обробленої на слабокислотному катіоніті в кислій формі (рис. 2.), десорбція іонів жорсткості відбувалась значно гірше.

Рис. 5. Залежність вихідних концентрацій кальцію (1), магнію (2), жорсткості (3) та ступеню регенерації (4) катіоніту КУ-2-8 (V,=10 см3) в Са2+-, Mg^-формі від об’єму пропущеного 10 % розчину хлориду натрію

Для уточнення взаємного впливу кислоти та хлориду натрію на ефективність десорбції іонів жорсткості через катіоніт Dowex MA^3 в Са2+-формі пропускали модельний розчин, що містив 5 % хлориду натрію при кислотності 5 мг-екв/дм3 (рис. 6.).

200 L 180

о" 160 о

Г 140

5 k 120

X

" S 100

і *

к 1*-. . . .

V, куб.сі

Рис. 6. Вплив витрати розчинів хлориду натрію (^аСІ]=50 г/дм3) (1, 2) та кислого розчину хлориду натрію (^аСІ]=50 г/дм3, ([НСІ]=5 мг-екв/дм3) (3, 4, 5) через катіоніт Dowex МАС-3 в Са2+-формі (Vі=10 см3) на вихідні значення жорсткості (1, 3), лужності (4) та рН (2, 5)

Як видно з рис. 6, в даному випадку кислотність розчину після катіонування знижувалась до нуля, а десорбція іонів кальцію дещо перевищувала значення, яких можна було досягти лише за рахунок обміну іонів кальцію на протони. Частково десорбція відбувалась і за рахунок обміну іонів кальцію на іони натрію. Проте, певного синергізму не спостерігалось. Так, при пропусканні через іоніт Dowex МАС-3 в Са2+-формі

5 % розчину хлориду натрію спостерігалась також часткова регенерація іоніту (рис. 6). При цьому ступінь регенерації мало відрізнявся від отриманої в разі використання підкисленого розчину хлориду натрію (рис. 7).

Рис. 7. Залежність ступеню десорбції іонів кальцію (1, 2) від витрати розчину хлориду натрію ([NaCl]=50 г/дм3) (1) та кислого розчину хлориду натрію ([NaCl]=50 г/дм3, ([НСІ]=5 мг-екв/дм3) (2) через катіоніт Dowex МАС-3 в Са2+-формі ^=10 см3)

(тСг,С=50 мг-екв (1); тСг,С=45 мг-екв (2))

Тому, як видно з приведених досліджень слабокислотні катіоніти в сольовій формі можна використовувати для нейтралізації підкислених перміатів та фільтратів іонообмінного знесолення води. При цьому вміст інших мінеральних солей у воді мало впливає на ефективність десорбції іонів жорсткості з іоніту.

З.Висновки

1. Показано, що ефективність стабілізаційної обробки води та її пом’якшення залежить від форми, типу іоніту та лужності води. Слабокислотний іоніт в кислій формі забезпечує повне зниження карбонатної лужності води, проте ефективність пом’якшення (зниження жорсткості води) ніколи не перевищує її карбонатну лужність. Застосування сильнокислотного катіоніту в №+-формі призводить до підвищення рН середовища, практично не впливає на лужність води та забезпечує її ефективне пом’якшення.

2. Встановлено, що при пропусканні підкислених розчинів, , через катіоніт Dowex МАС-3 в Са2+-формі можлива нейтралізація цих розчинів та часткова регенерація катіоніту від іонів жорсткості.

Література

1. Беличенко, Ю.П. Замкнутые системы водообеспечения химических производств [Текст] / Ю.П. Беличенко. -М.: Химия, 1990. - 208 с.

2. Гомеля, И. Н. Оценка эффективности катионитов КУ-2-8 и Аqualite Я-100 FC при умягчении воды в присутствии ионов железа [Текст] / И. Н. Гомеля, Ю. А. Омельчук, В. М. Радовенчик // Экотехнологии и ресурсосбережение. -2008. - № 3. - С. 62-65.

3. Голтвяницкая, Е.В. Оценка эффективности использования слабокислотного катионита Dawex МАС-3 в катионном умягчении воды[Текст] /Е.В, Голтвяницкая,

Е

Т.А. Шаблий, Н.Д. Гомеля, С.С. Ставская // Вісник НТУУ «КПІ» Серія « Хімічна інженерія , екологія та ресурсозбереження». - 2011. - № 2(8). - С. 87-92

4. Гомеля, Н.Д. Кондиционирование воды для ресурсосберегающих систем водопользования [Текст] / Н.Д. Гомеля, Т.А. Шаблий, Ю.В. Носачева // Экотехнологии и ресурсосбережение. - 2004. - №4. - С.55-58.

5. Шаблий, Т.А. Разработка эффективной технологи умягчения воды для промышленного водопотребления [Текст] / Т.А. Шаблий, И.Н. Макаренко, Е.В. Голтвяницкая // Энерготехнологии и ресурсосбережение. - 2010- №1. - С.53-58.

6. Рисухін , В.В. Вплив концентрації розчинів сірчаної кислоти, форми катіоніту DOWEX-MАC-3 на ефективність його регенерації [Текст] / В.В. Рисухін, О.В. Глушко, І.М. Макаренко // Вісник Національнорго технічного університету «ХПІ». - 2012 - № 34. - С. 137-145

7. Макаренко, І.М. Застосування слабокислотного катіоніту Dowex МАС-3 для стабілізаційної обробки води [Текст] / І. М. Макаренко, О.В. Глушко, В.В. Рисухін, В.П. Малін // Східно- Європейський журнал передових технологій. - 2012. - №3/6(57). -С.16-21.

8. Спосіб відновлення регенераційних розчинів натрій-катіонного пом’якшення води [Текст] : пат. 43183 Україна, МПК9 В 01 Д 33/04 / Згуровсткий М.З., Гомеля І.М., Рисухін В.В., Ільченко М.Ю., Радовенчик В.М., Камаєв В.С., Черноволов Г.Ю.; заявитель и патентообладатель НТУУ»КПИ». - № 200901203; заявл. 16.02.2009; опубл. 10.08.2009. Бюл. №15. - 3 с.

9. Андрияш, С.В. Регенерация катионита КУ-2-8 при создании малоотходных технологий умягчения и обессоливания воды [Текст] / С.В. Андрияш, И.Н. Гомеля, Т.А. Шаблий // Экотехнологии и ресурсосбережение. - 2007. - №2. - С. 34-39.

10. Гомеля, Н.Д. Разработка доступных ионитов для ресурсосберегающих процессов умягчения воды [Текст] / Н.Д. Гомеля, Ю.В. Носачева // Экотехнологии и ресурсосбережение. - 2004. - №6. - С. 51-54.

-----------------□ □--------------------

На основі квантово-хімічних

розрахунків ЯМР спектрів (ОГТ^ІЛО/ B3LYP /6-311 + + G(d,p))) фрагментів функціоналізованої поверхні кремнезему виконано коректне співставлення основних резонансних частот у теоретичних та експериментальних ЯМР спектрах синтезованих сорбентів. Показано величини хімічних зсувів констант екранування на ядрах 13С та 31Р при утворенні водневого зв’язку як за наявності, так і за відсутності молекули води

Ключові слова: квантово-хімічний розрахунок, ЯМР спектр, константи екранування, ІЧ спектр, функціоналізована поверхня кремнезему, водневий зв’язок

□------------------------------□

На основе квантово-химических расчетов ЯМР спектров (DFT(GIЛO/B3LYP / 6-311+ + G(d,p))) фрагментов функцио-нализированной поверхности кремнезема проведено корректное отнесение резонансных частот в теоретических и экспериментальных ЯМР спектрах синтезированных сорбентов. Определены величины химических сдвигов констант экранирования на ядрах 13С и 31Р при образовании водородной связи как при наличии, так и в случае отсутствия молекулы воды

Ключевые слова: квантово-химические расчеты, ЯМР спектр, константы экранирования, ИК спектр, функционализиро-ванная поверхность кремнезема, водородная связь

-----------------□ □--------------------

УДК 544.7:544.18

квантово-химический

расчет ЯМР СПЕКТРОВ ФРАГМЕНТОВ ФуНК-цИОНАЛИЗИРОВАННОЙ ПОВЕРХНОСТИ КРЕМНЕЗЕМА

Ю. А. Мирошниченко*

E-mail: Ju1ianna@ukr.net Ю. А. Безносик

Кандидат технических наук, доцент* E-mail: yu_beznosyk@ukr.net О. В. Смирнова

Кандидат химических наук, младший научный сотрудник*

E-mail: osmirnova@ isc.gov.ua Ю. Л. Зуб Доктор химических наук, професор** E-mail: zub_yuriy@isc.gov.ua *Кафедра кибернетики химико-технологических

процессов

Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт» пр. Победы, 37, Киев, Украина, 03056 **Отдел «Химии поверхности гибридных материалов»

Институт химии поверхности им. А.А. Чуйко НАН Украины ул. Генерала Наумова, 17, Киев, Украина, 03164

© Ю. н. Мирсішниченксі, Ю. н. Безнюсик, 0. I 5. Смирнава, Ю. л. Зуб, 2013