CC BY
52
УДК 622.793.5
ПЕРЕРОБКА КОНЦЕНТРАТІВ, ЩО УТВОРЮЮТЬСЯ ПРИ НАНОФІЛЬТРАЦІЙНОМУ ОЧИЩЕННІ ВОД З ПІДВИЩЕНОЮ МІНЕРАЛІЗАЦІЄЮ
----------------□ □--------------------
В роботі приведено результати очищення від сульфатів концентратів, що утворюються при нанофільтраційному очищенні шахтних вод та вод з підвищеною мінералізацією. Показано, що
ефективність процесу залежить від витрати та співвідношення реагентів Ключові слова: баромембранні процеси, нанофільтрування, концентрат, коагулянт, демінералізація
□------------------------------□
В работе приведены результаты очистки от сульфатов концентратов, которые образуются при нано-фильтрационной очистке шахтных вод и вод с повышенной минерализацией. Показано, что эффективность процесса зависит от расхода и соотношения реагентов
Ключевые слова: баромембранные процессы, нанофильтрация, концентрат, коагулянт, деминерализация
□------------------------------□
The paper presents the results of treatment of sulfate concentrates, which are formed during nanofiltration purification of mine waters and waters with high salinity. It is shown that the effectiveness of the process depends on the flow and the ratio of reagents
Keywords: membrane filtration
processes, nanofiltration, concentrate, coagulant, demineralization ----------------□ □--------------------
1. Вступ
Проблема очищення води з підвищеним рівнем мінералізації сьогодні досить актуальна для України. Особливо гостро стоїть вона в промислово розвинутих регіонах України, де внаслідок роботи підприємств чорної та кольорової металургії, нафтогазової та вугільної промисловості, інших галузей виробництв в природне середовище попадає велика кількість забруднених мінералізованих вод. Частіше за все шахтні води забруднені завислими і розчиненими мінеральними речовинами. Вони, як правило, характеризуються підвищеним вмістом сульфатів (приблизно 400900 мг/дм3), підвищеною лужністю (4-16 мг-екв/дм3), жорсткістю (7-16 мг-екв/дм3), підвищеним рівнем мінералізації (2,1-4,5 мг/дм3).
Для очищення води з підвищеною мінералізацією перспективним є використання баромембран-них методів. В разі, коли концентрації хлоридів невисокі для очищення води використовують процес нанофільтрування. Головною проблемою в даному ви-
В.В. Рисухін
директор ТОВ «Технології природи» м. Алчевськ, вул. Московська 4а Контактный тел.: 06442 — 533 — 00 e-mail: vvr@vumk.com
Т.О. Шаблі й
Кандидат технічних наук, доцент* Контактный тел.: 044 454 91 40 е-mail: dsts1@ukr.net
М.Д. Гомеля
Доктор технічних наук, профессор *Кафедра екології та технології рослинних полімерів інженерно-хімічного факультета НТУУ “КПІ” Національний технічний університет України «Київський
політехнічний інститут» Київ-217, вул. Закревського 13, кв. 138 Контактный тел.: 236 60 B3 е-mail: m.gomelya@kpi.ua
падку є переробка концентратів. Проте, якщо враховувати, що в даному процесі в концентраті накопичуються в основному іони жорсткості, гідрокарбонати та сульфати, проблему переробки таких розчинів можна вирішити шляхом їх реагентного пом’якшення та очищення від сульфатів.
На сьогодні в літературі детально розглянуто процеси вилучення сульфатів у вигляді сульфату кальцію [1], нерозчинних сполук барію [2,3], сульфіду свинцю [4], при комплексній обробці води вапном та алюмінієвими коагулянтами - гідроксосульфатом - [5], гідроксохлоридами [6,7,8,9] алюмінію та алюмінатом натрію[10]. Проте використання сполук барію та свинцю є дорогим і призводить до вторинного забруднення води високотоксичними сполуками. Сульфат кальцію розчинний у воді. Процеси очищення води від сульфатів вапном та алюмінієвими коагулянтами добре вивчені для розчинів із вмістом сульфатів 4001200 мг/дм3. При цьому жорсткість води не перевищувала 15 мг-екв/дм3. У разі очищення концентратів, вміст сульфатів в них може коливатись від 1200 до 4500
Е
мг/дм3, жорсткість може сягати 20-60 мг-екв/дм3. Очевидно, це в значній мірі буде впливати на ефективність очищення води.
Тому цікаво було визначити ефективність процесів очищення води від сульфатів при їх осадженні в разі обробки вапном та алюмінієвими коагулянтами з розчинів з концентрацією сульфатів до 5000 мг/дм3.
В даному випадку, якщо враховувати, що в концентратах нанофільтраційного очищення води вміст хлоридів, як правило, не перевищує 100 мг/дм3, то при повторному використанні очищених концентратів в технологічному процесі водо підготовки не буде відбуватися накопичення хлоридів у воді, навіть за умови певного зростання їх концентрації в очищених концентратах. Тому в якості коагулянтів доцільно використовувати гідроксосульфати алюмінію, вибір яких на Україні сьогодні є досить широким.
Метою даної роботи було визначення ефективності процесу очищення модельних розчинів близьких за складом до концентратів нанофільтраційного очищення води від сульфатів при комбінованій обробці їх вапном та алюмінієвими коагулянтами в залежності від концентрації сульфатів, витрати та співвідношення реагентів за умов незнач-
рН середовища. В окремих дослідах, крім ГОХА, в воду добавляли гідроксоалюмінат натрію.
Сульфати визначали фотометричним методом, хлориди - методом Мора, лужність та жорсткість - за стандартними методиками.
3. Результати та їх обговорення
Ефективність очищення води від сульфатів, як і ефективність її пом’якшення, залежить як від витрати вапна та коагулянту, так і від їх співвідношення. Як видно з таблиц і 1, за низьких витрат вапна п ідвищення дози 2/3 ГОХА призводить лише до п ідвищення концентрації хлоридів у воді без суттєвого її пом’якшення та очищення від сульфатів. При фіксованій дозі коагулянту (табл.
1, рис. 1) при збільшенні витрати вапна спостерігається підвищення ефективності очищення від сульфатів. Ефективного пом’якшення води досягнуто при витраті вапна від 76 до 99 мг-екв/дм3 при всіх дозах коагулянту. Залишкова лужність води зростає при підвищенні витрати вапна, але зменшується при збільшенні дози коагулянту, який сприяє підкисленню води.
Таблиця 1
ного вторинного забруднення води використаними реагентами.
Залежність ефективності видалення сульфат-іонів з модельного розчину (^О 4 ]=29,0 мг-екв/дм3; Ж=21,5 мг-екв/дм3; [Са2+]=1,8 мг-екв/дм3; [Мд2+]=19,7 мг-екв/ дм3;
[СІ
2. Методика експерименту
При проведенні
досліджень використо вували модельні розчини із вмістом сульфатів від 26,0 до 93,8 мг-екв/ жорсткістю від до 37,0 мг-екв/ лужністю від 2,9 19,0 мг-екв/дм3
3
3
дм 13,0 дм до
концентрацією хлоридів до 100,0 мг/дм3
Як реагенти використовували вап но, гідроксохлорид
алюмінію (ГОХА) -АКВА-АУРАТ-ТМ-30 який за своїм складом відповідає 2/3 ГОХА г і дроксоалюм і нат натрію.
При обробці води вапном та алюмінієвим коагулянтом враховували витрату вапна як на пом’якшення води, так і на утворення малорозчинного осаду складу 3СаО•Al2O3•3CaSO4•31H2O [5] з урахуванням вмісту кальцію в водному розчині.
Воду при перемішуванні обробляли розрахованою кількістю суспензії вапна та гідроксохлориду алюмінію, витримували в термостаті при температурі 40 0С протягом 4 годин. Осад відфільтровували. Фільтрат аналізували на вміст сульфатів, хлоридів, визначали залишкову жорсткість та лужність розчину, визначали
=95 мг/дм3; Л=19,0 мг-екв/дм3) від витрати вапна та 2/3 ГОХА
№ п/п Доза СаО, мг-екв/ дм3 Доза 2/3 ГОХА по а12°3, ммоль/ дм3 рН 2-[50 4 ] мг/ дм3 Ж, мг- екв/ дм3 Л, мг-екв/дм3 (ОН-; загальна) [С1-], мг/ дм3 Ступінь виллу-чення іонів 5024 а,% 4 Ступінь пом’якшення, Z, %
1 21,54 4,5 7,3 1030 23,0 0; 2,6 415 20,5 4,2
2 21,54 5,4 7,2 1090 27,5 0; 3,0 480 15,9 0,0
3 31,46 4,5 7,5 1133 19,5 0; 4,5 420 12,6 18,8
4 31,46 5,4 7,6 1116 28,5 0; 3,2 491 13,9 0,0
5 31,46 6,8 7,5 1017 28,5 0; 5,0 582 21,5 0,0
6 47,19 4,5 7,4 1120 7,5 0; 4,4 417 13,6 68,8
7 47,19 6,8 7,5 600 18,0 0; 6,7 579 53,7 25,0
8 76,05 4,83 7,5 800,0 3,4 0,0; 9,5 435 42,5 84,2
9 87,65 4,83 7,7 578,0 2,2 0,0; 12,5 447 58,5 89,8
10 99,25 4,83 8,9 433,0 2,4 0,0; 17,0 453 68,8 88,8
11 110,85 4,83 9,7 480,0 11,7 4,8; 21,5 446 65,5 45,6
12 122,45 4,83 11,3 515,0 20,0 5,8; 34,0 424 63,0 7,0
13 134,05 4,83 11,4 425,0 27,0 11,0; 37,0 419 69,5 0,0
14 99,25 5,32 9,1 481,0 2,8 0,0; 16,5 470 65,4 87,0
15 99,25 5,80 8,7 330,0 3,0 0,0; 17,0 485 76,3 86,0
16 99,25 6,28 7,9 385,0 3,7 0,0; 11,0 546 72,3 82,8
17 99,25 6,77 7,8 500,0 4,5 0,0; 7,0 551 64,1 79,1
18 99,25 7,25 7,6 340,0 6,0 0,0; 8,5 610 75,6 72,1
19 76,05 7,25 7,9 476,0 5,0 0,0; 9,0 625 21,0 76,7
20 87,65 7,25 7,8 512,5 6,0 0,0; 9,0 630 63,2 72,1
21 99,25 7,25 7,7 328,5 8,0 0,0; 8,0 627 76,4 62,8
22 110,85 7,25 7,8 195,0 11,0 0,0; 9,0 619 86,0 48,8
23 122,45 7,25 7,9 130,0 12,0 0,0; 9,0 622 90,7 44,2
24 134,05 7,25 7,9 164,0 15,0 0,0; 10,0 623 88,2 30,2
Кращі результати за комплексом показників отримано при витраті вапна 99-134 мг-екв/дм3 при дозі
коагулянту 5,8-7,3 ммоль/дм3 по
а1203.
За даних
умов концентрація сульфатів знижується до 130-500 мг/дм3. Недоліком процесу є те, що за даних умов залишкова концентрація хлоридів сягає 420630 мг/дм3, що перевищує допустимі норми на скид в каналізацію. Проте при повторному використанні води в технологічному процесі при змішуванні концентратів з природною чи шахтною водою в співвідношеннях від 1:4 до 1:9 концентрації хлоридів будуть в межах
З
[СаО]/рО(4)Д(2-)], ммоль/ммоль
від 170 до 260 мг/дм3, що не перевищує допустиму з підвищенням витрати вапна та коагулянту. Про-концентрацію для питної води. те збільшення витрати вапна спричиняє підвищення
залишкової лужності та жорсткості води (табл. 2), а підвищення дози коагулянту призводить до зростання залишкової концентрації хлоридів у воді. Найбільш прийнятні результати отримано при витраті вапна 104 мг-екв/дм3, коагулянту - 8,7 ммоль/дм3 по А1203.
Подібні результати отримано при очищенні води із концентрацією сульфатів 3120 мг/дм3 (рис. 2,3). В даному випадку концентрацію сульфатів знижено до 60-100 мг/дм3 при витраті вапна 166 мг-екв/дм3 при дозах коагулянту 13-16 ммоль/дм3 по А1203. За даних умов спостерігалось ефективне пом’якшення води при невисокій залишковій лужності. Проте концентрації хлоридів сягали 170-1200 мг/дм3. Іще більше зростали концентрації хлоридів при очищенні води з концентрацією сульфатів 4500 мг/дм3 (табл. 3). Не дивлячись на те, що концентрації сульфатів при оптимальних співвідношеннях вапна і коагулянту було знижено до 37-194 мг/дм3. При даних витратах реагентів вміст хлоридів зростав до 950-1700 мг/дм3. Через велику витрату вапна високими були залишкові жорсткість та лужність води.
Для досягнення високої ефективності очищення води від сульфатів за їх високих концентрацій та для запобігання значному забрудненню води хлоридами при обробці води вапном та алюмінієвим коагулянтом в якості коагулянту було використано 2/3 ГОХА та алюмінат натрію (табл. 4). Витрату 2/3 ГОХА
Таблиця 2
Вплив дози вапна та 2/3 гідроксохлориду алюмінію на ефективність вилучення сульфатів і іонів жорсткості при обробці розчину (^02-4]=52,0 мг-екв/дм3; Ж=13,0 мг-екв/дм3; [Са2+]=3,5 мг-екв/дм3; [Мд2+]=9,5 мг-екв/дм3; [СІ-]=70 мг/дм3;
Л=7,5 мг-екв/дм3) вапном та 2/3 ГОХА
Рис. 1. Залежність залишкової концентрації сульфатів (1,2), хлоридів (3,4) та жорсткості розчину (5,6) від
] при витраті 2/3 мг-екв/дм3 (2,4,6)
відносної витрати вапна [СаО]/^О '
ГОХА 4,8 мг-екв/дм3 (1,2,3) та 7,25 '
при обробці модельного розчину (^О 2 ]=29,0 мг-екв/ дм3; Ж=21,5 мг-екв/дм3; [Са2+]=1,8 мг-екв/дм3; [Мд2+]=19,7 мг-екв/дм3; [СІ-]=2,68 мг-екв/дм3; Л=19,7 мг-екв/дм3).
При підвищенні концентрації сульфатів у розчині до 2500 мг/дм3 ефективність їх вилучення зростає
№ п/п Доза СаО, мг-екв/дм3 Доза 2/3ГОХА по А12О3, ммоль/дм3 рН 2-[50 4 ] мг/дм3 Ж, мг-екв/ 3 дм3 Л, мг-екв/ дм3 (ОН-; загальна) [СІ-], мг/ 3 дм3 Ступінь вилучення іонів 250 4 , А, %
1 104 6,94 9,1 375 7,8 0,0; 10,0 565 85,0
2 104 8,68 7,7 310 6,8 0,0; 8,0 690 87,6
3 156 8,68 7,9 380 25,5 0,0; 38,5 695 84,8
4 312 8,68 11,6 280 42,0 14,0; 49,0 702 88,8
5 156 10,42 10,8 111 13,5 0,5; 19,0 820 95,5
6 312 13,02 11,4 44 54,5 12,8; 48,0 1005 98,2
Таблиця 3
Залежність ефективності видалення сульфат-іонів з модельного розчину (^042-]=93,8 мг-екв/дм3; Ж=14,6 мг-екв/дм3; [Са2+]=4,6 мг-екв/дм3; [Мд2+]=10,0 мг-екв/дм3; [СІ"]=87,0 мг/дм3;
Л=5,0 мг-екв/дм3) від витрати вапна та 2/3 ГОХА
№ п/п Доза СаО, мг-екв/дм3 Доза 2/3ГОХА по А12О3, ммоль/дм3 рН 2-[504 ] мг/дм3 Ж, мг-екв/ дм3 Л, мг-екв/ дм3 (ОН-; загальна) [СІ-], мг/ дм3 Ступінь вилучення іонів 5042-, А, %
1 187,50 9,37 11,5 690 29,0 8,0; 43,0 755 84,7
2 187,50 12,50 10,7 192 6,5 0,0; 24,0 975 95,7
3 187,50 15,62 7,9 176 2,7 0,0; 18,0 1201 96,1
4 225,00 15,62 8,2 168 16,0 0,0; 22,0 1195 96,3
5 281,25 9,37 11,8 1240 31,5 9,0; 45,0 759 72,4
6 281,25 12,50 11,9 760 30,0 13,5; 42,0 971 83,1
7 281,25 15,62 11,3 95 26,0 0,0; 38,0 1210 97,9
8 281,25 18,74 10,1 9 30,0 0,0; 34,0 1420 98,9
9 562,50 15,62 10,4 194 30,0 0,0; 45,0 1203 95,7
10 562,50 23,43 10,9 7 48,0 0,0; 48,0 1683 99,2
та алюмінату натрію підбирали так, щоб їх сумарна доза була на рівні 10,8 ммоль/дм3 по А1203. Таке співвідношення вибирали із складу осаду сульфату та алюмінату кальцію (3СаО•Al2O3•3CaSO4) та із концентрації сульфатів у воді.
Як видно із таблиці 4, ефективність вилучення сульфатів зростає із підвищенням дози 2/3 ГОХА та
|_-,^-2^3^-4Н-5
Рис. 2. Залежність залишкових концентрацій сульфатів (1,2), хлоридів (3) та ступеню вилучення сульфатів (4,5) від мольного співвідношення витрати коагулянту до
2-
концентрації сульфатів у розчині [АІ(0Н)2СІ]/^0 4 ]
(^0 2 ]=65,0 мг-екв/дм3; Ж=36,0 мг-екв/дм3;
[Са2+]=3,2 мг-екв/дм3; [Мд2+]=32,8 мг-екв/дм3; [СІ-]=105 мг/дм3; Л=2,9 мг-екв/дм3) при витраті вапна 166 мг-екв/дм3 (1,3,4) та 231 мг-екв/дм3 (2,5)
алюмінату натрію при стехіометричній кількості вапна. При збільшенні витрати вапна на 25 % кращих результатів по вилученню сульфатів було досягнуто при витраті алюмінату натрію 5 ммоль/дмЗ по А1203 та витраті 2/3 ГОХА 8,0 та 9,1 ммоль/дмЗ по А1203. При цьому вміст хлоридів в очищеній воді сягав 712 мг/дмЗ. Якщо враховувати, що в даному випадку вміст сульфатів знижувався із 3120 мг/дмЗ до 94 мг/дмЗ, то результат можна вважати цілком задовільним.
з
Рис. 3. Вплив мольного співвідношення витрати коагулянту
до концентрації сульфатів [АІ(0Н)2СІ]/^0 2- ] на залишкову жорсткість (1,2), лужність (3,4) та ступінь
пом’якшення розчину (5,6) (^0 2 ]=65,0 мг-екв/дм3; Ж=36,0 мг-екв/дм3; [Са2+]=3,2 мг-екв/дм3; [Мд2+]=32,8 мг-екв/дм3; [СІ-]=105 мг/дм3; Л=2,9 мг-екв/ дм3) при витраті вапна 166 мг-екв/дм3 (1,3,5) та 231 мг-екв/дм3 (2,4,6)
Добрими можна вважати результати, отримані при стехіометричній
кількості вапна. В даному випадку очищена вода мала незначну жорсткість та лужність. Крім того, залишкова концентрація
сульфатів сягала 175-540 мг/дм3 при концентрації хлоридів від 500 до 900 мг/ дм3. Якщо вибрати варіант з мінімальним вмістом хлоридів (приблизно 500 мг/дм3) за концентрації сульфатів 540 мг/дм3, то в цьому випадку очищений концентрат можна повторно подавати на нанофільтраційне очи-
щення води, адже вихідна концентрація сульфатів в шахтній воді сягає 400900 мг/дм3. крім того, як було сказано раніше, при розведенні концентратів в 4-9 разів при змішуванні з вихідною водою вміст хлоридів у воді, що
Таблиця 4
Вплив витрати вапна, 2/3 ГОХА, алюмінату натрію на ефективність вилучення сульфат-іонів з модельного розчину (^О 4 ]=65,0 мг-екв/дмЗ; Ж=36,0 мг-екв/дмЗ; [Са2+]=5,6 мг-екв/дмЗ; [Мд2+]=30,4 мг-екв/дмЗ; [СІ-] =87,0 мг/дм3; Л=5,0 мг-екв/дмЗ)
№ п/п Доза СаО, мг- екв/ дм3 Доза по А1„О3, ммоль/дм3 рн 2-[50 4 ] мг/ дм3 Ж, мг- екв/ дм3 Л, мг- екв/дм3 (ОН-; загальна) [С1-], мг/ дм3 Ступінь вилучення іонів 5о4- , А, %
о сч д О < Д О 2!
1 160 7,8 3,0 7,5 470 16,5 0,0;5,1 643 84,9
2 160 8,9 3,0 7,4 280 8,5 0,0;6,8 722 91,0
3 160 10,0 3,0 7,5 186 7,5 0,0;3,3 805 94,0
4 160 5,8 5,0 7,8 540 12,3 0,0;7,4 503 82,7
5 160 8,0 5,0 7,7 375 7,2 0,0;8,3 657 88,0
6 160 9,1 5,0 7,6 243 6,1 0,0;6,5 736 92,2
7 160 11,3 5,0 7,6 175 4,2 0,0;8,2 892 94,4
8 200 5,8 5,0 10,7 425 26,6 3,2;12,5 506 86,4
9 200 8,0 5,0 10,4 125 25,0 3,4;10,0 661 96,0
10 200 9,1 5,0 10,5 94 13,0 1,6;12,8 742 97,0
11 200 5,0 7,0 11,1 457 14,8 2,5;22,0 445 85,4
12 200 6,0 7,0 11,0 392 8,7 3,7;17,5 516 87,4
13 200 7,1 7,0 10,9 211 6,3 3,0;16,3 597 93,2
14 200 9,3 7,0 10,8 162 5,4 1,8;16,7 754 94,8
15 200 10,4 7,0 10,6 126 5,1 3,4;12,9 832 96,0
З
подається на нанофільтрування буде в допустимих межах.
4. Висновки
Визначено вплив витрати та співвідношення вапна, 2/3 ГОХА та алюмінату натрію на ефективність вилучення з води сульфатів та її пом’якшення. Показано,
що ефективного очищення води від сульфатів можна досягти при витраті вапна в кількості не менше 2 мг-екв на 1 мг-екв сульфатів при витраті 1 ммоля алюмінієвого коагулянту по А1203 на 6 мг-екв сульфатів.
Встановлено, що при комплексному використанні 2/3 ГОХА та алюмінату натрію можна досягти ефективного очищення води від сульфатів при зниження рівня забруднення води хлоридами.
Література
1. Лебедев В.Н. Десульфатация стоков химической очистки бадделеитового концентрата Ковдоровского ГOKA / В.Н. Лебедев, Э.П. Локшин, И.С. Бармин // Обогащение руд. - 2007. -№ 3. - С. 42-44.
2. Кубасов В.Л. Схема очистки воды от ионов сульфатов / В.Л. Кубасов, В. Б. Чинкин // Цв. металлургия. - 2010. - № 3. - С. 2б-27.
3. Numerical simulation of barium sulfate precipitation process in a continuous stirred tank with multiple-time-scale turbulent mixer model. [Численное моделирование процесса осаждения сульфата бария в мешалке непрерывного действия при помощи модели турбулентного смесителя с множеством временных масштабов] / Zhang Qinghua, Mao Zai-Sha, Yang Chao, Zhao Chengjun // Ind. and Eng. Chem. Res. -2009. - T. 48, № 1. - С. 424-429.
4. Tюрикова A.A. Физико-химическое обоснование процессов очистки водных растворов от сульфат-ионов / A.A. Tюрикова, В.В. Шмелева, С.В. Смирнов, Г.В. Киселева // Экология и научно-технический прогресс: Материалы 3 Международной научно-практической конференции студентов, аспирантов и молодых ученых, Пермь, 2005 Пермь: Изд-во Перм. гос. техн. ун-та. - 2005. - С. 9б-97.
5. Сальникова Е.О. Очистка сточных вод от сульфат-ионов с помощью извести и оксосульфата алюминия // Е.О. Сальникова, И.В. Гофенберг, Е.Н. Tуранина, Л.Е. Ситчихина, В.К. ^пигин // Химия и технология воды. - 1992. - T.14, №2. - С.152-157.
6. Буцева Л.Н. Очистка сточных вод от сульфатов известкованием и коагуляцией с применением оксихлорида алюминия / Л.Н. Буцева, Л.В. Потапова // Очистка природных и сточных вод: Сборник научных трудов, Москва, 2009: Юбилейный выпуск. М.: ГНЦ «НИИВОДГЕО». - 2009. - С. 49-51.
7. Липченко МА. Очистка шахтных вод от сульфатсодержащих соединений / МА. Липченко, ЮА. Ефимова, Г.Н. Земченко // Сборник конкурсных работ Всероссийского смотра-конкурса научно-технического творчества студентов высших учебных заведений «Эврика-200б», Новочеркасск, 20-2б нояб., 200б. Новочеркасск: ЮРІГУ. - 200б. - С. 31б-318.
8. Беренгартен М. Г. Создание систем очистки шахтных (рудничных) вод / М. Г. Беренгартен, Д. A. Баранов, T. Э. Воробьева // Вода: химия и экология. - 2008. - № 1. - С. 13-17.
9. Серпокрылов Н.С. Применение оксихлоридов алюминия в очистки и доочистке сточных вод / Серпокрылов Н.С., Вильсон Е. В., Царева М. Н., Горин В. Н., Коропец П. A., Рудик М. Н., Садовников A. Ф. // ВСТ: Водоснабж. и сан. техн. - 2003. - №2. - С.32 - 35.
10. Сальникова Е. О. Выбор осадителя при очистке сточных вод от сульфата кальция / Е. О. Сальникова, О. Г. Передерий // Цветные металлы. -1983. - № 12. - С. 22-24.
