CC BY
7
УДК 636,09: 615,9: 636,2
Слободюк Н.М. ®
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
ЗАСТОСУВАННЯ ФЕНАРОНУ ТА МЕТ1ФЕНУ ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ ТОКСИЧНО1ДП Н1ТРАТ1В
Надходження штрат1е у оргашзм теарин позначаеться на змт показникге кроег. Варто зауеажити, що крое е одтею з перших систем, яка реагуе на надходження штрат1е е оргашзм теарин, що супроеоджуеться змтами обмшу речоеин е оргатзм1.
За умов внесення у грунти великих кшькостей азотних добрив, у рослинах нагромаджуються штрати понад максимально допустимий рiвень. При згодовуванш таких кормiв, у тварин настають розлади репродуктивно! функцп, знижуеться продуктившсть, попршуеться поживна цшшсть тваринницько! продукци, а за умов надмiрноl кiлькостi нiтратiв у кормах, бувають масовi нiтратно-нiтритнi токсикози [1, 2, 3].
Посилене утворення АФК призводить до окисного стресу. Вш настае, якщо дiя прооксидантних факторiв перевершуе фiзiологiчнi можливостi системи антиоксидантного захисту. Якщо активнi метаболiти кисню нейтралiзуються недостатньо, то окисний стрес спричиняе негативну дiю на оргашзм тварин. Щоб уникнути токсичну дш нiтритiв, необхiдна корекцiя метаболiзму вшьнорадикальних процесiв в органiзмi за допомогою антиоксидантiв.
Враховуючи антиоксидантнi властивостi фенарону i метiфену, можна сподiватися, що вш буде проявляти профiлактичну дш за умов наявностi в кормах для птищ нiтратiв у кшькостях, що перевищують максимально допустимий рiвень, що i було метою наших дослщжень.
При постановцi дослiдiв на бичках, вивчали вплив фенарону та меифену на бiохiмiчнi i гематолопчш показники кровi при хронiчному штратно-нiтритному токсикозi.
Матер1али 1 методи. Дослiди проводились на 15 бичках шестимюячного вiку, якi були сформоваш у 3 групи по 5 тварин у кожнш:
1 група - контрольна (К), бичкам згодовували з комбшормом нiтрат натрiю у дозi 0,2 гNО3~/кг маси тша;
2 група - дослiдна (Д1), бичкам згодовували штрат натрiю у дозi 0,2 гNО3~/кг маси тша разом iз фенароном у дозi 0,2 г/кг корму.
3 група - дослщна (Д2), бичкам згодовували штрат натрш у дозi 0,2 ^О3"/кг маси тiла разом iз метiфеном у дозi 0,28 г/кг корму.
Дослщ тривав упродовж 30-и дiб. Кров для аналiзу брали з яремно! вени на 1-, 5-, 10-, 20-, i 30-ту добу дослiду.
® Слободюк Н.М., 2008
246
Концентращю штраив i штриив визначали за методикою В.М. Поляково! (1979) у модифжацп З.П. Скородинського, З.Г.Олiйника та ш. (1987); рiвень метгемоглобiну у кровi визначали за 1.Ф. Боярчуком i iн. (1966); кiлькiсть лейкоцитiв - за допомогою камери Горяева; кшькють еритроцитiв -фотоелектроколометрично за методикою £.С. Гаврилець зi спiвавт. (1966); концентращю гемоглобiну - за методом Л.М. Шменово! зi спiвавт. (1975).
Результати дослщжень.
Пiсля згодовування нiтрату натрiю у дозi 0,2 г КО3"/кг маси тiла, встановлено високий рiвень нiтратiв у кровi тварин. На першу добу дослщжень !х рiвень збiльшився в 6,4 рази (Р<0,001), на двадцяту добу - в 59 разiв (Р<0,001).
При згодовуваннi бичкам фенарону та метiфену при штратно-нiтритному токсикозi, рiвень нiтратiв у кровi дослiдних тварин вiдносно до показниюв контрольно! групи знижувався (табл. 1).
На п'яту добу дослщу, рiвень нiтратiв у сироватцi кровi бичкiв дослщно! групи Д1 був нижчим на 37%, а групи Д2 - на 47%, вщносно показниюв контрольно! групи тварин. На десяту добу до^ду рiвень штраив у кровi тварин, яким згодовували фенарон, знизився на 30%, а у тварин, яким згодовували меифен, знизився на 34%.
На двадцяту добу рiвень нiтратiв у телят дослщно! групи Д1 складав 0,99±0,045 мг/л, дослiдно!' групи Д2 - 0,94±0,040 мг/л, тодi як у контрольнш групi тварин рiвень штраив становив 1,66±0,060 мг/л. На тридцяту добу дослiду рiвень нiтратiв у тварин контрольно! i дослiдних груп знизився.
Таблиця 1
Р1вень штраив у сироватщ кров1 бичкт шсля введення фенарону та
метiфену при хронiчному нiтратно-нiтритному токсикоза __(М±ш, п = 5)_
Час дослщження кров1 (доби) Нгграти (мг/л)
Групи тварин
Контрольна (ННН (0,2 г Ш37кг)) Дослвдна 1 (ННН + фенарон) Дослщна 2 (ННН + мет1фен)
Перша доба 0,18±0,008 0,11±0,005 0,09±0,004
П'ята доба 0,38±0,016 0,24±0,011*** 0,20±0,010***
Десята доба 1,17±0,055 0,82±0,036*** 0,77±0,028***
Двадцята доба 1,66±0,060 0,99±0,045*** 0,94±0,040***
Тридцята доба 0,50±0,020 0,31±0,015*** 0,20±0,0009***
При дослщженш рiвня нiтритiв у сироватщ кровi бичкiв встановлено, що за умов розвитку хронiчного штратно-штритного токсикозу тварин контрольно! групи, !х рiвень був найвищим на двадцяту добу -0,052±0,0025 мг/л (табл. 2).
Шсля згодовування бичкам разом iз штратами фенарону та меифену, на десяту добу, рiвень штриив у дослiднiй групi Д1 знизився на 27%, групи Д2 на 45%, вщносно величин тварин контрольно! групи. На тридцяту добу дослщу, рiвень штриив у обох дослщних групах був таким, як у бичюв, яким нiтрати не задавали.
247
Таблиця 2
Р1вень штрит1в у сироватщ кров1 бнчкт шсля введення фенарону та
мет1фену при хрон1чному н1тратно-н1тритному токсикоз1; __(М±ш, п = 5)_
Час дослщження кров1 (доби) Нирити (мг/л)
Групи тварин
Контрольна (ННН (0,2 г Ш37кг)) Дослвдна 1 (ННН + фенарон) Дослщна 2 (ННН + мет1фен)
Перша доба 0,006±0,0002 0,004±0,0001 0,004±0,000 2
П'ята доба 0,011±0,0004 0,008±0,0003*** 0,007±0,0002***
Десята доба 0,033±0,0014 0,024±0,0010*** 0,018±0,0009***
Двадцята доба 0,052±0,0025 0,041±0,0014** 0,037±0,0012***
Тридцята доба 0,039±0,0015 0,025±0,0010*** 0,020±0,0010***
Отже, при згодовуванш дослщним тваринам штрату натрiю, збшьшуеться концентрацiя нiтратiв та нiтритiв у кров1 Пiсля введення метiфену та фенарону, рiвень нiтратiв i штритсв у кровi дослiдних тварин знижувався i на тридцяту добу норм^зуеться.
Надходження нiтратiв в органiзм дослщних тварин спричинило пiдвищення вмiсту метгемоглобiну в кровi бичкiв (табл. 3). На п'яту добу дослiду, рiвень метгемоглобiну у кровi тварин за умов розвитку згаданого вище токсикозу (контрольна група) збшьшився на 33%, на десяту - на 94%. У подальшому, рiвень метгемоглобiну продовжував зростати i на двадцяту добу складав 18,1±0,070%. На тридцяту добу дотду, рiвень метгемоглобiну дещо знизився.
Проводячи аналiз таблицi 3, ми встановили, що тсля згодовування фенарону та меифену, при хронiчному нiтратно-нiтритному токсикоз^ рiвень метгемоглобiну у кровi дослщних груп тварин знижувався, порiвняно з контролем. Зокрема, на пяту добу до^ду, рiвень метгемоглобiну у кровi дослщно! групи Д1 був на 11% нижчим, шж у контрольнш групi тварин, а у телят дослщно! групи Д2 - на 17%. На десяту добу, рiвень метгемоглобiну у кровi телят дослщних груп становив, вщповщно, 7,1±0,030 i 6,5±0,025 %, а у контрольнш груш - 9,5±0,045%.
Таблиця 3
Р1вень метгемоглоб1ну у кров1 бнчкчв п1сля введення фенарону та мет1фену
при хрон1чному н1тратно-н1тритному токсикоз1; _(М±ш, п = 5)_
Час досл1дження кров1 (доби) Метгемоглобш (%)
Групи тварин
Контрольна (ННН (0,2 г Ш37кг)) Досл1дна 1 (ННН + фенарон) Досл1дна 2 (ННН + мет1фен)
Перша доба 5,7±0,025 5,3±0,021 5,2±0,015
П'ята доба 6,5±0,030 5,8±0,026 5,4±0,023
Десята доба 9,5±0,045 7,1±0,030** 6,5±0,025***
Двадцята доба 18,1±0,070 9,9±0,045*** 9,2±0,040***
Тридцята доба 9,8±0,044 6,9±0,026*** 6,0±0,020***
248
На двадцяту добу, рiвень метгемоглобiну у телят дослщно! групи Д1 був на 45% нижчим, вщносно величин контрольно! групи тварин, а групи Д2 - на 49%. На тридцяту добу дослщу, у тварин вах трьох груп, рiвень метгемоглобiну був у межах величин фiзiологiчно! норми.
Отже, з ан^зу результатiв дослщжень, представлених у таблицi 3, встановили, що за розвитку хронiчного штратно-штритному токсикозу антиоксиданти сприяли нормалiзацi! концентрацп метгемоглобiну в кровi дослiдних тварин.
Виходячи з ан^зу таблицi 4, встановлено, що згодовування бичкам штрату натрш у дозi 0,2 г М)37кг маси тiла тварини, спричинило зниження вмшту гемоглобiну. На першу i п'яту доби, концентрацiя гемоглобiну кровi, вiдповiдно, становила 100,8±1,35 i 100,5±1,49 г/л, а на десяту i двадцяту доби, складала вщповщно 108,3±1,80 i 112,0±2,50 г/л.
Пюля згодовування бичкам фенарону та меифену, при хронiчному нiтратно-нiтритному токсикозi, концентращя гемоглобiну кровi у дослiдних тварин була в межах величин фiзiологiчно! норми.
Таблиця 4
Концентращя гемоглобшу у кров1 бнчкт шсля введення фенарону та
метiфену при хрошчному нiтратно-нiтритному токсикозу __(М±ш, п = 5)_
Час досл1дження кров1 (доби) Гемоглоб1н (г/л)
Групи тварин
Контрольна (ННН (0,2 г Ш37кг)) Досл1дна 1 (ННН + фенарон) Досл1дна 2 (ННН + мепфен)
Перша доба 100,8±1,35 103,1±1,56 103,8±1,63
П'ята доба 100,5±1,49 103,6±1,90 104,1±1,77
Десята доба 108,3±1,80 104,7± 1,87 105,2±1,90
Двадцята доба 112,0±2,50 105,4±1,96* 105,8±1,49*
Тридцята доба 103,5±1,79 103,7±1,45 103,8±1,89
У таблиц 5 наведенi результати дослщжень, яю показують, що згодовування бичкам штрату натрш у дозi 0,2 г ЭДО37кг маси тiла тварини спричинило збшьшення кiлькостi еритроцитiв.
Таблиця 5
Кшьккть еритроцит1в у кров1 бичк1в п1сля введення фенарону та метiфену
при хронiчному нiтратно-нiтритному токсикоза
_(М±ш, п = 5)_
Час досл1дження кров1 (доби) Еритроцити (1012/л)
Групи тварин
Контрольна (ННН (0,2 г Ш37кг)) Досл1дна 1 (ННН + фенарон) Досл1дна 2 (ННН + мет1фен)
Перша доба 7,12±0,16 7,16±0,22 7,18±0,22
П'ята доба 7,19±0,23 7,08±0,25 7,13±0,26
Десята доба 7,33±0,27 7,16±0,28 7,12±0,30
Двадцята доба 7,78±0,36 7,27±0,28 7,22±0,25
Тридцята доба 7,01±0,15 7,06±0,16 7,10±0,19
249
Найбшьшу кшькють еритроциив встановлено на десяту i двадцяту доби до^ду. Вiдносно до величин контрольно! групи, ïx кшьюсть збiльшилася, вiдповiдно на 3 i 10%.
Згодовування бичкам разом i3 штратами антиоксидантiв фенарону та меифену, нормалiзувало кiлькiсть еритроцитiв у кровi дослiдниx тварин.
Результати дослiджень на бичках (таблиця 6) показали, що тсля згодовування штратав, кiлькiсть лейкоциив у ïx кровi поступово зростала протягом усього дослiду: на першу добу зросла на 3%, на п'яту добу - на 4%, на десяту добу - на 6%.
Найвищою кшьюсть лейкоциив була на двадцяту добу до^ду i становила 7,71±0,22 1 09/л, що на 7% бшьше вiдносно контролю.
Таблиця 6
Кшьюсть лейкоцит1в у кров1 бнчкчв шсля введення фенарону та метiфену
при хронiчному нiтратно-нiтритному токсикои;
_(M±m, n = 5)__
Час дослщження кров1 (доби) Лейкоцити (109/л)
Групи тварин
Контрольна (ННН (0,2 г Ш37кг)) Дослвдна 1 (ННН + фенарон) Дослщна 2 (ННН + мепфен)
Перша доба 7,39±0,16 7,31±0,18 7,28±0,17
П'ята доба 7,50±0,18 7,28±0,17 7,31±0,18
Десята доба 7,64±0,21 7,30±0,19 7,29±0,18
Двадцята доба 7,71±0,22 7,31±0,16 7,27±0,17
Тридцята доба 7,31±0,18 7,27±0,14 7,25±0,16
Пiсля згодовування бичкам фенарону та меифену при хрошчному штратно-штритному токсикозi, кiлькiсть лейкоцитiв у KpoBi дослiдних тварин знижувалася: на десяту добу на 4% у телят дослщно! групи Д1 та на 5% у телят дослщно! групи Д2 тварин. На двадцяту добу, кшьюсть лейкоциив кровi у дослщних телят була такою, як у телят, яким штрати не задавали.
Отже, згодовування тваринам фенарону та меифену за умов хрошчного штратно-штритного токсикозу, нормалiзуe кiлькiсть лейкоциив у кров1
Висновки.
1. Згодовування бичкам штрату натрш у дозi 0.2 гКО3"/кг маси тiла тварини призвело до пiдвищення рiвня метгемоглобiну, концентраци нiтратiв i нiтритiв, а також до незначного зростання кшькост еритроциив та лейкоцитiв у кровi тварин.
2. Застосування фенарону та меифену при хронiчному штратно-штритному токсикозi бичкiв, сприяли стабшзаци морфолопчних показникiв кровi протягом усього перюду дослiду;
3. При хронiчному штратно-штритному токсикозi бичкiв кращу нормалiзуючу дш на бiохiмiчнi i гематологiчнi показники кровi дослiдних тварин проявляв меифен, у порiвняннi з фенароном;
4. Меифен i фенарон можна рекомендувати для профiлактики токсикозу при високому рiвнi нiтратiв у кормi.
250
Лггература
1. Гутий Б.В., Винярська А.В., Гуфрш Д.Ф., Мурська С. Д., Гуфрш А. Д. Показники KpoBi бичюв при хрошчному штратно-штритному tokotko3Î // Вшник Дншропетровського державного аграрного унiверситету. Днiпропетровськ 2005. - С. 246-249
2. Гуфрий Д.Ф. Нитратно-нитритный токсикоз у бычков и изменения активности дыхательных ферментов в их крови // Тез. докл. 4-й Межгосуд. науч.-практ. конф. „Новые фармакологические средства в ветеринарии", Санкт-Петербург, 1992. - С.69-70
3. Хмельницький Г. А. Патогенез, диагностика, лечение и профилактика отравлений крупного рогатого скота карбамидом и нитратами: Автореф. дис. д-ра вет. наук. - М., 1980. - 32с.
Summary
Receipt of nitrates in an organism of animals is accompanied by change of parameters of blood. It is necessary to notice, that blood is one of the first systems who reacts to receipt of nitrates in an organism of animals that is accompanied by changes of a metabolism in an organism.
Стаття надшшла до редакци 14.04.2008
251
